joomla
ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНСПІРАЦІЇ ПРИ ПРОВЕДЕННІ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ
Форум права

УДК [343.14:351.745. 7]343.9 74

М. Л. ГРІБОВ, канд. юрнд. наук, ст. наук, співр., Національна академія внутрішніх справ

Ключові слова: негласні слідчі (розшукові) дії, заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби, несправжні (імітаційні) засоби

Вагомі позитивні зрушення у вітчизняному кримінальному процесі, що зумовлені онов­ленням законодавства (прийняття КПК 2012 р.), сполучаються з численними проблемами, ви­кликаними суперечливістю та розбалансова - ністю його норм. Зокрема, недосконалість правового регулювань новоствореного ін­ституту негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) призвела до значних труднощів у практичній діяльності оперативних підрозді­лів. Окресленням кола проблем функціону­вання цього інституту та визначенням шля­хів їх вирішень активно займаються фахівці в галузі кримінального процесу та оператив - но-розшукової діяльності [1-10]. Водночас окремі актуальні питання практики не знайш­ли наукового розв’язань. Зокрема, це стосу­ється засобів НСРД. Тому метою статті є ви­рішення проблем правового регулювань застосувань засобів, що використовуються для забезпечень конспірації НСРД.

Відповідно до ч. І. ст.246 КПК України, НСРД - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винят­ком випадків, передбачених КПК. Для того, щоб означені відомості не були розголошені недостатньо просто обмежити доступ до від­повідної інформації. Адже якщо такі дії бу­дуть проводитися без використання засобів конспірації, то це відразу стане очевидним. Наслідками цього є загроза життю та здоров’ю суб’єктів НСРД, неможливість послідовного і збалансованого захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, швидкого, повного та неупередженого розс­лідування і судового розгляду з тим, щоб ко­жний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Таким чином, існує реальна необхідність законодавчого забезпечення можливості ви­користання засобів конспірації при проведен­ні НСРД. Окремі ознаки такого забезпечень має ст.273 КПК України «Засоби, що викори­стовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій». У вказаній статті, без визначень відповідних поьть, законода­вець послуговується принципово новими для вітчизьної теорії й практики ОРД та кримі­нального процесу термінами: «заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби» та «неспра­вжні (імітаційні) засоби». При цьому терміни усталені у юридичній науці й практиці (конс­пірація, оперативне прикриття, маскувань, легенда) ігноруються.

Зокрема, ст.273 КПК України передбачає, що за рішеньм керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення НСРД дій можуть бути використані заздале­гідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускаєть­ся виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створень та використань спеціально утворених підп­риємств, установ, організацій. Використань заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою заборо­няється (ч. І ст.273 КПК України).

Виготовлень, утворень несправжніх (імі­таційних) засобів для проведень конкретних негласних слідчих дій оформлюється відпові­дним протоколом (ч.2 ст.273 КПК України).

Несправжні (імітаційні) засоби, застосова­ні під час проведень негласної слідчої (роз - шукової) дії, використовуються у процесі до­


Казування у вигляді первинних засобів чи знарядь вчинення злочину, крім випадків, якщо суд встановить порушення вимог цього Кодексу під час проведення відповідної не­гласної слідчої (розшукової) дії (ч.4 сг.273 КПК України).

Із прийняттям КПК України 2012 р. зако­нодавець вилучив із тексту Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» по­ложень щодо створення з метою конспірації підприємств, організацій, використань доку­ментів, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспо­ртних засобів оперативних підрозділів (адже таких положень у новому КПК України не­має). Натомість було запроваджено право цих підрозділів створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або не­справжні (імітаційні) засоби згідно з поло­женнями ст.273 КПК України. Ця норма за­лишила поза законом більшість засобів маскувань та документів, що зашифровують відомчу належність особового складу, транс­портних засобів і приміщень. Адже часто за­соби маскування не виготовляють спеціально, використовуючи у процесі НСРД речі, прид­бані у закладах торгівлі. Такі речі є справжні­ми. Імітаційною є лише поведінка оператив­них працівників, які їх використовують, виконуючи чужі соціальні ролі [11, с.25-27]. Несправжніми (імітаційними) засобами, що спеціально виготовлені, можна вважати лише бутафорію, яка є складовою маскування.

Документи прикриття можуть спеціально виготовляти, а їх зміст вигадувати відповідно до мети застосування. Лише у такому разі во­ни є імітаційними. Проте аналіз практики за­свідчує, що, здебільшого, документи прик­риття є справжніми.

Документи прикриття теоретики ОРД, як правило, відносять до засобів маскування. Проте за своїми суттєвими ознаками докумен­ти прикриття заслуговують на виокремлень. Засоби маскування дезінформують об’єктів впливу через зовнішній вигляд суб’єктів ОРЗ та НСРД, їх автотранспорту та обладнань. На відміну від цього, документи прикриття є засобом вербальної комунікації (застосову­ють письмове мовлень). Головне в забезпе­ченні конспірації шляхом використання до­кументів прикриття - їх зміст, а не певні зовнішні характеристики. Саме наявність змі­сту є головним критерієм виокремлення до­кументів прикриття як самостійного засобу забезпечення конспірації. Засоби ж маскуван­ня не мають змісту, вони є лише зовнішніми, імітаційними ознаками його наявності.

Використання окремих засобів маскування потребує застосування документів прикриття. Отже, якщо не розмежувати ці поьття, вини­кає абсурдна ситуація - за допомогою одного засобу маскувань маскують інший.

Таким чином, в ОРД і кримінальному про­цесі слід чітко відмежовувати категорії «мас­кувань» та «прикриття». При цьому до засо­бів прикриття слід відносити не лише документи, але й усні та письмові повідом­лення приватних та посадових осіб (дезінфо­рмацію відносно суб’єктів НСРД та ОРЗ, що подається в усній та письмовій формі, тобто легенди).

Суперечить логіці вимога законодавця офо­рмлювати протоколом виготовлень, утворен - ь несправжніх (імітаційних) засобів для про­ведень конкретних негласних слідчих дій (ч.2 ст.273 КПК України). Адже засоби маскуван­ня та документи прикриття часто розраховані на проведень невизначеної кількості ОРЗ (НСРД) й мають багаторазове призначень. Загалом, виходячи з того, що дії, передбачені гл.21 КПК України законодавець називає не­гласними, наявність постанови слідчого, про­курора про їх проведення має передбачати можливість використання відповідних засобів забезпечень конспірації. При цьому відсутня будь-яка потреба у складанні додаткових процесуальних документів.

До заздалегідь ідентифікованих (поміче­них) засобів науковий аналіз дозволяє віднес­ти об’єкти, які теоретики ОРД зараховують до таких, що при проведенні ОРЗ виконують функцію предмета злочину (гроші, цінності, зброя, наркотичні речовини тощо) [12, с.32]. До цієї ж категорії можна віднести й об’єкти, що використовуються як знаряддя, сліди, елементи обстановки кримінального право­порушення. Тобто, заздалегідь ідентифікова­ними (поміченими) засобами потрібно вважа­ти засоби, що в процесі НСРД виконують функцію певних матеріальних об’єктів чи юридичних утворень (підприємств, установ, організацій), пов’язаних із вчиненням злочи­ну. Саме серед цих засобів і доцільно виокре­млювати справжні та імітаційні.

До викладеного слід додати, що аналіз змі­сту наведених норм ст.273 КПК України та практики їх застосувань дозволяє стверджу­вати, що вони не охоплюють повним обсягом тих засобів, що використовуються при прове­денні НСРД, а їх реалізація часто виявляється неможливою. Тому виникає необхідність пе­регляду переліку, змісту та правового регу­лювання використання необхідних засобів НСРД, що вимагає відповідного наукового досліджень.

НСРД за своїм змістом співпадають з від­повідними оперативно-розшуковими захода­ми й відрізьються від них лише юридичною формою та колом суб’єктів ініціативи [13]. Тому при дослідженні засобів, використову­ваних під час НСРД, доцільно спиратися на теоретичні положення щодо засобів операти- вно-розшукової діяльності, вироблені юриди­чною наукою.

Ґрунтовно дослідивши розумінь засобів ОРД, Ю. Ю. Орлов визначив їх як сукупність знаряддя (матеріального інструментарію) та науково обґрунтованих прийомів його право­мірного застосування суб’єктом ОРД для ви­конання завдань цієї діяльності [12, с.32]. Вчений запропонував й власний перелік засо­бів ОРД: оперативні та інші обліки; розвіду­вальні комп’ютерні програми; оперативна те­хніка; житлові, службові та інші приміщення; засоби маскувань та імітації; об’єкти, які ви­конують функцію предмета злочину; спеціа­льно навчені тварини.

Застосування багатьох із цих засобів (без необхідної законодавчої регламентації) має місце і під час проведень відповідних НСРД. Причини цього полягають у неможливості виконань поставлених завдань без викорис­тань відповідних засобів або у значному пі­двищенні ефективності й результативності НСРД у разі їх застосувань. Зокрема, це сто­сується техніки, оперативних та інших облі­ків, розвідувальних комп’ютерних програм тощо.

Таким чином, зазначимо наступне. Статтю 273 КПК України «Засоби, що використову­ються під час проведень негласних слідчих (розшукових) дій» потрібно сформулювати в іншій редакції, виокремивши: технічні засоби, засоби забезпечень конспірації; попередньо ідентифіковані (помічені) засоби; автоматизо­вані інформаційні системи та бази даних опе­ративних та інших підрозділів правоохорон­них органів; розвідувальні комп’ютерні прог­рами. Кожній з названих груп засобів має бути присвячена окрема частина статті, де потрібно подати тлумачення та (при необхідності) про­вести класифікацію відповідних засобів, ви­значивши юридичні підстави їх застосувань.

У тексті ст.273 КПК України необхідно за­значити:

Під час проведень НСРД слідчий, проку­рор та уповноважені оперативні підрозділи мають право використовувати:

1. Засоби забезпечення негласності (конс­пірації), а саме:

- засоби маскування - матеріальні знаряд­дя для зміни зовнішнього вигляду суб’єктів НСРД, їх апаратури, обладнань, приміщень й транспорту;

- засоби прикриття - письмова та усна дез­інформація (у тому числі документи) щодо суб’єктів НСРД, їх дій, апаратури, обладнан­ня, приміщень й транспорту.

Засоби забезпечень негласності (конспі­рації) можуть вільно використовуватись при проведенні всіх НСРД. У протоколах НСРД відомості про використання цих засобів не подають.

2. Попередньо ідентифіковані (помічені) засоби - засоби, що в процесі НСРД мають виконувати функцію певних матеріальних об’єктів чи юридичних утворень (підпри­ємств, установ, організацій), пов’язаних із вчиненням злочину. Ці засоби можуть бути спеціально виготовленими (утвореними) або справжніми. Відомості про їх попередню іде­нтифікацію (опис) та нанесень на них пев­них знаків (поміток, маркувань) подають у протоколі відповідної негласної слідчої (роз - шукової) дії.

Попередньо ідентифіковані (помічені) за­соби, застосовані під час проведень неглас­ної слідчої (розшукової) дії, використовують­ся у процесі доказування у вигляді первинних матеріальних об’єктів пов’язаних з вчинен­ням злочину (у тому числі документів щодо спеціально утворених підприємств, установ, організацій), крім випадків, якщо суд встано­вить порушень вимог цього Кодексу під час проведень відповідної негласної слідчої (ро­зшукової) дії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Скулиш Є. Д. Система негласних слід­чих (розшукових) дій за Кримінальним про­цесуальним кодексом України / Є. Д. Скулиш // Науковий вісник Чернівецького університету - ту. - 2012. - Вип. 618. - С. 108-114.

2. Погорецький М. А. Негласні слідчі (ро­зшукові) дії: проблеми проваджень та вико­ристання результатів у доказуванні / Погоре­цький М. А. // Юридичний часопис Нац. акад. внутр. справ. - 2013. - № 1. - С. 270-277.

3. Бабіков О. Негласні слідчі дії: проблеми правового регулювання / О. Бабіков // Вісник Нац. акад. прокуратури України. - 2013. - №3. - С. 52-63.

4. Благута Р. І. Негласні слідчі (розшукові) дії: проблеми підготовки і проведень /

P. І. Благута // Юридичний часопис Нац. акад. внутр. справ. - 2013. - № 1. - С. 147-153.

5. Венедиктов А. А. Негласные следствен­ные (розыскные) действь: проблемы и пути их решень / А. А. Венедиктов // APRIORI. Сер.: Гуманитарные науки. - 2014. - № 4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://apriori-j ournal. ru/ seria 1/4-

2014/Venedictov. pdf.

6. Венедиктов А. А. Негласный сбор ин­формации в уголовном процессе Украины /

А. А. Венедиктов, Т. В. Шевченко // Журнал научных публикаций аспирантов и докторан­тов. - 2014.-№ 6. - С. 51-53.

7. Venediktov A. A. Control over committing crimes in the criminal process of Ukraines /

A. A. Venediktov // Euro-American Scientific Cooperation (Ontario, Canada). - 2014. - № 4. - P. 58-62.

8. Бобрицький Л. В. Практичні аспекти за­стосування кримінального процесуального законодавства України щодо установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу / Л. В. Бобрицький // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2013. - № 31. - С. 155-160

9. Тарадойна С. Окремі аспекти проведен - ь та використання результатів контролю за вчиненням злочину у кримінальному прова­дженні / С. Тарадойна // Актуальні питань кримінального процесуального законодавства України : збірник матеріалів міжвузівськ. на­ук. конф. (Київ, 26 квітня 2013 року) / Нац. акад. прокуратури України. - Київ : Алерта, 2013. - С. 110-114.

10. Уваров В. Г. Зняття інформації з елек­тронних інформаційних систем : новели КПК України та євростандарти / В. Г. Уваров // Віс­ник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. - 2012.

- № 4. - С. 171-177.

11. Грібов М. Л. Теоретичні та практичні засади діяльності підрозділів оперативної служби МВС України: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.09 / Грібов Михайло Леонідович. - Київ, 2014. - 741 с.


12. Орлов Ю. Ю. Застосування оператив­ної техніки в оперативно-розшуковій діяльно­сті міліції (теорія і практика) : монографія / Орлов Ю. Ю. - Київ : Київськ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. - 559 с.

13. Грібов М. Л. Правове регулювань візуального спостережень / М. Л. Грібов // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2012. - № 1 (27). - С. 13-23.



Грібов М. Л. Використання засобів забезпечення конспірації при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій / М. Л. Грібов // Форум права. — 2014. — № 2. — С. 94—98 [Елек­тронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j- pdf/FP_index. htm_2014_2_l 7.pdf

Проведено аналіз змісту положень КПК України, а також практики органів досудового розслідувань й оперативних підрозділів в частині переліку та сутності засобів, вико­ристовуваних в процесі негласних слідчих (розшукових) дій. Визначено проблеми правового регулювань застосування під час цих дій засобів забезпечень конспірації та запропоновано шляхи їх вирішення. Сформульовано пропозиції щодо внесення від­повідних змін і доповнень до ст.273 КПК України.

Грибов М. Л. Применение средств обеспечения конспирации при проведении неглас­ных следственных (розыскных) действий

Проведён анализ содержань УПК Украины, а также практики органов досудебного расследовань и оперативных подразделений в части перечня и сущности средств, ис­пользуемых в процессе негласных следственных (розыскных) действий. Определены проблемы правового регулирования применень средств обеспечень конспирации и предложены пути их решения. Сформулированы предложения по внесению изменений дополнений в ст.273 УПК Украины.

Gribov M. L. The Means Providing Conspiracy in Carrying out Secret Investigation Actions The analysis of the contents of the Criminal Procedure Code of Ukraine and also the practice of the bodies of pre-count investigation and operative sub-units in the part of the enumera­tion and the essence of the means used in the process of secret investigation actions is given. The problems of legal regulation of the application of the means providing conspiracy in car­rying out secret investigation actions are defined and the ways to their solution are proposed. The proposals concerning carrying in changes of additions to article 273 of Criminal Proce­dure Code of Ukraine are formulated.