joomla
ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «РЕЄСТРАЦІЙНІ ПРОВАДЖЕННЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»
Форум права

УДК 342.9

С. Ю. ЛЮБІМОВА, канд. юрид. наук, То­вариство з обмеженою відповідальністю «Науті-

Лус»

Ключові слова: господарська діяльність, проце­дури, реєстраційні процедури, дозвільно - ліцензійні провадження, законодавство, правове регулювання

Після того, як розпався Радянський Со­юз, і Україна отримала незалежність, перед нею постала ціла низка дуже важливих та складних завдань, обумовлених переходом до ринкової, від командно - адміністративних методів керування суспі­льними відносинами до демократичних. У першу чергу, слід було створити власні економічну та правову систему, в яких би враховувалися усі найбільш важливі особ­ливості геополітичного положення Украї­ни. Наразі можна констатувати, що за роки незалежності Україна вже зробила ряд ва­жливих кроків на цьому шляху, зокрема у Конституції України від 28.06.1996 року було проголошено, що: Україна є суверен­на і незалежна, демократична, соціальна, правова держава (стаття 1); людина, її жит­тя і здоров’я, честь і гідність, недоторкан­ність і безпека визнаються в Україні най­вищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпе­чення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (стаття 3); в Україні визнається і діє принцип верховенства пра­ва (стаття 8); держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і госпо­дарювання, соціальну спрямованість еко­номіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом (стаття 13) та інше [1].

Однак суспільство перебуває у постій­ному розвитку. Багатоукладність націона­льної економіки та орієнтація України на світові інтеграційні процеси обумовлюють стрімкий розвиток господарської діяльнос­ті, що у свою чергу вимагає здійснення які­сного нормативно-правового забезпечення її найбільш суттєвих аспектів. Одним із та­ких принципових питань у сфері господар­ської діяльності, що потребують вдоскона­лення, є реєстраційні ті дозвільно - ліцензійні провадження.

Слід відзначити, що окремі проблемні питання господарської діяльності у своїх дослідженнях аналізували О. Ф. Андрійко,

В. Б. Авер’янов, С. С. Вітвицький, М. В. Ко­вальова, Т. М. Кравцова, О. В. Кузьменко,

А. М. Бойко та інші. Втім, на нашу думку, питання реєстраційних та дозвільно - ліцензійних проваджень вимагають більш ґрунтовного теоретичного обґрунтування з метою забезпечення їх ефективнішого та якіснішого правового врегулювання. Тому метою статті є визначення сутності та зна­чення реєстраційних проваджень у сфері господарської діяльності. Для цього плану­ється: дослідити поняття «господарської діяльності», його наукове та законодавче тлумачення; розглянути точки зору дослід­ників щодо розуміння сутності реєстрацій­них проваджень; зробити відповідні висно­вки стосовно поняття та значення реєстраційного провадження у сфері гос­подарської діяльності.

Вдосконалення реєстраційних та дозві­льно-ліцензійних проваджень у сфері гос­подарської діяльності є неможливим без з’ясування питання щодо сутності самого поняття «господарська діяльність». У нау­кових працях зазначають, що господарська діяльність - це діяльність, яка завжди пов’язана з виготовленням і реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням по­


Слуг і забезпеченням їх виробників необ­хідними ресурсами, що передбачає специ­фічну організацію управління майном або справою та участь суб’єктів такої діяльнос­ті в господарських відносинах як носіїв пе­вних властивостей [2, с.92; 3, с.24]. При цьому, до ознак господарської діяльності відносять:

- сферу здійснення - суспільне вироб­ництво (господарська сфера);

- зміст - виробництво та реалізація про­дукції, виконання робіт, надання послуг відбувається не для власних потреб вироб­ника, а для задоволення потреб інших осіб - споживачів у широкому розумінні (гро­мадян як кінцевих споживачів, суб’єктів господарювання та різноманітних органі­зацій, що використовують зазначені блага для задоволення своїх господарських чи інших потреб);

- передача зазначених благ іншим осо­бам на платній основі, тобто їх функціону­вання у формі товару;

- спеціальний суб’єкт, який повинен за­звичай мати статус суб’єкта господарюван­ня;

- поєднання приватних інтересів вироб­ника (в одержанні прибутку чи інших ви­год/переваг від господарської діяльності) та публічних інтересів (суспільства в особі широкого кола споживачів - в отриманні певних благ; держави - в отриманні прибу­тків та інших обов’язкових платежів від суб’єктів господарювання; територіальної громади - 1) у забезпеченні зайнятості чле­нів громади шляхом їх залучення на заса­дах індивідуального підприємництва чи трудового найму суб’єктами господарю­вання до господарської діяльності; 2) у за­доволенні потреб громади у певних проду­кції, роботах, послугах; 3) в участі суб’єктів господарювання у вирішенні за­вдань територіальної громади в благоуст­рої; 4) у сплаті місцевих податків та зборів тощо) [4, с.8-13];

- систематичність ведення господарсь­кої діяльності [5, с.22].

Разом із тим, не можна ігнорувати ви­значення поняття «господарська діяль­ність», що надається законодавством Укра­їни. Так, згідно із ч. І ст. З Господарського кодексу України від 16.01.2003 року (далі - ГК України) [6] під господарською діяльні­стю слід розуміти діяльність суб’єктів гос­подарювання в сфері суспільного виробни­цтва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Окрім цього, відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від

16.04.1991 року господарська діяльність - це будь-яка діяльність, у тому числі підп­риємницька, пов’язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару [7]. У ст.1 Закону України «Про ліцензування пе­вних видів господарської діяльності» від

01.06.2000 року зазначено, що господарсь­ка діяльність - це будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, ви­конанням робіт [8].

При цьому, необхідно додати, що зако­нодавство України виділяє два основних види господарської діяльності - господар­ську комерційну діяльність або підприєм­ництво та господарську некомерційну дія­льність. Так, відповідно до ч. І ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ри­зик господарська діяльність, що здійсню­ється суб’єктами господарювання (підпри­ємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання при­бутку. У свою чергу, в ч. І ст.52 ГК України встановлено, що некомерційне господарю­вання - це самостійна систематична госпо­дарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та ін­ших результатів без мети одержання при­бутку. У цьому контексті слід зазначити, що в ст.55 ГК України надано визначення поняттю «суб’єкт господарювання». Так, під суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здій­снюють господарську діяльність, реалізую - чи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідаль­ність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавство.

Згідно ч.2 ст.55 ГК України, суб’єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України [9], державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні осо­би, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють госпо­дарську діяльність та зареєстровані відпо­відно до закону як підприємці.

Розглядаючи реєстраційні провадження в сфері господарської діяльності, варто за­значити, що під нею в українській мові ро­зуміють дію за значенням реєструвати, тобто внести кого-, що-небудь у список, книгу для запису справ, документів, майна, земельних володінь і таке інше з метою об­ліку або надання йому законної чинності [10, с. 1144]. У юридичній енциклопедичній літературі зазначають, що реєстрація (піз- нолат. registratio - внесення до списку, пе­реліку) - це внесення до відповідних спис­ків, реєстру або спеціальних книг чи журналів окремих відомостей щодо будь - яких осіб (учасників загальних зборів ак­ційного товариства, з’їзду, конференції тощо), організацій, цінних паперів (акцій, облігацій, векселів), майна або інших мате­ріальних об’єктів, документів (службових листів, договорів, наказів, кореспонденції тощо), нормативно-правових актів, особис­тих немайнових прав фізичних чи юридич­них осіб та інших або письмовий запис чи фіксація іншим чином (наприклад, елект­ронними засобами) певних фактів, подій та явищ з метою їх обліку та контролю, засві­дчення дійсності та надання їм законного (легітимного) статусу [11, с.261].

Говорячи про значення реєстраційних проваджень у сфері господарської діяльно­сті, треба зазначити, що під словом «зна­чення» розуміють сутність чого-небудь - зміст; абстрактну величину з однією харак­теристикою, згідно з якою вона може порі­внюватись з іншими абстрактними величи­нами. При цьому за своїм змістовним навантаженням слово «значення» є близь­ким до слова «призначення», яке, у свою чергу, визначають як роль, завдання кого-, чого-небудь у житті, існуванні; цілеспря­мованість, мета створення чого-небудь; ме­та використання [10, с.470]. У цьому кон­тексті слід звернути увагу на той факт, що при тлумаченні слова «призначення» вико­ристовують такі поняття як «мета» та «за­вдання». У Великому тлумачному словнику сучасної української мови під словом «ме­та» розуміють те, до чого хтось прагне, чо­го хоче досягти; ціль; заздалегідь намічене завдання; замисел. У свою чергу «завдан­ня» тлумачать як наперед визначений, за­планований для виконання обсяг роботи, справа і таке інше; мета, до якої прагнуть; те, що хочуть здійснити [10, с.661]. Отже, для того, щоб з’ясувати сутність реєстра­ційних проваджень у сфері господарської діяльності, необхідно встановити мету та завдання такої діяльності.

Згідно ст.19 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року (далі - ГК України) суб’єкти господарювання підля­гають державній реєстрації. У ст.58 ГК України (державна реєстрація суб’єкта го­сподарювання) зазначено, що суб’єкт гос­подарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному зако­ном [6]. При цьому, відповідно до ст.4 За­кону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підпри­ємців» від 15.05.2003 року державна реєст­рація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту ство­рення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законодавством, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Згідно ст.16 (Єдиний державний реєстр) вищенаведеного норма - тивно-правового акта, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників циві­льного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - пі­дприємців з Єдиного державного реєстру [12]. Таким чином, із аналізу наведеного можна зробити висновок, що значення ре­єстраційних проваджень у сфері господар­ської діяльності полягає в наступному. По - перше, за допомогою такої діяльності за­свідчується факт створення або припинен­ня діяльності суб’єкта господарювання. По-друге, суб’єкти господарських право­відносин забезпечуються достовірною ін­формацією про діяльність суб’єкта госпо­дарювання, що зменшує можливості вчинення протиправних дій з їх боку. По - третє, ведення єдиного обліку суб’єктів го­сподарювання дозволяє державним орга­нам більш ефективно реалізовувати конт­рольно-наглядові повноваження в сфері господарської діяльності.

Отже, під реєстраційним провадженням у сфері господарської діяльності слід розу­міти врегульовану нормативно-правовими актами України процедуру, що здійснюєть­ся спеціально уповноваженими суб’єктами, з метою засвідчення факту створення або припинення діяльності суб’єкта господа­рювання, його обліку, здійснення контролю й нагляду за його діяльністю.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України // ВВР Украї­ни. - 1996. -№ ЗО. - Ст. 141.

2. Кузьмін Р. І. Співвідношення понять «підприємництво» та «господарська діяль­ність» / Р. І. Кузьмін, Р. Р. Кузьмін // Право України. -1999. - № 5. - С. 88-92.

3. Бігняк О. В. Підприємництво як предмет правового регулювання в Україні: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.04 / Бігняк Олександр Валентинович. - Одеса, 2007.-201 с.

4. Вінник О. М. Господарське право : курс лекцій / О. М. Вінник. - К. : Атіка, 2004. - 624 с.

5. Орехова І. С. Державний контроль у сфері господарської діяльності: адміністра - тивно-правові засади: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Орехова Ірина Сер­гіївна. - Одеса, 2009. - 186 с.

6. Господарський кодекс України : від

16.01.2003 р., № 436-ІV // ВВР України. - 2003. - № 18, 19-20, № 21-22. - Ст. 144.

7. Закон України «Про зовнішньоеко­номічну діяльність» : від 16.04.1991 р., № 959-ХІІ // ВВР УРСР. - 1991. - № 29. - Ст. 377.

8. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» : від 01.06.2000 р., № 1775-ІІІ // ВВР Украї­ни. - 2000. - № 36. - Ст. 299.

9. Цивільний кодекс України від

16.01.2003 р., № 435-ІУ // ВВР України. -

- № 40 -44. - Ст. 356.

10. Великий тлумачний словник сучас­ної української мови (з дод., допов. та СБ) / уклад, і голов, ред. В. Т. Бусел. - К. ; Ір­пінь : ВТФ «Перун», 2009. - 1736 с.

11. Юридична енциклопедія: в 6 т. Т. 5 : П-С / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. - К. : «Укр. енцикл.», 1998. - 672 с.


12. image002image003Закон України «Про державну ре­єстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» : від 15.05.2003 р., № 755-ІУ



Любімова С. Ю. Щодо визначення поняття «реєстраційні провадження у сфері гос­подарської діяльності» / С. Ю. Любімова // Форум права. — 2013. — № 2. — С. 319—323 [Електронний ресурс].

Досліджене поняття «господарської діяльності», його наукове та законодавче тлума­чення; розглянуто точки зору дослідників щодо розуміння сутності реєстраційних проваджень, зроблено відповідні висновки.

Любимова С. Ю. К определению понятия «регистрационные производства в сфере хо­зяйственной деятельности»

Исследовано понятие «хозяйственной деятельности», его научное и законодательное толкование; рассмотрены точки зрения исследователей к пониманию сущности реги­страционных производств, сделаны соответствующие выводы.

Lyubimova S. Y. То the Definition of «Registration Proceedings in the Economic Sphere»

The article studies the notion of «economic activity», its scientific and legislative interpreta­tion, discussed in terms of research on understanding of the registration proceedings, the cor­rect conclusions.