joomla
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ АГЕНТСЬКИХ ДОГОВОРІВ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПОРТІ (НА ПРИКЛАДІ ПРОФЕСІЙНОГО ФУТБОЛУ)
Форум права

УДК 347.441.142:796.034.6

Ю. С. СУХА, Національний університет

«Одеська юридична академія»

Ключові слова: професійний спорт, професійна спортивна діяльність, професійний футбол, аге­нтський договір, агентська діяльність, посеред­ництво, представництво, правове регулювання

У взаємовідносинах професійних спорт­сменів з професійними спортивними клуба­ми, федераціями (союзами, асоціаціями) з рі­зних видів спорту, спортивними лігами тощо, більш слабкою стороною в цих відносинах, як правило, опиняються саме професійні спорт­смени. Як наслідок, мають місце часті пору­шень їхніх суб'єктивних прав. Одним із ін­ститутів, покликаних сприяти вирішенню зазначеної проблеми, є інститут агентів про­фесійних спортсменів.

Цілком очевидним є те, що професійному спортсменові як головному фігурантові сус­пільних відносин у професійному спорті до­волі важко відстоювати свої законні права та інтереси під час здійснення професійно - спортивної діяльності, в тому числі при укла­денні різноманітних договорів із суб’єктами сфери професійного спорту, а також у всіх інших випадках, коли необхідним є наявність спеціальної обізнаності з правових питань, вмінь знати, застосовувати, тлумачити по­ложень нормативно-правових та корпорати­вних актів. Також і професійному спортивно­му клубу із зазначених питань доцільно звертатися за кваліфікованою допомогою фа­хівців з метою ефективного, безконфліктного, правильного вирішення питань, юридично грамотного оформлення відносин, учасника­ми яких є такі спортивні клуби. На підставі викладеного уявляється актуальним звернен­ня до досліджень поьття, сутності інститу­ту агентів професійних спортсменів, правової регламентації їхньої діяльності.

Однак слід зазначити, що у вітчизьній лі­тературі, присвяченій спортивному праву та зокрема правовому регулюванню професій­ного спорту, вказана проблема практично не отримала належного висвітлення. Окремі пу­блікації, як правило, носять інформаційно - ознайомлювальний характер (зокрема, публі­кації С. О. Бондарева, Роберта Воскеричяна, Сефера Алібаєва тощо), і не містять спеціаль­ного наукового досліджень діяльності спортив­них агентів у контексті застосувань теоретико - методологічних засад правового регулювань суспільних відносин. Тому метою статті є встановлення особливостей правового регу­лювання проваджень агентської діяльності у професійному спорті на прикладі професійно­го футболу, визначення правової природи та змісту агентського договору між суб’єктами професійно-спортивних відносин у футболі, які обумовлюють специфіку правового регу­лювання даної сфери цивільних відносин. Новизна результатів полягає в комплексному аналізі норм, що регулюють умови, порядок укладення, зміни, виконання агентських до­говорів у професійному спорті й з’ясуванні недоліків чинного нормативного регулювань зазначених питань та пропозиції шляхів їх подолання.

Перш ніж перейти безпосередньо до розг­ляду особливостей інституту агентування в професійному спорті, вважаємо за необхідне дослідити співвідношень поьть «агентська діяльність», «представництво» та «посеред­ництво», що буде мати важливе практичне та теоретичне значень. Адже досить часто в літературі, в тому числі присвяченій дослі­дженню агентської діяльності в професійному спорті, вживання зазначених термінів є непо­слідовним, що призводить до їх змішування.

У науці цивільного права виділялися дві основні позиції щодо питання співвідношен­


Ня посередництва і представництва. Відпові­дно до першої, представництво на певному етапі свого розвитку переростає в посеред­ництво (К. І. Скловський). До другої нале­жать тверджень, що посередництво пред­ставлене у вузькому (просте посередництво) і в широкому значеннях, що включає крім названого ще і представництво (А. Ф. Сохно - вский, В. В. Кузнєцов). Найбільш прийнят­ною здається точка зору, згідно якої посере­дник - це сторона договірного зобов’язання, що є самостійною особою, для якої посеред­ництво є її професійною діяльністю і яка завжди переслідує матеріальну вигоду в ре­зультаті надання відповідної послуги. Згідно ст.295 Господарського кодексу України, ко­мерційне посередництво (агентська діяль­ність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом пос­луг суб’єктам господарювання при здійснен­ні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під ко­нтролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє. При цьому комерційне посере­дництво віднесене законодавцем до однієї з форм господарської діяльності (ст.263 ГК України). Але слід звернути увагу, що у за­пропонованій дефініції не врахована та об­ставина, що посередництво може мати місце і при здійсненні дій від свого імені (напри­клад, дистриб’ютором). Крім того, аналіз агентської діяльності дозволяє виділити в ній дві складові: комерційне представництво, як його визначає ЦК України (здійснення дій від свого імені і за рахунок особи, яку пред­ставляють), і один із видів посередництва (сприяння у вчиненні правочинів) [І].

Отже заслуговує на підтримку позиція, згі­дно з якою терміни «посередництво» та «аге­нтська діяльність» не можна ототожнювати, оскільки агентування - це лише одна із форм здійснень цивільно-правового посередницт­ва, кінцевою метою якого є встановлення до­говірних зобов’язань між принципалом і тре­тьою особою [2].

У вітчизьній науковій літературі обгрун­товано, що агентський договір є самостійним цивільно-правовим договором, який опосере­дковує відносини представництва і спрямова­ний на здійснень одним із його учасників (агентом) правомірних дій, вчинених від сво­го імені або від імені іншого учасника (прин­ципала) в його інтересах і за його рахунок щодо третіх осіб Також вказано, що агентсь­кий договір слід відносити до договорів про надань послуг нематеріального характеру - юридичних та/або фактичних [2, 3]. Діяль­ність сторін за агентським договором, як пра­вило, пов’язана із здійсненням підприємниць­кої діяльності та має на меті отримань прибутку. Тому необхідно вважати його під­приємницьким договором, який, в свою чер­гу, є видом цивільно-правового. Агентський договір відноситься до посередницьких дого­ворів і є підставою для виникнень відносин комерційного представництва [1, с.48-49].

Цивільний кодекс України не містить ви­значення агентського договору, натомість у ст.243 наводяться ознаки комерційного пред­ставництва, про що йшлося вище. У Госпо­дарському кодексі України використовуються терміни «комерційне посередництво» та «агентська діяльність» як поьття тотожні.

Отже, на підставі розглянутого слід пого­дитися з висновком дослідників відносин аге­нтування у цивільному праві, що конструкція агентського договору має на меті цивільно - правове оформлення відносин, в яких посере­дник (представник) здійснює в інтересах і за рахунок принципала правочини й інші юри­дичні дії (що характерно для відносин дору­чення і комісії), а також дії фактичного харак­теру, які не створюють правовідносин принципала з третіми особами, від свого імені або від імені принципала [3].

Взагалі, всі договори в сфері професійного спорту за своїм функціональним призначен - ьм можна поділити на договори, які оформ­люють професійну спортивну діяльність, а також договори, які обслуговують цю діяль­ність. До другої групи відносять саме посере­дницькі договори, які, в свою чергу, можуть поділятися на види, зокрема, за ознаками суб'єктного складу, виду спортивної діяльно­сті, типу комісії (агентські, доручення) [4]. Як свідчить практика в сфері професійного спор­ту, з-поміж посередницьких договорів най­більш типовим є агентський договір. Саме цей вид посередницьких договорів найбільш часто використовується суб' єктами профе­сійних спортивних відносин.

У сучасному професійному спорті кіль­кість агентів має тенденцію до постійного зростання. У цілому кількість спортивних агентів, задіяних у роботі зі спортсменами, є відмінною рисою розвиненості професійних відносин в тому чи іншому виді спорту як на національному, так і міжнародному рівнях [5]. Примітно, що переважна кількість спор­тивних агентів організують свою діяльність у командних видах спорту. Особливого поши­рення набула агентська діяльність таких ви­дах спорту, як хокей, футбол, баскетбол, во­лейбол тощо.

Основними напрямками агентської діяль­ності є надання послуг при переході спорт­сменів з одного клубу до іншого та у випадку розірвання контракту про спортивну діяль­ність з клубами або ж зміни умов такого кон­тракту; надання послуг спортивним клубам з пошуку перспективних гравців в інших спор­тивних організаціях, в тому числі і зарубіж­них; надань інших різноманітних консульта­тивних послуг спортсменам і спортивним клубам. Проте, при всій значимості та необ­хідності здійснень агентської діяльності в професійному спорті, вона не позбавлена пе­вних негативних тенденцій, які знижують ефективність цієї діяльності як інституту, по­кликаного забезпечувати, в першу чергу, за­хист прав професійних спортсменів як більш вразливої сторони в професійних спортивних відносинах. Серед таких тенденцій можна ви­ділити наступні найбільш значимі фактори: по-перше, націленість агентів на роботу з «зірками», перспективними молодими грав­цями, та фактичне ігнорувань основної маси спортсменів; по-друге, активізація діяльності в спортивних клубах так званих «тіньових агентів», які не мають відповідної ліцензії; по-третє, низький рівень адміністративного контролю за станом агентської діяльності; по- четверте, негативне ставлень до агентської діяльності, що історично склалося в середо­вищі спортивних керівників [6, с.2-5].

Щодо законодавчого підґрунтя здійснення посередницької, в тому числі агентської дія­льності у сфері професійного спорту, то по - перше необхідно відмітити такі спеціальні акти як регламенти спортивних організацій, які здійснюють управлінь окремим видом спорту на міжнародному та національному рівні. Це, зокрема, в сфері професійного фут­болу - Регламент ФІФА з діяльності агентів гравців від 01.03.2001 р., Регламент про дія­льність агентів Англійської Федерації Футбо­лу від 01.01.2006 р., Регламент РФС з агент­ської діяльності від 16.12.2008 р. (нова редакція Регламенту 2002 ро.) тощо [7, 8]. На національному рівні, окрім положень цивіль­ного законодавства, зокрема норм глави 17 Цивільного кодексу України, це також Регла­мент Федерації футболу України щодо діяль­ності агентів футболістів від 01.03.2003 р., який практично повторює собою положення Регламенту ФІФА 2002 р. [9].

Відповідно до ст. 1 Регламенту ФІФА, агент гравців - це фізична особа, яка за плату на постійній основі представляє гравця клубу з метою найму його на роботу, чи представ­ляє два клуби один одному з метою укладан­ня трансферного контракту [7]. Слід зробити деякі зауважень стосовно даної дефініція. По-перше, включення критерію регулярності здійснень агентської діяльності виявляється необгрунтованим, принаймні в тому розумін­ні, яке логічно випливає із запропонованої дефініції. По-друге, визначена мета діяльності агента значно обмежує його повноважень та може призвести до спотворень розуміння сутності діяльності агентів гравців. Крім вка­заних у ст. І Регламенту ФІФА функцій аген­тів, до них слід також віднести діяльність з надань гравцям та клубам посередницьких, консультаційних та інших послуг. Отже, най­більш прийнятним можна вважати наступне визначень агента в професійному спорті: це фізична особа, яка за плату надає спортсмену або спортивному клубу (організації) послуги шляхом здійснення юридичних та/або факти­чних дій з метою укладання/зміни/розірвань спортивного контракту між спортсменом та спортивним клубом, спрьнь клубам у пере­ході спортсменів, а також інші послуги (посе­редницькі, консультаційні тощо) [5].

В нормативних актах, які регулюють дія­льність агентів в сфері професійного спорту, міститься норма про те, що агент спортсменів може представляти інтереси чи захищати права та інтереси спортсменів та спортивних клубів лише за умови укладання з цим спорт­сменом або спортивним клубом агентського договору.

Агентські договори в спорті мають свої особливості. Взагалі, всі договори в сфері професійного спорту за своїм функціональ­ним призначенням можна поділити на дого­вори, які оформлюють професійну спортивну діяльність, а також договори, які обслугову­ють цю діяльність. Саме до другої групи від­носять посередницькі договори, з-поміж яких, як свідчить практика в сфері професійного спорту найбільш типовим є агентський дого­вір [4]. Саме цей вид посередницьких догово­рів найбільш часто використовується суб’єк­тами професійних спортивних відносин.

Першою особливістю агентського догово­ру в професійному спорті є строк, на який він укладається. Зокрема, в футболі строк дії аге­нтського договору обмежується двома рока­ми. Автоматична його пролонгація не допус­кається, і сторонам необхідно укладати новий договір після спливу строку дії старого за на­явності наміру подальшого співробітництва. По-друге, в договорі повинні міститися конк­ретні вказівки про те, хто відповідає за випла­ту гонорару агентові, вид гонорару, а також умови, які необхідно виконати для отримань гонорару. Винагороджувати агента може тільки фізична чи юридична особа, з якою укладено контракт про представництво. Ная­вний і особливий механізм розрахунку вина­городи агента. Як правило, сума такої вина­городи розраховується на підставі валового доходу спортсмена, про який агент домовився для нього при обговоренні умов спортивного контракту, за рік за винятком пільг (таких як надань автомобіля, квартири, виплата премі­альних, будь-які види бонусів та привілеїв). Якщо сума винагороди все ж таки не була обумовлена в договорі, то агент має право на отримань 5 % від вищевказаного доходу спортсмена в якості гарантованого гонорару. На практиці ж найбільш розповсюдженою сумою винагороди за договором є 10 % від вказаного доходу. Існують два види виплати винагороди агенту спортсмена при укладанні з ним договору. Вона може бути здійснена одночасним платежем після укладання конт­ракту про спортивну діяльність або ж випла­чуватися щорічно після спливу кожного кон­трактного року.

У випадку, якщо агент і футболіст не при­ймуть рішення щодо разової виплати суми винагороди, а термін дії контракту про спор­тивну діяльність футболіста, що укладений за участю агента, буде довшим, ніж контракт про представництво, укладений між агентом і футболістом, агент матиме право на отриман­ня щорічної винагороди навіть після закін­чення терміну дії агентського договору. Це право зберігається до закінчення терміну дії контракту про спортивну діяльність футболі­ста або до підписань футболістом нового контракту без участі цього агента.

Контракт про представництво укладається у чотирьох примірниках і належним чином підписується обома сторонами. Перший при­мірник знаходиться у футболіста чи в клубі, другий - в агента. Впродовж тридцяти діб пі - сля підписання контракту про представницт­во агент направляє один примірник для ре­єстрації до ФФУ і один - до національної асоціації, в якій зареєстрований гравець чи клуб. ФФУ веде реєстр контрактів про пред­ставництво і на прохання направляє до ФІФА їх копії.

Агентські договори, які укладаються з професійними спортсменами, як і будь-які інші договори, не повинні містити надто об­тяжливі умови і бути кабальними за своєю суттю.

Таким чином, основне призначень агент­ських договорів в професійному спорті - це забезпечень участі професійних спортсменів в професійній спортивній діяльності. При цьому особи, які надають посередницькі пос­луги в сфері професійного спорту («спортивні агенти»), як сторона даних договорів, здійс­нюють як фактичні, так і юридичні дії. Фак­тичні - це дії з дослідження «трансферного ринку», ведення переговорів з професійними спортивними клубами про можливість укла­дення договорів (контрактів) зі спортсмена - ми-професіоналами про їх професійну спор­тивну діяльність тощо; юридичні - укладань договорів (контрактів) від імені спортсменів - професіоналів зі спортивними клубами тощо. Особливості укладання та змісту агентських договорів стосовно кожного окремого виду спорту регулюються спортивними регламен­тами, і можуть стосуватися строку дії (напри­клад, в футболі він складає два роки без мож­ливості пролонгації), умов пов’язаних із розрахунком та здійсненням оплати послуг агента тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Харитонов Є. О. Добровільне представ­ництво у цивільному праві України : навчаль­ний посібник / Є. О. Харитонов, О. І. Харито­нова, А. І. Дрішлюк. - К. : Істина, 2007. - 176 с.

2. Колосов Р. В. Договір комісії і агентсь­кий договір у цивільному праві : автореф. дис.

На здоб. наук, ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Р. В. Колосов ; НАН України Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - К,

2004. -21 с.

3. Дрішлюк А. І. Агентський договір: циві­льно-правовий аспект : автореф. дис. на здоб, наук, ступеня канд. юрид. наук спец.

12.0. 03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» /

A. І. Дрішлюк ; Одеськ. нац. юрид. акад. - О.,

2003. -20 с.

4. Васькевич В. П. Гражданско-правовое регулирование в области профессионального спорта : автореф. дис. на соискание уч. степе­ни канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражда­нское право; предпринимательское право; се­мейное право; международное частное право» /

B. П. Васькевич. - Казань, 2006. - 20 с.

5. Гужов А. А. Агентская деятельность в футболе: особенности нормативного регули­рования и перспективы его развития /

А. А. Гужов // «Спортивное право: перспек­тивы развить» : материалы международной науч.-практ. конф. (29 июь 2007 года). - М.,

2007. - С. 163-171.

6. Алиев Э. Г. Проблемы агентской деяте­льности в мини-футбольных клубах /

Э. Г. Алиев, К. В. Еременко, О. С. Андреев // Ученые записки Университета имени П. Ф. Лесгафта. - 2008. - № 10 (44). - С. 2-5.

7. Регламент ФИФА по деятельности аген­тов ИГРОКОВ : от 01.03.2001 г. // Делопрои­зводство Ассоциации мини-футбола России. - 2001. -№ 8.

8. Регламент РФС по агентской деятельно­сти / утв. Постановлением Исполкома РФС : от 16.12.2008 г., от № 131 [Електронний ре - сурс]. - Режим доступу: Http://www. amfr. ru/ site_media/media/files/f563e79e-bd54-4f07- а688-с0852bbe 8 е43. doc.

01.03.2003 Регламент Федерації футболу України щодо діяльності агентів футболістів / затв. рішеньм Виконавчого комітету ФФУ : від p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://www. ffu. org. ua/ukr/ffu/ndocs/

Суха Ю. С. Деякі особливості агентських договорів у професійному спорті (на прик­ладі професійного футболу) / Ю. С. Суха // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 633—638 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j- pdf/FP_index. htm_2013_3_l 04.pdf

Досліджується поняття та правова природа відносин посередництва у професійному спорті, аналізується нормативна база, яка регулює агентський договір між учасниками професійно-спортивної діяльності у футболі. Робиться висновок, що питому вагу у нормативному регулюванні агентської діяльності мають положення регламентних ак­тів спортивних організацій з різних видів спорту, зокрема, у професійному футболі, які передбачають певні особливості порядку укладення, змісту, вимоги до окремих умов агентського договору у професійному футболі.

Сухая Ю. С. Некоторые особенности агентских договоров в профессиональном спор­те (на примере профессионального футбола)

Исследуется правовая природа отношений посредничества в профессиональном спор­те, анализируется нормативная база, направленная на регулирование агентских дого­воров между участниками профессионально-спортивной деятельности в футболе. Де­лается вывод, что удельный вес в нормативном регулировании агентской деятельности имеют положения регламентных актов спортивных федераций по различным видам спорта, в том числе, в профессиональном футболе, которые предусматривают опреде­ленные особенности порядка заключения, содержания, требования к отдельным усло­виям агентских договоров в профессиональном футболе.

Suhaja Ju. S. Some Features of Agency Contracts in Professional Sports (for Example, Professional Football)

It is examined the concept and legal nature of mediation relations in professional sports, analyzes the regulatory framework governing the agency agreements between the parties of professional sports activities in football. It is concluded that the proportion of normative regulation of agency activities are provision of routine acts of sports federations in various sports, particularly in professional football, which provide certain features of the order of detention, content, requirements for certain conditions of agency agreements in professional football.