joomla
АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ В СИСТЕМІ ПРОВАДЖЕНЬ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОВОГО ПРОЦЕСУ
Форум права

УДК 342.95+347.998.85

М. М. ГЛ УХОВЕРЯ, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Ключові слова: адміністративний процес, адмі­ністративне судочинство, провадження, апеля­ційне провадження

Важливою гарантією захисту прав і свобод людини у сфері адміністративного судочинс­тва є право на перегляд судових рішень. Од­ним із видів переглядів судових рішень в ад­міністративному судочинстві є їх перегляд в апеляційному порядку, який є однією з найва­жливіших гарантій справедливого здійснення правосуддя і дотримання законності в адмініс­тративному судочинстві. Водночас апеляційне провадження хоча й має свої завдання, підста­ви для відкриття провадження, предмет дока­зування, процесуальну форму, однак практика розгляду апеляційних скарг свідчить про не­обхідність удосконалення окремих елементів процесуального порядку апеляційного прова­дження.

Проблемам становлення адміністративного судочинства, адміністративної юстиції в Укра­їні, формування нової доктрини адміністрати­вного процесуального права було присвячено праці багатьох вчених-адміністративістів, зок­рема В. Б. Авер’янов, Т. О. Коломоєць,

О. М. Бандурка, В. М. Бевзенко, І. П. Голосніче - нко, О. В. Кузьменко, О. І. Миколенко, А. С. Ва­сильєв, О. М. Пасенюк, B. C. Стефанюк, С. В. Кі- валов, С. Г. Стеценко, О. В. Фатхутдінова, P. O. Куйбіда, М. Ф. Стахурський та ін. Однак питання дослідження правової природи апе­ляційного провадження в адміністративному судочинстві в цих працях висвітлювалося фрагментарно. Тому метою статті є з’ясу­вання місця апеляційного провадження в сис­темі проваджень адміністративного судочин­ства. Новизна роботи полягає в аналізі апеляційного провадження в адміністратив­ному судочинстві України, як факультативної стадії адміністративного судового процесу, з’ясованих особливостях цього провадження та авторському понятті «апеляційне прова­джень в адміністративному судочинстві України».

Адміністративний процес становить собою системне утворень, певними і основними частинами якого є окремо взяте адміністрати­вне провадження, що здійснюється уповно­важеною особою у межах конкретної справи з метою виконань поставлених завдань.

Як складова частина адміністративного процесу, адміністративний судовий процес також структурно складається з проваджень. У межах даних проваджень здійснюється роз­гляд справ окремих категорій, які підвідомчі адміністративним судам.

Адміністративне проваджень - це систе­мне утворення, комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених процесуальних дій, які: по-перше, утворюють певну сукупність про­цесуальних відносин, що відрізняються пред­метною характеристикою і пов’язаністю з ві­дповідними матеріальними правовідносинами; по-друге, викликають по­требу встановлення, доведень, а також об­ґрунтувань всіх обставин розглянутої адмі­ністративної справи; по-третє, обумовлюють необхідність закріплень, офіційного оформ­лення отриманих процесуальних результатів у відповідних актах і документах [1, с. 113].

Отже, провадження в адміністративному судовому процесі - це врегульована адмініст­ративно-процесуальними нормами послідов­на діяльність адміністративного суду, сторін, інших учасників адміністративного прова­джень щодо розгляду і вирішень публічно - правового спору, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місце­вого самоврядування, їхь посадова чи служ­бова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законо­давства, в тому числі на виконання делегова­них повноважень.

Провадження - це головний елемент про­цесу, який становить системне утворення, комплекс взаємопов’язаних і взаємообумов - лених процесуальних дій, які: а) утворюють певну сукупність процесуальних правовідно­син, які відрізняються предметною характе­ристикою і взаємозв’язком із відповідними матеріальними правовідносинами; б) обумов­люють необхідність встановлення, доказу­вань, а також обґрунтування всіх обставин і фактичних даних відповідної юридичної справи; в) обумовлюють необхідність закріп­лення, офіційного оформлення отриманих процесуальних результатів у відповідних ак - тах-документах [2, с.90].

Адміністративний судовий процес, як вже зазначалося вище, є комплексним правовим явищем, має не тільки певну систему, але й структуру. Структурними компонентами ад­міністративного судового процесу є стадії.

Варто погодитися з О. В. Кузьменко, що під адміністративною процесуальною стадією слід розуміти відносно відокремлені частини адміністративного провадження, які являють собою сукупність процесуальних етапів, спрямованих на досягнення локального за­вдань в рамках загальної мети вирішень індивідуально-конкретної справи [3, с.53].

Будь-яке адміністративне провадження є специфічним, а тому процес виділення в ме­жах адміністративного провадження стадій повинен відбуватися за певними критеріями, а саме враховувати: І) наявність стратегіч­них цілей і завдань, що досягаються і вирі­шуються в ході цього провадження групою процедурних дій; 2) присутність відповідного процедурного оформлення документів; 3) за­конодавче закріплень специфічного кола учасників та обсяг їхніх процедурних прав і обов’язків [3, с.53].

Загальновизнаним є поділ процесуальних стадій на обов’язкові та факультативні.

Обов’язкова стадія проваджень - це ста­дія адміністративного проваджень, прохо­дження якої є обов’язковим для досягнення цілей і завдань, поставлених перед прова - дженьм [3, с.53].

Факультативна стадія проваджень - ста­дія адміністративного проваджень, прохо­джень якої не завжди є обов’язковим для досягнень загальних цілей і завдань прова­джень [3, с.53]. Такі стадії здійснюються лише у випадках необхідності, обумовленої обставинами конкретної адміністративної справи. Не можуть вважатися обов’язковими ті стадії, які повністю залежать від волі та іні­ціативи учасників процесу і, як наслідок, мо­жуть як стати, так і не стати предметом розг­ляду вищої інстанції [2, с.150].

Попри значну кількість наукових праць, присвячених дослідженню теоретико-приклад - них питань сучасного адміністративного про­цесуального права та змісту адміністративного процесу, вичерпного обґрунтування структу­ри обов’язкових та факультативних стадій не існує.

Досліджуючи питання про основні проце­суальні правила розгляду адміністративних справ, В. Д. Сорокін виділив такі стадії адмі­ністративного процесу, які застосовуються до всіх видів адміністративно-юрисдикційних проваджень:

1) порушення і розгляд адміністративної справи компетентним суб’єктом;

2) винесення рішення в адміністративній справі;

3) виконань рішень, винесеного в адмі­ністративній справі;

4) оскаржень винесеного в адміністратив­ній справі рішення [4].

Аналіз змісту Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє виокремити такі основні стадії розгляду адміністративними судами відповідних індивідуально-конкрет­них справ.

1) звернення до адміністративного суду та відкриття провадження у справі;

2) підготовче провадження;

3) судовий розгляд справи;

4) зупинень, закриття проваджень у справі;

5) прийьття рішення у справі.

О. В. Кузьменко виділяє такі стадії розгля­ду індивідуально-конкретних справ у судах адміністративної юрисдикції:

I. Розгляд адміністративної справи у суді першої інстанції;

II. Розгляд адміністративної справи в апе­ляційному порядку;

III. Розгляд адміністративної справи в ка­саційному порядку [3, с.222].

Варто підтримати погляди А. Т. Комзюка,

В. М. Бевзенка, P. C. Мельника відносно того, що стадіями адміністративного процесу щодо розгляду та вирішення конкретної адміністра­тивної справи є:

1) порушення адміністративної справи в адміністративному суді (звернень до адміні­стративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі);

2) підготовка адміністративної справи до судового розгляду (підготовче провадження);

3) судовий розгляд адміністративної спра­ви [5, с.58].

Отже, до необов’язкових (факультативних) стадій адміністративного процесу належать:

1) апеляційне оскарження рішень адмініст­ративних судів першої інстанції (апеляційне провадження);

2) касаційне оскарження рішень адмініст­ративних судів першої та апеляційної інстан­цій (касаційне провадження);

3) провадження за винятковими обстави­нами;

4) проваджень за нововиявленими обста­винами;

5) виконавче провадження (виконання су­дових рішень в адміністративних справах) [5, с.58-59].

Отже, апеляційне оскарження судових рі­шень адміністративних судів першої інстанції (апеляційне проваджень) за своїми процесуа­льними ознаками та змістом можна охаракте­ризувати як факультативну стадію конкретно­го проваджень щодо розгляду й вирішень окремої категорії адміністративної справи.

Однак, не можна не звернути увагу й на те, що апеляційне оскарження також утворюєть­ся із структурних елементів, які за своїм зміс­том можна віднести до трьох обов’язкових сталій будь-якого різновиду проваджень ад­міністративного судового процесу. Тому, не випадково, що в Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) [6] оска­рження судових рішень в апеляційному по­рядку має назву «Апеляційне провадження».

В КАСУ не виокремлюються стадії апеля­ційного проваджень, але аналіз змісту цього правового акту дозволяє зробити висновок, що у межах апеляційного провадження мож­на виокремити такі процесуальні стадії: 1) по­рушень апеляційного проваджень (звернен - ь до адміністративного суду з апеляційною скаргою та відкриття проваджень в адмініст­ративній справі);

2) підготовка адміністративної справи до апеляційного розгляду;

3) судовий розгляд адміністративної справи.

Порядок звернень до адміністративного

Суду з апеляційною скаргою та відкриття провадження в адміністративній справі вре­гульовані ст. ст. 185-187 КАСУ. На цьому ета­пі адміністративний суд апеляційної інстанції вивчає, чи є підстави для подання апеляційної скарги, чи не сплинули строки її подань, чи правомочні особи оскаржити рішень у справі тощо. Порушень апеляційного проваджень здійснюється внаслідок подань апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається до ад­міністративного суду апеляційної інстанції че­рез суд першої інстанції, який ухвалив оскар­жуване судове рішень. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Стадія підготовки справи до судового роз­гляду судом апеляційної інстанції здійсню­ється згідно до статей 189-194 КАСУ. Під час підготовки адміністративної справи до апеля­ційного розгляду суд апеляційної інстанції вживає заходи щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду; здійснює підготовку справи до апеляційного розгляду; вирішує питань щодо заперечень на апеляційну скар­гу, приєднань до апеляційної скарги та її до­повнень, змін, відкликань тощо.

Апеляційний розгляд справи у судовому засідань здійснюється за правилами ст.196 КАСУ. Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за пра­вилами розгляду справи судом першої інста­нції з урахуванням особливостей, встановле­них цією главою.

Після відкриття судового засідань і вирі­шень клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхід­ному обсязі зміст судового рішення, що оска­ржується, апеляційної скарги та заперечень на неї. Для надань пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, що по­дала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні ска­рги подали обидві сторони, першим дає пояс­нень позивач. За ними дають пояснень і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі. Неприбуття у су­дове засідань сторін або інших осіб, які бе­руть участь у справі, належним чином пові­домлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції ви­знав обов’язковою участь у судовому засі­данні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи [З, с.225-226].

Згідно зі ст. 198 КАСУ, повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

І) залишити апеляційну скаргу без задово­лення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийьти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити проваджень у справі; 5) визнати постанову суду не чинною і закрити прова­джень у справі [6].

Щодо правових наслідків розгляду апеля­ційної скарги на ухвалу суду, то суд апеля­ційної інстанції має право: І) залишити апе­ляційну скаргу без задоволень, а ухвалу суду - без змін; 2) змінити ухвалу суду; 3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду; 4) скасувати ух­валу суду і залишити позовну заяву без розг­ляду або закрити провадження у справі;

5) визнати ухвалу суду не чинною і закрити проваджень у справі; 6) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу [6].

Отже, підсумовуючи вищевикладене, мо­жна зробити висновок, що апеляційне прова­джень є специфічною факультативною ста­дією адміністративного судового процесу, на якій, на підставі апеляційної скарги, перевіря­ється законність та обґрунтованість судових рішень адміністративного суду першої інста­нції, що не набрали законної сили, а також юридичні і фактичні обставини справи.

Апеляційному провадженню в адміністра­тивному судочинстві притаманні всі ознаки самостійної факультативної стадії. Позначен­ня назви цієї стадії у такий спосіб, тобто при­своєнь їй найменувань «проваджень», не означає, що ця факультативна стадія є прова­дженням адміністративного судового процесу у класичному розумінні поьття «проваджен­ня» як сукупності певних стадій. У даному випадку хоча й має місце один і той самий термін - «проваджень», однак у контексті характеристики апеляційного провадження як факультативної стадії зміст сукупності пра­вил розгляду та вирішень апеляційної скар­ги, на відміну від вирішень по суті адмініст­ративної справи є різним, неоднаковим за своїм процесуальним змістом.

Будь-яке провадження адміністративного судового процесу має на меті завершити роз­гляд справи по суті. Повноважень адмініст­ративного суду апеляційної інстанції обмеже­ні апеляційною скаргою та іншими вимогами, передбаченими у ст. 195 КАСУ. Крім того, суд апеляційної інстанції не може розглядати по­зовні вимоги, що не були заявлені в суді пер­шої інстанції.

Тому, метою апеляційного перегляду су­дових рішень є питання підтвердити чи спро­стувати законність та обґрунтованість судо­вого рішення адміністративного суду першої інстанції. Завданням апеляційного прова­джень не є питань вирішення справи по су­ті, а є перевірка законності та обґрунтованості судового рішення, в контексті допущеної су­дової помилки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : учеб. пособие / Миколенко А. И. - Изд. второе, доп. - X. : Одиссей, 2006. - 352 с.

2. Теория юридического процесса / под общ. ред. проф. В. М. Горшенева. - X. Харьк. юрид. ин-т, 1985. - 180 с.

3. Кузьменко О. В. Курс адміністративно­го процесу : навч. посіб. / О. В. Кузьменко. - К. : Юрінком Інтер, 2011. - 250 с.

4. Микитюк М. А. Владні повноважень Державної автомобільної інспекції Міністерс­тва внутрішніх справ України: проблеми тео­рії та практики реалізації у сфері забезпечен­ня безпеки дорожнього руху: дис. кандидата юрид. наук : спец. 12.00.07 / Мики­тюк Микола Андрійович. - Львів, 2008. - 214 с.

5. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України / Комзюк А. Т., Бевзенко В. М., Ме­льник Р. С. - К. : Прецедент, 2007. - 531 с.

6. Кодекс адміністративного судочинства України : від 06.07.2005 р., № 2747-ІУ // ВВР України. - 2005. - № 35-36, № 37. - Ст. 446.



Глуховеря М. М. Апеляційне провадження в системі проваджень адміністративного судового процесу / М. М. Глуховеря // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 114—118 [Елект­ронний ресурс]. - Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j-pdf/FP_index. htm_2013_3_21.pdf

На основі аналізу діючого законодавства та наукових підходів стосовно системи адмі­ністративних судових проваджень визначено місце апеляційного провадження у цій системі. Зроблено висновок, що апеляційне провадження є специфічною факультатив­ною стадією будь з яких проваджень адміністративного судового процесу.

Глуховеря М. Н. Апелляционное производство в системе производств администра­тивного судебного процесса

На основе анализа действующего законодательства и научных подходов относительно системы административных судебных производств определено место апелляционного производства в этой системе. Сделан вывод, что апелляционное производство является специфической факультативной стадией любого из производств административного судебного процесса.

Gluhoverya M. N. Appellate Production in the System of Productions Administrative Judicial Process

On the basis of analysis of current legislation and scientific approaches in relation to the system of the administrative court preceding the location of appellate production is determined in this system. Drawn conclusion, that an appellate production is the specific op­tional stage is what from the productions of administrative trial.