joomla
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ ҐРУНТОВИМ ПОКРИВОМ (ПОВЕРХНЕВИМ ШАРОМ) ЗЕМЛІ (СТ.2391 КК УКРАЇНИ)
Форум права

УДК 343.79(477)

О. С. ОЛІИНИК, Національна академія внутрішніх справ

Ключові слова: незаконне зняття, перенесення, переміщення, зберігання, транспортування гру­нтового покриву (поверхневого шару) землі, по­рушення порядку користування грунтовим пок­ривом землі

Вчинень особою суспільно небезпечно­го діяння, яке містить склад злочину, перед­баченого Особливою частиною КК України, є єдиною юридичною підставою настання кримінальної відповідальності [1, с.67; 2,

С.85]. Однією з умов успішної діяльності правозастосовних органів є чіткий опис ознак об’єктивної сторони в законі про кри­мінальну відповідальність [3, с.47].

Проблемою відображення ознак об’єктивної сторони в законі в свій час за­ймалися: М. І. Панов, який вважав, що не всі ознаки об’єктивної сторони повинні знайти своє відображення у диспозиції статті; Г. І. Зуйков, який у свою чергу вважав, що в диспозиції статті описується не діяння, а спосіб його вчинення, тобто діяння дорів­нює способу; ЯВ. Брайнін, який наполягав на тому, що у деяких складах злочинів, на­приклад «шпигунство», насправді перера­ховані не діяння, а способи вчинення зло­чину. Таким чином, сьогодні існують різні точки зору на розглядуване питання, яке має важливе практичне та теоретичне зна­чень через відображення у законі насампе­ред ознак об’єктивної сторони.

Метою статті є вдосконалення об’єктивної сторони незаконного заволо - діння ґрунтовим покривом землі (ст. 239- 1КК України) для відображення її в законі про кримінальну відповідальність в зв’язку із існуванням особливостей предмету вказа­ного злочину та висунення пропозиції щодо конкретизації видів діянь, в яких може ви­ражатись вищезазначений злочин.

В теорії кримінального права існує пози­ція, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони будь-якого злочину виступає тільки суспільно небезпечне діяння (дія або безді­яльність) [1, с.66; 2, с.84]. Тому є і законо­давче підтвердження - ч. З ст.4 КК, яка ча­сом вчинення злочину визнає час вчинення особою, передбаченої законом про криміна­льну відповідальність, дії або бездіяльності.

Суспільно небезпечне діяння у ст.2391 КК описане як «незаконне заволодіння ґру­нтовим покривом (поверхневим шаром) зе­мель, якщо це створило небезпеку для жит­тя і здоров’я людей або довкілля» (ч. І ст.2391 КК).

Однак зазначимо, що диспозиція у тако­му вигляді потребує, на наш погляд, деяких уточнень. Як видається, застосоване понят­тя «незаконне заволодіння» не відбиває в повній мірі змісту суспільної небезпеки ді­яння, оскільки не охоплює всіх випадків ко­ристування ґрунтовим покривом землі всу­переч унормованому порядку. А саме, при недотриманні порядку використання приро­дних ресурсів (це можуть буди дії по вико­ристанню, зняттю, переміщенню тощо) винна особа може недотримуватись всіх не­обхідних, законодавчо визначених умов та­кого використання - керуватися вказівками відповідних нормативних актів, але реалізу­вати своє право шляхом дотримання лише частини з них. Натомість, здатність поьття «порушення» повністю охоплювати випад­ки суспільно небезпечної поведінки особи, в межах соціально (позитивно) зорієнтованої системи, неодноразово відзначалось в нау­ковій літературі [4, с.6], визнається іншими вченими і нами. Таким чином, недотриман­ня порядку використання природного ресу­рсу у вигляді ґрунтового покриву землі або часткове його дотримання (порушення норм, масштабів зняття ґрунту тощо) є по­рушенням екологічних прав зацікавлених осіб.

Саме тому, при визначенні форми діяння, на нашу думку, слушно використовувати у диспозиції словосполучення «порушення порядку», замість «незаконне заволодіння», що дозволить точніше відбити зміст вчиню­ваного суспільно небезпечного діяння.

Так, у ч. 1 ст.2391 КК не йдеться про «зняття» поверхневого шару землі. Нато­мість передбачено, що заволодіння поверх­невим шаром землі розпочинається з дій по його відокремленню, як початкової стадії зняття. Самі дії по зняттю, порушенню, пе­ренесенню (переміщенню) поверхневого покриву землі заборонені адміністративним законодавством (ст.533 КупАП).

У зв’язку з тим, що існує законодавчо ви­значений порядок зняття, переміщення, збе­рігання тощо ґрунтового покриву (поверх­невого шару) землі, це є ще одним із аргументів визнання злочином дій, пов’язаних саме з порушенням порядку їх здійснення за умови заподіяння ними суттє­вої суспільно небезпечної шкоди чи ство­ренням загрози заподіяння такої шкоди життю і здоров’ю людей або довкіллю.

Наведена пропозиція редакційних змін до ст.2391 КК, що стосується використаних за­конодавцем понять при побудові диспози­ції, дозволяє вирішити й «зняти» низку за­питань правозастосовного характеру.

Так, у законі відсутнє визначення «неза­конного заволодіння» ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) землі, як, власне, і «заволодіння». У цьому, окрім іншого, вба­чається неузгодженість норм кримінального законодавства і законодавства, що регулює сферу землекористування, яка, у свою чер­гу, видається чи не найголовнішою пробле­мою в юридичному аспекті розглядуваного питання.

Дійсно, використання законодавцем тер­міну «заволодіння» при конструюванні дис­позиції ст.2391 КК України не в повній мірі відповідає поставленим перед нормою за­вданням по охороні суспільних відносин у зазначеній сфері, допускає неоднозначне тлумачення її змісту.

Досліджуючи термін «заволодіння» та простежуючи в історичному аспекті його застосування, можна дійти висновку, що він використовувався і використовується як один із способів надбання прав власності на нерухоме майно, яке фактично знаходиться у володінні іншої особи.

У чинному законі про кримінальну від­повідальність термін «заволодіння» зустрі­чається при описі дій, спрямованих на заво­лодіння майном, майновими правами (тобто, при описі об’єктивної сторони скла­дів злочинів проти власності). При здійс­ненні дій по зняттю поверхневого шару зе­млі, виходячи з положень закону, приналежність земельної ділянки винній особі визначального значення мати не буде через похідний характер у даному випадку майнових відносин.

Більше того, одночасне використання за­конодавцем проаналізованих вище понять: «незаконне» та «заволодіння» зайве, адже, як було вже зазначено, заволодіння - це завжди незаконно і стосується майна (права на майно), що належить іншій особі. Таким чином, напрошується висновок, що в існу­ючій редакції ст.2391 КК України за дії, пов’язані із незаконним заволодінням ґрун­товим покривом (поверхневим шаром) землі можливо притягти особу до кримінальної відповідальності лише за заволодіння ґрун­товим покривом із земельної ділянки, яка їй не належить.

Інший аспект порушеного питання, в си­лу бланкетного характеру диспозиції норми ст.2391 КК, стосується відсутності законно­го порядку заволодіння поверхневим шаром землі. Натомість, більш менш докладно унормовано дії по зняттю, транспортуван­ню, охороні, користуванню ґрунтовим пок­ривом (поверхневим шаром) землі тощо.

Такими нормативними актами, як: Кон­ституція України, Земельний кодекс Украї­ни, Закони України «Про охорону навколи­шнього природного середовища», «Про охорону земель», «Про основи містобуду­вання», «Про архітектурну діяльність» тощо в загальних рисах визначено порядок і умо­ви використання земельних ресурсів, прин­ципи державної політики в розглядуваній сфері земельних відносин, повноваження державних органів. Детальніше положень, що стосуються порядку і умов здійснення певних (окремих) дій (наприклад, зняття ґрунтового покриву землі) містяться в зако­нодавчих та підзаконних нормативних ак­тах, таких як: Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.26), ДБН, по­станови Кабінету Міністрів України, листи Держкомзему України, рішення органів мі­сцевої влади тощо.

Під зняттям ґрунтового покриву (поверх­невого шару) землі слід розуміти дії, спря­мовані на відділення ґрунтового покриву або його частини від земельної ділянки, складовою частиною якої він є, (або виок­ремлення останнього з екосистеми) з метою подальшого використання чи без такої, до­звіл на які не було отримано в установлено­му законом порядку. Дії по перенесенню ґрунтового покриву - наступний (самостій­ний) етап незаконної діяльності (в разі від­сутності відповідного дозволу органів вла­ди), що перебуває у нерозривному зв’язку із зняттям ґрунту. Далі, використання ґрунто­вого покриву (поверхневого шару) землі по­лягає в зміні місця розташування останньо­го. Дане поняття допомагає визначитись із стадіями вчинення розглядуваного злочину. Так, якщо «перенесення ґрунту» - окрема від його «зняття» дія (етап), то розглядува­ний злочин вважається закінченим з момен­ту зняття останнього.

Тобто, нормативними актами регулюєть­ся порядок використання, зняття, перемі­щення, зберігання, складування тощо пове­рхневого шару землі. Одночасно підкреслимо, що проаналізовані нами нор­мативні акти не містять норм, які описують порядок законного заволодіння ґрунтовим покривом землі.

Викладені вище аргументи на користь заміни терміну «незаконне заволодіння» те­рміном «порушення» та характеристика но­рмативних вимог щодо порядку користу­вання поверхневим шаром землі надає можливості піддати науковому аналізу інші поняття, що застосовані законодавцем для опису об’єктивної сторони розглядуваного злочину.

Як вбачається, окрім порушення порядку землекористування при зняття поверхневого шару землі, діянь може полягати у таких формах, як: порушення ґрунту, його зняття, переміщення, перенесення, транспортуван­ня, перевезення, складування рекультивація, охорона, збереження, використання.

Порядок здійснення дій по зняттю, пере­міщенню (перенесенню) ґрунтового покри­ву (поверхневого шару) землі детально ре­гулюється Державними будівельними нормами, такими як: ДБН «Охорона навко­лишнього природного середовища в процесі будівництва» (розділ 10), затверджених На­казом Держкоммістобудування України від

03.04.1996 р. № 49 і введених в дію

01.09.1996 р., ДБНА.3.1-5-96, ДБН Б.2.4-3- 95 «Генеральні плани сільськогосподарсь­ких підприємств» та лист Державного комі­тету України у справах містобудування і архітектури, затверджений наказом Держ­коммістобудування України від 27.01.1995 р. № 17 тощо. Глибина знімання родючих шарів ґрунтів також регламентується на за­конодавчому рівні (Держстандарт 17.5.3.06- 85). Отже, згідно діючого законодавства, зняття гумусованого шару ґрунту та його подальше раціональне використання є обов’язковим за будь-яких робіт (видобуток корисних копалин, промислове, цивільне будівництво тощо).

Вище вказані нормативні акти регулюють порядок здійснення певних видів діяльності (будівельної, архітектурної, видобувної то­що), у тому числі вони торкаються питань зняття ґрунтового покриву землі, якщо така діяльність вимагає втручання в сферу зем­лекористування. Так, положеннями окремих проаналізованих вище нормативних актів описується порядок і умови такого зняття, передбачена відповідальність в разі пору­шення вимог останніх.

Необхідно відмітити, що предмети зло­чинів проти власності та проти довкілля суттєво різняться між собою, тому викорис­товувати ідентичну термінологію не корек­тно. В протилежному випадку, своє визна­чальне місце втратить один із основних об’єктів, поставлених під охорону криміна­льного закону, а саме - суспільні відносини з убезпечення довкілля.

В разі не вирішення поставлених вище питань насамперед щодо чіткого визнання дій, які вважатимуться злочином, предмету такого злочину та його визначальних ознак тощо на законодавчому рівні, на практиці проблематично буде визначитись із стадія­ми вчинення незаконного заволодіння ґрун­товим покривом земель, що впливатиме на кваліфікацію дій винної особи, звідси - на призначення покарання.

Розглянуті дії по зняттю та переміщенню ґрунтового покриву землі в подальшому за­звичай спрямовані на його використання, що являє собою діяльність, спрямовану на вилучення корисних властивостей з визна­ченого предмету. Така діяльність може бути як суспільно корисною, так і шкідливою, тому неможливо однозначно визначитись з тим, чи входять такі дії до об’єктивної сто­рони розглядуваного злочину. З іншого бо­ку, дії по зняттю ґрунтового покриву землі, в разі отримання відповідного дозволу, мо­жуть перерости в незаконні дії, якщо особа після проведення, наприклад, будівельних робіт, не використає знятий шар землі для впорядкування території, а здійснить про­даж знятого покриву землі.

В свою чергу, порушення ґрунту - це такі його зміни, що відбуваються при виконанні пошукових робіт, видобуванні та перероб­ленні корисних копалин, при будівництві підприємств та доріг зберігання [5, с.34]. Порушення ґрунту зазвичай починається зі зняття останнього, його виокремлення й по­дальшого, наприклад, переміщення, що, в свою чергу, може призвести до зсуву порід, перемішування верхнього родючого шару землі з неродючими шарами тощо. Таке явище викликає зміни ґрунтового покриву, гідрологічного режиму, утворення техно­генного рельєфу та інші недоброякісні змі­ни. Порушені землі втрачають свою почат­кову цінність та є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище [6, с.23- 24]. Вказані дії можуть входити до складу розглядуваного злочину через їх характер і спрямованість та можливість поставлення під загрозу спричинення шкідливих наслід­ків.

Певні нормативні вимоги слід, на наш погляд, поширити і на діяльність з уже зня­тим родючим шаром, під час якої може мати місце порушення порядку землекористу­вання в плані ст.2391 КК. Означена діяль­ність охоплює випадки транспортування поверхневого шару, його охорони, збере­ження, рекультивації, складування тощо.

Так, транспортування - це комплекс за­ходів з переміщення ґрунтового покриву землі за допомогою технічних заходів. Осо­бливих вимог до здійснення таких дій зако­нодавчими актами не встановлено. На нашу думку, повинні існувати певні перестороги щодо здійснення вказаної діяльності через специфічність предмету розглядуваного злочину, природу його походження тощо. Складування - це консервування визначеної складової екосистеми з метою збереження її корисних властивостей. Такі дії можуть не мати безпосереднього відношення до дій по зняттю ґрунтового покриву, однак повинні входити до об’єктивної сторони розгляду­ваного злочину через наявність в них, в разі порушення вимог до їх здійснення, суспіль­ної небезпеки. Так, об’єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному складу­ванню, визначається в проектах рекульти­вації порушених земель.

Також у законодавчих актах по регулю­ванню розглядуваної сфери суспільних від­носин зустрічається поняття «охорона», «збереження», «рекультивація». Всі з вказа­них понять спрямовані на вирішення питан­ня щодо убезпечення такої складової екоси­стеми як ґрунтовий покрив землі. Відповідно до п.10.2 вказаних ДБН, будіве- льно-монтажні роботи по спорудженню будь-яких об’єктів повинні здійснюватись із дотриманням вимог природоохоронного за­конодавства (ДБН «Охорона навколишнього природного середовища в процесі будівниц­тва»). Так, рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесен­ня на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрун­тової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбі­льшу продуктивність рекультивованих зе­мель.

Зазначені вище підзаконні нормативні акти та державні стандарти описують поря­док зняття і використання знятого ґрунтово­го покриву землі, визначають права і обов’язки суб’єктів здійснення такої діяль­ності, порядок і умови отримання дозволу на проведення робіт тощо.

Отже, суспільно небезпечне діяння, як ознака об’єктивної сторони, становить со­бою порушень порядку користування чи використання ґрунтового покриву (поверх­невого шару) землі і може полягати в недо­триманні або невиконанні порядку користу­вання природним ресурсом, якщо це створило небезпеку для життя і здоров’я людини або довкілля.

Тому, на наш погляд, усі розглянуті вище дії, спрямовані на порушення, зняття, пере­міщення, транспортування, рекультивацію, охорону, збережень тощо поверхневого шару землі можуть складати об’єктивну сторону розглядуваного злочину, адже за­кон про кримінальну відповідальність пок­ликаний убезпечити найбільш цінні суспі­льні відносини, які регулюються іншими сферами законодавства, від суспільно небе­зпечних посягань.

Таким чином, суспільно небезпечним ді­янням, що передбачене ст.2391 КК України і призводить до погіршення якісного стану грунтового покриву земель, потрібно вва­жати порушення спегііальних (законодавчо визначених) правил зняття, перемігцення, перенесення, транспортування, порушення, рекультивації, охорони грунтового покриву (поверхневого ишру)землі, якщо це створило небезпеку для життя, здоров 'я людей або для довкілля. Саме з моменту створення цієї загрози настання шкідливих наслідків цей злочин і вважатиметься закінченим.

ЛІТЕРАТУРА

1. Мельник М. І. Кримінальне право України. Загальна частина : навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / Мельник М. І. - К. : Атіка, 2009. - 347 с.

2. Сташис В. В. Кримінальне право України. Загальна частина : навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів /

В. В. Сташис, В. Я. Тацій. - X. : Юрінком,

2010. -380 с.

3. Андрушко П. П. Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика : навчальний посібник / Ан­друшко П. П., Стрижевська А. А. - К. Юрисконсульт, 2006. - 342 с.

4. Статистичний щорічник України за 2002 р. - Київ : Державний комітет статис­тики України, 2005. - 664 с.

5. Старовойда В. П. Охорона земель при будівництві і експлуатації доріг / Старовой­да В. П., Дзюба П. П. - К. : Урожай, 1987. - 136 с.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу : у 2 т. - Т. 2 / за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В.

Фесенка. - 3-тє вид., переробл. та доп. - К. : Алерта; КНТ; Центр учбової літератури,

2009. - 626 с.



Олійник О. С. Деякі особливості об’єктивної сторони незаконного заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) землі (cm239і КК України) / О. С. Олійник // Форум права. — 2013. — № 2. — С. 417—422 [Електронний ресурс].

Розглянуті питання щодо виявлення засобів на предмет вдосконалення відображення об’єктивної сторони незаконного заволодіння ґрунтовим покривом землі (ст.239-1 КК України) в законі. Висловлені пропозиції щодо опису діяння вказаного злочину. Проаналізовані можливі способи виконання об’єктивної сторони незаконного заволодіння ґрунтовим покривом землі.

Олейник Е. С. Некоторые особенности объективной стороны незаконного завладения почвенным покровом (поверхностным слоем) земли (ст.239-1 УК Украины)

Рассмотрены вопросы по выявлению способов на предмет усовершенствования ото­бражения признаков объективной стороны незаконного завладения почвенным покро­вом (поверхностным слоем) земли (ст.239-1 УК Украины) в законе. Высказаны пред­ложения относительно описания деяния упомянутого преступления. Проанализированы возможные способы исполнения объективной стороны незаконно­го завладения почвенным покровом (поверхностным слоем) земли.

Oliynik O. S. Some Features of the Objective Side of Misappropriation of Soil Cover (a Surface Layer) of Land (Clause 239-1 of the Criminal Code of Ukraine)

This article deals with the detection of reflection on the subject of improving the objective of misappropriation of land surface soil (Clause 239-1 of the Criminal Code of Ukraine) in the law. Expressed proposition to describe the actions specified offense. The possible ways of implementation of the objective side of misappropriation soil layer (surface layer) of land.