joomla
АДВОКАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО - ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Форум права

УДК 342.95

І. Г. ОРЛОВСЬКА, Відкритий міжнарод­ний університет розвитку людини «Україна»

Ключові слова: адвокатська діяльність, об 'єкти адміністративно-правового регулювання, адво­кат, адміністративно-правове регулювання

В умовах, коли Україна як держава стає повноцінною правовою державою, значно зростає значення несилових суб’єктів публі­чної адміністрації в правовому регулюванні забезпечення прав, свобод та законних інте­ресів фізичних і юридичних осіб. Серед та­ких не силових публічних суб’єктів первин­не місце належить адвокатам та нотаріусам.

Зазначені юридичні спеціальності є прові­дним чинником механізму забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, одночасно як суб’єкта про­вадження та засобу забезпечень.

При проведенні правової реформи щодо демократизації правового життя переходу системи права України на європейські стан­дарти адвокатська діяльність стала не­від’ємним чинником функціонування украї­нської держави. Важко назвати сферу правових відносин в яких не беруть участь адвокати. Адвокати здійснюють свою діяль­ність у класичних сферах: здійснення захис­ту осіб, які підозрюються у скоєнні криміна­льних злочинів, осіб, що знаходяться під арештом та іншими запобіжними засобами, захисту обвинуваченого в суді, захисту осіб, які підозрюються у скоєнні адміністративних правопорушень у цивільних, сімейних, гос­подарських, екологічних, податкових, мит­них та інших справах. Адвокати все більше починають забезпечувати права фізичних і юридичних осіб у різних сферах суспільного життя: інформаційних технологіях, захисту персональних даних в соціальних мережах, захисту права інтелектуальної власності і навіть у космічному праві, наприклад, щодо закріплення права власності на ділянки на місяці.

Адвокатська діяльність - це діяльність, в основі якої є захист прав людини, надійність та реальне здійснення цього захисту у най­важливіших сферах суспільного життя. Не­обхідність забезпечення охорони й захисту прав та законних інтересів громадян та юри­дичних осіб шляхом здійснення адвокатської діяльності є найвищим критерієм демократи­зму, гуманізму, прогресу у забезпеченні державного регулювання, що визначає «якість» адвокатури як такої.

Проблематика адвокатської діяльності як об’єкта адміністративно-правового регулю­вання досліджувалася вченими- адміністративістами протягом тривалого ча­су, серед яких можна виділити

В. Б. Авер’янова, А. І. Берлача, I. JI Бородіна,

А. М. Бірюкова, В. В. Галунька, А. Т. Комзю - ка, В. Т. Комзюка, В. І. Олефіра, Н. В. Без­смертної, В. П. Пєткова, С. В. Пєткова та ін­шими вченими. Але питання адвокатської діяльності як об’єкта адміністративно- правового регулювання є актуальним і тому потребує подальшого дослідження. Звідси, мета статті полягає в розкритті адвокатської діяльності як об’єкту адміністративно - правового регулювання. Відповідно, новизна роботи полягає у подальшому правових за­сад розвитку адвокатської діяльності як об’єкта адміністративно-правового регулю­вання та системи суспільних відносин, які виникають щодо здійснення захисту, пред­ставництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, що врегульовуються нор­мами адміністративного права України.

Проблему адвокатської діяльності можна розглядати в адміністративному аспекті у декількох площинах: соціальному, економі­чному, психологічному, історичному, медіа - ційному і в юридичному. Ми не будемо де­тально аналізувати перші із зазначених аспектів, хоча вони носять для нашої праці базисне значення, тому звернемо увагу до юридичного розуміння адвокатської діяль­ності, яке складається із двох основних чин­ників: іменника «адвокат» і дієслова «діяль­ність».

Інтерес до адвокатської діяльності в Укра­їні посилюється у зв’язку з підвищенням її ролі у правореалізаційному процесі. Термі­ном «діяльність» ми можемо позначити будь-яку активність людини, якій вона сама надає деякий сенс чи наділяти важливим змі­стом, що відрізняється від буденної роботи. Тому людська діяльність - це процес (проце­си) активної взаємодії суб’єкта з об’єктом, під час якого суб’єкт задовольняє будь-які свої потреби, досягає мети. Діяльністю мож­на назвати будь-яку активність людини, якій вона сама надає деякий сенс. Діяльність ха­рактеризує свідому сторону особистості лю­дини (на відміну від поведінки) [1].

Друге поняття - «адвокат», походить від латинського кореня advocatus, що в перекла­ді означає «запрошений», тобто запрошений захищати в суді, вести справу, advocare - «закликати». На думку С. І. Ожегова, «адво­кат - юрист, якому доручено надавати юри­дичну допомогу та захищати будь-які інте­реси в суді, захисник» [2].

Великий енциклопедичний юридичний словник надав узагальнююче визначення цього терміна, зокрема, Ю. Шемшученко ви­значає, що адвокат - це особа, яка надає фі­зичним та юридичним особам різні види юридичної допомоги, передбачені законо­давством [3].

На основі теоретичного аналізу роз’яснених поняття - «діяльність» та «адво­кат» - адвокатську діяльність можна розгля­дати як діяльність адвоката з надання юри­дичної допомоги.

Однак механізм поєднання цих двох тер­мінів не може надати відповідь на феномен адвокатської діяльності, тут повинний бути глибокий філософсько-логічний аналіз з ви­користанням усіх інструментів філософії права та юридичної логіки. Однак ми не бу­демо зосереджувати у зв’язку з тим, що це не відноситься до предмету адміністративного права, а зосередимо свою увагу на формаль­но-догматичному аналізі розуміння адвокат­ської діяльності.

Правові засади організації і діяльності ад­вокатури та здійснення адвокатської діяль­ності в Україні регулюється Конституцією України [4], Законом України «Про адвока - туру та адвокатську діяльність» [5], іншими законодавчими актами України, а також ста­тутами адвокатських об’єднань. Закон Укра­їни «Про адвокатуру та адвокатську діяль­ність» стосується широкого кола осіб, а саме: практикуючих адвокатів, осіб, що ба­жають стати адвокатами, та громадян Украї­ни у зв’язку з наданням правової допомоги для забезпечення охорони й захисту прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.

У п.2 ч. І ст.1 Закону України «Про адво­катуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність, це є незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійс­нення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. У зазначеній статті вказано, що захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забез­печенні захисту прав, свобод і законних ін­тересів підозрюваного, обвинуваченого, під­судного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмініст­ративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення

[5].

Представництво визначено законодавст­вом, як вид адвокатської діяльності, що по­лягає в забезпеченні реалізації прав і обов’язків клієнта в цивільному, господарсь­кому, адміністративному та конституційно­му судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов’язків потерпілого під час розгля­ду справ про адміністративні правопорушен­ня, а також прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні [5].

Іншими видами правової допомоги за За­коном України «Про адвокатуру та адвокат­ську діяльність» є види адвокатської діяль­ності з надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та ін­ших документів правового характеру, спря­мованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопу­щення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення [5].

Фізична особа, яка прийняла присягу ад­воката України та отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, може здійснювати адвокатську діяльність на всій території України а також за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним до­говором, згода на обов’язковість якого нада­на Верховною Радою України, або законо­давством іноземної держави. А також адвокати іноземних держав мають право здійснювати адвокатську діяльність на тери­торії України відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» [5], якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого на­дана Верховною Радою України.

Фізична або юридична особа, держава Україна, орган державної влади, орган міс­цевого самоврядування можуть стати клієн­тами адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів пра­вової допомоги, в інтересах яких адвокат здійснює адвокатську діяльність.

Термін «регулювань» за Універсальним словником-енциклопедією означає вплив на певний процес із метою зменшення відхи­лень його перебігу від бажаного; регулюван­ня може бути ручним або автоматичним; ав­томатичне регулювання є управління у замкненій системі (із зворотнім зв’язком) і реалізується відповідними керуючими при­строями, часто запрограмованими комп’ютерами; слідкуюче регулювання - ав­томатичне регулювання у замкненій системі, у якій задане значення регульованої величи­ни є наперед відомою функцією часу [6].

Можна стверджувати, що «регулювання» означає впорядкувань, налагодження, при­ведень чого-небудь у відповідність з чим- небудь.

Отже, у відповідності до філософсько - логічних роздумів та логіко-семантичного аналізу, адміністративно-правове регулю­вання - це об’єктивно зумовлений соціаль­ними, економічними, психологічними та ін­шими основоположними чинниками цілеспрямований вплив адміністративного права на суспільні відносини, які виникають у сфері адвокатської діяльності щодо забез­печення прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, нормального функціонування громадянського суспільства і держави здійснюване за допомогою специ­фічних адміністративно-правових засобів адвокатської діяльності.

Під об’єктом (від лат. оЬ^есШт - предмет) розуміють те, на що направлена певна діяль­ність (на противагу суб’єктові, який здійс­нює таку діяльність) [7]. А словник іншомо­вних слів визначає об’єкт, як явище, предмет, особа, на які спрямована певна дія­льність, увага та ін.; предмет наукового дос­лідження, спеціальної зацікавленості, компе­тенції [8].

Здійснімо аналіз нормативно-правових актів та поглядів різних учених для того, щоб дослідити адвокатську діяльність як об’єкт адміністративно-правового регулю­вання.

Вчені-науковці по-різному визначення поняття правового регулювань, так, С. С. Алексеєв під правовим регулюваньм пере­важно розуміє здійснення за допомогою сис­теми правових засобів (юридичних норм, правовідносин, індивідуальних приписів та ін.) результативного нормативно- організаційного впливу на суспільні відно­сини в цілях їх упорядкування, охорони, роз­витку у відповідності з суспільними потре­бами даного соціального устрою [9]. На ос­нові цього, предметом правового регулювання може бути і адвокатська діяль­ність.

І. П. Голосніченко вважає, що правове ре­гулювання - це специфічний вплив, особли­вий порядок, що відзначається підвищеною чіткістю нормативної регламентації. Таким чином, дія і вплив права на відносини, їхнє регулювання правом співвідносяться між со­бою як ціле, особливе і окреме [10, с.89].

В. К. Гіжевський, В. В. Головченко, B. C. Ко­вальський визначають правове регулювання, як здійснюваний державою за допомогою всіх юридичних засобів владний вплив на суспільні відносини з метою упорядкування, закріплення, охорони й розвитку, а також вплив на поведінку та свідомість громадян шляхом проголошення їх прав та обов’язків, встановлення певних дозволів та заборон, затвердження певних правових актів тощо [11, с.369].

Відповідно вище наведеному матеріалу слід зазначити, що науковці не мають однос­тайного підходу щодо розуміння правового регулювання та його змісту, проте кожен із них привносить щось у розвиток цього по­няття.

Узявши за основу теоретичні положення вище зазначених учених, сформулюємо спе­цифічні ознаки правового регулювання як вихідного положення адміністративно - правового регулювання адвокатської діяль­ності: є різновидом соціального регулювання зі специфічними рисами, що характеризу­ються загальністю, обов’язковістю, конкрет­ністю, державною примусовістю, стабільніс­тю і прогнозованістю; це один із засобів державного впливу на суспільні відносини з метою забезпечення охорони й захисту прав та законних інтересів громадян та юридич­них осіб та публічного інтересу суспільства і держави; являє собою систему, здійснюється за допомогою різноманітних елементів: норм права, правових відносин, актів тлумачення і застосування правових норм та ін., при цьо­му норма права є основою правового регу­лювання; характеризується наявністю спе­цифічного предмету, методів, видів та стадій впливу на суспільні відносини з метою їх урегулювання; предметом правового регу­лювання є суспільні відносини, пов’язані з адвокатською діяльністю, здоров’я фізичних осіб та різних форм власності, впорядкуван­ня яких неможливо забезпечити без норм права; метод правового регулювання - це сукупність юридичних способів забезпечен­ня охорони й захисту прав та законних інте­ресів громадян та юридичних осіб; до типів правового регулювання відносять загальний дозвіл та звільнення від заборони, до стадій - правова регламентація, конкретизація прав і обов’язків та фактична реалізація [12].

На основі дефініцій правового регулю­вання та основних його особливостей сфор­мулюємо розуміння адміністративно - правового регулювання адвокатської діяль­ності, як сукупність основоположних засобів (норм права, правових відносин, актів тлу­мачення і застосування правових норм та ін.) державного впливу на суспільні відносини з метою забезпечення охорони й захисту прав та законних інтересів громадян та юридич­них осіб та публічного інтересу держави і суспільства, що характеризується наявністю специфічного предмета, методів, типів та стадій впливу на суспільні відносини з ме­тою їх урегулювання.

Підсумовуючи, можна встановити, що ад­вокатська діяльність є об’єктом адміністра - тивно-правового регулювання і розглядаєть­ся, як система суспільних відносин, які виникають щодо здійснення захисту, пред­ставництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, ор­ган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність), які врегульовуються нормами адміністрати­вного права з метою забезпечення охорони й захисту прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, дотримання балансу пу­блічних інтересів фізичних і юридичних осіб, держави й суспільства в цілому.

ЛІТЕРАТУРА

1. Діяльність людська [Електронний ре - сурс]. - Режим доступу: Http://uk. wikipedia. org/wiki/ Діяльність людсь­ка.

2. Обловацька Н. О. Поняття адвокатської діяльності в Україні та Росії / Н. О. Обловаць­ка // Адвокат. - 2011. - № 11 (134). - Ст. 45- 48

3. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка. - К. : Юрид. думка, 2007. - 992 с.

4. Конституція України // ВВР України. - 1996.-№30.-Ст. 141.

5. Закон України «Про адвокатуру та ад­вокатську діяльність» : від 05.07. 2012 р., № 5076-VI // ВВР України. - 2013. - № 27. - Ст. 282.

6. Універсальний словник-енциклопедія [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

Http://slovopedia. org. ua/29/53408/19359.html.

7. Об’єкт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://uk. wikipedia. org/wiki/Oб’єкт.

8. Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. - К. : УРЕ, 1974. -775 с.

9. Проблемы теории и права : учебник / под ред. С. С. Алексеева. - М. : Юрид. лит., 1987.-210 с.

10. Голосніченко I. П. Попереджень ко­рисливих проступків засобами адміністратив­ного права : монографія / І. П. Голосніченко.

К. : Вища шк., 1991. - 207 с.

11. Популярна юридична енциклопедія / уклад. В. К. Гіжевський, В. В. Головченко, В. С. Ковальський (кер.). - К. : Юрінком Інтер,

2003. -528 с.

12. Єщук О. М. Поняття адміністративно- правового регулювань охоронної діяльності / Єщук О. М. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www. law- property. in. ua/articles/-4-/125-2012-05-01-07- 19-06.html. - 13.03.2013.



Орловська І. Г. Адвокатська діяльність як об’єкт адміністративно-правового регу­лювання /І. Г. Орловська//Форум права. — 2013. — № 2. — С. 423—427[Електроннийре- сурс].

Розкрито адвокатську діяльність як об’єкт адміністративно-правового регулювання, як суспільні відносини, що виникають між публічною організацією та адвокатами з пи­тань легалізації та контролю їх діяльності, надань адвокатам адміністративних пос­луг.

Орловская И. Г. Адвокатская деятельность как объект административно-правового регулирования

Раскрыта адвокатская деятельность как объект административно-правового регулиро­вания, как общественные отношения, возникающие между публичной организацией и адвокатами по легализации и контроля их деятельностью, предоставление адвокатам административных услуг.

Orlovskaja I. G. Advocacy as an Object of Administrative and Legal Regulation

Solved the profession as an object of administrative regulation, as social relations that arise between public organizations and advocates for legalization and control over their activities, providing administrative services advocates.