joomla
ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПРИНЦИПИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»
Форум права

УДК 349.2

І. Ф. МОЛОТОК, Верховна Рада України

Ключові слова: принципи, соціальне пенсійне за­безпечення, пенсія

Йне забезпечення окремої категорії грома­дян вважається одним із основоположних та гарантованих прав людини, що закріплене в Основному Законі України. Будь-яка галузь, так як і її правові інститути, будуються на ос­нові принципів, зміст яких потребує деталь­ного аналізу та осмислення. При цьому, спе­ціальне пенсійне забезпечень не є виключенням. Реалізація права на спеціальне пенсійне забезпечення є досить важливим пи­танням в сучасних умовах і втілюється у жит­тя завдяки загальноприйнятим та спеціальним принципам. Завдяки принципам спеціального пенсійного забезпечень досягається достат­ність та співрозмірність спеціального пенсій­ного забезпечень, що зможе гарантувати не­залежну та професійну діяльність окремих категорій осіб і, відповідно, забезпечуватиме їм виплату пенсій на рівні соціальних станда­ртів, що встановлені чинним законодавством.

Принципи спеціального пенсійного забез­печення завжди знаходились в центрі уваги науковців. Поняттю принципів спеціального пенсійного забезпечень приділялася увага таких вчених, як: Є. І. Астрахан, М. Д. Бойко,

Н. Б. Болотіна, М. Л Захарова, А. А. Казанчан,

С. М. Прилипко, І. М. Сирота, М. П. Стадник, Б. І. Сташків, Е. Г. Тучкова, Н. М. Хуторян,

A. A. Ширант, О. М. Ярошенко та ін.

Проте, незважаючи на проведені дослі­джень, питання поняття та сутності принци­пів спеціального пенсійного забезпечення по­требує більш глибокого осмислення та аналізу.

Метою статті є надань визначень поьт - тю «принципи спеціального пенсійного за­безпечень». Задля досягнень поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: розкрити сутність терміну «принципи», про­аналізувати позиції вчених щодо тлумачень дефініцій «принципи права соціального захи­сту» та «принципи права соціального забез­печень», дати авторське визначень поняття «принципи спеціального пенсійного забезпе­чення».

Серед багатьох правових засобів теорія права найбільшу увагу приділяє принципам права, які в юридичній формі відображають керівні ідеї відповідної галузі, зокрема права соціального забезпечення і відповідно, в на­шому випадку, його складової - спеціального пенсійного забезпечень. Для даного виду забезпечень принципи відіграють чи не най­важливішу роль, оскільки узагальнюють ба­зові тенденції розвитку правових норм у сфе­рі спеціального пенсійного забезпечень окремих категорій громадян.

Аналізуючи нормативно-правові акти у сфері спеціального пенсійного забезпечень ст. 1-56 [1], ст. 1-44 [2], ст.1-66 [3], ст. 1-111 [4], ст. 1-38 [5], ст. 1-38 [6], можна зробити певний висновок та узагальнення. По-перше, поьття принципу як такого, навіть у загальному ро­зумінні, в зазначених актах не надається і від­повідно вказівки або посилань на будь-який інший документ також не виділено. Хоча, у певній мірі, така відсилка, проте не конкрети­зовано, відображена в Основному Законі України, зокрема в Розділі 1 «Загальні заса­ди» [7], де згідно баченню законодавця відо­бражається узагальнене поьття принципу. Слід зазначити, що у наведених вище норма- тивно-правових актах, можна знайти лише перелік загальних притаманних всім галузям і підгалузям права керівних начал (наприклад, принципи верховенства права, законності, публічності, загальності тощо). Проте, конк­ретних принципів спеціального пенсійного забезпечень не названо і, тим більше, самого визначення даного терміну не наведено в за­


Конодавчій базі. На підтвердження цьому не­обхідно зазначити позицію B. C. Андреєва, сформульовану ще на початку 90-х років ми­нулого сторіччя. На думку автора, принципи права соціального забезпечення (в тому числі, і права спеціального пенсійного забезпечен­ня), незважаючи на очевидну значущість, для надання закону правового змісту, забезпечен­ня концептуального характеру правотворчого процесу і правозастосовної практики, форму­вання загальної і професійної правосвідомос­ті, вони (тобто принципи) не були визначені у соціальному законодавстві до цього часу [8,

С.146]. Ось чому трактування такого роду по­нять відносять до «компетенції» вчених та науковців за рахунок їх доктринального тлу­мачення. Але, окрім, власне, самого визна­чення, необхідне також його законодавче за­кріплення, оскільки вдале вирішення даного питання дозволить забезпечити формування і застосування норм спеціального пенсійного забезпечення, отже, і регулювання правовід­носин у тому напрямку, який чітко окресле­ний системою керівних ідей права соціального забезпечення і його складової - спеціального пенсійного забезпечення окремих категорій громадян.

Керуючись вищесказаним, на нашу думку, для кращого розуміння даного проблемного питання, перш за все, необхідно розкрити власне поняття принципу в загальному кон­тексті, а надалі - відповідно в більш конкрет­ному розумінні. В першу чергу, на нашу дум­ку, слід дослідити етимологічний аспект зазначеного терміну. Так, згідно етимологіч­ного словника української мови, природа по­няття «принцип» є трьохзначною: по-перше, його визначення зумовлено німецьким похо­дженням від слова «prinzip»; по-друге, що є більш ймовірно, з французької мови від слова «principe»; по-третє, з латинської мови від сло­ва «principium», що пов’язано із «princeps». Проте, як в першому, так і в інших випадках, значення терміну залишається незмінним. Принцип відображається як «початок, першо­основа» і як «перший, первісний, головний, найважливіший» або «такий, що займає пер­ше місце» [9, с.574].

На підтвердження зазначеної позиції, ви­дається доцільним виділити тлумачення да­ного поняття згідно із тлумачним словником української мови. Так, у ньому підтверджу­ється різноманітність визначення даного тер­міну: 1) фактично було збережено ще радян­ське ідеологічне трактування, яке вказувало на природу та суть принципу взагалі як осно­вного вихідного положення якої-небудь нау­кової системи, теорії, ідеологічного напряму;

2) як основний закон якої-небудь точної науки, - дана позиція з точки зору точних наук; 3) як особливість, покладена в основу створення або здійснення чого-небудь, спосіб створення або здійснення чогось [10, с.659].

Всі зазначені погляди, виходячи із нашої позиції, видаються вірними і взаємопов’я­заними одне з одним. Таким чином, прослід - ковується твердження, що принцип - це ос­новна, головна категорія притаманна будь - якій галузі права, а саме в нашому випадку галузі пенсійного забезпечення, зокрема спе­ціального його виду.

Наступним і не менш важливим джерелом визначення терміну «принцип» у нашому до­слідженні буде наведено словник юридичних термінів, в якому дане поняття окреслюється в певній мірі специфічно, зважаючи на право­ві особливості. Згідно з даним джерелом, вла­сне походження слова не заперечується, а са­ме як терміну французького - «principe», похідного від латинського «principium» - на­чало, основа в узагальненому розумінні. Бі­льше того, слід звернути увагу на певне пра­вове розуміння поняття як основної засади, вихідної ідеї, що характеризується універсаль­ністю, загальною значущістю, вищою імпера­тивністю і відображенням суттєвих положень теорії, вчення, науки, системи внутрішнього права [11, с.274]. Тобто, виходячи із позиції авторів даного словника, видається вірним, що принципу як такому притаманна власти­вість абстрактного відображення закономір­ностей соціальної діяльності, що зумовлює його особливу роль у структурі широкого ко­ла явищ.

Більш ґрунтовним, на нашу думку, вида­ється трактувань поняття принципу відпові­дно до Юридичної енциклопедії, як такої ке­рівної ідеї або правила, що визначає зміст та спрямованість правового регулювань спе­цифічних суспільних відносин. Сутність та значення даного терміну полягає у тому, що воно, в стислому вигляді, детально відобра­жає найсуттєвіші риси як права загалом, так і окремої його галузі, підгалузі, тобто фактично виступає його квінтесенцією, «обличчям» [12, с.128]. В контексті цього, згідно з нашими пе - реконаньми, досить просто прослідкувати зв’язок даного загального визначень із більш конкретним та спеціальним. Тому принципом галузевим, в нашому випадку, принципом спеціального пенсійного забезпечення буде основоположна ідея, засада, первісна позиція притаманна лише для однієї сфери, галузі пев­ної діяльності держави, а саме пенсійного за­безпечень окремих її суб’єктів.

На сьогодні існують й інші тлумачень да­ного поняття, зокрема принцип - це «основне, вихідне положень якої-небудь теорії, вчен­ня, науки, світогляду, політичної організації; внутрішнє переконань людини, що визначає її ставлень до дійсності, норми поведінки і діяльності» [13, с. 1071], «центральне поняття, основа системи, що представляє узагальнення і поширень якого-небудь положення на всі явища тієї галузі, з якої даний принцип абст­рагований» [14, с.329], «основне, вихідне по­ложень якої-небудь теорії, вчень тощо, ке­рівна ідея, основне правило діяльності; внутрішнє переконань, погляд на речі, що визначає норму поведінки» [15, с.490].

На нашу думку, незважаючи на певну різ­номанітність вищевикладених формулювань, слід зробити висновок, що правові принципи являються стрижнем усієї правової системи, тобто основоположними та обов’язковими для виконання.

Аналізуючи наукову літературу, видається логічним розглядати поьття принципів пра­ва, враховуючи дві концепції, які сформува­лись у правовій доктрині. Відповідно до пер­шої концепції, що базується на теорії позитивізму, принципи права - це ідеї, теоре­тичні, нормативно-керівні положення того чи іншого виду людської діяльності, які конкре­тизуються в змісті правових норм та об’єк­тивно зумовлені матеріальними умовами іс­нування суспільства [16, с.60-64; 17, с.30-31;

18, с.4]. Прихильниками такої ідеї є JI. C. Явич,

A. М. Васильєв, В. М. Ронжин та інші.

Згідно з другою концепцією, яка фактично

Походить від ідеї природного права, принци­пи права розуміють як керівні ідеї, об’єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов’язань), які ставлять до учасників суспільних відносин із метою гармонійного поєднань індивідуальних, гру­пових і громадських інтересів та визначають зміст і спрямованість правового регулювання, відображають найважливіші закономірності соціально-економічної формації [19, с.304; 20, с.55; 21, с. 105-107; 22, с.22]. Таке розуміння принципу права знайшло свою підтримку се­ред таких науковців як Ю. А. Ведерніков,

B. C. Грекул, В. А. Козлов, К. Є. Ліванцев, П. М. Рабінович, О. Ф. Скакун та інші.

На нашу думку, протилежна позиція щодо позитивістської концепції тлумачень понят­тя «принципу» є більш обґрунтованою та до­цільною, оскільки у ній вказується, з одного боку, на найвищий авторитет принципів пра­ва у державі, а, з іншого боку, зауважується так звана «об’єктивна зумовленість з соціаль­ним середовищем».

Важливим є також те, що принципи права об’єктивно зумовлюються економічною, со­ціальною, політичною ситуацією у суспільстві, що існує в певній країні, соціальною приро­дою держави і права, характером пануючого політичного і державного режиму, основними принципами побудови і функціонування по­літичної системи певного суспільства. Зазви­чай, закріплення принципів права здійсню­ється прямо в законодавчих актах (статтях, преамбулах конституцій, законах) чи випли­ває безпосередньо зі змісту конкретних пра­вових норм. Характерним є те, що принципи права відображають систему цінностей суспі­льства і мають (чи повинні мати) правову фо­рму вираження і забезпечення. Отже, уза­гальнюючи вищенаведене, під принципами слід розуміти основні ідеї, керівні засади пра­ва, які визначають сутність та спрямованість його норм і, відповідно, характеризуються авторитетністю, об’єктивною зумовленістю у соціальному середовищі, універсальністю, стабільністю й регулятивністю.

Акцентувати увагу слід і на тому, що окрім визначення поняття принципів у загальнотео­ретичному розумінні, велику увагу даному терміну приділяє юридична наука у більш конкретному (звуженому) розумінні, у зв’язку з регулюванням відповідної галузі суспільних відносин. Зокрема, це стосується права соці­ального захисту, у тому числі й права спеціа­льного пенсійного забезпечення як його скла­дової частини.

Тому, доцільно навести визначення прин­ципів права соціального захисту як засадничих ідей, які визначають суть системи правових норм і спрямовані на створення достатнього рівня захисту громадян, що зазнали впливу соціальних ризиків [23, с.24]. Дослідники права соціального забезпечення тлумачать принципи даної галузі права. Наприклад, K. M. Гусов під принципами права соціально­го забезпечення має на увазі основні ідеї, ке­рівні начала, які, з одного боку, характеризу­ють внутрішню єдність даної галузі права, а з іншого - вказують основні тенденції її розвитку [24, с.72]. Дещо різниться позиція В. Ш. Шай- хатдінова, який зазначає: «принципи права соціального забезпечення» - це закріплені в нормах даної галузі права керівні основи, що виражають сутність і зміст галузевих норм, які регулюють суспільні відносини щодо на­дання громадянам матеріальних благ і пос­луг із суспільних фондів споживання в інди­відуальній формі [25, с.80]. Наукова думка

І. М. Сироти виражається таким чином: «Принципами правового регулювання соціа­льного забезпечення є основні ідеї, вихідні начала, положення, які відображені у самих правових актах, що регулюють соціальне за­безпечення. Вони визначають сутність і на­прямок розвитку правових норм у конкретній сфері суспільних відносин» [15; 26, с.70].

Таким чином, проаналізувавши всі вище- наведені визначення, можемо резюмувати, що принципи спеціального пенсійного забезпе­чення - це керівні засади щодо суспільних відносин з обов’язкового, грошового, щомі­сячного, як правило, довічного надання спе­ціального пенсійного забезпечення окремим категоріям осіб у випадках та умовах, зазна­чених у спеціальному законодавстві, яке має здійснюватися державою та за рахунок суспі­льства з метою забезпечення життя й здоров’я даних категорій осіб на рівні соціальних ста­ндартів.

Отже, можна зробити висновок, що прин­ципи спеціального пенсійного забезпечення є базовими і загальними до виконання і гаран­тують відповідно стабільний розвиток окре­мих категорій громадян суспільства. З одного боку, їх слід розглядати як основу виконання соціальної функції державою, а з іншого - як метод задоволення матеріальних потреб окремих категорій населення, в яких відсутні, з причин наявності соціальних ризиків та за існування відповідних умов, джерела матері­ального забезпечення.

На наше переконання, слід додати, що у сучасних ринкових умовах спеціальне пен­сійне забезпечення окремих категорій грома­дян повинне бути основаним на відповідних засадах, що встановлюють паритетні відно­шення між внесками працівників і роботодав­ців, а також між відповідними пенсійними виплатами та внесками. Актуальність про­блеми дослідження поняття «принципи спеці­ального пенсійного забезпечення» свідчить про об’єктивну необхідність подальшого роз­витку загальнотеоретичного базису дослі­дження питання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про прокуратуру» : від 05.11.1991 р., № 1789-ХП // ВВР України. - 1991.-№ 53.-Ст. 793.

2. Закон України «Про наукову та науко­во-технічну діяльність» : від 13.12.1991 р., № 1977-ХП // ВВР України. - 1992. - № 12. - Ст. 165.

3. Закон України «Про пенсійне забезпе­чення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р., № 2262-ХІІ // ВВР України. - 1992. - № 29. - Ст. 399.

4. Закон України «Про судоустрій та ста­тус суддів» : від 07.07.2010 р., № 2453- VI // ВВР України. - 2010. - № 41^2. - Ст. 529.

5. Закон України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 р., № 2790- XII // ВВР України. - 1993. - № 3. - Ст. 336.

6. Закон України «Про державну службу» : від 16.12.1993 р., № 3723-ХП // ВВР України. - 1993.-№52. - Ст. 490.

7. Конституція України : від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // ВВР України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

8. Андреев В. С. Право социального обес­печения в СССР : учебник / В. С. Андреев. - 2-е изд. - М. : Юрид. лит., 1980. - 311 с.

9. Етимологічний словник української мо­ви : у 7 т. / ред. кол. О. С. Мельничук (голов, ред.) та ін. - К. : Наук, думка. - 1983. - Т. 4: Н - П/ уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому:

В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. - 2003. - 656 с.

10. Тлумачний словник // Українська мова : енциклопедія / редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), М. П. Зяблюк та ін. - 2-ге вид., випр. і доп. - К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. - 824 с.

11. Юридичні терміни. Тлумачний слов­ник / [В. Г. Гончаренко та ін.] ; ред. В. Г. Гон­чаренко. - 2-ге вид., стереотип. - К. : Либідь, 2004. - 320 с.

12. Юридична енциклопедія : в 6 т. / ред­кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - К. : Укр. енцикл., 2003. - Т. 5: П - С. - 736 с.

13. Советский энциклопедический сло­варь. - М. : Сов. энцикл., 1990. - 1630 с.

14. Философский словарь / под ред. М. М. Розенталя. - 3-є изд. - М. : Политиздат, 1975.-496 с.

15. Современный словарь иностранных слов. - М. : Рус. яз., 1992. - 740 с.

16. Явич Л. С. О принципе научности в работе советского государственного аппарата / Л. С. Явич // Правоведение. - 1967. - № 2. -

С. 75.

17. Теория государства и права : учебник [для вузов] / [А. М. Айзенберг, А. М. Василь­ев, Г. С. Котляревскийи др.] ; под ред.

A. М. Васильева. - [2-е изд. испр. и доп.]. - М. : Юрид. лит., 1983. - С. 236.

18. Ронжин В. Н. О понятии и системе принципов социалистического права /

B. Н. Ронжин // Вестник МГУ. - Сер. 11. Пра­во. - 1977.-№ 2. - С. 34.

19. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун ; пер. з рос. - X. : Консум, 2009. - С. 520.

20. Рабінович П. М. Основи загальної тео­рії права і держави : навч. посіб. / П. М. Рабі­нович. - 6-е вид. зі змін, і доповн. - К. : ІСДО,

2002. - С. 160.

21. Теория государства и права : учебник [для вузов] / [Козлов В. А., Ливанцев К. Е., Денисов Ю. А. и др.] ; отв. ред. А. И. Коро­лев, Л. С. Явич. - Ленінград : Изд-во Ленинг­рад. ун-та, 1982. - С. 212.

22. Ведєрніков Ю. А. Теорія держави і права : навч. посіб. / Ю. А. Ведєрніков,

В. С. Грекул. - [4-е вид., доповн. і переробл.]. - К. : Центр навч. л-ри, 2005. - С. 79.

23. Право соціального забезпечень Украї­ни : навч. посіб. / за заг. ред. П. Д. Пилипенка. - Вид. 3-є, змін, і доп. - К. : Істина, 2012. -232 с.

24. Право социального обеспечения Рос­сии : учебник / под ред. К. Н. Гусова. - 3-є изд., перераб. и доп. - М. : ТК Велби ; Изд-во Проспект, 2004. - 488 с.

25. Шайхатдинов В. Ш. Теоретические проблемы советского права социального обе­спечения / Шайхатдинов В. Ш. - Свердловск : Изд-во Уральск, ун-та, 1986. - 157 с.

26. Сирота И. М. Право социального обес­печения в Украине : учебник / Сирота И. М. - К. : Одиссей, 2004. - 384 с.



Молоток І. Ф. Щодо визначення поняття «принципи спеціального пенсійного забез­печення» /І. Ф. Молоток // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 395—400 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j-pdf/FP_index. htm_2013_3_66.pdf

Проаналізовано сутність поняття «принципи спеціального пенсійного забезпечення», проведено його теоретичну характеристику та надано авторське визначення.

Молоток И. Ф. К определению понятия «принципы специального пенсионного обес­печения»

Проанализирована сущность понятия «принципы специального пенсионного обеспе­чения», проведена его теоретическую характеристику и предоставлено авторское определение.

Molotok I. F. То Concept «Principles of Spécial Pension Security»

The article analyzes the nature of the concept «principles of spécial pension security», held its theoretical description and given the author's définition.