joomla
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ МОРАЛЬНОСТІ У СФЕРІ СТАТЕВИХ СТОСУНКІВ
Форум права

УДК 343.851

В. О. МАЛЯРОВА, канд. юрид. наук, доц., Харківський національний університет внутріш­ніх справ

Ключові слова: організація розслідування, плану­вання розслідування, кримінальне провадження, взаємодія, керівництво розслідуванням, коорди­нація розслідування

Розслідування злочину є запорукою невід­воротності та необхідною передумовою пока­рання винних осіб. З найбільшою гостротою об’єктивні та суб’єктивні проблеми цього ви­ду діяльності проявляються на початковому етапі розслідування в період проваджень не­відкладних процесуальних дій, коли слідча ситуація ускладнена фактором часу та приро­дними процесами знищення слідів злочину. Вже давно підмічено, що успіх розслідувань злочину значною мірою залежить від того, наскільки своєчасно вжиті та кваліфіковано проведені слідчі дії та інші заходи на почат­ковому етапі. Встановлено також, що негара­зди у розслідуванні також закладаються, як правило, в цей час. Усе це вимагає ретельної організації розслідувань злочину саме на цьому етапі.

Даному виду діяльності слідчого, а саме організації розслідувань у кримінальному провадженні, приділена увага у науковій лі­тературі в роботах В. П. Бахіна, P. C. Бєлкіна,

В. Д. Берназа, О. М. Васильєва, А. Ф. Волобуєва,

A. B. Дулова, В. А. Журавля, В. Д. Зеленського,

B. О. Образцова, В. О. Коновалової, B. C. Кузь - мічова, М. В.Салтевського, В. Ю. Шепітька, М. П. Яблокова та ін. Проте, залишається ак­туальним питання криміналістичного аналізу організаційних основ дій слідчого в контексті розслідування злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків, що і становить мету написання цієї статті.

В. О. Образцов зазначає, що організація до - судового розслідувань - це створень необ­хідних кадрових, інтелектуальних, інформа­ційних, тактичних, технічних та інших передумов, що спрьють ефективному досяг­ненню цілей цього виду діяльності [1, с.395]. Натомість, організація конкретного акту розс­лідувань - це процес формувань цілей розс­лідувань, визначень предмета розслідувань і конкретизація предмету доказувань, плану­вань розслідувань, створень умов для оп­тимального проваджень слідчих та інших дій, мобілізація сил і засобів, процес регулювань, координації, взаємодії, контролю та обліку ре­зультатів дій всіх його учасників [2, с. 14].

З приводу наведеного слід звернути увагу, що організаційна діяльність є допоміжною до розслідування і здійснюється шляхом упоря­дкування його елементів та створення сприя­тливих умов. Ця діяльність є широкою кате­горією, що підтримує основну функцію слідчого - розслідування і, відповідно, є не­відривною від нього. Але такі близькі до ор­ганізації розслідування питання, як взаємодія та координація, облік і статистична звітність, аналітичні розробки не входять до її системи.

A. B. Дулов визначає наступні етапи органі­зації розслідувань злочину: вивчень інфор­маційної моделі криміналістичної структури даного виду злочину; вивчень первинної ін­формації, що стала підставою до порушень кримінальної справи; розробка всієї суми пи­тань, які можна (і необхідно) поставити перед собою в результаті аналізу та синтезу всіх на­явних фактів; визначення сукупності питань, на які потрібно шукати відповіді в ході розс­лідування, що дозволить перейти до форму­вань завдань; вьвлень сукупності завдань, які необхідно вирішувати, виходячи з наявної та прогнозованої інформації, дозволяє перей­ти до етапу побудови прогностичної моделі діяльності; розробка прогностичної моделі розслідувань завершується етапом прийьття рішення про направленість діяльності, прове­дення конкретних дій [3, с.281-285].

З позицією A. B. Дулова важко погодитись. Організація є допоміжною до розслідування діяльністю, а не замінює її. Вивчення інфор­маційної моделі злочину, первинної інформа­ції про злочин відносяться до предмету кримі­налістичної методики, визначення сукупності питань, формування відповідних завдань є одними з головних пізнавальних складових самого розслідування. Лише останній пункт, де мова йде про модель розслідування і на­правленість діяльності, можна віднести до суто організаційних дій.

Теоретичне дослідження організації розс­лідування злочинів потребує паралельного дослідження співвідношення цього поняття із суміжними категоріями, в першу чергу з пла­нуванням розслідування. На думку Г. А. Ма - тусовського та В. М. Сущенко, план розсліду­вання є логічною основою успішної його організації, організаційні заходи випливають зі змісту плану розслідування і в той же час самі потребують відповідного планування [4, с.35]. З таким підходом важко не погодитись.

В. О. Коновалова наполягає на органічній єд­ності планування та організації розслідування злочинів. Разом із тим, організація розсліду­вання, особливо на початковому етапі, пов’язаному з проведенням початкових і не­відкладних слідчих дій, може існувати неза­лежно і передувати плануванню [5, с.120].

Сутність планування як невідривного еле­мента організації розслідування, на думку

В. Д. Зел енського, полягає у визначенні шля­хів, засобів і, в загальних рисах, способів дося­гнення сформованих цілей [6, с.36]. Г. А. Хань розглядає планування як програму організації розслідування, що становить творчу розумову діяльність з визначення шляхів і засобів розс­лідування, обставин, які підлягають встанов­ленню, а також з визначенням системи і так­тики слідчих дій та оперативно-розшукових заходів для найбільш ефективного досягнення цілей розслідування [7, с.7].

Однак, планування не є методом розсліду­вання злочинів, оскільки воно саме по собі не є засобом встановлення істини у справі. Пла­нування будь-якої діяльності ще не означає здійснення цієї діяльності, її реалізації, це лише передумова, умова - інколи необхідна - досягнення поставленої цілі.

У деяких підручниках з криміналістики, наприклад, за редакцією В. Ю. Шепітька, ор­ганізація нарівні з плануванням розслідування подається як окремий розділ криміналістичної тактики [8]. Натомість, А. В. Дулов вважає, що планування є обов’язковою складовою зага­льного процесу організації розслідування зло­чинів [9, с.385]. У літературі зустрічається то­чка зору, що організація розслідування - поняття більш вузьке, ніж планування. Воно включає в себе створення умов, необхідних для ефективної роботи слідчого: приміщення, зв’язок, транспорт, технічне обслуговування, застосування науково обґрунтованого режиму роботи, правильної постановки обліку та звіт­ності тощо [10, с.397].

З цією позицією важко погодитись через те, що, по-перше, організація не обмежується лише створенням умов, по-друге, такі елеме­нти, як приміщення, зв’язок, транспорт, тех­нічне обслуговування, застосування науково обґрунтованого режиму роботи та інше від­носяться до наукової організації праці.

Планування є передумовою, важливою умовою, організаційною основою розсліду­вання злочинів, засобом, що забезпечує упо­рядкованість розслідування, дія, направлена на забезпечення успіху розслідування, і має переважно організаційний характер. Воно є методом організації розслідування злочинів [11, с. 111]. Влучними є слова P. C. Бєлкіна, що в організаційному аспекті можна розглядати будь-який елемент криміналістики [12, с.74].

Отже, не зважаючи на існуюче в науці ро­змаїття поглядів стосовно співвідношення організації розслідування злочинів та плану­вання, можна констатувати, що це не тотожні категорії. їх засоби, методи й інструментарій та обсяг різняться, хоча багато в чому є поді­бними. Вони існують паралельно, хоча окремі структурні елементи та компоненти збігають­ся. При цьому арсенал методів організації охоплює і планування.

Розглянемо загальні риси та особливості організації та планування розслідування зло­чинів проти моральності у сфері статевих стосунків.

Нормативно планування розслідування за­кріплено на рівні відомчих правових актів. Зокрема, у п.2.4 Інструкції з організації діяль­ності органів досудового розслідувань Міні­стерства внутрішніх справ України, затвер­дженого Наказом МВС України від

09.08.2012 р. № 686, зазначено, що слідчий планує свою роботу таким чином, щоб забез­печити своєчасність виконання необхідних слідчих (розшукових) дій та негласних слід­чих (розшукових) дій у всіх кримінальних провадженнях, в яких він проводить досудове розслідувань. З цією метою він складає зага­льний календарний план-графік роботи в усіх кримінальних провадженнях, а також плани розслідувань кожного кримінального прова­джень [13].

Автором статті проведене анкетування слі­дчих ОВС по результатам якого: 60 % респо­ндентів зазначили, що складають письмовий план розслідування кримінального прова­джень. При цьому, 42 % визнали, що в біль­шості випадків складений план є формальним і лише 18 % вважають складені плани обґрун­тованими та розгорнутими.

В Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попере­дженні, вьвленні та розслідуванні криміна­льних правопорушень, затвердженій Наказом МВС України від 14.08.2012 р. № 700, зазна­чено, що матеріали оперативно-розшукових справ (далі - ОРС) розглядаються під час оперативної наради за участю начальників оперативного, слідчого підрозділів та праців­ників, які брали участь у їх підготовці, для визначення повноти зібраних матеріалів та наявності підстав для реєстрації в ЄРДР. Одночасно розробляється план заходів з реа­лізації матеріалів ОРС, який затверджується начальниками слідчого та оперативного під­розділів [14].

З наведеного випливає правильний з про­цесуальної і тактичної точок зору висновок, що слідчий не повинен складати план прове­дення необхідних оперативно-розшукових заходів. У даному випадку план повинен складатися слідчим спільно з оперативним працівником (працівниками).

Планувань розслідування у кримінальних провадженнях про злочини проти моральнос­ті у сфері статевих стосунків може стосувати­ся як окремих його етапів, так і розслідування в цілому. Особливе значення має планувань початкового етапу розслідування, адже на цьому етапі вирішуються такі визначальні тактичні завдань як встановлень місця пе­ребувань потерпілих і підозрюваних, затри­мань злочинців, пошук і фіксація доказової інформації.

Вибір основних засад планування залежить від кількості встановлених епізодів злочинної діяльності, інформації про них, сформульова­них версій, а також висунутих із них наслід­ків, слідчої ситуації, особистості і кваліфікації слідчого та інших факторів об’єктивного і суб’єктивного характеру. Однак, з усього цього розмаїття тільки три елементи по - справжньому складають змістовну основу планувань. А саме: версія, слідча ситуація і прогноз.

Версія, як можливе пояснення минулих явищ і подій, через висунуті з неї наслідки дозволяє намітити завдання та шляхи їх ви­рішень в ході розслідувань. Слідча ситуа­ція як обстановка, в якій здійснюється розслі­дувань на даний момент, значною мірою визначає зміст планувань. При цьому прогноз виступає як рівноцінна підстава планувань через припущень та оцінку майбутнього ста­ну процесів і явищ у сфері розслідування зло­чину. Таким чином, він дозволяє уточнити коло завдань, що виникають перед слідчим на будь - якому етапі розслідування, їх пріоритетність, правильно обрати тактичну платформу і техні­чні засоби для успішного проведення заплано­ваних слідчих та інших дій [15, с. 133—134].

Однією з особливостей планування розслі­дування злочинів цього виду є те, що їх розк­риттям і розслідуванням займаються, як пра­вило, слідчо-оперативні групи (СОГ). В Інструкції з організації взаємодії органів до- судового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попере­дженні, виявленні та розслідуванні криміна­льних правопорушень, затвердженій Наказом МВС України від 14.08.2012 р. № 700, зазна­чається, що діяльність СОГ здійснюється на підставі планів проведення слідчих (розшуко- вих) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, в яких відображаються версії учинення кримінального правопорушення, конкретні виконавці та терміни виконання [14]. Тому в підготовці плану повинні брати участь всі члени групи під керівництвом слідчого, який прийняв провадження. У плані повинен бути передбачений розподіл обов’язків між члена­ми групи. Поряд зі складанням загального плану розслідування кожному члену групи слід планувати свою роботу в межах постав­леного перед ним завдання і відповідно до покладених на нього обов’язків.

Практика розслідування злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків свід­чить про можливість планування розсліду­вання і за іншою схемою. Після розподілу обов’язків між членами групи спочатку скла­даються індивідуальні плани розслідування, а після їх корегування - загальний план діяль­ності всієї групи. Такий підхід до планування обумовлений певною пріоритетністю опера­тивних заходів на початковому етапі, коли основним завданням є отримання оператив­ними працівниками достатніх даних про вчи­нення саме злочинів даного виду, місце зна­ходження і стан здоров’я потерпілих та інші важливі обставини, які дозволяють розпочати роботу з підготовки тактичної операції із за­тримання підозрюваних.

Ефективна організація діяльності слідчої групи за участю оперативних працівників можлива лише при наявності налагодженої взаємодії всередині групи [16, с.74]. У щойно згаданій Інструкції, затвердженій Наказом МВС України від 14.08.2012 р. № 700, зазна­чається, що оперативні працівники, включені до складу СОГ, щотижнево інформують слід­чого - керівника СОГ про стан виконання на­даних письмових доручень та запланованих заходів, а на його вимогу надають документи, що підтверджують обсяги проведеної ними роботи [14].

Кожен учасник групи повинен знати ре­зультати не тільки своєї роботи, але й анало­гічні результати інших членів групи, щоб ма­ти ясне і цілісне уявлення про стан розслідування. Для цього керівникові групи варто регулярно проводити наради, на яких члени групи обмінювалися б отриманою ін­формацією, знайомилися з відео-, фотомате­ріалами, у тому числі з висновками експертів. Знання кожним членом групи перебігу розс­лідування кримінального провадження в ці­лому полегшує систематизацію матеріалів, забезпечує можливість прогнозування слідчої ситуації, дозволяє доповнювати план розслі­дування новими процесуальними діями та оперативно-розшуковими заходами. Керівни­кові групи доцільно складати зведені таблиці, схеми і графіки, які відображають результати розслідування і розкривають структуру зло­чинної групи, зв’язки між її учасниками тощо.

Таким чином, неможливість безпосеред­нього сприйняття кожним слідчим і операти­вним працівником усієї доказової і орієнтую­чої інформації компенсується ефективною організацією взаємного обміну інформацією всередині слідчої групи і координацією дій її членів.

При плануванні проведення слідчих (роз­шукових) дій та негласних слідчих (розшуко - вих) дій члени СОГ повинні визначити опти­мальний варіант черговості їх проведення, керуючись не лише організаційними, але й тактичними міркуваннями. Це означає, що з позицій невідкладності перевагу треба відда­вати проведенню дій і заходів, несвоєчасне здійснень яких може привести до знищень або зміни доказів та їх джерел.

Як правило, в першу чергу проводяться дії, які забезпечують перевірку усіх або більшості висунутих версій, оскільки без них подальша робота стає безсистемною. Крім того, при ви­значенні черговості необхідно враховувати організаційний фактор, який обумовлює не­обхідність одночасного проваджень кількох слідчих (розшукових) дій або оперативних заходів в одному місці або з однією особою.

Плануючи строки проведень слідчих (ро­зшукових) дій та негласних слідчих (розшу­кових) дій, потрібно постійно пам’ятати про небезпеку, яка загрожує життю, фізичному і психічному здоров’ю потерпілих. Адже, при розслідуванні злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків цей фактор є особ­ливо важливим.

При плануванні розслідування криміналь­них проваджень про злочини проти мораль­ності у сфері статевих стосунків слід пам’ятати про те, що ця діяльність повинна відзначатися оперативністю, динамічністю, конспіративністю, високим рівнем взаємодії слідчого з різними службами і підрозділами органів внутрішніх справ України. При цьому обов’язковим є жорсткий контроль за вико - наньм запланованих дій і заходів. В Інстру­кції, затвердженій Наказом МВС України від

14.08.2012 р. № 700, зазначається, що резуль­тати роботи СОГ з виявлень осіб, які вчини­ли кримінальні правопорушення, щомісяця розглядаються на оперативних нарадах при начальникові слідчого підрозділу в присутнос­ті начальника територіального органу внутрі­шніх справ та керівників його структурних підрозділів, а стан досудового розслідувань кримінальних проваджень, які викликали зна­чний суспільний резонанс - щотижнево [14].

Проте, реалізація плану розслідування не­рідко ускладнюється протидією злочинців, помилками при проведенні слідчих (розшу­кових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, негативним впливом неврахованих об’єк­тивних і суб’єктивних факторів.

Засобом мінімізації негативної дії цих об­ставин є негайне внесення у план відповідних змін і доповнень, тобто постійне корегувань його змісту, адже воно дозволить уникнути можливих помилок і запобігти настанню більш тяжких негативних наслідків.

Розслідування злочину є запорукою невід­воротності та необхідною передумовою пока­рання винних осіб. З найбільшою гостротою об’єктивні та суб’єктивні проблеми цього ви­ду діяльності проявляються на початковому етапі розслідувань в період провадження не­відкладних процесуальних дій, коли слідча ситуація ускладнена фактором часу та приро­дними процесами знищення слідів злочину. Успіх розслідувань значною мірою залежить від того, наскільки своєчасно вжиті та квалі­фіковано проведені слідчі дії та інші заходи на початковому етапі [17, с.13]. Негаразди у розслідуванні також закладаються, як прави­ло, в цей час [18, с.11]. Усе це вимагає рете­льної організації розслідування злочину саме на цьому етапі. Отже, до організаційних дій слідчого з розслідування кримінального про­ваджень про злочини проти моральності у сфері статевих стосунків, що мають наскріз­ний характер, відносяться:

- погоджене планування розслідувань кримінального проваджень;

- залучення необхідних сил і засобів;

- налагоджень взаємодії з усіма органами і посадовими особами, які беруть участь в ро­зслідувані;

- мобілізація учасників розслідувань;

- керівництво та координація дій учасни­ків розслідувань.

Зазначене коло дій має місце на кожному з етапів розслідувань злочину в більшій чи меншій мірі. Дуже важливо, щоб організація була безперервною до завершень розсліду - вання. При цьому інтенсивність слідчих (роз - шукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій і оперативно-розшукових заходів, повинна корегуватися в залежності від отриманих ре­зультатів. Організацію в напрямку планування та погодження не слід згортати, якщо не всі епізоди злочинної діяльності виявлені, не встановлені всі причетні до злочину особи і є обґрунтовані припущення про причетність пі­дозрюваних до вчинення інших злочинів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Криминалистика : учебник / под ред.

B. А. Образцова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Юристъ, 1999.-С. 395.

2. Криминалистика : учеб. для вузов. / кол. авт. ; под ред. Л. А. Хмырова и В. Д. Зеленс­кого. - Краснодар : КГУ, 1998. - С. 14.

3. Криминалистика учеб. пособие /

A. В. Дулов, Г. И. Грамович, А. В. Лапин и др. ; под ред. А. В. Дулова. - Мн. : ИП «Эко­перспектива», 1998. - С. 281-285.

4. Матусовский Г. А. Организация работы аппаратов дознания и предварительного след­ствия органов внутренних дел : учеб. пособие / Матусовский Г. А., Сущенко В. Н. - X. Юрид. ин-т им. Ф. Э. Дзержинского, 1983. —

C. 35.

5. Коновалова В. Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве : монография / Коновалова В. Е. - X. : Консум, 2000. -

С. 120.

6. Зеленский В. Д. Организация расследо­вания преступлений. Криминалистические аспекты : монография / Зеленский В. Д. - Ро­стов н/Д. : Изд-во Рост, ун-та, 1989. - С. 36.

7. Хань Г. А. Теоретичні засади плануван­ня та організації розслідування злочинів : ав - тореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Хань Г. А. ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - X., 2007. - С. 7.

8. Криміналістика : підручник / кол. авт.:

B. Ю. Шепітько, В О. Коновалова, В. А. Жу­равель та ін. ; за ред. проф. В. Ю. Шепітька. - 4-е вид., перероб. і доп. - X. : Право, 2008.

9. Криминалистика учеб. пособие /

А. В. Дулов, Г. И. Грамович, А. В. Лапин и др. ; под ред. А. В. Дулова... - С. 285.

10. Криминалистика / авт. кол. : Н. С. Але­ксеев, Э. У. Бабаева, И. Ф. Базанова и др. ; под ред. И. Ф. Крылова ; Ленингр. гос. ун-т им.

A. А. Жданова. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1976. - С. 297.

11. Теория и практика планирования расс­ледования преступлений : учеб. пособие /

B. В. Бирюков, О. Б. Мельникова, Р. Н. Шеха - вцов, И. В. Попов. - Луганск : РИО ЛАВД,

2002. - С. 6-7.

12. Белкин Р. С. Криминалистика: пробле­мы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики / Белкин Р. С. - М., 2001.-С. 74.

13. Наказ МВС України «Про організацію діяльності органів досудового розслідування МВС України» : від 09.08.2012 р., № 686 // Офіційний вісник України. - 2012. - № 84. - Ст. 3408.

14. Наказ МВС України «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розсліду­ванні кримінальних правопорушень» : від

14.08.2012 р., № 700 // Офіційний вісник України. - 2012. - № 84. - Ст. 3408.

15. Литвинов А. Н. Прогнозирование и планирование в криминалистике / Литвинов

A. H., Степанюк P. Л. ; под общ. ред. канд. юрид. наук, доц. В. И. Гаенко. - М. : Юркни - га, 2004.-С. 133-134.

16. Бекетов М. Ю. Следователь органов внутренних дел и милиция: взаимодействие при расследовании преступлений : учеб. посо­бие / Бекетов М. Ю. - М. : Щит-М 2004. - С. 74.

C. Григорьев В. Н. Первоначальные дейс­твия при получении сведений о преступлении (процессуальные и организационно-правовые формы) : учеб. пособие / Григорьев В. H., Прушинский Ю. В. - М. : ЮИ МВД РФ, 2002. - 13.

17. Сидоров В. Е. Начальный этап рассле­дования: организация, взаимодействие, так­тика / Сидоров В. Е. - М. : Российское право, 1992.-С. 11.



Малярова В. О. Особливості організації розслідування злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків / В. О. Малярова // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 333—339 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j- pdf/FP_index. htm_2013_3_56.pdf

Процес розслідування злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків розгля­нутий, як такий, що складається із пізнавальної і організаційно-тактичної діяльності, обумовленої особливостям формувань і законного одержання доказової інформації. Організація розслідування у кримінальному провадженні проаналізована, як один із видів організаційної діяльності, що підтримує основну функцію слідчого - розсліду­вань злочину. Організаційна діяльність досліджена, як допоміжна до розслідування діяльність, що здійснюється шляхом упорядкувань його елементів та створень сприятливих умов розслідування. Проаналізовані і дослідженні організаційні засади розслідування злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків, а також взає­мозв’язки між організацією і плануванням розслідування злочинів.

Малярова В. О. Особенности организации расследования преступлений против нрав­ственности в сфере половых отношений

Процесс расследовань преступлений против нравственности в сфере половых отно­шений рассмотрен с точки зрения познавательной и организационно-тактической дея­тельности, которая обусловлена особенностями формирования и получения законным путем доказательственной информации. Организаць расследовань в уголовном про­изводстве проанализирована, как один из видов организационной деятельности, под­держивающий основную функцию следователя - расследование преступлень. Орга­низационная деятельность исследована, как вспомогательная по отношению к расследованию, которая осуществляется путем упорядочения элементов расследова­ния и создания благопрьтной следственной ситуации. Проанализированы и исследо­ваны организационные основы расследования преступлений против нравственности в сфере половых отношений и взаимосвязи между организацией и планированием расс­ледовань этого вида преступлений.

Malyarova V. О. Features of the Organization Investigate Crimes against Morality in Sexual Relations

Investigation of crimes against morality in sexual relations - a process that consists of cognitive, organizational and tactical activity, due to the peculiarities of formation and lawful obtaining of evidence-based information. Organization of investigation in criminal proceedings is a type of organization that supports the basic function of investigation - the investigation of the crime. Organizational activities are ancillary to the investigation activities undertaken by ordering its elements and creating an enabling environment. The article analyzes the institutional framework of investigating crimes against morality in sexual intercourse. Investigating the situation, which consist in investigating crimes against moral­ity in sexual intercourse is considered. Researched and analyzed the relationship between the organization and planning of crime investigation.