joomla
ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД
Форум права

УДК 343.985

0.1. АНТІПОВА, Донецький юридичний інститут МВС України

Ключові слова: судова експертиза, дорожньо - транспортна пригода, транспортнші засіб, дос­лідження, спеціальні знання

Призначення та проведення судових екс­пертиз є однією з найбільш поширених та ді­євих форм використання спеціальних знань на початковому етапі розслідування дорож­ньо-транспортних пригод (далі - ДТП). їх ре­зультати дозволяють слідчому отримати дані, необхідні для встановлення ознак криміналь­ного правопорушення, виявлення та викриття осіб, причетних до його вчинення, належної кваліфікації їх дій та формулювання обвину­вачення, висунення та перевірки слідчих вер­сій, проведення слідчих (розшукових) дій, визначення розміру завданої шкоди [1, с.7][1].

Знання слідчим переліку, можливостей, за­вдань і об’єктів експертиз, типових для розс­лідування будь-якої категорії кримінальних правопорушень, має велике значення не лише для правильної підготовки матеріалів для її проведення, але й для ефективного прова­дження кола інших слідчих (розшукових) дій (зокрема огляду місця події, обшуків, допитів тощо), від чого багато в чому залежать як ре­зультати самої експертизи, так і успіх розслі­дування кримінального правопорушення в цілому. В цьому контексті цілком справедли­вими є твердження тих вчених, які наголо­шують на необхідності викладення в кожній окремій методиці розслідування переліків екс­пертиз, типових для розслідування даної кате­горії злочинів (кримінальних правопорушень), із зазначенням типізованої системи запитань, що вирішуватимуться експертами [2, с.325- 326], а також переліками матеріалів (і вимо­гам, котрі до них ставляться), необхідних для повного та всебічного дослідження. Це сис­тематизує та впорядковує діяльність слідчого з призначення експертизи [3-5].

Тому дослідження можливостей судових експертиз при розслідуванні ДТП та викорис­тання їх у кримінальному проваджені під час доказування є актуальним питанням на сього­днішній день.

Питанням використання можливостей су­дової експертизи в кримінальному судочинстві присвячено праці таких вчених, як А. Г. Алек­сеев, Р. Ю. Ачмиз, А. І. Вінберг, А. Ф. Волобуєв,

В. Г. Гончаренко, Б. В. Давидов, В. А. Жура­вель, Є. П. Іщенко, A. B. Іщенко, Н. С. Карпов,

О Д. Кім, Є. В. Кітаєв, О Д. Коленко, Ю. І. Кри­кунов, В. К. Лисиченко, В. А. Назаров, O. P. Ро - синська, М. В. Салгевський, М. Я. Сегай, Е. Т. Сідоров, В. К. Стрінжа, Д. А. Харченко,

О. М. Холопова, К. Н Шакіров, В. Ю. Шепітько та багатьох інших. їхніми зусиллями була створена значна теоретична та методична ба­за для розробки положень, які стосуються прикладного використання судових експертиз в залежності від різновиду кримінального правопорушення, що розслідується. Разом із тим, на сьогодні в криміналістичній літерату­рі відсутні адаптовані до сучасних потреб практики рекомендації, стосовно оптималь­ного типового переліку експертиз, які необ­хідно призначати на початковому етапі розс­лідування ДТП. Зазначена обставина на практиці призводить до того, що по вилуче­ним об’єктам не завжди призначаються від­повідні експертизи.

Звідси, метою статті є дослідження можли­востей судових експертиз при розслідуванні ДТП та використання їх у кримінальному


Проваджені під час доказування. Для досяг­нення поставленої мети слід виконати насту­пні завдання: 1) шляхом аналізу матеріалів слідчої, судової та експертної практики ви­явити недоліки щодо призначення експертиз;

2) запропонувати типовий перелік судових експертиз, що сприятимуть розширенню до­казової бази під час розслідування ДТП.

Аналіз слідчої, судової та експертної прак­тики свідчить, що призначенню та проведенню експертиз на початковому етапі розслідування зазначеної категорії злочинів (кримінальних правопорушень) притаманно чимало недолі­ків, більшість з яких призводило до неповно­ти формульованих висновків і, як наслідок, до необхідності призначення додаткових експер­тиз, що тягло за собою необгрунтоване затя­гування строків досудового слідства. Серед них можливо виокремити такі:

- недоліки, пов’язані із постановкою запи­тань перед експертом (невірне формулювання, не вичерпний перелік питань, копіювання за­питань з довідників без прив’язування до об­ставин конкретної справи та необхідності їх постановки перед експертом, формулювання запитань, які не відносяться до компетенції експерта тощо);

- недоліки, пов’язані з підготовкою вихід­них даних для проведення дослідження (недо­статня кількість вихідних даних, котрі направ­ляються на дослідження, їх неякісність, тощо);

- недоліки, пов’язані зі складенням пос­танови про призначення відповідних експер­тиз (не належне відображення обставин спра­ви, за яких було виявлено та вилучено сліди, а також обставин, за яких виникає необхідність у проведені судової експертизи, тощо) та ін.

Окремим пунктом стоять недоліки, пов’я­зані із не призначенням відповідних експер­тиз, за необхідності їх призначення, а також з призначенням зайвих експертиз, за відсутніс­тю потреби у використанні спеціальних знань в формі судової експертизи.

Наведений перелік недоліків, свідчить про достатню поверховість використання практи­чними працівниками можливостей зазначено­го інституту спеціальних знань, що значно звужує канали надходження доказової інфор­мації в процес розслідування. У зв’язку із цим, виходячи із аналізу механізму вчинення ДТП, з урахуванням перспективи вилучення додаткових об’єктів під час проведення слід­чих (розшукових) дій (оглядів, обшуків тощо), можливо запропонувати наступний типовий перелік судових експертиз, призначення яких є оптимальним для розширення та формуван­ня доказової бази винності підозрюваних на початковому етапі розслідування зазначеного різновиду кримінальних правопорушень:

- судово-медична, призначення якої у про­вадженнях цієї категорії є обов’язковим, оскі­льки кримінальна відповідальність за злочинне порушення правил безпеки руху і експлуата­ції автотранспорту настає у разі заподіяння потерпілому середньої тяжкості, тяжких тіле­сних ушкоджень або смерті.

На розв’язання експертам виносяться, зок­рема, такі питання: часі причина настання смерті потерпілого; характер і ступінь тяжкос­ті тілесних ушкоджень та їх локалізація; дав­ність спричинення тілесних ушкоджень; меха­нізм утворення травм, взаємозв’язок наявних тілесних ушкоджень з дорожньо-транспорт­ною пригодою, взаємне розташування особи і транспортного засобу на момент контакту тощо [6, с.459].

Крім того, судово-медичне дослідження тіла особи, за відсутності відомостей про тра­нспортний засіб, що спричинив тілесні ушко­дження, залежно від характеру, локалізації, виду та кількості травм, дозволяє дійти висно­вку про тип транспортного засобу, особливо травмуючої поверхні, наявність можливих механічних пошкоджень і слідів-виділень ор­ганізму потерпілого на транспортному засобі, що утворилися внаслідок ДТП.

- сівтотехнічна, основними завданнями якої є:встановлення несправностей транспор­тного засобу (далі - ТЗ), які загрожували без­пеці руху, причин їх утворення та часу вини­кнення (до ДТП чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності зви­чайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розви­ток пригоди; встановлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміж­ки часу, та інших просторово-динамічних ха­рактеристик пригоди; встановлення відповід­ності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запо­бігти пригоді з моменту виникнення небезпе­ки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а та­кож встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями водія та ДТП [7, с. 172].

Метою судової автотехнічної експертизи є встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями учасників ДТП і вимогами правил дорожнього руху. З урахуванням результатів експертизи слідство й суд повинні відповісти на основне питання - чи мав місце нещасний випадок або пригода відбулася в результаті неправильних дій водія.

До призначення цієї експертизи слідчий проводить обов’язкову підготовчу роботу, зокрема, усуває суперечності, що містяться в матеріалах провадження, а також доповнює ці матеріали даними, які відсутні.

Перш за все, слідчий повинен добре розіб­ратися в протоколах і схемах огляду місця ДТП і транспортного засобу. Шляхом допитів водіїв і свідків потрібно встановити механізм ДТП. Допит доцільно проводити на місці по­дії, де їм буде легше згадати й відтворити окремі моменти і весь механізм події, уточни­ти потрібні відстані і ін.

Об’єктами дослідження експерта-автотех- ніка можуть бути: матеріали справи та речові докази; транспортні засоби, які були в ДТП, їх окремі агрегати, вузли та деталі, а також сліди, які на них утворилися; місце, де трапи­лось ДТП (ділянка, по якій пересувались уча­сники ДТП) [8, с.271].

Вихідними даними з яких має виходити експерт при проведенні досліджень обставин ДТП є такі: тип покриття дороги (асфальт, ґрунтова тощо), його стан (сухе, мокре, оже­ледиця тощо), ширину проїзної частини, наяв­ність і величину ухилів, наявність дорожніх знаків і розміток у районі ДТП, технічний стан ТЗ та його завантаженість; видимість і оглядовість дороги з місця водія, а в умовах обмеженої видимості - ще й видимість пе­решкоди; розташування ТЗ по ширині доро­ги, швидкість його руху (швидкість руху вказується, якщо немає сліду гальмування); момент виникнення небезпеки для руху; від­стань, яку подолав пішохід з моменту вини­кнення небезпеки для руху до моменту наїз­ду, швидкість руху пішохода або час його руху з моменту виникнення небезпеки до моменту наїзду; чи застосовував водій тер­мінове гальмування і якщо застосовував, то яка довжина сліду гальмування до задніх ко­ліс автомобіля (якщо сліди розташовані на ділянках дороги з різним покриттям, напри­клад на проїзній частині й узбіччі, потрібно зазначити довжину сліду окремо на кожній з ділянок); місце наїзду відносно слідів галь­мування (яку відстань пройшов ТЗ у стані гальмування до наїзду чи після наїзду на пі­шохода; якою частиною ТЗ контактував з пішоходом або якими частинами зіткнулись транспортні засоби; якщо ТЗ після залишен­ня сліду гальмування до його остаточної зу­пинки рухався накатом, то яку відстань він пройшов у цьому стані) [7, с.172].

- транспортно-трасологічна може приз­начатися для встановлення окремих елементів механізму ДТП, у процесі якої ТЗ зіткнулися одне з одним або предметами дорожньої об­становки.

Основними задачами такої експертизи є:визначення траєкторії та характеру руху ТЗ та інших причетних до ДТП об’єктів до уда­ру; встановлення відносного розташування ТЗ і перешкод у момент удару; встановлення мі­сця зіткнення, удару; визначення траєкторії та характеру руху ТЗ та пішохода перед наїздом на останнього (як правило - разом із судово- медичною експертизою); встановлення місця наїзду ТЗ на пішохода;встановлення особи, що керувала ТЗ на момент ДТП (разом з су­дово-медичною експертизою).

Вирішення цих завдань здійснюється шля­хом дослідження слідів, виявлених на місці ДТП, пошкоджень транспортних засобів. То­му призначати транспортно-трасологічну ек­спертизу доцільно лише тоді, коли є можли­вість надати експертові об’єкти, які перебували в контакті, або матеріали справи, у яких зафіксовано сліди [8, с.275-276].

При призначенні таких експертиз у поста­нові, обов’язково слід вказати:місце зіткнення (якщо воно встановлено); зафіксовані на ді­лянці скоєння ДТП сліди, зони осипу, плями рідини, предмети тощо (їх характер, величи­ну, місце розташування);положення ТЗ, поте­рпілих, речової та слідової інформації (відно­сно елементів дорожньої обстановки та відносно один одного);

- дактилоскопічна, що призначається, як правило, в тих випадках, коли водій заявляє про те, що він не керував ТЗ і не має ніякого відношення до ДТП, а також для підтвер­дження факту наїзду на потерпілого даним ТЗ, оскільки на крилах, кабіні, вітрових стек­лах та інших зовнішніх частинах кузова авто­машини можуть залишитися сліди пальців або долонь потерпілого та ін.

Таким чином, можна підсумувати, що на­ведені можливості судових експертиз не ви­черпують всього різноманіття варіантів засто­сування цих даних в інтересах розкриття та розслідування ДТП. Виходячи з механізму вчинення цього кримінального правопору­шення та слідової картини на місці події, вважаємо, що проведення цього комплексу експертиз є обов’язковим на початковому етапі їх розслідування. Однак, за наявності додаткових слідів кримінального правопору­шення цей перелік може бути доповнено.

У ході подальших наукових досліджень слід визначити такі можливі напрями: 1) до­слідження тактики допиту учасників ДТП;

2) дослідження події кримінального правопо­рушення, що пов’язане з вчиненням ДТП;

3) розкриття особливостей реалізації права на захист під час розслідування ДТП.

ЛІТЕРАТУРА

1. Галаса П. В. Експертний аналіз дорож­ньо-транспортних пригод / П. В. Галаса,

B. Б. Кисильов, А. С. Куйбіда та ін. - Київ, 1995. - 192 с.

2. Косарев С. Ю. История и теория крими­налистических методик расследования прес­туплений : монография / С. Ю. Косарев ; Ас - соц. юрид. центр ; под ред. В. И. Рохлина. - СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юрид. центр Пресс», 2008. - С. 325-326.

3. Справочная книга криминалиста / под ред. Н. А. Селиванова. - М. : Изд-во НОРМА, 2000.-С. 489-712.

4. Российская Е. Р. Настольная книга су­дьи: судебная экспертиза / Е. Р. Российская, Е. И. Галяшина. - М. : Проспект, 2010. -

C. 219-456.

5. Сорокотягина Д. А. Теория судебной эк­спертизы: учеб. пособие / Д. А. Сорокотягина, И. Н. Сорокотягин. - Ростов на/Д : Феникс,

2009. - С. 303^26.

6. Криміналістика. Академічний курс : під­ручник / Т. В. Варфоломеева, В. Г. Гончарен­ко, В. I. Бояров. - Київ : Юрінком Інтер, 2011. - 504 с.

7. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призна­чення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методич­них рекомендацій з питань підготовки та при­значення судових експертиз та експертних досліджень» : від 08.10.1998 р., № 53/5 // Офі­ційний вісник України. - 1998. - № 46. - С. 172.


8. Експертизи у судовій практиці / заг. ред.

В. Г. Гончаренко ; Київський НДІ судових

Експертиз, Академія адвокатури України. Київ : Юрінком Інтер, 2005. - 386 с.



Антіпова О. І. Використання можливостей судових експертиз при розслідуванні до- рожньо-транспортних пригод / О. І. Антіпова // Форум права. — 2014. — № 2. — С. 17— 21 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j- pdf/FP_index. htm_2014_2_5.pdf

На підставі аналізу матеріалів слідчої, судової та експертної практики виявлено низку недоліків, притаманних процесу їх призначення. Запропоновано типовий перелік су­дових експертиз, призначення яких є оптимальним для розширення та формування до­казової бази винності осіб на початковому етапі розслідування зазначеного різновиду злочинних посягань.

Антипова О. И. Использование возможностей судебных экспертиз при расследовании дорожно-транспортных происшествий

На основании анализа материалов следственной, судебной и экспертной практики вы­явлен ряд недостатков, присущих процессу их назначения. Предложен типовой пере­чень судебных экспертиз, назначение которых является оптимальным для расширения и формирования доказательной базы виновности лиц на первоначальном этапе рассле­дования указанного вида преступных посягательств.

Antipova 0.1. Harnessing the Power of Judicial Expertise in the Investigation of Traffic Accidents

Based on the analysis of materials investigative, judicial and expert practice identified a number of shortcomings inherent in the appointment. We propose a model list of forensic examinations, the purpose of which is optimal for the expansion and build the evidence base of the perpetrators at the initial stage of investigation of this type of criminal assault.