joomla
ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ГАЛУЗІ ТРУДОВОГО ПРАВА
Форум права

УДК 349.2

A. B. КАЦУБА, Харківська міська рада

Ключові слова: правова природа, галузь, трудове право

На сучасному етапі розвитку держави тру­дове право поступово перетворюється на за - гальносоціальне правове явище, на відміну від системи права колишнього Радянського Союзу, в якому правові норми були виключно продуктом діяльності держави. Наразі рушієм усіх правових реформ у сфері праці є соціа­льне замовлень; потреби та вимоги населен­ня є основою законотворчості. Таким чином, із моменту отримання Україною незалежності галузь трудового права почала зазнавати зна­чних змін, які, на нашу думку, мають бути головним об’єктом досліджень сучасних на­уковців.

Крім того, останні негативні зміни у світо­вій економіці, такі як масове безробіття, дов­готривалі відпустки без збережень заробітної плати, значною мірою посилюють соціальне занепокоєнь у сфері організації праці. І, влас­не, галузь трудового права здатна не тільки здійснювати регулювань відносин між най­маними працівниками та роботодавцями, але й нівелювати більшість соціальних проблем у сфері виробництва.

Дослідженьм поьття та ознак галузі тру­дового права займалася низка вчених, серед яких О. Т. Барабаш, Я. І. Безугла, Н. Б. Болоті - на, В. Я. Бурак, B. C. Венедиктов, Г. С. Гонча - рова, В. В. Жернаков, П. І. Жигалкін, І. В. Зуб, Л. І. Лазор, А. Р. Мацюк, П. Д. Пилипенко,

B. О. Процевський, В. Г. Ротань, С. М. Синчук,

C. Б. Стичинський, Г. І. Чанишева, Т. П. Шев­чук, І. М. Якушев та ін.

Незважаючи на проведені досліджень вчених, досі немає єдиного розуміння поьття та ознак галузі трудового права, що й обумо­влює необхідність проведення глибокого нау­кового досліджень. Метою статті є здійс­нення детального наукового аналізу поняття і ознак галузі трудового права. Задля досяг­нень поставленої мети, у статті передбача­ється виконати такі завдань: дослідити сут­ність та розкрити зміст галузі трудового права; виділити ознаки галузі трудового права.

Не дивлячись на вже наявні дослідження із вказаної тематики, на нашу думку, слід акце­нтувати увагу на актуальності роботи. По - перше, євроінтеграційні процеси зумовлюють приведень українського законодавства у ві­дповідність з європейськими вимогами, а, от­же, і призводять до поширення зарубіжних тенденцій трудового права на вітчизняні реа­лії. По-друге, подальший розвиток виробниц­тва зокрема та ринкової економіки взагалі та­кож зумовлює потребу в реформуванні поглядів на трудове право. По-третє, сучасні погляди щодо верховенства прав людини та визнань її найвищою соціальною цінністю, які закріплені в ст. З Конституції України [1], сприяють виробленню нових підходів до ро­зумінь правової природи та значення трудо­вого права, зокрема, переходу від радянської наукової спадщини до нових правових ідей.

Задля науково-теоретичного розкриття по­ьття та ознак галузі трудового права, необ­хідно розглянути такі категорії, як «правова природа», «галузь права», «трудове право». Академічний тлумачний словник української мови пропонує наступне визначення поьття «природа»: 1) органічний і неорганічний світ у всій сукупності і зв’язках, що є об’єктом людської діяльності й пізнань, все те, що не створене діяльністю людини; буття, матерія;

2) сукупність фізичних та психічних особли­востей, з яких складається особистість люди­ни і які проявляються в її діях, поведінці;

3) сукупність основних якостей, властивостей чого-небудь; суть, сутність [2, с.7]. Вочевидь, для з’ясування змісту категорії «правова при­рода» слід застосовувати саме третє визна­чення. Таким чином, ми можемо дійти висно­вку, що «правова природа» - це сукупність основних правових якостей, властивостей пе­вного явища.

Що стосується поьття «галузь права», то існує безліч підходів до його визначень. Ви­


Значена галузі права, типове для XX ст., міс­титься в Українській Радянській Енциклопе­дії: «галузь права - це самостійний підрозділ права, який складається з сукупності взає­мозв’язаних норм права, що регулюють пра­вові відносини в певній галузі суспільного життя» [3]. На наш погляд, вказане визначен­ня є частково некоректним. По-перше, не мо­жна наголошувати на абсолютній самостійно­сті галузі права в системі права в цілому. Галузі права існують у тісному взаємозв’язку та не можуть функціонувати окремо, самос­тійно. Крім того, існують комплексні галузі права, які взагалі не можна назвати самостій­ними, бо вони знаходяться на стику суміжних галузей права.

Типове сучасне розуміння галузі права пропонується Юридичною енциклопедією. Так, галузь права визначається як порівняно автономна в системі права сукупність право­вих норм та інститутів, якими регулюються однорідні суспільні відносини [4, с.645].

На думку вчених М. В. Цвік та О. В. Петри - шина, галузь права - уособлена сукупність норм, спрямована на регулювання певної сфери якісно однорідних суспільних відносин [5, с.250]. Вказаний підхід до розуміння по­няття «галузь права» є неповним, адже він не відображає одну з основних ознак галузі пра­ва - метод правового регулювання. Зрозумі­лим є той факт, що різні галузі права можуть регулювати однакові відносини. В такому ви­падку вказане визначення не може бути за­стосоване. Справедливо розрізнити галузі права можна лише на підставі предмета та методу правового регулювання.

Дослідник теорії права В. О. Котюк вказує, що галузь права - це така сукупність якісно однорідних норм права, які регулюють певну сферу суспільних відносин за допомогою тих чи інших методів і складають автономну під­систему права і законодавства [6, с.56].

О. Ф. Скакун пропонує під галуззю права розуміти відносно самостійну сукупність юридичних норм, що регулює якісно однорі­дну сферу (рід) суспільних відносин і володіє тільки їй властивим режимом правового ре­гулювання [7, с.301]. Із вказаним визначен­ням, в цілому, можна погодитися, оскільки воно відображає сучасний підхід до розумін­ня галузі права.

Варто зазначити, що розуміння правової природи та значення галузі трудового права в різні часи не було сталим. Основні визначен­ня, ознаки та характерні риси галузі трудово­го права змінювалися відповідно до реалій суспільного, політичного та економічного життя. Так, зокрема, за часів панування зви­чаїв, релігійних та інших соціальних норм, галузі трудового права як такої не існувало. Безперечно, вже тоді існували конкретні нор­ми, що регулювали порядок укладення трудо­вих угод, їх правочинність, але їх ще не мож­на було назвати повноцінною системою правових норм з огляду на відсутність їх фо­рмальної визначеності та забезпечення з боку держави [8, с.254]. Відповідно, галузь трудо­вого права в цей час становила собою набір соціальних правил, які зберігалися у свідомо­сті населення та забезпечувалися лише силою громадської думки.

За визначенням юридичної енциклопедії за редакцією Ю. С. Шемшученка, трудове право - це галузь права, якою регулюються індивіду­альні відносини із застосування найманої праці та колективні трудові відносини [9, с.180]. У свою чергу, К. Л. Томашевський роз­криває зміст трудового права шляхом його визначення як системи юридичних норм, ло­гічно розподілених на частини, правові інсти­тути та інші елементи, що регулюють трудові та інші тісно пов’язані з ними відносини на основі поєднання централізованого та локаль­ного, державного та договірного регулювання, єдності та диференціації правового регулю­вання праці, а також принципів соціального партнерства, рівності, свободи праці, гумані­зму та справедливості [10, с. 108]. Безперечно, ми підтримуємо зазначені визначення та вва­жаємо їх найбільш універсальними та корект­ними, оскільки в них відображено основні ознаки галузі трудового права на сучасному етапі її розвитку з урахуванням останніх до­сягнень правової науки.

Тим не менш, в теорії трудового права на­явно ще безліч різних тлумачень змісту по­няття «трудове право», які заслуговують на певну критику. Так, наприклад, В. М. Догадов визначає трудове право як особливу систему права, яка складається з чисельних законів про працю, що доповнюються колективними договорами [II, с.5]. Вочевидь, це визначення охоплює трудове право лише як галузь зако­нодавства, але аж ніяк не відображає істинну правову природу цієї галузі як частини сис­теми права України. Крім того, підхід, запро­понований В. М. Догадовим, не враховує такі суттєві ознаки трудового права, як предмет, метод тощо. Тому, на наше глибоке переко­нання, застосування подібного підходу в нау­ковій літературі є неприпустимим. Але варто зазначити, що вказане визначення відображає бачення трудового права на початку XX ст., а тому всі недоліки зумовлені виключно його застарілістю. Тим не менш, на нашу думку, і сучасні дослідники припускаються низки по­милок при з’ясуванні змісту категорії «галузь трудового права».

В цьому аспекті, перш за все, ми не пого­джуємося із звуженим тлумаченням змісту трудового права як сукупності правових норм, що регулюють трудові правовідносини працівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльнос­ті та галузевої належності [12, с.5]. Категори­чним недоліком такого підходу є незараху - вання до предмету галузі трудового права інших правовідносин, тісно пов’язаних з тру­довими. До таких відносин слід віднести про­цедурні відносини у сфері індивідуальних і колективних трудових спорів тощо. Відпові­дно, вузьке розуміння предмету трудового права не відображає повною мірою всі ознаки правової природи цієї галузі.

Аналогічний підхід до визначення трудо­вого права також пропонують А. Ю. Бабаскін, Ю. В. Баранюк і С. В. Дріжчана. Зокрема, вони вказують на те, що трудовим правом є систе­ма правових норм, що регулюють сукупність відносин суспільної організації праці на підп­риємствах, в установах, організаціях на підс­таві поєднання суспільних, колективних і особистих інтересів трудівників [13, С.17]. Крім того, П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак та

З. Я. Козак зазначають, що як галузь права трудове право являє собою систему правових норм, які регулюють сукупність суспільних відносин з приводу використань найманої праці [14, с.8]. Відповідно, на наш погляд, трудове право регулює не лише відносини з питань суспільної організації праці, але й ін­ші, тісно пов’язані з ними відносини. Тому погодитися із запропонованими підходами ми не можемо.

На нашу думку, більш коректне визначень галузі трудового права дає B. C. Венедиктов, зазначаючи, що трудове право України являє собою систему встановлених або санкціоно­ваних державою правових норм, які регулю­ють трудові та тісно пов’язані з ними відно­сини у суспільній організації праці [15, с.12]. Таким чином, дослідник зараховує інші від­носини у сфері суспільної організації праці до предмета трудового права.

Тим не менш, вказане визначення також містить суттєвий недолік. Зокрема, підхід про те, що будь-яка галузь права являє собою сис­тему встановлених або санкціонованих дер­жавою правових норм, є, на наш погляд за­старілим. Етатистський підхід до права був властивий радянському періоду розвитку держави та права, за якого єдиним джерелом влади та законотворчої ініціативи була дер­жава. Як було зазначено вище, на даний мо­мент будь-які зміни соціального, економічно­го, правового та політичного характеру зумовлюються суспільним замовленням, яке висловлюється безпосередньо населеньм країни. Тому, на нашу думку, не можна пов­ноцінно казати про встановлення норм права державою. Держава лише відображає відно­сини, які склалися в суспільстві з метою їх впорядкування та регулювання, а також за­кріплює процедуру реалізації прав та повно­важень населення.

Таким чином, проаналізувавши існуючі пі­дходи до визначень галузі трудового права в українській науковій літературі, ми пропону­ємо наступне визначена: трудове право як галузь права - це система юридичних норм, що поєднуються в правові інститути, які регу­люють трудові та інші тісно пов’язані з ними відносини на основі поєднання централізова­ного та локального, державного та договірно­го регулювання, єдності та диференціації правового регулювання праці, принципів со­ціального партнерства, рівності, свободи пра­ці, гуманізму та справедливості, а також відо­бражають політичну волю суспільства.

Виходячи із зазначеного підходу до розк­риття змісту категорії «галузь трудового пра­ва», можна виділити наступні її ознаки:

І) трудове право є системою взаємопов’яза­них правових норм; 2) галузь трудового права має самостійний характер, із власним предме­том і методом; 3) предметом регулювання трудового права є трудові та інші тісно пов’язані з ними відносини (наприклад, розг­ляд трудових спорів); 4) трудове право засто­совується шляхом поєднання диспозитивного та імперативного, централізованого та лока­льного, державного та договірного методів; саме такий метод визначає особливий прива- тно-публічний характер трудового права; 5) трудове право є результатом відображення суспільних відносин, що склалися в державі та стали результатом суспільного замовлення, висловленого населенням У країни.

Підсумовуючи, зазначимо, що галузь тру­дового права являється надзвичайно важли­вою, оскільки стосується безпосередньо кож­ного громадянина. Надзвичайно актуальним при цьому є з’ясування понятійного апарату. Зроблене нами наукове дослідження терміну галузі трудового права, а також виділення її ознак дозволить краще розуміти сутність та значення даної галузі серед інших галузей права.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України : від 28.06.1996 р. // ВВР України. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141.

2. Словник української мови / [АН УРСР. Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні ; редкол.:

І. К. Білодід (голова) та ін.]. - К. : Наук, дум­ка, 1977.-927 с.

3. Українська радянська енциклопедія : в 12 т. / за ред. М. Бажана. - 2-ге вид. - К. : Гол. редакція УРЕ. - 1974—1985 [Електронний ре - сурс]. - Режим доступу: Http://leksika. com. ua/ 15 800724/ure/galuz_prava.

4. Юридична енциклопедія : в 6 т. Т. 1: А - Г / редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - К. : Укр. енцикл. - 1998. - 672 с.

5. Загальна теорія держави і права : підруч. [для студ. юрид. вищих навч. закл.] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін. ; за ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. - X. : Право, 2009. - 584 с.

6. Котюк В. О. Теорія права: курс лекцій : навч. посіб. для юрид. фак. вузів / В. О. Ко­тюк. - К. : Вентурі, 1996. - 208 с.

7. Скакун О. Ф. Теорія права і держави : підручник / О. Ф. Скакун. - К. : Алеута ; КНТ ; ЦУЛ, 2009. - 520 с.

8. Гавриленко Ю. М. Становлення україн­ського трудового права: історичний аспект / Ю. М. Гавриленко // Наукові праці МАУП. - 2010. - Вип. 2 (25). - С. 254-258.

9. Юридична енциклопедія : в 6 т. Т. 6: Т - Я / редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - К. : Укр. енцикл., 2004. - 768 с.

10. Томашевский К. Л. Очерки трудового права (История, философия, проблемы систем и источников) / К. Л. Томашевский ; науч. ред. О. С. Курылева. - Минск : Изд. центр БГУ, 2009.-335 с.

11. Догадов В. М. Очерки трудового права /

B. М. Догадов. - М. : Рабочее изд-во «При­бой», 1927. - 163 с.

12. Беззуб Б. С. Трудове право України : опорний конспект лекцій / Б. С. Беззуб,

О. М. Міхатуліна. - К. : МАУП, 2007. - 344 с.

13. Трудове право України: Академ, курс : підручник / А. Ю. Бабаскін, Ю. В. Баранюк,

C. В. Дріжчана та ін. ; за заг. ред. H. М. Хуто­рян. - К. : Вид-во А. С. К., 2004. - 608 с.

14. Трудове право України : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / [П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, 3. Я. Козак та ін.] ; за ред. П. Д. Пилипенка. - 4-те вид., переробл. і до - повн. - К. : 1н Юре, 2010. - 536 с.

15. Венедиктов В. С. Трудовое право Ук­раины / В. С. Венедиктов. - Харьков : Кон - сум, 2004. - 304 с.



Кацуба А. В. Поняття та ознаки галузі трудового права / А. В. Кацуба // Форум пра­ва. — 2013. — № 3. — С. 275—279 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j-pdf/FP_index. htm_2013_3_46.pdf

Проаналізовано дефініцію «галузь трудового права», з’ясовано сутність та зміст дано­го терміну. Виділено ознаки галузі трудового права.

Кацуба А. В. Понятие и признаки отрасли трудового права

Проанализировано дефиницию «отрасль трудового права», выяснены сущность и со­держание данного термина. Выделены признаки отрасли трудового права.

Katsuba А. V. Concept and Characteristics of Labor Law Branch

The article explores the definition of «labor law branch», clarified the nature and meaning of the term. Highlight features of labor law branch.