joomla
ЩОДО МЕТОДІВ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ІНШИМИ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ
Форум права

УДК 342.9:351.74(477)

C. B. ГРОНСЬКИЙ, Львівський універси­тет бізнесу і права

Ключові слова: метод, метод управління, зага­льне керівництво, безпосереднє управління: орга­нізаційні методи, адміністративні методи дія­льності, соціально-пснхологічні методи

Взаємодія - це універсальна форма руху, розвитку; визначає існування і структурну організацію будь-якої матеріальної системи [1, с.75]. Таке загально філософське розумін­ня взаємодії є справедливим і безпосередньо для взаємодії Державної прикордонної служ­би України з іншими правоохоронними орга­нами, співпраця між якими являє собою скла­дний процес, що полягає у вчиненні взаємних дій, поєднанні ресурсів і досвіду та обміну ними один з одним. При цьому, якість та ефе­ктивність цієї взаємодії залежить від ряду фа­кторів, у тому числі, від методів її здійснення, які дуже тісно пов’язані з її формами: з одно­го боку форма дає життя методам, а з іншого методи наповнюють форму, надають їй зміс­товності.

Слід відзначити, що проблематика методів у сфері права та державного управління ста­новила предмет наукових пошуків таких дос­лідників, як: Ю. В. Ковбасюк, К. О. Ващенко, Ю. П. Сурмін, В. Б. Авер’янов, Ю. П. Битяк,

С. В. Ківалов, О. М. Бандурка та інші. Разом із тим, в силу складності та багатоаспектності системи державного управління, питання об­рання та застосування методів у окремих його сферах потребує подальшого наукового опра­цювання, в тому числі це стосується методів взаємодії Державної прикордонної служби України з іншими правоохоронними органа­ми, які не віднайшли належного теоретичного обгрунтування. Тому у даній статті ми маємо на меті: дослідити методи взаємодії Держав­ної прикордонної служби України з іншими правоохоронними органами. Предметом дос­лідження є методи взаємодії Державної при­кордонної служби України з іншими правоо­хоронними органами.

Так, філософи зауважують, що метод (від грец. те1:Ь0СІ08 - шлях, дослідження, просте­ження) - це спосіб досягнення визначеної ме­ти, сукупність прийомів та операцій практич­ного або теоретичного освоєння дійсності [2, с.266]. Метод, дослівно, «через відстежений шлях»; свідомо фіксовані порядок і послідов­ність дій в будь-якій галузі людської діяльно­сті, спосіб предметної або теоретичної (пізна­вальної) діяльності, сукупність (система) певних правил і засобів, які при цьому вико­ристовуються. Метод у людському бутті є явищем універсальним тому, що людина ге­нетично не успадковує навичок соціальної та культурної діяльності, проте лише в межах науки він набуває найбільш розвиненого ви­гляду [3, с.231]. З позиції етимології слово «метод» слід розуміти як спосіб, порядок, ос­нова; прийнятий шлях для ходу, досягнення чого-небудь, у вигляді загальних правил [З, с.823]. При цьому в українській мові слово «метод» розуміють у багатьох значеннях: спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя; прийом або система прийомів, що за­стосовуються в якій-небудь галузі діяльності; спосіб дії, боротьби і таке інше [4, с.664].

У науково-правових колах зазначають, що метод діяльності - це спосіб практичного здійснення завдань і функцій, що стоять пе­ред державними органами. Зміст методу дає відповідь на питання про те, якими способами найбільш дієво й раціонально можна досягти мети діяльності. При цьому методи визнача­ють якісний бік діяльності. Удосконалення методів означає підвищення ефективності ді­яльності. Методи знаходяться в діалектичній єдності з метою діяльності. У свою чергу, ме­та обумовлює специфіку використовуваних методів, вибір методів певною мірою визна­


Чає реальність досягнення поставленої мети. Але, з іншого боку, методи вказують, яким чином досягається мета діяльності [5, с.51]. Варто зазначити, що в юридичній енциклопе­дичній літературі використовують термін «метод правового регулювання», під яким розуміють спосіб впливу юридичних норм на суспільні ВІДНОСИНИ [6, С.617].

З вищенаведеного можна дійти висновку, що поняття «метод» визначають за допомо­гою близьких за значенням понять «спосіб», «засіб», «порядок», «прийом». Разом із тим, даючи визначення поняттю «метод», слід ма­ти на увазі, що він не є тотожним конкретно­му прийому, способу або засобу діяльності, а являє собою їх сукупність (неподільну єд­ність чого-небудь; загальну кількість, суму чогось) [4, с. 1412].

Так, автори навчального посібнику «Дер­жавне будівництво та місцеве самоврядуван­ня в Україні» зауважують, що методи діяль­ності органів влади - це конкретні прийоми й способи організації роботи та безпосередньо­го функціонування органів влади [7, с.65]. Під час аналізу методів здійснення функцій дер­жави О. Ф. Скакун звертає увагу на те, що під останніми слід розуміти засоби, способи та прийоми, що застосовуються при здійсненні функцій держави в межах їх форм [8, с.79]. Методи управління - це різноманітні спосо­би, засоби, прийоми безпосереднього впливу суб’єктів управління та їх посадових осіб на об’єкти управління з метою виконання поста­влених перед цими суб’єктами завдань і фун­кцій [9, с.345].

Таким чином, під методами взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами слід ро­зуміти закріплену в законодавстві та підзакон - них нормативно-правових актах сукупність способів (засобів, прийомів) упорядковуючого впливу на правовідносини, що виникають внаслідок організації та здійснення взаємодії між ДПСУ та іншими правоохоронними ор­ганами.

Щодо конкретних методів, що використо­вуються під час здійснення діяльності зі взає­модії ДПСУ з іншими правоохоронними ор­ганами, то за ступенем впливу методи державного управління поділяються на регу­лювання, загальне керівництво та безпосере­днє управління. При цьому, як зазначається, під регулюванням слід розуміти визначення загальної політики щодо відповідної галузі управління та її реалізації в нормативних ак­тах. Регулювання використовується, насампе­ред, у взаємовідносинах державних органів із недержавними підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян і гро­мадянами [9, с.347].

Як приклад, використання вищенаведеного методу в діяльності ДПСУ, в тому числі під час здійснення взаємодії з іншими правоохо­ронним органами, можна привести ст.20 (пра­ва Державної прикордонної служби України) Закону України «Про Державну прикордонну службу України». Так, у вищенаведеній пра­вовій нормі встановлено, що органам, підроз­ділам, військовослужбовцям, а також праців­никам ДПСУ, які відповідно до їх службових обов’язків можуть залучатися до оперативно - службової діяльності, для виконання покла­дених на ДПСУ завдань надається, зокрема, право: розташовувати прикордонні наряди, пересуватися під час виконання службових обов’язків на будь-яких ділянках місцевості, перебувати на земельних ділянках, у житло­вих та інших приміщеннях громадян за їх згодою або без їх згоди в невідкладних випа­дках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з повідомленням про це протягом двадцяти чо­тирьох годин прокурора, а також на території та в приміщеннях підприємств, установ й ор­ганізацій незалежно від форми власності з повідомленням про це їх адміністрації; пере­віряти в осіб, які прямують через державний кордон України, документи на право в’їзду в Україну або виїзду з України, робити в них відповідні відмітки й у випадках, передбаче­них законодавством, тимчасово їх затримува­ти або вилучати; шляхом опитування осіб з’ясовувати підстави перетинання державного кордону України, не пропускати через держа­вний кордон України осіб без дійсних доку­ментів на право його перетинання, осіб, які надали завідомо неправдиві відомості під час одержання зазначених документів, осіб, яким ДПСУ за порушення законодавства з прикор­донних питань і про правовий статус інозем­ців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволя­ється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України; робити в документах зазначених осіб відповідні відмітки тощо [10].

Наступним методом, що використовується під час взаємодії ДПСУ з іншими правоохо­ронними органами, є метод загального керів­ництва. Так, сутність вищенаведеного методу полягає в практичному втіленні в життя дер­жавної політики шляхом здійснення плану­вання та прогнозування розвитку, координації діяльності інших суб’єктів, здійснення конт­ролю, надання допомоги тощо [9, с.348]. У рамках методу загального керівництва ДПСУ, в тому числі під час взаємодії з іншими пра­воохоронними органами, має право: зупиняти та оглядати в межах прикордонної смуги, ко­нтрольованих прикордонних районів самос­тійно, а за їх межами - разом з відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України транспортні засоби, а також переві­ряти документи, що посвідчують особу водія та пасажирів, наявність поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідаль­ності власників наземних транспортних засо­бів (страхового сертифіката «Зелена картка»), а також здійснювати контроль за сплатою сум накладеного стягнення за адміністративні правопорушення; відповідно до законів та інших нормативно-правових актів виключно в інтересах кримінального судочинства, між­народного співробітництва в боротьбі з орга­нізованою злочинністю, а також з метою за­безпечення національної безпеки України здійснювати контрольований (під оператив­ним контролем) пропуск через державний ко­рдон України осіб у пунктах пропуску або поза ними; у порядку, визначеному міжнаро­дними договорами України, здійснювати спі­льний прикордонний контроль та інші заходи з охорони державного кордону на території суміжних держав; самостійно, а в разі перебу­вання транспортних засобів, товарів та інших предметів, що переміщуються через держав­ний кордон України, під митним контролем - разом з органами доходів і зборів проводити відповідно до законодавства огляд, у разі пот­реби - і супроводження зазначених транспор­тних засобів, товарів та предметів ті ін. [10].

Як метод здійснення діяльності зі взаємодії ДПСУ з іншими правоохоронними органами безпосереднє управління полягає в прямому та систематичному впливі на об’єкти управ­ління відповідно до поставлених мети та за­вдань. Як слушно наголошено, це поточне, по­всякденне управління оперативного характеру. Воно поширюється на об’єкти, які, як правило, перебувають у безпосередньому підпорядку­ванні органів управління [9, с.348]. Так, під час застосування вищенаведеного методу дія­льності ДПСУ має право: за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, центральним органом виконавчої влади, що реалізує держа­вну політику в сфері авіаційного транспорту, та Міністерством оборони України надавати дозвіл щодо вильоту і посадки повітряних су­ден з аеропортів (аеродромів), у яких відсутні пункти пропуску через державний кордон України; створювати та використовувати в інтересах розвідки, контррозвідувального за­безпечення охорони державного кордону України, оперативно-розшукової діяльності, участі в боротьбі з організованою злочинніс­тю та протидії незаконній міграції інформа­ційні системи, в тому числі банки даних щодо осіб, які перетнули державний кордон Украї­ни, осіб, які вчинили правопорушення, про­тидію яким віднесено до компетенції Держа­вної прикордонної служби України, осіб, яким згідно із законодавством не дозволяєть­ся в’їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України, недійсних, викраде­них і втрачених документів на право виїзду за кордон та в інших випадках, передбачених законами України [10].

Особливе місце серед методів взаємодії ДІ1СУ з іншими правоохоронними органами, без сумніву, посідають так звані організаційні методи діяльності, до яких слід віднести виро­блення рішень, прогнозування та планування, координаційну діяльності, інструктування, ін­формаційно-аналітичне забезпечення, робота з кадрами апарату тощо. Варто зазначити, що сутність організаційних методів полягає та­кож у порядкуванні діяльності структурних підрозділів, посадових осіб і працівників ор­ганів влади з метою їх оптимального функці­онування. Як справедливо з цього приводу зауважує В. О. Серьогін, вищенаведені методи спрямовані всередину апарату, на підвищення організованості органів влади, на оптимізацію їх владної діяльності тощо [7, с.65]. Застосо­вуючи в своїй діяльності організаційні мето­ди, ДПСУ, в тому числі під час взаємодії з правоохоронними органами, має право: здій­снювати автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетнули держа­вний кордон України, з відповідними підроз­ділами Міністерства внутрішніх справ України; використовувати в порядку, встановленому законодавством, водний і повітряний простір України, морські та річкові порти, аеропорти та аеродроми (посадкові майданчики), розта­шовані на території України, незалежно від їх відомчої належності та призначення, одержу­вати навігаційну, метеорологічну, гідрографіч­ну та іншу інформацію, необхідну для забез­печення польотів і кораблеводіння; у взаємодії з органами доходів і зборів та іншими держав­ними органами здійснювати заходи щодо не­допущення незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, стосов­но яких законодавством встановлено заборо­ни й обмеження, вилучати такі вантажі в разі здійснення спроби переміщення їх через дер­жавний кордон України або самостійно в ході проведення оперативно-розшукових заходів і передавати їх за призначенням у встановле­ному порядку; подавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування обов’язкові для розгляду пропозиції щодо припинення порушень законодавства з питань охорони державного кордону України та усу­нення передумов до їх вчинення; одержувати в установленому законом порядку за письмови­ми запитами керівників підрозділів з операти - вно-розшукової роботи чи розвідувального органу відомості з автоматизованих інформа­ційних і довідкових систем та банків даних, створюваних Верховним Судом України, Ге­неральною прокуратурою України, Націона­льним банком України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, міністерствами, іншими центральни­ми органами виконавчої влади та органа ми місцевого самоврядування України тощо [10].

Окрім вищенаведенош, варто звернути увагу на адміністративні методи діяльності держав­них органів, що використовуються й у межах здійснення взаємодії ДПСУ з правоохоронни­ми органами. Так, наведені методи діяльності знаходять своє відображення в прийнятті рі­шень, обов’язкових для об’єкта управління, недотримання яких тягне адміністративну або дисциплінарну відповідальність, тобто цим об’єктам безпосередньо приписується певна поведінка. У цьому випадку управлінський вплив виявляється в односторонньому визна­ченні завдань, прав та обов’язків, того або ін­шого варіанту поведінки об’єкта управління [9, с.347]. Так, під час використання адмініст­ративних методів ДПСУ має право: проводи­ти в установленому порядку огляд українсь­ких та іноземних невійськових суден, що допустили порушення законодавства під час плавання та перебування в територіальному морі, внутрішніх водах, а також під час стоя­нки суден у портах України, супроводжувати їх кораблями та катерами ДПСУ в порти або за межі територіальних вод України; зупиня­ти й оглядати в установленому порядку судна та плавзасоби, що ведуть промисел риби та інших водних живих ресурсів, здійснюють пошук, дослідження й операції, пов’язані з таким промислом, виконують інші роботи у виключній (морській) економічній зоні Украї­ни та територіальному морі; перевіряти доку­менти на ведення рибного промислу та вико­нання інших робіт;зупиняти або припиняти рибний промисел, морські наукові дослі­дження, інші роботи в територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та внутрішніх водах України в разі відсутності відповідного дозволу (погодження) або по­рушення правил їх проведення, установлених законодавством; зупиняти та оглядати в уста­новленому порядку судна та плавзасоби, що знаходяться в зоні охорони підводної культу­рної та археологічної спадщини, перевіряти документи (дозволи),що підтверджують пра­во на перебування в охоронюваній зоні та (чи) проведення наукових археологічних дос­ліджень [10].

У контексті досліджуваного питання варто зазначити, що під час проведення діяльності зі взаємодії ДІ1СУ спільно з іншими правоо­хоронними органами часто застосовує такі соціально-психологічні методи як примус і переконання. Із цього приводу в юридичній літературі зазначають, що вищенаведені ме­тоди діяльності являють собою два взаємо­пов’язані полюси єдиного цілого, тобто меха­нізму забезпечення належної поведінки та правопорядку; вони взаємно доповнюють один одного [7, с.75]. При цьому, в юридич­ній енциклопедичній літературі звертають увагу на те, що переконання та примус - це методи діяльності органів державної влади, засоби безпосереднього впливу на волю та поведінку громадян, забезпечення організо­ваності. Ці методи не ізольовані, перебувають у тісному взаємозв’язку, але мають свої особ­ливості за характером впливу на психіку гро­мадян [6, с.493]. Прикладом вищенаведених методів діяльності є те, що ДІ1СУ, в тому чи­слі під час взаємодії з іншими правоохорон­ними органами, має право: вимагати від фізи­чних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень ДПСУ; у випадках та в порядку, передбаче­них законами України, розглядати справи про правопорушення, накладати стягнення або передавати матеріали про правопорушення на розгляд інших уповноважених органів вико­навчої влади або судів; здійснювати адмініст­ративне затримання осіб на підставах і на строки, визначені законами, в тому числі іно­земців та осіб без громадянства, які незаконно перетнули державний кордон України, стосо­вно яких прийнято в установленому порядку рішення про передачу їх прикордонним орга­нам суміжної держави, на час, необхідний для такої передачі [10].

Отже, під час виконання своїх завдань і функцій, реалізації повноважень, у рамках здійснення взаємодії з правоохоронними ор­ганами, ДПСУ використовує різноманітні ме­тоди, під якими слід розуміти закріплену в законодавстві та підзаконних нормативно - правових актах сукупність способів (засобів, прийомів) упорядковуючого впливу на пра­вовідносини, що виникають внаслідок органі­зації та здійснення взаємодії між ДПСУ та іншими правоохоронними органами. Під час взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами використовуються наступні методи: в залеж­ності від ступеня впливу - регулювання, зага­льне керівництво та безпосереднє управління; організаційні методи - вироблення рішень, прогнозування та планування, координаційну діяльності, інструктування, інформаційно-ана­літичне забезпечення, робота з кадрами апа­рату тощо; адміністративні методи діяльності; соціально-психологічні методи - примус і пе­реконання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Юридический Энциклопедический сло­варь / под ред. А. Я. Сухарева. - М. : Советс­кая энциклопедия, 1987. - 528 с.

2. Философский энциклопедический сло­варь / Б. а. - М. : ИНФРА-М, 2012. - 576 с.

3. Петрушенко В. Філософський словник: терміни, персоналії, сентенції / Петрушен - ко В. - Львів : «Магнолія 2006», 2011. - 352 с.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СЮ) / ук­лад. і голов, ред. В. Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2009. - 1736 с.

5. Митне право України : навч. посіб. / за заг ред. проф. В. В. Ченцова. - К. : Істина, 2007.-283 с.

6. Юридична енциклопедія : в 6 т. / ред - кол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К. : Укр. енцикл., 1998- . - Т. З : К - М. - К. : Вид-во «Юридична думка», 2001. - 792 с.

7. Ярмиш О. Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні : навч. по - сіб. / О. Н. Ярмиш, В. О Серьогін. - X.: Вид - во Нац. ун-ту. внутр. справ, 2002 - 672 с.

8. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : підручник / Ска­кун О. Ф. - Вид. 2-е, перероблене і доповне­не. - Харків : Еспада, 2009. - 752 с.

9. Адміністративне право України: Загаль­на частина. Академічний курс : підручник / за заг. ред. академіка НАПрН О. М. Бандурки. - X. : Золота миля, 2011. - 584 с.

10. Закон України «Про Державну прикор­донну службу України» : від 03.04.2003 р., № 661-ІУ // ВВР України. - 2003. - № 27. - Ст. 208.



Гронський С. В. Щодо методів взаємодії Державної прикордонної служби України з іншими правоохоронними органами / С. В. Гронський // Форум права. — 2014. — № 1. — С. 130—135 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j- pdf/FP_index. htm_2014_l_24.pdf

Виконано аналіз загальнотеоретичного змісту поняття «метод», на підставі чого сфор­мульовано визначення поняття методів взаємодії ДІ1СУ з іншими правоохоронними органами, а також, керуючись нормами діючого законодавства, виокремлено та охара­ктеризовано основні види цих методів.

Гронский С. В. О методах взаимодействия Государственной пограничной службы Украины с другими правоохранительными органами

Выполнен анализ общетеоретического содержания понятия «метод», на основании че­го сформулировано определение понятия методов взаимодействия ГПСУ с другими правоохранительными органами, а также, руководствуясь нормами действующего за­конодательства, выделены и охарактеризованы основные виды этих методов.

Gronskiy S. V. On the Methods of Cooperation between the State Border Sendee of Ukraine with Other Law Enforcement Agencies

The article is devoted to the attention of the general theoretical analysis of what constitutes «method», where by the definition of concepts and methods of interaction SBS with other law enforcement agencies, and, guided by applicable legislation, allocated and describes the main types of these methods.