joomla
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ
Форум права

УДК 347.73

Д. П. ДОРОШЕНКО, Національний уні­верситет державної податкової служби України

Ключові слова: фінансове законодавство, прин­цип права, фінансово-правова норма, фінансова діяльність, правова основа

Сьогодні фінансове право становить собою одну із галузей права, що найбільш динаміч­но розвивається. При цьому ефективність фі­нансово-правового регулювання відносин в сфері публічної фінансової діяльності багато в чому залежить від єдності та непротирічно - сті системи фінансового законодавства. Стан останнього значною мірою залежить від тих принципів, що лежать в його основі. Це пов’язано із тим, що «принцип» (від лат. ргіпсіріиш - первісне, визначальне, те, від чо­го походить все інше) - це засада, основа, ке­рівна ідея, вихідне положення будь-якого явища [І, с.75]. Більше того, характеризуючи принципи, необхідно виходити із того, що вони, по-перше, являють собою ідею, поло­ження, вимогу і, по-друге, є не простими по­ложеннями, а основними, основоположними, засадничими, фундаментальними, вихідними, загальними, керівними, відправними, провід­ними, чільними [2, с.24]. За своєю суттю принципи відображають певні фундамента­льні ідеї й ідеали, які сформульовані на підс­таві наукового і практичного досвіду. Однак різноманітні юридичні ідеали й ідеї тільки тоді переростають у принципи права, коли вони безпосередньо (легально) виражені в нормативно-правових актах чи інших формах права. Адже «факт законодавчого закріплень надає правовій ідеї, погляду, уявленню іншу соціальну сутність, перетворює їх на фактори регулюючого впливу» [3, с.28]. Окрім того, вихідні нормативно-керівні засади забезпе­чують суттєвий, стійкий, регулярний необ­хідний зв’язок між різними нормами фінансо­вого права та іншими нормативно-правовими приписами, виступаючи важливими орієнти­рами у правотворчості й систематизації, тлу­маченні й реалізації фінансового права.

Характерно, що безпосередньо до дослі­джень принципів фінансового законодавства вчені-фінансисти майже не вдавалися. У той же час вважати, що окреслена тематика вза­галі не порушувалася науковцями не можли­во, оскільки тією або іншою мірою до її розг­ляду зверталися О. С. Башняк, Л. К. Воронова,

О. М. Горбунова, М. П. Кучерявенко, П. С. Па - цурківський, С. Г. Пепеляєв та ін. Підхід, за якого ґрунтовно і комплексно не досліджува­лися принципи фінансового законодавства навряд чи можна вважати конструктивним, оскільки він не сприяє єдності фінансової си­стеми держави, не дозволяє ефективно здійс­нювати систематизацію фінансового законо­давства. Не випадково ще Ю. А. Ровінський вказував на необхідність визначити єдині принципові засади формування фінансової системи, забезпечити її єдність і з’єднати від­повідні підгалузі фінансового права та зако­нодавства на загальних принципових засадах [4, с. 190]. Дійсно, саме принципи фінансового права та фінансового законодавства, виража­ючи найбільш важливі основи фінансово- правового регулювання, здатні об’єднувати норми, інститути, підгалузі фінансового права в загальну систему. Окрім того завдяки їм за­безпечується одноманітне тлумачень фінан­сово-правових норм.

Аналіз наукових публікацій дозволяє конс­татувати, що вчені-фінансисти, говорячи про принципи, оперують різними категоріями: принципи фінансового права, фінансово - правові принципи, принципи фінансової дія­льності, принципи фінансової діяльності ор­ганів місцевого самоврядувань, принципи фінансового законодавства, принципи фінан­сового контролю тощо [5, с.77-82]. Напри­клад, Ю. О. Крохіна зазначає, що «в основі фінансової діяльності держави і муніципаль­них утворень лежать певні вихідні основи, що відображають специфіку даного виду держа­вної діяльності. Принципи утворюють спеціа­льну наукову підставу, що фіксує об’єкт дос­лідження, забезпечують єдність емпіричного і теоретичного в науковому пізнанні, і станов­лять собою такі вихідні засоби відтворення суті об’єкту в цьому пізнанні, які виражають спрямованість застосування інших засобів. Фінансово-правові вихідні основи відобра­жають об’єктивні зв’язки, закономірності ро­звитку фінансової діяльності держави, вна­слідок чого вони стають якісними характеристиками цієї галузі права [6, с.127]. Далі вчена зазначає, що фінансово-правові принципи встановлюють засадничі, констру­юючи орієнтири в розвитку інститутів фінан­сового права, визначають напрями розвитку фінансового законодавства. Як бачимо, Ю. О. Крохіна фактично ототожнює такі категорії як принципи фінансового права, фінансово - правові принципи, принципи фінансової дія­льності.

Схоже говорить і А. О. Піліпенко конста­туючи, що принципи фінансового права пред­ставляють собою основоположні нормативні положень, безпосередньо закріплені в чин­ному законодавстві, які визначають концеп­туальні правові засади створень, спрямова­ності і функціонування даної галузі права, регламентують найбільш важливі соціальні відносини, що виникають у фінансовій діяль­ності держави, муніципальних утворень, і охороняються від порушень заходами юриди­чного впливу. За її словами до системи зага­льних принципів фінансового права необхід­но включати такі як: законність; федералізм ; пріоритет в області фінансової діяльності держави і муніципальних утворень представ­ницьких органів перед виконавчими органами державної влади; єдність фінансової системи держави; забезпечення збалансованості пуб­лічного та приватного інтересів суб’єктів фі­нансового права; гласність; плановість в створенні, розподілі та використанні фондів грошових коштів держави і муніципальних утворень; цілеспрямований розподіл і викори­стань фінансових ресурсів; контроль фінан­сових органів, а також уповноважених центра­льним банком держави кредитних організацій за виконаньм фінансових зобов’язань; невід­воротність відповідальності за фінансові пра­вопорушення [7, с.22].

Близькою до наведених є думка JI. K. Воро­нової, яка вказує, що вихідні основи фінансо­вої діяльності, що закріплені в правових нор­мах, становлять собою принципи фінансового права. До їх кола вчена відносить пріоритет в області фінансової діяльності держави пред­ставницьких органів перед виконавчими ор­ганами державної влади; принцип законності; принцип плановості [8, с.49]. У той же час JI. K. Воронова резонно відмічає, що названі принципи можна віднести до всіх видів діяль­ності держави і місцевих органів самовряднос­ті. Але кожен фінансово-правовий інститут наділений своїми принципами, підпорядку­вань яким є обов’язкове. Дійсно, таке заува­жень має сенс, оскільки наведені засади сто­суються усієї публічної діяльності, у той час як кожен із напрямів такої діяльності - мобіліза­ція, розподіл і використань коштів публічних фондів - ґрунтуються на власних, принципах.

Можна наводити й інші позиції правників. Приміром, С. В. Березовська, оминаючи пи­тання щодо принципів фінансового права, аналізує основні принципи фінансової діяль­ності органів місцевого самоврядувань, до яких відносить: принцип законності, плано­вості, пріоритетності публічних місцевих ви­датків по відношенню до доходів місцевого бюджету, самостійності у встановлених чин­ним законодавством межах фінансової діяль­ності органів місцевого самоврядувань, соці­альної спрямованості фінансової діяльності органів місцевого самоврядувань; державної фінансової підтримки органів місцевого само­врядувань, обліку та контролю [9, с. 29, ЗО].

Як бачимо вчені-фінансисти намагаються дати визначень принципам фінансового пра­ва, не розмежовуючи такі категорії як «прин­ципи фінансового права», «принципи фінансо­вої діяльності». Щодо принципів фінансового законодавства, то вони взагалі не називають­ся. Однак, очевидно, що такий підхід потре­бує уточнення, оскільки принципи фінансово­го права, принципи фінансової діяльності і принципи фінансового законодавства мають суттєві відмінності.

Слід зазначити, що наявність у наукових колах саме такого погляду може мати об’єктивне пояснення. Справа у тому, що на­разі, коли в нашій державі відсутній єдиний конститутивний галузевий нормативно-пра- вовий акт, спрямуванням якого мало бути упорядкувань на загальному рівні публічної фінансової діяльності, виокремити і досліди­ти галузеві принципи з позицій науки фінан­сового права вкрай складно. Характерно, що на цей факт звертали науковці неодноразово, зазначаючи, що «той блок правових принци­пів галузевого значення, який має бути закрі­плений безпосередньо в загальній частині за­конодавчого галузевого акту, не створений у зв’язку з відсутністю єдиного акту кодифіку - вань, що оформляє основи правового регу­лювання відносин у сфері фінансової діяль­ності [10, с. З 43-3 44].

Аналіз чинного фінансового законодавства засвідчує, що відносно сформовані підвалини регулювання таких інститутів фінансового права як бюджетне і податкове право. Зокрема, у ст.7 Бюджетного кодексу України встанов­лено, що бюджетна система України ґрунту­ється на таких принципах: єдності бюджетної системи України; збалансованості; самостій­ності; повноти; обґрунтованості; ефективнос­ті та результативності; субсидіарності; цільо­вого використання бюджетних коштів; справедливості і неупередженості; публічнос­ті та прозорості [11]. У ст.4 Податкового ко­дексу закріплено, що податкове законодавст­во України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх пла­тників перед законом, недопущення будь - яких проявів податкової дискримінації; невід­воротність настань визначеної законом від­повідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника; фіскальна достатність; со­ціальна справедливість; економічність опо­даткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність спла­ти; єдиний підхід до встановлення податків та зборів [12].

Окрім того в Україні діє закон «Про осно­вні засади здійснень державного фінансово­го контролю в Україні» [13]. З огляду на на­зву останнього в цьому нормативно-право - вому акті мають закріплюватися ті принципи, що стають підґрунтям при реалізації контро­льних функцій органами фінансового контро­лю. Однак аналіз положень названого закону засвідчує той факт, що у ньому відсутні такі положень. За такого підходу законодавець, використовуючи категорію «основні засади», не визначає її зміст, не закріплює жодної ке­рівної ідеї, вихідного положень стосовно фі­нансового контролю. У той же час наковці неодноразово наголошувалося, що «правові основи - це система нормативно-правових актів, що створює за допомогою принципів та інших засобів базу для організації та функці­онування соціально-правових інститутів». З огляду на наведене визначень стає очевид­ним, що сутність і призначення основ конкре­тизується перш за все у таких правових яви­щах, як принципи [14, с.39].

Як ми бачимо, про загальні засади публіч­ної фінансової діяльності у чинному законо­давстві взагалі не йдеться. З огляду на зазна­чене вважаємо, що саме тому у фінансово - правовій теорії до теперішнього часу не дося­гнуто єдності поглядів стосовно таких важли­вих питань, як визначень поняття принципів фінансового права і фінансового законодавст­ва, розмежувань останніх із принципами пу­блічної фінансової діяльності, розроблень універсальної системи основних засад фінан­сової діяльності тощо.

Необхідно вказати, що уперше принципи фінансового права були сформульовані за ра­дянських часів Ю. А. Ровінським як принципи фінансової діяльності держави [15, с. 193]. З урахуванням того, що наразі такі засади «фо­рмуються законодавцем, виходячи з конкрет­ного правового досвіду і правової культури в державі і базуються на основних положеннях правової системи з врахуванням досягнутого рівня розвитку галузевого ...законодавства», можна погодитися із тим, що вихідні начала фінансової діяльності є принципами фінансо­вого права. При цьому, як і кожна галузь права, фінансове право характеризується: а) загаль­ними для всіх галузей основними принципа­ми права; б) міжгалузевими принципами, які властиві об’єктивному і суб’єктивному праву порівняно великих автономних груп галузей; у) принципами, що мають відношень лише до конкретної галузі права, і обумовлені пре­дметом регулювань (видом суспільних від­носин) і методом юридичної регламентації [16]. Таким чином, фінансовому праву при­таманні:

1) загальні принципи - це ті, що мають за­гальний характер та встановленні Конститу­цією України. У якості прикладу можна наве­сти положень ч.2 ст.8 Конституції, згідно з якими Конституція має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі цієї Конституції і повинні відповідати їй. Додержання цього положень гарантується ч.2 ст.6, ч.2 ст.19 Основного Закону, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самов­рядування, їх посадові особи зобов’язані дія­ти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та за­конами України. Без сумніву, наведені поло­жень є засадничими і при реалізації публіч­ної фінансової діяльності;

2) міжгалузеві принципи - пронизують не лише сферу фінансово-правового регулюван­ня, а й інші. До їх числа можна віднести принцип плановості - фінансова діяльність органів держави та органів місцевого самов­рядувань здійснюється відповідно до вста­новлених фінансових плані, показники яких розроблені на підставі встановлених методик, кошторисів, розрахунків тощо та затверджен­ні у відповідній правовій формі, що передба­чає обов’язковість їх виконань;

3) галузеві фінансові принципи - принци­пи, що спрямованні на регулювання виключ­но публічної фінансової діяльності і відно­сяться до предмету фінансового права. Таким можна вважати принцип єдності фінансової системи держави і визначається єдністю бю­джетної, податкової та грошової систем дер­жави, а також недопущенням встановлень митних кордонів всередині держави і непри­пустимістю створень інших перешкод віль­ному пересуванню товарів, робіт, послуг і фі­нансових ресурсів між окремими регіонами; принцип самостійності у встановлених чин­ним законодавством межах фінансової діяль­ності органів місцевого самоврядування - ор­гани місцевого самоврядування відповідно до законодавства України самостійно затвер­джують місцевий бюджет, можуть самостійно встановлювати місцеві податки та збори, в межах визначених у Податковому кодексі України; принцип невідворотності відповіда­льності за фінансове правопорушення, що пе­редбачає обов’язок компетентних органів держави застосувати передбачені фінансовим законодавством санкції, що стимулює учас­ників фінансових правовідносин до дотри­мань вимог фінансової дисципліни, спрьє зміцненню законності у сфері фінансів та ра­ціонального використання фінансових ресур­сів держави і муніципальних утворень тощо.

Щодо принципів фінансового законодав­ства, то останні становлять собою сукупність техніко-юридичних вимог, що ставляться до певного нормативно-правового акта, його змісту, структури або в цілому системі фінан­сового законодавства. Як слушно вказує

I. M. Сеня кін, принципи законодавства біль­шою мірою розкривають регламентацій ні можливості правових приписів, сприяють пі­дготуванню і прийняттю найбільш заверше­них і доцільних за формою та структурою но­рмативних актів, що належним чином упорядковують відповідну сферу суспільних відносин [17, с. 140]. До кола таких вимог вчені відносять: конкретність правового регу­лювання певних відносин; логічну послідов­ність викладу нормативних приписів норма- тивно-правового акта; ясність і доступність мови нормативно-правового акта; відсутність внутрішніх протиріч; сувору супідрядність актів; тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Общая теория государства и права. Академический курс : в 3 т. [Т. 2] / отв. ред. М. Н. Марченко. - М. : Зерцало, 2001.

2. Погребняк С. П. Основоположні прин­ципи права (змістовна характеристика) : мо­нографія / С. П. Погребняк. - X. : Право,

2008.

3. Келина С. Г. Принципы советского уго­ловного права / Келина С. Г., Кудрявцев В. Н. - М. : Наука, 1988.-176 с.

4. Ровинский Е. А. Основные вопросы те­ории советского финансового права / Ровинс­кий Е. А. - М. : Госюриздат, 1960.

5. Химичева Н. И. Основные принципы финансовой деятельности государства и му­ниципальных образований // Финансовое право : учебник / под ред. Н. И. Химичевой. - М., 1999.

6. Крохина Ю. А. Общеотраслевые прин­ципы финансового права / Крохина Ю. А. // Принципы финансового права : материалы междунар. науч.-практ. конф. (г. Харьков, 19- 20 апреля 2012 г.) / редкол.: В. Я. Таций, Ю. П. Битяк, Л. К. Воронова и др. - X. : Пра­во, 2012.

7. Пилипенко А. А. Принципы финансово­го права : моногр. / Пилипенко А. А. - М. : Юрлитинформ, 2013. - 144 с.

8. Воронова Л. К. Общие принципы финан­сового права и его институтов / Воронова Л. К. // Принципы финансового права : материалы междунар. науч.-практ. конф, (г. Харьков, 19-

20 апреля 2012 г.) / редкол.: В. Я. Таций, Ю. П. Битяк, Л. К. Воронова и др. - X. : Пра­во, 2012.

9. Березовська С. В. Принципи фінансової діяльності органів місцевого самоврядування / Березовська С. В. // Принципы финансового права : материалы междунар. науч.-практ. конф., (г. Харьков, 19-20 апреля 2012 г.) / ре­дкол.: В. Я. Таций, Ю. П. Битяк, Л. К. Воро­нова и др. - X. : Право, 2012.

10. Яричевский В. С. Проблемы формиро­вания и реализации принципов правового ре­гулирования государственных доходов в Ук­раине / Яричевский В. С., Яричевская Л. В. // Правовое регулирование государственных доходов и расходов. - Харьков, 1998.

11. Бюджетний кодекс України // ВВР України. - 2010. - № 50-51. Ст. 572.

12. Податковий кодекс України // ВВР України. - 2011. - № 13-14, № 15-16. - № 17. - Ст. 112.

13. Закон України «Про основні засади здійснень державного фінансового контролю в Україні» // ВВР України. - 1993. - № 13. - Ст. 110.

14. Малько А. В. Принципы права как ва­жнейшая составляющая правовых основ раз­вития общества / А. В. Малько, Струсь К. А. // Принципы права: общетеоретический и отра­слевой аспекты / под. ред. Н. И. Матузова,

А. В. Малько. - Саратов, 2010.

15. Ровинский Е. А. Основные вопросы теории советского финансового права / Рови­нский Е. А. - М. : Госюриздат, 1960. -193 с.

16. Шеванденкова Н. О. Принципи публі - чно-правового регулювань фінансової дія­льності держави / Н. О. Шеванденкова // Сис­тема фінансового права : матер, міжнар. наук.-практ. конф. (27-28 травня 2009 р., м. Одеса). - Одеса, 2009. - 488 с.

17. Сенякин И. Н. Принципы права и принципы законодательства: соотношение и

Взаимосвязь // Принципы права: общетеоре­тический и отраслевой аспекты / Сенякин И. Н. ; под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. - Саратов, 2010.



Дорошенко Д. П. Основні засади фінансового законодавства: проблеми визначення / Д. П. Дорошенко // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 191—196 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ші/j-pdf/FPindex. htm_2013_3_33.pdf

Аналізується питання відносно принципів, які лежать в онові фінансового законодав­ства. Зазначаються вчені, що займались вивченням цієї правової категорії, розгляда­ються їх точки зору відносно самого поняття та природи фінансових принципів. Наго­лошується на відсутності у чинному законодавстві засад публічної фінансової діяльності. У зв’язку з цим висловлюється думка, що за відсутності єдиного конститу­тивного галузевого нормативно-правового акту у фінансовій сфері, виокремлення принципів фінансового законодавства і їх дослідження є на сьогоднішній день вкрай складним завданням.

Дорошенко Д. П. Основные принципы налогового законодательства : проблемы опре­деления

Анализируется вопрос о принципах, которые лежат в основе финансового законодате­льства. Указываются ученые, которые занимались изучением этой правовой категории, рассматриваются их точки зрения относительно самого понятия и природы финансо­вых принципов. Отмечается отсутствие в действующем законодательстве принципов публичной финансовой деятельности. В связи с этим высказывается мнение, что в свя­зи с отсутствием единого конститутивного отраслевого нормативно-правового акта в финансовой сфере, выделение принципов финансового законодательства и их исследо­вание на сегодняшний день является крайне сложной задачей.

Doroshenko D. P. Basic Principles of Financial Legislation: The Problem of Definition

The issues regarding the principles that lie at the Finance Law Update analyzes. Indicate the scientists who have studied this legal category, considered their opinions regarding the very nature of financial concepts and principles. On the lack of effective legislation on public finance activities is Emphasized. In this regard, it is suggested that in the absence of a single branch constitutive legal act in the financial sector, distinguishing principles of financial legislation and their research is today extremely challenging.