joomla
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ РИБАЛЬСТВА ТА ОХОРОНИ РИБНИХ ЗАПАСІВ
Форум права

УДК 342.95

B. В. ПЕТРЕНКО, Київський національний університет ім. Тараса Шевченко

Ключові слова: правила рибальства та охорони рибних запасів, адміністративна відповідаль­ність, адміністративні стягнення, система ад­міністративних стягнень

Вчинення будь-якого адміністративного правопорушення, навіть якщо воно не стано­вило особливої суспільної небезпеки або не завдало суттєвої шкоди суспільним правовід­носинам, тягне за собою застосування до пра­вопорушника адміністративного стягнення, визначеного санкцією відповідної статті Коде­ксу України про адміністративні правопору­шення. Це є своєрідним вираженням принципу невідворотності адміністративної відповідаль­ності при вчиненні адміністративного право­порушення. Виключення становлять так звані малозначні правопорушення. Зокрема, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), упо­вноважений вирішувати справу, може звіль­нити порушника від адміністративної відпо­відальності і обмежитись усним зауваженням (ст.22 КУпАП).

Система адміністративних стягнень є роз­галуженою, що дозволяє притягнути до адмі­ністративної відповідальності особу, залежно від ступеню її вини, рівня заподіяної суспіль­ної шкоди тощо.

В юридичній літературі проблемі системи адміністративних стягнень присвячено ряд робіт таких науковців, як В. Б. Авер’янова,

C. М. Алфьорова, О. М. Бандурки, І. Л. Бачила, Ю. П. Битяка, В. В. Галунька, Є. В. Додіна, Д. М. Павлова, А. О. Селіванова тощо.

Проте комплексного дослідження особли­востей адміністративних стягнень за пору­шення правил рибальства та охорони рибних запасів у вітчизняній науці не проводилось, що обумовлює актуальність теми. Метою да­ної статті є визначення особливостей системи адміністративних стягнень за порушення пра­вил рибальства та охорони рибних запасів. Для досягнення поставленої мети слід вирі­шити наступні завдання: визначити поняття категорії «адміністративне стягнення»; охара­ктеризувати систему адміністративних стяг­нень та критерії їх класифікації; виявити осо­бливості системи адміністративних стягнень за порушення правил рибальства та охорони рибних запасів.

В науці адміністративного права існує де­кілька визначень поняття «адміністративне стягнення».

Так, на думку Л. М. Рябцова, адміністрати­вне стягнення - це міра відповідальності, що застосовується в установленому законом по­рядку до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення [1, с.225]. Подібної точки зору дотримується О. В. Костьокова, яка вва­жає, що адміністративне стягнення є встанов­леної державою мірою відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення і застосовується з метою попередження вчи­нення нових правопорушень як самим право­порушником, так і іншими особами [2, с.97]. Таким чином, автори виділяють такі основні ознаки адміністративного стягнення: воно ви­значається органами державної влади та за­кріплюється в санкції статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, являє собою міру адміністративної відповідальності (є формою її вираження), має визначений за­конодавством порядок накладення, переслідує власну мету. Всі ці ознаки дозволяють ствер­джувати, що адміністративні стягнення ста­новлять самостійну групу заходів юридичної відповідальності.

Т. О. Коломієць визначає адміністративні стягнення, як матеріалізований вияв адмініст­ративної відповідальності, негативний право­вий наслідок неправомірної поведінки особи,


Яка вчинила адміністративний проступок і повинна відповісти за свої протиправні дії та понести за це відповідне покарання у вигляді певних несприятливих заходів морального, матеріального та фізичного характеру [3, с.79]. Отже, автор підкреслює дві важливі особли­вості адміністративного стягнень - по - перше, поряд з іншими завданнями, воно ви­конує функцію покарання правопорушника; по-друге, завжди є наслідком неправомірної поведінки особи.

Легітимне визначення адміністративного стягнення міститься в ст.23 Кодексу України про адміністративні правопорушень, згідно якої ним визнається міра відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушень, в дусі додержань законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігань вчи­ненню нових правопорушень як самим пра­вопорушником, так і іншими особами [4]. Отже, законодавець значне місце у визначенні адміністративного стягнення відводить саме його меті. Більшість дослідників в галузі ад­міністративного права виділяють дві основні мети накладень адміністративного стягнень

- виховна та попереджувальна [5, с.58]. Од­нак, більш глибокий аналіз легітимного ви­значень поняття «адміністративне стягнен­ня», а також положень Кодексу України про адміністративні правопорушення дозволяє зробити висновок, що його метою є також за­безпечення правопорядку в суспільстві та державі, захист суспільних інтересів, прав громадян та юридичних осіб, компенсація за­подіяної адміністративним правопорушенням шкоди, відновлення, при можливості, пору­шених прав.

Адміністративне стягнення є не єдиною мірою адміністративної відповідальності, а лише однією із її форм. Про це свідчить, зок­рема, позиція законодавця, який в ст.24 Коде­ксу України про адміністративні правопору­шень визначив систему адміністративних стягнень, в ст.24-1 - заходи впливу, що засто­совуються до неповнолітніх [4]. Однак, кри­терії відмежування адміністративних стяг­нень від інших заходів впливу законодавцем не визначені.

До 2009 року систему адміністративних стягнень складали: попередження; штраф; оплатне вилучень предмета, який став зна­ряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; конфіс­кація: предмета, який став знаряддям вчинен­ня або безпосереднім об’єктом адміністрати­вного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинень адміністративного право­порушення; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керу­вань транспортними засобами, права полю­вань); виправні роботи; адміністративний арешт [4]. В 2009 році Законом «Про внесен­ня змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалень регулювань відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього ру­ху» [6] система адміністративних стягнень була доповнена громадськими роботами, які відрізняються від виправних робіт тим, що останні застосовуються за місцем роботи пра­вопорушника, а громадські роботи - на тих об’єктах, які визначаються судом.

Безумовно, найбільш розповсюдженим ви­дом адміністративного стягнення є штраф. Він передбачений у санкціях майже всіх ста­тей Кодексу України про адміністративні правопорушення. Рідше застосовуються гро­мадські та виправні роботи, адміністративний арешт. Ці види стягнень застосовуються за вчинення особливо небезпечних та суспільно - шкідливих правопорушень, і можуть наклада­тися лише за рішеньм суду.

Крім визначених адміністративних стяг­нень, до неповнолітніх можуть бути застосо­вані такі заходи впливу, як зобов’язання пуб­лічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; догана або сувора догана; пе­редача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохань [4].

Адміністративні стягнення можуть бути основними та додатковими (ст.25 КУпАП).

Основні адміністративні стягнення наклада­ються за всі види адміністративних правопо­рушень. Основними адміністративними стяг­неннями можуть виступати всі стягнення, які визначені Кодексом про адміністративні пра­вопорушення. Додаткові стягнення є не обо­в’язковими, вони можуть застосовуватися тільки разом із основними. Єдиним додатко­вим адміністративним стягненням, визначе­ним Кодексом про адміністративні правопо­рушення, є конфіскація предметів; інші адміністративні стягнення не можуть застосо­вуватися як основні [4].

Адміністративні стягнення, на думку Д. А. Гавриленка, також можна поділити на разові (наприклад, попередження, конфіска­ція) та триваючі, тобто такі, що розтягнуті в часі (наприклад, виправні роботи) [7, с.145]. Така класифікація є обґрунтованою, але прак­тичного значення вона не має, оскільки не впливає на визначення процедури накладення адміністративного стягнення.

На думку деяких науковців, зокрема, А. П. Шергіна, адміністративні стягнення мо­жна класифікувати в залежності від їх зв’язку з виховно-трудовим впливом на правопоруш­ника: І) на адміністративні стягнення, пов’я­зані з виховно-трудовим впливом; 2) на адмі­ністративні стягнення, не пов’язані з виховно - трудовим впливом на правопорушника [8, с.12]. Однак, на нашу думку, така класифіка­ція, зокрема, виділення адміністративних стя­гнень, які не пов’язані з виховно-трудовим впливом, дещо суперечить загальній меті ад­міністративних стягнень, серед яких визнача­ється і виховна мета.

І. О. Личенко в своїй монографії справедли­во зазначає, що класифікація адміністративних стягнень, повинна враховувати: І) тривалість адміністративних стягнень в часі (одномомен - тні та триваючі); 2) коло суб’єктів призначення і застосування адміністративних стягнень (об­межене та широке); 3) ознаки особи, на яку накладається адміністративне стягнення (фі­зична, юридична особи та громадянин - суб’єкт підприємницької та господарської ді­яльності); 4) пріоритетність застосування ад­міністративних стягнень (основні або додат­кові) [9, с. 116].

Враховуючі такі ознаки, адміністративні стягнення також можна класифікувати в зале­жності від суб’єкта їх застосування: 1) стяг­нення, які можуть застосуватися виключно в судовому порядку (громадські роботи, адмініс­тративний арешт тощо); 2) стягнення, які мо­жуть накладатися правоохоронними органами та іншими державного управління (штраф, попередження тощо).

Адміністративні стягнення доцільно також класифікувати на ті, які можуть бути застосо­вані до всіх суб’єктів правопорушення; ті, які можуть бути застосовані до неповнолітніх; ті, які мають суб’єктні обмеження щодо їх на­кладення. Так, до першої групи адміністрати­вних стягнень належать попередження, опла- тна конфіскація предмету правопорушення, штраф тощо. До другої - попередження, до­гана, сувора догана тощо. До третьої групи належать такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт (він не може застосо­вуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп - ст.32 КУпАП), громад­ські робот (не застосовуються до осіб, визна­них інвалідами першої або другої групи, вагі­тних жінок, жінок, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років - ст.30-1), позбав­лення спеціального права (наприклад, позбав­лення права полювання не може застосовува­тись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування - ст. ЗО КУпАП), конфіс­кація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення (конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існу­вання - ст.29 КУпАП).

Практичне значення класифікації адмініст­ративних стягнень виявляється в процедурі їх застосування, зокрема, при визначенні орга­нів, уповноважених накладати той чи інший вид адміністративного стягнення, категорії правопорушників, до яких ці стягнень мо­жуть бути застосовані.

Розглянемо види адміністративних стяг­нень, які застосовуються за порушень пра­вил рибальства та охорони рибних запасів. Так, основним видом адміністративного стяг­нень за ці види правопорушень є штраф. За деякі види адміністративних правопорушень в сфері рибальства та охорони рибних запасів передбачається стягнень у виді попереджен-

Ь, зокрема, за вчинень правопорушень, пе­редбаченого ст.50 та ч. З ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушень. Додат­кові стягнень визначені в санкціях частини 4 та 5 ст.85, ст.86-1, частини І та 2 ст.88 Кодексу України про адміністративні правопорушень.

Характерною особливість адміністратив­них стягнень, в тому числі за порушення пра­вил рибальства та охорони рибних запасів є те, що в санкції відповідної статті Кодексу України про адміністративні правопорушень наводяться декілька альтернативних видів стягнень (наприклад попереджень або штраф). Сума штрафу встановлюється у кіль­кісному відношенні до розміру неоподатко­ваного мінімуму доходів громадян в межах мінімального та максимального розміру. Та­ким чином, визначень конкретного виду стя­гнень та суми штрафу входить до повнова­жень того державного органу, у провадженні якого знаходиться справа про адміністративне правопорушень. Рішень про вид стягнень або суму штрафу приймається уповноваженим органом на основі сукупності факторів, зокре­ма: характеру вчиненого правопорушень, особи порушника, ступеню вини порушника, майнового стану порушника, обставин, що пом’якшують або обтяжують адміністративну відповідальність (ст. ЗЗ КУпАП).

В сфері порушення правил рибальства та охорони рибних запасів найбільший розмір штрафу передбачений за грубе порушень правил рибальства (ч.4 ст.85 КУпАП), зокре­ма, у межах від 20 до 40 неоподаткованих мі­німумів доходів громадян (від 340 грн до 680 грн); якщо ж суб’єктом цього правопорушен­ня виступає посадова особа, то сума штрафу складатиме від ЗО до 50 неоподаткованих мі­німумів (від 510 грн до 850 грн). Санкція статті передбачає також можливість застосу­вання додаткового стягнень у виді конфіска­ції знаряддя чи засобу вчинення правопору­шень, якщо він належить порушнику на праві приватної власності, а також конфіскації незаконно добутих рибних чи інших водних біоресурсів.

За інші правопорушення в сфері риболовс­тва та охорони рибних запасів накладаються стягнення у формі штрафу, середній розмір якого коливається від 2 до 20 неоподаткова­них мінімумів доходів громадян (від 34 грн до 340 грн). Таким чином, максимальний штраф за правопорушення в сфері рибальства та охорони рибних запасів на сьогодні складає 850 грн; він може застосовуватися до посадо­вої особи за грубе порушень правил рибаль­ства (ч.4 ст.85 КУпАП). Найменший розмір штрафу передбачений за просте (некваліфіко - ване) порушення правил рибальства (ч. З ст.85 КУпАП), якщо порушником виступає не по­садова особа, а громадянин (в розмірі від 2 неоподаткованих мінімумів - 34 грн).

В санкціях практично усіх статей Кодексу України про адміністративні правопорушен-

Ь, які визначають відповідальність за пору­шення правил рибальства та охорони рибних запасів, розмежовуються адміністративні стя­гнень, які застосовуються до громадян та стягнень, які застосовують до посадових осіб. Таким чином, за ті ж самі протиправні діянь для посадових осіб передбачені адмі­ністративні стягнення в більшому розмірі (штрафи), ніж для громадян. Так, наприклад за порушень правил рибальства (ч. З ст.85 КУпАП) на громадян накладається штраф у розмірі від 2 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від 10 до 30 неоподаткованих мінімумів. Це обумов­лено тим, що посадова особа, вчинюючи про­типравне діянь, використовує у власних ко­рисливих інтересах своє службове становище, а також у зв’язку із тим, що законодавство традиційно висуває підвищені вимоги до службових та посадових осіб.

Попереджена, як найлегший вид адмініст­ративного стягнення, може застосовуватися до громадян за вчинення ними правопорушення, передбаченого ст.50 та ч. З ст.85 Кодексу Украї­ни про адміністративні правопорушення.

Більш серйозних, ніж штраф, видів адміні­стративних стягнень за адміністративні пору­шення правил рибальства та охорони рибних запасів Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено.

Отже, адміністративні стягнення за пору­шення правил рибальства та охорони рибних запасів встановлюються у формі штрафу у сумі до 840 грн, що на наш погляд, в деяких випадках не відповідає дійсному ступеню су­спільної шкідливості діяння, оскільки отри­мана матеріальна вигода від незаконного риб­ного промислу та добування рибних запасів маже значно перевищувати навіть максималь­ний розмір передбаченого адміністративного штрафу. Внаслідок цього, такі адміністративні стягнення стають неефективним засобом охо­рони рибних запасів, не зважаючи на те, що адміністративний штраф сам по собі вважа­ється досить ефективним адміністративним стягненням. На це, зокрема, вказує Т. О. Коло - мієць, визначаючи основні критерії ефектив­ності адміністративних штрафів:

А) критерій ефективності по досягненню за­гально превентивного ефекту - це загально превентивний результат (правомірна поведінка осіб під впливом загрози несприятливих нас­лідків застосування адміністративних штрафів);

Б) критерій ефективності адміністративних штрафів по досягненню конкретно превенти­вного ефекту - конкретно превентивний ре­зультат (правомірна поведінка осіб у період адміністративної караності);

В) критерій ефективності адміністративних штрафів по досягненню виховного ефекту - виховний результат (правомірна поведінка осіб) [10, с.23]. У своєму дослідженні Т. О. Ко - ломієць робить висновок, що адміністратив­ний штраф ефективний за всіма визначеними критеріями.

Однак, не зважаючи на таку загальну ефек­тивність адміністративних штрафів, відсут­ність економічної обґрунтованості його роз­міру в деяких правопорушеннях, значно її знижує. Тому, підвищенню ефективності ад­міністративних стягнень за порушення правил рибальства та охорони рибних запасів могло б сприяти встановлення поряд зі штрафами мо­жливості обрання та застосування таких адмі­ністративних стягнень, як громадські або ви­правні роботи, які пов’язані не тільки з матеріальними обтяженнями правопорушни­ка, але і з особистими обмеженнями.

Поряд з цим, окремо необхідно зупинитись на обов’язку правопорушника відшкодувати шкоду, заподіяну рибним запасам та водним об’єктам порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів. Хоча відшкодування цієї шкоди не належить до системи адмініст­ративних стягнень, а є засобом цивільної від­повідальності, однак, також виступає не­від’ємним елементом охорони рибних запасів. Виходячи із положень ст.40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка ви­значає порядок відшкодування заподіяної ад­міністративним правопорушенням шкоди, її стягнення здійснюється в судовому порядку, якщо правопорушник не відшкодує її добро­вільно. Поряд з цим, відповідно до Інструкції з оформлення органами рибоохорони матері­алів про адміністративні правопорушення, одночасно з накладенням адміністративного стягнення посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує питання про відшкодування заподія­них збитків, а також щодо вилучених речей і документів. Про прийняте рішення зазнача­ється в постанові [11]. Отже, розмір заподія­ної адміністративним правопорушенням шко­ди визначається тим же органом, який складає протокол про це правопорушення. Таким чи­ном, правопорушник може добровільно відш­кодувати шкоду в розмірі, визначеному орга­ном, який здійснює провадження у справі про адміністративне правопорушення в сфері охорони рибних запасів. Однак, при незгоді з розміром нарахованої суми заподіяної шкоди, або відмові в добровільному їх відшкодуванні органи рибоохорони на підставі Положення про органи рибоохорони Державного агентст­ва рибного господарства України мають право самостійно та через органи прокуратури пода­вати позови про відшкодування шкоди, заподі­яної суб’єктами господарювання та громадя­нами внаслідок порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів [12].

При цьому, для доведення завданих збитків та їх розміру вирішальне значення має скла­дений протокол про адміністративні правопо­рушення, в якому має бути описано увесь ви­лучений незаконний улов, кількість та вид рибних ресурсів.

Розмір шкоди, заподіяної порушенням пра­вил рибальства та охорони рибних запасів ви­значається постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчис­лення розміру відшкодування шкоди, заподія­ної внаслідок незаконного добування (зби­рання) або знищень цінних видів водних біоресурсів» [13], «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошко­дження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебувань (зростань)» [14] та «Про за­твердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» [15]. Кожна із цих постанов визначає розмір заподіяної шкоди в залежності від рибного (водного) об’єкту, місця його вилову, а також їх кількос­ті. Так, наприклад, Постанова Кабінету Міні­стрів України «Про затверджень такс для об­числень розміру відшкодувань шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищень цінних видів водних біоресурсів» визначає розмір відшкодувань шкоди, заподіяної внаслідок незаконного до­бувань (збирання) цінних видів водних біо­ресурсів у рибогосподарських водних об’єк­тах України; водних біоресурсів, що є природним багатством континентального ше­льфу України; водних біоресурсів у виключ­ній (морській) економічній зоні України, а та­кож анадромних видів риб, що утворюються у річках України за межами цієї зони. Зокрема, за кожного незаконно виловленого ляща роз­мір шкоди, що підлягає відшкодуванню ста­новить 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лина - 7 неоподаткованих мініму­мів тощо [13]. Отже, відшкодувань заподія­ної навколишньому природному середовищу, фізичним та юридичним особам шкоди засто­совується незалежно від адміністративного стягнення, має свій порядок та особливості стягнення; його не слід ототожнювати із адмі­ністративними стягненнями.

Таким чином, проведений аналіз особливо­стей адміністративних стягнень за порушень правил рибальства та охорони рибних запасів дозволяє зробити наступні висновки: 1) основ­ним та найбільш поширеним стягненням є адміністративний штраф; 2) за деякі правопо­рушення в досліджуваній сфері також перед­бачене додаткове стягнень - конфіскація зна­рядь та засобів вчинень правопорушень, а також незаконно добутих рибних ресурсів; 3) як основні, так і додаткові стягнення мають право накладати посадові особи органів ри­боохорони; 4) крім адміністративного стяг­нень окремо відшкодовується завдана шкода, розмір якої може значно перевищувати розмір адміністративного штрафу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Рябцев Л. М. Административное право : курс лекций / Л. М. Рябцев, Т. В. Телятицкая,

А. Н. Шкляровский ; под ред. Л. М. Рябцева. - Мн. : БГЭУ 2006.-437 с.

2. Костькова О. В. Административное пра­во / О. В. Костькова. - М. : Аллель, 2010. - 64

3. Адміністративне право України : навч. посіб. / за заг. ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гу - лєвської. - К. : Істина, 2007. -216 с.

4. Кодекс про адміністративні правопору­шень : від 07.12.1984 р., № 8073-Х // ВВР УРСР. - 1984. - Дод. до № 51. - Ст. 1122.

5. Клюшниченко А. П. Административно­правовая борьба с мелким хулиганством и злостным пьянством. Из опыта работы орга­нов милиции УССР / А. П. Клюшниченко ; отв. ред. В. А. Кукушкин. - Киев, 1967. - 151 с.

6. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдо­сконалення регулювання відносин у сфері за­безпечення безпеки дорожнього руху» : від

24.09.2008 р., № 586-VI // ВВР України. - 2009. -№ 10-11. - Ст. 137.

7. Гавриленко Д. А. Административное право Республики Беларусь / Д. А. Гаврилен­ко, И. И. Мах. - Мн. : БГУ 2002. - 188 с.

8. Шергин А. П. Административная юрис­дикция / А. П. Шергин. - М. : Юрид. лит., 1979. - 144 с.

9. Личенко І. О. Адміністративно-деліктні аспекта захисту права власності : монографія /

I. О. Личенко. - Львів : Львів, держ. ун-т внутр. справ, 2011. - 216 с.

10. Коломієць Т. О. Щодо питання ефек­тивності адміністративних штрафів / Т. О. Коломієць // Наукові записки НаУКМА. Правн. науки. - 2000. - Т. 18. - С. 21-24.

11. Наказ Міністерства аграрної політики та промисловості України «Про затвердження Інструкції з оформлення органами рибоохо­рони матеріалів про адміністративні правопо­рушення» : від 09.04.2003 р., № 101 // Офіцій­ний вісник України. -2003. -№ 17. - Ст. 316.

12. Наказ Міністерства аграрної політики та промисловості України «Про затвердження Положення про органи рибоохорони Держав­ного агентства рибного господарства Украї­ни» : від 19.01.2012 р., № 26 // Офіційний віс­ник України. - 2012. - № 22. - Ст. 327.

13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення роз­міру відшкодування шкоди, заподіяної внаслі­док незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» : від 21.11.2011 р., № 1209 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 92. - Ст. 35.

14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про розмір компенсації за незаконне добу­вання, знищення або пошкодження видів тва­ринного і рослинного світу, занесених до Че­рвоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зрос­тання)» : від 07.11.2012 р., № 1030 // Офіцій­ний вісник України. - 2012. - № 85. - Ст. 190.

15. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення роз­міру шкоди, заподіяної порушенням законо­давства про природно-заповідний фонд» : від

24.07.2013 р., № 541 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 63. - Ст. 45.



Петренко В. В. Загальна характеристика адміністративних стягнень за порушення правил рибальства та охорони рибних запасів/В. В. Петренко // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 460—466 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j- pdf/FP_index. htm_2013_3_ 77.pdf

Визначено особливості адміністративних стягнень, які застосовуються за порушення правил рибальства та охорони рибних запасів; охарактеризовано систему адміністра­тивних стягнень за порушення правил рибальства та охорони рибних запасів.

Петренко В. В. Общая характеристика административных взысканий за нарушение правил рыболовства и охраны рыбных запасов

Определены особенности административных взысканий, применяемых за нарушение правил рыболовства и охраны рыбных запасов; охарактеризована система администра­тивных взысканий за нарушение правил рыболовства и охраны рыбных запасов.

Petrenko V. V. Overview of Administrative Penalties for Rules Violations of Fisheries and Pro­tection of Fish Stocks

In the article the features of administrative penalties applicable for rules violations of fisher­ies and protection of fish stocks; describes a system of administrative penalties for rules vio­lations of fisheries and protection of fish stocks.