joomla
ПРОВЕДЕННЯ ДОПИТУ ПІДОЗРЮВАНОГО ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ з НЕВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
Форум права

УДК 343.98

Я. А. СОКОЛОВА, канд. юрид. наук, Наці­ональна академія прокуратури України

Ключові слова: невиплата заробітної плати, розслідування злочинів, проведення допиту, та­ктика допиту, підозрюваний

На сучасному етапі розвитку України як правової держави накопичилося чимало проблем, серед яких - несвоєчасна виплата заробітної плати. Заборгованість по заробі­тній платі призводить до негативних еконо­мічних наслідків і посилення соціальної на­пруги в суспільстві. Саме тому питання своєчасної виплати заробітної плати, стипе­ндій, пенсій та інших встановлених законом виплат були й залишаються предметом осо­бливої уваги.

Забезпечення належного захисту консти­туційних прав громадян на працю та її оплату, якісне проведення досудового розс­лідування вимагають від співробітників правоохоронних органів оволодіння специ­фікою діяльності на цих напрямках, наявно­сті теоретичного і практичного досвіду, вміння користуватися законодавчими та но­рмативними актами.

Слід зазначити, що дослідженню питань проведення допиту приділяли увагу

В. П. Бахін, P. C. Бєлкін, О. М. Васильєв,

B. C. Комарков, В. О. Коновалова, М. І. Пору - бов, В. Ю. Шепітько та ін. Незважаючи на значний внесок вказаних вчених, залиша­ються не висвітленими питання проведення допиту під час розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати.

Актуальність теми даного дослідження обумовлена тим, що у теорії криміналістики не достатньо розроблені положення, які стосуються тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій при розслідуванні злочинів, пов’язаних з невиплатою заробіт­ної плати, що є важливим для подальших наукових розробок та їх використання в слі­дчій практиці. На даний час слідча практика недостатньо забезпечена теоретичними уза­гальненнями і науково обґрунтованими ре­комендаціями, що значно ускладнює вирі­шень багатьох практичних проблем розслідування. З огляду на це метою статті є визначень окремих особливостей тактики проведення допиту підозрюваного під час розслідувань зазначеного виду злочинів. Її новизна полягає в розгляді тактичних особ­ливостей допиту різних категорій підозрю­ваних, визначенні кола обставин та пропо­зиції переліку питань, які необхідно з’ясувати при допиті підозрюваних під час розслідування злочинів, пов’язаних з неви­платою заробітної плати.

Ефективність розслідування зазначеної категорії значною мірою залежить від своє­часного проведення слідчих (розшукових) дій. Однією з першочергових та інформати­вних слідчих (розшукових) дій при розслі­дуванні зазначеного виду злочинів є допит. Допит - це процесуальна дія, яка являє со­бою регламентований кримінальними про­цесуальними нормами інформаційно - психологічний процес спілкування осіб, ко­трі беруть у ньому участь, спрямований на отримання інформації про відомі допитува­ному факти, що мають значення для встано­влення істини у певному кримінальному провадженні. Допит є найбільш поширеним способом отримання доказів. Водночас до­пит - це одна з найбільш складних слідчих (розшукових) дій, його проведення вимагає від слідчого високої загальної та професій­ної культури, глибокого знання психології людини. Мета допиту полягає в отриманні повних та об’єктивно відображуючих дійс­ність показань [1, с. 104], які відповідно до ст.84 Кримінального процесуального кодек­су (далі - КПК) України є процесуальним джерелом доказів. Особливість цієї слідчої (розшукової) дії полягає, насамперед, у пре­дметі допиту, колі осіб, які можуть бути пі­дозрюваними, у способах їх виявлення, пос­лідовності проведення допиту [2, с.9-10]. Предметом допиту є коло тих обставин, які слідчий має намір з’ясувати шляхом допиту, це можуть бути будь-які обставини, що ма­ють значення для встановлення істини у кримінальному провадженні. До їх числа належать обставини, пов’язані з самою по­дією злочину (його способом, місцем вчи­нення, часом, наслідками тощо). Предмет допиту залежить як від процесуального ста­новища допитуваного, так і від того, яку ін­формацію він може мати у своєму розпоря­дженні [3, с.53]. У кримінальних провадженнях зазначеної категорії предмет допиту складають обставини, пов’язані із з’ясуванням наступних питань: мала місце одноразова чи систематична невиплата за­робітної плати; форма вини; встановлення характеру злочинної діяльності кожної з причетних до вчинення злочину осіб; вста­новлення мотивів злочинних дій; способи маскування злочинної діяльності тощо.

Вивчення практики розкриття і розсліду­вання злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати, свідчить, що чимало слід­чих не можуть правильно визначити коло обставин, що входять в предмет допиту та тактично правильно його організувати. Особливо це стосується тих, хто не має дос­татнього практичного досвіду слідчої робо­ти, недосконало володіє основами законо­давства, передусім, щодо нормативів порядку нарахувань та виплати заробітної плати (інших установлених законодавством виплат) [4, с.200—201].

Згідно з кримінальним процесуальним законодавством (статті 133, 135-137 КПК України) слідчий, прокурор під час досудо - вого розслідування має право викликати пі­дозрюваного, свідка, потерпілого або іншо­го учасника кримінального провадження у встановлених КПК України випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Необхідно пам’ятати про забезпечення ви­конання вимог ст.87 КПК України і не до­пустити, щоб у кримінальному провадженні особи, якім повідомлено про підозру, були раніше допитані як свідки, тому що це тягне за собою недопустимість доказів відповідно до п.6 ст.87 КПК України

Відповідно до ст.224 КПК України допит проводиться за місцем проведення досудо - вого розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Перед допитом встановлюється особа, роз’яснюються її права, а також по­рядок проведення допиту. Відповідно до ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про пі­дозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Права та обов’язки підозрюваного визначе­но у ст.42 КПК України. У разі відмови пі­дозрюваного відповідати на запитання, да­вати показання особа, яка проводить допит, зобов’язана його зупинити одразу після отримання такої заяви (ч.4 ст.224 КПК України).

Допит підозрюваного під час розсліду­вання зазначеного виду злочинів дає змогу не тільки отримати комплекс інформації про діяльність суб’єкта господарювання, з’ясувати роль кожного із співучасників, а також визначити подальші напрямки розс­лідування, виявити, уточнити окремі обста­вини, які не досліджувались слідчим у ході досудового розслідування. До цієї слідчої (розшукової) дії необхідно ретельно підго­туватись на підставі аналізу всього компле­ксу раніше отриманої інформації. Підготов­ка до допиту підозрюваного включає вивчення матеріалів кримінального прова­дження (предметна систематизація матеріа­лів про факти, події, особу; виявлення супе­речностей і прогалин у досліджуваних матеріалах; одержання контрольних відомо­стей, які можна використовувати на допиті), збирання відомостей про особу допитувано­го, вивчення спеціальних питань тощо [1, с. 108-109]. Слід мати на увазі, що поспіш­ність та поверховість у підготовці не сприяє отриманню позитивного результату. Необ­хідно врахувати, що підозрюваний у даній категорії кримінальних проваджень може мати відповідний рівень освіти, значний до­свід роботи, володіти знаннями в галузі економіки та юриспруденції.

Саме тому слідчому необхідно перед проведенням допиту проаналізувати зібрані матеріали та наявну інформацію, отримати відповідні консультації у спеціалістів з до­кументообігу, з бухгалтерського обліку та звітності та інших, які допоможуть розібра­тися у структурі, строках та порядку нара­хування і виплати заробітної плати, що, в свою чергу, допоможе правильно визначити предмет допиту. Виправдано запросити та­кого спеціаліста взяти участь і в самій слід­чій (розшуковій) дії [4, с.202].

Під час допиту підозрюваних необхідно з’ясувати наступні питання:

1) фінансовий стан підприємства, устано­ви, організації;

2) порядок організації обліку і звітності на підприємстві;

3) хто займався веденням фінансово- бухгалтерської документації;

4) хто проводив нарахування та виплату заробітної плати;

5) хто та які вказівки давав з приводу на­рахування та виплати заробітної плати;

6) яким чином на підприємстві, установі, організації виконуються функції контролю за додержанням законодавства про оплату праці;

7) яка сума заборгованості, період її утворення;

8) причини, за яких утворилась заборго­ваність із заробітної плати;

9) обсяг виробництва та реалізації проду­кції, надання послуг, виконання робіт, оде­ржання прибутку;

10) розмір коштів, що надходили на роз­рахунковий рахунок підприємства у період утворення заборгованості, та яким чином вони використані;

11) яким чином планувалось погасити за­боргованість із заробітної плати;

12) кількість осіб, яким не виплачено за­робітну плату;

13) яким чином виконуються вимоги за­кону щодо встановлення та дотримання строків виплати заробітної плати, проведен­ня компенсації втрати доходів працівниками у зв’язку з порушенням строків її виплати;

13) чи виконуються вимоги закону щодо своєчасного проведення індексації заробіт­ної плати.

Допитувана особа має право використо­вувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов’язані з будь - якими обчисленнями та іншими відомостя­ми, які важко зберегти в пам’яті.

Залежно від ситуації, що склалася, спо­собу вчинення і приховування злочину під час досудового розслідування може виник­нути необхідність у допиті керівників підп­риємств, установи, організації чи громадя - нина-суб’єкта підприємницької діяльності, головного бухгалтера. Під час допиту за­значених осіб необхідно звернути увагу на їх роль у нарахуванні та виплаті заробітної плати, посаду та відповідні посадові обов’язки; час, з якої особа займає цю поса­ду; відомі їй обставини, що стосуються утворення заборгованості з виплати заробі­тної плати та причин її утворення; заходів, що вживалися для погашення заборгованос­ті та ін. [4, с.203, 205].

Допит службових осіб з приводу їх служ­бового становища, виконуваних функцій, окремих операцій, порушення інструкцій і наказів, причин та характеру бездіяльності, безгосподарності, мотивів поведінки пови­нен бути вичерпним, детальним і конкрет­ним, з посиланнями на певні документи, на­кази, обставини, дати, цифри тощо. У цих показаннях повинні бути наведені всі аргу­менти службових осіб, посилання на конк­ретні причини невиконання ними норм чин­ного законодавства, їх неналежної діяльнос­ті або бездіяльності. Це дасть слідчому широку та всебічну інформацію про розслі­дувані події [5, с.32-33].

Під час проведення допитів може виник­нути ситуація, коли допитувані особи дали суперечливі показань стосовно одних і тих самих обставин. У таких випадках згідно з вимогами ст.224 КПК України слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. На початку такого допиту вста­новлюється, чи знають викликані особи од­на одну і в яких стосунках вони перебува­ють між собою. Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з’ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути пос­тавленні запитання. Особи, які беруть участь у допиті, їх захисники чи представ­ники мають право ставити одна одній запи­тання, що стосуються предмета допиту. Оголошень показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань.

Найбільш складними з одночасних допи­тів є ті, які проводяться між керівником юридичної особи та співучасниками зло­чинної діяльності. Слід пам’ятати, що про­ведення одночасних допитів має свою спе­цифіку, пов’язану з підвищеним рівнем тактичного ризику, тобто з можливістю на­стання негативного результату чи негатив­них наслідків при проведенні слідчої (роз - шукової) дії. Однак не будь-яке усунення суперечностей бажане з погляду встанов­лення істини у кримінальному провадженні. Мету одночасних допитів можна вважати досягнутою тільки в тому разі, якщо супе­речності усунуті на підставі показань, що відображають справжній стан справ. При цьому необхідно мати на увазі і можливі негативні результати цього допиту, коли один з учасників, що раніше давав правдиві показання, змінює свої показання на непра­вдиві або навмисно, або під впливом іншого учасника [6, с.157; 7, с. 124-125].

Проведення одночасних допитів перед­бачає застосувань тактичних прийомів, що справляють психологічний вплив на їх уча­сників: використання чинника раптовості, тимчасове маскування їх мети, створення в несумлінного учасника перебільшеного уя­влення про обсяг і значення зібраних у кри­мінальному провадженні доказів.

Беручи до уваги те, що одночасний допит психологічно, організаційно й тактично є складною слідчою (розшуковою) дією, яка часто пов’язана з вирішенням конфліктних ситуацій, ризиком розголошень відомос­тей, які є таємницею слідства, до неї необ­хідно готуватись належним чином, забезпе­чувати необхідними засобами звуко - та відеозапису, іншими способами фіксації ін­формації та запобігання можливим деструк­тивним акціям з боку допитуваних, іншим небажаним наслідкам.

Під час проведення допиту доцільно за­стосовувати фотозйомку, аудіо - та/або віде - озапис. Відповідно до ст. 104 КПК України, якщо допит фіксується за допомогою техні­чних засобів, текст показань може не вноси­тися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у прото­колі зазначається, що показань зафіксовані на носії інформації, який додається до ньо­го. Маючи на увазі можливість зміни пока­зань підозрюваною особою, рекомендується при проведенні допитів застосовувати ау - діо - та/або відеозапис.

Як зазначалося вище, допит є однією із найпоширеніших та найскладніших слідчих (розшукових) дій. Тому для отримання об’єктивної інформації від допитуваного, необхідно володіти тактичними прийомами допиту, які слід застосовувати залежно від ситуації, яка виникне під час допиту. Ре­зультативність допиту залежить від того, наскільки уміло слідчий використає тактич­ні прийоми, що впливатиме на якість отри­маної від допитуваного інформації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Настільна книга слідчого : наук.-практ. вид. для слідчих і дізнавачів / [М. І. Панов,

В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова та ін.]. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 728 с.

2. Васильєв А. Н. Тактика допроса при расследовании преступлений / А. Н. Василь­єв, Л. М. Карнеева. - М. : Юрид. лит., 1970. - 208 с.

3. Шепітько В. Ю. Довідник слідчого / В. Ю. Шепітько. - К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2001, 208 с. - (Бібліотека слідчого).

4. Фігурський В. М. Особливості допиту свідків під час розслідування злочинів, пе­редбачених ст. 175 КК України / В. М. Фігур­ський // Митна справа. - 2011. - № 5 (77). -

Ч. 2. - С. 200-206.

5. Методичні рекомендації щодо особли­востей правозахисної діяльності з питань за­хисту прав громадян на працю та її оплату, а також дослідчих перевірок, досудового слід­ства та підтримання державного обвинува­чення у кримінальних справах про невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. - К. : Проку­ратура м. Києва, 2011. - 63 с.

6. Белкин Р. С. Криминалистическая эн­циклопедия / Р. С. Белкин. - М. : Изд-во БЕК, 1997.-342 с.

7. Белкин Р. С. Тактика следственных действий / Р. С. Белкин, Е. М. Лившиц. - М. : Новый Юристъ, 1997. - 176 с.



Соколова Я. А. Проведення допиту підозрюваного під час розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати /Я. А. Соколова // Форум права. — 2013. — № 2. — С. 523-527[Електроннийресурс].

Розглянуто проблемні питання проведення допиту під час розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати. Визначено категорії осіб, яких необхідно допитати. Запропоновано коло обставин, які необхідно з’ясувати у різних категорій підозрюваних. Розглянуто тактичні особливості проведення допиту підозрюваних. Ви­значено орієнтовний перелік питань, які необхідно з’ясувати під час допиту.

Соколова Я. А. Проведение допроса подозреваемого при расследовании преступлений, связанных с невыплатой заработной платы

Рассмотрены проблемные вопросы проведения допроса при расследовании преступле­ний, связанных с невыплатой заработной платы. Определены категории лиц, которых необходимо допросить. Предложен круг обстоятельств, которые необходимо выяснить у разных категорий подозреваемых. Рассмотрены тактические особенности допроса подозреваемых. Определен ориентировочный перечень вопросов, которые необходи­мо выяснить при допросе.

Sokolova Y. A. The Interrogation of Suspect during the Investigation of Crimes Connected to Nonpayment of Salary

The problem questions of interrogation during the investigation of non-payment of salary are considered in the article. The author defines the categories of persons who should be interro­gated. The ranges of circumstances that need to find out from the various categories of suspects are proposed. The interrogation tactics is considered as well. The lists of questions that need to find out during an interrogation are determined.