joomla
ОСОБЛИВОСТІ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Форум права

УДК 342.4

Ю. В. ТКАЧЕНКО, канд. юрид. наук, доц., Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Ключові слова: ко 11 с т 11 туї \ і і 111 о - прасо в а відпові­дальність, ознаки (властивості) конституційно - правової відповідальності, суб 'єкт конститу - ційно-правової відповідальності, конститлщійно - політична (парламентська) відповідальність, підстави конституцігіно-правової відповідально­сті, конституційне правопорушення (делікт),

Об 'єкт конституційного правопорушення

У науці конституційного права ведуться активні дискусії щодо природи та сутності конституційно-правової відповідальності. Іс­нує велике розмаїття поглядів та підходів що­до цих та інших питань, пов’язаних із консти­туційно-правовою відповідальністю.

Даною проблемою займалося багато вче­них, зокрема: Ю. Г. Барабаш, П. Е. Недбайло, М. В. Вітрук, М. А. Боброва, Т. Д. Зражевська, Д. Т. Шон, М. М. Колосова, Ю. М. Тодика,

В. О. Лучин, A. A. Червяцова, Д. А. Липінсь - кий, М. В. Баглай, С. А. Авак’ян, І. М. Шапо - вал, Л. Р. Наливайко, В. В. Бойцова та ін. Звід­си, метою статті є визначити основні ознаки (властивості) конституційно-правової відпо­відальності, що характеризують її як юридич­ну відповідальність, а також вказати на дода­ткові, факультативні ознаки, властивості (точніше, особливості) конституційно-право - вої відповідальності, які дозволяють кваліфі­кувати її як окремий, самостійний і, разом з тим, основоположний і провідний вид юри­дичної відповідальності.

При визначенні природи та сутності кон­ституційно-правової відповідальності ми ви­ходимо з того, що вона є окремим видом юри­дичної відповідальності. До такого висновку однозначно приводить аналіз її основних вла­стивостей, характерних ознак.

Необхідно розпочати з того, що аналіз тео­ретичних джерел, у яких міститься проблема­тика юридичної відповідальності, дає підста­ви виділити такі її основні ознаки:

- юридична відповідальність завжди пе­редбачається нормами права (нормативною підставою конституційно-правової відповіда­льності зажди виступає правовий припис, тобто її настання передбачене не релігійними, моральними, політичними або іншими соціа­льними нормами, а саме нормами права);

- є наслідком правопорушень, іншими словами, фактичною підставою настання юридичної відповідальності є завжди вчинен­ня правопорушення (притягнення суб’єкту до конституційно-правової відповідальності мо­жливе лише на основі порушень ним консти­туційно-правової норми, тобто тільки після вчинення конституційного правопорушень (делікту), а це, в свою чергу, яскраво підкрес­лює її ретроспективний характер);

- вона має чіткий законодавчо встановлений процесуальний характер її реалізації (процеду­ра реалізації конституційно-правової відповіда­льності визначена на законодавчому рівні);

- пов’язана, як правило, з державно-владною діяльністю (дана ознака також властива і кон­ституційно-правовій відповідальності, оскільки реалізуватися інакше ніж як через діяльність органів державної влади або органів місцево­го самоврядувань вона не може);

- юридична відповідальність має примусо­вий характер, тобто її реалізація забезпечу­ється примусовою силою держави (щодо кон­ституційно-правової відповідальності, то її реалізація також підтримується та гаранту­ється державою);

- має визначений вид і форму (конститу­ційно-правова відповідальність, як і інші види юридичної відповідальності, має зовнішню форму, тобто її реалізація не може протікати, наприклад, у свідомості суб’єкту);

- призначається відповідно до санкції пра­вової норми і, таким чином, наслідки, які від­чуває на собі суб’єкт відповідальності є саме правовими (наслідки конституційно-правової відповідальності також у переважній більшо­сті є правовими, у деяких випадках вони мо­жуть мати додатковий, наприклад, політич­ний або моральний характер, але тільки дода­тковий, основні ж наслідки є завжди правовими) [І-4].

Таким чином, усі вказані вище ознаки притаманні і конституційно-правовій відпо­відальності, тому з впевненістю необхідно констатувати, що конституційно-правова ві­дповідальність є саме видом юридичної від­повідальності. Разом із тим, можна визначи­ти, що конституційно-правова відповідальність має також додаткові, специ­фічні ознаки (властивості), їх ще можна на­звати кваліфікаційні, тому що вони визнача­ють, кваліфікують її саме як окремий та самостійний вид юридичної відповідальності.

Отже, як окремий вид юридичної відпові­дальності, конституційно-правову відповіда­льність характеризує те, що вона забезпечу­ється примусовою силою держави, що призване гарантувати стабільну, стійку, навіть можна сказати сувору, а також передбачувану її реалізацію. Разом із тим, у певних випадках поряд з державною владою додатковою си­лою її забезпечень є влада громадянського суспільства, народу. В інших видах юридич­ної відповідальності такої особливості не проглядається так чітко, як у процесі реаліза­ції конституційно-правової відповідальності.

Важливим моментом, який підкреслює особливий характер конституційно-правової відповідальності, є порядок, процес її реаліза­ції. Так, основним способом реалізації даного виду юридичної відповідальності, як і будь- якого іншого її виду, є судовий порядок. На­приклад, заборона діяльності об’єднання гро­мадян, визнань закону України неконститу­ційним тощо. Разом із тим, конституційно - правова відповідальність може реалізовуватися шляхом прийьття рішень компетентним органом державної влади або органом місце­вого самоврядувань. Зокрема, відставка уряду в результаті прийьття парламентом України резолюції недовіри, розформування або ре­формування органу державної влади в ре­зультаті прийняття такого рішення Президен­том України та ін. Окрім вказаних шляхів реалізації конституційно-правової відповіда­льності є використання форм безпосередньо­го народовладдя, наприклад, відкликань де­путата за умов імперативності його мандата, висловлення недовіри главі держави або пар­ламенту шляхом проведень референдуму та ін.

Наступною особливістю конституційно - правової відповідальності можна назвати те, що даний вид юридичної відповідальності несуть такі особливі суб’єкти, як - держава в цілому, вищі органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи держави та муніципальної влади, народні де­путати, політичні партії, громадські організа­ції та ін. Ці суб’єкти є основними відповіда­льними особами. В інших видах юридичної відповідальності, як правило, основними від­повідальними суб’єктами є фізичні особи або недержавні юридичні особи.

Як самостійний вид юридичної відповідаль­ності конституційно-правову відповідальність характеризують особливі об’єкти конституцій­ного правопорушень - влада, суверенітет, те­риторіальна цілісність держави, розподіл пов­новажень, права і свободи індивіда та ін. Це найбільш важливі, основоположні цінності українського суспільства і посягань на них самим негативним чином вливає не тільки на окрему особу, а на все суспільство та державу в цілому.

Конституційно-правова відповідальність відрізняється від інших видів юридичної від­повідальності наявністю своїх власних, особ­ливих санкцій. Деякі із них можна вказати: а) визнання роботи державного, органу, по­садової особи незадовільною; б) дострокове реформування або розформування підконт­рольного органу; в) обмеження, позбавлення спеціального статусу; г) тимчасова або повна заборона діяльності; д) відставка або усунен - ь з поста; е) визнання нормативно-правового акту неконституційним та ін. Як висновок, таких правових наслідків в інших видах юри­дичної відповідальності не зустрічається.

Важливим моментом, що вирізняє консти­туційно-правову відповідальність від інших видів юридичної відповідальності є те, що вона досить часто має політичне забарвлення. Це обумовлюється тим, що переважна біль­шість її проявів протікає саме у політико - правовій сфері життя суспільства.

Як визначалося вище, характерною рисою юридичної відповідальності є констатація того факту, що вона може наступати лише при ная­вності існування відповідних підстав: норма­тивних (правових) та фактичних. Норматив­ною підставою юридичної відповідальності завжди буде наявність відповідної правової норми (декількох норм), які передбачають можливість, умови притягнення та санкції (міри) юридичної відповідальності. Фактич­ною підставою відповідальності є вчинень суб’єктом правопорушень. Щодо конститу­ційно-правової відповідальності, то можна визначити, що правовими підставами її на­стань будуть конституційно-правові норми, а фактичною підставою - вчинень відповід­ним суб’єктом конституційного правопору­шень (делікту). Якщо ми говоримо, напри­клад, про кримінальну відповідальність, то правовою підставою цього виду юридичної відповідальності є норми кримінального пра­ва (кримінального кодексу), а фактичною - вчинення злочину.

Особливістю конституційно-правової від­повідальності є також те, що правові підстави цього виду відповідальності містяться не у єдиному спеціальному законі (кодексі), як це властиве іншим видам юридичної відповіда­льності, а у Конституції та поточному кон­ституційному законодавстві України.

Зупинимось більш детально на фактичній підставі конституційно-правової відповідаль­ності - конституційному правопорушенні (де­лікті), оскільки кожен із його складових еле­ментів має власні особливості.

Конституційний правопорушень (делікт) - це винна, суспільно-небезпечна дія (бездіяль­ність) суб’єкта конституційно-правових від­носин, яка не відповідає вимогам конститу­ційно-правових норм, а в деяких випадках політико-правовому статусу (положенню) цього суб’єкта і яка тягне за собою застосу­вань мір конституційно-правової відповіда­льності.

Конституційне правопорушення (делікт) має відповідний склад: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.

Об’єктом конституційного правопорушен­ня виступають певні матеріальні або немате­ріальні блага, цінності яким завдається або може завдатися шкода. Серед об’єктів кон­ституційно-правової відповідальності є такі «традиційні» для юридичної відповідальності, як власність, здоров’я, майно тощо, та ціла низка особливих об’єктів - територія, сувере­нітет, влада, розподіл повноважень та ін.

Об’єктивна сторона характеризує консти­туційний делікт зовні, тобто розкриває саме діяння й ті наслідки, з якими пов’язаний зби­ток, заподіяний об’єкту конституційного делі­кту. Важливим елементом об’єктивної сторони є протиправність поведінки (діяльності) суб’єкта конституційного права. Протиправ­ними визнаються ті діянь, які не відповіда­ють вимогам конституційних норм. Але по­ряд із цим необхідно відзначити, що у певних випадках об’єктивна сторона може проявля­тися у формі невідповідності поведінки (дія­льності) не стільки конституційно-правовим приписам, скільки політико-правовому статусу (положенню) суб’єкта конституційно-право - вих відносин. Як правило, це зовні проявля­ється у вигляді неналежного виконань орга­ном публічної влади або їх посадовою особою своїх конституційних функцій та повнова­жень. Це означає, що формальної невідповід­ності діяльності (поведінки) суб’єкта нормам конституційного права може не бути, але по­винна бути їх якісна невідповідність, яка обумовлюється статусом суб’єкта, його приз­наченням в механізмі державної влади, в по - літико-правовій системі держави в цілому (ді­яльність була неефективною, малоактивною, нераціональною та ін.).

Суб’єктом конституційно-правової відпо­відальності є учасники суспільних відносин, що наділені конституційною правосуб’єкт - ністю і, зокрема, деліктоздатністю - можливі­стю нести юридичну відповідальність за свої протиправні вчинки. Ними є: держава в ціло­му; органи державної влади (у тому числі і Президент, як одноосібний орган влади); на­родні депутати України; місцеві ради, депута­ти місцевих рад, міські, сільські, селищні го­лови; об’єднань громадян: політичні партії, і громадські організації; фізичні особи: грома­дяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, в тому числі й ті громадя­ни, які мають специфічний правовий статус осіб, що претендують на зайняття виборних посад (кандидати у депутати, кандидати на пост Президента України).

Суб’єктивною стороною складу конститу­ційного делікту є передусім вина, яка відо­бражає певне внутрішнє психічне ставлення суб’єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідків. Особливістю вини в конституцій­но-правовій відповідальності є те, що це по­няття є не тільки психологічним, а і соціаль­но-політичним. Цим пояснюється те, що суб’єкти конституційного права несуть відпо­відальність перед державою та суспільством не тільки за пряме порушення конституційно- правових приписів, але й за несумлінне став­лень до реалізації свого політико-правового статусу, за неналежне здійснень своїх кон­ституційних функцій та задач. Досить часто в конституційному праві вина асоціюється з наявністю у суб’єкта можливості належним чином виконати свої конституційні функції та задачі і неприйьттям ним всіх необхідних засобів для того, щоб не допустити конститу­ційного правопорушення. Отже, соціально - політичний аспект суб’єктивної сторони пра­вопорушень у конституційному праві зале­жить від характеру суб’єктів правопорушень.

Приймаючи до уваги особливість об’єктив­ної та суб’єктивної сторони конституційного правопорушення, є доречним говорити про конституційно-політичну [5] (парламентську) відповідальність, як певний підвид конститу­ційно-правової відповідальності. Тут необ­хідно підкреслити, що мова йде у цьому виді відповідальності про висловлення недовіри представницьким органом (парламентом) чи владним суб’єктом, наділеним представниць­ким мандатом (як правило, глава держави в президентських та змішаних республіках), Уряду держави, його голові чи окремим чле­нам уряду або іншим посадовим особам вико­навчої влади [6, с.214]. Специфіка цього різно­виду конституційно-правової відповідальності полягає в тому, що поряд із юридичною про­цедурою притягнень до відповідальності іс­нує конституційно-політична підстава (втрата довіри) такої відповідальності. Саме тут най­більш яскраво проявляються особливості об’єктивної сторони правопорушення у формі невідповідності поведінки (діяльності) полі - тико-правовому статусу (положенню) суб’єк­та, а також суб’єктивної сторони у формі со - ціально-політичного аспекту прояву вини.

Якщо ж суб’єктами конституційно-право - вої відповідальності виступають фізичні осо­би, то у змісті суб’єктивної сторони консти­туційного делікту важливе місце належить саме психічному ставленню особи до своїх протиправних дій та можливих шкідливих наслідків цих дій.

Поряд із виною суб’єктивну сторону кон­ституційного делікту досить часто характери­зують такі факультативні ознаки як мотив та мета. Так, створення й діяльність об’єднань громадян стає конституційним правопору - шеньм лише за умови, якщо останні мають заборонені цілі, передбачені статтею 37 Кон­ституції України.

Останньою особливістю конституційно - правової відповідальності можна назвати те, що настань наслідків для її суб’єктів має на меті, насамперед, захист конституції, консти­туційного ладу, основних прав і свобод люди­ни та громадянина. Це також відрізьє консти­туційно-правову відповідальність від інших видів юридичної відповідальності.

У якості висновку можна дати визначень конституційно-правової відповідальності - це самостійний вид юридичної відповідальності, що забезпечується примусовою силою держа­ви та українського народу, має законодавчо встановлений порядок реалізації, сутність якої проявляється в необхідності зазнавати суб’єктом, що вчинив конституційно-правове правопорушення (делікт), несприятливих пра­вових наслідків, безпосередньо передбачених конституційним законодавством, з метою за­хисту Конституції, стабільності конституцій­ного ладу, прав і свобод особи в Україні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави / Рабінович П. М. - X. : Консум, 2002. - 160 с.

2. Зайчук О. В. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / Зайчук О. В., Оніщенко Н. М. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - 688 с.

3. Загальна теорія держави і права : підру­чник для студентів юридичних спеціальнос­тей вищих навчальних закладів) / за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. - X. : Право, 2002. - 432 с.

4. Теория государства и права : курс лек­ций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. - Саратов : СВШ МВД РФ, 1995. - 620 с.

5. Рішень Конституційного Суду України : від 07.05.2002 р., № 8-рп/2002.

6. Барабаш Ю. Г. Державно-правові конф­лікти в теорії та практиці конституційного права : монографія / Барабаш Ю. Г. - Ч. : Пра­во, 2008. - 220 с.



Ткаченко Ю. В. Особливості конституційно-правової відповідальності /Ю. В. Ткаче­нко// Форум права. — 2013. — № 3. — С. 652—656 [Електронний ресурс]. - Режим досту­пу: Http://nbuv. gov. ші/j-pdf/FPindex. htm_2013_3_l 0 7. pdf

Визначаються основні ознаки (властивості) конституційно-правової відповідальності, що характеризують її як юридичну відповідальність. Детально аналізуються її специ­фічні, факультативні ознаки (властивості), котрі дозволяють кваліфікувати конститу­ційно-правову відповідальність як самостійний і провідний вид юридичної відповіда­льності. Дається визначення конституційного правопорушення (делікту) та характеристика його складових елементів.

Ткаченко Ю. В. Особенности конституционно-правовой ответственности

Определяются основные признаки (свойства) конституционно-правовой ответственно­сти, характеризующие ее как юридическую ответственность. Подробно анализируются ее специфические, факультативные признаки (свойства), которые позволяют квалифи­цировать конституционно-правовую ответственность как самостоятельный и ведущий вид юридической ответственности. Дается определение конституционного правона­рушения (деликта) и характеристика его составляющих элементов.

Tkachenko Y. V. Features of Constitutional Responsibility

The main characteristics (properties) of constitutional responsibility, describing it as the legal responsibility Identifies. In detail its specific, optional attributes (properties) for qualifying constitutional and legal responsibilities as an independent and leading form of legal liability Analyzed. A definition of the constitutional tort (delict) and the characteristics of its constituent elements Provides.