joomla
ДОСВІД ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У ВИКОРИСТАННІ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ
Форум права

УДК 343.85

М. Г. КОЛОДЯЖНИИ, канд. юрид. наук, Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України

Ключові слова: запобігання злочинності, про­тидія злочинності, профілактика злочинності, громадськість, громадський вплив на злочин­ність, Велика Британія

Здійснення певних висновків щодо політи­ки Великої Британії у сфері запобігань зло­чинності можливе за умови аналізу сучасного стану злочинності в цій країні, а також визна­чення ролі і значень різних суб’єктів у реалі­зації різних стратегій запобіжної діяльності, включаючи стратегію участі громадськості у запобіганні злочинності.

Теоретичну базу статті становлять наукові надбань багатьох як українських вчених, так і науковців з інших країн, включаючи Велику Британію. Серед них можна передусім виділити:

О. М. Бандурку, Б. Бовлінга, В. В. Василевича, О. М. Ведернікову, В. В. Голіну, Д. Грехема, С. Ф. Денисова, О. М. Джужу, В. М. Дрьоміна, С. М. Іншакова, О. Г. Кальмана, О. М. Костенко, О. Г. Кулика, В. В. Лунєєва, В. І. Шакуна, О. Ю. Шостко, Д. Янга та ін.

Наукові праці вказаних вчених присвячені різним аспектам запобігань та протидії зло­чинності, однак в них бракує аналізу сучасно­го стану впроваджень стратегії участі гро­мадськості у запобіганні злочинності у Великій Британії. Тож метою статті є вивчен - ь сучасного британського досвіду у викори­станні громадськості щодо запобігання зло­чинності шляхом вирішень таких завдань: дослідження стану злочинності у Великій Британії; окреслень основних суб’єктів за­побіжної діяльності та визначень місця се­ред них громадськості; аналіз основних форм залучень приватного сектора до справи за­побігання злочинності.

Основним джерелом кримінологічної ін­формації у Великій Британії можна вважати Британський огляд злочинності (British Crime Survey - BCS), що містить основні кількісні та якісні показники злочинності та готується МВС даної держави. У 2012 р. відбулись пев­ні зміни щодо цього огляду. Зокрема, BCS зараз має назву «Огляд злочинності Англії та Уельсу» (The Crime Survey for England and Wales - CSEW), який публікується вже не МВС цієї країни, а Управлінням національної статистики (Office for National Statistics - ONS) [1].

Так, протягом останніх 10 років в Англії та Уельсі (на її території мешкає близько 88 % всіх британців, які вчиняють майже 90 % всіх злочинів) відбувається поступове скорочення як абсолютних, так і відносних показників злочинності. Зокрема, у 2003 р. поліцією цієї країни було зареєстровано 5,9 млн злочинів, у 2007 р. - 5,4 млн, у 2011 р. - 4 млн, а у 2012 р. - 3,7 млн злочинів. Дещо відрізняються від цих показників інші дані, отримані шляхом зага­льнодержавного опитування населень. Від­повідно до даних CSEW у 2002 р. було вчи­нено 12,8 млн злочинів, у 2007 р. - 11 млн,

2011 р. - 9,6 млн, а у 2012 р. - 8,8 млн злочи­нів [2]. Це означає, що різниця між офіційною інформацією британської поліції та більш об’єктивними відомостями, отриманими під час щорічних опитувань англійців, є суттє­вою, оскільки в середньому має відхилення більше, ніж у два рази.

Означене дає підстави для здійснення про­міжного висновку про те, що складань Оглядів злочинності Англії та Уельсу, здійс­нень оцінки віктимізації населення у Вели­кій Британії може і має бути враховано МВС України, науковцями, громадськістю та всіма зацікавленими сторонами для удосконалень вітчизняної моделі кримінально-правової ста­тистики [3].


Стосовно офіційних статистичних відомо­стей поліції Англії та Уельсу про, наприклад, насильницьку злочинність, то протягом останніх років спостерігаються аналогічні до усієї злочинності тенденції: 2007 p. - І млн злочинів, 2011 р. - 782 тис., 2012 р. - 739 тис. Група насильницьких злочинів відповідно до методології британської статистичної звітно­сті охоплює такі різновиди кримінальних по­сягань як вбивство, тілесні ушкодження, пог­роза вбивством, зберігання зброї та ін.

Щодо корисливих злочинів, то їх переваж­на більшість також тяжіє до скорочення. Це стосується, наприклад, грабежів, рівень яких знизився з ІОІ тис. у 2007 р. до 68 тис. у 2012 р. Схожі тенденції простежуються у вчиненні іншого майнового злочину - крадіжки зі зла­мом. Так, в Англії та Уельсі у 2007 р. поліці­єю було зареєстровано 622 тис. цих злочинів, тоді як у 2012 р. - 474 тис. [4].

Таким чином, різниця між показниками офіційних статистичних відомостей про зло­чинність у Великій Британії та її латентною частиною, яка щонайменше у два рази більша за поліцейські дані, вимагає від правоохорон­них органів цієї країни залучення додаткових суб’єктів запобіжної діяльності з метою за­безпечення належного стану законності й охорони правопорядку. І таким суб’єктом, безперечно, є саме громадськість.

Суттєва зміна вектора кримінологічної по­літики Великої Британії - з репресивного на громадський - відбулась у 1994 р. із запрова­дженням урядом країни ініціативи під назвою «Партнери проти злочинності» (Partners Against Crime), метою якої стало поглиблення подальшого співробітництва поліції та насе­лення щодо профілактики злочинів. В межах цієї ініціативи реалізується низка програм: «Сусідське спостереження» (Neighbourhood Watch); «Вуличне патрулювання» (Street Watch); «Квартальний констебль» (The Neighbourhood Constable). Крім цього, ще з 1983 р. в цій країні запроваджено програму «Більш безпечні міста» (The Safer Cities Programme), пов’язану із боротьбою не лише зі злочинністю, але й усуненням у людей по­чуття страху перед кримінальними проявами на підставі здійснення сумісних дій місцевої влади, поліції, представників приватного біз­несу й населення держави [5, с.266, 267].

Поліцію Великої Британії можна назвати основним суб’єктом запобігання злочинності. Вона здійснює не лише репресивну функцію, пов’язану із затриманням злочинців, розкрит­тям злочинів, а й реалізує соціально-обслуго - вуючі та інформаційні напрями роботи, спря­мовані на підвищення у громадськості довіри до правоохоронних органів та розширення участі першої у діяльності із запобігання зло­чинам. Означене вимагає постійного удоско­налення роботи поліції, що досягається завдя­ки її реформуванню. Метою сучасної реформи поліції Великої Британії є: 1) послідовні й все - охоплюючі зміни як у місцевому, так і націо­нальному масштабі; 2) скорочення рівня зло­чинності; 3) підвищення професіоналізму поліцейських; 4) зниження бюрократичних перепон у доступі британських підданих до поліцейських послуг.

Досягненню поліцією Англії та Уельсу по­ставлених перед нею урядом та британським суспільством завдань, у тому числі щодо тіс­ного взаємозв’язку із населенням на місцево­му рівні, сприяє солідне фінансування цього правоохоронного органу. Воно здійснюється з кількох джерел: МВС, Міністерство у справах громад і місцевого самоврядування та дотації на поліцію на місцевому рівні. Як бачимо, навіть у сфері асигнування британської полі­ції простежується зв’язок і зацікавленість мі­сцевих громад у якнайширшому використанні цим органом кримінальної юстиції його пов­новажень, доказом чому є вказана структура фінансування англійської поліції.

Так, у 2010 р. фінансування поліції Англії та Уельсу було на рівні 12,6 млрд фунтів сте­рлінгів, що понад у два рази більше за анало­гічний показник 1995 р. Наприклад, у 2013 р. фінансування МВС України планується на рівні 15,5 млрд грн [6], що є набагато меншим за асигнування британської поліції, а відтак - позначатиметься на ефективності діяльності української міліції.

Одним із напрямів сучасної реформи полі­ції у Великій Британії є удосконалення і оно­влення роботи Коледжу поліцейських. Оста­точне організаційне, структурне й просторове оформлень цієї ідеї має було бути завершено до кінця 2012 р. Необхідність удосконалень даного Коледжу полягає у підвищенні якості роботи поліцейських, яке б відповідало рівню криміногенності в цій країні та «духу» часу. У Коледжі планується вдосконалити та роз­ширити існуючі стандарти поліцейської робо­ти шляхом навчань, підвищень навичок й кваліфікації поліцейських. Одним із ключо­вих питань спеціальної навчальної програми Коледжу має стати створень нових організа- ційно-психологічних методик, спрямованих на скорочень бюрократії в роботі органів поліції, наближень окремих поліцейських до місцевих громад. Це має підвищити авторитет правоохоронних органів та довіри до них з боку громадськості [І].

На даний час у поліції Великої Британії ві­дбувається глобальні перетворень. Генера­льні вектори нової запобіжної доктрини мож­на анонсувати словами Міністра внутрішніх справ цієї країни Т. Мей. Вона відзначила, що головним завданьм сучасної британської по­ліції є скорочень злочинності. Основним за­собом досягнень цієї мети є децентралізація управління поліцейською системою. Почина­ючи з 2012-2013 рр. передбачається суттєве скорочень бюрократичної звітності органів поліції та підпорядкувань їх роботи місцевим громадам, розширень соціально-обслуговую - чої і допоміжної функції поліцейських.

Елементами вказаної управлінської докт­рини є: активне залучень громадськості до охорони громадського порядку; запрова­джень практики виборності поліцейських посад у місцевій громаді; підзвітність органів поліції місцевим мешканцям; інформувань підданих про рівень криміногенності за міс­цем проживання; надань з боку органів дер­жавної влади і поліції грантів на фінансову підтримку найбільш активних громадських організацій, що задіяні у справі запобігань злочинності; стимулювань державою робо­тодавців і бізнесменів з метою активізації їх працівників у громадських справах і розши­рення лав добровольців у сфері профілактики злочинності; створення Форуму інновацій щодо запобігання злочинності, в якому задія­ні наукові кола, бізнес-структури та громад­ські організації, діяльність учасників якого спрямована на удосконалень стратегій ско­рочень злочинності; удосконалення програ­ми громадського безпечного партнерства (CSPs), що включає розвиток нових можливо­стей скоординованої роботи органів держав­ної влади, поліції і громадськості у запобіган­ні злочинності та зменшенні витрат на це [7].

Взагалі у британському суспільстві серед урядовців, правоохоронців, науковців і пред­ставників громадських організацій відбува­ються жваві обговорень сучасної ролі поліції у забезпеченні законності та захисту прав підданих, видів роботи поліцейських тощо. Найпоширенішу точку зору з цього приводу можна виразити словами колишнього мініст­ра поліції Великої Британії X. Блерс, яка від­значила, що найкращим сучасним нововве­денням британської поліції за всю історію її існування є створень так званої громадської патрульної служби CSO (Community Support Officers), яка включає роботу добровільних помічників поліції [8]. Добровільні помічники використовуються переважно за місцем їх проживань. Це справляє позитивний вплив на їх активність, оскільки сприяє реалізації особистої зацікавленості у забезпеченні по­рядку на території обслуговування [9, с. 14].

Згідно із доповіддю «Поліцейська діяль­ність: модернізація повноважень поліції для задоволення потреб громади» функції вказа­них громадських помічників поліції було ро­зширено видами діяльності, спрямованими на боротьбу із жебракуванням і антисоціальною поведінкою. Тепер добровольці здійснюють патрулювання у громадських місцях разом із поліцейськими. При цьому забороьється ви­користовувати добровольців для затримання злочинців або в ситуаціях, пов’язаних із за­стосуванням насильства або коли є загроза їх життю чи здоров’ю. На даний час таких віль­нонайманих неатестованих працівників полі­ції налічується понад 20 тис. осіб, на діяль­ність яких виділяється більше 50 млн фунтів стерлінгів. Також практика показує, що під­вищенню якості роботи співробітництва гро­мадськості і поліції сприяє запровадження підходу, перевіреного пілотним проектом. Відповідно до нього навчання новачків полі­цейської служби відбувається переважно не у навчальних аудиторіях, а на «передовій» пра­воохоронної діяльності, тобто на вулицях, у житлових мікрорайонах, де має місце безпо­середнє спілкування помічників поліції і зна­ходження ними спільної мови із місцевим на­селенням [8].

Наприклад, станом на 2013 р. лондонська поліція нараховує у своїх лавах близько ЗІ тис. поліцейських, з яких 2,5 тис. доброво - льці-курсанти та біля 5 тис. - добровольці - офіцери [10]. Така структура поліції Лондона забезпечує належний рівень правопорядку, тісну взаємодію із місцевим населенням й пі­дтримання довірливих відносин лондонців з офіційними державними інституціями.

Як зазначалось вище, найбільш поширені форми співробітництва поліції та громади за­кріплені у відповідних програмах. Ці програ­ми були запроваджені завдяки створенню у 1988 р. Міністром внутрішніх справ Д. Хер - дом організації «Переймаючись злочинністю» (Crime Concern). Вона існує і зараз, хоча й за­знала певних трансформацій. За 25 років сво­го існування цей проект набув у Великій Бри­танії національного масштабу і охоплює такі напрями роботи, як допомога жертвам злочи­нів, патрулювання добровольців у громадсь­ких місцях, організація сусідського спостере­ження у житлових кварталах, поліпшення освітлення на вулицях тощо [11, с.143].

Як відзначається у спеціальних криміноло­гічних джерелах, присвячених узагальненню сучасного британського досвіду запобігання злочинності [12, с.257-268], програму сусідсь­кого спостереження можна назвати найвідо - мішим антикриміногенним проектом, що було запроваджено в цій країні. На теперішній час в ній бере участь понад 10 млн людей і налічу­ється понад 155 тис. осередків діяльності.

Особливістю цього проекту є те, що його учасники не беруть прямої участі у затриман­ні злочинців, їх переслідуванні тощо. Вони допомагають опосередковано, шляхом, на­приклад, оповіщення місцевих органів поліції про підозрілих осіб чи факт розпочатого зло­чину. Звідси, неофіційний девіз програми зву­чить так: «Громадяни, які намагаються брати правосуддя в свої руки, не допомагають, а лише заважають боротьбі зі злочинністю». Узагальнюючи британський досвід сусідсько­го спостереження, можна виділити наступні здобутки цієї програми, а саме: скорочення рівня місцевої злочинності; посилення у гро­мадян відчуття безпеки, зменшення страху перед злочинністю; активізація зацікавленості місцевих мешканців у вирішенні проблем мі­сцевої громади; налагодження стосунків міс­цевого населення і поліції, а також підвищен­ня авторитету правоохоронних органів у державі в цілому тощо.

Роль самих учасників сусідського спосте­реження полягає у: постійній зацікавленості подіями, що відбуваються у районі проживан­ня та проблемами її мешканців; спостереження за будинками і майном сусідів; створення вра­ження постійної присутності жителів, які уїха­ли у відпустку чи відрядження (прибирання газет й пошти, розміщення власного автомо­біля на сусідській стоянці, увімкнення світла на дворі у вечірній час); повідомлення до по­ліції за телефоном про підозрілих осіб та ін. [12, с.257-268].

Достатньо поширеною у Великій Британії є програма «Зупини злочинця» (Crime Stoppers). У 2013 р. їй виповнилося 25 років. На сайті цієї організації можна знайти інформацію про злочинців, які знаходяться у розшуку за вчи­нення тяжких насильницьких, сексуальних і наркозлочинів. При цьому пошук осіб, які ро­зшукуються, можна здійснювати як за містом проживань користувача, так і за видом вчи­неного злочину. Існує розділ найбільш небез­печних і розшукуваних злочинців. Напри­клад, відповідну інформацію про цих осіб та факти вчинень протиправних дій британці можуть надати в режимі он-лайн за допомо­гою мережі Інтернет або за телефоном (0800- 555-Ш) [ІЗ]. На даний час проект «Зупини злочинця» та Фонд «Безпечний Лондон» є головними партнерами лондонської поліції.

Одним із нововведень, своєрідним «ноу- хау» у сфері запобігань злочинності та під­вищення кримінологічної поінформованості британців про злочинність, є запроваджень чи не першого у світі електронного сервісу під назвою «Карта злочинності». Його суть полягає у можливості для будь-якого корис­тувача мережі Інтернет оцінити рівень кримі- ногенності у будь-якій частині столиці Вели­кої Британії. Зокрема, сервіс дозволяє: визначити рівень та динаміку злочинності у певній частині Лондона; вьвити найбільш поширені злочини чи делікти відповідного району; порівьти показники злочинності те­перішнього часу із попередніми періодами; отримати інформацію про працівників полі­ції, які обслуговують відповідний район (прі­звище, ім’я, посада, звань, фото, контактні телефони, години прийому тощо).

При цьому різні райони Лондона на цій ка­рті мають власний колір (від блакитного до червоного), що свідчить по відповідний рі­вень криміногенності у британській столиці. «Карта злочинності» виявилась дуже вдалим експериментом МВС Великої Британії, що доводить підвищена зацікавленість до нього з боку британців: протягом двох років (2011— 2012) сервісом скористалось понад 500 млн разів [10].

Безперечно такий підхід спрьє досягнен­ню мети так званої обслуговуючої функції поліції, узгоджується із принципами політики орієнтування на громади. «Карта злочиннос­ті» завдяки розширенню уявлень людей про рівень злочинності в районі їх проживання чи роботи сприяє зменшенню віктимізації насе­лення, скороченню витрат на злочинність. Але однією із головних її переваг є соціальна спрямованість цього сервісу, завдяки якому підвищується довіра до поліції та всієї систе­ми органів влади.

Незважаючи на певну стабілізацію кількіс- но-якісних показників злочинності у Великій Британії і навіть скорочень деяких парамет­рів, особливе занепокоєння у керівництва та правоохоронних органів даної країни викли­кає молодіжна злочинність та злочинність не­повнолітніх [14]. Тому з метою адекватного реагування на громадське невдоволень кри- міногенністю у сучасному британському сус­пільстві органами поліції створюються спеці­альні організації, діяльність яких спрямована на заспокоєння громадян й усунення страху перед злочинністю. Серед таких можна виді­лити, наприклад, Фонд «Безпечний Лондон» (Safer London Foundation). Ця організація створена за підтримки поліції і мерії столиці Великої Британії. Фінансувань її діяльності здійснюється з кількох джерел: з боку поліції, керівництва міста та приватних благодійних внесків. Основним завданням Фонду є органі­зація взаємодії поліції й лондонців, особливо у найбільш неблагополучних і криміногенних районах столиці Туманного Альбіону; змен­шень віктимізації неповнолітніх; виявлень родин із проявами сімейного насильства; ви­вчення соціальних та інших проблем молодо­го поколінь; сприяння розв’язанню різних проблем місцевих громад шляхом посередни­цтва між ними та мерією міста тощо [15].

У Великій Британії уряд та поліція заціка­влені у високій активності підданих щодо партнерства з офіційними державними орга­нами із запобігання злочинності. З цією ме­тою у 2009 p., зокрема поліцією Лондона, за­проваджено спеціальну заохочувальну акцію - «Премія Лондона з проблем орієнтованого партнерства» (London Problem Orientated Partnership Awards). У цьому конкурсі органі­зовано кілька номінацій, в яких можуть взяти учать окремі громадяни чи організації, які ре­алізували ефективні програми чи проекти що­до підвищення взаємодії поліції та місцевих громад у запобіганні окремим видам злочин­ності. Особливу увагу журі з числа поліцейсь­ких начальників та науковців приділяють тим програмам, які не лише довели свою резуль­тативність на практиці, але й здатні усунути чи суттєво обмежити криміногенні чинники. На­приклад, у 2011 р. премію здобули два проекти в номінаціях «Безпека у помешканнях» та «Безпека подорожей». Розмір самої премії складає одну тисячу фунтів стерлінгів [10].

Отже, аналіз, звичайно, не всіх, але основних елементів сучасного досвіду участі громадсько­сті у запобіганні злочинності у Великій Брита­нії показує, що політика орієнтування на гро­мади є основним вектором розвитку британської правоохоронної стратегії, на за­провадження якої виділяються чималі кошти із державного, місцевого бюджетів та із спон­сорських джерел. Одним із головних показни­ків ефективності роботи поліції цієї держави на сучасному етапі є, з одного боку, рівень партнерських відносин з місцевим населенням,

А, з другого, - співвідношення витрачених ко­штів на боротьбу зі злочинністю та обсягу зе­кономлених коштів і людських ресурсів від потенційних злочинів, яким вдалось запобіг­ти. І не останню роль у цій формулі відіграє один з основних суб’єктів британської запо­біжної політики - громадськість.

ЛІТЕРАТУРА

1. Homeoffice [Електронний ресурс]. - Ре­жим доступу: Www. Homeoffice. gov. uk.

2. Crime in England and Wales, year ending September 2012 / Statistical Bulletin. - London : Office for National Statistics, 2013. - 97 p.

3. Колодяжний M. Г. Огляди злочинності та віктимізації населення у Великій Британії як джерела кримінологічної інформації / М. Г. Колодяжний // Державна політика у сфері захисту прав потерпілих від криміналь­них правопорушень в Україні : матеріали «Круглого столу» (м. Харків, 25 квіт. 2013 р.) / редкол. : В. І. Борисов (голов, ред.), Б. М. Го - ловкін (заст. голов, ред.) та ін. - X. : Право, 2013.-С. 120-123.

4. Office for National Statistics [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Www. ons. gov. uk.

5. Ведерникова О. Н. Теория и практика борьбы с преступностью в Великобритании /

О. Н. Ведерникова. - М. : Рос. криминол. ас - соц., 2001. - 344 с.

6. Видатки бюджету-2013: силовикам до­дали, а чиновників обділили [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://tvi. ua/new/ 2012/12/04/vydatky_byudzhetu_2013_sylovyka m_dodaly_a_chynovnykiv_obdilyly.

7. A New Approach to Fighting crime. - London : Home Office, 2012. - 12 p.

8. Москвичев А. И. Дебаты о реформе по­лиции Великобритании / А. И. Москвичев // Борьба с преступностью за рубежом. - 2005. - № 11.-С. 27-30.

9. Майоров В. И. Организация деятельнос­ти по охране общественного порядка в США, странах Европы и России : учеб. пособие /

В. И. Майоров. - Челябинск : Полиграф - Мастер, 2003. - 50 с.

10. Metropolitan Police [Електронний ре - сурс]. - Режим доступу: Http://content. met. police. uk/Site/diver sityandequality.

11. Public-Private Partnerships and Community Safety: Guide to Action. - Montreal : International Centre for the Prevention of Crime, 2011,- 156 p.

12. Бандурка О. M. Партнерські взаємовід­носини між населенням та міліцією : підруч­ник/ О. М. Бандурка, В. О. Соболев, В. І. Мо - сковець. - X. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. - 352 с.

13. Crimestoppers [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Https://crimestoppers-uk. org.

14. Білоконь М. А. Запобігання злочиннос­ті неповнолітніх: досвід країн Європейського Союзу : автореф. дис. на здобуття наук, сту­пеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / М. А. Білоконь ; Наук.-дослід, ін-т вивч. про­блем злоч. ім. акад. В. В. Сташиса НАПрН України. - X., 2013. - 20 с.

15. Safer London Foundation [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://www.

image009Колодяжний М. Г. Досвід Великої Британії у використанні громадськості щодо за­побігання злочинності /М. Г. Колодяжний // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 317—323 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j- pdf/FPindex. htm_2013_3_53.pdf

На підставі аналізу сучасних тенденцій злочинності у Великій Британії здійснено спробу виокремлення в ній основних напрямів реалізації стратегії участі громадськос­ті у запобіганні злочинності.

Колодяжный М. Г. Опыт Великобритании в использовании общественности по пре­дупреждению преступности

На основании анализа современных тенденций преступности в Великобритании осу­ществлена попытка выделения в ней основных направлений реализации стратегии участия общественности по предупреждению преступности.

Kolodyazhny М. G. The UK Experience in the Use of the Public on the Prevention of Crime On the basis of analysis of current trends of criminality in the UK was an attempt to highlight the main lines of the Public Participation Strategy for the Prevention of Crime.