УДК 349.2

A. І. АЛІМПІЄВ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ключові слова: загінятість населення, правові форми, види форм забезпечення реалізації прав громадян в сфері загінятості населення

Реалізація прав громадян в сфері зайнятості населення здійснюється у відповідній правовій формі, яка являє собою систему однорідних та пов’язаних між собою певною родовою озна­кою способів, засобів та методів забезпечення дотримання, охорони та захисту означених прав громадян. Форма забезпечення визначає, яким чином відповідний державний орган або підприємство, установа, організація сприяють реалізації прав громадян в сфері зайнятості. Дослідження форм забезпечення реалізації цих прав дозволить, по-перше, визначити іс­нуючі недоліки відповідних форм забезпечен­ня; по-друге, запропонувати шляхи підвищен­ня їх ефективності з тим, щоб діяльність державних органів та служб у сфері сприяння зайнятості населення відбувалась максималь­но результативно.

Дослідження форм діяльності державних органів, а також форм забезпечення реалізації прав громадян, в тому числі в сфері зайнятості населення, проводили такі науковці, як

B. C. Андрєєв, В. В. Безусий, І. С. Єщенко, Г. Т. Завіновська, Є. Є. Коритова, А. Е. Котляр,

0. 0. Кучинська, А. Ф. Нуртдінова, Ю. П. Ор­ловський, А. С. Пашков, Ю. І. Палкім та бага­тьох інших.

Однак комплексного вивчення системи форм забезпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості населення у вітчизняній науці не проводилось, що зумовлює актуальність теми дослідження. Тому метою даної статті є визначення поняття та видів форм забезпечен­ня реалізації прав громадян в сфері зайнятості населення. Для досягнення поставленої мети слід вирішити такі завдання: сформулювати поняття «форми забезпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості населення»; дос­лідити систему форм забезпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості.

Категорія «форма» має декілька значень. Зокрема, в Великому тлумачному словнику сучасної української мови представлено три­надцять основних значень цього терміну. З правової точки зору форму можна розглядати, як: 1) тип, будову, спосіб організації чого - небудь; 2) зовнішній вияв якого-небудь яви­ща, пов’язаний з його сутністю, змістом;

3) спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація і зовнішній вираз;

4) спосіб здійснення, виявлення будь-якої дії;

5) суворо встановлений порядок у будь-якій справі [1, с.617]. Отже, в правовій концепції категорія «форма» означає спосіб організації (наприклад, організаційно-правова форма пі­дприємства), порядок та способи діяльності (наприклад, форма здійснення діяльності де­ржаними органами), процедуру здійснення чого-небудь (наприклад, форма судочинства); спосіб зовнішнього вираження правової нор­ми (форма права). Для означення форми за­безпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості необхідно з’ясувати значення та­ких категорій, як «правова форма» та «форма реалізації прав громадян». Стосовно визна­чення цих понять в юридичній науці існує декілька підходів.

Так, на думку авторів Н. І. Матузова та

А. В. Малько, правова форма - це організаційна форма діяльності органів держави, їхніх поса­дових осіб, що, по-перше, передбачена правом і йому відповідає, по-друге, своїм результатом тягне юридично значимі наслідки для суб’єктів права [2, с.97]. Отже, правова форма визначає способи та методи впливу органів державної влади та їх посадових осіб на суспільні правові відносини з метою досяг­нення визначеного законодавством результату.

В. І. Червонюк визначає форми реалізації права, як зумовлені природою юридичних норм способи їх здійснення у фактичній пра­вомірній поведінці суб’єктів. Різноманіття норм права, способів їх формулювання в законі, суб’єктів, до яких вони звернені, сфер, в яких відбувається їх реалізація визначає і різнома­ніття форм реалізації права [3, с.20]. Таким чи­ном, автор вказує на те, що форма реалізації прав визначає не будь-які способи їх здійснення, а лише ті із них, які є правомірними та втілені у правомірній поведінці суб’єктів реалізації.

Реалізація прав громадян, в тому числі у сфері зайнятості, здійснюється перш за все, у формі застосування, а також формі охорони та захисту. Як зазначає В. К. Бабаев, застосуван­ня - це особлива форма реалізації права, що виявляється в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, громад­ських об’єднань і посадових осіб організацій, підприємств та установ з вирішення юридич­но значущих справ у спеціально встановленій процесуальній формі [4, с.195]. На нашу дум­ку, автором визначено не всі складові катего­рії «застосування права». Застосування права передбачає активні дії суб’єкта права, а також органів державної влади, які за законодавст­вом зобов’язані сприяти реалізації прав гро­мадян, з практичного користування, надани­ми правами шляхом вступу у правовідносини або іншим, дозволеним законом, способом.

Громадяни можуть реалізовувати (користу­ватися) свої права самостійно або за сприян­ням органів державної влади, компетентних у вирішенні тих чи інших питань. Застосування права завжди передбачає активну дію суб’єкта права. Охорона та захист прав громадян ви­значається системою дій самих суб’єктів права або органів державної влади щодо попере­дження можливого порушення права або від­новлення вже порушеного права, компенсації завданих збитків та моральної шкоди.

Поряд із формами застосування, охорони та захисту прав до змісту форми забезпечення реалізації прав громадян у сфері зайнятості населення відноситься також виконавчо - розпорядча діяльність Державної служби за­йнятості та її територіальних органів та інших органів, які реалізують державну політику в сфері зайнятості населення.

Таким чином, враховуючи викладене, мо­жемо виділити характерні ознаки форми за­безпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості населення: 1) має складну неодно­рідну структуру, яка включає декілька елеме­нтів - правозастосування, охорона, захист тощо; 2) являє собою зовнішнє відображення системи методів, правових засобів та способів забезпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості; 3) відображає процедуру забезпе­чення реалізації прав; 4) визначена в нормах законодавчих актів.

Форма забезпечення реалізації прав грома­дян в сфері зайнятості - це визначена законо­давством система методів, засобів та спосо­бів, а також процедура застосування, охорони та захисту прав громадян в сфері зайнятості та працевлаштування, яка покладена в основу діяльності Державної служби зайнятості України та її територіальних підрозділів та інших органів, які реалізують державну полі­тику в сфері зайнятості, підприємств, установ, організацій та громадян.

На підставі аналізу положень законодавства про зайнятість населення та діяльність Держа­вної служби зайнятості України та її територі­альних відділів, вважаємо, що формами забез­печення реалізації прав громадян в сфері зайнятості населення є: 1) трудове посередни­цтво, яке включає безоплатне сприяння праце­влаштуванню громадянам або організації ни­ми підприємницької діяльності, залучення їх до громадських робіт, стимулювання активно­го самостійного пошуку роботи, надання ін­ших супутніх послуг; 2) ліцензійна діяльність;

3) інформаційно-аналітичне забезпечення гро­мадян та роботодавців; 4) правотворча діяль­ність; 5) діяльність по попередженню безро­біття та масового вивільнення працівників; 6) державний контроль за додержанням прав громадян в сфері зайнятості населення.

Трудове посередництво, як зазначає Н. П. Ря - бушенко, здійснюється службою зайнятості у двох напрямах: забезпечення індивідуального посередництва шляхом надання послуг лю­дині, яка звернулась до центру зайнятості; трудове посередництво в загальній формі, як реалізація функції служби зайнятості із збли­ження попиту і пропозицій праці в масштабах країни, регіону за рахунок розв’язання струк­турних проблем ринку праці [5, с.319]. Осно­вною формою трудового посередництва, здійснюваного Державною службою зайнято­сті та її територіальними підрозділами, є без­оплатне сприяння працевлаштуванню безробі­тних громадян та інших громадян, які звертаються до служби зайнятості, навіть, як­що вони не набувають статусу безробітного.

Безоплатне сприяння працевлаштуванню здійснюється Державною службою зайнятості шляхом підбору підходящої роботи, надання інформації про попит на ринку праці, направ­лення на професійне навчання або перепідго­товку за спеціальностями, що користуються попитом на ринку праці тощо. Підходящою роботою, при цьому, вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Для пошуку підходящої роботи служба за­йнятості організовує збирання інформації від потенційних роботодавців про вакантні поса­ди, створені додаткові робочі місця, про зві­льнення або переведення працівників тощо. Така інформація подається у формі звіту № 3- ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у відповідності до Наказу Мініс­терства соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Ін­формація про попит на робочу силу (вакан­сії)» та Порядку її подання» [6].

Іншою формою трудового посередництва, здійснюваного Державною службою зайнято­сті, є стимулювання активного самостійного пошуку роботи громадянами, оскільки самос­тійний пошук роботи може виявитись більш ефективним, ніж сприяння працевлаштуван­ню службою зайнятості. До активних методів самостійного пошуку роботи належить обхід профільних підприємств, установ, організа­цій, залишення там свого резюме, звернення за сприянням у працевлаштуванні до родичів, знайомих, подання заявок на участь у конкур­сах на заміщення вакантних посад в держав­них структурах, пошук роботи за оголошен­нями в засобах масової інформації тощо.

На необхідності істотного підвищення ефективності засобів активного сприяння за­йнятості наголошує Н. П. Рябушенко. Він за­значає, що це досягається через індивідуалі­зацію роботи з клієнтами, кожен з яких має певні особливості: наявність професії (спеціа­льності); життєвий і професійний досвід; рі­вень освіти; психологічні особливості; здіб­ності і нахили, морально-вольові якості [5, с.317]. Повністю погоджуємося з автором про необхідність індивідуалізації підходу до ро­боти з безробітними та іншими громадянами, які звертаються до служби зайнятості, а також до роботи із роботодавцями, оскільки саме індивідуальний підхід дозволяє в повній мірі виявити потреби та побажання громадян та роботодавців, визначити прийнятні методи роботи з ними тощо.

З метою сприяння зайнятості громадян мо­же проводитись їх професійна орієнтація. Пер­винна професійна орієнтація організовується психологами-педагогами в середніх навчаль­них закладах шляхом проведення відповідних професійно-орієнтуючих психологічних тестів, тематичних занять, ознайомленням старших школярів з особливостями сучасного ринку праці тощо. На цьому етапі відбувається визна­чення майбутніх працівників з обранням відпо­відного навчального закладу та спеціальності.

Послуги з професійної орієнтації надають­ся також Державною службою зайнятості. Наказ Міністерства соціальної політики Укра­їни «Про затвердження Порядку надання те­риторіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну полі­тику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, послуг з професійної орієнтації осіб» визначає основні завдання професійної орієн­тації [7]. Послуги з професійної орієнтації, спрямовані на забезпечення обґрунтованого та усвідомленого вибору громадянами професії з врахуванням потреб на ринку праці, інтересів та уподобань, а також здібностей громадянина.

Трудове посередництво включає в себе та­кож залучення громадян до оплачуваних гро­мадських робіт. Відповідно до Постанови Ка­бінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації громадських та інших ро­біт тимчасового характеру» громадські роботи являють собою тимчасово виконувану оплачу­вану діяльність на створених для цього робо­чих місцях [8]. Організація громадських робіт та їх фінансування здійснюється місцевими державними адміністраціями. Громадські ро­боти, як правило, пов’язані з виконанням не- кваліфікованої діяльності, зокрема, прибиран­ня території міста або селища тощо. До громадських робіт, як правило, залучаються безробітні, які протягом тривалого періоду не можуть бути працевлаштованими та для яких закінчився термін виплати допомоги по безро­біттю. Практична цінність громадських робіт полягає в тому, що їх застосування дозволяє матеріально підтримувати тих безробітних, які не мають засобів до існування у зв’язку із не­можливістю їх працевлаштування та припи­ненням виплати допомоги по безробіттю.

Іншими супутніми послугами Державної служби зайнятості з трудового посередництва є професійна орієнтація громадян, організація навчання новим професіям тощо.

Отже, трудове посередництво виступає ос­новною формою забезпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості, яка безпосеред­ньо забезпечує громадян вільно обраною ними зайнятістю, підходящою для них роботою або іншим видом оплачуваної діяльності, тобто ефективної зайнятості.

Громадяни, які втратили роботу для її по­шуку можуть скористатися послугами комер­ційних кадрових агентств, які співпрацюють з державними службами зайнятості, та надають посередницькі послуги з працевлаштування. Кадрові агентства, які надають послуги з пра­цевлаштування громадян за кордоном підля­гають ліцензуванню.

Таким чином, ліцензійна та дозвільна дія­льність, як форма забезпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості населення, здійс­нюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфе­рі зайнятості шляхом видачі ліцензій та дозво­лів на провадження відповідних видів діяльно­сті суб’єктам господарювання, контролюють дотримання ліцензійних умов, анулюють ліце­нзії тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення гро­мадян та роботодавців, як форма забезпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості, здійснюється шляхом утворення єдиної інфо­рмаційно-аналітичної системи центральним органом виконавчої влади, що реалізує держа­вну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції [9]. Інформаційно-аналітична діяльність центрального органу виконавчої влади, який реалізує держану політику в сфері зайнятості, забезпечує статистичною та моні - торинговою інформацією учасників ринку праці та можливості подальшого використання цієї інформації для працевлаштування.

Державною службою зайнятості формуєть­ся та оприлюднюється статистична інформа­ція, яка містить відомості про стан на ринку праці, результати своєї діяльності в розрізі по регіонах, зокрема, про кількість зареєстрова­них безробітних, відсоток працевлаштування безробітних, кількість безробітних, які прохо­дили навчання, спеціальності та професії, за якими здійснювалось навчання, чисельність осіб, які були залученні до виконання оплачу­ваних громадських робіт тощо.

Інформаційна діяльність служби зайнятості також передбачає інформування громадян про стан на ринку праці та рівень безробіття в кра­їні через засоби масової інформації, інформа­ційний офіційний веб-сайт. На офіційному веб-сайті Державної служби зайнятості міс­титься інформація про пропозиції та попит на ринку праці по різних регіонах держави. Гро­мадяни мають можливість в он-лайн режимі зареєструвати своє резюме та здійснити пошук підходящої вакансії.

Правотворча діяльність, як форма забезпе­чення реалізації прав громадян в сфері зайня­тості, передбачає участь Державної служби зайнятості, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфе­рі зайнятості населень, у розробці основних напрямків державної політики в сфері зайня­тості населення на річний, середньостроковий та перспективний періоди. Основні напрямки держаної політики в сфері зайнятості населен­ня затверджуються Кабінетом Міністрів Укра­їни у відповідних програмах, які дозволяють спрямувати діяльність державних органів на ефективне зниження рівня безробіття та забез­печення ефективної зайнятості населення. В розробці цих програм органи державної служ­би зайнятості та центральний орган державної влади, що реалізує держану політику в сфері зайнятості приймає участь, вносячи відповідні пропозиції, здійснюючи інформаційно-аналі­тичне забезпечення розробки проектів відпові­дних програм.

Наступною формою забезпечення реалізації прав працівників в сфері зайнятості населення є діяльність по попередженню безробіття та масового вивільнення працівників. Така діяль­ність здійснюється шляхом аналізу поданої підприємствами, установами та організаціями інформації про планування скорочення вироб­ництва та вивільнення працівників, розроб­лення та реалізація на основі цієї інформації заходів, спрямованих на своєчасне працевлаш­тування таких працівників. Крім того, для по­передження безробіття державою здійснюєть­ся стимулювання роботодавців на створення нових робочих місць, працевлаштування гро­мадян, які мають додаткові гарантії в сфері працевлаштування тощо.

Державний контроль за додержанням зако­нодавства про зайнятість населення здійснює уповноважений орган з реалізації державної політики з питань державного нагляду та конт­ролю за дотриманням законодавства про зайня­тість населення та центральний орган виконав­чої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової мігра­ції, в межах їх повноважень [9]. Ця форма за­безпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості населення, спрямована на охорону та захист прав громадян від зловживань та по­рушень зі сторони посадових осіб державних органів, що реалізують державну політику в сфері зайнятості населення, а також роботода­вців з метою усунення можливих порушень та відновлення вже порушених прав.

Отже, розглянуті форми забезпечення реа­лізації прав громадян в сфері зайнятості в комплексі складають цілісну систему, за до­помогою якої досягаються такі результати, як зниження рівня безробіття, розширення форм зайнятості, захист трудових прав громадян, забезпечення ефективної та тривалої зайнятос­ті населення тощо. Однак, необхідно вказати і на деякі недоліки існуючої системи форм, зок­рема: 1) недостатньо форм діяльності служб зайнятості та інших органів, що реалізують державну політику в сфері зайнятості насе­лення, спрямованих на попередження безро­біття; 2) недостатній рівень професійності спеціалістів державної служби зайнятості, які працюють з населенням; 3) неефективно здій­снюється взаємодія з комерційними кадрови­ми агентствами; 4) відсутній індивідуалізова­ний підхід працівників служби зайнятості до громадян, які звертаються до цих служб.

На нашу думку, для підвищення ефектив­ності форм доцільно: 1) розширити форми дія­льності державних служб зайнятості, зокрема, запровадити консультативну роботу з робото­давцями з приводу підтримання економічної стабільності підприємств з тим, щоб уникнути необхідності скорочення штатів або виробни­цтва (для цього доцільно утворити спеціаль­ний підрозділ в державній службі зайнятості з питань підтримки економічної стабільності підприємств); 2) постійно підвищувати профе­сійний рівень працівників державних служб зайнятості, які безпосередньо взаємодіють з безробітними, підтримувати їх інформаційну обізнаність про стан на ринку праці, перспек­тиву його розвитку тощо; 3) підвищувати рі­вень індивідуалізації роботи з громадянами та роботодавцями, зокрема, розробити систему визначення їх потреб, особливих вимог, при­чин незайнятості або бажання працевлашту­вання тощо; 4) підвищувати рівень інформа­ційної взаємодії між державними службами зайнятості та комерційними кадровими агент­ствами, роботодавцями.

Такі заходи сприятимуть покращенню ор­ганізації роботи державної служби зайнятості та її територіальних підрозділів, а також інших органів, які реалізують державну політику в сфері зайнятості населення, підвищать довіру громадян до державних служб зайнятості та стимулюватимуть їх активне звернення саме з метою пошуку підходящого виду зайнятості, прискорять інформаційний обмін між різними структурами, в тому числі комерційними, які в тій чи іншій формі сприяють забезпеченню зайнятості громадян та захисту їх в цій сфері.

ЛІТЕРАТУРА

¡.Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад, і голов, ред.

В. Т. Бусел]. - К. ; Ірпінь : Перун, 2004. - 1140 с.

2. Теория государства и права : курс лек­ций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. - М. : Юристъ, 1997. - 672 с.

3. Элементарные начала общей теории пра­ва : учеб. пособие для вузов / под общей ред. д-ра юрид. наук, проф. В. И. Червонюка. - М. : Колос, 2003. - 544 с.

4. Общая теория права : курс лекций / под общ. ред. Бабаев В. К. - Нижний Новгород : Изд-во Нижегор. ВШ МВД РФ, 1993. - 544 с.

4. Рябушенко Н. П. Механізм активізації зайнятості населення в регіоні / Н. П. Рябу­шенко // Проблеми раціонального викорис­тання соціально-економічного та природно - ресурсного потенціалу регіону: фінансова по­літика та інвестиції: зб. наук, праць. - 2010. - Вип. XVI. -№ 4. - С. 314-325.

5. Наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» : від

31.05.2013 р., №316 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 50. - Ст. 247.

6. Наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Порядку надання територіальними органами центрального ор­гану виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та тру­дової міграції, послуг з професійної орієнтації осіб» : від 03.01.2013 р., № 2 // Офіційний віс­ник України. - 2013. - № 9. - Ст. 234.

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації гро­мадських та інших робіт тимчасового харак­теру» : від 20.03.2013 р., № 175 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 23. - Ст. 38.

8. Закон України «Про зайнятість населен­ня» : від 05.07.2012 р., № 5067-VI // Офіцій­ний вісник України. - 2012. - № 63. - Ст. 18.

Алімпієв А. І. Поняття та види форм забезпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості населення / А. І. Алімпієв // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 8—13 [Елект­ронний ресурс]. - Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j-pdf/FP_index. htm_2013_3_3.pdf

Визначено поняття форм забезпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості на­селення; охарактеризовано види форм забезпечення реалізації прав громадян в сфері зайнятості населення.

Алимпиев А. И. Понятие и виды форм обеспечения реализации прав граждан в сфере занятости населения

Определено понятие форм обеспечения реализации прав граждан в сфере занятости населения; охарактеризованы виды форм обеспечения реализации прав граждан в сфе­ре занятости населения.

Alimpiyev A. I. Definition and Types of Forms of Citizens’ Rights in the Field of Employment

The notion of forms of citizens’ rights in the field of employment, characterized types of forms to ensure the rights of citizens in the area of employment Defines.