joomla
РОЛЬ, МІСЦЕ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ В УПРАВЛІННІ ГОСПОДАРСЬКИМИ СУДАМИ УКРАЇНИ
Форум права

УДК 342.9(477)

О. М. ОСТАПЕНКО, Київський апеляцій­ний господарський суд України

Ключові слова: Вища рада юстиції, господарсь­кий суд, адміністративне право, управлінські структури

Здійснюючи аналіз адміністративно-право­вого забезпечення функціонування господар­ських судів в Україні необхідно звернути свою увагу на організацію діяльності держав­них органів та тих структурних підрозділів господарських судів, які самі не виконуючи функції правосуддя, своєю діяльністю та фу­нкціональним призначенням, сприяють здійс­ненню правосуддя господарськими судами України, адже від професійної, кваліфікованої діяльності зазначених структур та їх працівни­ків залежить ступінь забезпечення конститу­ційно гарантованих прав, свобод та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності.

В. Н. Хропанюк, відзначає, що розвиток людського суспільства призводить до появи таких державних органів, які в цілому дозво­ляли забезпечити його оптимальне функціо­нування. Механізм держави характеризується досить широким різноманіттям структурних та функціональних компонентів, проте його основними рисами визнаються: а) наявність людей, які спеціально виконують функції управління (законотворчість, виконання зако­нів, їх охорона від порушень); б) наявність складної системи органів та установ, які зна­ходяться у тісному взаємозв’язку під час здійснення своїх безпосередніх владних пов­новажень; в) забезпечення функцій усіх ланок державного апарату організаційними та фінан­совими засобами, а у необхідних випадках - і примусовим впливом [1, с. 134-135]. Вищеза­значені структурні і функціональні компоне­нти в повній мірі відносяться і до управлінсь­ких структур господарських судів в Україні, на які законодавцем покладено обов’язок з забезпечення організації діяльності зазначе­них судів.

Проблемами управлінських структур в за­галі, та зокрема в господарських судах свого часу приділяли увагу наступні науковці:

В. Б. Авер’янов, Л. Л. Богачова, Н. І. Глазунова, О. В. Гончаренко, М. В. Гринюк, М. М. Касья - ненко, С. Ю. Обрусна, Д. М. Притика, А. А. Стри - жак, В. Д. Ткаченко, П. В. Цимбал, М. В. Цвік та деякі інші науковці. Але вважаємо, що до­слідження цієї наукової проблеми, стосовно місця та ролі окремих органів та структур го­сподарських судів, потребує подальшої роз­робки та дослідження.

Мета статті полягає у дослідженні право­вого статусу такого державного органу як Вища рада юстиції України, як одного із еле­ментів судової системи України. Для досяг­нення поставленої мети необхідно з’ясувати правову природу, місце і роль та повнова­ження зазначеного управлінського органу, який відіграє важливу роль в забезпеченні ді­яльності господарських судів України.

Для дослідження місця, ролі та повнова­жень Вищої ради юстиції в організаційно - правовому забезпеченні діяльності господар­ських судів необхідно звернутись до катего- рійно-понятійного апарату.

Найчастіше поняття «управління», відзна­чає М. М. Касьяненко, розглядають як сукуп­ність стратегій, принципів, методів і засобів, форм наукового керівництва будь-якою діяль­ністю з метою підвищення її ефективності. У ряді випадків термін «управління» використо­вується для визначення цілеспрямованої дії на об’єкт з метою зміни його стану або поведін­ки, збереження певної структури, підтримання оптимальної діяльності та реалізації певної програми режиму стосовно організованих сис­тем, в тому числі й соціальної [2, с.35].

Державне управління як специфічний різ­новид діяльності органів держави існувало і продовжує існувати цілком об’єктивно. Адже його основне призначення - організація вико­


Нання правових актів та інших рішень держа­вних органів шляхом різного роду владно - розпорядчого впливу на суспільні відносини та процеси (звідси, до речі, поширена характе­ристика його як «виконавсько-розпорядчої» діяльності) - не тільки зберігається, а й набу­ває все більшого значення в умовах загальної трансформації ролі держави у новостворюва­ному громадянському суспільстві з його рин­ковими механізмами, стандартами демократи­чної й відкритої державної влади [3, с. 12-15].

С. Ю. Обрусна в своїй фундаментальній праці доречно відзначає, що «однією із най­важливіших гарантій справедливого й ефек­тивного правосуддя є досконало організована система судів та органів, що забезпечують функціонувань судової влади. Суди в сукуп­ності утворюють систему, ефективність фун­кціонувань якої залежить не тільки від пев­них процесуальних форм, а й від внутрішньої та зовнішньої управлінської діяльності. Тому важливого значень набуває її наукова орга­нізація, що передбачає вирішення ряду теоре­тичних та практичних проблем, визначень нових методологічних підходів до організації судового управлінь тощо» [4, с. 108-109].

A. A. Стрижак наголошує на тому, що кате­горія «судове управління» застосовується в юридичній науці для характеристики діяльно­сті державного управління в галузі правосуд­дя, має комплексний характер і включає дія­льність з організаційного керівництва судами, організаційне забезпечення судів та здійснен­ня відповідних установчих функцій щодо су­дової влади Верховною Радою України та Президентом України [5, с.29].

Специфіка управлінських структур в гос­подарських судах визначається певними вла­стивостями правового становища об’єктів управління, які різняться за наступними під­ставами: 1) їх призначень; 2) спосіб утво­рення; 3) завданьми і функціями; 4) змістом компетенції та повноважень. В своїй науковій праці відомий науковець Д. М. Притика зазна­чає, що при формулюванні поьття судового управлінь як особливого виду соціального управління слід виходити із таких позицій. По-перше, головне завдань судового управ­лінь - всіляко спрьти здійсненню цілей пра­восуддя і завдань суду; по-друге, органи юс­тиції (нині - Державна судова адміністрація), що здійснювали функції судового управління, не тільки повинні захищати суди від різних місцевих впливів, втручань в їхню діяльність із здійснень правосуддя, а й самі мають суво­ро дотримуватись принципу незалежності су­ддів і підпорядкувань їх лише закону, не до­пускаючи будь-якого втручань в розгляд судами конкретних судових справ. При здійс­ненні правосуддя немає відносин підпорядку­вань між нижчестоящими судами і вищесто­ящими, так само як і між судами й іншими державними та громадськими організаціями. Автор робить висновок, що судове управлінь - це діяльність, що не поширюється на сферу правосуддя, здійснюваного судом [6, с.31].

В науковій літературі ми можемо знайти окрім тлумачень дефініції «судове управлін - ь» й таке поняття, як «державне адміністру­вань». Так, на думку Н. І. Глазунової, історич­но державне управлінь виникло, перш за все, як загальне політичне керівництво і регулюван - ь (у формі ідеологічного впливу і контролю). Державне адмініструвань - це власне практи­чна діяльність державних органів, технологіч­ний процес підготовки, прийьття і виконань управлінських рішень у сукупності методів і засобів, за допомогою яких вирішуються за­вдань держави і її структур різного рівь, здій­снюється прямий, систематичний і цілеспрямо­ваний вплив органів управлінь на підвідомчі їм органи і об’єкти на основі адміністративної відповідальності за виконань рішень [7, с.37].

Відповідно до ч. І ст.131 Конституції Укра­їни, в Україні діє Вища рада юстиції, до ві­дання якої належить: 1) внесень подань про призначень суддів на посади або про звіль­нень їх з посад; 2) прийняття рішень стосо­вно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; 3) здійснень дисциплі­нарного проваджень стосовно суддів Верхо­вного Суду України і суддів вищих спеціалі­зованих судів та розгляд скарг на рішень про притягнення до дисциплінарної відповідаль­ності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів [8]. Згідно з ч.2 ст.1 Закону

України «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.1998 р. № 22/98-ВР, Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відпо­відальним за формування високопрофесійно - го суддівського корпусу, здатного кваліфіко­вано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддя­ми і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисципліна­рну відповідальність [9].

Організаційно-правові форми діяльності Вищої ради юстиції необхідно класифікувати за наступними критеріями: по відношенню до механізму правового регулювання - діяльність щодо прийняття, видання та застосування пра­вових норм; за правовими наслідками: право­ва, організаційно-правова та організаційно не правова діяльність; з точки зору наявності елементів управління: управлінська діяльність та допоміжна (вчинення юридично значимих дій); за напрямами: діяльність з внесення по­дань про призначення або про звільнення суд­дів з посад; вирішення питань про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несуміс­ності; здійснення дисциплінарного прова­дження, розгляд скарг на рішення про притя­гнення до дисциплінарної відповідальності; внутрішньо-організаційна діяльність тощо.

Необхідно зазначити, що наведені критерії класифікації форм діяльності Вищої ради юс­тиції певною мірою є умовними. Це може бути проілюстровано на такому прикладі: діяль­ність Вищої ради юстиції щодо застосування норм права водночас є формою діяльності, здійснюваною в рамках механізму правового регулювання, а організаційна робота може пе­редбачати й прийняття правових актів [10, с.95].

Важливим моментом в з’ясуванні тієї ролі, яку відіграє Вища рада юстиції в адміністра­тивно - правовому управлінні господарськи­ми судами України є визначені законодавст­вом повноваження цього державного органу. Так, у ст. З Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.1998 р. № 22/98-ВР визна­чається, що Вища рада юстиції: 1) вносить подання Президенту України про призначен­ня суддів на посади або про звільнення їх з посад; 1-1) за поданням відповідної ради суд­дів призначає суддів на посади голови суду, заступника голови суду та звільняє їх з цих посад; 2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; 3) здійснює дисцип­лінарне провадження стосовно суддів Верхов­ного Суду України і суддів вищих спеціалізо­ваних судів; 4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відпові­дальності суддів апеляційних та місцевих су­дів, а також прокурорів [9].

Аналізуючи вищезазначені положення не­обхідно відзначити, що основними завданнями Вищої ради юстиції, відповідно до чинного законодавства є: 1) кадрові питання; 2) конт­рольні (дисциплінарні) питання, пов’язані з забезпеченням належної діяльності судів, в тому числі і господарських.

Досліджуючи організаційно - правовий статус Вищої ради юстиції, В. В. Молдован, визначав Вищу раду юстиції як контрольно - наглядовий орган у судовій системі. На його думку, контрольно-наглядові повноваження Вищої ради юстиції не є внутрішніми та ор - ганізаційно-правовими повноваженнями, по­в’язаними з управлінням своєю системою, що є типовим для організації діяльності Верхов­ної Ради України, органів суду та прокурату­ри. Свою позицію вчений аргументував тим, що Вища рада юстиції не є органом судової влади, а фактично здійснює функції з нагляду за дотриманням суддями присяги, керує про­цесом призначення та звільнення суддів, мо­же самостійно накладати та скасовувати дис­циплінарні стягнення [11, с. 138].

О. В. Гончаренко робить висновок стосовно того, що «Системно аналізуючи законодавчо виражений статус, форми управлінської дія­льності Вищої ради юстиції, із застосуванням методології науки адміністративного права, теорії управління, можна відмітити, що Вища рада юстиції реалізує специфічну організую­чу владну діяльність щодо кадрової організа­ції діяльності судової влади України, а також забезпечення законності і обґрунтованості притягнення до дисциплінарної відповідаль­ності прокурорів» [12, с. 19-20].

Вища рада юстиції, відповідно до чинного законодавства, є колегіальним, незалежним та представницьким державним органом, який не входячи до судової влади, є складовою всієї су­дової системи України і не впливає на процес правосуддя, але наділена: 1) повноваженнями у сфері формування високопрофесійного суддів­ського корпусу, здатного кваліфіковано, сум­лінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі з метою забезпечень прав, свобод та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності; 2) певними конт­рольними функціями по відношенню до суд­дівського корпусу господарських судів України.

ЛІТЕРАТУРА

1. Загальна теорія держави і права : підруч. [для студ. юрид. спец, вищих навч. закл.] / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін. ; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. - X. : Право, 2002. - 432 с.

2. Касьяненко М. М. Організація роботи та управлінь Державною податковою службою України : навч. посіб. / М. М. Касьяненко, М. В. Гринюк, П. В. Цимбал. - Ірпінь : Акад. ДПС України, 2001. - 229 с.

3. Авер’янов В. Б. Державне управлінь: тео­рія і практика / В. Б. Авер’янов. - К, 1998. - 432 с.

4. Обрусна С. Ю. Адміністративно-правові засади реформувань судової системи Украї­ни: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Обрусна Світлана Юріївна. - X., 2011. - 430 с.

5. Стрижак А. А. Судове управлінь в Україні (теоретичні основи і правове регулю­вань) : монографія / А. А. Стрижак. - Ужго­род : Патент, 2004. - 120 с.

6. Притика Д. Правові проблеми судового управлінь / Д. Притика // Право України. - 2003. - № 3. - С. 30-36.

7. Глазунова Н. И. Система государствен­ного управления / Н. П. Глазунова. - М. ЮНИТИ, 2003.-551 с.

8. Конституція України // ВВР України. - 1996.-№30.-Ст. 141.

9. Закон України «Про Вищу раду юстиції» : від 15.01.1998 p., № 22/98-BP // ВВР України. - 1998.-№25.-Ст. 146.

10. Гончаренко О. Організаційно-правові форми діяльності Вищої ради юстиції Украї­ни / О. Гончаренко // Право України. - 2007. - № 12.-С. 93-95.

11. Білоус В. Т. Суд, правоохоронні та пра - возахисні органи України : навч. посіб. / В. Т. Білоус, С. Е. Демський, О. С. Захарова,

B. C. Ковальський, В. С. Лукомський ; Я. Конд­ратьев (ред.). - К. : Юрінком інтер, 2002. - 320 с.

12. Гончаренко О. В. Вища рада юстиції як орган державного управління у сфері форму­вання суддівського корпусу України / О. В. Гончаренко // Вісник Вищої ради юсти­ції. - 2010.-№ 2. - С. 12-21.



Остапенко О. М. Роль, місце та повноваження Вищої ради юстиції в управлінні гос­подарськими судами України / О. М. Остапенко // Форум права. — 2013. — № 4. —

С. 283—286 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j- pdf/FP_index. htm_2013_4_49.pdf

Здійснено аналітично-правовий аналіз статусу та повноважень Вищої ради юстиції, як одного із органів, який забезпечує функціонування господарських судів.

Остапенко О. Н. Роль, меспю и полномочия Высшего совета юстиции в управлении хозяйственными судами Украины

Осуществляется аналитически-правовой анализ статуса и полномочий Высшего совета юстиции как одного из органов, который обеспечивает функционирование хозяйст­венных судов

Ostapenko O. N. The Role, Place and Authority of the High Council of Justice in the Management of Economic Courts of Ukraine

The scientific article is about analytical and legal analysis of the status and powers of the High Council of Justice as one of the bodies, which ensures the functioning of commercial courts.