joomla
ВИСОКІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК СКЛАДОВА СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
Форум права

УДК 343.46

В. п. поїзд, Головне оперативне управління Міністерства доходів і зборів України

Ключові слова: високі інформаційні технології, злочини у сфері господарської діяльності, елект­ронний ринок, протидія злочинності

Аналітичний огляд як фундаментальних так і прикладних наукових, а також розробок експертної спільноти свідчить, що розвиток будь-яких суспільних процесів неможливий без інтенсивного впроваджень здобутків ви­соких інформаційних технологій. Більш того, останні замінюють сформовані десятиліттями інфраструктурні складові діяльності усіх сус­пільних агентів. Не є виключенням і госпо­дарська діяльність, де динаміка розвитку та необхідність постійного підтримання конку- рентоздатності вимагає максимально швидкої ротації не лише засобів виробництва, але й відповідної інфраструктури діяльності.

Вивчати злочинність та засоби протидії їй слід у невідривній єдності із суспільними процесами. Саме тому, з метою всебічного розуміння місця та ролі високих інформацій­них технологій у процесі злочинної діяльнос­ті, у тому числі й у сфері економіки необхід­ним є їх аналіз як елементу кримінальної інфраструктури. Як справедливо зазначають Г. А. Аванесов і С. Е. Віцин, потрібно врахову­вати та вивчати дані не лише про злочинність, а й дані, що характеризують розвиток (зміну) інших соціальних явищ, які так чи інакше впливають на злочинність: соціально-політичні, організаційно-правові, економічні, демографі­чні тощо [1, с.12]. Інші науковці досліджуючи об’єкт оперативно-розшукової діяльності у якості його самостійного елемента виділяють особу злочинця, середовище у якому оберта­ються правопорушники, їх звичаї, особливості спілкування, а також інші аспекти, які дозво­ляють сформулювати закономірності застосу­вання негласних засобів боротьби із замаско­ваними, латентними злочинами. Такі підходи видаються нам абсолютно виправданими, оскільки аналізуючи злочинність як специфі­чний об’єкт пізнань необхідно безперервно включати її у нові зв’язки, ретельно аналізу­ючи при цьому нові якості об’єкта та законо­мірності його трансформації. Безперечно, що суть нового розуміння злочинності полягає не тільки у вивчені активного соціального про­цесу який передбачає самовідтворення забо­роненої кримінальним законом активності та її наслідків, а й різноманітних відомостей, включаючи ті, які на перший погляд не мають відношень до злочинної діяльності і тому не заборонені КК України.

Вчені цілком слушно відзначають, що важ­ливим є пізнань поки що недостатньо вивче­ного соціально-психологічного, нематеріального механізму формувань і існувань протиправ­них злочинних співтовариств, включень його до числа некримінальних елементів організо­ваної злочинності [2, с.165]. Фактично, мова йде про окремі забезпечувальні соціальні ін­ститути, інноваційні процеси та середовища, а також інші елементи, які з одного боку роз­роблені для оптимізації різноманітних сфер суспільного життя, а з іншого з урахуваньм своїх функціональних характеристик можуть ефективно використовуватись у злочинній діяльності, тобто про відповідну інфраструк­туру. Термін «інфраструктура» з’явився в еко­номічній літературі і означає комплекс галузей господарства, які обслуговують виробництво. Він включає в себе будівництво шляхів, кана­лів, водосховищ, портів, аеродромів, складів, енергетичне господарство, транспорт, зв’язок, водопостачання і каналізацію; освіту, науку, охорону здоров’я та ін. [З, с.499].

У теорії оперативно-розшукової діяльності термін «інфраструктура злочинності» було запропоновано професором О. Ф. Довженко - вим, який розумів під нею своєрідне середо­вище і підґрунтя, котре зовнішньо не прояв­ляє кримінальних ознак, оскільки по суті має латентний характер, однак спрьє консоліда­ції злочинних елементів, створенню ними ор­ганізованих угруповань і обслуговує матеріа­льні, фінансові, захисні, субкультурні, кадрові


Та інші потреби злочинної системи. Крім то­го, вчений запропонував виділяти у структурі інфраструктури злочинності дві самостійні складові. До першої сфери включаються еле­менти, які безпосередньо обслуговують про­цеси злочинної діяльності: зручні шляхи під­ходу до місця вчинення злочинну і відходу з нього; безпечні з точки збору злочинців та прибуткові канали збуту викраденого; легальні підприємства, через які здійснюється «відми­вання» незаконно отриманих коштів (казино, пункти обміну валюти, фірми, які полегшують операції з нерухомістю та ін.); комп’ютерні і телекомунікаційні мережі, що полегшують до­сягнення злочинного результату; бази, схови­ща злочинців, так звані «малини»; установи, які здійснюють фізичну реабілітацію злочин­ців (сауни, дачі, медичні установи та ін.).

До другої сфери включаються структури, що опосередковано зв’язані з кримінальними процесами: підготовка та відтворення кадрів для злочинної сфери; «ідеологічні» центри підтримки і розвитку злодійських законів і традицій; «школи», «семінари» по обміну злочинним досвідом; «общаки», які викорис­товують для «підігріву» заарештованих зло­чинців та членів їх сімей; «мозкові центри» організованої злочинності; в цілому злочинна субкультура; окремі засоби масової інформа­ції і політичні інститути («лобі») на службі злочинних суспільств та ін.

Однак, на наш погляд, найбільш прийнят­ним є визначення поняття та складових ін­фраструктури злочинності у сфері господар­ської діяльності, що запропоноване В. А. Нек- расовим. На його думку, інфраструктура злочинності у сфері господарської діяльності - це система легальних підприємств, установ, організацій та штучно створених утворень, поєднаних у єдиний ланцюг, які забезпечують протизаконних рух товарів, капіталів, цінних паперів, послуг, у тому числі незаконного по­ходження, а також людських ресурсів для по­новлення учасників кримінального середо­вища, з метою уможливлення довготривалого функціонування технологій, схем та способів вчинення господарських злочинів.

У загальній інфраструктурі злочинності у сфері господарської діяльності він виділяє:

1. Мережі загального користування, які створюють умови для функціонування еко­номіки як єдиної економічної структури та використовуються ОЗГ у ланцюгу криміналь­них схем для реалізації злочинних задумів.

2. Мережі штучно створені для викорис­тання у ланцюгу злочинних схем.

3. Субкультурний сегмент [4].

На жаль, чинне оперативно-розшукове за­конодавство не містить прямої вказівки щодо переліку об’єктів оперативної уваги. Водно­час, провідні фахівці у галузі ОРД, дослідив­ши методологічні основи щодо визначення об’єкта ОРД віднесли до нього й інфраструк­туру злочинності [5, с.150].

Сьогодні на шпальтах наукових видань по­ряд із терміном «інфраструктура злочинності» використовується термінологічна конструкція «інфраструктура запобігання злочинності», під якою розуміється система державних орга­нів, громадських організацій, підрозділів еко­номічної, технічної та фізичної безпеки банків­ських або інших підприємницьких структур; система функцій зазначених органів, організа­цій і підрозділів; система законодавчих і підза - конних нормативно-правових актів, які визна­чають організаційну, функціональну, технічну, економіко-технологічну, матеріально-правову, процесуально-правову та деякі інші складові процесу запобігання злочинності [6, с. 104].

В подальшому, використавши у якості ме­тодологічної основи підхід до інфраструкту­ри злочинності, розроблений професором

О. Ф. Долженковим, інші вчені робили спроби охарактеризувати інфраструктурні складові окремих форм злочинної діяльності. Так,

І. О. Воронов, відзначає, що вивчення архітек­тури та моніторинг глобальної мережі Інтер - нет необхідно здійснювати для максимально повного відтворення інфраструктури порно- ресурсів. Ситуація у мережі свідчить про тех­нологічну диктатуру злочинного світу: вияв­лені ресурси швидко змінюють Інтернет - адресу, а знищенні майже миттєво відновлю­ються. Злочинні суспільства використовують новітню технологію, впроваджуючи ні більш ні менш як програму інтенсивних досліджень та розробок, що свідчить про «новаторський» підхід до своєї діяльності. Яскравим прикла­дом є послуга онлайнового замовлення та пе­регляд порнографічних сцен за участю дітей та неповнолітніх у реальному масштабі часу [7].

Як видно з вищевикладеного, обґрунтову­ючи свій підхід до елементів інфраструктури злочинності О. Ф. Долженков відніс комп’ю­терні мережі та системи до першої групи, тобто до елементів, які безпосередньо обслу­говують процеси злочинної діяльності. Такий підхід видається нам суперечливим.

Аналізуючи високі інформаційні технології як складову інфраструктури у сфері господар­ської діяльності, перш за все, необхідно звер­нути увагу на інноваційні середовища, котрі створювались із соціально корисною метою, але активно використовуються у злочинній діяльності. Одним із ключових досягнень в процесі розвитку високих інформаційних тех­нологій, без сумнівів, є побудова та функціо­нувань глобальних інформаційних мереж, зокрема Інтернет, яка стала невід’ємною скла­довою національної інформаційної інфрастру­ктури, яка у свою чергу є частиною глобальної інформаційної інфраструктури, яка реалізову­ється світовою спільнотою на підставі концеп­ції відкритих систем. Загалом можна визначити, що національна інформаційна інфраструктура

- це сукупність державних і недержавних ін­формаційних ресурсів країни, організаційно - технічних структур, інформаційних систем і телекомунікаційних мереж, а також засобів їх забезпечень. В ході свого розвитку, наголо­шує В. П. Сабадаш, Інтернет поступово охоп­лює дедалі нові й нові сфери нашого життя, перетворюючись у стандартний канал соціа­льних комунікацій. У сферу Інтернет постійно і органічно вливаються такі галузі економіки, як зв'язок, засоби масової інформації, консуль­таційні послуги. З’являються нові соціальні групи, формується нова ідеологія, новий спо­сіб життя. Водночас дані, накопичені Інтерпо - лом, підтверджують той факт, що за останні роки World Wide Web став сферою самого ак­тивного зростань злочинності із всіх існую­чих областей людського життя [8, с.45].

Процеси глобалізації за допомогою висо­ких інформаційних технологій формують у сукупності інформаційно-економічні просто­ри. Так, на думку В. Л. Плескач інформаційно- аналітичний простір - це сукупність інфор­маційних ресурсів економічної системи і те­лекомунікаційних мереж, які існують на ос­нові єдиних принципів та загальних правил [9]. Сьогодні можна виділити ключову перед­умову, яка призводять до перетворення гло­бальних інформаційних мереж у повноцінний елемент інфраструктури злочинності у сфері господарської діяльності, зокрема мережа Ін­тернет створює умови для знижень вартості транзакцій, вартості комунікацій, переговор­них процесів, платежів, навіть доставки у ви­падку інформаційного товару.

Крім того, перетворення глобальних мереж у складову інфраструктури злочинності зумо­влюється виникненням нового економічного явища - електронного ринку під яким можна розуміти систему економічних відносин у ві­ртуальному просторі, які складаються між суб’єктами економічної діяльності щодо тор­гівлі послугами/товарами через інноваційні середовища створенні на базі високих інфор­маційних технологій. У свою чергу форму­вань електронних ринків вимагало нових підходів щодо здійснень фінансових опера­цій. Саме тому, ми підтримуємо позицію нау­ковців, які відзначають, що конвергенція комп’ютерних мереж зумовила і конверген­цію фінансових операцій, наприклад до пере­ліку електронних банківських операцій нале­жать: операції з картковими рахунками; операції з переказу грошей без відкриття бан­ківського рахунку; операції з управлінь еле­ктронним банківським рахунком (системи «клієнт-банк» з доступом через Інтернет); че­рез комп’ютерні мережі здійснюється також низка операцій з оплатою: електронна комер­ція - створень віртуальних магазинів, рекла­ма, продаж і проведень розрахунків засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій (у тому числі платіжними картками); Інтер - нет-банкінг - здійснення через систему Інте­рнет міжбанківських операцій та обслугову­вань клієнтів; ІР-телефонія - здійснень двохстороннього голосового контакту через мережу Інтернет [10, с.5].

Електронні ринки стали привабливими об’єктами для перетворень їх у складову ін­фраструктури господарської злочинності оскі­льки вони характеризуються диверсифікацією цін, ціновою еластичністю, зменшенням ви­трат на сегментацію ринків тощо. Іншою ва­гомою причиною освоєння електронних рин­ків кримінальними структурами є постійний пошук шляхів підвищення «рентабельності» злочинної діяльності, що забезпечується: ско­роченням витрат на збут, «рекламу» і утри­мання роздрібної мережі; зменшення витрат на зберігання товарів; оптимізація системи забезпечення ресурсами. Крім того, електрон­ний ринок підтримує координацію криміна­льних зв’язків між злочинними у групуваннями за рахунок оптимізації надійності та динаміч­ності зв’язків; сприяє формуванню власного інформаційно-економічного простору.

Наступним вагомим елементом оптиміза­ції злочинної діяльності є функціонування на електронних ринках спеціальних платіжних систем. Аналітичний огляд практики функці­онування електронного бізнесу та наукових джерел дозволяє запропонувати класифікацію електронних платіжних систем, які викорис­товуються кримінальними угрупуваннями. Перш за все, розрізняють платежі оф-лайнові (взаємодія контрагентів відбувається з пев­ним часовим запізненням) та он-лайнові (у режимі реального часу). У системах елект­ронної комерції з урахуванням моменту опла­ти при здійсненні комерційних угод вирізня­ють системи з передоплатою; в момент здійснення угоди; з оплатою в момент отри­мання товару.

Електронні платіжні системи можна умов­но поділити на системи, що функціонують на основі пластикових карток (кредитних, дебе­тових), смарт-карток та систем, в яких функ­ціонують електронні гроші, які є еквівален­том готівки. Електронні гроші - це фінансові товари з вартістю, що передплачена або збе­рігається, і дає змогу здійснювати транзакції з використанням ІКТ. Одним із різновидів еле­ктронних грошей є Web-гроші.

Найбільш популярними платіжними сис­темами, які використовуються в мережі Інте - рнет є:

- WebMoney Transfer (це електронна сис­тема, за допомогою якої можна проводити

Миттєві розрахунки в мережі Інтернет);

- E-Gold (це міжнародна платіжна система, кошти якої переведені в дорогоцінні метали);

-РауРаї (надає своїм користувачам мож­ливість приймати і відправляти платежі за допомогою електронної пошти або мобільно­го телефону з доступом до мережі Інтернет);

- Яндекс (російська платіжна система);

- Інтернет-гроші (національна небанківсь - ка платіжна система);

-Portmone (національна система платежів для оплати рахунків за допомогою банківсь­ких платіжних карт MasterCard і Visa).

Для використання таких систем необхідно зареєструватися, а користування відбувається за допомогою спеціального програмного за­безпечення, що надсилається, або завантажу­ється з відповідних сайтів. За будь-які операції в системі, тобто переказ коштів нараховують­ся проценти у розмірі від 0,5 до 3 % від суми переказу. Користування системою може здій­снюватися за допомогою цифрових пристро­їв, які мають доступ до мережі Інтернет: мо­більні телефони, комп’ютери. Для реєстрації в системі необхідно мати діючий номер мобі­льного телефону й доступ до Інтернету.

Частково підсумовуючи, можна відзначи­ти, що розвиток високих інформаційних тех­нологій перетворив їх у самостійний елемент інфраструктури злочинної діяльності у сфері господарювання. Аналіз практики роботи оперативних підрозділів свідчить, що пере­важній більшості випадків у якості інфра - структурного елементу використовуються мережеві системи, які створенні із соціально - корисною метою. Крім того, опитування пра­цівників оперативних підрозділів дозволяє зробити висновок, що декриміналізація мере­жі Інтернет, у тому числі мінімізація можли­востей її використання як складової інфра­структури злочинності вимагає: формування правової основи здійснення фінансових, по­даткових та господарських операцій через мережу Інтернет; розроблення інституційної основи контролю за національним сегментом мережі Інтернет; розроблення принципів, так­тичних прийомів та належне кадрове забезпе­чення оперативного обслуговування націона­льного сегменту мережі.


image004

2013-4

ЛІТЕРАТУРА

1. Аванесов Г. А. Прогнозирование и ор­ганизация борьбы с преступностью /

Г. А. Аванесов, С. Е. Вицин. - М. : Знание,

1972.-244 с.

2. Основы борьбы с организованной прес­тупностью / под ред. В. С. Обнинского,

В. Е. Эминова : монография. - М. : Инфра-М,

1996.-400 с.

3. Советский энциклопедический словарь / под ред. А. М. Прохорова. - М. : Советская Энциклопедия, 1985. - 1600 с.

4. Некрасов В. А. Поняття і складники ін­фраструктури організованої злочинності у сфері господарської діяльності / Вячеслав Анатолійович Некрасов // Проблеми законно­сті. - 2013. - Вип. 123. - С. 68-74.

5. Бараненко Б. І. Сучасні методологічні проблеми теорії та практики ОРД / Б. І. Бара­ненко, Е. О. Дідоренко, М. Й. Курочка // Віс­ник Луганськлої академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. - 2002.-№ 4,-С. 142-152.

6. Попович В. М. Роль кримінології у під­вищенні запобіжного потенціалу наук, що утворюють організаційно-правову основу ін­фраструктури запобігання злочинності /

B. М. Попович // Митна безпека. - 2011. - № 1-2.-С. 103-110.

7. Воронов І. О. Інфраструктура сучасного порнобізнесу в мережі Інтернет / І. О. Воро­нов // Вісник Луганськ, держ. ун-ту внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка. - 2009. - № 2. -

C. 234-239.

8. Сабадаш В. П. Современное состояние проблемы распространения мошенничества в Интернете / В. П. Сабадаш // Компьютерная преступность и кибертерроризм : сб. науч. ст. Запорожье, - 2005. - Вып. 3. - С. 43-48.

9. Плескач В. Л. Формування ринку інфо­рмаційних послуг в Україні : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня докт. економ, наук : спец. 08.02.03 «Організація управління, пла­нування та регулювання економікою» /

В. Л. Плескач. - К, 2006. - 39 с.

10. Комар О. М. Протидія оперативними підрозділами МВС України шахрайствам, вчинюваним шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки : автореф. дис. на здобуття наук, сту­пеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / О. М. Комар. - К, 2013. - 20 с.



Поїзд В. П. Високі інформаційні технології як складова сучасної економічної злочин­ності / В. П. Поїзд // Форум права. — 2013. — № 4. — С. 306—310 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ші/j-pdf/FPindex. htm_2013_4_53.pdf

Висвітлено питання щодо розуміння місця та ролі високих інформаційних технологій як елементу кримінальної інфраструктури. Висловлено думку правового, економічно­го та соціального характеру щодо виникнення нового економічного явища - електрон­ного ринку як складової інфраструктури злочинності.

Поезд В. П. Высокие информационные технологии как составляющая современной экономической преступности

Освещены вопросы относительно понимания места и роли высоких информационных технологий как элемента криминальной инфраструктуры. Высказаны мысли правово­го, экономического и социального характера относительно возникновения нового эко­номического явления - электронного рынка как составляющей инфраструктуры прес­тупности.

Poizd VP. Information Technologies as a Part of Modern Economic Crime

The questions on understanding the place and role of high information technology as part of the criminal infrastructure are made. It was expressed that the legal, economic and social is­sues concerning the emergence of new economic phenomenon - the electronic market as a part of the infrastructure of crime.