joomla
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОВС ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї (ОРГАНІЗАЦІЙНО - ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)
Форум права

УДК 351.74

O. K. БЕЗСМЕРТНИЙ, канд. юрид. наук, проф., Харківський національний університет внутрішніх справ,

М. С. НЕБЕСЬКА, канд. юрид. наук, Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка

Ключові слова: діяльність, органи внутрішніх справ, попередження насильства, сім 'я

Злочинність стала однією із загроз націо­нальній безпеці держави. Таке становище зу­мовлює численні звернення громадян за захи­стом до державних органів і вимагає рішучої активізації заходів протидії злочинним про­явам усіх видів у тому числі протидії насиль­ства в сім’ї.

Колегія Міністерства внутрішніх справ України розглянувши підсумки оперативно - службової діяльності за 2011 рік вважає за необхідне максимально наблизити діяльність органів внутрішніх справ до потреб громадян, перейти від декларацій щодо налагодження партнерських стосунків з населенням до реа­льних проектів у цьому напрямку, втілювати в повсякденній службовій діяльності принцип «Людина - понад усе» цілеспрямовано в ме­жах своєї компетенції усувати всі негаразди, що негативно впливають на якість життя гро­мадян [1].

Чималу шкоду фізичному психологічному та іншому стану громадян завдають так звані правопорушення у сімейно-побутовій сфері. На перший погляд, це незначне правопору­шення, за яке наступає адміністративна від­повідальність відповідно до ст.173-2 КУпАП України. Скоєння насильства в сім’ї або не­виконання захисного припису [2]. За даними МВС України у державі майже кожне п’яте вбивство скоюється на ґрунті побутових від­носин. Свідченням цього є дані офіційної ста­тистики: наприклад за 2008 рік через насильс­тво в сім’ях на облік міліції поставлено понад 50 тис. осіб. Проте, ці дані не відображають реальної картини, бо значний відсоток пост - раждалих не звертається за допомогою до правоохоронних органів.

У суспільстві існує чимало міфів щодо проблем сімейного насильства. Побутує дум­ка, що це біда неблагополучних родин алко­голіків або наркоманів. Проте, воно проявля­ється в усіх соціальних випадках незалежно від освіти та рівня доходів. Соціальний статус таких людей може бути достатньо високим: вони можуть займати керівні посади, вести активне громадське життя, бути успішними в бізнесі, але дозволяють собі вибухи агресії, прояви жорстокості, що розпочинаються з простої критики, приниження гідності членів сім’ї, нанесення тілесних ушкоджень з тяж­кими наслідками. Даній проблемі присвятили свої праці фахівці у галузі адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, соціології, психології:

О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, А. Т. Комзюк,

В. И. Колпаков, К. Б. Левченко, В. В. Гончарук, М. В. Проніна, В. О. Тюріна, І. М. Трубовіна, П. О. Власова, О. М. Черевич та інші.

Органи внутрішніх справ України, які є складовою частиною системи виконавчої вла­ди, виконують широке коло завдань щодо за­безпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян, прав і законних інте­ресів юридичних осіб від різних протиправних посягань тощо. Тобто від належного виконан­ня цими органами своїх функцій значною мі­рою залежить стан правопорядку в країні. В умовах динамічного соціального життя україн­ського суспільства на етапі модернізації найваж­ливіших його сфер, діяльність органів внутріш­ніх справ щодо профілактики правопорушень, у тому числі і насильства в сім’ї, повинна бути спрямована на реалізацію усього комплексу правоохоронних функцій, що гарантують на­дійність захисту прав, свобод і законних інте­ресів громадян, власності, інтересів суспільст­ва і держави від протиправних посягань [3].


15.11.2001 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про попередження на­сильства в сім’ї» із змінами, внесеними згідно із Законом № 5477-VI від 06.11.2012 р. (далі - Закон), який визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім’ї, ор­гани та установи, на які покладається здійс­нення заходів з попередження насильства. Законом передбачена система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунен­ня причин і умов, які сприяють вчиненню на­сильства, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні такого насильства, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім’ї [4].

Вивчення судової практики свідчить про існування великої кількості проявів насильст­ва в сім’ї. Так, згідно зі ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» необ­хідно розрізняти такі види насильства:

1) фізичне насильство в сім’ї, яке являє собою умисне завдання одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушко­джень що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди йо­го честі і гідності;

2) сексуальне насильство в сім’ї на стате­ву недоторканність іншого члена сім’ї, а та­кож дії сексуального характеру стосовно не­повнолітнього члена сім’ї;

3) психологічне насильство в сім’ї, яке може виражатися в насильстві, пов’язане з ді­єю одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї, шляхом словесних образ або погроз, пе­реслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, незда­тність захистити себе та завдається або може завдаватися шкода психічному здоров’ю;

4) економічне насильство в сім’ї, яке ви­ражається в умисному позбавленні одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які пост - раждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Залежно від характеру суспільної безпеки і наслідків дій порушника насильство за право­вою природою може бути кваліфіковано як адміністративне порушення або злочин.

Особи, які вчинили насильство в сім’ї, мо­жуть нести за свої дії кримінальну адмініст­ративну або цивільно-правову відповідаль­ність.

Так, кримінально карним буде насильство в сім’ї, якщо його ознаки підпадають під на­ступні склади злочинів: вбивство (статті 115, 116, 118, 119 КК України); доведення до са­могубства (ст.120 КК України); заподіяння тілесних ушкоджень (статті 121-125, 128 КК України); побої і мордування (ст.126 КК України); катування (ст.127 КК України); по­гроза вбивством (ст.129 КК України); зали­шення в небезпеці (ст. 135 КК України); неза­конне позбавлення волі людини (ст. 146 КК України); незаконні угоди з людиною (ст.149 КК України); експлуатація дітей та викорис­тання дітей для заняття жебрацтвом (статті 150, 150-1 КК України); зґвалтування (ст.152 КК України); статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 КК України); розбещення неповнолітніх (ст.156 КК Украї­ни); злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встано­влена опіка чи піклування (ст.166 КК Украї­ни); втягнення особи в заняття проституцією (ст.303 КК України) тощо.

Деякі прояви насильства до членів сімей не містить ознак злочинів, але мають характер протиправної поведінки особи, за яку необ­хідно притягати до адміністративної або ци­вільної відповідальності. До таких дій можуть бути віднесені грубість, завдання ударів, що не тягнуть утворення ушкоджень, завдання болю, образливе ставлення, приниження честі та гідності члена сім’ї перед соціальним ото­ченням, обмеження його прав і свобод.

Так, у Конституції України [5] закріплено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте сімейне життя, що значно обмежує межі діяльності та своєчасність втручання працівників міліції. Разом із тим, Законом України «Про міліцію» [6] до виконання її завдань віднесено забезпечення особистої безпеки громадян, охорону громадського по­рядку, попередження правопорушень, участь у наданні соціальної та правової допомоги населенню.

В органах внутрішніх справ заходи щодо попередження насильства в сім’ї здійснюють уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ, які: виявляють причини і умови, що сприяють проявам насильства в сім’ї, вжива­ють у межах своїх повноважень заходів щодо їх усунення; беруть на профілактичний облік осіб, схильних до вчинення насильства в сім’ї, та проводять виховно-попереджувальну робо­ту з ними; виносять офіційні попередження членам сім’ї про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї; виносять захисні приписи у випадках, передбачених Законом України «Про попередження насильства в сім’ї» [4].

З метою виконання та невідкладної реаліза­ції основних вимог і положень Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» МВС України видано наказ № 329 від 09.04.2002 р. «Про затвердження Інструкції про порядок узяття на профілактичний облік та порядок зняття з профілактичного обліку осіб, які вчи­нили насильство в сім’ї». Інструкція визначає підстави та порядок узяття на профілактичний облік та порядок зняття з профілактичного об­ліку осіб, які вчинили насильство в сім’ї.

Дільничному інспектору міліції надається право застосування спеціальних заходів з по­передження насильства в сім’ї до яких відно­сяться:

1. Офіційне попередження про неприпус­тимість вчинення насильства в сім "і - вино­ситься члену сім’ї, який вчинив насильство в сім’ї, за умови відсутності в його діях ознак злочину, про що йому повідомляється під ро­зписку. Офіційне попередження про неприпу­стимість вчинення насильства в сім’ї може бути винесено осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку.

2. Взяття на профілактичний облік членів сім % які вчинили насильство в сім Служба дільничних інспекторів міліції або криміна­льна міліція у справах дітей бере на профіла­ктичний облік осіб, які вчинили насильство в сім’ї і яким було винесено офіційне попере­дження про неприпустимість вчинення наси­льства в сім’ї.

3. Захисний припис - виноситься відносно особи, яка вчинила в сім’ї після отримання офіційного попередження про неприпусти­мість вчинення насильства в сім’ї, за пого­дженням з начальником відповідного органу внутрішніх справ і прокурором. Захисний припис не підлягає погодженню у разі наяв­ності в діях особи, яка вчинила насильство в сім’ї, ознак злочину. Захисний припис може бути винесений до осудної особи, яка на мо­мент винесення захисного припису досягла 16-річного віку.

Ефективне досягнення цілей і виконання завдань міліцією щодо попередження насиль­ства в сім’ї, можливе при відповідному нау- ково-методичному забезпеченні. Однак слід відзначити, що у сьогоднішньому науковому вивченні зазначеного аспекту правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ (міліції) є певні прогалини, місця, що потребують уточ­нення та додаткового дослідження.

Слід зазначити, що політичне, економічне та соціальне оновлення суспільства в процесі побудови демократичної, правової держави зумовлює потребу приведення правових ор­ганізаційних, структурних та інших засад фун­кціонування ОВС у відповідність з сучасними умовами їх діяльності та розвитку. Водночас зростання рівня адміністративної деліктності та злочинності висуває перед міліцією нові завдання щодо забезпечення безпеки грома­дян та протидії насильства у сім’ї [3].

Відповідно до ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, орга­нів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану ві­дповідь у встановлений законом строк. Крім цього Кабінет Міністрів України затвердив Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу [7].

Заяви розглядаються не більше ніж про­тягом трьох днів. Якщо виникає потреба у перевірці викладених у заяві фактів та з’ясуванні додаткових обставин, заява розг­лядається не більше ніж протягом семи ка­лендарних днів.

Служба дільничних інспекторів міліції, кримінальна міліція у справах дітей органу внутрішніх справ інформує протягом трьох днів про отримання заяви управління або від­діл у справах сім’ї та молоді відповідної міс­цевої держадміністрації.

За результатами перевірки заяви склада­ється мотивований висновок, який підпису­ється особою, що проводила перевірку і за­тверджується начальником органу, підрозділу внутрішніх справ.

Органи внутрішніх справ вживають перед­бачених чинним законодавством заходів щодо припинення насильства. У разі необхідності надають допомогу у направленні до спеціалі­зованих установ, або приймають рішення що­до адміністративної чи кримінальної відпові­дальності осіб, які скоїли насильство в сім’ї.

Якість роботи органів внутрішніх справ щодо попередження насильства в сім’ї базу­ється на принципах законності, гуманності, поваги до особистості, конфіденційності та соціальної справедливості, ефективність якої безпосередньо залежить від взаємодії з упов­новаженими органами та особами у справах сім’ї та молоді, а також громадськістю.

ЛІТЕРАТУРА

1. Звернення колегії Міністерства внутрі­шніх справ України до особового складу ОВС та військовослужбовців ВВ // Іменем Закону. - 09.02.2012. - № 6 (5808). - С. 2.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення зі змінами та доповненнями. - X. : Одісей, 2004.

3. Небеська М. С. Органи внутрішніх справ як суб’єкти забезпечення прав і свобод люди­ни у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки: дис. ... кандидата юрид. наук / Небеська М. С.-Х., 2011.

4. Закон України «Про попередження на­сильства в сім’ї» : від 15.11.2001 р. // ВВР України. - 2002. - № 10. - Ст. 70.

5. Конституція України / прийнята на 5 се­сії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // ВВР України. - 2005. - № 2. - Ст. 44.

6. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. // ВВР України. - 1991. - № 4. - Ст. 20.

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу» : від 26.04.2003 р., № 616 // Урядовий кур’єр. - 2003. - № 86.



Безсмертний О. К. Актуальні питання організації діяльності ОВС щодо попере­дження насильства в сім’ї (організаційно-правовий аспект) / О. К. Безсмертний, М. С. Небеська // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 28—31 [Електронний ресурс]. — Ре­жим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j-pdf/FP_index. htm_2013_3_6.pdf

Показано, що робота органів внутрішніх справ щодо попередження насильства в сім’ї базується на принципах законності, гуманності, поваги до особистості, конфіденцій­ності та соціальної справедливості.

Безсмертный А. К., Небеская М. С. Актуальные вопросы организации деятельности ОВД по предупреждению насилия в семье (организационно-правовой аспект)

Показано, что работа органов внутренних дел по предупреждению насилия в семье ба­зируется на принципах законности, гуманности, уважения к личности, конфиденциа­льности и социальной справедливости.

Bezsmertniy А. К., Nebeskaya M. S. Topical Issues of Organization of Bodies of Internal Affairs for the Prevention of Domestic Violence (The Legal Aspect)

It is shown that the work of the bodies of internal affairs for the prevention of domestic violence based on the principles of legality, humanity, and respect for the individual, privacy and social justice.