joomla
ГЛАВА ДЕРЖАВИ: ІНСТИТУТ І СТАТУС
Юридична Україна

УДК 342.51 (049.32)

Ростислав Калюжний,

Доктор юридичних наук, професор,

Заступник директора з наукової роботи Юридичного інституту Національного авіаційного університету

 

Рецензія присвячена аналізу монографії В. В. Сухоноса «Інститут глави держави в кон­ституційному праві». Аналізується структура монографії та зміст, надається її пози­тивна оцінка як актуального та цінного з наукового погляду правового дослідження.

Ключові слова: глава держави, президент, національний лідер, монарх, форма держав­ного устрою.


Звернення до аналізу та всебічного ви­вчення сучасного конституційного права може бути одночасно віднесено як до гру­пи фундаментальних юридичних дослі­джень, так і до тих праць, в яких висвіт­люється вкрай важлива для сучасної України тема. Таке поєднання загального наукового дослідження з актуальним ха­рактером теми робить появу монографії В. В. Сухоноса «Інститут глави держави в конституційному праві» помітним яви­щем у вітчизняній юриспруденції. Дійсно, досить часто доводиться визнавати, що юридичні дослідження останніх часів бу­ли схильні приносити в жертву чи фунда­ментально-науковий характер викладу матеріалу, чи актуальність розглядуваних проблем, які завжди пов’язані із сучасни­ми змінами в тих чи інших галузях права, або ж у сфері державотворчої діяльності. І лише у небагатьох монографіях було по­єднано два вищезазначені моменти. Оче­видно, що представлену В. В. Сухоносом монографію можна віднести саме до цієї групи робіт, адже, попри чітку орієнтацію на аналіз об’єктивних процесів у частині конституційно-правового формування і розвитку інституту глави держави, що відбувалися у світі і в Україні від самого виникнення й до сьогодення, автор пору­шує фундаментальні науково-юридичні питання щодо тих понять і категорій, які лежать в основі сучасних правових до­сліджень як інституту президентства, так і інституту глави держави загалом.

Разом із тим, слід наголосити, що в цій монографії представлений не лише виклад концептуально важливих для державних основ демократичного су­спільства проблем конституційно-право­вого розвитку інституту глави держави у світі і в Україні, а й надаються змістовні авторські оцінки процесів становлення інституту глави держави в Україні, по­чинаючи з певних теоретичних розробок XIX ст. і закінчуючи сучасними україн­ськими реаліями. При цьому В. В. Сухо­нос часто вдається не лише до аналізу праць відомих теоретиків і філософів права, українських і зарубіжних вчених у галузі конституційного, адміністратив­ного та міжнародного права, а й до де­тального дослідження актів конститу­ційного законодавства світу (країн— учасниць СНД, країн Європи, американ­ського континенту, Африки, Азії та Оке­анії), що дає змогу говорити про те, що автор виходить за вузькі межі теорії на­ціонального конституційного права. Та­кий підхід, безумовно, містить наукову новизну і становить інтерес для вітчиз­няної юриспруденції, в якій компара­тивні елементи набувають дедалі більшої методологічної ваги.

У формальному аспекті монографія В. В. Сухоноса написана гарною україн­ською мовою і є стилістично вивіреною. Характер подачі матеріалу є логічно по­слідовним. Це дає змогу легко стежити за думкою автора, порівнювати різні тео­
ретичні аргументи щодо конкретних пи­тань розвитку інституту глави держави у світі і в Україні. При цьому певною нове­лою у представленій монографії є нама­гання В. В. Сухоноса розглянути інсти­тут глави держави не як загальне конституційне поняття, що притаманно більшості як вітчизняних, так і зару­біжних учених, а як специфічний статус національного лідера, основними різно­видами якого автор пропонує вважати монарха та республікратора (президент у монографії розглядається як загальне конституційне втілення республікрато - ра). У цьому аспекті В. В. Сухонос все­бічно обґрунтовує власну позицію. При цьому його аргументи постають доволі переконливими.

Позитивне враження справляє і ши­рота застосованої В. В. Сухоносом мето­дології досліджень, адже, крім загально - наукових методів, він залучає цілу низку сучасних спеціальних методів, які розроблені теорією держави і права і активно використовуються у вітчизня­ній науці конституційного права. Пара­лельно з цим всебічно окреслюється дже­рельна база, яка містить не лише най­важливіші акти конституційного права України та зарубіжних країн, а й цілу низку визначальних для світової консти­туційно-правової традиції праць з теорії конституційного права. Таке поєднання в монографії фактологічної й норматив­но-правової різноманітності з глибоким теоретичним обґрунтуванням авторської позиції позитивно вирізняє видання на фоні подібних праць у галузі конститу­ційного права України.

У змістовному плані слід зазначити, що в монографії В. В. Сухоноса виклада­ються конституційно-правові засади формування й функціонування інститу­ту глави держави. У цьому сенсі праця складається з двох основних тематичних блоків. Перший — це загальнотеоретич­не конституційно-правове дослідження інституту глави держави, а також тих теоретико-методологічних підходів, які сформовано у сучасній вітчизняній юриспруденції до його визначення. На відміну від цього, другий тематичний блок — це дослідження безпосередніх конституційно-правових основ організа­ції та функціонування різних моделей інституту глави держави. Причому, до­сліджуючи останній, В. В. Сухонос прагне обґрунтувати власний погляд на співвідношення категорій «президент» і «глава держави». Зважаючи на загальну настанову щодо домінуючого характеру «глави держави» порівняно з «президен­том», В. В. Сухонос, утім, пропонує не погоджуватися з цим. Зокрема він роз­глядає ідею щодо того, що глава є тим постом, який займає президент країни (с. 10), тобто фактично глава держави — це той статус, який має в державі націо­нальний лідер (у республіках ним зде­більшого є президент). Водночас автор достатньо фундаментально досліджує іс - торико-теоретичні процеси становлення інституту глави держави як у світі, так і в Україні, а також питання впливу на означений інститут існуючої в країні форми держави. На жаль, сучасне дер­жавознавство, в основному, досліджує цей вплив лише з боку такого елементу, як форма правління та, почасти, форма політичного режиму, тоді як форма дер­жавного устрою здебільшого залишаєть­ся поза увагою вітчизняних дослідників.

В. В. Сухонос правильно наголошує на тому, що вплив форми державного ус­трою на процеси формування і функціо­нування інституту глави держави є важ­ливим, адже в умовах централізованої форми (до яких належить і Україна) гла­ва держави здійснює прямий вплив на формування та функціонування органів місцевого управління й самоврядування, тоді як децентралізована форма (федера­ція тощо) залишає главі держави лише можливість опосередкованого впливу (с. 197). Ґрунтуючись на існуючих до­слідженнях вітчизняних та зарубіжних конституціоналістів, а також на аналізі поточної ситуації, у монографії обґрун­товуються конкретні шляхи в частині правового забезпечення подальшого ре­формування інституту глави держави в Україні, а також запровадження більш чіткого конституційного статусу Прези­дента України як невід’ємного елементу державного механізму, який гарантує дотримання прав і свобод людини і гро­мадянина.

Серед завдань, які автор успішно ви­рішує в монографії, насамперед слід на­звати: загальну характеристику глави держави, дослідження місця і ролі інсти­туту глави держави в системі органів дер­жавної влади, аналіз процесів становлен­ня інституту глави держави в історичній ретроспективі, дослідження функціо­нальної характеристики конституційно - правового статусу глави держави, аналіз співвідношення функцій глави держави із функціями самої держави, характерис­тику повноважень глави держави, вияв­лення особливостей конституційно-пра­вового статусу глави держави як голов­ного чинника поділу форм правління, до­слідження процесів формування та функ­ціонування інституту глави держави в умовах централізованої та децентралізо­ваної форми державного устрою, аналіз статусу глави держави в умовах демокра­тичного, авторитарного і тоталітарного режимів, дослідження процесів розвитку інституту глави держави на території су­часної України до появи поста Президен­та України, аналіз інституту останнього з 1991 р. й до сьогодення, обґрунтування перспектив і можливостей трансформації інституту глави держави в Україні в умо­вах зміни форми чи системи правління.

Все це дає змогу стверджувати, що монографія В. В. Сухоноса становитиме інтерес для широкого кола читачів, не лише науковців, а й державних службов­ців, викладачів юридичних факультетів та відділень університетів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів. При цьому зазначене дослідження може стати однією з теоретичних основ по­дальшого науково-правового осмислення процесів сучасного державотворення в Україні, їх подальших перспектив роз­витку, а також тих кроків, які повинні бути зроблені у разі реального прагнення перетворити Україну на сучасну демо­кратичну, соціальну і правову державу.

 

Калюжный Ростислав. Глава государства: институт и статус.

Рецензия посвящена анализу монографии В. В. Сухоноса «Институт главы государства в конституционном праве». Анализируется структура монографии и ее содержание, дана ее позитивная оценка как актуального и ценного с научной точки зрения правово­го исследования.

Ключевые слова: глава государства, президент, национальный лидер, монарх, форма го­сударственного устройства.

Kalyuzhny Rostislav. Head of state: institute and status.

The review is devoted to the analysis of the monograph V. V. Sukhonos «Institute of head of state in constitutional law». The structure and content of the book are analyzed, the positive assessment of the book as a relevant and scientifically valuable legal research is given.

Key words: head of state, president, a national leader, monarch, form of state structure.