joomla
ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ПРОДОВОЛЬСТВА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ
Юридична Україна

Максим Гребенюк,

Кандидат юридичних наук,

Заступник завідувача кафедри цивільного та трудового права Національної академії Служби безпеки України

У статті розкривається організаційно-правовий механізм здійснення державних заку­півель продовольства з метою поповнення та використання Державного інтервенційно­го фонду. Досліджено діяльність Аграрного фонду та Державного комітету України з державного матеріального резерву щодо задоволення пріоритетних державних потреб у стратегічних запасах зерна та цукру. Визначені пріоритетні завдання держави в сфе­рі забезпечення продовольчої безпеки в умовах членства України у СОТ.

Ключові слова: забезпечення продовольчої безпеки, організований аграрний ринок, дер­жавний інтервенційний фонд, пріоритетні державні потреби, державний продовольчий резерв, об’єкти державного цінового регулювання, товарні інтервенції, фінансові інтер­венції.

 

Одним із елементів системи забезпе­чення продовольчої безпеки держави є безперебійне та ефективне функціонуван­ня організаційно-правового механізму поповнення та використання державного продовольчого резерву. За таких умов держава є відповідальною за формування стратегічних запасів продовольства та си­ровини, які накопичуються на випадок можливості настання потенційних непе­редбачених кризових явищ у профілю­ючих галузях АПК внаслідок масштаб­них несприятливих природо-кліматич - них умов (засуха, повінь, неврожай сіль­ськогосподарських культур), запрова­дження на території України або в окре­мих її регіонах надзвичайного стану, що може призвести до необгрунтованого під­вищення цін на продукти харчування першої необхідності, у тому числі штуч­ного дефіциту продуктів харчування, де­стабілізації ситуації на внутрішньому аграрному ринку. Тому наявність дер­жавних запасів продовольства створює надійні гарантії для нормальної життє­діяльності громадян та стабільного про­довольчого забезпечення населення Ук­раїни за будь-яких умов.

Отже, за мету цієї статті ми ставимо визначення шляхів удосконалення віт­чизняного законодавства у сфері здій­снення закупівель продовольства для пріоритетних державних потреб та фор­мування державного продовольчого ре­зерву в контексті забезпечення продо­вольчої безпеки України як члена СОТ.

Зазначимо, що окремі питання забез­печення продовольчої безпеки та розвит­ку вітчизняного ринку продовольства в Україні розглядали у своїх працях: О. Г. Білорус [1], М. І. Долішній [2], П. Т. Саблук [3], О. В. Скидан [4], О. Г. Шпикуляк [5] та інші. Але, на жаль, проблемні питання правового регулюван­ня формування та використання держав­ного продовольчого резерву як складової системи забезпечення продовольчої безпе­ки зазначеними фахівцями не розгляда­лися, що посилює актуальність обраної нами теми наукового дослідження.

Закон України «Про державне замов­лення для задоволення пріоритетних державних потреб» від 22.12.1995 р. № 493/95-ВР визначає, що пріоритетні державні потреби — це потреби України в товарах, роботах і послугах, у тому числі й у продуктах харчування, які не­обхідні для розв’язання найважливіших соціально-економічних проблем, підтри­мання обороноздатності країни та її без­пеки, створення і підтримання на на­лежному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждер­жавних цільових програм, забезпечення функціонування органів державної вла­ди, що утримуються за рахунок Держав­ного бюджету України. Державне замов­лення являє собою засіб державного регулювання економіки шляхом форму­вання на контрактній (договірній) основі складу та обсягів товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення пріоритет­них державних потреб, розміщення дер­жавних контрактів на її поставку (заку­півлю) серед підприємств, організацій та інших суб’єктів господарської діяльно­сті України всіх форм власності.

Державними замовниками виступають Верховна Рада України та інші централь­ні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації. Виконавцями державного за­мовлення є суб’єкти господарювання усіх форм власності, які виготовляють чи по­ставляють продукти харчування для задо­волення пріоритетних державних потреб. Правовою формою реалізації державного замовлення в умовах сьогодення зали­шається державний контракт, в якому ви­значаються економічні й правові зобов’я­зання сторін і регулюються взаємовід­носини замовника і виконавця. Поставки продуктів харчування та давальницької сировини для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього.

Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-УІ визначено механізм держав­них закупівель, у тому числі й продо­вольства, при цьому державні закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасни­ків; максимальна економія та ефектив­ність. Державне регулювання та кон­троль у сфері закупівель здійснюють Міністерство економіки України та інші органи відповідно до їх компетенції. Дер­жавна закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється на підставі: проведення від­критих торгів, двоступеневих торгів, за­питу цінової пропозиції, попередньої кваліфікації учасників, закупівлі в одно­го учасника. Правовою формою здійснен­ня державних закупівель є договір про закупівлю, умови якого не повинні від­різнятися від змісту пропозиції конкурс­них торгів або цінової пропозиції пе­реможця процедури закупівлі та не по­винні змінюватися після підписання до­говору про закупівлю до повного вико­нання зобов’язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі за­лежно від реального фінансування видат­ків та узгодженого зменшення сторонами ціни договору про закупівлю.

Постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни «Про Аграрний фонд» від р. № 543 визначено, що з 2005 р. в Україні створений та діє Аграрний фонд, який являє собою дер­жавну спеціалізовану бюджетну устано­ву, уповноважену реалізувати цінову по­літику в АПК України. При цьому основним завданням Аграрного фонду України з позиції забезпечення продо­вольчої безпеки є формування державно­го інтервенційного фонду об’єктами дер­жавного цінового регулювання виключ­но для здійснення товарних та фінансо­вих інтервенцій на організованому аг­рарному ринку. Товарні інтервенції здійснюються Аграрним фондом шляхом продажу (поставки) окремих об’єктів державного цінового регулювання на ор­ганізованому аграрному ринку на умо­вах споту або форварду з метою встанов­лення ціни рівноваги (фіксінгу) у розмірі, що не перевищує значення мак­симальної інтервенційної ціни. Фінан­сові інтервенції передбачають придбання сільськогосподарської продукції при па­дінні спотових цін на організованому аграрному ринку нижче мінімального рівня, яка здійснюється з метою досяг­нення рівня рівноваги, у тому числі шляхом придбання товарних деривати - вів. Таким чином, Аграрний фонд здійснює форвардні та спотові закупівлі об’єктів державного цінового регулюван­ня до державного інтервенційного фонду шляхом здійснення закупівель за кошти спеціального фонду державного бюдже­ту. У випадку зростання ринкових цін Аграрний фонд за рахунок сформованих запасів об’єктів державного цінового ре­гулювання здійснює саме товарні інтер­венції.

Аграрний фонд виступає, в установле­ному законодавством порядку, замовни­ком під час закупівлі товарів (робіт, по­слуг) за рахунок коштів державного бюджету; продає або купує об’єкти дер­жавного цінового регулювання з або до державного інтервенційного фонду; по­дає Кабінету Міністрів України пропози­ції щодо запровадження та скасування тимчасового режиму адміністративного регулювання цін.

Постановою Кабінету Міністрів Украї­ни «Про запровадження державних форвардних закупівель зерна» від І6.05.2007 р. № 736 встановлено право­вий порядок проведення Аграрним фон­дом державних форвардних закупівель зерна, при цьому форвардні закупівлі пе­редбачають придбання зерна у сільсько­господарських товаровиробників у вста­новлений маркетинговий період за фіксованою ціною та на умовах авансового платежу в розмірі 50% його повної варто­сті на момент укладення форвардного біржового контракту. Аграрний фонд про­водить форвардні закупівлі за рахунок коштів, передбачених у Державному бю­джеті України на відповідний рік, у ме­жах маркетингового періоду за мінімаль­ними інтервенційними цінами, шляхом укладення на Аграрній біржі між Аграр­ним фондом та сільськогосподарським то­варовиробником відповідного біржового контракту. Обсяг форвардних закупівель визначається виходячи із загального обся­гу формування Аграрним фондом держав­ного інтервенційного фонду на маркетин­говий період. Для укладення біржового контракту сільськогосподарський товаро­виробник повинен здійснити відповідно до вимог законодавства комплексне страху­вання на випадок знищення або пошко­дження майбутнього врожаю сільськогос­подарських культур на користь Аграрного фонду.

Законом України «Про державну під­тримку сільського господарства Украї­ни» від 24.06.2004 р. № 1877-ІУ встанов­лено, що державний інтервенційний фонд являє собою фонд, який формуєть­ся Аграрним фондом за рахунок фінансо­вих інтервенцій, заставних, форвардних і ф’ючерсних закупівель та використо­вується для здійснення товарних інтер­венцій на організованому аграрному ринку з метою забезпечення цінової ста­більності.

На підставі прийняття відповідних постанов Кабінету Міністрів України держава здійснює поповнення та вико­ристання запасів державного інтервен­ційного фонду. Так, постановою Кабіне­ту Міністрів України «Про реалізацію зерна державного інтервенційного фон­ду» від 03.02.2010 р. № 98 було надано дозвіл Аграрному фонду України щодо здійснення до кінця 2009—2010 марке­тингового періоду в установленому по­рядку реалізацію зерна з державного ін­тервенційного фонду врожаю 2006—

2009 років за середньозваженими ціна­ми рівноваги, що склалися протягом останніх трьох торгових сесій на Аграр­ній біржі та сертифікованих нею акреди­тованих товарних біржах, але не нижче ціни закупівлі з урахуванням витрат, пов’язаних зі зберіганням та перевезен­ням зерна.

Постановою Кабінету Міністрів Украї­ни «Деякі питання використання зерна державного інтервенційного фонду» від 27.12.2008 р. № 1128 встановлено поря­док постачання і використання борошна, виробленого із зерна державного інтер­венційного фонду для виготовлення хліба та хлібобулочних виробів. Поста­новою Кабінету Міністрів України «Про закупівлю зерна до державного продо­вольчого резерву» від 18.02.2009 р. № 96 було надано дозвіл Аграрному фонду проводити для формування державного продовольчого резерву закупівлю продо­вольчого зерна врожаю 2008 р. за серед­ньозваженими цінами, які склалися протягом останніх трьох торгових сесій на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах, у сільськогосподарських товаровиробни­ків, у тому числі на умовах поставки «склад виробника», за наявності посвідчення про якість зерна (сертифіката якості Державної хлібної інспекції) та відповідного складського документа.

В умовах лібералізації міжнародної торгівлі для України як члена СОТ гос­тро стоїть питання щодо забезпечення продовольчої незалежності держави, не­допущення на вітчизняний аграрний ри­нок дешевої низькоякісної продукції з держав третього світу, поповнення та ви­користання запасів державного продо­вольчого резерву. Членство України у СОТ стало потужним стимулом реформу­вання торговельного режиму, формуван­ня прозорої та передбачуваної регулятор­ної політики, що сприятиме розвитку вітчизняного аграрного підприємництва, у тому числі через вихід на зовнішні ринки. Але з набуттям членства України у СОТ наша держава взяла на себе певні зобов’язання, відповідно до статусу пов­ноправного члена Світової організації торгівлі.

Найбільші суперечки у вступному про­цесі до СОТ викликало питання про до­ступ до вітчизняного ринку цукру-сирцю з тростини. Питання полягало у необхід­ності забезпечення мінімального доступу на вітчизняний ринок цукру-сирцю відпо­відно до правил СОТ (не менше 5% від внутрішнього споживання). В ході перего­ворного процесу була погоджена пропози­ція української сторони про запроваджен­ня щорічної тарифної квоти в обсязі 260 тис. тонн (впливові країни—члени СОТ наполягали на 480 тис. тонн) зі ставкою ввізного мита 2% в межах квоти на вве­зення цукру-сирцю з тростини, що є опти­мальним обсягом для захисту ринку, за­безпечення конкуренції і створення страхового фонду на випадок неврожаю цукрового буряка. Обмеження обсягу вве­зення цукру-сирцю з тростини, яке не су­перечить зобов’язанням України, запрова­джено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку роз­поділу тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини» від 12.11.2008 р. № 1002, яка набрала чин­ності з 01.01.2009 р.

Зокрема встановлено, що тарифна квота на ввезення в Україну цукру-сир - цю щороку розподіляється Міністер­ством економіки України таким чином: 260 тонн загального обсягу тарифної квоти до 01.01.2019 р. виділяється для Парагваю відповідно до параграфа 35 Дохійської декларації та домовленостей, досягнутих у ході багатосторонніх пере­говорів зі вступу України до СОТ. Відпо­відно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку ви­користання кінцевого продукту перероб­ки цукру-сирцю з тростини, ввезеного в межах встановленої тарифної квоти» від 27.12.2008 р. обсяг імпортованого цук - ру-сирцю з тростини підпадає під кон­троль Міністерства аграрної політики України та Національної асоціації «Укр - цукор».

Реалізація цукру, виробленого з цук - ру-сирцю з тростини, на внутрішньому ринку здійснюється відповідно до зако­нодавства, що регулює питання реаліза­ції цукру, виробленого з цукрових буря­ків: Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» від 17.06.1999 р. № 758-ХІУ, по­станови Кабінету Міністрів України «Про державне регулювання виробниц­тва і реалізації цукру та цукрових буря­ків» від 07.03.2007 р. № 404, постанови Кабінету Міністрів України «Про дер­жавне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2010 року до 1 вересня 2011 р.» від 03.02.2010 р. № 96, при цьому гранич­ний розмір квоти поставки цукру на внутрішній ринок (квота «А») у період з 01.09.2010 р. до 01.09.2011 р. дорівнює 1892 тис. тонн.

Також цукор придбавається держа­вою для поповнення та використання державного інтервенційного фонду. По­становою Кабінету Міністрів України «Про затвердження обсягів формування державного інтервенційного фонду у 2010/11 маркетинговому періоді» від 11.02.2010 р. № 155 регламентовано, що обсяг формування державного інтервен­ційного фонду у 2010/2011 роках скла­дає 368 тис. тонн цукру-піску. Постано­вою Кабінету Міністрів України «Про закупівлю Аграрним фондом цукру для формування державного інтервенційного фонду» від 23.09.2009 р. № 1022 визна­чено, що Аграрний фонд України здій­снює закупівлю виробленого з цукрових буряків урожаю 2009 р. цукру, що по­стачається за квотою «А» за середньозваженими цінами, які склалися протягом останніх трьох сесій на Аграрній біржі, але у разі зниження середньозважених цін до рівня мінімальної ціни, закупів­лю цукру здійснювати за мінімальною ціною.

Обсяги стратегічних запасів цукру із державного інтервенційного фонду мо­жуть використовуватися для запобіган­ня настанню дестабілізації ситуації на внутрішньому ринку цукру. Згідно з по­становою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації цукру з дер­жавного інтервенційного фонду» від 13.06.2009 р. № 588 на Аграрний фонд було покладено завдання з метою ста­більного забезпечення потреб внутріш­нього ринку цукром та недопущення значних коливань цін на нього влітку 2009 р. щодо продажу населенню цукру з державного інтервенційного фонду че­рез визначені Міністерством економіки України підприємства роздрібної торгів­лі за ціною закупівлі з урахуванням вит­рат, пов’язаних зі зберіганням цукру. Реалізація цукру здійснювалася без пра­ва експорту та перепродажу на умовах попередньої оплати з торговельною над­бавкою до ціни реалізації цукру з дер­жавного інтервенційного фонду.

Наказом Аграрного фонду України «Про закупівлю Аграрним фондом цукру до державного продовольчого резерву» від 10.11.2008 р. № 983 встановлено ме­ханізм здійснення державних заку­півель цукру квоти «А» на Аграрній бір­жі, шляхом взяття участі у біржових торгах та укладанні відповідних біржо­вих контрактів.

Постановою Кабінету Міністрів Украї­ни «Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву» від 08.06.2006 р. № 810 визначено, що Держкомрезерв України з позицій забезпечення продо­вольчої безпеки бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної по­літики у сфері формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та поновлення запасів державного резерву; має право на укладання державних кон­трактів (договорів) на поставку матеріаль­них цінностей, у тому числі й продоволь­ства, до державного резерву та їх реалі­зацію; вживає за рішенням Кабінету Міністрів України заходів до запобігання виникненню на внутрішньому ринку дис­пропорції між попитом на важливі види сировини, продовольство та їх пропону­ванням і до усунення такої диспропорції. Держкомрезерв України також здійснює закупівлю зерна, цукру, масла, м’яса, олії для закладення до державного резерву шляхом укладення договорів купівлі-про - дажу на акредитованих товарних біржах. Закупівлі продовольства до державного матеріального резерву здійснюються у ме­жах відповідних бюджетних асигнувань відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості заку­півлі продовольчої продукції та світлих нафтопродуктів до державного матеріаль­ного резерву» від 01.07.2009 р. № 667.

Таким чином, на основі викладеного вище можна зрозуміти, що Держкомре - зерв України та Аграрний фонд здійсню­ють дві дублюючі функції — закупівлі до державного продовольчого резерву та продовольчі товарні інтервенції, що є не­гативною тенденцією, яка склалася у державі за останні роки, що не йде на ко­ристь організованому аграрному ринку.

Виходячи із вищевикладеного вважа­ємо за доцільне сформулювати наступні висновки.

По-перше, з метою ефективного вико­ристання коштів державного бюджету, які спрямовуються на утримання органів державної влади, що мають компетенцію в сфері здійснення державних закупівель продовольства, вважаємо за доцільне шляхом внесення змін та доповнень до нормативних актів чинного законодав­ства, а саме до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального ре­зерву» від 08.06.2006 р. № 810, усунути дублювання функцій між Держкомрезер - вом України та Аграрним фондом щодо здійснення закупівель до державного про­довольчого резерву та формування продо­вольчих товарних інтервенцій на ко­ристь Аграрного фонду України. По-друге, здійснити перегляд розмірів тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю у бік зменшення після 01.01.2019 р., з ме­тою збереження, стимулювання та підтримки вітчизняної цукрової галузі в умовах членства України у СОТ. По-тре­тє, доцільно прийняти у новій редакції Закон України «Про державне замовлен­ня для задоволення пріоритетних дер­жавних потреб», який в умовах сьогоден­ня не відповідає встановленому державою механізму здійснення закупівель страте­гічних запасів продовольства.

ПРИМІТКИ

1. Білорус О. Г. Глобальна продовольча безпека: монографія / О. Г. Білорус, М. В. Зубець, П. Т. Саблук, В. І. Власов ; Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України; ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН. — К. : ННЦ «ІАЕ», 2009. — 486 с.

2. Долішній М. І. Ринок продовольства України в аспектах СОТ / М. І. Долішній, В. І. То - піха, В. В. Булюк, В. А. Романова ; Миколаївський держ. аграрний ун-т. — Миколаїв : МДАУ, 2006. — 222 с.

3. Саблук П. Т. Глобалізація і продовольство: монографія / П. Т. Саблук, О. Г. Білорус, В. І. Власов. — К. : ННУ «Ін-т аграрної економіки», 2008. — 632 с.

4. Скидан О. В. Законодавче забезпечення аграрної політики в Україні: проблемні питання / О. В. Скидан. — Право України. — 2006. — № 4. — С. 52—56.

5. Шпикуляк О. Г. Формування і розвиток ринку зерна в Україні / О. Г. Шпикуляк, Ю. П. Воскобійник, Р. П. Саблук, О. В. Овсянников ; ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН. — К. : ННЦ «ІАЕ», 2008. — 190 с.

 

Гребенюк Максим. Совершенствование законодательства в сфере осуществления государственных закупок продовольствия как элемент системы обеспечения про­довольственной безопасности.

В статье раскрывается организационно-правовой механизм осуществления государ­ственных закупок продовольствия с целью пополнения и использования государствен­ного интервенционного фонда. Исследована деятельность Аграрного фонда и Государ­ственного комитета Украины по вопросам государственного материального резерва в отношении удовлетворения приоритетных государственных нужд в стратегических запасах зерна и сахара. Определены приоритетные задачи государства в сфере обеспе­чения продовольственной безопасности в условиях членства Украины в ВТО. Ключевые слова: обеспечение продовольственной безопасности, организованный аграр­ный рынок, государственный интервенционный фонд, приоритетные государственные нужды, государственный продовольственный резерв, объекты государственного ценово­го регулирования, товарные интервенции, финансовые интервенции.

Grebenuk Maksim. Improvement of legislation in the implementation of state procure­ment food system as a component of the food security.

The article exposes the organizational and legal mechanism of state procurement in order to replenish the food and use of public intervention fund. Activity of Agrarian Fund and the State Committee of Ukraine for State Material Reserve to meet priority needs in public strategic stocks of grain and sugar. Priority tasks of the state in ensuring food security in terms of Ukraine's membership in the WTO.

Key words: maintenance of food security, the organized agricultural markets, state intervention fund, priority state needs, the state food reserve, objects of government price control, trade intervention, financial intervention.