joomla
АКТУАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У ГАЛУЗІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ*
Юридична Україна

УДК 349.6:63

Катерина Кондратьева,

Аспірантка кафедри трудового, земельного і екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

Проведено детальний аналіз досліджень у сфері правового регулювання екологічної без­пеки в сільському господарстві, проаналізовано роботи радянських вчених-правників, зарубіжних науковців та рівень розробки даної теми на національному рівні.

Ключові слова: екологічна безпека, сільське господарство, правове регулювання, охоро­на природних ресурсів, продукти харчування, пестициди, дослідження.


Сільське господарство віками вважа­лося найбільш дружнім до природи ви­дом людської діяльності. Проте вже в 60-х роках XX століття, на думку біль­шості дослідників, воно посіло перше місце за інтенсивністю негативного впли­ву на навколишнє середовище.

Основною причиною такої зміни по­глядів стало виявлення шкідливих, а ча­сом небезпечних, наслідків сільськогос­подарської діяльності. Так, було з’ясо­вано, що пестициди та агрохімікати, які широко застосовуються у рослинництві, завдають значної шкоди життю і здо­ров’ю людини: наявність їх у харчових продуктах в обсягах, що перевищують гранично допустимі концентрації, здат­на спричиняти отруєння, іноді навіть з летальними наслідками.

За рівнем негативного впливу на до­вкілля не поступаються хімікатам і тва­ринницькі комплекси: під час свого функціонування вони погіршують якість ґрунту, водних джерел (внаслідок попа­дання туди відходів з відкритих годі­вельних майданчиків), а також атмо­сферного повітря (в результаті викидів газових домішок, обумовлених життє­діяльністю тварин, та процесами ево­люції екскрементів й інших органічних речовин). Потенційну небезпеку в собі несуть також генетично-модифіковані організми, які, внаслідок проникнення у дику природу, можуть призвести до ка­тастрофічних змін в екосистемах. Окрім наведених, існує й ряд інших напрямів негативного впливу сільськогосподар­ського виробництва на довкілля, життя та здоров’я людей.

З огляду на викладене вважаємо, що вивчення питань, пов’язаних із забезпе­ченням екологічної безпеки в сфері сіль­ськогосподарського виробництва, є над­звичайно актуальним.

Дана проблема була предметом актив­ного дослідження представників радян­ської еколого-правової науки. Так, окремі питання правової охорони навколишнього середовища в сільському господарстві проаналізовані у роботах М. М. Бринчука, О. М. Козир, О. С. Колбасова, Ю. С. Шем - шученка та інших. Не залишають без ува­ги дану тему й сучасні науковці. На тере­нах СНД правовій охороні довкілля та забезпеченню екологічної безпеки в сфері сільськогосподарського виробництва свої праці присвячують X. І. Ісаков, Л. Ф. Ус­манова, Ш. X. Файзієв, С. Р. Ярандайкін. В Україні дослідженням цього питання займаються Т. Г. Ковальчук, Л. В. Стру - тинська-Струк, В. Н. Петрина та інші.

З огляду на надзвичайну гостроту проблеми та значну кількість робіт у цій галузі вважаємо за необхідне проаналі­зувати сучасний науковий доробок, при­свячений даному питанню. Для цього слід дослідити праці радянських вчених - правників (саме вони заклали фунда­мент сучасних досліджень), зарубіжних науковців (з метою вивчення досвіду ін­ших країн у цій галузі) та, звичайно, рівень розробки даної теми на національ­ному рівні.

На нашу думку, аналіз теоретичного доробку найбільш доцільно здійснювати за об’єктом досліджень. Ним є: правове регулювання екологічної безпеки у сфері сільськогосподарського виробництва або окремих видів діяльності в його межах, правове регулювання охорони навколиш­нього середовища та його компонентів у сфері сільськогосподарського виробни­цтва, а також правове регулювання якос­ті та безпечності сільськогосподарської продукції.

У 1996 р. в дисертаційній роботі на те­му «Правові питання забезпечення еко­логічної безпеки продуктів харчування» українська дослідниця Т. Г. Ковальчук проаналізувала правове регулювання екологічної безпеки продуктів харчуван­ня, вирощених у процесі сільськогоспо­дарського виробництва. У роботі визна­чено поняття і зміст екологічної безпеки продуктів харчування, вказано, що дже­релом походження небезпеки для таких продуктів виступає не стільки сам стан навколишнього природного середовища, скільки виробниче середовище. Таким чином, на думку автора, безпечність сільськогосподарської продукції знач­ною мірою залежить від виробничого процесу, під час якого необхідно дотри­муватися правил техніки безпеки, стан­дартів, технічних умов, регламентів, правил, нормативів тощо. В роботі про­аналізовано законодавство у сфері забез­печення екологічної безпеки продуктів харчування, вирощених у процесі сіль­ськогосподарського виробництва, та до­сліджено механізм правового регулюван­ня у цій галузі, який, на думку Т. Г. Ковальчук, складається зі струк­турно-функціонального і процесуально - правового забезпечення екологічної без­пеки та юридичної відповідальності.

Деякі аспекти правового регулювання екологічної безпеки в сфері сільськогоспо­дарського виробництва у 2005 р. були про­аналізовані Л. В. Струтинською-Струк в дисертаційній роботі на тему «Правове за­безпечення біобезпеки при здійсненні ге­нетично-інженерної діяльності». Значна частина вказаного дослідження безпосе­редньо стосується екологічної безпеки в сфері сільськогосподарського виробни­цтва, оскільки останнє сьогодні активно використовує сучасні біотехнології і, зо­крема, методи генної інженерії. У роботі з’ясовано поняття біобезпеки як складової екологічної безпеки, проаналізовано пра­вові засоби її забезпечення (регулятивні, організаційно-розпорядчі, превентивно - охоронні) та визначено стан і перспективи розвитку правового регулювання здійс­нення генетично-інженерної діяльності. Дослідження проведено виходячи із того, що забезпечення біобезпеки у будь-якій галузі, в тому числі і в сільському госпо­дарстві, повинно здійснюватися з ураху­ванням особливостей, притаманних гене- тично-модифікованим організмам як носі­ям екологічної небезпеки та генетично-ін­женерній діяльності як джерелу екологіч­ного ризику.

У 1995 р. в Республіці Узбекистан Ш. X. Файзієвим було проведено до­слідження на тему «Правові питання екологічної безпеки в сільському госпо­дарстві». Автор визначив юридичну при­роду екологічної безпеки в сільському господарстві та вказав, що забезпечення екологічної безпеки повинно розглядати­ся нарівні з раціональним використан­ням природних ресурсів та охороною нав­колишнього природного середовища. У роботі проаналізовано механізм правово­го регулювання екологічної безпеки в об­раній сфері, який, на думку автора, яв­ляє собою сукупність політико-правових, соціально-економічних, організаційно - технічних засобів та елементів, що функ­ціонують для попередження екологічної небезпеки і відновлення порушених агро - екосистем. З метою ефективного забезпе­чення екологічної безпеки в сільському господарстві Ш. X. Файзієвим було за­пропоновано концепцію екологічної без­пеки у цій сфері та визначено заходи, не­обхідні для її реалізації.

На нашу думку, незначна кількість робіт, присвячена безпосередньо вивчен­ню правового регулювання екологічної безпеки та її складових у сільському гос­подарстві, пояснюється відсутністю на доктринальному рівні узгодженої пози­ції щодо змісту поняття «екологічна без­пека» та її місця в системі відносин, які складають предмет екологічного права. Зважаючи на це, елементи правового регулювання у досліджуваній галузі мож­на виявити в роботах, присвячених охо­роні навколишнього середовища, раціо­нальному використанню природних ре­сурсів та поводженню з окремими вида­ми речовин у сільському господарстві. Оскільки стан довкілля та окремих його компонентів безпосередньо впливає на екологічну безпеку людини, вважаємо за доцільне проаналізувати науковий доро­бок у цій сфері.

Першим комплексним дослідженням законодавства щодо правової охорони на­вколишнього середовища в сільському господарстві у Радянському Союзі став «Довідник з охорони природи в сільсько­му і лісовому господарстві» за редакцією Ю. С. Шемшученка, який вийшов у 1981 р. Робота носила довідковий харак­тер і була розрахована на працівників відповідних сфер. У ній висвітлено зако­нодавство в галузі охорони земель сіль­ськогосподарського призначення, водних ресурсів, правил застосування пестици­дів і агрохімікатів, проаналізовані основ­ні засади державного і громадського управління. На розвиток положень до­відника у 1984 р. Ю. С. Шемшученком була видана монографія «Правові основи охорони навколишнього середовища в сільському господарстві», в якій, поряд із нормативними актами, досліджені й теоретичні питання. Так, у роботі сфор­мульовано поняття правової охорони нав­колишнього середовища в сфері сільсько­господарського виробництва, проаналізо­вано правила охорони навколишнього се­редовища та раціонального використан­ня природних ресурсів, визначено основи діяльності органів управління та загальні засади юридичної відповідальності.

Деякі аспекти екологічної безпеки при поводженні з хімічними засобами захис­ту рослин досліджені О. М. Козир у ме­жах охорони навколишнього середовища від забруднення пестицидами і агро- хімікатами. У своїх роботах (дисертація на тему «Правова охорона навколишньо­го середовища в сільському господарстві від забруднення пестицидами» (1985 р.) та монографія «Правові питання охорони навколишнього середовища від забруд­нення агрохімікатами» (1989 р.)) вона підійшла до вивчення означеної пробле­ми як складової механізму управління якістю навколишнього середовища. Ав­тор сформулювала еколого-правові прин­ципи використання пестицидів, проана­лізувала правове регулювання контролю, матеріального заохочення та юридичної відповідальності у сфері поводження із вказаними речовинами, виявила його не­доліки та запропонувала шляхи їх усу­нення.

У 1989 р. колективом авторів за ре­дакцією О. С. Колбасова була випущена монографія «Правова охорона навко­лишнього середовища в сільському гос­подарстві». У роботі визначено основні негативні наслідки від ведення сільсько­го господарства, які поділено на 3 групи: погіршення продуктивних сил самого сільського господарства; завдання шко­ди іншим галузям економіки; загроза життю і здоров’ю людини та погіршення умов її проживання. До заходів щодо охорони навколишнього середовища у даній галузі віднесено заходи, спрямова­ні на запобігання негативному впливу сільськогосподарського виробництва та зменшення або ліквідацію вже запо­діяної шкоди. Дослідження правового регулювання у даній сфері проведено за видами потенційно небезпечної діяльно­сті: використання машинної техніки, меліорація і хімізація земель, експлуа­тація тваринницьких комплексів, ферм, птахофабрик тощо. Увага у роботі при­ділена не лише виявленню недоліків правового регулювання та їх усуненню, а й розробці механізму, який би забезпе­чив неухильне виконання вимог норма­тивних актів у даній сфері всіма учасни­ками відповідних відносин.

У 1990 р. X. І. Ісаковим була захище­на дисертація на тему «Правова охорона навколишнього середовища при інтен­сивному веденні тваринництва». Науко­вець визначив основні загрози навко­лишньому середовищу від інтенсивного ведення тваринництва та проаналізував правовий механізм охорони довкілля у даній сфері, який, на його думку, скла­дається з природоохоронних норм, еко- логізованих норм інших галузей права та норм-гарантій. Розглядаючи питання організаційно-правового забезпечення в обраній сфері, автор дослідив еколо­гічний контроль, засоби стимулювання та юридичної відповідальності.

Правова охорона навколишнього сере­довища від забруднення токсичними речо­винами була проаналізована М. М. Брин - чуком у 1990 р. в однойменній моно­графії. Автор визначив поняття та класи­фікацію токсичних речовин (у тому числі пестицидів і агрохімікатів), дослідив зако­нодавство щодо охорони навколишнього середовища від забруднення ними, право­ві засоби і вимоги у даній галузі та гаран­тії їх дотримання. Аналіз правового регу­лювання проведено у сферах виробництва, випробування, транспортування, викори­стання та видалення означених речовин. До гарантій охорони навколишнього сере­довища від забруднення токсичними речо­винами науковець відніс організаційно - правові гарантії, засоби стимулювання та юридичну відповідальність у цій галузі.

У 2000 р. представницею російської юридичної науки Л. Ф. Усмановою було захищено дисертацію на тему «Правове регулювання природокористування і охо­рони навколишнього середовища в аграр­ному секторі економіки». Автор досліди­ла проблеми екологізації аграрного виробництва, питання раціонального ви­користання природних ресурсів у сіль­ському господарстві, вимоги, що став­ляться до тваринницьких і птахівниць­ких комплексів, а також вимоги безпеки при поводженні з пестицидами і агро- хімікатами. Крім того, у роботі проана­лізовано заходи охорони сільського гос­подарства від шкідливого впливу на нього промислових підприємств та авто­мобільного транспорту. Окрема увага приділена державному управлінню, кон­тролю та юридичній відповідальності в означеній сфері.

Із внутрішньою екологічною безпекою в сільському господарстві нерозривно пов’язане питання правового регулюван­ня якості та безпечності продуктів хар­чування. Так, В. Н. Петрина в 1990 р. у дисертації на тему «Організаційно-пра­вові питання забезпечення якості сіль­ськогосподарської продукції» дав визна­чення поняття якості сільськогосподар­ської продукції та її токсикологічної без­пеки, зазначивши, що якість сільсько­господарської продукції у правовому ро­зумінні являє собою сукупність нормова­них ознак продукції, що характеризують її токсикологічну безпеку і придатність задовольняти потреби людей в їжі, а про­мисловості — в сировині. Автор проана­лізував законодавство у даній сфері, до­слідив контроль як функцію державного управління якістю сільськогосподарської продукції та визначив особливості юри­дичної відповідальності у цій галузі.

У 2005 р. вийшла стаття А. М. Земко «Правові аспекти забезпечення якості продукції, виробленої в підсобних вироб­ництвах і промислах», в якій, в межах обраної теми, було досліджено правове регулювання, виявлено його недоліки та запропоновано шляхи їх усунення.

А. М. Статівка у доповіді «Проблемні питання деяких аспектів правового за­безпечення якості сільськогосподарської продукції» (2010 р.) проаналізував між­народні акти і національне законодав­ство у вказаній галузі та звернув увагу на ряд його недоліків, серед яких головним, на думку автора, є відсутність скоорди­нованої системи управління якістю та безпечністю продукції, що виробляється аграрними товаровиробниками.

Означену проблему не оминув і пред­ставник російської правової науки С. Р. Ярандайкін, який у 1999 р. вико­нав дисертаційне дослідження на тему «Організаційно-правові проблеми вироб­ництва і реалізації екологічно чистої сільськогосподарської продукції». В ро­боті автор розмежував поняття екологіч­но чистої та безпечної сільськогосподар­ської продукції, зазначивши, що вони є різноплановими складовими категорії «якісна продукція». Крім того, було про­аналізовано принципи правового регу­лювання, систему юридичних заходів та особливості державного нагляду і кон­тролю у вказаній сфері. За результатами опрацьованого матеріалу запропоновано напрями вдосконалення законодавства Російської Федерації у галузі виробниц­тва і реалізації екологічно чистої сіль­ськогосподарської продукції.

Підсумовуючи вищезазначене, доходи­мо висновку, що проблема забезпечення екологічної безпеки в сфері сільськогос­подарського виробництва вже не одне де­сятиліття привертає увагу представ­ників правової науки. Дослідження з цієї тематики можна класифікувати за на­ступними напрямами:

— щодо правового регулювання власне екологічної безпеки у сфері сільськогос­подарського виробництва або окремих видів діяльності в його межах;

— щодо правового регулювання охоро - ни навколишнього середовища та його компонентів у сфері сільськогосподар­ського виробництва;

— щодо правового регулювання якос­ті та безпечності сільськогосподарської продукції.

Вважаємо за доцільне зазначити, що, незважаючи на наявність окремих ро­біт, дана сфера наукових досліджень в Україні перебуває на стадії становлен­ня, у зв’язку із чим відчувається гос­трий брак ґрунтовних напрацювань у сфері правового регулювання екологічної безпеки в сільськогосподарському вироб­ництві.

 

Кондратьева Екатерина. Актуальные исследования в сфере правового регулирова­ния экологической безопасности в сельском хозяйстве.

Проведен детальный анализ исследований в сфере правового регулирования безопасности в сельском хозяйстве, проанализированы работы советских ученых-правоведов, зарубеж­ных ученых и уровень разработки данной темы на национальном уровне.

Ключевые слова: экологическая безопасность, сельское хозяйство, правовое регулирова­ние, охрана природных ресурсов, продукты питания, пестициды, исследование.

Kondratieva Ekaterina. The topical researches in the field of legal regulation of environmental safety in the agriculture.

The author analyses the researches in the field of legal regulation of environmental safety in agriculture, she studied the works of Soviet scientists, foreign and Ukrainian lawyers.

Key words: environmental safety, agriculture, legal regulation, protection of natural resources, food, pesticides, research.