joomla
АКТУАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ВПЛИВУ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА НА РОЗВИТОК ПОЛІТИКО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН
Юридична Україна

Володимир Тихий,

Доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України

 

У статті надається аналіз і рецензія монографїі К. Бабенка, присвяченої дослідженню конституційних основ регулювання політико-правових відносин. Автор характеризує наукову актуальність монографії, визначає дослідницький внесок у становлення сучас­ної науки конституційного права, вказує на можливі напрями подальшого наукового ви­вчення даної проблеми.

Ключові слова: конституційне право, Конституція України, конституційне регулю­вання, політико-правові відносини, верховенство права.


Монографія К. Бабенка[4] не лише пред­ставляє собою цікаве і фундаментальне дослідження сучасних процесів консти­туційно-правового регулювання, а й до­зволяє в новому ракурсі сформулювати і всебічно проаналізувати цілий ряд важ­ливих проблем, які нині постали перед наукою конституційного права. Справді, сьогодні конституції відіграють одну з основоположних ролей в процесі суспіль­ного розвитку. Цей фактор, як доводить К. Бабенко, виявляється не менш значи­мим, ніж, скажімо, етнічний склад того чи іншого суспільства, спосіб його тери­торіальної організації, специфіка істо­ричного розвитку, економічний потен­ціал тощо. Тому адекватне розуміння складних та багатовимірних процесів су­спільного розвитку передбачає активне залучення науки конституційного права, яка має своїм предметом суспільні відно­сини, що забезпечують організаційну і функціональну єдність суспільства як цілісної соціальної системи, основи кон­ституційного ладу, статус людини і гро­мадянина, форми безпосередньої демо­кратії, систему органів державної влади і місцевого самоврядування.

Перелік проблем, аналіз яких здій­снено у книзі, засвідчує її наукову та практичну актуальність. Адже, по суті, тематика осмислення конституційних за­сад розвитку і регулювання політико - правових відносин стосується практично всіх без виключення державотворчих процесів, які на сьогоднішній день від­буваються в Україні. Більше того, теоре- тико-методологічна фундаментальність проведеного автором монографії аналізу робить значний внесок у формування ці­лісної картини процесу конституційного регулювання, що дозволяє утворити спіль­ний для різних підходів ґрунт, який би дозволив узгодити безпосередню прак­тичну діяльність, пов’язану з державним будівництвом у сучасній Україні.

Фактично, представлена К. Бабенком монографія дозволяє принципово по-но­вому подивитися на розвиток інститутів конституційного права, окремих органів державної влади та її гілок. Адже якщо відійти від усталеного способу аналізу конституційно-правового статусу Прези­дента України, парламенту України, ви­конавчої влади, судової влади, органів прокуратури, Конституційного Суду Ук­раїни, місцевого самоврядування тощо, який передбачає послідовне висвітлення загальної характеристики того чи іншо­го інституту, порядку його обрання, функцій і повноважень, складу, підстав для дострокового припинення повнова­жень, то залишається шлях аналізу всіх цих інститутів конституційного права України та органів державної влади в процесі їх взаємодії, коли вони розгля­даються через призму політико-право - вих відносин. Саме це, на нашу думку, відкриває цікаву перспективу для ана­лізу взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспіль­ства як рівноправних учасників політи - ко-правових відносин.

Наукова новизна роботи К. Бабенка пов’язана з тим, що в ній практично вперше у вітчизняній науці конституцій­ного права ставиться проблема системно­го конституційного регулювання політи - ко-правових відносин. Через призму цієї проблематики автором всебічно дослі­джуються основи конституційного ладу України, сучасний стан конституційного законодавства, політичні права і свободи людини і громадянина, а також їх об’єд­нань, проблеми регулювання конститу­ційно-правового статусу основних орга­нів державної влади, актуальні питання реалізації Конституції України, забез­печення її стабільності та дотримання принципу верховенства конституції.

Загальна структура монографії К. Ба­бенка цілком відображає послідовність тих основних завдань, які були визна­чені автором як пріоритетні. Так, у пер­шому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження конституційного ре­гулювання політико-правових відносин» автор всебічно аналізує джерельну базу вивчення проблематики конституційно­го регулювання політико-правових від­носин, характеризує політико-правові відносини як специфічний вид соціаль­ної взаємодії і предмет конституційного права України та досліджує функції Конституції України в світлі проблеми політичної детермінації конституційного регулювання. При цьому особливий інте­рес викликає спроба К. Бабенка застосу­вати обґрунтований академіком АПрН України О. Скрипнюком методологічний підхід в аналізі функцій конституції до процесів конституційного регулювання політико-правових відносин (С. 74—88). Це видається слушним і цікавим, оскіль­ки дозволяє практично застосувати за­пропоновані вітчизняними конституціо­налістами методологічні моделі в про­цесі вивчення впливу Конституції Украї­ни на розвиток усього спектру суспіль­них відносин.

Логічним продовженням цього розді­лу стало безпосереднє звернення автора до визначення ролі Конституції України в регулюванні політико-правових відно­син. У даному контексті К. Бабенко до­сліджує політико-правовий вимір у ви­значенні основ суспільного ладу Украї­ни, характеризує конституційні принци­пи державного ладу України в регу­люванні політико-правових відносин, пояснює специфіку конституційного ре­гулювання політико-правових відносин у зв’язку з розвитком громадянського суспільства в Україні, і нарешті — про­понує визначення конституційно-право­вого статусу людини і громадянина як суб’єкта політико-правових відносин. Після чого, у розділі третьому «Консти­туційна реформа і розвиток системи кон­ституційного регулювання політико-пра - вових відносин», К. Бабенко обґрунтовує роль конституційної реформи як засобу демократизації системи державної влади і політико-правових відносин, аналізує реформування основ взаємодії законо­давчої і виконавчої гілок державної вла­ди як основний напрям конституційної трансформації політико-правових відно­син та визначає специфіку впливу полі­тичних партій на розвиток політико-пра - вових відносин.

Нарешті останній розділ монографії присвячено вивченню та розв’язанню конкретних теоретичних і практичних проблем функціонування системи кон­ституційно-правового регулювання полі - тико-правових відносин. Цей розділ має найбільшу цінність у суто практичному плані, оскільки в ньому автор викладає та аргументує власне бачення процесів конституційного розвитку України. В цьому сенсі особливий інтерес викликає дослідження автором проблем стабільно­сті Конституції України (підрозділ 4.2), а також фундаментальний аналіз ролі кон­ституційного правосуддя і Конституцій­ного Суду України в забезпеченні консти­туційного регулювання політико-право - вих відносин (підрозділ 4.4).

Переконливим свідченням фундамен­тального характеру представленого у мо­нографії К. Бабенка дослідження є той значний джерельний масив, що залучено в роботі. Насамперед це роботи таких ви­знаних в Україні та за її межами фахів­ців, як В. Авер’янов, Л. Воронова, Р. Гринюк, М. Козюбра, В. Копєйчиков, М. Корнієнко, В. Мамутов, В. Опришко, О. Петришин, В. Погорілко, П. Рабіно - вич, В. Селіванов, О. Скрипнюк, В. Та - цій, Ю. Тодика, М. Цвік, В. Шаповал, С. Шевчук, Ю. Шемшученко, О. Ющик та інших. Водночас автор міцно спира­ється на широку нормативно-правову ба­зу, яка формує основу конституційного права сучасної України.

Крім того, хотілося б привернути спе­ціальну увагу до стилю авторського ви­кладу матеріалу. Безумовно, монографія К. Бабенка являє собою типовий зразок строго науково-юридичного викладу, в якому елемент описовості зведено до мінімуму. Утім, попри це, в ході озна­йомлення з роботою не виникає відчуття «термінологічної перенасиченості», адже практично всі без винятку теоре­тичні положення, які обґрунтовуються автором, ілюструються на конкретному матеріалі конституційно-правових від­носин в сучасній Україні. Також дослід­ник вдало звертається до історико-право - вого матеріалу, використовує чимало прикладів з історії конституційного роз­витку України початку 90-х років мину­лого століття, надає цікавий аналіз різних проектів конституційного розвит­ку, які обговорювались у науково-юри­дичному середовищі середини 90-х років у процесі підготовки проектів Конститу­ції України 1996 р. Паралельно з цим К. Бабенко широко застосовує прийоми конституційної компаративістики, що засвідчує не тільки його вміння знаходи­ти слушні аргументи на користь власної авторської позиції, а й наявність у авто­ра глибоких знань у галузі сучасного конституційного права зарубіжних кра­їн. Завдяки цьому той широкий норма­тивно-правовий матеріал, який пред­ставлено в монографії (це не тільки закони та інші нормативно-правові акти, а й законопроекти, що нині представле­но в парламенті України, а також рішен­ня Конституційного Суду України, які змістовно аналізуються К. Бабенком з погляду їх впливу на конституційне ре­гулювання політико-правових відносин), сприймається легко і утворює цілісну модель, яка відображає специфіку кон­ституційного регулювання політико-пра - вових відносин у сучасній Україні.

Однак, як і при дослідженні будь-якої складної наукової проблеми, в моногра­фії К. Бабенка містяться певні диску­сійні положення. Зокрема виглядає де­що спірною пропозиція автора врегулю­вати на нормативному рівні відносини, що виникають між політичними пар­тіями та їх членами. До необхідності та­кого кроку автор приходить внаслідок аналізу окремих рішень Конституційно­го Суду України (С. 328—332). Дійсно, не можна не погодитися з тим, що широ­ко застосовуваний нині «цивілістичний» підхід до тлумачення правового регулю­вання діяльності політичних партій має надзвичайно багато вад. Утім, на нашу думку, політичні партії все ж таки по­стійно зберігають свій специфічний «подвійний статус», коли вони є одно­часно і суб’єктами конституційних від­носин, і елементами громадянського су­спільства, на які розповсюджується принцип автономності та самоврядності (в першу чергу, в частині визначення взаємовідносин між політичними пар­тіями та їх членами). В цьому плані ті пропозиції, що висловлює автор моно­графії, мають здебільшого теоретичну спрямованість, тоді як об’єктивні реалії конституційного розвитку політико-пра - вових відносин в Україні вимагають більш конкретних практичних заходів, які б дозволили завдяки позитивним юридичним нормам максимально чітко гарантувати демократизм внутрішньо­партійних відносин.

Також дещо спірними виглядають окремі пропозиції автора в частині ви­значення напрямів продовження консти­туційної реформи в Україні. Насправді, ця проблема могла б стати окремим предметом для цілої монографії. Тому абсолютно виправданою виглядає пози­ція автора, коли він свідомо відмов­ляється аналізувати всі ті пропозиції, які нині висловлено як вітчизняними науковцями (насамперед фахівцями в га­лузі конституційного права), так і по­літиками в частині продовження консти­туційної реформи. Однак, разом із тим, для обраної К. Бабенком теми дослі­дження питання щодо перспектив зміни конституційної архітектури державної влади має винятково важливе значення. З огляду на це було б доречним більш чітко визначити власну авторську по­зицію в цьому питанні, а не обмежувати­ся критичним аналізом окремих поло­жень, які нині є предметом жвавих наукових дискусій. Тут, як нам видаєть­ся, деякі висновки автора є надто м’яки­ми, а у ряді випадків він взагалі відмов­ляється від критичної оцінки того, що ми об’єктивно отримали у ході конститу­ційного державотворення. Утім, з одного боку, це право самого автора. З іншого ж боку, це також позитивна властивість монографії, оскільки робота, яка не залишає поля для дискусії, навряд чи може викликати справжній науковий ін­терес.

Таким чином, ознайомлення з робо­тою К. Бабенка засвідчує, що представ­лена цим науковцем монографія є ціка­вим, актуальним і ґрунтовним дослі­дженням у галузі конституційного пра­ва, яке містить наукову новизну і робить суттєвий внесок у сучасне осмислення теорії і практики конституційного регу­лювання. Водночас робота дає досить ба­гато приводів для нових роздумів та дис­кусій, особливо це пов’язано з оцінкою сучасного стану конституційного розвит­ку України. Це дозволяє характеризува­ти монографію К. Бабенка як гідну уваги подію в науковому житті юридичної спільноти України, яка не лише запов­нює певні прогалини, що об’єктивно бу­ли в сфері наукових досліджень процесів конституційно-правового регулювання, а й виступає важливим джерелом як для подальших теоретичних досліджень, так і для розробки чіткої програми науково­го забезпечення конституційної реформи в Україні. Поза всяким сумнівом, ця ро­бота становитиме інтерес як для фахів­ців, що досліджують проблеми конститу­ційного права України, так і для більш широкого кола читачів, яке включає в себе політиків, державних службовців, студентів, аспірантів, наукових праців­ників — всіх тих, хто цікавиться пробле­мами державного будівництва і консти­туціоналізму. В цьому контексті моно­графія К. Бабенка може виступити ко­рисним джерелом інформації, оскільки в ній вдало поєднується наукова обґрунто­ваність викладу, авторська позиція до­слідника та інформативність у подачі матеріалу.


Тихий Владимир. Актуальное исследование процессов влияния конституционного права на развитие политико-правовых отношений.

В статье дается анализ и рецензия монографии К. Бабенко, посвященной исследованию конституционных основ регулирования политико-правовых отношений. Автор указы­вает на научную актуальность монографии, определяет значение данной монографии для развития современной науки конституционного права, указывает возможные на­правления дальнейшего научного исследования данной проблемы.

Ключевые слова: конституционное право, Конституция Украины, конституционное регулирование, политико-правовые отношения, верховенство права.

Tykhiy Volodymyr. An urgent research of processes of influence of the constitutional law on the development of the political-and-legal relations.

The article gives the analysis and review of the K. Babenko’s monography, devoted to the research of constitutional bases of regulation of political-and-legal relations, the author specifies a scientific urgency of this monography, defines its importance for the development of a contemporary science of the constitutional law, specifies possible directions of the further scientific research of the given problem.

Key words: constitutional law, Constitution of Ukraine, constitutional regulation, political - and-legal relations, supremacy of law.

 

[1] Рекомендовано до друку кафедрою аграрного, земельного та екологічного права ім. академіка

В. З. Янчука Національного університету біоресурсів та природокористування України.

[2] Рекомендовано до друку кафедрою кримінального права та кримінології Донецького юридично­го інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка.

[3] Внутрішню рубрикацію тексту (підзаголовки) здійснено редакцією.

[4] Бабенко К. А. Конституційні засади розвитку і регулювання політико-правових відносин в Ук­раїні : монографія / К. А. Бабенко. — К. : Ін Юре, 2008. — 480 с.