joomla
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ
Форум права

УДК 340.12

О. С. ГОЛОВАЩЕНКО, канд. юрид. на­ук, ст. наук, співр., НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України

Ключові слова: соціальна правова держава, гло­балізація, європейська інтеграція

Формувань і розвиток європейської інте­грації є складним процесом, кожний етап яко­го набуває нових рис та особливостей, що ві­дображуються в інституціональній структурі та організації держав-членів та Союзу в ціло­му. Такі зміни, зокрема, впливають на конту­ри моделі соціальної правової держави.

Проблематика соціальної правової держа­ви активно розробляється вітчизняними та зарубіжними правознавцями, у наукових ро­ботах яких містяться питання виникнення та становлення соціальної правової держави, ви­значень її поняття і принципів, функцій, а також аналіз зарубіжного досвіду щодо її ро­збудови [1-3]. Визнаючи важливість цих дос­ліджень для впроваджень у життя вітчизня­ної моделі соціальної правової держави, слід зазначити, що не менш значущим для юриди­чної науки є наукове обґрунтувань шляхів інтеграції України до ЄС, що, у свою чергу, потребує досліджень особливостей держав­но-правового розвитку європейських країн в сучасних умовах, і особливо в умовах глоба­лізації.

Як відомо, вчення про правову державу піддавалось певним змінам залежно від істо­ричного періоду і вимог, які висувалися гро­мадянським суспільством до держави. Най­важливіші з них відбулися наприкінці XIX - у середині XX століть, коли теорія правової держави доповнилася соціальною складовою для виправдання активного втручання держа­ви в регулювань соціально-економічних від­носин. Перехід до соціальної правової держа­ви можливий лише за умови здійснень реформ, які об’єднують рух до соціально - ринкового господарства, громадянського сус­пільства, правової держави із цілеспрямова­ним формуваньм інститутів соціальної дер­жави [4, с. 91-92]. Соціальна правова держава передбачає об’єднань демократії, правової і соціальної держави в цілісну систему.

Поглиблення інтеграційних процесів на­прикінці XX століття стало значним випробу - ваньм життєздатності соціальної правової держави, поруч із розширенням сфер взаємо­дії європейських держав в рамках Європейсь­кого Співтовариства як наднаціональної ор­ганізації, що призвело до висунень нових програмних орієнтирів та створення правових механізмів їх забезпечення і реалізації. З при - йьттям Єдиного європейського акта соціа­льна політика стає одним з головних інстру­ментів європейської інтеграції, зміст якої постійно вдосконалюється відповідно до ви­мог інтеграційного процесу. Для вирішення соціальних питань на загальноєвропейському рівні необхідним було їх правове врегулю­вань. ЄЄА нормативно закріпив співробіт­ництво держав з питань охорони праці, здо­ров’я, розвиток діалогу між соціальними партнерами. Прийняття Єдиного європейсь­кого акта відкрило шлях до процесу створен­ня європейського соціального законодавства як правової основи побудови соціального спі­втовариства в об’єднаній Європі.

Створення Європейського Союзу суттєво розширило обсяг повноважень його інститу­тів, які були йому передані державами- членами, завдяки чому були створені нові якісні умови для функціонувань соціальної правової держави. Відповідно до Договору ме­тою Союзу є збережень досягнень інтеграції, подальше спрьнь соціальному та економіч­ному прогресу шляхом створень простору без внутрішніх кордонів, зміцнень економічних і соціальних зв’язків, створень Економічного і валютного союзу, запроваджень єдиної ва­люти; посилень захисту прав та свобод гро­мадян держав-членів ЄС за допомогою вве­день громадянства Союзу; затверджень


Власної ідентичності на міжнародному рівні через реалізацію спільної зовнішньої політики та політики безпеки; налагоджень тісної співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ тощо [5, с.526]. Були визначені також шляхи та методи співпраці у цих сферах. Проте, у зв’язку з незгодою Великої Британії щодо проведень соціальних програм додаткові на­станови були закріплені не в Договорі про ЄС, а в окремому Протоколі та Угоді про соціаль­ну політику. Правові акти, ухвалені інститута­ми ЄС на підставі цих документів, розповсю­джуються на всю територію Євросоюзу, окрім Великої Британії [6, с.44].

Прийнятий Європейською радою Амстер­дамський договір доповнив Маастрихтський договір низкою положень, в яких закріплюва­лись принципи свободи, демократії, принци­пи правової держави та повага основних прав і свобод людини і громадянина усіма держа - вами-члєнами. Так, Договір закріплював чо­тири основні завдань, серед яких відповіда­льність держав-членів з питань зайьтості населень, знищення наявних перешкод для свободи пересувань, надань Європі впливо­вішого голосу в світових справах, поклавши на Європейську Раду відповідальність за фо­рмулювання спільних стратегій, які реалізо­вуватимуть Союз та держави-члени, вдоско­налення інституційної структури Союзу з огляду на його майбутнє розширень [7, с.38]. Крім того, в Амстердамському договорі особ­ливого значень набули соціальні права. У ст.140 серед основних напрямків соціальної політики визнавалися: зайнятість, трудове законодавство і умови праці, професійна осві­та, соціальне забезпечення працівників, попе­реджень професійного травмувань і профе­сійних захворювань, гігієна на виробництві тощо [8, с.627]. Суттєву роль у здійсненні со­ціальних заходів відіграло створення Євро­пейського Соціального Фонду, метою якого визнавалося підвищення рівня зайьтості ро­бітників та рівь життя [8, с.629].

Таким чином, на основі прийьтих доку­ментів відбувається поступове правове офор­млення європейської соціальної правової мо­делі. Це поняття можна використовувати лише у тому випадку, коли маються на увазі елементи, спільні для всіх членів Європейсь­кого Союзу. Разом з тим, ця модель передба­чає також проведень спільних дій націона­льних урядів і громадянського суспільства, спрямованих на забезпечень для всіх грома­дян таких заходів, як задоволення основних матеріальних потреб, участь у житті суспільс­тва, посилень соціальної об’єднаності. Стве­рджувати про їх виконання можна лише на підставі порівняння конкретних індикаторів. Аналіз таких показників доводить, що євро­пейська соціальна модель існує [9, с.6-10].

Сучасний етап розвитку соціальної дер­жавності відбувається під значним впливом вимог глобалізації світової економіки. Вна­слідок її розвитку здатність національних держав самостійно формувати і реалізовува­ти власну соціальну політику зменшується. Крім того, пріоритетним напрямком внутрі­шньої і загальноєвропейської політики стає підвищень конкурентоспроможності націо­нальних економік, що закономірно потребує скорочень соціальних витрат, певного обме­жень соціально-економічних прав людини [10, с.60]. Якщо ж національна держава хоче зберегти власну легітимність і функціональ­ність, їй доводиться пристосувати свою наці­ональну стратегію соціально-економічного розвитку до глобальних вимірів і стати еко­номічним, політичним та військовим перемо­жцем глобалізації [11, с. З 92].

Водночас, в умовах глобалізації політика соціальної правової держави має важку неод­нозначну позицію. З одного боку, держава повинна витримати вимоги глобалізації, що надходять ззовні, повинна враховувати поба­жання та пропозиції інших урядів, міжнарод­них організацій, транснаціональних корпора­цій, світового ринку і, відповідно з цим, ініціювати та здійснювати політичні, еконо­мічні та соціальні перетворень. З іншого бо­ку, вона повинна забезпечити своїм громадя­нам можливості на підвищень добробуту, захистити їх від негативних аспектів глобалі­зації, від втрат, пов’язаних з адаптацією до світового ринку.

Саме через це життєдіяльність європейської соціальної моделі, на думку деяких науковців, знаходиться під загрозою. Так, наприклад, Дж. Сорос зауважує, що «...миє свідками трі­умфу капіталізму в світі, проте ми не можемо говорити про тріумф демократії. У сучасному світі спостерігається принципова невідповід­ність політичних та економічних умов. Гло­бальна економіка вже сформувалася, проте політичні інститути ще продовжують будува­тися за принципом державного суверенітету» [12, с.11]. Отже, без економічного зростань і збільшення робочих місць європейська соціа­льна модель в умовах глобалізації може стати багатьом країнам непідсильною. Економічний розвиток має сприяти створенню більшої кі­лькості робочих місць. Інакше, Європа не зможе дозволити собі й далі утримувати свою досконалу і дорогу систему соціального за­безпечення. Водночас сильніша економіка і більша зайнятість не повинні підірвати високі екологічні стандарти ЄС [13, с.482].

Слід визнати, що взагалі успішному про­веденню інтеграції сприяло те, що її заснов­никами були найбільш розвинуті в економіч­ному та соціальному відношенні країни. Визнання ними необхідності здійснень соці­альної політики, а також захист прав і свобод людини і громадянина були важливим кроком на шляху інтеграційної діяльності ЄС, адже така політика значною мірою виступала як потужний засіб соціальних реформ. Особли­вість змісту соціальної політики полягає в її постійній модифікації залежно від нових фак­торів, які виникають у процесі інтеграції, змін у соціальній структурі суспільства, рівь по­літичної активності громадян тощо. Зміни в соціальній політиці відбулися під час Ніцць­кого саміту у 2000 році, коли лідери ЄС підт­римали Програму заходів з соціальної політи­ки, головними завданнями якої були: створення більше кращих робочих місць; до­сягнення нової рівноваги між гнучкістю і без­пекою за постійної зміни умов праці; подо­лання бідності, соціального відчуження і дискримінації; модернізація системи соціаль­ного захисту; посилення соціального склад­ника у зовнішніх відносинах тощо [13, с.482].

Глобалізація значною мірою визначає стратегію світового розвитку і має великий вплив як на соціальну правову державу, так і на громадянське суспільство. Вона спрьє розширенню взаємозалежності національних інтересів різних країн. Разом із тим, глобалі­зація відображає не лише економічні процеси, але й тягне за собою політичні, соціальні, і, навіть, культурні трансформації.

На цей час до складу ЄС входять держави, рівень соціально-економічного розвитку яких є неоднаковим. Подоланню відмінностей в економічному потенціалі окремих частин ЄС має слугувати регіональна політика ЄС, за­вдяки якої Євросоюз прагне скоротити розрив між рівнями розвитку різних регіонів, змен­шити відставань регіонів, що перебувають у найменш сприятливих умовах за допомогою надань окремим країнам і регіонам системи пільг і субсидій, прямій фінансовій допомозі з бюджету ЄС [6, с.43].

Слід визнати, що затвердження держава- ми-членами Європейського Союзу загально­європейських цінностей, серед яких права і свободи людини, верховенство права, плюра­лістична демократія, стало відправним пунк­том для проведення ними спільних соціальної і економічної, зовнішньої політики, політики безпеки, політики в галузі внутрішніх справ і правосуддя.

Відповідно до ст.49 Договору про ЄС, будь-яка європейська країна, яка поважає за­значені цінності, і якщо вона зобов’язується проводити їх у життя, може звернутися з про­ханням про набуття членства у ЄС [5, с.528]. Досягти рівня, який відкриває шлях до членс­тва в ЄС можна лише шляхом реформування правової системи країни в напрямку до євро­пейських правових стандартів. Тому на шляху інтеграції до ЄС сучасним державам, у тому числі й Україні, необхідно вирішити низку питань, зокрема, провести відповідні правові та економічні реформи, забезпечити політич­ну стабільність в країні тощо. Необхідною умовою належної взаємодії правових систем Євросоюзу та України є фіксація основних положень правового механізму у Конститу­ції та спеціальних законах України, визна­чень в них співвідношення міжнародного права, права Ради Європи, Європейського Союзу та правової системи України з право­вими системами Ради Європи та Європейсь­кого Союзу [14, с.62]. Не менш важливою проблемою на цьому шляху є проведення масштабних інформаційно-просвітницьких заходів з метою підвищення правової куль­тури суспільства щодо юридичної природи, сутності, змісту європейської інтеграції, спе­цифіки функціонувань ЄС тощо [15, с.156]. Разом із тим, необхідно наповнити новим змістом національну стратегію політики що­до майбутнього розвитку України та її руху у певному напрямку - до Європи або до Євра­зії. Сьогодні навіть значне зростань еконо­міки в країні не здатне забезпечити політич­ну стабільність та консолідацію у самому суспільстві, впливовість України на міжна­родній арені, адже зовнішньополітична оріє­нтація є доволі спірним моментом у відноси­нах між Сходом і Заходом України. Саме тому зосередженість на проблемі української консолідації стане першим кроком у сприян­ні посиленню позиції України на міжнарод­ній арені.

ЛІТЕРАТУРА

1. Рабінович П. М. Про соціальну сутність сучасних демократичних держав / П. М. Рабі­нович // Вісник Акад. правових наук України. -

1993.-№ 1. - С. 34^2.

2. Скрипнюк О. В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практи­ки. До 10-річчя незалежності України : моно- граф. / О. В. Скрипнюк. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України,

2000.- 600 с.

3. Яковюк І. В. Соціальна держава: до ви­значень змісту поняття / І. В. Яковюк // Віс­ник Акад. правових наук України. - 2001. - № 3. - С. 37^7.

4. Милецкий В. П. Российская модерниза- ць: предпосылки и перспективы эволюции социального государства / В. П. Милецкий. - СПб. : Изд-во СПбУ, 1997. - С. 91-92.

5. Договор о Европейском союзе // Евро­пейский Союз. учебник для вузов / под об­щей ред. Л. М. Энтина. - М. : НОРМА - ИНФРАМ, 2001.-С. 526.

6. Тамм А. Є. Європейський Союз в між­народно-правових відносинах : навчальний посібник / А. Є. Тамм, В. О. Ріяка, Ю. М. Ко - ломієць / під ред. О. Н. Ярмиша. - X. : Штріх,

2003.

7. Європейський Союз : підручник / колек­тив авторів. - К. : НАОУ, 2006. - С. 38.

8. Договор о Европейском Сообществе // Европейский Союз : учебник для вузов / под общ. ред. Л. М. Энтина. - М. : НОРМА - ИНФРА М, 2001. - С. 627.

9. Витте Л. Европейская социальная мо­дель и социальная сплоченность: какую роль играет ЕС? / Л. Витте // Социальная модель государства: выбор современной России и опыт стран Европы. Аналитический вестник. - № 6 (294). - М., 2006. - С. 6-10.

10. Масленников А. А. Социальные аспек­ты глобализации и вызовы завтрашнего дь / А. А. Масленников // Социальное государст­во: концепция и сущность : докл. Ин-та Евро­пы. - М. : Огни, 2004. - № 138. - С. 60.

11. Зайдельман Р. Інтернаціоналізм, регіо - налізм і національна держава / Зайдельман Р. // Європейська соціал-демократія: Трансформа­ція у прогресі: пер. з англ. / за ред. Р. Куперу - са, И. Кендела. - К. : Основ, цінності, 2001. -

С. 392.

12. Сорос Дж. Открытое общество. Рефор­мируя глобальный капитализм /Дж. Сорос. - М., 2001.-С. 11.

13. Дайнен Д. Дедалі міцніший союз. Курс європейської інтеграції / Дайнен Д. ; пер. с англ.-К. : К. І.С., 2006.


14. Європейська інтеграція України: Полі - тико-правові проблеми / за ред. В. П. Горба - тенка : монографія. - К. : Вид-во «Юридична думка», 2005. - С. 62.

15. Кінаш Б. С. Аспекти інтеграції у Єв­ропейське Співтовариство інституцій Украї­ни / Б. С. Кінаш // Вісник Нац. акад. внутр. справ України. - 2002. - № 5. - С. 156.



Головащенко О. С. Вплив глобалізації на розвиток соціальної правової держави / О. С. Головащенко // Форум права. — 2013. — № 3. — С. 123—127[Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ші/j-pdf/FPindex. htm_2013_3_23.pdf

Проведено аналіз процесу розвитку соціальної правової держави в умовах глобалізації, виявлено вплив процесу інтеграції на формування соціальної держави за цих умов. Ро­зглянуто правове оформлення європейської соціальної правової моделі.

Головащенко О. С. Влияние глобализации на развитие социального правового государ­ства

Проведен анализ развития социального правового государства в условиях глобализа­ции, выявлено влияние процесса интеграции на формирование социального государс­тва в этих условиях. Рассмотрено правовое оформление европейской социальной пра­вовой модели.

Golovaschenko O. S. Impact of Globalization on the Development of Social Legal State

The analysis of the development of the social state of law in the context of globalization, it is revealed the impact of the integration process on the formation of the welfare state in these conditions. Legal registration of the European social model legal is considered.