joomla
ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВРЯДУВАННЯ НОТАРІАТУ УКРАЇНИ
Форум права

УДК 342.9(477)

В. Г. ШИШЛЕНКО, Харківський націона­льний університет внутрішніх справ

Ключеві слова: нотаріат, нотаріальна палата, профестне самоврядування, латинський нотаріат

Реформа системи вітчизняного нотаріату - це суперечливий складний процес, що триває уже 20 років. Нотаріат як правовий інститут громадянського суспільства нині ще далекий від досконалості. У сучасній юридичній теорії та практиці відсутні наукові прогнози розвит­ку професійного самоврядування нотаріату України. До останнього часу самоврядування нотаріату залишалося під впливом тільки но­рмативного регламентування, а теоретичні пошуки науковців стосувались окремих його аспектів і проблем. Науковим дослідженням у сфері нотаріату України присвячено праці таких українських учених, як В. Баранкова,

В. Комаров, Г. Гулєвська, А. Єрух, Р. Коче - р’янц Л. Радзієвська, С. Фурса, Є. Фурса та ін. Тому досить метою статі є аналіз правових засад становлень професійного самовряду­вання нотаріату з урахуванням здобутків українського правознавства.

Побудова Україною правової демократичної держави обумовлює необхідність узгодження українського законодавства з міжнародним, у зв’язку з чим особливої актуальності набуває запозичення зарубіжного досвіду. Аналіз за­рубіжного досвіду організації та функціону­вань нотаріальних органів їх самоврядувань здійснено, виходячи з класифікації на систе­му, до якої належать країни «соттоп1а\у», де роль нотаріату незначна (на прикладі США) або зовсім відсуть, та країни «сш11а\у» або латинської системи, де за нотаріатом визнана важлива роль одного із публічних інститутів, та які входять до Міжнародного союзу латин­ського нотаріату. Здійснено узагальнення принципів державного регулювань нотаріа­льною діяльністю, на яких базується латинсь­ка система нотаріату [1].

При цьому, відомі позитивні приклади ор­ганізації професійного самоврядування нота­ріальних палат у країнах Європи. Наприклад, у Австрії, на національному рівні нотаріальні палати об’єднані у єдину організацію - Авст­рійську нотаріальну палату. Діяльність нота­ріусів підлягає лише корпоративному контролю з боку нотаріальної палати, іншого контролю не існує [2].

Не слід ототожнювати право громадян України, закріплене ст.36 Конституції Украї­ни, на об’єднання у громадські організації, з обов’язком особи, що є нотаріусом, перебувати у складі професійного об’єднань нотаріусів [З, с.9]. На відміну від організацій професій­ного самоврядувань, громадські організації створюються без спеціального втручань держави і діють за іншими принципами - на підставі тільки загального законодавства, що дозволяє їх створення лише з ініціативи при­ватних осіб (фізичних або юридичних), і при цьому не мають будь-яких владних повнова­жень. Як зазначається, громадська організація утворюється на принципах добровільного всту­пу в члени організації та вільного припинень членства в ній. В організації професійного са­моврядувань, на відміну від громадської орга­нізації, не може бути ані добровільного членс­тва, ані можливості вступу чи виходу з неї без «набуття або припинень статусу нотаріуса». Це пояснюється тим, що оскільки організації професійного самоврядування делегується частина владних повноважень держави по ре­гулюванню та контролю за діяльністю нота­ріусів, то не повинно бути носіїв зазначеної професії (нотаріусів), які б не підлягали цьо­му регулюванню і контролю, залишаючись поза ним [1].

Нотаріус посідає особливе місце серед ін­ших юридичних професій, завжди відіграє значну роль у суспільному житті країни. На нашу думку, професійне самоврядування но­таріату необхідно розглядати як гарантоване


Державою право і реальна здатність певної професійної групи, членство в якій передба­чено законом, здійснювати делеговані повно­важення в межах, окреслених законодавст­вом, мати власну професійну самоврядну організацію, яка буде підзвітна представни­кам відповідної професії.

Згідно Закону України «Про внесень змін до Закону України «Про нотаріат», який всту­пив у силу з 01.01.2013 р., діяльність нотаріу­сів України здійснюватиметься тепер через новий орган - Нотаріальну палату України [2]. Нотаріальна палата - це абсолютно специфіч­на професійна самоврядна організація, тому нотаріат повинен захищати як інтереси держа­ви, так і інтереси населення, адже нотаріат іс­нує лише тому, що держава делегувала нотарі­усам частину своїх повноважень.

Розвиток самоврядування і делегування частини функцій від держави до організацій саморегулювання є важливим елементом де­мократичного суспільства. Тому запрова­джень нової ідеології функціонувань, на­самперед, органів нотаріату, а також їх організації професійного самоврядування є одним із основних завдань реформи, в ході реалізації якої необхідно досягти такого ста­ну, коли нотаріат, реалізуючи призначення демократичної соціальної правової держави, створить умови для реалізації прав і свобод громадян, а також надання їм широкого кола нотаріальних послуг. На сьогодні в Україні самоврядні професійні організації активно розвиваються у юридичній сфері (адвокати, судді та ін.). Саме такий підхід закладений у Концепції реформування органів нотаріату в Україні, основні положення якої наказом Мі­ністерства юстиції України від 24.12.2010 ро­ку № 3290/5 покладені в основу здійснень реформувань нотаріату [4]. З моменту за­тверджень Концепції, вже можна говорити про результати її реалізації. Так, сьогодні вже затверджено:

- новий Порядок підвищень кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріа­льних контор, державних нотаріальних архі­вів, помічників приватних нотаріусів;

- Положення про порядок реєстрації при­ватної нотаріальної діяльності та заміщень приватного нотаріуса. Положень про вимоги до робочого місця (контори) приватного но­таріуса та здійснень контролю за організаці­єю нотаріальної діяльності;

- Положень про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату;

- Порядок внесень Головним управлін­ням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Киє­ві та Севастополі, а також Нотаріальною па­латою України подання про анулювання сві­доцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфіка­ційною комісією нотаріату;

- Порядок допуску до складання кваліфі­каційного іспиту осіб, та проведень кваліфі­каційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату;

- створено Нотаріальну палату України;

- затверджено Статут Нотаріальної палати України;

- нові Правила професійної етики нотаріу­сів України.

Нотаріальна палата України є самоврядною професійною організацією нотаріусів - таке рішень одностайно було прийьто на Пер­шому установчому з’їзді нотаріусів України, який відбувся 29.03.2013 р. Нотаріальна палата України є недержавною неприбутковою про­фесійною організацією, яка об’єднує всіх но­таріусів України на засадах обов’язкового членства відповідно до ст.16 Закону України «Про нотаріат» [5]. Її члени відстоюватимуть честь власної професії і намагатимуться обері­гати її від непрофесійності, негідної поведінки їх колег і бути на сторожі якості. Діяльність палати здійснюється на засадах законності, гласності, незалежності, демократичності, ко­легіальності, виборності, обов’язковості член­ства нотаріусів та виконань рішень органів професійного самоврядувань, прийьтих від­повідно до їх компетенції, забезпечень рівних можливостей доступу нотаріусів до участі в професійному самоврядуванні.

Згідно Статуту, палата складається з упов­новажених представників в Автономній Рес­публіці Крим, областях, містах Києві та Сева­стополі. їм надаються широкі повноважень, але на них покладається й велика відповіда­льність. До функцій уповноважених предста­вників зараховано забезпечень організаційної єдності нотаріусів регіону, виконань рішень з’їзду та ради палати, координація і взаємодія з головними управліньми юстиції, участь у ко­нтролі за діяльністю нотаріусів, що здійсню­ється Мін’юстом та головними управліньми юстиції, контролю за додержаньм нотаріуса­ми правил професійної етики, залагоджень можливих непорозумінь і конфліктів між но­таріусами та ін. [6].

Щоб позбутися необгрунтованого втручан - ь в діяльність професійного самоврядувань, необхідно розробити та внести змини до Зако­ну «Про Нотаріат», складовою частиною якої має бути низка норм, що регламентуватимуть основні засади діяльності професійної самов­рядної організації, але при цьому також забез­печити належне співробітництво між Нотаріа­льною палатою та Міністерством юстиції. Наприклад, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2013 р. № 714 внесенні змі­ни до п.5 Положень «Про Вищу кваліфіка­ційну комісію нотаріату», які змінили підхід до формування складу комісії, тепер до неї входять «чотири представники Мін’юсту та сім практикуючих нотаріусів» [7]. Це говорить про те, що уповноважених представників єди­ної в Україні професійної самоврядної органі­зації нотаріусів в комісії нема. Тому, прийьтгя змін у законодавство унеможливить неправо­мірне втручання органів влади та посадовців у діяльність Нотаріальної палати, не дозволить ігнорувати роль професійного самоврядувань та убезпечить від безвідповідального ставлен - ь до її діяльності в майбутньому. У реаліях сьогодень, створень організації професійно­го самоврядувань нотаріусів з делегуваньм їй частини державних функцій (владних пов­новажень) буде означати визнань державою зрілості професійної спільноти нотаріусів і її здатності долучитись до регулювань у своєму професійному середовищі.

А щодо «професійного самоврядувань» на місцях - тобто в регіонах, то Статут не пе­редбачає жодних виборів самими колектива­ми не тільки представників у Раду НПУ, але й уповноважених представників. Наприклад, згідно з п.2 ст.55 Закону України «Про адво­катуру та адвокатську діяльність», «до складу Ради адвокатів України входять тридцять членів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п’яти років: по одному представнику від кожного регіону, які обира­ються конференцією адвокатів регіону..» [8]. З огляду на те, як утворюються і діють орга­нізації професійного самоврядування нотаріа­ту у Європі, враховуючи кількість носіїв цієї вільної професії в Україні, а також беручи до уваги те, що контроль за їх діяльністю здійс­нюється на регіональному рівні управліньми юстиції, видається, що структура організації професійного самоврядування нотаріату в Україні повинна бути дволанковою. Це не може означати, що регіональні структури ор­ганізації професійного самоврядувань не можуть мати статусу юридичних осіб. Навпа­ки, для демократичності системи самовряду­вань кожна з регіональних палат повинна бути суб’єктом права. При цьому, важливо, щоб кожна регіональна палата входила до єдиної Нотаріальної палати України. Органі­зація професійного самоврядувань повинна мати фінансову і організаційну можливість здійснювати зазначену діяльність постійно та на високому професійному рівні.

На нашу думку, уповноважені представни­ки Нотаріальної палати України не зможуть забезпечити організаційну єдність членів па­лати відповідно Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та Севастополя. Тому необхідно відмовитися від практики но - рмативно-правового регулювання діяльності самоврядної організації нотаріату актами Мі­ністерства юстиції, а треба прийняти закон, в якому будуть закріплені принципи і механіз­ми такої діяльності, утворень організації професійного самоврядування, у структурі якої, необхідно сформувати у складі регіона­льних палат такі же органи як і у складі Нота­ріальної палати України, що не буде означати тотожність їх компетенції. Так, вищими орга­нами регіональних палат є конференція, а Но­таріальної палати - з’їзд, однак компетенція їх буде відрізнятися. Враховуючи структуру організації професійного самоврядувань но­таріату та повноваження, які виконуються нею, видається, що у складі регіональної па­лати повинні бути сформовані такі органи: конференція, рада, виконавчий директор, ре­візійна комісія, комісія з питань професійної етики, а у складі Нотаріальної палати України - з’їзд, рада, виконавчий директор, ревізійна комісія, Інспекція з питань професійної від­повідальності нотаріусів, а також Вища ква­ліфікаційна комісія нотаріату, яка повинна формуватись з’їздом зі складу нотаріусів стаж роботи яких не менш 10 років. Зокрема, до виключної компетенції Нотаріальної палати має належати право приймати кодекс профе­сійної етики нотаріусів, право встановлювати розмір та порядок відрахувань нотаріусами обов’язкових членських внесків до регіональ­них палат, а також визначати розмір внеску регіональних палат до Нотаріальної палати. Тому метою діяльності Нотаріальної палати України повинно бути об’єднання на профе­сійній основі зусиль нотаріусів для виконання покладених на них Законом України «Про нотаріат» обов’язків і забезпечень їхніх прав, представництво професійних інтересів нотаріусів у державних органах, органах міс­цевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, сприяння у профе­сійній діяльності, зокрема, через їхню участь у процедурах допуску до професії та позбав­лення права зайьття професією, захист про­фесійних інтересів та соціальних прав нотарі­усів, сприяння підвищенню професійного рівь нотаріусів та надань їм методичної до­помоги, захист інтересів фізичних і юридич­них осіб при заподіянні їм шкоди внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса.

Тому держава повинна чітко розуміти і пе­редбачати стратегію передання своїх повно­важень професійному самоврядуванню нота­ріусів, але треба мати на увазі не тільки пряме делегувань, але й відмову від надлишкових функцій органів влади, і тим самим забезпе­чити фактичне створення професійного нота­ріального самоврядувань та повноцінне його функціонувань [9]. Як відомо, створень єдиного нотаріату з добре організованим про­фесійним самоврядуваньм є ознакою довер­шеної системи нотаріату латинського типу.

На XXVII Міжнародному Конгресі нотарі­усів, який проходив 09.10.2013 р. в м. Лімі, Асамблея нотаріатів-членів Міжнародного Союзу нотаріату проголосувала за прийняття України до лав цієї організації. Міжнародний Союз нотаріату - це міжнародна неурядова організація, що створена з метою сприянь, координації та розвитку нотаріальної функції та діяльності в цілому світі, і яка сьогодні об’єднала нотаріат 89 країн. Зокрема, інте­реси Союзу представлені при ООН, ЮНЕСКО, Гаазькій конференції з міжнарод­ного приватного права, Європейській Комісії та Європейському Парламенті, Раді Європи, УНІДРУА та інших міжнародних організаці­ях [8]. Його значення полягає в тому, що до­зволяє відстоювати інтереси нотаріусів в усіх престижних міжнародних організаціях. Член­ство в професійному Союзі дозволить нотарі­усам України ближче познайомитися з між­народним досвідом ведень нотаріальних справ, постійно обмінюватися практичним досвідом з європейськими колегами, а також сприятиме гармонізації та уніфікації україн­ських нотаріальних документів з міжнарод­ними.

ЛИТЕРАТУРА

1. До питання про професійне самовряду­вань нотаріусів в Україні [Електронний ре - сурс]. - Режим доступу: ЬПр://сІо^епсІос8. т>сІос8/іпсІех-326203.1і1:т1.

2. Дударев А. В. Роль и содержание деяте­льности Международного союза латинського нотариата (МСЛН) в современных условьх / Дударев А. В., Абашидзе А. X. //Государство и право. -2001. -№ 1. - С. 82-85.

3. Комаров В. Перспективи вдосконалення законодавства України про нотаріат / Кома - ров В. // Юридичний вісник України. - 2008. - № 18—19. — С. 6-9.

4. Наказ Міністерства юстиції України «Про затверджень Концепції реформування органів нотаріату в Україні» : від 24.12.2010 p., № 3290/5 [Електроний ресурс]. - Режим дос­тупу: Http://zakonl. rada. gov. ua.

5. Закон України «Про Нотаріат України» : від 02.09.1993 p., № 3425-ХТТ [Електроний ресурс]. - Режим доступу: Http://zakon. rada. gov. ua.

6. Положень про Раду уповноважених представників Нотаріальної палати України в Автономній Республіці Крим, областях, мм Києві та Севастополі / затв. Радою Нотаріаль­ної палати України : від 10.06.2013 р. [Елект­роний ресурс]. - Режим доступу: http:// palata. notariat. org. ua.

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 5 «Положень про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату від 31.08.2011 р. № 923» : від 26.09.2013 p., № 714 [Електроний ресурс]. - Режим доступу: Http://zakon. rada. gov. ua.

8. Міжнародний Союз нотаріату: Принци­пи латинського нотаріату та їх значення /

О. Криштопа [Електроний ресурс]. - Режим доступу: Http://00282515.html.

9. Шишленко В. Г. Щодо реформування нотаріату України / В. Г. Шишленко // Форум права. - 2012. - № 1. - С. 1091-1099 [Елект­ронний ресурс]. - Режим доступу: http:// Www. nbuv. gov. ua/e-journals/FP/2012- l/12svgmu. pdf.



Шишленко В. Г. Щодо вдосконалення організації професійного самоврядування нота­ріату України / В. Г. Шишленко // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 770—774 [Елект­ронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j- pdf/FP_index. htm_2013_3_126.pdf

Розглянуті питання створення регіональних нотаріальних палат нотаріусів, що буде сприяти децентралізації функцій організації та управління нотаріатом.

Шишленко В. Г. Об усовершенствовании организации профессионального самоуправ­ления нотариата Украины

Рассмотрены вопросы создания региональных нотариальных палат нотариусов, что будет содействовать децентрализации функций организации и управлень нотариатом.

Shishkenko V. G. On the Improvement of the Organization of Professional Self Notaries of Ukraine

The problems of creation of regional chambers of notaries’ notary that will facilitate decentralization of the organization and management of Notaries is made.