joomla
ДЕРЖАВНИЙ ТА ГРОМАДСЬКИЙ НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ
Форум права

УДК 342.9

Н. Г. ВОРОПАЄВА, інститут післядипло - мної освіти інженерно-педагогічних працівників Державного вищого навчального закладу «Уні­верситет менеджменту освіти»

Ключові слова: державний нагляд, громадський контроль, законодавство, охорона праці

Існуюча в Україні система перевірки без­пеки праці потребує удосконалень та приве­дення її до міжнародних стандартів. Україні потрібно нині вивчати досвід розвинених єв­ропейських країн та впроваджувати в своє законодавство докорінні зміни, які дозволять уникнути негативних наслідків у процесі ви­робництва. Тільки таким чином Україна змо­же гарантувати працівникам безпеку вироб­ництва і покращити економічні показники. У разі байдужого ставлень до ситуації з безпе­кою праці Україна може очолити список дер­жав з негативними показниками економічної та соціальної безпеки [1, с. 10].

Проблема діяльності органів нагляду та контролю за додержаньм законодавства про охорону праці досліджувалася багатьма нау­ковцями, з яких можна виділити: М. О. Виноку - рова, Г. Г. Гогіташвілі, Г. І. Іващенко, І. Г. Ко - нонову, О. М. Костенко, Л. М. Переверзеву, Л. А. Семашко, 1.0. Шашкову-Журавель та ін.

Проте, незважаючи на зроблений науковий аналіз зазначеними науковцями, тематика ді­яльності органів нагляду та контролю у сфері охорони праці була розкрита не системно, у зв’язку з чим потребує комплексного дослі­джень. Звідси, мета статті полягає в дослі­дженні діяльності органів нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Для досягнення поставленої мети не­обхідно вирішити такі основні завдань: здій­снити аналіз чинного законодавства, яке ре­гулює діяльність контролюючих і наглядових органів за додержанням законодавства у сфе­рі охорони праці, та внести ряд пропозицій щодо його удосконалень.

Державними органами, що здійснюють ко­нтроль та нагляд за додержанням законодав­ства про охорону праці, є Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державна інспекція України з пи­тань праці, Державна санітарно-епідеміоло - гічна служба, Державна інспекція ядерного регулювань України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та інші.

Центральну роль в нагляді та контролі за додержаньм законодавства про охорону праці відіграє Державна служба гірничого на­гляду та промислової безпеки України (Держгі - рпромнагляд), що діє на підставі Положень про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України «Про Положень про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України» від 06.04.2011 р. №408/2011. Держгірпромнагляд у результаті проведень адміністративної реформи зазнав відчутних змін. Було розширено коло завдань в сфері контролю та нагляду за додержанням законодавства про охорону праці та покладе­но обов’язок організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) за додержаньм законів та інших нормативно-правових актів з питань трубопровідного транспорту, функці­онування ринку природного газу та діяльнос­ті, пов’язаної з об’єктами підвищеної небез­пеки та потенційно небезпечними об’єктами

[2] . З розвитком промисловості та народного господарства посилюється необхідність здій­снювати контроль за додержанням норматив­но-правових актів. Так, ринок природного га­зу функціонує достатньо довгий час, але тільки в 2011 році держава звернула увагу на контроль за додержаньм законодавства з охорони праці в цьому питанні.

Діючим Положеньм проведено кількісні та якісні зміни щодо прав посадових осіб Де - ржгірпромнагляду. Так, відсутнє право безпе­решкодно відвідувати підприємства, устано­ви, організації, замість якого встановлено право безперешкодно здійснювати заходи державного нагляду суб’єктів господарюван­ня у присутності роботодавця або його пред­ставника з питань додержань законодавства, що належать до її компетенції (п.5.5) [2]. Вважаємо, що дане формулювань обмежує права Держгірпромнагляду в сфері нагляду та контролю за законодавством та на практиці може призвести до неоднозначного тлума­чення та застосувань положень вказаних но - рмативно-правових актів роботодавцями та органами, що здійснюють перевірку.

Держгірпромнагляд виконує цілу низку функцій, що повинні сприяти додержанню вимог з охорони праці всіма підприємствами, установами та організаціями, серед них біль­шість становить функції з контролю та нагля­ду за дотриманьм законодавства про охоро­ну праці. Як вважають Л. А. Семашко, М. О. Винокурова, Л. М. Переверзева, основ­ними функціями Держгірпромнагляду в галу­зі охорони праці є організація та здійснень державного нагляду за додержаньм законів та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці в частині промислової безпеки, безпечного ведень робіт юридичними та фі­зичними особами, які відповідно до закону використовують найману працю; розсліду­вань аварій, нещасних випадків на виробни­цтві; проведень технічного розслідувань обставин і причин виникнень аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті [З, с. ЗОЗ]. Отже, основним завданьм Держгірп­ромнагляду на сьогоднішній день є здійснен­ня нагляду та контролю за додержаньм за­конодавства про охорону праці в різних сферах з метою зменшення кількості нещас­них випадків на виробництві та зниженню рівня професійних захворювань.

Проводячи контрольно-наглядові заходи, Державна служба гірничого нагляду та про­мислової безпеки керується Положенням про організацію та здійснень державного гірни­чого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, за­твердженого Наказом Міністерства надзви­чайних ситуацій України 11.08.2011 р. № 826. Положень встановлює процедуру проведен­ня заходів під час здійснень державного на­гляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів, а саме, пі­дстави, строки, порядок проведення таких пе­ревірок. Такими заходами є планові та позап­ланові перевірки [4]. Планові перевірки додержання законодавства про охорону праці є дієвим методом вьвлень порушень в цій сфері, але стара радянська система перевірок в наш час вже перестала діяти, про що свід­чить велика кількість нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Задля покращення ситуації, в нашій державі заплановано здійснень ряду заходів, що зни­зили б кількість перевірок та, відповідно, тиск на суб’єктів господарювань. Одним із пер­ших кроків був перерозподіл суб’єктів госпо­дарювання за ступенями ризику та зменшен­ня кількості суб’єктів з високим та середнім ступенями ризику орієнтовно на 40 % [5].

На думку Л. А. Семашко, М. О. Винокуро­ва, Л. М. Переверзевої, основним і суттєвим недоліком здійснень наглядової діяльності, який протидіє профілактиці виробничого тра­вматизму і професіональної захворюваності, є відсутність системи послідовного контролю за виконаньм наданих інспекторами припи­сів (розпоряджень) про встановлені порушень в сфері охорони праці. Як наслідок централь­ні і територіальні органи наглядової діяльнос­ті не володіють інформацією про стан реагу­вань на їх приписи [3, с.306]. В даний час науковцями розглядається питань удоскона­лення контрольно-наглядових заходів шляхом порівьнь діючої в Україні системи з краї­нами ЄС. Так, І. О. Шашкова-Журавель зазна­чає, що за участю Організації Об’єднаних Націй та Міжнародної організації праці ство­рена ґрунтовна міжнародно-правова система охорони праці, що поширює свій вплив на від­носини праці в усіх державах світового співто­вариства. На виконань універсальних норм та стандартів з охорони праці спрямовані заходи, що забезпечуються регіональними міжнарод­ними організаціями, передусім Радою Європи [6, с.215]. Як вважає Г. Г. Гогіташвілі, важли­вим механізмом ефективного функціонування системи управління охороною праці, і контро­лю в тому числі, є впроваджень внутрішніх і зовнішніх аудитів за спеціальними програма­ми [7, с.123]. О. М. Костенко слушно вказує на те, що незмінною для України є ідея європей­ського законодавства про те, що прийняття рішень щодо заходів із поліпшень має здійс­нюватися з урахуваньм умов праці безпосе­редньо на робочому місці [8, с.168].

В даний час пріоритетними напрямками діяльності Держгірпромнагляду є:

- застосування досвіду Європейського Союзу у сфері охорони праці;

- ефективна співпраця з роботодавцями та профспілками в питаннях контролю та нагля­ду за додержаньм законодавства про охоро­ну праці;

- акцентування уваги на додержанні вимог актів з охорони праці, що стосуються вико­нань робіт працівником на робочому місці та посиленні відповідальності роботодавця за порушення законодавства про охорону праці.

З метою забезпечень дотримань вимог безпеки, виробничої санітарії та ергономіки при організації виробництва і праці держава через свої органи та організації проводить планомірну виховну роботу з усіма працюю­чими щодо зміцнень трудової і виробничої дисципліни, свідомого ставлень до дотри­мань вимог правил безпеки та норм виробни­чої санітарії, підвищень культури виробницт­ва. Одну із провідних ролей у формуванні відповідних умов праці відіграють Державна інспекція України з питань праці та Державна санітарно-епідеміологіна служба України.

Державна інспекція У країни з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади (п. І) [9], Основні завдань Державної інспекції України з питань праці викладені у п. З Положень про Державну ін­спекцію України з питань праці. Нагляд і кон­троль за дотриманьм законодавства про пра­цю є основним завданням Держпраці України, який реалізує державну політику у сфері охо­рони праці, прав і свобод працівників.

Важливими умовами реалізації державної політики нагляду і контролю у сфері охорони праці Державною інспекцією України з пи­тань праці є соціально-психологічні, які включають у себе усвідомлень нових життє­вих орієнтирів, відхід від ілюзій.

Так, за 2012 рік Державною інспекцією України з питань праці було підготовлено ни­зку законопроектів, спрямованих на європеї­зацію українського законодавства, відхід від застарілих радянських норм. Такими проек­тами, зокрема, є Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризи­ку від проваджень господарської діяльності суб’єктами господарювань у частині додер­жань вимог законодавства про працю та ви­значається періодичність здійснення плано­вих заходів державного нагляду (контролю)», аналіз впливу регуляторного акта до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесень змін до критеріїв, за якими оцінюєть­ся ступінь ризику від проваджень господар­ської діяльності суб’єктами господарювань у частині додержань вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійс­нень планових заходів державного нагляду (контролю)», Проект наказу Мінсоцполітики «Про затвердження Порядку проведень пе­ревірок посадовими особами Державної ін­спекції У країни з питань праці та її територіа­льних органів» та інші.

Державна інспекція У країни з питань праці є важливим органом у системі тих, що здійс­нюють нагляд і контроль у сфері охорони праці, вона виконує багато функцій та видає велику кількість нормативно-правових актів у даній сфері, діяльність інспекторів Держпраці України є важливою ланкою у процесі дотри­мань законодавства у сфері охорони праці.

Іншим органом державної влади, одним із основних завдань якого є охорона праці на підприємстві, є Державна санітарно-епідеміо - логічна служба України (Держсанепідслужба України). Держсанепідслужба України вхо­дить до системи органів виконавчої влади у галузі охорони здоров’я та утворюється для забезпечень реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благопо­луччя населень.

На жаль, нагляд за станом охорони праці співробітниками санітарно-епідеміологічної служби здійснюється не у повному обсязі.

Так, за даними Київської міської санітар- но-епідеміологічної станції, при виявленні порушень санітарних норм та правил практи­чно завжди розробляються приписи, пропо­зиції, постанови та узгоджуються заходи по їх усуненню. Це підтверджує високий відсоток (81-91 %) відповідей щодо проведень цієї роботи в повному обсязі. Але є і такі випад­ки, коли такий вид діяльності здійснюється частково і не завжди. Це також можливо по­яснити не відповідністю сучасним вимогам діючої інструкції та інших інструктивно- нормативних актів по гігієні праці, що підт­верджують 77 % гігієністів та 24,8 % фахів­ців підприємств, хоча вони далеко не всі ознайомлені з ними [10, с.23].

Для повного розумінь поьття нагляду Держсанепідслужби України за дотриманьм нормального стану охорони праці на підпри­ємстві необхідно сформулювати власне дане поьття. Так, державний санітарно-епідеміоло - гічний нагляд - це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміоло - гічної служби з контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітар­ного законодавства з метою попередження, вьвлень, зменшень або усунень шкідли­вого впливу небезпечних факторів на здо­ров’я людей та по застосуванню заходів пра­вового характеру щодо порушників.

Підсумовуючи викладене, хочемо наголо­сити, що нагляд і контроль у сфері охорони праці Державної інспекції України з питань праці та Державної санітарно-епідеміологічної служби є необхідними елементами у форму­ванні по-перше, безпечних та здорових умов праці для громадян, а, по-друге - важелем впливу на роботодавців, який змушує їх до­тримуватися даних умов. Тому необхідною є детальна правова регламентація діяльності да­них органів, зокрема з нагляду і контролю у сфері охорони праці, а також практичне дослі­джень даної діяльності з метою її покращань.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про охорону праці», органами державного нагля­ду за охороною праці є Держгірпромнагляд, Державна інспекція з питань праці, Державна інспекція ядерного регулювань України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державна санітарно-епідеміологіч­на служба України [11]. Але ця стаття тільки уточнює перелік центральних органів вико­навчої влади. В той же час, у цьому Законі передбачені й інші органи, що виконують фу­нкції нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Так, відпо­відно до ст.32 Закону «Про охорону праці», Кабінет Міністрів України спрямовує і коор­динує діяльність міністерств, інших центра­льних органів виконавчої влади щодо ство­рення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці, встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охо­рони праці. Стаття 33 - Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: здійс­нюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі, стаття 34 - Ра­да міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації у межах відпо­відних територій здійснюють контроль за до­держанням суб’єктами підприємницької дія­льності нормативно-правових актів про охорону праці [11]. Кодекс Законів про працю України, ст.259, встановлює, що вищий нагляд за додержаньм і правильним застосуваньм законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йо­му прокурорами [12].

Можна сказати, що Закон України «Про охорону праці» не має чіткого переліку орга­нів, що здійснюють нагляд та контроль за до­держанням законодавства про охорону праці, крім того, суперечливі положення вказаного Закону не відображають цілісної картини си­стеми цих органів. По-перше, необхідно до­дати статтю, яка б містила чіткий перелік державних органів нагляду та контролю за додержаньм законодавства про охорону праці. По-друге, необхідно внести зміни до цього Закону та назву ст.38 - Органи держав­ного нагляду за охороною праці викласти та­ким чином, щоб вона відображала перелік ор­ганів, які основною своєю задачею мають здійснень нагляду та контролю за додер­жанням законодавства про охорону праці. Тож ми пропонуємо наступний варіант: Стат­тя 38 «Центральні органи виконавчої влади нагляду та контролю за додержанням законо­давства про охорону праці».

Функції у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці виконує і Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання України), але Положень про Держатомрегу­лювання серед переліку завдань, покладених на цей орган, не містить прямо передбачених завдань щодо нагляду та контролю у сфері охорони праці. Так як Державна інспекція ядерного регулювання України законодавст­вом віднесена до органів, що здійснюють на­гляд та контроль за додержанням законодав­ства про охорону праці, необхідно внести зміни до п. З Положень «Про Державну ін­спекцію ядерного регулювання України» та додати наступне завдання: «нагляд за додер­жанням вимог законодавства про охорону праці ліцензіатами, власниками чи керівни­ками підприємств, установ і організацій».

01.03.2010 р. було видано Наказ «Про за­тверджень Положення про взаємодію між Держатомрегулюванням та Держгірпромнаг - лядом з питань державного регулювання у сфері охорони праці та безпеки при викорис­танні ядерної енергії». Вказане Положень розмежовує функції цих органів та визначає порядок їх взаємодії щодо здійснень держа­вного нагляду, інформування про результати перевірок, залучення інспекторів сторін до участі в перевірках, здійснення спільних пе­ревірок, вироблень спільної методології проведень перевірок [13].

Іншим, відносно новоствореним органом, що здійснює нагляд та контроль за додержан­ням законодавства про охорону праці у сфе­рах пожежної і техногенної безпеки є Держа­вна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), що керується Положеньм про Державну службу України з надзвичай­них ситуацій, затвердженого Указом Прези­дента України від 16.01.2013 р. № 20/2013. Зазначеним Указом визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій є правонаступником Міністерства надзвичайних ситуацій України та Державної інспекції тех­ногенної безпеки України, що реорганізову­ються [14]. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реаліза­цію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від над­звичайних ситуацій та запобігань їх виник­ненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, ря­тувальної справи, гасінь пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно- рятувальних служб, профілактики травматиз­му невиробничого характеру, а також гідроме­теорологічної діяльності, здійснень держав­ного нагляду (контролю) за додержаньм та виконаньм вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб [15].

Іншим не менш впливовим та значущим видом нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці є громадсь­кий контроль. Громадський контроль стану охорони праці здійснюють:

- профспілки (всіх рівнів);

- інші представницькі органи, якими мо­жуть виступати будь-які організації праців­ників, створені на підприємстві;

- правова інспекція праці;

- технічна інспекція праці профспілок;

- комітети (комісії) з охорони праці органі­зацій, підприємств, установ;

- уповноважені (довірені) особи з охорони праці профспілок та інших уповноважених працівниками представницьких органів.

Професійні спілки є одним із основних ор­ганів громадського контролю за додержаньм законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належ­них виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуаль­ного та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров’ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинень робіт на робочих міс­цях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємст­вах чи виробництвах фізичних осіб, які відпо­відно до законодавства використовують най­ману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників. У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими пра­цівниками особа (ст.41) [І І].

Проаналізувавши чинне законодавство та існуючу практику, доходимо висновку, що основними завданнями уповноваженого з охорони праці є сприяння створенню на підп­риємстві здорових і безпечних умов праці, здійснень контролю за станом охорони праці та екологічної безпеки на підприємстві, пред­ставлення про охорону праці, консультуванні працівників з питань охорони праці та еколо­гічної безпеки, надання їм допомоги з захисту прав та ін.

Адміністративно-громадський контроль у системі управління охороною праці є основ­ною формою контролю власника й трудового колективу (профспілки) підприємства за ста­ном охорони праці на робочих місцях, вироб­ничих дільницях, у підрозділах, службах, а також за дотриманням усіма службами, поса­довими особами й працівниками вимог нор­мативних актів про охорону праці. Керівниц­тво організацією адміністративно-громадсь­кого контролю здійснює власник за участю вповноваженого трудового колективу з пи­тань охорони праці по підприємству (голови комітету профспілки) [16].

Відмінність функцій уповноважених най­маними працівниками осіб від посадових осіб органів держнагляду з охорони праці - немає права на застосувань санкцій, тільки переві­рка і запис. Але якщо є запис уповноваженого про вьвлене порушення і стався нещасний випадок внаслідок невиконання заходів щодо його усунення, то це є обтяжуючою обстави­ною (покарання аж до кримінальної відпові­дальності) і доказом вини роботодавця для відшкодування збитку [17, с.36].

Тож, зважаючи на вищезазначене, можемо підсумувати, що наразі в нашій державі фун­кціонує значна кількість органів, діяльність яких спрямована на забезпечень безпечних та здорових умов праці шляхом здійснення наглядових та контрольних заходів. В їх дія­льності прослідковується значний вплив ра­дянської системи, що є малоефективною в умовах ринкової економіки. Більшість країн вже впроваджують новітні технології та ме­тодики нагляду та контролю, застосовуючи численні досягнень науки і техніки, та на своєму прикладі показують їх дієвість. Крім того, значна кількість наглядово-контрольних органів вносить плутанину в діяльність всьо­го механізму. Таким чином, для покращень ситуації, що склалася, бачимо гостру необ­хідність в удосконаленні правового регулю­вань діяльності органів нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці, враховуючи досвід зарубіжних країн та приведень національного законодавства до міжнародних стандартів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вечурко С. Відповідальність за пору­шень законодавства у сфері охорони праці /

С. Вічурко // Віче. - 2013. - № 6. - С. 10-13.

2. Указ Президента України «Про Держав­ну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України» від 06.04.2011 р., №408/2011 // Офіційний вісник Президента України. - 2011. - № 10. - Ст. 61.

3. Семашко Л. А. Проблеми наглядової ді­яльності в галузі охорони праці / Л. А. Сема­шко, М. О. Винокуров, Л. М. Переверзева // Вісник Харківськ. нац. техн. ун-ту сільського господарства імені Петра Василенка. - 2011. - Вип. 107. - Т. 2. - С. 299-308.

4. Наказ МНС України «Про затвердження Положення про організацію та здійснень державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової без­пеки та охорони праці в системі Держгірпро- мнагляду України та уніфікованої форми Ак­та перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта)» : від 11.08.2011 р., № 826 // Офіційний вісник України. - 2012. - № 3. - Ст. 60.

5. Держгірпромнагляд: Планові перевірки підприємств залежатимуть від створень без­печних умов праці [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://www. kmu. gov. ua/ сопІго1/ик/риЬ1І8Іі/аі1:іс1е? аі1:_ісІ=246232266&са 0(1=244277212.

6. Шашкова-Журавель І. О. Міжнародно - правові аспекти охорони праці / І. О. Шашко - ва-Журавель // Наукові праці МАУП. - 2012. - № 1 (32).-210-215.

7. Гогіташвілі Г. Г. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандар­тами навч. посіб. / Г. Г. Гогіташвілі, Є. Т. Карчевські, В. М. Лапін. - К. : Знань, 2007.-367 с.

8. Костенко О. М. Охорона праці в Україні з огляду на інтеграцію до Європейського Со­юзу / О. М. Костенко // Вісник Полтавськ. держ. аграр. акад. - 2007. - № 2. - 166-168.

9. Указ Президента України «Про Держав­ну інспекцію України з питань праці» : від 06.04.2011 р., № 386/2011 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 29. - Ст. 46.

10. Кононова І. Г. Оцінка сучасного стану санітарно-епідеміологічного нагляду фахів­цями з гігієни та охорони праці / І. Г. Кононо­ва // Український журнал з проблем медицини праці. - 2010. - № 2 (22). - 21-28.

11. Закон України «Про охорону праці» : від 14.10.1992 р., № 2694-ХП // ВВР України. -

1992. -№49.-Ст. 668.

12. Кодекс законів про працю України : від 10.12.1971р., № 322-УПІ // ВВР України. - 1971. - Ст. 375.

13. Наказ Держатомрегулювання України, Держгірпромнагляду України «Про взаємо­дію між Держатомрегулюванням та Держгір- промнаглядом з питань державного регулю­вань у сфері охорони праці та безпеки при використанні ядерної енергії» від

01.03.2010 р., № 23/48 // Офіційний вісник України. - 2010. - № 23. - Ст. 28.

14. Новини законодавства: Січень-лютий 2013 року // Промислова Безпека. - 2013. - № 2 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ЬЦр://рготЬе2река. сот/?р=521.

15. Указ Президента України «Деякі пи­тань Державної служби України з надзви­чайних ситуацій» від 16.01.2013 р., №20/2013 // Офіційний вісник Президента України. - 2013. - № 2. - С. 22

16. Методичні рекомендації щодо органі­зації суспільного оперативного контролю за станом охорони праці // Геологічний журнал. - 2012. -№ 4. - С. 9.

17. Іващенко Г. І. Громадський контроль з охорони праці / Г. І. Іващенко // Охорона пра­ці. - 2010.-№ 2. - С. 36-37.



Воропаева Н. Г. Державний та громадський нагляд і контроль за додержанням зако­нодавства про охорону праці / Н. Г. Воропаева // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 99— 105 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j- pdf/FP_index. htm_2013_3_l 9.pdf

Досліджено діяльність органів нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці, їх основні завдань, недоліки і проблеми та запропоновано можли­ві шляхи удосконалень їх функціонування.

Воропаева Н. Г. Государственный и общественный надзор и контроль за соблюдени­ем законодательства об охране труда

Исследованы деятельность органов надзора и контроля за соблюдением законодатель­ства об охране труда, их основные задачи, недостатки и проблемы и предложены воз­можные пути совершенствования их функционирования.

Voropaeva N. G. State and Public Supervision and Control over the Observance of Legislation on Labor Health and Safety

This article examines the activities of supervision and control authorities over the observance of legislation on labor health and safety, their main tasks, disadvantages and problems and suggests possible ways of improving their functioning.