joomla
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЯК ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА КРИМІНОГЕННУ СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ
Форум права

УДК 343.9(477)

В. В. БУЗ, Харківський національний універ­ситет внутрішніх справ

Ключові слова: глобалізація, інформатизація суспільства, міграційні процеси, криміналізація суспільства, злочинність іноземців

Інтеграційні процеси, які сьогодні відбу­ваються практично в усіх сферах людського життя, приводять до одного феномену - гло­балізації, який ще називають «глобальне кос­мополітичне суспільство», «світ у новому ви­мірі». Основною рисою процесу глобалізації є його технічна природа, і в цьому слід шукати позитивні риси цього процесу: Інтернет, ін­формаційні технології, науково-технічний прогрес тощо [І, с.45]. При цьому, міграційні процеси, в наш час наділені ознаками глоба­льних. Та, відповідно, як явища глобальні, впливають на усі без виключення сфери сус­пільного життя.

В українському науковому товаристві в значній мірі приділяється увага дослідженню загальних правил, стратегій та механізмів протидії злочинності, зокрема, у працях:

О. М. Бандурки, О. М. Литвинова, О. М. Джу - жи, Ю. Ф. Іванова та інших. Піднімаються пи­тання дослідження проявів та існування орга­нізованої, етнічної злочинності - О. В. Кали - новський, Т. В. Мельничук. Мають місце соціологічні дослідження міграцій та мігра­ційної політики у адміністративно-правовому полі - O. A. Малиновська, В. Д. Ворона. А та­кож, в певній мірі, розглядалось питання впливу злочинності нелегальних мігрантів на криміногенну ситуацію в Україні - А. П. Мо­золь. Однак, навіть враховуючи потенційні загрози, що несуть із собою міграційні проце­си (без поділу за правовою природою) в умо­вах глобалізації світової спільноти, реально впливаючи на криміналізацію українського суспільства, комплексного, виваженого під­ходу до вивчення причин, передумов, факто­рів впливу, а також методів, механізмів та за­собів подолання злочинності іноземців в Україні, на даний час ні в науковій сфері, ні в сфері практичної юстиції нашої держави, не приділяється. Тому метою статті є висвітлен­ня питання розвитку міграційних процесів у світлі глобалізації світової спільноти задля логічного пояснення впливу міграційних процесів на криміногенну ситуацію в Україні.

За статистичними даними, представленими станом на 30.06.2012 p. (Internet World Stats

[2] ), у світі налічувалося понад 7 млрд насе­лення, з яких понад 2,4 млрд є користувачами всесвітньої мережі Інтернет. При цьому, ще у грудні 2000 p., таких користувачів «Інтернет - павутини» налічували близько 360 млн. До­сить цікавою є та обставина, що глобальна інформатизація торкнулась не лише високо - розвинених країн Північної Америки (СІЛА, Канада) та Європи (країни ЄС), але й у знач­ній мірі проявилась й у так званих регіонах третього світу. Зокрема, на африканському континенті з понад 1 млрд. населення, корис­тувачами Інтернет у 2000 р. являлись орієнто­вно 4,5 млн чол., а уже у червні 2012 р. таких користувачів було зареєстровано понад 167 млн, що становить приріст за не повних

12 років у 37 раз. У близькосхідному регіоні приріст Інтернет-користувачів за аналогічний період становить 27 раз, тобто у 2000 р. таких налічувалось 3,2 млн, а у 2012 р. - 90 млн ко­ристувачів. Стосовно країн Азії ситуація не менш вражає - так, із близько 4 млрд насе­лення у 2000 p., в «кіберпросторі» перебувало понад 114 млн осіб, у червні 2012 р. таких на­лічувалось уже понад 1,07 млрд осіб.

Таким чином, глобалізація світової спіль­ноти за посередництвом Інтернет простору, у поєднанні із простотою доступу, транскор - донністю та шаленою швидкістю передачі інформації, покликана призводити до позити­вного впливу на мислення та розумову діяль­ність людини, переосмислення існуючих життєвих процесів, зародження, формування


Нових життєвих цілей. На думку Ю. Д. Бо­кова, «електронні аудіовізуальні засоби зв’язку» створюють нове бачення світу та но­вий шлях до рівності - через деідеологізацію, що означає звільнення від усіх організованих форм віри та пропозицію вибирати стиль життя, керуючись власними почуттями і пот­ребами, а не цілями закладеними в основу по­літичних програм та рухів [3, с. 15].

За таких обставин, інформація щодо рівня та цінності життя в різних частинах нашої планети стає доступною навіть у найвіддале - ніших її куточках. Належним чином оцінюю­чи, внутрішньо переживаючи отримані дані, населення знедолених регіонів світу (пробле­мами соціального, економічного, політично­го, демографічного, культурного, релігійного, військового і т. п. характеру), прикладає мак­симум зусиль для того, щоб провести зміни на краще всередині регіону або ж дістатись до країн із вищим рівнем безпеки та розвитку, де шанси на життєвий успіх вищі в рази.

Таким чином, сучасні глобалізаційні про­цеси слід сприймати як своєрідний «каталіза­тор» світових міграційних процесів, при цьому процесів, як добровільних, так і вимушених, однак не примусових. Фактор примусовості переміщення людей відмежовує міграцію від депортації [4, с.247]. Про вплив глобалізацій - них процесів на динаміку міграційних пото­ків, може свідчити й той факт, що за даними експертів (дані UN’s Population Division) ста­ном на 2005 рік у світі налічувалось близько 200 млн мігрантів, що фактично дорівнює чи­сельності населення п’ятої країни у світі (за кількістю жителів) - Бразилії. Ця величина вдвічі більша, ніж у 1980 р. [5, с. І]. За даними іншої міжнародної організації, що займається питаннями світової міграції (International Organization for Migration), станом на 2000 рік у світі налічувалось 150 млн мігрантів, у до­повіді за 2010 рік чисельність мігрантів ста­новила уже понад 214 млн осіб [6]. У будь - якому випадку, виходячи із даних окремо взя­тих, не залежних досліджень, можна зробити єдино правильний висновок - рівень міграції динамічно зростає, і як зазначено у доповіді вищевказаної організації (ЮМ) та й у ряді інших наукових джерел, причиною цього явища є глобалізація політичної, економічної сфери, технологічна революція та розвиток соціальних мереж.

З розпадом СРСР та відповідно з набуттям статусу суверенної, незалежної держави Україна активно включилась у світові мігра­ційні процеси. А точніше, зважаючи на її гео­графічне положення, геополітичні настрої ва­гомих та утверджених на той час суб’єктів міжнародних відносин, міжнаціональні конф­лікти, що мали місце на території Євразійсь­кого континенту та за його межами і т. п., Україну втягнуто у вир міграційних потоків.

Однак, глобалізація міграційних процесів, як і глобалізація інших суспільно важливих сфер несе в собі як позитивні, так і негативні перспективи. На думку С. Я. Лихової, до нега­тивних наслідків процесу глобалізації слід віднести: тероризм, корупцію, яка здійсню­ється у світовому масштабі, відмивання кош­тів, одержаних злочинним шляхом, піратство, торгівлю зброєю, людьми та наркотиками [1, с.46]. Враховуючи той факт, що міграційні процеси в умовах сьогодення носять глобаль­ний характер, такі по суті, являються й носія­ми криміногенної складової в частині кримі - налізації світу. На думку Ю. В. Нікітіна, Україна є перехрестям міжнародних мігра­ційних потоків, а іноземці для свого існуван­ня, проживання і подальшої міграції (вже з території України) починають скоювати пра­вопорушення, тим самим поглиблюючи кри­міногенну ситуацію в державі [7, с.266], і на­віть враховуючи факт можливої подальшої міграції правопорушників - іноземців, нега­тив від перебування таких в межах України, що поєднаний із порушенням норм права і моралі залишає свій відбиток у житті та сві­домості місцевого населення. Так, М. В. Ко - рольова зазначає, що масовий наплив виму­шених мігрантів першочергово впливає на умови життя корінного населення, відбува­ється загострення соціальних конфліктів між місцевим населенням та прибульцями. Окрім цього, згідно даних проведених спеціальних досліджень злочинності мігрантів, отримано нові, чіткі підтвердження того, що неблагопо - луччя в економічній, політичній, соціальній, духовній сферах приводять до невирішених протиріч, проблем та конфліктних ситуацій, що стимулюють ріст рівня криміналізації су­спільства [8, с. 715-716]. Проведені у 1998 р. соціологічні дослідження польськими вчени­ми в певній мірі підтвердили погляди росій­ської колеги, зокрема в частині побоювань та очікувань місцевим населенням приймаючої сторони, негативних наслідків, які несуть із собою мігранти - іноземці. Так, до прикладу, на питання - «чи може наявність іноземців в Польщі призводити до негативних наслід­ків?», третина опитаних (36,1 %) відповіли - так, розмежувавши загрози по групам, від опитуваних отримано наступні дані: 90,9 % опитаних повідомили, що загрози спричинені іноземцями носять кримінальний характер (викрадення майна, розбійні напади, банди­тизм, наркотики); 19,5 % опитаних повідомили про ріст проблем господарського характеру (безробіття, скуповування польської нерухо­мості); 13,5 % зазначило про ріст проблем у культурній сфері (загрози польській ідентич­ності, конфлікти на етнічній основі, поява ре­лігійних сект); 4,5 % зауважило про загрози біологічного характеру (СШД) (загальний ві­дсоток перевищує 100 %, по причині можли­вості зазначення двох і більше загроз одним опитаним) [9, с. 12].

Україна у 1991 р. здобула не лише сувере­нітет та незалежність, а й успадкувала еконо­мічні, соціальні негаразди, ріст бідності та безробіття, розкол поглядів на історію, зане­пад культури, традицій та по суті відсутність сформованої стратегії (вектору) подальшого розвитку новоствореної, молодої, у всіх розу­міннях, держави, що являється, чи не най­кращим підґрунтям прогресивному розвитку криміногенних процесів в межах країни.

Значне та фактично не контрольоване вли­вання мігрантів, як легальних так і нелегаль­них в терени України, які є основними суб’єк­тами міграційного процесу, та несуть із собою властивий таким об’єм (притаманний їх національному етносу) багажу: правил по­ведінки, норм моралі, мови, релігійних погля­дів, елементів культури, мистецтва, традицій, ідеології в тому числі й протиправного, зло­чинного характеру в умовах сучасного, право­вого, демократичного суспільства, що у поєд­нанні із низьким рівнем освіти, відсутністю професійної підготовки та коштів для існуван­ня, хоча б на час процесу інтеграції, призво­дить до додаткової дестабілізації соціально- економічної, та як наслідок, й криміногенної ситуації, надаючи такій рис глобального ха­рактеру, шляхом переродження у транснаціо­нальний злочинний масштаб.

Відповідно до офіційних даних МВС [10], в Україні кількість злочинів, скоєних інозем­цями, з кожним роком стабільно зростає: 2008 рік - 2788, 2009 рік - 2995, 2010 рік - 3524, 2011 рік - 3778. А враховуючи, що злочин­ність мігрантів характеризується високою ла­тентністю, оскільки фіксується така, як зло­чинність мігрантів лише у випадку розкриття злочинів та встановлення винної особи, тобто після того, коли встановлено, що винна особа - мігрант [8, с.711], реальна криміногенна кар­тина за участю іноземців очевидно значно вища. Такий стан справ жодним чином не може характеризувати динамічні міграційні процеси, як позитивне явище.

Разом із тим, розглядаючи питання впливу глобальних міграційних процесів на криміно­генну ситуацію України, варто приділити увагу не лише вивченню площини «мігрант - злочинець», а й з не меншим професійним інтересом слід системно проаналізувати ситу­ацію, в якій іноземець виступає у ролі «жерт­ви» злочину. За тією ж офіційною статисти­кою МВС [10], ситуація з потерпілими з числа іноземців виглядає наступним чином: 2008 рік - 1203, 2009 рік - 1359, 2010 рік - 2269, 2011 рік-2805.

Таким чином, очевидним залишається факт - міграційні процеси впливають на кри - міналізацію суспільства. Оскільки, мігрант - злочинець та й мігрант - жертва, являються складовою частиною загально кримінальної ситуації в країні, в українському випадку, криміналізація суспільства в площині мігра­ційних процесів динамічно зростає з року в рік. Враховуючи ж демографічні показники, згідно яких чисельність наявного населення України стабільно знижується: 1991 рік - 51944,4 тис. осіб, 1995 рік - 51728,4 тис. осіб, 2000 рік - 49429,8 тис. осіб, 2005 рік - 47280,8 тис. осіб, 2010 рік - 45962,9 тис. осіб, 2011 рік - 45778,5 тис. осіб, 2012 рік - 45633,6 тис. осіб [11], а поширення злочинних проявів за участю іноземців зростає, відсут­ність контролю над приростом зазначених негативних явищ, в не далекому майбутньому призведе до внутрішньої дестабілізації суспі­льних відносин, створюючи реальні загрози безпеці людини та й державі в цілому.

Разом із тим, спостерігається динаміка ро­сту, як кількісних так і якісних показників злочинності іноземців, що в свою чергу несе певні загрози національній безпеці. В котре ж наголошуючи на той факт, що динаміка, стан та структура злочинності залежить від: конк­ретних соціальних умов певного регіону; еко­номічної його характеристики; національного складу і структури населення; послаблення соціального контролю за поведінкою людей; рівня культурно-виховної роботи, організації дозвілля та побуту населення; рівня організа­ції роботи в боротьбі зі злочинністю тощо [12, с.70], є вкрай необхідним усвідомлення мож­ливих, тяжко відворотних наслідків не приді - лення на даний час відповідної уваги хоча б одній із перерахованих сфер. При цьому, ро­зуміння таких складних соціальних явищ, як злочинність (зокрема й злочинність інозем­ців), неможливе без опори на науку, а тому задля досягнення серйозного ефекту, потрібні соціологічні дослідження, в роботу повинні бути залучені управлінці, психологи, кримі­нологи, економісти, демографи та інші фахів­ці [13, с.301].

Однак, незважаючи на потенційні загрози, які несуть із собою міграційні процеси (в осо­бі мігранта) з усіма супутніми явищами гло­бального характеру, що по суті реально впли­вають та корегують рівень криміналізації українського суспільства, належної уваги в частині комплексного вивчення конкретного питання причин, передумов злочинності іно­земців в Україні, а також шляхів та методів попередження, подолання такої, на даний час ні в науковій сфері, ні в сфері практичної юс­тиції нашої держави, не приділяється. В сис­темі ОВС, що по суті перебуває на передовій попередження, протидії та боротьби зі злочин­ністю (в тому числі й злочинністю іноземців) по суті в останні декілька років запроваджено ведення статистичних позицій загальної кіль­кості злочинів скоєних іноземцями, кількості потерпілих від злочинів з числа іноземних громадян з поділом таких за статтю. Відсут­ність же системного аналізу та накопичення статистичних даних щодо поділу злочинних діянь іноземців за видами злочинів, територі­єю скоєння такого, у групі (ОГ, ЗО) чи одноо­собово, країною походження іноземця, термі­ном перебування в Україні, на легальному, чи не легальному положенні перебував мігрант і т. д., створює значні труднощі у формуванні стратегії протидії протиправним явищам за участю іноземців, що по суті являється знач­ним упущенням у діяльності органів правоо­хоронної системи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Лихова С. Я. Глобалізація та криміналь­не законодавство України (позитивні резуль­тати та негативні наслідки) / С. Я. Лихова // Теоретичні основи забезпечення якості кримі­нального законодавства та правозастосовчої діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні : матеріали наук. конф. (м. Харків, 15 травня 2009 p.). - X. : Право, 2009. - С. 45^8.

2. Internet World Stats. Usage and Population Statistics [Електронний ресурс]. - Режим досту­пу: http ://Www. intemetworldstats. com/ stats. htm.

3. Боков Д. Ю. Социально-правовые осно­вания информационного общества / Д. Ю. Боков. - Балашиха : Изд-во «Де-По»,

2011. - С. 187.

4. Шляхтун П. П. Конституційне право: словник термінів / П. П. Шляхтун. - К. : Ли - бідь, 2005. - 568 с.

5. Migration in an Interconnected World: New Directions for Action. Report of the Global Commission on International Migration (5 October 2005) [Електронний ресурс]. - Ре­жим доступу: Http://www. queensu. ca/samp/ migrationresources/reports/gcim-complete - report-2005.pdf.

6. World Migration 2010: The Future of Migration: Building Capacities for Change, (Foreword-XIX) [Електронний ресурс]. - Ре­жим доступу: Http://publications. iom. int/ bookstore/free/WMR_2010_ENGLISH. pdf.

7. Нікітін Ю. В. Міграційні та демографіч­ні фактори впливу на внутрішню безпеку українського суспільства / Ю. В. Нікітін // Ча­сопис Київськ. ун-ту права. - 2008. - № 3 -

С. 264-269.

8. Криминология : учеб. для вузов / под общей ред. докт. юрид. наук, проф. А. И. До­лговой. - М. : Изд-во НОРМА (Издат. група НОРМА-ИНФРА М), 2000. - 784 с.

9. Slawomir Lodzinski. Raport:Opinie і postawy mieszkancôw Polski wobec migracji і cudzoziemcôw w swietle badan opinii publicznej, Styczen 2002 [Електронний pe - сурс]. - Режим доступу: Http://biurose. sejm. gov. pl/teksty_pdf/r-200.pdf.

10. Офіційний веб-сайт МВС України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://mvs. gov. ua/mvs/control/main/uk/publish/ar ticle/23 3 004(717134).

11. Держстат України [Електронний ре - сурс]. - Режим доступу: Http://ukrstat. gov. ua/ operativ/operativ2007/ds/nas_rik/nas_u/nas_rik_

U. html.

12. Кримінологія : навч. посіб. / Ю. Ф. Іва­нов, О. М. Джужа. - 2-ге вид., доповн. та пере- робл. - К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008.-292 с.

13. Бандурка О. М. Стратегія і тактика протидії злочинності монографія /

О. М. Бандурка, О. М. Литвинов. - X. : Ні - каНова, 2012. - 318 с.



Буз В. В. Глобалізація та міграційні процеси як фактори впливу на криміногенну си­туацію в Україні/В. В. Буз//Форум права. — 2013. — № 3. — С. 60—64[Електроннийре­сурс]. - Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j-pdf/FP_index. htm_2013_3_12.pdf

Розглянуто питання взаємозалежності світового міграційного руху населення та гло­бальних інформатизаційних процесів. Проаналізовано вплив міграційних процесів на криміналізацію суспільства, зокрема на прикладі України. Вказано на відсутність ком­плексного вивчення причин та передумов злочинності іноземців в Україні, а також шляхів та методів її попередження, відсутність системного аналізу та накопичення статистичних даних щодо поділу злочинних діянь іноземців.

Буз В. В. Глобализация и миграционные процессы как факторы влияния на кримино­генную ситуацию в Украине

Рассмотрен вопрос взаимозависимости мирового миграционного движения населения и глобальных информатизационных процессов. Проанализировано влияние миграци­онных процессов на криминализацию общества, в частности на примере Украины. Указано на отсутствие комплексного изучения причин и предпосылок преступности иностранцев в Украине, а также путей и методов ее предупреждения, отсутствие сис­темного анализа и накопления статистических данных по разделению преступных де­яний иностранцев.

Buz V. V. Globalization and Migration as Factors Influencing the Crime Situation in Ukraine The question of the interdependence of the global population migration and global information technology processes is examined. The impact of migration on the criminalization of society is analyzed, particularly in the case of Ukraine. The lack of a comprehensive study of the causes and conditions of foreigners crime in Ukraine, as well as the ways and methods of its preven­tion, the lack of systematic analysis and accumulation of statistics on the division of foreigners criminal acts are pointed out.