joomla
КЛАСИФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНО - ПРАВОВИХ ВІДНОСИН, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНАМИ ПРОКУРАТУРИ ПРАВОЗАХИСНОЇ ФУНКЦІЇ
Форум права

УДК 347.963:342.7

В. М. ПАНОВ, Харківський національний університет внутрішніх справ

Ключові слова: адміністративні правовідноси­ни, органи прокуратури, правозахисна функція, класифікація адміністративно-правових відно­син

Для реалізації правозахисної функції ор­гани прокуратури вступають у різноманітні правовідносини - кримінально-процесуальні, службово-трудові, фінансові тощо. Але центральне місце серед них за­ймають адміністративно-правові відноси­ни, оскільки органи прокуратури належать до системи правоохоронних органів, і, від­повідно, наділені державно-владними пов­новаженнями. Саме тому, дослідження по­няття та видів адміністративно-правових відносин, які виникають під час реалізації органами прокуратури правозахисної фун­кції, дозволить підвищити ефективність управління даною сферою діяльності та покращити стан дотримання прав та свобод людини та громадянина.

Проблемі класифікації адміністративно - правових відносин, які виникають в діяль­ності органів прокуратури присвячено ряд досліджень таких авторів, як В. Б. Авер’янов, В. М. Бесчастний, І. П. Го - лосніченко, 1.0. Кресіна, М. В. Косюта, М. І. Мичко, А. О. Пінаєв, В. Погорілко, О. В. Скрипнюк, Ю. С. Шемшученко, П. В. Шумський, О. М. Якуба та інших. Од­нак, комплексного дослідження видів адмі­ністративно-правових відносин, які вини­кають під час реалізації органами прокуратури правозахисної функції в нау­ковій літературі немає, що зумовлює необ­хідність такого дослідження.

Звідси, метою статті є визначення кри­теріїв класифікації та видів адміністратив­но-правових відносин, які виникають під час реалізації органами прокуратури право - захисної функції. Для цього необхідно ви­рішити такі завдання: визначити поняття адміністративно-правових відносин, які виникають під час реалізації правозахисної функції органами прокуратури, проаналізу­вати види цих адміністративних правовід­носин та охарактеризувати їх.

Для визначення критеріїв класифікації та видів адміністративно-правових відно­син, які виникають під час реалізації орга­нами прокуратури правозахисної функції, перш за все, необхідно з’ясувати зміст по­нять «адміністративні правовідносини, які виникають під час реалізації органами про­куратури правозахисної функції».

На думку О. М. Якуби, адміністративно - правові відносини визначаються як суспі­льні відносини, що регулюються адмініст­ративно-правовими нормами, в яких одна із сторін наділена правом вимагати від іншої сторони, у процесі виконавчої та розпоряд­чої діяльності, здійснення поведінки, вка­заної в адміністративно-правовій нормі, а також дане відношення охороняється дер­жавою [1, с.53]. Подібне визначення надане також іншими дослідниками, які зазнача­ють, що адміністративні правовідносини - це правовідносини, що виникають на базі адміністративно-правових норм і є юриди­чною формою відносин в сфері державного управління, де сторони беруть участь як носії прав і обов’язків [2, с.76; 3, с. З5].

Ці, найбільш класичні для науки адміні­стративного права, визначення вказують на такі дві основні характерні відмінності ад­міністративних правовідносин, як сфера, в якій виникають ці відносини (виконавча та розпорядча діяльність або сфера державно­го управління), та норми, які їх регулюють (адміністративні норми). Проте, на нашу


Думку, у визначенні адміністративних пра­вовідносин слід врахувати також інші ха­рактерні ознаки, зокрема, особливість суб’єктів, підстав виникнення, змісту тощо.

Тому вважаємо, що ознаками адмініст­ративних правовідносин з урахуванням сфери їх виникнення - реалізація правоза - хисної функції органами прокуратури, є те, що вони: 1) є різновидом правовідносин;

2) врегульовані нормами адміністративного права; 3) обов’язковим суб’єктом виступа­ють органи прокуратури; 4) спрямовують свою дію на захист прав та інтересів фізич­них та юридичних осіб; 5) виникають в сфері державно-управлінської діяльності;

6) виникають з підстав та за умов, визначе­них адміністративними нормами;

7) забезпечені можливістю застосування засобів державного або адміністративного примусу; 8) засновані на загально-правових та спеціальних адміністративних принци­пах.

Отже, адміністративно-правові відноси­ни, які виникають при реалізації органами прокуратури правозахисної функції - це різновид правових відносин, які врегульо­вані нормами адміністративного права, суб’єктами яких виступають з одного боку органи прокуратури, наділенні державно - владними повноваженнями, а з іншого - громадяни, юридичні особи або органи державної влади чи їх посадові особи, та які полягають у реалізації державного управління в сфері захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, з підстав та за наявності умов, визначених в законодавстві, і засновані на загально - правових та спеціальних адміністративних принципах.

В адміністративно-юридичних джерелах відсутній єдиний підхід до визначення кри­теріїв класифікації адміністративно - правових відносин, у зв’язку з чим існує багато варіантів такої класифікації. Розгля­немо основні з них.

Так, однією з класичних класифікацій, з якою погоджуються більшість науковців з адміністративної галузі прав, є поділ адмі­ністративних правовідносин за характером управлінських зв’язків на вертикальні та горизонтальні [4, с.40-41; 5, с.74].

Під горизонтальними адміністративно - правовими відносинами розуміються тіль­ки ті, сторони яких фактично і юридично рівноправні, тобто в них відсутні юридич­но владне веління однієї сторони, обов’язкове для іншої. Сутність вертикаль­них адміністративних правовідносин поля­гає в наступному: у однієї сторони є юри­дично владні повноваження, яких немає в іншої сторони відносини. Це відносини, що виникають між супідрядними сторонами [5, с.74]. Таким чином, основною відмінні­стю одного виду адміністративних право­відносин від іншого є наявність або відсут­ність юридичної рівності учасників цих відносин. Виходячи з цього, значення такої класифікації для практичного застосування полягає в тому, щоб визначити обсяг прав та обов’язків суб’єктів цих відносин, взає - мообумовлюючий або підлеглий характер їх зв’язків.

Іншим критерієм класифікації адмініст­ративних правовідносин, який також до­сить часто зустрічається в наукових джере­лах, є метод правового регулювання, відповідно до якого адміністративні право­відносини поділяються на субординаційні, координаційні та реординаційні [6, с.414- 415].

Субординаційні правовідносини вини­кають тоді, коли одна зі сторін правомочна здійснювати розпорядчі або контрольні по­вноваження по відношенню до іншої сто­рони. Координаційні правовідносини хара­ктеризуються тим, що державно-владні повноваження сторін спрямовуються на загальну діяльність для досягнення певної мети або вирішення загальних завдань. Особливість реординаційних правовідно­син полягає в тому, що об’єкт управління наділений правом звертатися до суб’єкта управління по здійсненню ним певних дій, тобто має місце зворотний зв’язок у держа­вному управлінні [7, с.21]. Таким чином, практичне значення такої класифікації по­лягає у тому, щоб визначити наявність або відсутність можливості учасників відноси­ни відступати від вказівок іншого суб’єкта та давати зворотні вказівки. Крім того, по­діл адміністративних правовідносин на субординаційні, координаційні та реорди- наційні дозволяє встановити, в якій якості виступають учасники цих відносин - зо­бов’язаних, уповноважених суб’єктів або одночасно зобов’язаних та уповноважених.

Іншим критерієм класифікації адмініст­ративних правовідносин виступає їх мета, відповідно до якої ці відносини поділяють­ся на регулятивні та охоронні [8, с.61]. Ре­гулятивні - регулюють майнові відносини і особисті немайнові відносини. За допомо­гою даного виду відносин здійснюється правомірна діяльність громадян і організа­цій. Охоронні - спрямовані на регламента­цію заходів юридичної відповідальності, а також державно-примусових заходів захис­ту суб’єктивних прав [9, с.43]. Практичне значення такого поділу полягає в тому, щоб визначити, з якою метою учасники вступають у правовідносини - або з метою упорядкувати, врегулювати свої зв’язки та права або з метою їх охорони.

Визначаючи види адміністративно - правових відносин, які виникають під час реалізації органами прокуратури правоза­хисної функції, слід виходити із:

1) специфіки змісту цих відносин;

2) особливості мети вступу суб’єктів у ці відносини; 3) практичності застосування; 4) можливості підвищення ефективності реалізації правозахисної функції.

Враховуючі дані вимоги до класифікації та використовуючи традиційні підходи до поділу адміністративних правовідносин, вважаємо, що адміністративно-правові від­носини, які виникають під час реалізації органами прокуратури правозахисної фун­кції, доцільно поділити за такими критері­ями: 1) в залежності від сфери управління: внутрішні та зовнішні; 2) залежно від виду управлінської функції, покладеної в основу правовідносин: адміністративні правовід­носини планування, координації, організа­ції та нагляду; 3) залежно від змісту: попе­реджувальні та правовідновлювальні. Одночасно всі ці види відносин можуть на­лежати або до субординаційних, або до ко­ординаційних, або до реординаційних, а також вертикальних чи горизонтальних.

1. Внутрішні адміністративні правовід­носини виникають в процесі вирішення за­дач внутрішньої організації, спрямованої на реалізацію органами прокуратури пра­возахисної функції. Прикладом даного ви­ду відносин є відносини, в які вступають прокурор відповідного рівня та його керів­ник з приводу призначення його представ­ником інтересів громадянина, який не­спроможній захистити себе сам, у суді. Суб’єктами цього виду відносин виступа­ють завжди працівники органів прокурату­ри. Уповноваженим суб’єктом, при цьому, як правило, є керівник органу прокуратури або керівник відділу, а зобов’язальним - прокурор - виконавець.

Об’єктами внутрішніх адміністративних відносин можуть бути: 1) функціональний розподіл обов’язків між прокурорами;

2) дії, пов’язані з прийняттям прокурором справи до свого відання; 3) інші дії, спря­мовані на вирішення організаційних питань реалізації правозахисної функції.

Зміст складають такі права уповноваже­ного суб’єкта: 1) право призначати проку­рора відповідного рівня виконавцем функ­ції представництва інтересів громадянина або держави в суді; 2) право перевіряти хід виконання функції; 3) право відсторонити прокурора від роботи за наявності, перед­бачених законодавством підстав тощо.

Обов’язки зобов’язаного суб’єкта:

1) прийняти справу до свого відання;

2) здійснити підготовчі та організаційні за­ходи для реалізації правозахисної функції;

3) надати звіт про хід виконання правоза - хисту тощо.

Для виникнення цих відносин необхідно декілька юридичних фактів - заява грома­дянина про необхідність представництва його інтересів в суді (або здійснення інших процесуальних дій спрямованих на захист його прав), наказ керівника про призначен­ня відповідного прокурора виконавцем то­що.

Такі відносини завжди є субординацій - ними та вертикальними, оскільки між сто­ронами відсутня юридична рівність та між ними наявний зв’язок службової підлеглос-

Зовнішні адміністративні відносини ви­никають в процесі безпосередньо взаємодії з особою (фізичною чи юридичною), чиї права підлягають захисту в будь-якій про­цесуальній формі, та здійсненні практич­них дій по захисту порушених прав. Суб’єктами цих відносин виступають пра­цівник органу прокуратури, який здійснює представництво інтересів громадянина в суді, або виконує іншу правозахисну функ­цію, заявник або особа, інтереси та права якої підлягають захисту за власною ініціа­тивою прокурора, а також третя сторона - порушник прав та інтересів - особа, яка пі­длягає притягненню до відповідальності.

Зміст цього виду адміністративних пра­вовідносин становить такі права уповнова­женого суб’єкта: 1) право звертатися до ор­ганів прокуратури за захистом свого порушеного права; 2) право на представни­цтво своїх інтересів прокурором у суді; 3) право знайомитися з матеріалами справи (якщо захист прав відбувається в порядку реалізації прокурором функції підтримання державного обвинувачення в суді) тощо.

Прокурор, який виступає одночасно уповноваженим і зобов’язаним суб’єктом, має такі права та обов’язки: 1) пред’явити позов до суду відповідної інстанції або ви­користати іншу процесуальну форму захи­сту прав громадян у суді; 2) прийняти участь у справі з метою представництва інтересів громадянина в суді; 3) заявляти в суді клопотання, заяви тощо.

Об’єктами цих відносин можуть бути: 1) дії прокурора по застосуванню відповід­ної процесуальної форми захисту прав гро­мадянина; 2) дії прокурора по здійсненню перевірки законності діяльності органу державної влади: 3) діяльність органу дер­жавної влади або його посадової особи, які підлягають перевірці; 4) дії та поведінка фізичних осіб тощо.

Для виникнення зовнішніх адміністра­тивних правовідносин необхідна наявність таких підстав: звернення фізичної або юри­дичної особи до органів прокуратури за за­хистом своїх прав; наказ керівника органу прокуратури про доручення ведення справи відповідному прокурору; прийняття рішен­ня про порушення кримінальної справи ор­ганами досудового розслідування тощо.

Зовнішні адміністративні правовідноси­ни, які виникають під час реалізації орга­нами прокуратури правозахисної функції, мають подвійний характер - з одного боку, це відносини реординаційні, а з іншого, - субординаційні. Зокрема, коли прокурор вступає у відносини із заявником або ін­шою особою, чиї права порушено і яка по­требує їх захисту, то в цьому разі мова йде про реординаційні відносини, оскільки зая­вник (тобто сторона, не наділена державно - владними повноваженнями) має право ви­магати від прокурора здійснення передба­чених законом дій. У випадку, якщо проку­рор вступає у відносини з порушником прав або перевіряє законність його дій (здійснює прокурорський нагляд), то в цьому разі виникають субординаційні від­носини, оскільки прокурор, як носій дер - жавно-владних повноважень, має право вимагати від іншої сторони виконання його законних вказівок та розпоряджень (пред’явити документи, припинити дії, які порушують законні права та інтереси гро­мадян або юридичних осіб тощо) і друга сторона зобов’язана виконати ці розпоря­дження (хоча і може їх оскаржити в суді).

2. Адміністративно-правові відносини планування в процесу реалізації правозахи­сної функції органами прокуратури вини­кають, як правило, в межах внутрішніх від­носин, зокрема, при складанні відповідаль­ним прокурором поточного та перспектив­ного плану дій по реалізації відповідної правозахисної функції. Наприклад, при здійсненні перевірки діяльності державно­го органу прокурор визначає порядок здій­снення перевірки, документи, які потребу­ють дослідження, дії, які необхідно виконати тощо.

Суб’єктами відносин планування висту­пають прокурори відповідного рівня та ке­рівники відділів. Зміст відносин можуть складати такі права та обов’язки:

1) визначення переліку питань, які підля­гають перевірці; 2) питання, які потребу­ють дослідження; 3) визначення переліку організацій, державних органів та складан­ня графіку їх перевірки; 4) складання та направлення постанови про проведення пе­ревірки тощо.

Об’єктами відносин планування можуть виступати: 1) упорядкування наглядових дій; 2) систематизація документів, які під­лягають перевірці; 3) приведення строків перевірки у відповідність затвердженим річним планам та графікам тощо.

Підставами виникнення відносин плану­вання є: накази та інші акти керівників ор­ганів прокуратури про необхідність прове­дення перевірки відповідного державного органу або організації, звернення-заяви громадян або юридичних осіб тощо.

Організаційні правовідносини виника­ють в процесі здійснення організаційних заходів, спрямованих на реалізацію право - захисної функції органів прокуратури. Як зазначає В. Я. Малиновський, основною ме­тою організаційної функції є забезпечення переходу від стратегії до структури органі­зації. Організація як спеціальна функція державного управління - це процес побу­дови структури органу управління, що дає можливість службовцям ефективно взаємо­діяти для досягнення мети організації [10, с.34].

Суб’єктами організаційних відносин, які виникають при реалізації органами проку­ратури правозахисної функції виступають прокурори та керівники відділів або керів­ники органів прокуратури. Зміст цих відно­син складають такі права та обов’язки: 1) визначення порядку реалізації правоза­хисної функції; 2) витребування та ознайо­млення з інформацією, необхідною для ре­алізації правозахисної функції; 3) складання відповідних документів (про­курорського реагування, позовів, заяв то­що).

Об’єктом цих відносин можуть бути:

1) порядок здійснення правозахисної функ­ції відповідного виду; 2) організаційні дії тощо.

Підставою виникнення організаційних відносин є прийняття управлінських рі­шень (наказів, розпоряджень) керівником відповідного відділу або органу прокурату­ри.

Координаційні адміністративні право­відносини виникають під час реалізації ор­ганами прокуратури своїх повноважень в сфері координації діяльності правоохорон­них органів (перш за все, органів досудово - го розслідування) при здійсненні ними роз­слідування кримінальних злочинів. Суб’єктами цих відносин виступають про­курори, слідчі працівники, працівники ін­ших правоохоронних органів, оперативно - слідчі групи тощо. Зміст координаційних відносин складають такі права уповнова­жених суб’єктів: 1) перевіряти матеріали досудового слідства; 2) погоджувати управлінські рішення; 3) скасовувати управлінські рішення; 4) призначати керів­ників оперативно-слідчої групи тощо. Обов’язками суб’єктів є: 1) погоджувати свої дії та рішення з прокурором;

2) виконувати законні вимоги прокурора;

3) звітувати перед прокурором про резуль­тати проведеної роботи тощо.

Об’єктом координаційних відносин є спільна діяльність правоохоронних органів та органів прокуратури по здійсненню до­судового розслідування, проведенню опе­ративно-розшукових заходів тощо.

Підставою виникнення координаційних відносин є управлінські рішення органів прокуратури, слідчих підрозділів або інших правоохоронних органів.

Наглядові відносини виникають під час здійснення прокурорського нагляду. Суб’єктами цих відносин є прокурор (на­глядовий суб’єкт), юридичні особи, органи державної влади, посадові особи (піднагля­дний суб’єкт) та громадяни або юридичні особи (заявник). Останній суб’єкт присут­ній не в усіх наглядових відносинах (на­приклад, при здійсненні планового нагля-

Ду).

Зміст наглядових відносин складають такі права уповноваженого (наглядового суб’єкта): 1) вимагати пред’явлення доку­ментів; 2) вимагати надання пояснень;

3) вимагати припинення незаконних дій тощо.

Обов’язками зобов’язаного (піднагляд­ного) суб’єкта є: 1) виконання всіх вимог прокурора; 2) пред’явлення документів;

3) припинення дій; 4) відсторонення від службових обов’язків на час проведення службового розслідування тощо.

Заявник має такі права: 1) подавати зая­ву до органів прокуратури про порушення його права відповідним державним орга­ном або іншим суб’єктом; 2) отримувати інформацію про результати перевірки, про­веденої за його заявою тощо.

Об’єктами цих правовідносин є:

1) правомірність діяльності піднаглядного суб’єкта; 2) відповідність рішень, прийня­тих органом державної влади, нормам Кон­ституції та законам України.

Підставами виникнення можуть бути управлінські рішення прокурора, заяви - повідомлення громадян та юридичних осіб.

Відносини планування, організаційні та наглядові відносини завжди є субордина - ційними та вертикальними. Координаційні відносини в органах управління, як прави­ло, є горизонтальними, але правовий статус органів прокуратури надає їм право висту­пати у якості керівного органу у координа­ційних відносинах з іншими правоохорон­ними органами.

Попереджувальні відносини викають у випадку, коли правозахисна функція ор­ганів прокуратури спрямована на захист права, порушення якого ще не відбулось. Зокрема, типовим прикладом таких відно­син, є адміністративні правовідносини, які виникають під час здійснення прокурором функції підтримання державного обвину­вачення в суді. Ця функція спрямована на притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, і відповідно захист інших громадян від можливих неправомірних дій злочинця. Прикладом також можуть висту­пати адміністративні відносини, які вини­кають під час реалізація наглядової функ­ції, якщо такий нагляд здійснюється в плановому режимі, а не за зверненням гро­мадян. В цьому разі здійснення планової перевірки дозволяє виявити порушення за­конодавства ще на стадії, коли цим пору­шенням не завдано шкоди правам та інте­ресам особи або, коли така шкода незначна. Суб’єктами цих відносин виступають пра­цівники органів прокуратури; піднаглядні суб’єкти, обвинувачений, підозрюваний у вчинені злочину; судді тощо. До змісту по­переджувальних відносин входять такі пра­ва: 1) проведення перевірки піднаглядного суб’єкта; 2) звернення до суду із позовни­ми заявами та клопотаннями;

3) ініціювання притягнення до криміналь­ної, адміністративної відповідальності то­що. Обов’язками, які входять до змісту цих відносин, є: 1) виконання законних вимог та розпоряджень прокурора;

2) пред’явлення документів для перевірки;

3) виконання рішень та ухвал суду тощо.

Об’єктами цього виду адміністративних

Відносин можуть бути: 1) законність діяль­ності державного органу або іншої юриди­чної особи; 2) дії прокурора по підтриман­ню державного обвинувачення в суді тощо.

Підставою виникнення попереджуваль­них відносин є затверджений керівником органу прокуратури план здійснення пере­вірок в піднаглядних суб’єктах, наказ кері­вника про призначення прокурора держав­ним обвинувачем в суді тощо.

Правовідновлювальні адміністративні відносини при реалізації органами проку­ратури правозахисної функції виникають тоді, коли порушення права вже відбулося, і особа, чиї права порушені, звернулась за їх відновленням до органів прокуратури, або, якщо органи прокуратури на підста­вах, які визначені законодавством, зо­бов’язані за власною ініціативою присту­пити до захисту порушених прав у формі представництва інтересів громадян в суді або видачі акту прокурорського реагування на незаконне рішення або дію органу дер­жавної влади тощо. Суб’єктами цих відно­син виступають прокурор, особа, чиї права порушені, орган державної влади, посадова особа або інша фізична чи юридична особа, яка здійснила порушення права своїм неза­конним рішенням або дією. Права та обов’язки, які входить до змісту цих право­відносин, співпадають зі змістом попере­джувальних правовідносин.

Об’єктами правовідновлювальних відно­син можуть бути: 1) законність дій та управлінських рішень органів державної влади, посадових осіб; 2) законність пове­дінки та дій фізичних осіб; 3) законність діяльності юридичних осіб тощо.

Підставами виникнення є управлінські рішення, заяви-звернення тощо.

Правовідновлювальні та попереджува­льні відносини носять подвійний характер, як і зовнішні відносини, виступаючи в од­них випадках субординаційними та верти­кальними, а в інших - реординаційними та горизонтальними.

Таким чином, проведений аналіз крите­ріїв класифікації та видів адміністративно - правових відносин, які виникають під час реалізації органами прокуратури правоза­хисної функції, дозволяє зробити висновок про різноманітність та багатооб’єктність цих відносин. При цьому, всі види адмініс­тративних правовідносин взаємопов’язані та взаємообумовлені, оскільки їх суб’єктами завжди виступають органи про­куратури та їх посадові особи, об’єктами в більшості цих відносин є законність дій та рішень органів державної влади та посадо­вих осіб, а також законність діяльності юридичних осіб та поведінки фізичних осіб. При цьому, різняться адміністративні відносини метою та сферою їх виникнення, а також управлінськими функціями, які по­кладені в основу цих відносин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Якуба О. М. Административная от­ветственность / О. М. Якуба. - М. : Юрид. лит., 1972. - 152 с.

2. Бахрах Д. Н. Административное пра­во. Часть Общая : учебник / Д. Н. Бахрах. - М. : БЕК, 1993. - 301 с.

3. Административное право Украины. Общая часть : учеб. пособие / проф. Ю. П. Битяк, доц. Б. В. Зуй. - X. : Одиссей, 1999.

224 с.

4. Адміністративне право України : під - руч. [для юрид. вузів і ф-тів] / за ред. Ю. П. Битяка. - X. : Право, 2000. - 520 с.

5. Колпаков В. К. Адміністративне пра­во України : підручник / В. К. Колпаков, О.

В. Кузьменко. - К. : Юрінком Інтер, 2003. - 544 с.

6. Старилов Ю. Н. Курс общего адми­нистративного права: в 3 т. [Т. 1]. История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты / Ю. Н. Старилов. - М. : Изд-во НОРМА, 2002. - 728 с.

7. Коваль Л. Адміністративне право України. Загальна частина : курс лекцій / Л. Коваль. - К. : Основи, 1994. - 154 с.

8. Адміністративне право України підручник / [за заг. ред. С. В. Ківалова]. - Одеса : Юрид. л-ра, 2003. - 431 с.

9. Васильев Л. С. Административное право Украины. Общая часть : учеб. посо­бие / Л. С. Васильев. - X. : Одиссей, 2002. - 288 с.


10. Малиновський В. Я. Державне управ­ління : навч. посіб. / В. Я. Малиновський. -

Луцьк : Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - 558 с.



Панов В. М. Класифікація адміністративно-правових відносин, які виникають при реалізації органами прокуратури правозахисної функції / В. М. Панов// Форум права.

- 2013. —М2. — С. 434-441 [Електронний ресурс].

Визначено зміст поняття «адміністративно-правові відносини, які виникають при реа­лізації органами прокуратури правозахисної функції», охарактеризовано основні види цих відносин.

Панов В. Н. Классификация административно-правовых отношений, возникающих при реализации органами прокуратуры правозащитной функции.

Определено содержание понятия «административно-правовые отношения, возникаю­щие при реализации органами прокуратуры правозащитной функции», охарактеризо­ваны основные виды этих отношений.

Panov V. N. Classification of Administrative Legal Relations Arising in the Implementation of Human Rights by the Prosecution Function

The paper defined the concept of «administrative-legal relations arising in the implementa­tion of human rights by the prosecution function», describes the main types of these rela­tions.