joomla
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОГО РИНКУ УКРАЇНИ
Форум права

УДК 349.422.3(477)

В. М. КОРНІЄНКО, канд. юрид. наук, доц., Національний університет «Юридична ака­демія України імені Ярослава Мудрого»

Ключові слова: аграрний ринок, біржовий кон­тракт, аграрний фонд, сільськогосподарська продукція

Продовольча безпека держави тісно пов’язана з забезпеченням стабільності в фу­нкціонуванні аграрного ринку України, ви­соким та якісним рівнем виробництва сіль­ськогосподарської продукції. Збут сільськогосподарської продукції на території України і на зовнішньому ринку, захист еко­номічних інтересів аграрного товаровироб­ника залежить від чітко налагодженої інфра­структури аграрного ринку, головною ланкою якого є аграрна біржа.

Слід зазначити, що досліджень суспіль­них відносин у сфері правового регулювання аграрного ринку України становило значний науковий інтерес, зокрема, у працях таких професорів, як В. З. Янчук, А. М. Статівка,

Н. І. Тітова, О. М. Сохацька. Відповідно, й мета статті: дослідити питань правового регулювання аграрного ринку нашої держа­ви. Новизною роботи є пропозиції з розробки єдиної концепції розвитку біржової діяльно­сті в Україні та вдосконалення нормативно - правової бази в цій галузі.

Як відомо, Закон України від 24.06.2004 року «Про державну підтримку сільського господарства України» трактує аграрний ри­нок: це сукупність правовідносин, які регу­люють порядок укладення та виконання ци­вільно-правових договорів стосовно сільськогосподарської продукції.

До аграрного ринку необхідно включити біржовий ринок сільськогосподарської про­дукції, оптові та оптово-роздрібні ринки сільськогосподарської продукції, фірмові крамниці сільськогосподарських підпри­ємств, аукціони, виставки та ярмарки сільсь­когосподарської продукції.

Біржовий ринок нашої держави пройшов складний шлях становлення і розвитку. Тор­гівля на біржі започаткована в Україні в 1796 році з відкриттям Одеської товарної біржі та у 1834 році - Кременчуцької. Ці роки і вва­жаються початком біржового руху. На бір­жах невеличкими партіями продавалися зер­нові культури.

В кінці XIII - на початку XIX століття ак­тивізувалась біржова діяльність. Відкрилося

11 бірж по торгівлі окремими видами сільсь­когосподарської продукції. Такими, як хліб, овочі, фрукти, вино, м’ясо та інші. Найбіль­ший товарообіг був у Київської товарної бі­ржі, що торгувала цукром, та у Миколаївсь­кої хлібної і Одеської зернової.

В період Жовтневої революції, першої світової війни біржова діяльність затихла і відродилася в 20-ті роки минулого століття. Але торгівля вже велася різними товарами - одягом, годинниками, бакалією.

Під час проведення колективізації біржі знов припинили свою діяльність. І вже коли Україна стала незалежною державою при допомозі Уряду шляхом прийьття концепції розвитку аграрного ринку країни, відповід­них Указів Президента України з цих питань, оновилась робота бірж. Утворювалися біржі різні за структурою з різними учасниками, правилами торгівлі. Слід зазначити, що ор­ганізація біржової торгівлі пішла не зовсім правильним шляхом. По-перше, торги здійс­нювалися дрібними партіями, і ця практика існує до теперішнього часу, здебільшого то­варні біржі виступали посередниками в та­ких торгах. По-друге, обласні державні адмі­ністрації фактично знівечили біржову роботу, гальмуючи відвантаження отримано­го урожаю по форвардним угодам. Держава в цю ситуацію не втручалася, і довіра до аг­рарної біржі, як до гуртового розподільника виробленої господарської продукції була си­льно підірвана.

Незважаючи на таку несприятливу ситуа­


Цію, біржова діяльність в Україні розвива­ється завдяки зусиллям найпотужніших бірж, таких, як Київська універсальна товар­на біржа, Київська біржа «Десятинна», Укра­їнська аграрна біржа, Донецька товарна бір­жа, Харківська товарна біржа, Одеська товарна біржа, Маріупольська універсальна товарна біржа, Придніпровська товарна бір­жа (м. Дніпропетровськ).

Зазначені біржі проводять торги, уклада­ючи угоди із традиційними біржовими това­рами, а також аукціони з продажу військово­го майна, нерухомості, транспорту, поряд з цим надаються додаткові послуги інформа­ційного характеру, стосовно кон’юнктури ринку, проводяться аукціони по продажу промислових товарів, сільськогосподарської продукції, об’єктів приватизації, надаються юридичні, інформаційні, консультативні по­слуги, виконується рекламно-видавнича дія­льність.

Такий широкий спектр непритаманних бі­ржі послуг свідчить про те, що біржові сто­сунки в Україні носять посередницький ха­рактер. Ця ситуація склалася завдяки недосконалості нормативно-правової бази. Хоча необхідно констатувати, що в нашій державі прийнята ціла низка законів та пі - дзаконних актів стосовно створення та дія­льності товарних бірж. Це Закони «Про дер­жавну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 року [1], «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 року

[2] , «Про оптові ринки сільськогосподарсь­кої продукції» від 25.09.2009 року [3], Пос­танови Кабінету Міністрів України «Про концепцію розвитку біржового ринку сільсь­когосподарської продукції» від 05.08.1997 року [4], «Про активізацію діяльності біржо­вого ринку продукції агропромислового комплексу та необхідних для нього матеріа­льно-технічних ресурсів» від 19.10.1999 року

[5] , «Про аграрний фонд» від 06.07.2005 року

[6] , Указ Президента України «Про заходи щодо прискорення розвитку аграрного рин­ку» від 08.08.2002 року [7].

Безпосередньо Аграрна біржа утворилась згідно з Постановою Кабінету Міністрів

України «Про створення аграрної біржі» від

26.12.2005 року № 1285 [8], цією ж Постано­вою уряду затверджено статут аграрної бір­жі, відповідно до якого метою створень аг­рарної біржі є підвищень рівня продовольчої безпеки держави, надання бір­жових послуг господарюючим суб’єктам шляхом укладення біржових контрактів сто­совно сільськогосподарської продукції.

Головне завдань Аграрної біржі полягає в належній організації біржових торгів сіль­ськогосподарською продукцією, товарними деривативами, вивчення кон’юнктури аграр­ного ринку, надання послуг по формуванню ринкової ціни на сільськогосподарську про­дукцію, надання консультацій та послуг, не­обхідних для здійснення аграрним фондом товарних, фінансових інтервенцій з метою утримання рівня мінімальних або недопу­щень введення максимальних закупівель­них цін об’єктів державного цінового регу­лювання; надання послуг по розповсюдженню інформації та рекламної літератури (біржові бюлетені, довідники); сприяння інформатизації, навчанню та під­вищенню кваліфікації працівників біржі [9, с.21].

Аграрна біржа наділена такими правами; встановлювати обов’язкові для виконання всіма членами біржі Правила біржової торгі­влі; регулювати розмір вступних і періодич­них внесків для учасників біржових торгів; установлювати та справляти плату за реєст­рацію біржових контрактів; приймати міри по застосуванню штрафних санкцій за пору­шень чинного законодавства України, регу­люючого біржову діяльність; створювати ре­гіональні відділення біржі та затверджувати положення про них; розробляти на основі діючих нормативних актів власні біржові стандарти, біржові контракти; передавати право укладати від імені біржі контракти ін­шим товарним біржам; зупиняти проведення біржових торгів при наявності певних пору­шень законодавства про біржову діяльність; вносити до органів державної влади конкре­тні пропозиції по покращенню біржової тор­гівлі [10, с.17].

Крім прав у аграрної біржі існують і обов’язки: створень необхідних умов для проведення біржових торгів; застосовуючи принципи рівноправності сторін, недопу­щень дискримінації учасників біржової то­ргівлі; впроваджень справедливої цінової політики; дотримання вимог чинного зако­нодавства України, статуту біржі, Правил біржової торгівлі, рішень органів управління біржі; вивчення та розповсюдження кон’юнктури ринку біржової продукції.

Порядок проведення біржових торгів сільськогосподарською продукцією на агра­рній біржі регулюється статутом Аграрної біржі та правилами біржової торгівлі на аг­рарній біржі, затвердженими наказом Агра­рного фонду від 01.07.2010 року, відповідно до яких учасниками біржових торгів явля­ються брокери фізичні особи, зареєстровані на біржі), обов’язані виконувати доручення членів біржі під час проведення біржових у операцій, відшукуючи контракти, подаючи здійснені операції на реєстрацію біржею; біржові маклери(працівники біржі безпосе­редньо здійснюючі торги, фіксуючі усну згоду брокерів на укладення певної угоди на відповідних умовах). Біржові торги прохо­дять у торговому залі біржі. Для кожної групи сільськогосподарської продукції бір­жа визначає конкретне місце у торговому залі біржі. Брокери зобов’язані подати за­мовлення на участь в біржовій торгівлі кон­кретної сільськогосподарської продукції. З урахуванням замовлення складається бюле­тень купівлі-продажу зазначеної сільського­сподарської продукції, якість якої повинна відповідати державним стандартам. Ціна на сільськогосподарську продукцію формуєть­ся вільно, з урахуванням попиту та пропо­зиції, що склалися на момент проведення біржових торгів. Якщо має місце наявність декількох покупців, брокери проводять кон­курентний торг в сторону збільшення ціни цієї продукції. По досягненню узгодженості між брокерами проводиться реєстрація бір­жового контракту.

На аграрній біржі можуть укладатися такі угоди:

- спотові, передбачаючи негайну (від 1 до ЗО днів) взаємну передачу прав та обов’язків щодо реальної сільськогосподар­ської продукції;

- форвардні, коли має місце відстрочка (від ЗО до 360 днів), взаємної передачі прав та обов’язків що до реальної сільськогоспо­дарської продукції;

- ф’ючерсні, які фіксують взаємну пере­дачу прав та обов’язків, стосовно стандарт­ного контракту;

- опціонні, при укладанні котрих має мі­сце поступка прав на майбутню передачу або набуття прав і обов’язків щодо реально­го товару, стандартного контракту;

- форвардні контракти засвідчують зо­бов’язання особи придбати у майбутньому, або продати у майбутньому товари, кошти, цінні папери у відповідний час, на узгодже­них умовах та цінами що існували під час підписання цього форвардного контракту.

Ф’ючерсні контракти засвідчують зо­бов’язання придбати товари, кошти, цінні папери у відповідний час на відповідних умовах у майбутньому за цінами, існуючи­ми на момент виконання сторонами контра­кту, взятих на себе зобов’язань. Опціонні контракти закріплюють право придбання або продажу товарів, коштів, цінних паперів на узгоджених умовах у майбутньому за ці­нами, які існували на час укладення цього опціонного контракту або на час придбання за рішенням сторін такого контракту.

Вищезазначені контракти відносяться до деривативів. Деривативом є стандартний документ, що засвідчує право (зо­бов’язань) придбати (продати) товари, ко­шти, цінні папери у майбутньому на умовах, визначених цим документом. Правила випу­ску, обігу товарних деривативів встанов­люються органом, котрий регулює діяль­ність аграрної біржі. Стандартну форму деривативів, порядок їх випуску та обігу визначає чинне законодавство України.

Оплату укладених біржових контрактів здійснюють безпосередньо через біржу. При невиконанні умов контракту винна сторона сплачує штрафні суми на користь біржі та потерпілої сторони в розмірах, визначених біржовим комітетом. При виникненні в процесі біржової діяльності спорів їх вирі­шень в залежності від компетенції може здійснюватися дирекцією біржі, біржовим комітетом, біржовим арбітражем, або зага­льними зборами членів біржі.

Перші товарні біржі виникли в середині XV століття в Ліоні та Тулузі, пізніше і в Англії. В Японії перша біржа зареєстрована в 1730 році, організована вона була для тор­гівлі рисом, а перша зернова біржа з’явилася в США в 1948 році.

Розвиток суспільних відносин накладав відбиток на вдосконалення біржової діяль­ності. В 1720 році на Амстердамській біржі була введена торгівля за ф’ючерсними кон­трактами, з’явилися перші цінні папери в вигляді акцій. Така система роботи товар­них бірж почала швидко розповсюджува­тись. її запровадили на Нью-Иоркській, Чи­казькій та інших біржах США. Саме американські біржі значно удосконалили ф’ючерсні контракти, втіливши стандарти якості продукції, розміри партії товарів, мі­сце та терміни його доставки.

Ф’ючерсні контракти дуже позитивно вплинули на зникнення відмінностей між видами бірж і сприяли появі лише ф’ючерсних бірж, де торгівля проводилась тільки за ф’ючерсними угодами, або універ­сальних бірж, де операції здійснювались і за ф’ючерсними угодами, а також за іншими біржовими активами. Така ситуація знач­ною мірою посприяла збільшенню товароо­бігу на біржах, втіленню нових біржових операцій - це торгівля валютою, банківсь­кими відсотками, іпотекою, індексами цін.

Подальший розвиток біржової торгівлі дозволив втілити в життя новий вид біржо­вих угод - опціон, який надав можливість покупцеві володіти правом купівлі за вигід­ною ціною необхідного товару у відповід­ний момент.

На таких умовах ведеться торгівля сіль­ськогосподарською продукцією, дорогоцін­ними кольоровими металами, паливно - мастильними матеріалами.

Найвідомішими та впливовішими є на­ступні біржі: Лондонська міжнародна фі­нансова біржа, на якій проводяться торги овочевою продукцією, олійними культура­ми, кавою, какао, соєю, цукром; Лондонська біржа металів-одна із провідних установ в торгівлі кольоровими металами; Нью - Йоркська товарна біржа здійснює торгове­льні операції в галузі сировинних ресурсів; Чиказька торгова біржа веде торгівлю зер­новими культурами, соєвими бобами, олією, дорогоцінними металами; Чиказька товарна біржа укладає контракти на продаж великої рогатої худоби, іноземної валюти, пилома­теріалів; Токійська фінансова ф’ючерсна біржа та Токійська товарна біржа торгують бобами, бавовною, каучуком, цукром, шту­чним шовком, насінням сої.

На сучасному етапі біржова діяльність в Україні знаходиться на значно нижчому рі­вні, ніж в розвинених країнах Європи. Для зміни цієї ситуації в кращу сторону необ­хідно:

- розробити єдину концепцію розвитку біржової діяльності в Україні;

- вдосконалити нормативно-правову базу в цій галузі;

- забезпечити на державному рівні вико­нання біржових зобов’язань.

Наведення порядку в біржовій діяльності в Україні сприятиме цивілізованому розвит­ку аграрного сектора виробництва, створен­ню прозорих і взаємовигідних відносин між виробниками та споживачами сільськогос­подарської продукції, зробить українського аграрного товаровиробника конкурентосп­роможним на світовому рівні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про державну підтрим­ку сільського господарства України» : від

24.04.2004 р., № 1877-ІУ // ВВР України. -

2003.- № 49. - Ст. 527.

2. Закон України «Про зерно та ринок зе­рна в Україні» : від 04.07.2002 р., № 37-ІУ // ВВР України. - 2002. - № 35. - Ст. 258.

3. Закон України «Про оптові ринки сіль­ськогосподарської продукції» від

P., № 1561-VI [Електронний ре - сурс]. - Режим доступу:

Http: // zakon4. rada. gov. ua/laws/ show/1561-17.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції» від 05.08.1997 p., № 848 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://zakon3.rada. gov. ua/ laws/ show/848-97-%D0%BF.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про активізацію діяльності біржового рин­ку продукції агропромислового комплексу та необхідних для нього матеріально-технічних ресурсів» : від 19.10.1999 p., № 1928 [Елект­ронний ресурс]. - Режим доступу: Http://zakon3.rada. gov. ua/laws/show/1928-99- %D0%BF.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Аграрний фонд» : від 06.07.2005 p., № 543 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://zakonl. rada. gov. ua/laws/show/ 543-2005-

7. Указ Президента України «Про заходи щодо прискорення розвитку аграрного рин­ку» : від 08.08.2002 p., № 694/2002 [Елект­ронний ресурс]. - Режим доступу: Http://zakon3.rada. gov. ua/laws/show/694/2002.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про створень аграрної біржі» від

26.12.2005 p., № 1285 [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http ://zakon3 .rada. gov. ua/laws/ show/1285- 2005-%D0%BF.

9. Сохацька О. М. Біржова справ : підруч­ник / Сохацька О. М. - 2-ге вид. змін, й доп.

- Тернопіль : Карт-бланш, К. : Кондор, 2008.

- 632 с.

10. Соловйов А. В. Проблемні пи­тання правового регулювання участі держави у біржових відносинах / А. В. Соловйов // Юридична наука. - 2011. -

- № 1. - С. 107-112.



Корнієнко В. М. Деякі питання правового регулювання аграрного ринку України / В.

М. Корнієнко // Форум права. — 2013. — № 2. —С. 248—252 [Електронний ресурс].

Аналізується стан вітчизняної біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією порівняно із світовим досвідом в цій галузі. Вносяться пропозиції по вдосконаленню біржової діяльності в аграрному секторі виробництва шляхом розробки єдиної конце­пції розвитку біржової діяльності в Україні та вдосконалення нормативно-правової ба­зи.

Корниенко В. Н. Некоторые вопросы правового регулирования аграрного рынка Ук­раины

Анализируется состояние отечественной биржевой торговли сельскохозяйственной продукцией в сравнении с мировым опытом в этой отрасли. Вносятся предложения по усовершенствованию биржевой деятельности в аграрном секторе производства путем разработки единой концепции развития биржевой деятельности в Украине и усовер­шенствования нормативно-правовой базы.

Kornienko V. M. Some Issues of Agrarian Market Control in Ukraine

The status of agricultural products exchange trading in Ukraine as opposed to the international practices in this field analyses. The author proposes to develop the exchange activity in agri­culture by developing a unified concept of improving exchange activity in Ukraine and updat­ing its legislative regulations.