joomla
СУЧАСНИЙ СТАН ЗАХИСТУ ПРАВ ДІТЕЙ
Форум права

УДК 342.95:343.54

А. І. НІКОЛАИЧУК, Харківський націо­нальний університет внутрішніх справ

Ключові слова: дитина, сім'я, члени сім 'ї, за­хист дитини, насильство в сім 'ї, насильство в сім 7 над дитиною

Забезпечення прав і свобод людини є одні­єю з найактуальніших проблем для юридич­ної науки та державної діяльності. Важливе місце серед її складових посідає захист прав дітей, специфіка якого обумовлюється як особливостями вікового, фізичного та психіч­ного стану дітей, так і сферою діяльності ор­ганів державної влади, щодо охорони, захисту та гарантування їх прав і свобод.

Жорстоке поводження з дітьми визнано однією з найбільш розповсюджених форм по­рушення прав людини у світі [1, с.319]. Саме тому в сучасних умовах розвитку українсько­го суспільства, необхідно більше уваги приді­лити належному рівню правового, соціального захисту прав дітей та з’ясуванню конкретних причин протиправної поведінки окремих із них. Цього можна досягнути шляхом полі­тичної стабілізації, соціально-економічного розвитку, програми дій щодо належного ви­ховання та розвитку потенціалу нації у таких напрямках, як навчання, спорт, дозвілля тощо.

Останнім часом на загальнодержавному рівні, в працях науковців, таких як Т. Ф. Алек- сеєнко, О. М. Бандурка, 0.0. Бандурка,

О Б. Безпалько, К. Б. Левченко, Н. Ю. Макси­мова, К. Л. Цимбал та ін., неодноразово підій­малося питання про недостатній рівень якіс­ного захисту прав неповнолітніх соціальними органами, органами внутрішніх справ. Вчені звертали увагу на перехід від каральної до со - ціально-сервісної функції державних органів, яка здатна найбільш ефективно забезпечити права і свободи людини, протидію злочиннос­ті, а також виконання завдань забезпечення правопорядку в державі.

Новизна роботи полягає у тому, що дослі­дження сучасного стану захисту прав дітей буде здійснено крізь призму конституційного, адміністративного й міжнародного права. Та­ким чином, досягнути мету вказаної статті заплановано шляхом вивчення конституцій­ного, адміністративного та міжнародного до­свіду у сфері нормативного закріплення вка­заних категорій, їх практичного застосування та формулювання власних висновків.

Проблема захисту прав дітей є надзвичай­но актуальною і вона має вирішуватись, перш за все, на законодавчому рівні. Увага до захи­сту прав неповнолітніх наразі повинна під­вищуватись з урахуванням негативних проце­сів у соціально-економічній, морально- психологічній та інших сферах суспільного життя, які не найсприятливішим чином впли­вають на свідомість та поведінку зазначеної категорії осіб. Наслідком таких негативних факторів є виховування дітей у ненормальних соціальних умовах, які пов’язані з порушен­ням прав дитини. Соціальні умови, в яких зростає дитина, повинні відповідати нормам моралі та вимогам законодавства, адже вони мають важливий вплив на подальший розви­ток дитини [2, с.26]. Законодавство, яке за­безпечує права неповнолітніх, складається, перш за все, з норм міжнародного права (Конвенція про права дитини) [3], Конститу­ції України (ст. ст.52-53) [4], Сімейного коде­ксу України [5], які передбачають піклування держави про дітей-сиріт та дітей, які позбав­лені батьківського піклування, гарантують доступність та безоплатність освіти в держав­них навчальних закладах; численних актів національного законодавства (таких, як Зако­ни України «Про охорону дитинства» [6], «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» [7], урядові та ві­домчі акти, які розкривають механізм засто­сування законодавства про права дітей).

В останні роки в Україні не знижується кі­лькість дітей - «соціальних сиріт», інвалідів, бездоглядних. У таких дітей формується три­вога, відчай, обурення, вандалізм, що гово­рить про наявність соціального напруження


Серед молодих людей, яке призводить, в свою чергу, до все більшого їх відчужень від сус­пільства. Невдачі у соціальній адаптації мо­лоді та дітей, несприятливість до нових соці- ально-економічних умов проявляються в молодіжній злочинності, наркоманії, алкого­лізмі, бездомності, проституції, масштаби яких набули небезпечного характеру.

Молодіжна проблема завжди була актуа­льною, тому що молодь - це майбутнє Украї­ни. Молодь є найбільш активною групою на­селень, та є максимально підвладною впливу різноманітних, в тому числі і негативних фак­торів зовнішнього соціального середовища. Як частина соціуму молодь відчуває ті ж самі труднощі, тільки більш гостро, що і доросле населення у самовизначенні, профорієнтації, працевлаштуванні, освіті, забезпеченні жит­лом, соціальними гарантіями, медичному об­слуговуванні [2, с.54].

У зв’язку з цим постає питання про фор­мування системи реального соціального захи­сту прав дітей, спрямованого на забезпечень правових та економічних гарантій для кожної дитини. Необхідна цільова підтримка моло­дим людям, сім’ям, організаціям та громадсь­ким інститутам, які працюють з неповноліт­німи. З самого початку розвитку дитини, потрібно вдосконалювати процес соціалізації дитини, як індивіда.

Доведено, що для повного і гармонійного розвитку особистості дитині необхідно зрос­тати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові, взаєморозумінь. Тільки такі умови сприятимуть підготовці дітей до самостійного життя в суспільстві і вихованні їх у дусі зага­льнолюдських ідеалів, миру і власної гідності. Тільки в таких сімейних відносинах у сучас­ної дитини, підлітка будується нормальна психіка. Адже статистика підтверджує, що сьогоднішь молодь, обмежена в батьківсь­кому піклуванні. Цей фактор згубно впливає на психіку дитини і вона почуває себе все життя неповноцінною, звідси з’являються комплекси, залежність від наркотиків, при­страсть до алкоголю чи тютюну та ін. Підліт­ки починають шукати собі невдалу компанію, яка начебто їх підтримує і розуміє, але на­справді попадають в пастку негативної зале­жності [8, с.93-94].

В Україні в 2013 році в дитячих будинках і школах-інтернатах, інших дитячих закладах соціального призначень знаходиться майже півмільйона дітей, що залишилися без бать­ківського піклування. Не зникла, а, навпаки, катастрофічно розрослася внаслідок алкоголі­зму, утрати духовних цінностей і морального розкладання проблема сиріт при живих бать­ках. У результаті в дитячих будинках і шко­лах-інтернатах виявився зосередженим до­сить специфічний контингент дітей, що відрізьються обтяженою і часто не цілком здоровою спадковістю.

Сучасний стрімкий розвиток суспільства, негативний вплив засобів масової інформації, поява нових видів правопорушень змушують дітей почувати себе незахищеними. Насиль­ницьке втягнення малолітніх і неповнолітніх громадян до здійснення чи потурання у ско­єнні різних злочинів; нелегальне вивезення з України організованими злочинними групами неповнолітніх дітей у країни Західної Європи та Азії для використання їх у секс-бізнесі; ви­везень малолітніх дітей для продажу за кор­доном особам, які бажають їх усиновити; ку­півля дітей у батьків з неблагополучних сімей; спостерігається тенденція використан­ня підлітків і юнаків з неблагополучних і ма­лозабезпечених сімей для виконань проти­правних задумів професійних злочинців.

Одним із головних завдань органів влади в цей складний час є забезпечень конститу­ційних прав та свобод людини, вивчення іс­нуючих проблем з метою їх вирішень, об’єктивне інформування громадян про ситу­ацію із реалізацією гарантованих державою прав та свобод, перш за все, влада повинна справлятися із покладеними на неї обов’яз­ками [9, с.129]

Погіршення економічних умов життя ос­новної маси населень країни, у тому числі й тих людей, які мають на утриманні дітей при­зводить до росту психоемоційних переванта­жень і посилення кризи в сімейних відноси­нах. Безумовно, зазначені обставини сприя­ють відродженню дитячої бездоглядності як соціального явища, з якими необхідно, перш за все, боротись економічними методами. Сьогодні, у підлітковому середовищі, культи­вуються негативні стереотипи поведінки, розповсюджуються алкоголізм і наркоманія, вкоріняється егоїстична психологія. Невизна­ченість профілактичних заходів, невпевне­ність у майбутньому, зростаюче безробіття, труднощі, пов’язані з отриманням освіти, па­діння престижу ряду професій породжують критичне ставлення до навчання, ведуть до примітивізації свідомості, героїзації злочин­ної поведінки, багатьох підлітків штовхають в кримінальне середовище.

Проблема правопорушень дітей є та зали­шається однією з гострих проблем українсь­кого суспільства. Над пошуком шляхів її ви­рішення працює широке коло фахівців різних наукових галузей: кримінології, юриспруден­ції, психології, педагогіки, соціальної педаго­гіки, соціології, правознавства тощо [10, с. З - 6] Основними причинами правопорушень не­повнолітніх є:

А) соціально-економічні: зубожіння насе­лення; розвиток тіньової економіки; зростан­ня в суспільстві соціальної напруги, рівня безробіття, зокрема серед молоді, окрім цьо­го, політична нестабільність;

Б) несприятливе сімейне оточення ( 40 % неповнолітніх правопорушників виховувало­ся в неблагополучних сім’ях: з них ЗО % - у неповних, 45 % - у конфліктних, 25 % - в асоціальних і кримінальних сім’ях). У той же час 60 % неповнолітніх правопорушників ви­ховувалося в зовнішньо благополучних сім’ях, проте, з них 55 % виховувалося в матеріально незабезпечених сім’ях, 35 % - у сім’ях із ни­зьким культурно-освітнім рівнем батьків, а 10 % - у досить заможних родинах);

В) проблеми у взаємостосунках дитини в шкільному середовищі (антипедагогічні ме­тоди роботи вчителів із важковиховуваною дитиною, конфліктні ситуації в класному ко­лективі, неуспішність у навчанні, слабкий зв’язок між школою та сім’єю);

Г) негативний вплив позашкільного сере­довища: скорочення системи закладів дозвіл­ля для дітей призводить до незайнятості віль­ного часу дітей та підлітків (в Україні три тисячі населених пунктів не мають жодного закладу культури, 6,5 тисяч культурних за­кладів зачинено, а ще 500 знаходяться в ава­рійному стані); негативний вплив засобів ма­сової інформації, що пропагують культ фізичної сили та агресію [11, с.40].

Отже, на основі вказаного зауважимо, що проблематика захисту прав дитини стала од­ним із найважливіших питань сьогоднішнього дня. Таким чином, теоретичні питання сутно­сті захисту прав дітей тісно пов’язані з прак­тичними заходами запобігання і протидії по­рушенням прав дитини, матеріального, фінансового, інформаційного забезпечення діяльності органів виконавчої влади і громад­ських організацій покликаних забезпечувати захист прав дітей.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дідик Н. І. Адміністративно-правові ас­пекти подолання насильства над дітьми /

Н. І. Дідик // Митна справа. - 2013. - № 4 (88). - Ч. 2. - К. 2. - С. 319-323.

2. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях : навчальний посібник /

О. В. Безпалько. - К. : Вид-во «Центр навча­льної літератури», 2003. - 134 с.

3. Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://zakon2.rada. gov. ua/laws/ війт/ 995_021.

4. Конституція України : зі змін, та допов. : [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради 28 черв. 1996 р.]. - X. : Весна, 2013. - 48 с.

5. Сімейний кодекс України від

10.01.2002 р., № 2947-ТТТ [Електронний ре - сурс]. - Режим доступу: Http://zakon4.rada. gov. ua/laws/show/2947-14.

6. Закон України «Про охорону дитинст­ва» : від 26.04.2001 р., № 2402-ІІІ [Електрон­ний ресурс]. - Режим доступу: Ьйр://гакоп4. rada. gov. ua/laws/ show/2402-14.

7. Закон України «Про сприяння соціаль­ному становленню та розвитку молоді в Укра­їні» : від 05.02.1993 p., № 2998-ХТТ [Елект­ронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon3.rada. gov. ua/laws/show/2998-12.

8. Опацький P. М. Нормативно-правова основа захисту дитини від насильства / P. М. Опацький // Науковий вісник Дніпропе­тровськ. держ. ун-ту внутр. справ. - 2011. - № 4. - С. 92-99.

9. Світличний О. О. Реалізація криміналь­ної відповідальності за розбещення неповно­літніх / О. О. Світличний // Право і суспільст­во. - 2013. - №1. - С. 128-135.

10. Балакірєва О. Права дітей в Україні /

О. Балакірєва, О. Бабак // Соціальна політика і соціальна робота. - 2001. - №1. - С. 3-8.

11. Юрків Я. І. Діяльність соціального пе­дагога з попереджень насильства в сім’ї / Я. І. Юрків // Соціальна педагогіка. - 2013. - №3. - С. 39—46.



Ніколайчук А. І. Сучасний стан захисту прав дітей /А. І. Ніколайчук // Форум права. — 2014. — № 1. — С. 378—381 [Електроннийресурс]. - Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j- pdf/FP_index. htm_2014_l_66.pdf

Розглянута проблема правового та соціального захисту прав дітей. Особливу увагу приділено захисту прав дітей, які позбавлені батьківського піклування, розглянуто пи­тання здорового виховання дітей у атмосфері любові та поваги до інших членів сім’ї.

Николайчук А. И. Современное состояние защиты прав детей

Рассмотрена проблема правой и социальной защиты прав детей. Особое внимание уделяется защите прав детей, которые лишены родительской опеки, рассмотрены воп­росы здорового воспитания детей в атмосфере любви и уважения к другим членам семьи.

Nikolaychuk A. I. The Current Situation on the Protection of Child Rights

The problem of legal and social protection of child rights is considered. Special attention is paid to the rights of children who are deprived from parents’ care. Problem on necessity to bring up children with love and respect to other family members is considered.