joomla
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІДРЯДНИКА ЗА НЕДОЛІКИ ПРОЕКТНИХ ТА ПОШУКОВИХ РОБІТ ТА ЇХ РЕЗУЛЬТАТІВ*
Юридична Україна


Ірина Лукасевич-Крутник,

аспірантка кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львів­ського національного університету іме­ні Івана Франка

Останнє десятиріччя в Україні відзна­чилося швидким розвитком будівниц­тва. А якість будівельних робіт безпосе­редньо залежить від якості проведених до їх здійснення проектних та пошуко­вих робіт. Тому важливого практичного значення набуло питання відповідально­сті підрядника за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт за недоліки робіт та отриманої на їх основі документації.

Дослідженням відповідальності під­рядника за договором підряду на прове­дення проектних та пошукових робіт ак­тивно займались у 60-х роках XX ст. такі науковці як Г. Л. Знаменський,

В. О. Рассудовський, Є. А. Панфілов, Ю. Г. Басін та інші. Проте їх роботи від­ображали тогочасне законодавство та ре­алії, а тому їх застосування в сьогод­нішніх умовах не завжди є можливим. У сучасній юридичній літературі зазначене питання не отримало належного висвіт­лення.

Метою даної статті є дослідження від­повідальності підрядника за договором підряду на проведення проектних та по­шукових робіт за недоліки зазначених робіт та їх результатів за законодавством України.

Законодавче регулювання

У ЦК України врегулюванню відпо­відальності підрядника за недоліки доку­ментації та робіт присвячена ст. 891. У ч. 1 цієї статті зазначається, що підряд­ник відповідає за недоліки проектно - кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені в ході будівництва, а також у процесі екс­плуатації об’єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної доку­ментації і результатів пошукових робіт.

Формулювання наведеної норми не можна назвати досконалим. Так, на по­чатку вказується, що підрядник відпо­відає за недоліки «проектно-кошторисної документації та пошукових робіт». Тобто йдеться про результат проектних робіт — проектно-кошторисну документацію, а потім — про самі роботи — пошукові. Натомість у кінці норми йдеться лише про результати робіт — проектно-кошто­рисну документацію (результат проект­них робіт) та результати пошукових ро­біт. До того ж, результат проектних робіт конкретно називається «проектно-кош­торисна документація», тоді як резуль­тат пошукових робіт формулюється за­гально — «результати пошукових робіт».

Невдало сформульована і ч. 2 ст. 891 ЦК України, відповідно до якої у разі виявлення недоліків у проектно-кошто­рисній документації або в пошукових ро­ботах підрядник на вимогу замовника зобов’язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено дого­вором або законом. Як і в ч. 1 ст. 891 ЦК України, в нормі ч. 2 зазначеної статті двічі прослідковується та сама непо­слідовність — згадується про результат проектних робіт — проектно-кошторис­ну документацію і самі роботи — пошу­кові, а не їх результат. Недоліки проект­но-кошторисної документації підрядник зобов’язується переробити. Тоді як вияв­лення недоліків у пошукових роботах має наслідком здійснення підрядником необхідних додаткових пошукових робіт. Про правові наслідки виявлення не­доліків у даних, отриманих за результа­тами проведення пошукових робіт, та в проектних роботах — не згадується. Вес­ти мову щодо одних робіт лише про їх результат, а щодо других — лише про роботу, на наш погляд, видається непо­слідовним та необгрунтованим.

Невдалим видається також викорис­тання в ч. 2 ст. 891 ЦК України щодо проектно-кошторисної документації тер­міна «перероблення», а щодо пошукових робіт — «додаткові роботи». Адже таке формулювання усуває можливість засто­сування сторонам інших способів лікві­дації недоліків. Тому, на нашу думку, варто використати більш загальний тер­мін «усунення» недоліків. При цьому в дужках невичерпним переліком можна зазначити окремі способи усунення недо­ліків, зокрема ті, які зазначені у чинній редакції ч. 2 ст. 891 ЦК України.

Виходячи з того, що предметом дого­вору підряду на проведення проектних та пошукових робіт є робота та її резуль­тат, очевидно, норми ст. 891 ЦК України повинні бути сформульовані так, щоб відображати відповідальність підрядни­ка за предмет у цілому — як за роботу, так і її результат.

У нормах § 4 глави 61 не дається по­няття «недоліків документації та робіт». Недоліками в даному випадку слід вва­жати відступлення від вимог якості про­ектних та пошукових робіт та їх резуль­татів, визначених сторонами у договорі та встановлених нормативно-правовими актами, а також будівельними, техніч­ними, протипожежними, санітарними та іншими нормами та правилами.

Безоплатне усунення недоліків як форма відповідальності

правової відповідальності. До останніх, зо­крема, відносять сплату неустойки, від­шкодування збитків, моральної шкоди [1].

Неоднозначні точки зору в юридичній літературі висловлені щодо того, чи є без­оплатна переробка проектно-кошторисної документації формою цивільно-правової відповідальності. Більшість дослідників відносин за договором підряду на прове­дення проектних та пошукових робіт до­тримуються точки зору, згідно з якою ви­моги про безоплатну ліквідацію недоліків проектно-кошторисної документації є формою цивільно-правової відповідально­сті [2]. Проте існує й інша точка зору, згідно з якою покладений на підрядника обов’язок безоплатно переробити недоб­роякісно виконану проектно-кошторисну документацію не може бути кваліфікова­ний як форма відповідальності, оскільки це не що інше, як виконання боржником свого зобов’язання в натурі [3].

Більш обґрунтованою, на нашу думку, є перша точка зору. Неякісне виконання робіт не означає, що необхідність реально­го виконання відпала. Проте воно дося­гається іншими засобами. Підрядник ви­конує перероблення проектно-кошторис­ної документації в умовах примусу, при цьому несе матеріальні втрати (адже робо­ти проводяться безоплатно). Цивільно - правовою відповідальністю є покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які ви­являються у позбавленні його певних прав, або в заміні невиконаного обов’яз­ку новим, або у приєднанні до невикона­ного обов’язку нового, додаткового [4]. Виходячи з цього визначення безоплат­не усунення недоліків є приєднанням до невиконаного обов’язку нового, додатко­вого.

Щодо безоплатного здійснення необ­хідних додаткових пошукових робіт, то вони, як і безоплатне перероблення про­ектно-кошторисної документації, також є формою цивільно-правової відповідально­сті. Адже в цьому випадку відбувається приєднання до невиконаного обов’язку нового, додаткового. І це є невигідним для підрядника правовим наслідком.

Безоплатна ліквідація недоліків у про­ектно-кошторисній документації або в пошукових роботах як форма відпові­дальності сама по собі не є достатньо ефективною. В такому вигляді, в якому вона сформульована у ч. 2 ст. 891 ЦК України, вона не може стати дієвим спо­собом впливу на порушника зобов’язання вже з тієї причини, що її невиконання не тягне для підрядника ніяких правових наслідків. Подібна точка зору висловлю­валась Г. Л. Знаменським, який вказу­вав на те, що в Правилах про договори на виконання проектних та пошукових робіт від 25.05.1959 р. була закріплена відповідальність підрядника у формі без­оплатного усунення недоліків. Але не за­кріплювались ніякі санкції, які мали б застосовуватись у випадку неусунення підрядником допущених ним недоліків [5]. Цю позицію підтримував і Ю. Г. Ба - сін, який зазначав, що, якби відпо­відальність підрядника за якість проек­тування обмежувалась безоплатним усу­ненням недоліків, то вона значною мі­рою була б позбавлена засобів введення в життя [6].

Окрім безоплатного усунення недо­ліків, відповідно до ч. 2 ст. 891 ЦК Укра­їни підрядник зобов’язаний «також від­шкодувати завдані збитки». Чинне законодавство не містить жодних обме­жень щодо розміру збитків, які повинні відшкодовуватись підрядником. Тоді як у радянський період застосовувалась нор­ма п. 27 постанови Ради Міністрів СРСР «Про матеріальну відповідальність під­приємств і організацій за невиконання завдань і зобов’язань» від 27.10.1967 р. № 988, де зазначалось, що реальні збитки повинні відшкодовуватись в сумі, не по­критій неустойкою, але не більше перед­баченої договором вартості робіт зі скла­дання проектів на будівництво цехів, будинків і споруд, в яких допущені недо­ліки.

Інші форми відповідальності за недоліки робіт та їх результатів

проектних та пошукових роботах чи їх результатах.

Такими формами відповідальності під­рядника за договором підряду на прове­дення проектних та пошукових робіт мо­жуть стати негативні наслідки за неналежну якість роботи підрядника, пе­редбачені в загальних положеннях про підряд — ст. 858 ЦК України. Адже від­повідно до ч. 4 ст. 837 ЦК України до окремих видів договорів підряду, в тому числі й до підряду на проведення проект­них та пошукових робіт, застосовуються загальні положення про підряд, якщо ін­ше не встановлено положеннями ЦК України.

Так, у п. 1 ч. 1 ст. 858 ЦК України за­значається право замовника вимагати від підрядника за його вибором безоплатного усунення недоліків у роботі, але, на від­міну від ч. 2 ст. 891 ЦК України, йдеться про усунення недоліків «у розумний строк». Строк проведення безоплатного перероблення проектно-кошторисної до­кументації або здійснення необхідних до­даткових пошукових робіт має важливе практичне значення. Адже у передбаче­ний в договорі строк підрядник зобов’я­зання належним чином не виконав. По­трібний додатковий час для того, щоб ліквідувати недоліки. Порушення стро­ків при проведенні проектних та пошуко­вих робіт може тягнути за собою пору­шення строків у договорі будівельного підряду. Тому надзвичайно важливо, щоб ліквідація наслідків проводилась у мак­симально стислі строки. Доцільно було б передбачити у ч. 2 ст. 891 ЦК України, що усунення недоліків повинно прово - дись «у розумний строк».

За несвоєчасне виправлення недоліків сторони можуть передбачити в договорі підряду на проведення проектних та по­шукових робіт неустойку. В такому ви­падку зобов’язання забезпечується по­двійною санкцією: одна з них (вимога про безоплатну ліквідацію недоліків) спрямо­вана на забезпечення якісного виконання зобов’язання, а інша (неустойка) — на за­безпечення своєчасного виконання цього додаткового зобов’язання підрядником. Разом з тим, ці взаємопов’язані санкції спрямовані на стимулювання реального виконання зобов’язання щодо якості про­ектних та пошукових робіт [7].

Норма ч. 2 ст. 891 ЦК України сформульована таким чином, що відповідно до неї підрядник зобов’язаний перероби­ти проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошу­кові роботи «на вимогу замовника». За­мовник, який отримав негативний досвід у відносинах з підрядником за договором підряду на проведення проектних та по­шукових робіт, знає про відсутність у за­конодавстві норми про відповідальність, яку він міг би застосувати при недотри­манні підрядником зобов’язання безоп­латно ліквідувати недоліки своєї роботи,

і, можливо, вже не довіряє йому як фа­хівцю з даних питань, може скористати­ся п. 3 ч. 1 ст. 858 ЦК України. Там пе­редбачено, що замовник має право вима­гати від підрядника відшкодування своїх витрат на усунення недоліків. Тобто за­мовник може звернутися до іншого суб’єкта, який займається проведенням проектних та пошукових робіт, укласти з ним договір підряду на проведення про­ектних та пошукових робіт та усунути не­доліки, допущені первісним підрядни­ком, за свої кошти. А вже потім вимагати від підрядника відшкодування своїх ви­трат на усунення недоліків. Проте такі правовідносини можливі, якщо зазначе­не право замовника встановлене догово­ром. Про договір у нормі ч. 1 ст. 858 ЦК України наголошується двічі: «замовник має право, якщо інше не встановлено до­говором або законом», «якщо право за­мовника усувати їх (недоліки. — Авт.) встановлено договором». Тобто законо­давством надається право сторонам дого­вору підряду, в тому числі й договору під­ряду на проведення проектних та пошу­кових робіт, врегулювати в договірному порядку відповідальність підрядника. І передбачення в договорі підряду на про­ведення проектних та пошукових робіт права замовника вимагати від підрядни­ка відшкодування своїх витрат на усу­нення недоліків може стати правовим способом захисту замовника у випадку невиконання підрядником його вимоги про безоплатне усунення недоліків.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору, які погір­шили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для викорис­тання відповідно до договору або для зви­чайного використання роботи такого ха­рактеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника, окрім безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк та відшкодуван­ня своїх витрат на усунення недоліків, також пропорційного зменшення ціни ро­боти. Такі самі права замовника передба­чені в ч. 1 ст. 852 ЦК України в разі по­рушення підрядником договору підряду, в тому числі і договору підряду на прове­дення проектних та пошукових робіт.

Керуючись ч. 2 ст. 858 ЦК України підрядник за договором підряду на прове­дення проектних та пошукових робіт має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно викона­ти роботу заново з відшкодуванням за­мовникові збитків, завданих прострочен­ням виконання. У цьому разі замовник зобов’язаний повернути раніше передані йому проектно-кошторисну документа­цію та дані, отримані на основі проведен­ня пошукових робіт, підрядникові.

Якщо відступи в роботі від умов дого­вору підряду на проведення проектних та пошукових робіт або інші недоліки у ро­боті є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у вста­новлений замовником розумний строк, замовник може відмовитись від договору. В такому випадку підрядник на вимогу замовника повинен відшкодувати завдані ним збитки.

Сторони в договорі підряду на проведен­ня проектних та пошукових робіт можуть передбачити умови про звільнення підряд­ника від відповідальності за певні недоліки роботи. Проте згідно з ч. 4 ст. 858 ЦК України така умова в договорі не звільняє підрядника від відповідальності за недо­ліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Вище йдеться про недоліки проектних та пошукових робіт та їх результатів, які виявлені вже після прийняття їх замов­ником. Проте недоліки у виконанні про­ектних та пошукових робіт можуть бути виявлені замовником і під час виконання цих робіт. Права замовника в цьому ви­падку врегульовані ч. 3 ст. 849 ЦК Украї­ни. Там, зокрема, зазначається: якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чи­ном, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недо­ліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збит­ків або доручити виправлення роботи ін­шій особі за рахунок підрядника.

Вимоги про виправлення недоліків мо­жуть адресуватися як зі сторони замов­ника генеральному підряднику, так і зі сторони генерального підрядника субпід­ряднику [8]. Адже відповідно до ст. 838 ЦК України генеральний підрядник від­повідає перед замовником за порушення субпідрядником свого обов’язку, а перед субпідрядником — за невиконання чи неналежне виконання замовником своїх обов’язків за договором підряду.

Позовна давність

У § 4 глави 61 ЦК України нічого не згадується про позовну давність. Нато­мість у загальних положеннях про під­ряд — ст. 863 ЦК України — йдеться про позовну давність, яка застосовується до вимог щодо неналежної якості робо­ти. Так, до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд — три роки від дня прийняття роботи за­мовником. Оскільки підряд на проектні та пошукові роботи є одним із різновидів договору підряду, і на нього, як вже зга­дувалось вище, відповідно до ч. 4 ст. 837 ЦК України поширюються загальні по­ложення про підряд, то можна стверджу­вати, що до вимог про неналежну якість виконаних проектних та пошукових ро­біт, застосовується позовна давність в один рік.

За загальним правилом, встановле­ним ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг по­зовної давності починається від дня, ко­ли особа довідалась або повинна була довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Для відносин за договором підряду в ст. 864 ЦК України встановлений виняток з цього правила. Там передбачено: 1) якщо договором підряду або законом встанов­лений гарантійний строк і заява з приво­ду недоліків роботи зроблена в межах га­рантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки; 2) якщо відповідно до до­говору підряду роботу було прийнято частинами, перебіг позовної давності по­чинається від дня прийняття роботи в цілому. Аналіз норми ч. 1 ст. 891 ЦК України свідчить, що гарантійний строк щодо якості проектних та пошукових ро­біт повинен поширюватися на період «будівництва» та «експлуатації об’єкта, створеного на основі виконаної проект­но-кошторисної документації та пошуко­вих робіт». На законодавчому рівні не передбачено, який період «експлуатації об’єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і ре­зультатів пошукових робіт» є гарантій­ним, тому сторони повинні передбачити це у договорі.

Якщо договір підряду на проведення проектних і пошукових робіт за своїм ха­рактером є господарським договором, то строк позовної давності визначається спеціальною нормою ГК України. Так, у ч. 5 ст. 324 ГК України закріплено, що позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проек­ту, може бути заявлено протягом 10 ро­ків, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обру­шень — протягом 30 років із дня прий­няття побудованого об’єкта. Очевидно, в нормі ГК України відбулася підміна по­нять, і гарантійний строк, протягом яко­го результати проектних та пошукових робіт повинні відповідати умовам догово­ру, а в разі їх відсутності або неповно­ти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, під­мінений поняттям позовної давності. Але при цьому не врахована норма ст. 864 ЦК України. Положення ГК України повин­ні бути приведені у відповідність до норм ЦК України, тому пропонуємо ч. 5 ст. 324 ГК України, де неправильно ви­значається термін позовної давності, ви­ключити.

На підставі вищенаведеного, пропо­нуємо внести такі зміни до законодав­ства України:

1. Викласти ст. 891 ЦК України у такій редакції:

«Стаття 891. Відповідальність під­рядника за недоліки пошукових та (або) проектних робіт та їх результатів.

1. Підрядник відповідає за недоліки по­шукових та (або) проектних робіт та даних, отриманих внаслідок проведення пошукових робіт, та (або) проектно-кошторисної документації, включаючи недоліки, виявлені в ході будівництва, а також у процесі експлуатації об’єкта, створеного на основі результатів пошу­кових та (або) проектних робіт.

2. У разі виявлення недоліків у пошу­кових та (або) проектних роботах чи їх результатах, підрядник на вимогу за­мовника зобов’язаний безоплатно усуну­ти недоліки (переробити проектно-кош­торисну документацію, здійснити до­даткові пошукові роботи тощо) у розум­ний строк, а також відшкодувати зав­дані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом» [9].

2. Виключити ч. 5 ст. 324 ГК України.

Висновки

Загалом викладене дає підстави зро­бити такі висновки.

1. За допущення недоліків у проект­них та пошукових роботах чи їх резуль - татах підрядник за договором підряду на проведення проектних та пошукових ро­біт несе відповідальність у формі без­оплатного усунення недоліків таких ро­біт чи їх результатів, а також відшко­дування збитків.

2. До інших форм відповідальності підрядника за недоліки проектних та по­шукових роботах чи їх результатів мож­на віднести: відшкодування замовникові його витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором; пропорційне зменшення ціни роботи; безоплатне виконання роботи за­ново з відшкодуванням замовникові збит­ків; сплата неустойки.

3. До вимог щодо неналежної якості проектних та пошукових робіт застосо­вується позовна давність в один рік з урахуванням правил про початок пере­бігу позовної давності при встановленні гарантійного строку.



ПРИМІТКИ

1. Луць В. В. Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання / В. В. Луць // Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у

2 т. / за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнецової, В. В. Луця. — 2-е вид., перероб. і допов. — К. : Юрінком Інтер, 2006. — Т. 2. — С. 129.

2. Басин Ю. Г. Правовые вопросы проектирования в строительстве / Ю. Г. Басин. — М.: Госюриздат, 1962. — С. 137; Рассудовский В. А. Договор на выполнение проектных и изыска­тельских работ в капитальном строительстве / В. А. Рассудовский. — М. : Изд-во АН СССР, 1963. — С. 126; Знаменский Г. Л. Ответственность по договору на выполнение проектных и изыскательских работ : дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук / Г. Л. Знамен­ский. — М., 1968. — С. 139—141.

3. Толстой Ю. К. Договор капитального строительства / Ю. К. Толстой // Договоры в соци­алистическом хозяйстве. — М.: Юридическая литература, 1964. — С. 224.

4. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. — М., 1955. — С. 14.

5. Знаменский Г. Л. Зазнач. праця. — С. 147.

6. Басин Ю. Г. Зазнач. праця. — С. 137.

7. Знаменский Г. Л. Зазнач. праця. — С. 160.

8. Там само. — С. 136.

9. Обґрунтування необхідності зміни назви договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт на «договір підряду на проведення пошукових та (або) проектних робіт» див.: Лукасевич-Крутник І. С. Поняття договору підряду на проведення проектних та пошу­кових робіт за законодавством України / І. С. Лукасевич-Крутник // Молодь у юридичній на­уці : зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених «П’яті осінні юридичні читання» (27—28.10.2006 р., м. Хмельницький) : у 5 ч. — Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2006. — Ч. 3. Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне приватне право. Комерційне право. Підтом 1. — С. 207—210.