joomla
ВДОСКОНАЛЕННЯ ЧИННОГО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ МВС
Форум права

УДК 351.74:378.11

Д. О. ПОШТА РУК, канд. юрид. наук, Кримський факультет Одеського державного університету внутрішніх справ

Ключові слова: МВС України, вищий навчальний заклад, положення, Програма зміцнення кадро­вого потенціалу, вдосконалення

Сучасні політичні, соціально - економічні та інтеграційні процеси, а та­кож реформування системи правоохорон­них органів, які останніми роками відбу­ваються на території України, неодмінно торкаються і системи вищої освіти, в якій вищі навчальні заклади МВС України по­сідають особливе місце. Зазначені відомчі заклади, на відміну від багатьох інших цивільних вишів, не просто забезпечують процес теоретичного навчання фахівців, а щоденно здійснюють кропітку роботу з практичної підготовки правоохоронців, які в недалекому майбутньому визнача­тимуть «обличчя» системи МВС України та забезпечуватимуть ефективну роботи всіх її органів, підрозділів та установ.

На жаль, протиправні вчинки окремих працівників органів внутрішніх справ, які дискредитують почесне звання правоохо­ронця та останнім часом набувають ши­рокого розголошення завдяки окремим політичним силам та засобам масової ін­формації, ганьблять всю систему МВС України, спотворюють її позитивний імідж в очах суспільства, над формуван­ням якого роками працювали тисячі про­фесіоналів, щоденно ризикуючи своїм життям заради захисту прав і свобод лю­дей, забезпечення громадського порядку, самовідданої боротьби зі злочинністю.

Зазначені реалії сьогодення пов’язані, крім іншого, з процесами гуманізації, де­мократизації, посилення громадського контролю та ін., висувають підвищенні вимоги і до випускників вищих навчаль­них закладів, які займають важливе місце в системі МВС України. За таких умов виникає гостра необхідність проведення низки науково обґрунтованих заходів що­до вдосконалення системи міліцейських вишів та покращення нормативно - правового забезпечення їхньої діяльності.

Проблеми організації системи вищої освіти, управління вищими навчальними закладами та вдосконалення окремих на­прямків забезпечення діяльності вишів не раз ставали предметом наукових пошуків вітчизняних та зарубіжних вчених у галу­зях філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністратив­ного та цивільного права, теорії інформа­ції, кібернетики, документознавства, зок­рема: В. Б. Авер’янова, С. С. Алексеева,

А. П. Альохіна, В. К. Андреева, Ю. П. Битя - ка, С. Н. Братуся, Є. В. Богданова,

С. Є. Віцина, В. П. Грибачова, К. Х. Калми - кова, І. Г. Кириченка, Л. В. Коваля, Ю. М. Козлова, А Г. Кокорева, В. К. Кол - пакова, А. Т. Комзюка, В. М. Кудрявцева,

А. М. Сокової, Є. А. Степанова, Л. І. Спірі - донова, Є. А. Суханова, М. М. Тищенка, Г. І. Чернетка, Г. В. Щокіна та ін.

Безпосередньо проблемам організації діяльності вищих навчальних закладів у системі Міністерства внутрішніх справ України присвячували свої наукові праці М. І. Ануфрієв, О. М. Бандурка, В. М. Ку- льчицький, В. В. Науменко, О. В. Червя - кова, О. Н. Ярмиш, тощо. Проте, в діяль­ності вищих закладів освіти системи МВС на сьогодні залишається багато неопра- цьованого, є свої недоліки й «вузькі» міс­ця. Багато проблем реформування та фун­кціонування зазначених закладів чекають на своїх дослідників. Недарма саме роботі вищих закладів освіти МВС України при­ділено багато уваги у Програмі зміцнення кадрового потенціалу МВС, дія якої роз­рахована на 2012-2016 рр. [1].


Саме тому, через призму завдань, що стоять перед системою міліцейської ви­щої освіти у зазначеній вищі Програмі, у цій статті нами будуть запропоновані конкретні напрямки вдосконалення чин­ного Положення про вищі навчальні за­клади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 р. № 62, зареєст­рованого в Міністерстві юстиції України

11. 03.2008 р. за № 193/14884 (далі - По­ложення) [1]. Серед іншого зосередимо увагу на такому:

1. Пунктом 3.6 Положення передбаче­но, що до складу ВНЗ можуть входити філії (інститути, факультети) як їх струк­турні, територіально відокремлені підроз­діли, які самостійно здійснюють навчаль­ну, методичну, виховну та науково - дослідну роботу за окремими напрямами (спеціальностями) підготовки або освіт­ньо-кваліфікаційними рівнями. Структур­ні підрозділи можуть мати окремі права юридичної особи.

Вважаємо, що зазначена норма потре­бує подальшої конкретизації з метою чіт­кої правової регламентації меж, порядку та способу самостійного здійснення тери­торіально відокремленими структурними підрозділами перелічених напрямів робо­ти. Крім того, загальна норма про те, що «структурні підрозділи можуть мати окремі права юридичної особи» має бути деталізована в цьому Положенні або в окремому підзаконному нормативно - правовому акті.

2. Розвиваючи думки, висловлені в по­передньому пункті, зупинимо свою увагу також на діяльності Вченої ради ВНЗ МВС України, яка, відповідно до п.4.6 Положення, є колегіальним органом ВНЗ МВС України третього або четвертого рі­вня акредитації. Компетенція Вченої ра­ди, членство в ній, прийняття рішень і їх реалізація визначаються вимогами чинно­го законодавства та статутом ВНЗ.

Компетенція Вченої ради вищого на­вчального закладу визначена у ч. І ст.34

Закону України «Про вищу освіту». Од­ночасно у ч.2 тієї ж статті передбачене створення Вченої ради і на факультеті вищого навчального закладу МВС Украї­ни третього і четвертого рівнів акредита­ції [2], проте зазначена норма взагалі не знайшла місця та подальшої реалізації у чинному Положенні про вищі навчальні заклади МВС.

Одночасно аналіз наявної практики ор­ганізації наукової та навчально - методичної роботи вказує на необхідність та доцільність функціонування самостій­ної вченої ради у територіально відокре­млених факультетах, яка в межах законо­давчо визначеної компетенції вирішувала б питання визначення загальних напрямів наукової діяльності факультету; ухвален­ня навчальних програм та навчальних планів; організації навчально-виховного процесу на факультеті.

Проте, необхідно вказати і на певні проблеми у правовій регламентації діяль­ності вчених рад факультетів ВНЗ МВС України третього та четвертого рівня ак­редитації. Так, закріплене за подібними вченими радами відповідно до ч. З ст.34 Закону України «Про вищу освіту» право обрання на посаду таємним голосуванням асистентів, викладачів, старших виклада­чів, доцентів, декана [2] є, як показує практика прийому на роботу та звільнен­ня з роботи науково-педагогічних праців­ників, формальним. А закріплена у Законі компетенція Вченої ради факультету що­до ухвалення фінансових плану і звіту факультету взагалі не видається такою, що підлягає реалізації через реальну від­сутність у факультету ВНЗ МВС України права щодо самостійного здійснення фі­нансово-господарської діяльності. З цього приводу знов актуальним постає питання щодо деталізації закріпленої у п.3.6 По­ложення норми про можливість структур­них підрозділів ВНЗ МВС України мати окремі права юридичної особи, про що йшлося у п. 1 даної статті.

3. Згідно з абз.2 п.3.9 Положення у під­розділах (якими є курс, навчальна група (взвод), навчальне відділення) організо­вується і проводиться навчальна та мето­дична робота із стройової та загальновій­ськової підготовки, виховна робота з курсантами (слухачами).

У розглядуваній нормі, по-перше, жод­ним чином не визначені напрями роботи із студентами, а по-друге, напрями робо­ти із курсантами (слухачами) в підрозді­лах, як традиційно склалося у ВНЗ МВС України, не обмежуються лише стройо­вою та загальновійськовою підготовкою, що також має бути відображене в Поло­женні. Зокрема, серед напрямів роботи в підрозділах як з курсантами (слухачами), так і з студентами необхідно, як ми вва­жаємо, в обов’язковому порядку закріпи­ти науково-дослідну, культурно-освітню та методичну роботу, а також здійснення зовнішніх зв’язків, що закріплено в ч. І ст.44 Закону України «Про освіту» [3].

Крім того, в Положенні, як підзакон - ному нормативно-правовому акті, мають знайти місце й інші, у т. ч. притаманні су­то вишам МВС України, напрями роботи з перемінним складом у структурних під­розділах. Наприклад, оволодіння навич­ками майбутньої спеціальності, психоло­гічна підготовка, здійснення профорієнтаційних заходів, творчий роз­виток особистості та ін.

На підтримку висунутих пропозицій маємо звернути увагу на розділ V Про­грами зміцнення кадрового потенціалу МВС на 2012-2016 роки, в якому з метою вдосконалення діяльності відомчих за­кладів освіти МВС України серед інших пунктів передбачено:

- розширення практики міжнародного стажування працівників МВС з метою ви­вчення та впровадження світового полі­цейського досвіду в оперативно-службову діяльність та процес підготовки майбут­ніх фахівців органів внутрішніх справ (п.5.4);

- розроблення та запровадження новіт­ніх організаційних форм зв’язку навчаль­ного процесу з практичною оперативно- службовою діяльністю, залучення най­більш досвідчених практичних працівни­ків до навчально-виховного процесу ВНЗ МВС (п.5.5);

- впровадження практики проведення конференцій, круглих столів, конкурсів, зустрічей учнів загальноосвітніх навчаль­них закладів з працівниками територіаль­них органів внутрішніх справ і вищих на­вчальних закладів (п. 5.9);

- забезпечення належної діяльності у вищих навчальних закладах МВС юриди­чних клінік із залученням до роботи в них курсантів, студентів і слухачів (п.5.13) [1]-

Крім того, з урахуванням п.4.6 зазна­ченої Програми, пропонуємо серед особ­ливих напрямів роботи зі студентами юридичних факультетів ВНЗ МВС Украї­ни закріпити їх залучення до участі в окремих заходах з охорони громадського порядку, а також здійснення цілеспрямо­ваної роботи щодо їх професійної орієн­тації для подальшої служби в органах внутрішніх справ, що неодмінно стане важливим та ефективним засобом вирі­шення питань укомплектування вакант­них посад у різноманітних підрозділах внутрішніх справ.

4. На нашу думку, потребують чіткого визначення та доопрацювання окремі по­няття, які застосовані в Положенні та сто­суються осіб, які навчаються у ВНЗ МВС України. Безсумнівно, нормативним оріє­нтиром при цьому має виступати Закон України «Про вищу освіту», у ст.53 якого визначено коло осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах (будь-яких): це студенти (слухачі), курсанти, екстер­ни, асистенти-стажисти, інтерни, клінічні ординатори, здобувачі, аспіранти (ад’юнкти) та докторанти [2].

Так, на законодавчому рівні поняття «аспірант» та «ад’юнкт» використані як синонімічні, їх визначення у Законі Укра­їни «Про вищу освіту» різниться лише за місцем навчання - аспірантура чи ад’юнктура. Відповідно маємо висловити свою позицію, що при визначенні поняття «аспірант» у п.6.1.3 Положення слово «ад’юнктура», як вбачається, є зайвим, адже аспіранти як цивільні особи навча­ються саме в аспірантурі, а в ад’юнктурі навчаються ад’юнкти.

Зауважимо, що в якості тотожних у За­коні України «Про вищу освіту» викорис­тані також поняття «студент» і «слухач». У той же час, в контексті вдосконалення нормативного забезпечення діяльності міліцейських вишів, зазначені поняття потребують чіткого визначення та розме­жування. У зв’язку з цим пропонуємо за­кріпити статус «слухача» не тільки за особами середнього та старшого началь­ницького складу ОВС (офіцерами внут­рішніх військ), які навчаються у ВНЗ МВС України, а й за особами рядового та молодшого начальницького складу, які навчаються за заочною формою (п.6.1.4 Положення).

У ст.53 Закону України «Про вищу освіту» законодавець визначив поняття «курсант» як особу, яка в установленому порядку зарахована до військового вищо­го навчального закладу і навчається з ме­тою здобуття певних освітнього та освіт­ньо-кваліфікаційного рівнів. Звичайно, розглядуване поняття є узагальненим, адже статус курсанта надається не тільки особам, які навчаються у військових ви­щих навчальних закладах, але й у відом­чих ВНЗ Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Дер­жавної служби України з надзвичайних ситуацій та ін. Саме тому, з метою відме­жування понять «курсант» та «слухач», пропонуємо закріпити в Положенні пра­вову норму про те, що статус «курсант» має надаватися особам рядового та моло­дшого начальницького складу ОВС (вій­ськовослужбовцям, які не мають звань офіцерів), які навчаються у ВНЗ МВС України за денною формою.

На підтвердження такої позиції маємо зазначити, що поняття «курсант» розумі­ється ще як посада перемінного складу в штатній структурі ВНЗ МВС України, право призначення на яку має ректор (на­чальник) ВНЗ згідно з п.6.15 Положення [4]. В той же час особи рядового та моло­дшого начальницького складу ОВС (вій­ськовослужбовці, які не мають звань офі­церів), які навчаються у ВНЗ МВС України за заочною формою, займають відповідні штатні посади в тих органах і підрозділах внутрішніх справ (внутрішніх військ МВС України), де вони проходять службу, через що їх призначення на поса­ду курсанта ВНЗ МВС України є немож­ливим.

Крім зазначено вище, маємо вказати на наявну нормативну прогалину в дослі­джуваному нами Положенні, згідно з п.6.1 якого до перемінного складу нале­жать особи, які навчаються у ВНЗ МВС України та за своїм статусом поділяються на докторантів, ад’юнктів, аспірантів, слухачів, курсантів, студентів. У той же час загальновідомо, що міліцейські виші активно займаються науково-дослідною роботою та здійснюють підготовку нау­кових кадрів, у т. ч. без відриву останніх від основного місця роботи (служби). Мова в даному випадку йде не тільки про аспірантів (ад’юнктів) заочної форми на­вчання, але й про здобувачів, якими, від­повідно до ч.8 ст.53 Закону України «Про вищу освіту», є особи, які прикріплені до аспірантури або докторантури вищого на­вчального закладу або наукової установи і готують дисертацію на здобуття науко­вого ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або особи, які мають нау­ковий ступінь кандидата наук і готують дисертацію на здобуття наукового ступе­ня доктора наук без перебування в докто­рантурі.

Таким чином, не викликає сумнівів не­обхідність доповнення п.6.1 Положення, (наприклад, після слова «аспірантів») словом «здобувачів» з подальшим визна­ченням зазначеного поняття з урахуван­ням специфіки організації навчального процесу у ВНЗ МВС України.

Наприкінці хотіли би зауважити, що крім запропонованих позицій чинне По­ложення про вищі навчальні заклади МВС, на наше переконання, потребує більш докорінних змін, які тісно взаємо­пов’язані із загальним процесом рефор­мування вищої освіти взагалі та організа­ції діяльності вищих навчальних закладів МВС України - зокрема.

Насамперед ці зміни пов’язані з рефо­рмуванням системи та чіткою регламен­тацією діяльності з надання освітніх пос­луг вищими навчальними закладами МВС України, до яких сьогодні, відповідно до п.1.4 Положення, належать навчальні за­клади таких типів: університети, академії, інститути, коледжі, училища. На тепері­шній час багато питань як серед вчених- теоретиків і практичних працівників, так і в керівництва МВС України викликає ді­яльність існуючих училищ професійної підготовки працівників міліції, які на сьо­годні не є самостійними навчальними за­кладами, входять до штатної структури відповідних ГУМВС-УМВС, хоча факти­чно займаються наданням освітніх послуг у сфері професійної освіти.

Більше того, училища професійної під­готовки працівників міліції разом із на­вчальними центрами підготовки праців­ників ОВС згідно з п.2.7 Положення з організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України віднесені до підрозділів професійної підготовки наря­ду з вищими навчальними закладами МВС [5]. Усвідомлюючи необхідність по­силення якісного складу органів внутріш­ніх справ, забезпечення високого рівня професійної підготовки працівників ОВС, а також з метою удосконалення відповід­ної нормативно-правової бази з питань діяльності ВНЗ МВС України з урахуван­ням суттєвих змін в законодавстві Украї­ни, що відбулися та продовжують мати місце, керівництво МВС України у Про­грамі зміцнення кадрового потенціалу МВС на 2012-2016 роки серед норматив­но-правових актів, які потребують приве­дення у відповідність до вимог законо­давства, визначило відомчі акти «Про училища професійної підготовки праців­ників органів внутрішніх справ України» та «Про навчальні центри підготовки працівників органів внутрішніх справ України» [1, с.4].

З цією позицією не можна не погоди­тись, проте визначення напрямів вдоско­налення організаційного та нормативно - правого забезпечення училищ професій­ної підготовки працівників міліції, що функціонують в системі МВС України, виходить за рамки даної статті та має ста­ти предметом окремого дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Рішення колегії МВС України «Про­грама зміцнення кадрового потенціалу МВС на 2012-2016 роки» : від 05.07.2012 р., № 18 км/3. - К. : МВС України, 2012. - 16 с.

2. Закон України «Про вищу освіту» : від 17.01.2002 р., № 2984-ІІІ // ВВР Укра­їни. - 2002. - № 20. - Ст. 134.

3. Закон України «Про освіту» : від 23.05.1991 р., № 1060-ХІІ // ВВР УРСР. - 1991. - № 34. - Ст. 451.

4. Наказ МВС України «Про затвер­дження Положення про вищі навчальні заклади МВС» : від 14.02.2008 р., № 62 // Офіційний вісник України. - 2008. - №

- Ст. 615.

5. Наказ МВС України «Про затверд­ження Положення з організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України» від


13.04.2012 p., № 318 // Офіційний вісник | України. - 2012. -№ 38. - Ст. 1430.

Поштарук Д. О. Вдосконалення чинного Положення про вищі навчальні заклади МВС / Д. О. Поштарук // Форум права. — 2013. — № 2. — С. 463—468 [Електронний ре­сурс]-

Досліджені існуючі недоліки та прогалини в Положенні про вищі навчальні заклади МВС. На підставі аналізу чинного законодавства, накопиченого практичного досвіду та через призму завдань, що стоять перед міліцейськими вищими навчальними закла­дами відповідно до Програми зміцнення кадрового потенціалу МВС на 2012-2016 ро­ки, внесені конкретні пропозиції щодо вдосконалення розглядуваного нормативно - правового акта.

Поштарук Д. А. Усовершенствования действующего Положения о высших учебных заведениях МВД

Исследованы существующие недостатки и пробелы в Положении о высших учебных заведениях МВД. На основе анализа действующего законодательства, накопленного практического опыта и через призму задач, стоящих перед милицейскими ВУЗами в соответствии с Программой укрепления кадрового потенциала МВД на 2012-2016 го­ды, внесены конкретные предложения по совершенствованию рассматриваемого пра­вового акта.

Poshtaruk D. О. Refining the Existing Regulation about Institutions of Higher Education of MIA

The existing limitations and gaps in the Regulation about institutions of higher education were examined. Specific proposals about refining of the considerable legal act were included on the basis of the analyses of the current legislation, practical experience in challenges fac­ing institutions of higher education of the militia according to the Staff capacity program of the Ministry of Internal Affairs in 2012-2016.