joomla
СУБ’ЄКТИ УПРАВЛІННЯ МІЛІЦІЄЮ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЇХ ПРАВОВИЙ СТАТУС
Форум права

УДК 354.743:347.84

В. І. РАТУШ 11 ЯІ\, Міністерство внутріш­ніх справ України

Ключові слова: міліція, громадська безпека, мі­ліція громадської безпеки, громадський порядок

Формування ідеології служіння держави людині можливе лише за умов практичної реалізації конституційного принципу верхо­венства права, що передбачає орієнтацію ді­яльності державних органів на захист прав людини, забезпечення їх пріоритетності пе­ред усіма іншими цінностями демократичної держави [1, с.163]. Управлінь суспільством, забезпечення правопорядку здійснюється за допомогою активних засобів цілеспрямова­ного впливу на свідомість та поведінку лю­дей [2, с.72]. У забезпеченні правомірної по­ведінки учасників суспільних відносин, в тому числі в сфері забезпечень громадсько­го порядку та громадської безпеки, бере участь багато органів виконавчої влади, осо­бливе місце серед яких посідає міліція, а са­ме - міліція громадської безпеки [3, с.222].

Ефективний та сталий розвиток демокра­тії, зміцнення законності і державної дисци­пліни тісно пов’язані з підвищенням якості та ефективності роботи правоохоронних ор­ганів [4, с.288], і, зокрема, міліції громадсь­кої безпеки України. Головною соціальною цінністю в Україні є людина, її життя і здо­ров’я, честь і гідність [5, с.7], саме тому дія­льність міліції громадської безпеки має на меті охорону та захист означених цінностей на благо усьому суспільству.

Ці та інші приклади, на нашу думку, яск­раво свідчать про важливість для суспільства та держави визначення суб’єктів управління міліцією громадської безпеки та її правового статусу, тому що повноцінне функціонуван­ня суспільства та держави можливе за наяв­ності ефективної та сталої правоохоронної діяльності міліції громадської безпеки. З огляду на це набуває актуальності дослі­дження суб’єктів управління міліцією гро­мадської безпеки та її правового статусу, що і є основною метою даної статті.

Відзначимо, що сьогодні в українській правовій науці поняття «суб’єкти управління міліцією громадської безпеки» та її правовий статус завдяки науковій діяльності В. Б. Авер’янова, О. М. Бандурки, Ю. П. Битяка,

O. A. Банчука, С. М. Гусарова, О. В. Джафаро - вої, О. С. Доценка та інших авторів набули певного наукового з’ясування, проте цей процес ще не можна вважати завершеним. Це пов’язано, насамперед, з відсутністю ви­черпного визначення поняття суб’єктів управління міліцією громадської безпеки, що, безумовно, негативно впливає на ефек­тивність, а подекуди і законність правозасто - сування, перш за все, у сфері діяльності пра­воохоронних органів.

Незважаючи на існування великої кількості різноманітних класифікацій суб’єктів управлінської діяльності, науковці, які досліджували дану проблему, дійшли згоди щодо використань в якості критерію класифікації означених суб’єктів, а відтак і суб’єктів управління міліцією громадської безпеки, характер повноважень та вертикаль побудови виконавчої гілки влади.

Отже, на нашу думку, суб’єктів управлін­ня міліцією громадської безпеки варто поді­лити на дві групи:

1) які здійснюють управлінь міліцією громадської безпеки як структурним підроз­ділом міліції в цілому, а саме: Президент України; Кабінет Міністрів України; Мініс­терство внутрішніх справ України (зокрема Міністр внутрішніх справ та його заступни­ки);

2) які безпосередньо здійснюють управ­ління окремими підрозділами міліції громад­ської безпеки, а саме:

- Департамент громадської безпеки МВС України (начальник Департаменту громадсь­кої безпеки МВС України; начальник управ­ління МВС в певній області; заступник нача­льника МВС в певній області, начальник міліції громадської безпеки; начальник міськ-, райвідділу УМВС України у певній області; заступник начальника міськ-, рай­відділу УМВС України у певній області, на­чальник міліції громадської безпеки);

- Департамент Державної автомобільної інспекції України (далі - ДАІ України): на­чальник Департаменту ДАІ України; началь­ник управління ДАІ України в області; нача­льник районного відділення ДАІ України;

- Відділ ветеринарної міліції МВС Укра­їни (начальник відділу; начальник відділу ветеринарної міліції з проведення карантин­них ветеринарних заходів Головного управ­ління МВС в певній області).

Розглянемо правовий статус наведених суб’єктів більш детально.

Президент України є главою держави і за­ймає найвище місце в системі державних ін­ституцій, здійснюючи функцію вищого полі­тичного представництва країни як у внутрішній, так і зовнішній політиці. Для забезпечення стабільності конституційного ладу, узгодженого функціонування держав­ного механізму, авторитетного представниц­тва держави в міжнародних відносинах, ін­ститут президентства на сучасному етапі є об’єктивно необхідним. Глава держави наді­лений широкими повноваженнями у сфері взаємовідносин із законодавчою, виконав­чою та судовою владою, він виступає своєрі­дним арбітром між ними, а відтак є симво­лом єдності держави та її офіційним представником [6, с.42].

Координуючи таку сферу діяльності орга­нів виконавчої влади як правоохоронна, Пре­зидент України затверджує і контролює ви­конання комплексних цільових програм боротьби зі злочинністю, програм профілак­тики злочинності, видає укази стосовно ор­ганізації охорони громадського порядку то­що. Ці питання безпосередньо стосуються також міліції громадської безпеки.

Наступний суб’єкт управління міліцією громадської безпеки - Кабінет Міністрів України, який є вищим органом в системі органів виконавчої влади. В результаті аналі­зу повноважень Кабінету Міністрів України, закріплених на законодавчому рівні, можна виокремити ті, що мають безпосереднє від­ношення до сфери охорони громадського порядку, здійснення управління міліцією громадської безпеки:

- вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина;

- розроблення і виконання загальнодер­жавних програм, зокрема спрямованих на організацію охорони громадського порядку;

- здійснення заходів щодо забезпечення громадського порядку та боротьби зі зло­чинністю тощо [7].

Кабінет Міністрів України як один із ос­новних зовнішніх суб’єктів управління мілі­цією громадської безпеки реалізує державну політику в означеній сфері шляхом прийнят­тя окремих нормативно-правових актів. На­приклад, постановами Кабінету Міністрів України затверджено Положення про Дер­жавну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ та Положення про підроз­діли ветеринарної міліції з проведення кара­нтинних ветеринарних заходів, Правила за­стосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку тощо.

Міністерство внутрішніх справ України як суб’єкт управління міліцією громадської безпеки, відповідно до чинного законодавст­ва має такі повноваження: видає на основі та на виконання актів законодавства накази, організовує і контролює їх виконання; роз­робляє проекти державних програм з охоро­ни громадського порядку, боротьби зі зло­чинністю, безпеки дорожнього руху та міграції; організовує здійснення органами внутрішніх справ заходів із виявлення, розк­риття та припинення злочинів; організовує та здійснює оперативно-розшукову діяль­ність; бере участь у боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, корупцією та у запобіганні легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; бере участь у заходах із протидії злочинності на транспор­ті; уживає заходів з організації конвоювання, а також у випадках, визначених законодавст­вом, утримання затриманих, узятих під варту осіб під час досудового слідства, підсудних (засуджених) осіб на вимогу судових органів тощо [8].

Очолює Міністерство внутрішніх справ України Міністр, який, у свою чергу, у сфері громадської безпеки здійснює комплекс пов­новажень, серед яких чільне місце посіда­ють: визначення стратегічних напрямів ро­боти у сфері громадської безпеки МВС України та шляхів виконання покладених на нього завдань, затвердження планів роботи МВС України, звітів про їх виконання; ве­дення переговорів і підписань міжнародних договорів України; призначення на посади та звільнення з посад начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, їх пер­ших заступників і заступників; призначення на посади та звільнення з посад начальників районних, районних в містах, міських управ­лінь (відділів), лінійних управлінь (відділів); проведення нарад з питань громадської без­пеки та інших питань, що належать до його компетенції, тощо [8].

Заступник Міністра внутрішніх справ України здійснює узагальнення підсумків роботи підрозділів міліції громадської безпе­ки, визначає завдань щодо покращення за­безпечень охорони громадського порядку, профілактики правопорушень протягом звіт­них періодів та інші. Наприклад, Заступни­ком Міністра внутрішніх справ України під­бито підсумки роботи блоку громадської безпеки за перший квартал 2013 року, наго­лошено, що на території нашої держави у період з 18 січня до 31 березня цього року проводилися профілактичні заходи, пов’язані з відвідуванням дільничними ін­спекторами міліції помешкань громадян, під умовною назвою «Візит» [9].

Департамент громадської безпеки очолює начальник, підпорядкований Міністру внут­рішніх справ України та його заступнику, який відповідно до розподілу функціональ­них обов’язків здійснює координацію роботи МВС України щодо забезпечення громадсь­кого порядку та громадської безпеки [10].

Департамент громадської безпеки МВС

України як безпосередній суб’єкт управління підрозділами міліції громадської безпеки здійснює контроль за організацією роботи та діяльністю підрозділів патрульної служби, міліції особливого призначення «Беркут», спеціальних установ, підрозділів конвойної служби міліції, спеціальних підрозділів су­дової міліції «Грифон», дільничних інспек­торів міліції, дозвільної системи, ліцензу­вань та державного кордону [11].

Начальники управлінь (головних управ­лінь) МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - УВМС (ГУМВС) Укра­їни) здійснюють керівництво окремими структурними підрозділами міліції громад­ської безпеки на відповідному рівні.

У свою чергу, заступники начальників УМВС (ГУМВС) України, начальники мілі­ції громадської безпеки як суб’єкти управ­ління міліцією громадської безпеки здійс­нюють безпосереднє управління структурними підрозділами громадської без­пеки з метою досягнення таких завдань: за­хист інтересів громадян; забезпечення реалі­зації основних прав та свобод людини та громадянина в України; забезпечення до­тримань громадської безпеки та громадсь­кого порядку; виявлення та розкриття певних злочинів; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних пося­гань; надання допомоги фізичним і юридич­ним особам у межах відповідних повнова­жень міліції та інші [12].

Безпосереднє керівництво підрозділами громадської безпеки на місцевому рівні здій­снюють начальники міськ-, райвідділів мілі­ції та їх заступники із питань громадської безпеки. До компетенції начальника міськ-, райвідділу міліції насамперед віднесено пов­новаження щодо закріплення за дільничним інспектором міліції адміністративної дільни­ці; визначення чисельності та розміру адмі­ністративної дільниці відповідно до операти­вної обстановки та інші [13].

До повноважень заступника начальника міськ-, райвідділу віднесено: погодження щодо прийому на службу дільничних інспек­торів міліції; контроль за передачею та зда­чею адміністративної дільниці дільничними інспекторами міліції; охорону громадського порядку та безпеки; проведення загальної та індивідуальної профілактичної роботи серед жителів адміністративної дільниці; роботу з населенням та громадськими формуваннями на адміністративній дільниці щодо охорони громадського порядку й громадської безпеки [14]; профілактику правопорушень та боро­тьбу зі злочинністю тощо [15].

Наступним структурним підрозділом мі­ліції громадської безпеки є Департамент Державної автомобільної інспекції України, до його функцій віднесено: аналіз стану за­безпечення безпеки дорожнього руху в Укра­їні, підготовку пропозицій щодо його вдос­коналення, розроблення заходів, спрямованих на зниження аварійності та тя­жкості її наслідків; координацію діяльності підрозділів Департаменту та контроль за ви­конанням вимог законодавства; організацію роботи ДПС України; організацію адмініст- ративно-правозастосувальної діяльності під­розділів ДАІ під час виявлення та докумен­тування порушень Правил дорожнього руху; організацію роботи підрозділів ДАІ щодо розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП; організацію реєстраційно - екзаменаційної роботи [16] тощо.

Начальник Департаменту ДАІ України виконує такі функції: створює та здійснює керівництво відповідними структурними підрозділами; проводить загальнодержавний аналіз дорожньо-транспортних пригод, без­посередньою причиною яких були або вчи­ненню яких сприяли незадовільні дорожні умови, розробляє пропозиції, у тому числі до загальнодержавних програм, щодо запобі­гання дорожньо-транспортним пригодам то­що [16].

Начальник управління ДАІ України в пе­вній області відповідно до чинного законо­давства виконує такі функції як організація роботи дорожньо-патрульної служби, секто­ру організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг, сектору оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод, дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП, тощо [17].

Начальник районного відділення ДАІ України в певній області здійснює керівниц­тво відповідними структурними підрозділа­ми у певному районі та виконує такі функції як здійснення аналізу стану забезпечення безпеки дорожнього руху в певному районі; організація у межах своїх повноважень захо­дів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки; здійснення контролю за виконанням вимог чинного законодавства підлеглими структурними підрозділами то­що [16].

Відділ ветеринарної міліції МВС України вживає заходів щодо надання практичної до­помоги державним органам ветеринарної медицини в організації та здійсненні контро­лю і нагляду за виконанням ветеринарно - санітарних вимог щодо профілактики, лока­лізації та ліквідації карантинних хвороб тва­рин шляхом: забезпечення проведення захо­дів, спрямованих на ліквідацію спалахів інфекційних хвороб тварин; здійснення дер­жавного ветеринарно-санітарного нагляду за виробництвом і обігом продуктів тваринно­го, а на агропродовольчих ринках - і рос­линного походження, ветеринарних препара­тів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів, репродуктивного матеріалу, а також обігу засобів ветеринарної медицини та за­собів догляду за тваринами; здійснення дер­жавного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду за переміщенням об’єктів держав­ного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в межах України, у тому числі тва­рин тощо [18].

Начальник Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних захо­дів виконує такі функції як: забезпечення проведення заходів, спрямованих на ліквіда­цію спалахів інфекційних хвороб тварин; здійснення державного ветеринарно- санітарного контролю і нагляду за перемі­щенням об’єктів державного ветеринарно- санітарного контролю і нагляду в межах України, у тому числі тварин; перевірка до­тримання правил видачі та оформлення вете­ринарних документів, а також документації, пов’язаних із безпекою продуктів тваринно­го походжень, станом здоров’я тварин; зу­пинення або обмеження діяльності з вироб­ництва та обігу товарів на потужностях (об’єктах) у разі порушень їх операторами вимог ветеринарно-санітарних заходів тощо

[19].

Відповідно до п. З постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження По­ложення про підрозділи ветеринарної міліції з проведень карантинних ветеринарних за­ходів» територіальні підрозділи ветеринар­ної міліції організаційно підпорядковуються заступникам начальників головних управ­лінь, управлінь МВС в Автономній Респуб­ліці Крим, областях, містах Києві та Севас­тополі, міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ, а функціона­льно - начальникам відповідних територіа­льних органів Держветфітослужби [19].

Начальники підрозділів ветеринарної мі­ліції з проведень карантинних ветеринар­них заходів управлінь (головних управлінь) МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють керівництво підлеглими струк­турними підрозділами та виконують такі фу­нкції: беруть участь у здійснень державного ветеринарно-санітарного нагляду за прове­денням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях (об’єктах) продуктів тва­ринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походжень; організовують про­ведення епізоотичного розслідування, спря­мованого на встановлень причин виник­нення інфекційних хвороб тварин, а також умов, що призводять до надходження в обіг небезпечних або не придатних для спожи­вання харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі тощо [19].

Розглянувши повноваження та функції суб’єктів управління міліцією громадської безпеки, варто відзначити, що вони характе­ризуються чіткою ієрархічною побудовою із врахуванням певних особливостей. Означене дозволяє максимально повно та ефективно здійснювати реалізацію положень чинного законодавства щодо захисту прав та свобод громадян від протиправних посягань.

ЛІТЕРАТУРА

1. Когут Я. М. Шляхи реформування мілі­ції громадської безпеки / Я. М. Когут // Нау­ковий вісник Львівськ. держ. ун-ту внутр. справ. - 2012. - № 1. - С. 162-169.

2. Білий П. М. Заходи адміністративного примусу та їх класифікація / П. М. Білий // Вісник Одеськ. ін-ту внутр. справ. - 1999. - № 4. - С. 72-77.

3. Яр макі X. П. Спеціальний примус, що застосовується міліцією при здійсненні ад­міністративного нагляду / X. П. Ярмакі // Ві­сник Нац. ун-ту внутр. справ. - 2006. - № 35.

С. 222-228.

4. Джафарова О. В. Заходи адміністрати­вного примусу в діяльності органів держав­ної податкової служби України / О. В. Джа­фарова, В. О. Іванцов // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. - 2007. - № 36. - С. 288-297.

5. Дрозд Ю. В. Співвідношення адмініст­ративної відповідальності з іншим видами адміністративної примусу : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і про­цес; фінансове право» / Ю. В. Дрозд. - К.,

2010. - 18 с.

6. Присяжнюк А. И. Загальна характерис­тика повноважень Президента України щодо контролю за діяльністю органів виконавчої влади / А. И. Присяжнюк // Наше право. -

2011. -№ 4.-С. 41-45.

7. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» : від 07.10.2010 p., № 2591 // Уря­довий кур’єр. - 2010. - № 192.

8. Указ Президента України «Про Поло­ження про Міністерство внутрішніх справ України» : від 03.08.2011 p., №383/2011 [Електронний ресурс] Режим доступу: Http://zakonl. rada. gov. ua/laws/show/383/2011.

9. Нарада керівного складу міліції громад­ської безпеки [Електронний ресурс] Режим доступу:

Http ://mvs. gov. ua/mvs/control/main/uk/publi sh/


Article/838870.

10. Ратушняк В. І. Завдання та структура підрозділів міліції (поліції) громадської без­пеки України та інших країн СНД: порівня­льно-правовий аналіз / В. І. Ракушняк / В. І. Ратушняк // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. - 2012. - № 4 (59). - Ч. 2. - С. 145-154.

11. Структура МВС України [Електрон­ний ресурс] Режим доступу: http ://mvs. gov. ua/mvs/control/main/uk/publi sh/ article/544992.

12. Закон України «Про міліцію» : від

P., № 565-ХІІ [Електронний ре­сурс]. - Ре­жим доступу: Http://zakon. rada. gov. ua/cgi- bin/laws/main. cgi? nreg=565-12.

13. Наказ МВС України «Положення про службу дільничних інспекторів міліції в сис­темі Міністерства внутрішніх справ Украї­ни» : від 11.11.2010 p., № 550 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon4. rada, gov. ua/laws/ show/ z0783-12.

14. Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону» : від 22.06.2000 p., № 1835—III [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon4. rada, gov. ua/laws/ show/1835-14.

15. Указ Президента України «Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» від

18.02.2002 p., № 121 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 8. - Ст. 331.

16. Структура Департаменту ДАІ МВС України [Електронний ресурс]. - Режим дос­тупу: Http://www. sai. gov. ua/ua/structure. htm.

17. Управління Державною автомобіль­ною інспекцією УМВС України у Волинсь­кій області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://www. udai. volyn. ua/structure.

18. Відділ ветеринарної міліції МВС України [Електронний ресурс]. - Режим дос­тупу: Http://mvs. gov. ua/mvs/contro l/main/uk/publish/article/779841.

19. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про підроз­діли ветеринарної міліції з проведення кара­нтинних ветеринарних заходів» від

29.03.2002 p., № 395 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://zakon4.rada. gov. ua/laws/show/395-2002- %DO%BF/print 1361881644045 527.



Ратушняк В. І. Суб’єкти управління міліцією громадської безпеки та їх правовий статус /В. І. Ратушняк // Форум права. — 2013. — № 2. — С. 474—479 [Електронний ре - СУРС1-

Статтю присвячено проблемі діяльності суб’єктів управління міліцією громадської безпеки, зокрема, таких, що здійснюють управління міліцією громадської безпеки як структурним підрозділом міліції в цілому, та безпосередньо здійснюють управління окремими підрозділами міліції громадської безпеки.

Ратушняк В. И. Субъекты управления милицией общественной безопасности и их правовой статус

Статья посвящена проблеме деятельности субъектов управления милицией общест­венной безопасности, в частности, таких, что осуществляют управление милицией общественной безопасности как структурным подразделением милиции в целом, и не­посредственно осуществляют управление отдельными подразделениями милиции об­щественной безопасности.

Ratushnyak V. I. The Subjects of Management of Police of Public Security and Their Legal Status

The article is devoted to the activities of the police department of public safety, in particular, those that carry out the management of public security police as a structural unit of the police in general, and directly involved in managing individual subsections of the public security police.