УДК 342.9:351.74

С. М. КАВУН, Сумський державний універ­ситет

Ключові слова: профілактика, попередження, діяльність, робота, кримінальна міліція, правове регулювання

Однією з головних проблем, що перешко­джає нормальній діяльності кримінальної міліції є багатоманітність і невпорядкова­ність законодавства, відсутність єдиного но - рмативно-правового акта, що в комплексі визначав би структуру, принципи, функції та завдання кримінальної міліції, напрямки та форми взаємодії і координації як між ними, так і іншими правоохоронними органами та підрозділами. Відсутність такого комплекс­ного та систематизованого правового акта призводить до дублювання правоохоронних функцій, неузгодженості правоохоронних заходів, наслідком чого є низька ефектив­ність їх правоохоронного впливу на право­порушення.

Важливе значення для забезпечення за­конності діяльності підрозділів кримінальної міліції, а також одним із напрямків зовніш­ньо-організаційної роботи кримінальної мі­ліції є попереджувальна (профілактична) ро­бота, яка дозволяє виключити можливість завдання матеріальних і моральних збитків фізичним та юридичним особам від проти­правних дій. Ця робота має неабияке значен­ня, адже значно легше запобігти протиправ­ним посяганням, ніж потім відновлювати порушені цими посяганнями права та свобо­ди.

Питаннями профілактики займаються на­уковці різних галузей, як правових (криміно­логія, криміналістика), так і не правових (со­ціологія, психологія). Тому, серед спрямувань профілактичної діяльності, що проводиться правоохоронними органами, виділяють такі основні її види: оперативно - розшукову, кримінально-правову, адмініст­ративно-правову, криміналістичну, криміно­логічну та інші. Визначені види профілакти­чної діяльності не слід розглядати ізольовано один від одного, хоч кожен із них і має свої особливості [1, с.202].

Отже, метою статті є аналіз сучасного стану профілактичної діяльності підрозділів кримінальної міліції, визначення перспектив її вдосконалення. Для цього планується: про­аналізувати чинне законодавство та проекти нормативно-правових актів, що регламенту­ють профілактичну роботи підрозділів кри­мінальної міліції, з’ясувати співвідношення понять попереджень злочинів та профілак­тика злочинів, визначити мету та завдання профілактичної роботи кримінальної міліції.

На жаль, на даний час профілактична дія­льність недостатньо врегульована на законо­давчому рівні. Так, можна знайти і проект Закону «Про профілактику правопорушень», і проект Закону «Про профілактику злочи­нів», які досить схожі між собою, але жоден із них не був прийнятий.

Проект Закону України «Про профілакти­ку правопорушень» визначає, що профілак­тика правопорушень - обов’язкова діяль­ність органів державної влади, місцевого самоврядувань, підприємств, установ, орга­нізацій незалежно від форм власності, у тому числі громадських організацій, спрямована на виявлення та усунення причин і умов, які спрьють учиненню правопорушень, а також виявлення осіб, схильних до вчинення пра­вопорушень, та застосувань заходів до їх виправлення. Проект також закріплює функ­ції суб’єктів профілактики правопорушень, до яких належать: розроблення заходів про­філактики правопорушень; організація об’єктивного статистичного обліку, що відо­бражає реальний стан правопорядку на тери­торії України, Автономної Республіки Крим, області, міста, району, селища, села, підпри­ємства, установи, організації незалежно від форм власності; систематичний аналіз стати­стичних даних про правопорушень, учинені в різних сферах життєдіяльності; прогнозу­вань криміногенної ситуації на території країни та в окремих її регіонах на перспекти­ву; визначення сил і засобів, необхідних для ефективної профілактики правопорушень; фінансувань і матеріально-технічне забез­печень заходів профілактики правопору­шень; практична реалізація комплексних і цільових програм та інших профілактичних заходів з профілактики правопорушень та усунення їх детермінант; аналіз стану профі­лактичної діяльності в цілому в державі та регіонах з метою визначення її ефективності та внесень необхідних корективів у профі­лактичну роботу; правове роз’яснення серед населень чинного законодавства з питань недопущення протиправної поведінки та ві­дповідальності за вчинень правопорушень; інформування населення про стан профілак­тики правопорушень через засоби масової інформації; патріотичне, моральне, духовне виховання і пропаганда здорового способу життя як засіб відвернення громадян від нар­команії, наркозлочинності й алкоголізму; психологічна реабілітація осіб, що вживали наркотичні засоби, психотропні речовини та зловживали спиртними напоями [2].

Наразі в Україні діє Концепція реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року. У даній концепції закріплено, що сьогодні у сфері підтримки законності та правопорядку низка питань потребують термінового вирі­шення. Кризові процеси, що відбуваються в соціально-економічній сфері, призвели до ускладнення криміногенної ситуації, зміни структури злочинності та зумовили виник­нення нових форм і способів учинення про­типравних діянь. Спостерігається тенденція до збільшення масштабів криміналізації ос­новних сфер життєдіяльності населень. По­ряд із зменшенням кількості вчинених зло­чинів середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких злочинів спостерігається тенденція до збільшення кількості правопо­рушень у сфері економіки. Недосконалість системи реінтеграції бездомних осіб і без­притульних дітей, соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, неви - рішеність питання щодо примусового ліку­вання осіб, хворих на алкоголізм, спричиня­ють збільшення кількості злочинів, учинених повторно, у громадських місцях, у тому чис­лі в стані алкогольного сп’яніння [3]. Крім того, на рівень кривої правопорушень нега­тивним чином впливають поширення дитячої бездоглядності, зокрема, послаблення функ­цій сім'ї, зменшення кількості позашкільних гуртків і секцій за місцем проживання приз­водять до збільшення кількості правопору­шень, учинених неповнолітніми та за їх уча­стю, випадків утягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Незайьтість населен­ня, зокрема, молоді, впливає на зростання рівня злочинності. Актуальним є питання розроблення дієвих заходів щодо недопу­щення залучення таких осіб до протиправної діяльності [3].

Усі перелічені фактори негативно позна­чаються на міжнародному іміджі держави, її економічному становищі, призводять до зменшення обсягу інвестицій та зниження рівня довіри населення до влади. До погір­шення економічної ситуації в державі приз­водять стрімкі зміни умов господарювання і ринкової кон’юнктури, що зумовили поси­лення соціального чинника скоєння право­порушень [3]. У зв’язку з цим метою вище­згаданої Концепції є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень шляхом розроблення та здійснення комплексу захо­дів, спрямованих на вьвлення та усунення причин і умов учинення злочинів, захист ін­тересів людини, суспільства і держави від протиправних посягань, а також налаго­дження дієвої співпраці між центральними і місцевими органами виконавчої влади, Ра­дою міністрів Автономної Республіки Крим та громадськістю в зазначеній сфері [3].

Що ж стосується програм профілактики безпосередньо злочинності, то сьогодні вони розробляються та впроваджуються, як пра­вило, на рівні окремих адміністративно - територіальних одиниць - наприклад, при­йнята Тернопільською районною радою Ра­йонна комплексна програма профілактики злочинності та охорони громадського поряд­ку на 2011-2015 роки. Метою даної Програ­ми є забезпечення активної наступальної протидії злочинності та досягнення її зни­ження на основі чітко визначених пріорите­тів, об’єднання зусиль органів державної влади, правоохоронних і контролюючих ор­ганів, громадськості у напрямку профілакти­ки та протидії злочинності, корупції, пору­шенням громадського порядку та іншим антисоціальним проявам, які негативно впливають на рівень захисту конституційних прав і свобод громадян. Програма спрямова­на на підвищення ефективності реалізації узгоджених заходів правоохоронними орга­нами району, органами виконавчої влади та місцевого самоврядувань щодо профілак­тики правопорушень та усунення причин, що зумовили їх вчинення, захист прав і закон­них інтересів жителів району, шляхом фі­нансування з районного бюджету тих пріо­ритетних напрямів та заходів, які впливають на стан правопорядку в районі, але не фінан­суються або частково фінансуються з держа­вного бюджету [4].

Суттєвим недоліком, що перешкоджає впровадженню ефективної профілактичної роботи підрозділів кримінальної міліції, на нашу думку, є відсутність єдиного розуміння щодо використання термінів «попередження злочинів» та «профілактика злочинів». Так, у літературі іноді ототожнюють поняття «по­передження злочинів» та «профілактика зло­чинів». Зокрема, Н. В. Щедрін вказує, що по­передження злочинності - це специфічний різновид соціального управління, метою яко­го є зниження ймовірності злочинної поведі­нки, для чого суб’єкт, використовуючи весь комплекс законних заходів впливу, стиму­лює включень об’єкта в систему суспільно - корисних відносин та обмежує його негатив­ні зв’язки [5, с.6]. Ми підтримуємо точку зо­ру, що попередження злочинів є загальним поьттям, до якого з поміж інших входить і профілактика. Отже, основними самостійни­ми напрямами (видами) діяльності суб’єктів попередження є профілактика, запобігання і припинення злочинів, які мають свою спе­цифіку за характером, змістом, часом, сфе­рою і метою застосування [6, с.7; 7, с. 131— 132; 8, с.127].

Враховуючи викладене, робимо висновок, що профілактика здійснюється на тій стадії, коли є підстави вважати, що особа може ста­ти на шлях вчинення злочину. Запобігання може здійснюватись тоді, коли у особи ви­ник умисел на вчинення протиправного ді­яння і до початку його вчинення. Припинен­ня може здійснюватися в момент коли протиправне діяння розпочалось але ще не завершилось. Тобто, припинення покликане не допустити завершення протиправного ді­яння.

Загальновизнаним є поділ профілактики на два рівні: загальна профілактика та інди­відуальна. До того ж, такий поділ було за­кріплено в проекті закону «Про профілакти­ку злочинів» [9]. Так, згідно з його положеннями загальна профілактика - це діяльність щодо виявлення детермінанта злочинності, а також розробка і здійснення заходів, спрямованих на їх усунення чи ней­тралізацію. До заходів загальної профілакти­ки відносять: профілактичну перевірку, про­філактичний припис, повідомлення про невиконання профілактичного припису, роз’яснення положень законодавства з пи­тань профілактики, інформування населення про стан злочинності, засоби та методи захи­сту населень від злочинних посягань.

Індивідуальна профілактика вказаним проектом визначається як сукупність різного роду дій, спрямованих на позбавлення та усунення анти суспільних намірів у свідомо­сті осіб, які вчиняють або потенційно здатні допустити правопорушення. До заходів ін­дивідуальної профілактики належать: роз’яснень суспільної небезпечності чи протиправності поведінки особи, яка скоїла правопорушення, усне її попередження про недопустимість протиправних і антигромад­ських дій, офіційне застереження про непри­пустимість протиправної поведінки, профі­лактичний облік в органа внутрішніх справ і здійснені у зв’язку з цим заходи, адміністра­тивний нагляд ОВС, соціальний патронаж.

Є. С. Лапін та Ю. М. Михайлова вказують, що профілактичний вплив на особу здійсню­ється в певних формах. Вчені виділяють ос­новні з них:

1) індивідуальна бесіда (ознайомчо - роз’яснювальна, виховна із залученням гро­мадськості, попереджувальна з винесенням офіційного подання);

2) залучення до індивідуальної роботи осіб, які можуть позитивно вплинути на профілактуємих (наприклад, посадових осіб контролюючих та інших органів державної влади, громадськості, членів сім’ї об’єкта профілактики);

3) створення навколо об’єкта профілакти­ки обстановки нетерпимості антигромадської поведінки, що виключає вчинення ним про­типравних діянь;

4) здійснення постійного і превентивного контролю за діями профілактуємих;

5) інші форми [10, с. 122].

Таким чином, для діяльності кримінальної міліції, як і для діяльності інших органів, ха­рактерна, насамперед, попереджувальна ро­бота. Профілактична її спрямованість вима­гає, щоб у процесі безпосереднього здійснення своїх функцій підрозділи кримі­нальної міліції виявляли і вимагали усунення правопорушень та злочинів, причин і умов їх виникнення, вживали заходів щодо запобі­гання іншим правопорушенням та злочинам. Отже, мету попереджувальної діяльності кримінальної міліції становить своєчасна профілактика правопорушень і злочинів, встановлення причин та умов їх виникнення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кириченко О. В. Оперативно - розшукова профілактика злочинів як вид ді­яльності ОВС України / О. В. Кириченко, О.

А. Шевченко // Вісник ЗЮІ ДДУВС. - 2009.

- № 2. - С. 199-206.

2. Проект Закону про профілактику пра­вопорушень : від 29.12.2009 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://court. gov. Ua/tu26/6/2358.

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року» від 30.11.2011 p., № 1209-р // [Електронний ре - сурс]. - Режим доступу: http ://zakon2. rada. gov. ua/laws/ show/1209-

2011-%D1%80.

4. Рішень Тернопільської ради «Про за­твердження районної комплексної програми профілактики злочинності та охорони гро­мадського порядку на 2011-2015 роки» : від

23.12.2010 p., № 22 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://www. trrada. te. ua/196.

5. Щедрин Н. В. Основы общей теории предупреждения преступности : учеб. посо­бие / Н. В. Щедрин. - Красноярск : Красно­ярск. гос. ун-т, 1999. - 58 с.

6. Голіна В. В. Попередження злочиннос­ті : конспект лекцій / В. В. Голіна. - X. : Укр. юрид. академія, 1994. - 40 с.

7. Зелінський А. Ф. Кримінологія : навч. посіб. / А. Ф. Зелінський. - X. :Рубікон, 2000.

- 240 с.

8. Криминологь : учебник /под общ. ред. Ю. Ф. Кваши. - Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. - 704 с.

9. Проект Закону України про профілак­тику злочинів : від 12.04.1998 p., № 0924 [Електронний ресурс] - Режим доступу: Http://static. rada. gov. ua/osmir/tables/ll_99/TA BL09240002.html.

10. Лапин Е. С. Краткий курс теоретиче­ских основ оперативно-розыскной деятель­ности : учебное пособие / Е. С. Лапин, Ю. Н.

Михайлова. - Саратов : Научная книга, 2006.

- 148 с.

Кавун С. М. До проблеми профілактичної (попереджувальної) роботи підрозділів кримінальної міліції/ С. М. Кавун // Форум права. — 2013. — № 2. — С. 180—184 [Елект­ронний ресурс].

Проаналізовано чинне законодавство та проекти нормативно-правових актів, що рег­ламентують профілактичну роботу підрозділів кримінальної міліції, розкрито співвід­ношення понять попередження злочинів та профілактика злочинів, визначено мету та завдання профілактичної роботи кримінальної міліції.

Кавун С. Н. К проблеме профилактической (предупредительной) работы подразделе­ний криминальной милиции

Проанализировано действующее законодательство и проекты нормативно-правовых актов, которые регламентируют профилактическую работу подразделений крими­нальной милиции, раскрыто соотношение понятий предупреждения преступлений и профилактика преступлений, определены цели и задачи профилактической работы криминальной милиции.

Kavun S. N. The Problem Prevention (Warning) of the Criminal Police Units

This paper analyzes the existing legislation and draft regulations governing the prevention work unit’s criminal police, revealed correlation between crime prevention and crime pre­vention, conclusions regarding the purpose for tasks prevention of criminal police.