joomla
ЩОДО СУТНОСТІ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ
Форум права

УДК 349.2

С. М. МАРТЮШЕВ, прокуратура м. Хар­кова

Ключові слова: сутність, пенсійне забезпечення, пенсія, працівник

В останні роки проблема належного пен­сійного забезпечень є однією з найбільш ак­туальних для України, адже перехід економіки України до ринкових відносин загострив про­блему ефективного пенсійного забезпечень працівників [І]. Враховуючи це у теорії та на практиці інтерес викликає наявність більш ефективного механізму реалізації конститу­ційного права на пенсійне забезпечень, його не зменшуваність та тенденція до постійного зростань. За цих, умов досить важливим є з’ясувань сутності та правової природи по - ьть «пенсія» і «пенсійне забезпечень», їх характерних рис та особливостей, які є основ­ними категоріями системи пенсійного забез­печень.

Проблемні питань сутності пенсійного за­безпечення досліджували в своїх працях такі вчені, як О. В. Бермічева, В. А. Бурак, В. В. Во­линець, М. Д. Ждан, А. С. Колотік, І. М. Сирота, Р. В. Татарінов та інші.

Проте питань сутності пенсійного забез­печень працівників й досі залишається відк­ритим, оскільки зміни в законодавстві та пот­реби часу вимагають нового погляду на окремі характеристики даного питань. Звідси, метою статті є розкриття сутності пенсійного забез­печень працівників. Задля досягнень мети статті необхідно виконати наступні завдань: з’ясувати сутність пенсійного забезпечень працівників; розкрити зміст пенсійного забез­печень працівників; визначити аспекти, за допомогою яких можна розглядати сутність пенсійного забезпечень працівників.

Як зазначає С. Прилипко, у кожній країні одним з найбільш важливих компонентів до­бробуту громадян виступає пенсійне забезпе­чення, що є показником, який висвітлює пра­гнень держави діяти гуманно до людей, які надають свої інтелект, сили, вміння та працю суспільству. Відповідно до ст.46 Основного Закону існує право на пенсію. Суспільні від­носини включають в себе пенсійні правовід­носини, а останні, в свою чергу, виступають унікальною формою здійснення права на пра­цю. Найбільшу за обсягом групу правовідно­син у складі пенсійного забезпечення займа­ють пенсійні [2, с.45].

В. Волинець пенсійне забезпечень визна­чає як матеріальне забезпечень, що надається з Пенсійного фонду України та Державного бюджету відповідно до встановлених держа­вою правил особам пенсійного віку і непраце­здатним громадянам, а також тим, які втратили годувальника з огляду на визнану суспільст­вом об’єктивно існуючу необхідність надава­ти таким громадянам утримань за рахунок коштів, асигнованих на ці цілі державою [З, с.334]. Тобто, зі змісту цього визначення ви­пливає основне призначення пенсійного за­безпечення - належне утримання осіб, які за­знали соціального страхового ризику.

Окремі автори вважають, що пенсійне за­безпечення стосується тих виплат пенсіоне­рам, які здійснюються з державного бюджету. На думку О. І. Данилюка, таке тлумачення є звуженим, оскільки держава відповідно до законодавчих актів повинна створити умови для забезпечень пенсіями всіх відповідних категорій громадян (отримувачів пенсій за віком, за інвалідністю, у разі втрати годува­льника) як на обов’язкових, так і на доброві­льних засадах. Джерелами таких виплат мо­жуть бути як кошти державного бюджету, так і внески працівників і роботодавців, а також доходи від інвестувань пенсійних нагрома­джень (у накопичувальній системі). Спеціаліс­ти Світового банку до пенсійного забезпечен - ь відносять також неформальну фінансову і не фінансову підтримку людей похилого віку в межах родини або громади. Тому пенсійне забезпечення можна охарактеризувати як сис­тему суспільних відносин, що існують для створення достатніх умов життя осіб при на­станні пенсійного віку, інвалідності, втраті годувальника за рахунок коштів загальноо­бов’язкового державного пенсійного страху­вання, накопичувальної (обов’язкової і доб­ровільної) системи, бюджетної підтримки, неформальної фінансової і не фінансової під­тримки людей похилого віку в межах родини або громади [4, с.257]. Ми підтримуємо пози­цію вищезазначеного вченого, оскільки дійс­но не існує обмежень щодо виділення коштів на добровільних засадах будь-ким. Звідси ви­пливає, що вузький підхід науковців є науко­во і законодавчо не підтвердженим.

Отож, можемо надати визначення пенсій­ного забезпечення як виду соціального та ма­теріального забезпечення громадян, іноземців і апатридів, який виступає у формі комплексу правових дій, що узгоджується з виплатою коштів непрацездатним громадянам для задо­волення життєвих потреб та характеризується регулярністю щомісячних виплат у випадках настання соціальних ризиків, серед яких: ін­валідність, старість, втрата годувальника та інші обставини, що прямо передбачаються законом та охороняються державою.

Одним із найбільш поширених видів соці­ального забезпечення виступають пенсії для непрацездатних та старих громадян як базис системи соціального забезпечення. Для задо­волення певних особливих потреб старих та непрацездатних громадян існують інші види виплат та допомоги, що призначаються, як правило або замість, або понад пенсію (зниж­ки на певні види робіт чи послуг, протезуван­ня). Завдання пенсії полягає у наданні підт­римки, саме матеріальної, громадянам, у разі настання юридичних фактів соціального ха­рактеру, що передбачаються у законодавстві. Враховуючи вищезазначене, Р. В. Татарінов висловлює думку щодо включення у зміст права на працю змогу наполягати у наданні засобів та джерел існування від органів, на які покладено обов’язок здійснювати пенсійне забезпечення замість трудового доходу [5, с.199]. Тим не менш, ми більше схильні вва­жати, що варто не надавати змогу наполягати у наданні засобів та джерел існування від державних органів, а встановити реальний механізм притягнення до відповідальності владних суб’єктів, чітко закріпивши це на за­конодавчому рівні.

На думку О. Зарудного, право громадян на пенсійне забезпечення є майновим. Це обу­мовлюється тим, що внаслідок реалізації цьо­го права особа одержує певні матеріальні бла­га у вигляді періодичних грошових виплат - пенсій. Проте, фактичне одержання цих ви­плат, тобто фактична реалізація громадяни­ном права на пенсійне забезпечення немож­лива без виконання певних юридичних дій як з боку громадянина, так і з боку органу, що призначає пенсію - подання та оформлення документів для призначення пенсії (включа­ючи підтвердження наявності страхового стажу та його тривалості, інших необхідних значущих фактів), визначення розміру пенсії, нарахування та виплата пенсії тощо. Таким чином, орган, що призначає пенсію та грома­дянин вступають між собою у правовідносини, спрямовані на реалізацією права останнього на пенсійні виплати. У цих правовідносинах ко­жна із сторін повинна мати відповідні права та обов’язки [6, с.324].

Змістом пенсійного забезпечення є виплата пенсій, сутність якої полягає у щомісячному наданні грошових коштів непрацездатним особам для утримання, що обумовлюється тер­міном виконання ними суспільно корисної ро­боти та розміром отриманої заробітної платні за умови настання соціальних факторів, передба­чених у законі та полягає у наданні матеріаль­ної підтримки й гарантується державою.

Під правом на пенсійне забезпечення необ­хідно розуміти можливість вимагати отриман­ня щомісячно грошових коштів непрацездат­ними громадянами для задоволення своїх потреб та гідних умов життя, у випадку на­стання соціальних факторів, що передбачені законом від органів, які зобов’язані гарантува­ти пенсійне забезпечення у сумі, яка відбиває минулий заробіток або відповідає встановле­ним державним стандартам щодо підтримання необхідного функціонування організму особи.

Вчена О. Бермічева висловлює позицію, що незважаючи на існувань і функціонуван­ня будь-якої пенсійної системи, вона має на­давати послуги двох типів. По-перше, це створення надійних і привабливих умов для заощаджень коштів з мстою самозабезпе­чення у пенсійному віці, а по-друге - гаранту­вань громадянам похилого віку такого рівь життя, який би був не нижчим за прийьтий в країні мінімальний стандарт (незалежно від того, чи була у них можливість заощаджувати кошти протягом трудової діяльності). Як сві­дчать реалії нашого буття, пенсійна система нашої країни не справляється з наданням жо­дної із цих послуг [7, с. З71-372].

Тим не менш, пенсія не є ні даром країни, ні акцією благодійництва. Право на пенсію, звер­таючись до Конституції України, а саме до ст.41, забезпечується державою, а тому власне пенсія виступає власністю (приватною) особи. Отже, у даному разі ми не можемо говорити, про засади адресної підтримки соціуму. По­винна дотримуватися така догма: людина отримає стільки у старості, скільки вона на­працювала за свою трудову діяльність [8, с.144].

На основі вищесказаного, можемо резюму­вати, що сутність пенсійного забезпечення необхідно розглядати у наступних аспектах:

1) соціальний - пенсійне забезпечень покли­кане створити глобальну систему захисту не­працездатної частини населення від різнома­нітного роду соціальних ризиків. Тим не менш, пенсійне забезпечення повинно не ли­ше здійснювати заходи по захисту від бідності непрацездатного населення, однак і забезпе­чувати належний рівень життя пенсіонерам;

2) економічний - завдяки механізмам пенсій­ного забезпечень провадяться дії з перероз­поділу доходів від активного працездатного покоління, що займається трудовою діяльніс­тю, на користь покоління тих осіб, які відно­сяться до категорії пенсіонерів; 3) фінансовий

- пенсійне забезпечення містить у собі сукуп­ність процесів для формування відповідних державних, а також недержавних пенсійних фондів, встановлює механізм стосовно регу­лярних виплат пенсіонерам; 4) правовий - пенсійне забезпечень являє сукупність нор - мативно-правових актів, що використовують­ся з метою урегулювань пенсійних відносин.

Під захистом права на пенсійне забезпечен - ь В. Бурак розуміє сукупність матеріально - правових заходів, організаційних і процесуа­льних способів припинень і попереджень порушень пенсійного законодавства, віднов­лень порушеного права громадян на пенсійне забезпечень відшкодування понесеної вна­слідок цього шкоди. Метою існування механі­зму правового захисту є захист прав суб’єктів пенсійних правовідносин [9, с. 74-75].

Фахівець права Д. Кархалев підкреслює, що ще одним обов’язковим елементом меха­нізму правового захисту права на пенсійне забезпечень є наявність охоронних право­відносин, які виникають у зв’язку із пору - шеньми прав та законних інтересів особи. Ці правовідносини виникають та існують із ме­тою відновлення порушених або оспорюваних прав та законних інтересів суб’єктів пенсійних правовідносин. Під охоронними правовідно­синами розуміють правовідносини, які вини­кають на основі охоронних норм права між потерпілою особою і правопорушником у ви­падку порушення права, змістом яких є суб’єктивне право на захист і суб’єктивний охоронний обов’язок з метою забезпечення захисту порушеного суб’єктивного права (або відновлень правового становища) [10, с. З 11].

Отже, захист права на пенсійне забезпе­чення - це комплекс правових, економічно - соціальних засобів та матеріальних, організа­ційних й процесуальних способів та умов по­передження та припинень правопорушень у даній сфері, відновлення порушених прав та відшкодувань завданої шкоди, що має на меті підвищити рівень життя населення

Досить цікавим є співставлень термінів «пенсійне забезпечень» і «пенсійне страху­вання». Згідно зі ст.25 Закону «Про загальноо­бов’язкове державне пенсійне страхувань» [11] під пенсійним страхуваньм слід розуміти систему матеріального забезпечень непраце­здатних громадян пенсіями, допомогами, ін­шими видами забезпечення та обслуговування в разі настання страхових випадків, передбаче­них законодавством (старість, інвалідність, втрата годувальника та ін.), за рахунок страхо­вих внесків до пенсійних та соціальних фондів.

Вчений А. Казанчан зазначає, що терміни «пенсійне забезпечення» і «пенсійне страху­вання» не є тотожними. їх відмінність поля­гає у наступному: по-перше, пенсійне забез­печення уявляє собою вид соціального забезпечення, змістом якого є виплата щомі­сячних грошових виплат - пенсій, а пенсійне страхування уявляє собою форму (спосіб) со­ціального забезпечення, який передбачає акумуляцію та перерозподіл страхових внес­ків до пенсійних страхових фондів; по-друге, не можна вважати, що пенсійне забезпечення здійснюється виключно шляхом участі в пен­сійному страхування, а пенсійне страхування передбачає виплату застрахованим громадя­нам лише пенсій [12, с.145].

Отже, необхідно розмежовувати терміни «пенсійне забезпечення» та «пенсійне страху­вання», оскільки останнє є формою соціаль­ного забезпечення, а не видом (пенсійне за­безпечення), включає в себе не лише виплату пенсій (як власне пенсійне забезпечення), а й надання певної допомоги.

Як підкреслює А. Харкянен, питання пен­сійного забезпечення на даний час в Україні виступає досить актуальним. Це пов’язано із кризою пенсійного забезпечення. До основ­них причин незадовільного пенсійного забез­печення відносяться: 1) неспроможність іс­нуючої пенсійної системи забезпечити гідний рівень життя пенсіонерів; 2) низький рівень заробітної платні; 3) демографічна причина - рівень старіння населення України є найви­щим у СНД (хоча й нижчим, ніж у більшості економічно розвинутих країн, але питома вага пенсіонерів у складі населення країни пере­вищує не тільки східноєвропейські, а й захід­ноєвропейські стандарти) [13, с.56].

Вчена Е. Лібанова апелює до Міжнарод­ного центру перспективних досліджень, за прогнозами якого (за умов збереження су­часного пенсійного віку) в середині нашого століття на 1000 осіб працездатного віку припадатиме близько 900 пенсіонерів. А як­що збережеться нинішня практика надання пільгових пенсій і вік виходу на пенсію та підтвердяться прогнози щодо очікуваною рівня безробіття, то вже в середині 20-х років нинішнього століття кількість пенсіонерів дорівнюватиме кількості працюючих, а в 40- х роках перевищить її [14, с.56].

Принциповою різницею існуючої пенсій­ної системи, на думку Л. Нижегородової, є перехід від пенсійного забезпечення до сис­теми пенсійного страхування, яка базувати­меться на чіткому розподілі матеріального забезпечення в старості залежно від трудової участі громадян у здійсненні соціального вне­ску до системи пенсійного страхування. Ін­шими словами, ті, хто працював та сплачував пенсійні внески до Пенсійного фонду, мати­муть право на забезпечення в старості за зага­льнообов’язковим державним пенсійним стра­хуванням (пенсія залежно від сплачених внесків), а ті, хто не працював та не сплачував внески до Пенсійного фонду, отримають під­тримку за рахунок державних коштів відпові­дно до законодавства про державну соціальну допомогу [15, с. 144-145].

Отож, можемо резюмувати, що значення пенсійного забезпечення працівників важко переоцінити, оскільки від його правильної організованості залежить життя і здоров’я людей, які визнані найбільшими соціальними цінності у нашій державі. Тому розмір пенсій не може бути низьким і таким, що не задово­льняє соціально-побутові потреби громадян, котрі отримують пенсію. Він не може бути нижчим, аніж встановлений державою міні­мальний стандарт, оскільки держава повинна піклуватися про добробут населення, про гід­ні умови існування людей, які віддають сус­пільству свої сили, розум та працю.

ЛІТЕРАТУРА

1. Колеснік-Омельченко Т. В. Правова сутність пенсійного забезпечення в Україні /

Т. В. Колеснік-Омельченко // Форум права. - 2008. - № I. - С. 233-239 [Електронний ре - сурс]. - Режим доступу: Http://archive. nbuv. gov. ua/e-journals/FP/2008-l/08ktvzvu. pdf.

2. Прилипко С. Право на пенсійне забез­печень та його реалізація в умовах ринкової економіки // Право України. - 2003. - 2. -

С. 45—48.

3. Волинець В. В. Щодо захисту права на пенсійне забезпечення / В. В. Волинець // Пу­блічне право. - 2012. - № 2. - С. 333-338.

4. Данилюк О. І. Теоретична сутність по­нять «пенсія» та «пенсійне забезпечення» / О. І. Данилюк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// archive. nbuv. gov. ua/portal/ Chem_biol/nvnltu/22_l4/256_Dan. pdf.

5. Татарінов P. В. Пенсійне забезпечень прокурорсько-слідчих працівників / Р. В. Та­тарінов // Право і безпека. - 2011. - № 5. -

С. 198-201.

6. Зарудний О. Б. Актуальні проблеми ре­алізації права громадян на пенсійне забезпе­чення / О. Б. Зарудний // Теоретичні та прак­тичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення : тези допов. та наук, повідомл. учасників II міжнар. наук.-практ. конф. (8-9 жовт. 2010 p.). - X. : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2010. - С. 323-327.

7. Бермічева О. В. Пенсійне забезпечень в Україні: сучасний стан та реформувань / О. В. Бермічева // Вісник Нац. ун-ту внутр.

Справ.-2001,-Вип. 16. - С. 371-375.

8. Сирота И. М. Право социального обес­печения в Украине / И. М. Сирота. - X. : Оди­ссей, 2004. - 384 с.

9. Бурак В. А. Механізм правового захисту права на пенсійне забезпечень / В. А. Бурак // Право України. - 2012. - № 6. - С. 74-79.

10. Кархалев Д. Н. Охранительное граж­данское правоотношение / Д. Н. Кархалев. - М., 2009.-332 с.

11. Закон України «Про загальнообов’яз­кове державне пенсійне страхування» : від

09.07.2003 р., № 1058-ІУ // ВВР України. - 2003. - № 49. - Ст. 376.

12. Казанчан А. А. Поьття та види пен­сійного забезпечення громадян в Україні /

A. А. Казанчан [Електронний ресурс]. - Ре­жим доступу до ресурсу: Http://archive. nbuv. gov. ua/portal/soc_gumЛJZTNU_law/20101/18 _kazanchan. pdf.

13. Харкянен Л. Пенсійна система вимагає досконалого законодавства / Л. Харкянен,

B. Мартинова // Віче. - 2002. - № 2. -

C. 56-59.

14. Лібанова Е. Підвищення пенсійного віку: необхідність та вигадка лібералів / Е. Лібанова // Людина і політика. - 2000. -

С. 54-61.

15. Нижегородова Л. О. Нове у законодав­стві про пенсійне забезпечення / Л. О. Ниже­городова // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2004. - 7. - С. 144-148.



Мартюшев C. М. Щодо сутності пенсійного забезпечення працівників / C. М. Мар - тюиіев // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 347—351 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j-pdf/FP_index. htm_2013_3_58.pdf

З’ясовано сутність пенсійного забезпечення працівників, розкрито зміст пенсійного забезпечення працівників, визначено аспекти, за допомогою яких можна розглядати сутність пенсійного забезпечення працівників.

Мартюшев С. Н. О сущноспш пенсионного обеспечения работников

Выяснена сущность пенсионного обеспечения работников, раскрыто содержание пен­сионного обеспечения работников, даны его аспекты.

Martyushev S. M. About of Workers Pension Provision

The article clarified the nature of workers pension provision, disclosed the content of workers pension provision, given its aspects.