joomla
БІБЛІОТЕКИ ЯК ПІДРОЗДІЛИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, ЩО НАДАЮТЬ ДОДАТКОВІ ОСВІТНІ ПОСЛУГИ
Форум права

УДК 346.1:37

Б. В. ДЕРЕВЯНКО, Донецький юридичний інститут МВС України

Ключові слова: бібліотеки, навчальні заклади, відокремлені підрозділи, господарські організації, суб 'єкти господарювання, правове забезпечення, якість, додаткові освітні послуги

В Україні Законом від 04.02.2005 року № 2424-IV було внесено зміни до Господар - ського кодексу України (далі - ГК України), якими скасовано наявність статусу суб’єкта господарювання у відокремлених підрозділів господарських організацій. Вважаємо це по­милковим і таким, що вимагає виправлення. Загальна теорія господарського права вважає відокремлені підрозділи господарських орга­нізацій (суб’єктів господарювання) також су­б’єктами господарювання і не пов’язує отри­мання статусу суб’єкта господарювання з отриманням статусу юридичної особи. Дослі­дження з обгрунтування таких положень про­водили А. Г. Бобкова, С. М. Грудницька, JI. I. Кущ, В. К. Мамутов, Н. О. Саніаметова,

В. В. Хахулін, I. A. Щербак та інші. Проте, ці дослідження не проводилися на прикладі на­вчальних закладів (далі - НЗ) та їх структур­них підрозділів. А тому необхідним є таке до­слідження. Крім цього, вимагає окремого дослідження питання підвищення якості на­дання послуг структурними підрозділами НЗ, зокрема бібліотек, правовому регулюванню діяльності яких вітчизняними юристами ува­ги майже не приділяється.

Виходячи із викладеного вище, метою статті є: на основі аналізу відносин за участі бібліотек НЗ навести докази необхідності від­новлення у відокремлених підрозділів підпри­ємств, установ, організацій статусу суб’єктів господарювання; розробити і подати пропо­зиції щодо правового забезпечення підви­щення якості надання послуг бібліотеками НЗ. Новизна роботи полягає у доведенні хиб­ності виключення із ГК У країни положень про наявність у підрозділів суб’єктів господа­рювання (на прикладі бібліотек навчальних закладів України) статусу суб’єктів господа­рювання, а також пропозиції щодо стимулю­вання правовими механізмами ефективнішого використання бібліотечного паперового та електронного фонду, зокрема шляхом утво­рення об’єднання бібліотек як відокремлених підрозділів НЗ.

Отже, серед структурних підрозділів НЗ, які можуть здійснювати господарську та іншу діяльність у сфері освіти, є бібліотеки, що на­дають платні та інші додаткові освітні послу­ги з користування літературою та електрон­ним фондом. Ця діяльність пов’язана із наданням нових знань, які споживачі послуг можуть взяти з паперових та електронних но­сіїв інформації. З іншого боку, НЗ можуть отримувати платню за здійснення цієї діяль­ності як у відносинах зі своїми учнями, так і іншими особами чи організаціями, які на ос­нові публічного договору будуть користува­тися книжковим та електронним фондом НЗ (на сьогодні плата за навчання, користування лабораторіями і бібліотеками відіграє провід­ну роль у джерелах фінансування ВНЗ. Част­ка плати за навчання в прибутковій частині університетського бюджету зросла з 4,5 % у 1975 році до 65 % у 2005 році [1, с.74]). Зна­чення бібліотечного фонду для розвитку сус­пільства неможливо переоцінити. Розвиток бібліотечної справи було розпочато ще за ча­сів Київської Русі і продовжено у наступні часи. У 1918 році Кодексом законів про на­родну освіту було закріплено структуру нау­кових установ: НДІ, кафедри, лабораторії, на­укові товариства, бібліотеки, книгосховища, музеї, книжкова палата, архіви [2, с.26].

На сьогодні російськими вченими вказуєть­ся, що освіта - це складний системний процес, феномен, однією із підвалин якого є мовлен­нєвий розвиток. Не останню роль у цьому процесі відіграє організація бібліотечної спра­ви у ВНЗ [3, с.220]. Бібліотеки здійснюють ді-


Яльнісгь із надань бібліотечних і бібліографі­чних послуг, послуг з користування своїми фондами, з копіювання, підтримки широкого спектру освітніх послуг і наукових робіт.

Методична база є джерелом отримання прямих доходів від реалізації методичних ма­теріалів, створює можливості розширення спектру і підвищення якості освітніх послуг, сприяє привабливості НЗ [4, с. 119]. Не випад­ково у ВНЗ США сьогодні висока вартість навчання і високий конкурс. Однією (хоча і не головною) із причин цьому є наявність су­часних бібліотек. ВНЗ США оснащені облад­нанням, яке дає змогу виконувати досліджен­ня у будь-яких галузях науки й техніки. Бібліотека Гарвардського університету налі­чує 14 млн. томів лише наукових видань [5, с.71]. За іншими даними найбільші світові бібліотеки за розміром бібліотечного фонду зібрано у таблиці.



№ у світі

Назва

Місце знаходження

Фонди, кі­лькість оди­ниць збері­гання

Кількість

Відвідувачів

1.

Британська бібліотека

Велика Британія, Лондон

150 млн

1,75 млн

2.

Бібліотека Конгресу США

США, Вашингтон

145 млн

1,75 млн

3.

Нью-Иоркська публічна бібліотека

США, Нью-Йорк

53,1 млн

18 млн

4.

Російська державна біблі­отека

РФ, Москва

42,7 млн

1,2 млн

5.

Російська національна бі­бліотека

РФ, Санкт-Петербург

35,7 млн

1,1 млн

6.

Національна парламентсь­ка бібліотека

Японія, Токіо

35,6 млн

654 тис.

7.

Національна бібліотека Франції

Франція, Париж

31 млн

1,3 млн

8.

Королівська бібліотека Данії

Данія, Копенгаген

30,2 млн

850 тис.

9.

Національна бібліотека Китаю

КНР, Пекін

27,8 млн

5,2 млн

10.

Бібліотека Російської ака­демії наук

РФ, Санкт-Петербург

26,5 млн

16.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Україна, Київ

15 млн

500 тис.

Іть мільйони книжок


Таблиця - Найбільші бібліотеки світу, що мі< (складено за даними [6])




Як видно з таблиці, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського за обсягом бібліотечного фонду посідає 16 місце серед бібліотек світу. І це при тому, що починаючи з часів Середньовіччя і закінчуючи 1940-ми роками бібліотечні фонди повністю або част­ково знищувалися. Бібліотека надає платні послуги. Бібліотеки державних і приватних ВНЗ У країни також мають значні фонди і на­дають безоплатні й оплатні послуги. На жаль повної статистики бібліотечних фондів украї­нських НЗ у нас немає, проте у ВНЗ системи


МВС сукупний бібліотечний фонд складає більш ніж 2 млн одиниць (за даними О. В. Не - годченка у 2008 році загальний фонд бібліо­тек ВНЗ системи МВС становив 1 млн 987,5 тис. примірників, фонд на електронних носіях інформації - 10 тис. 429 примірників (0,5% від загального) [7, с. 15]). Завдяки такій кіль­кості ВНЗ можуть надавати якісні послуги з користування своїм фондом і при цьому заро­бляти додаткові гроші. У ВНЗ можуть бути кілька бібліотек: оплатних та безоплатних; може бути єдина бібліотека з безоплатним користуванням бібліотечним фондом своїми учнями, студентами та співробітниками та з користуванням за плату для усіх інших чита­чів. При цьому вартість користування літера­турним фондом повинна напряму залежати від його якості та від витрат на його форму­вання й утримання. У цьому зв’язку А. О. Па - хомова наголошує на необхідності створення сучасної телекомунікаційної інфраструктури шляхом підтримки виданню вітчизняної нау­кової літератури і журналів, а також розши­ренню можливостей для придбання наукови­ми бібліотеками іноземних наукових видань [8, с.55]. Проте практика більшості НЗ свід­чить про зворотне. Фінансування закупівель навчальної і наукової літератури скорочуєть­ся; ВНЗ вимушені скорочувати підписку на профільні фахові видання. Сподіваємося, що ситуація зі скороченням фінансування бібліо­течної справи в НЗ є тимчасовою і бібліотечні фонди останніх знову почнуть активно по­повнюватися... При цьому важливе значення мають бібліотечні фонди не тільки ВНЗ, а й НЗ нижчого рівня. У сільській місцевості мо­же існувати єдина школа на кілька сіл. І шкі­льна бібліотека є чи не єдиним вікном у світ для більшості мешканців. Такі думки висло­влюються у науковій літературі: «На сьогод­ні кількість користувачів сільських бібліо­тек, незважаючи на значні темпи скорочення цих закладів, зменшилася тільки на 2-3 %. Це свідчить про необхідність збереження бі­бліотек, які здебільшого залишаються єди­ними культурно-інформаційними закладами на селі» [9, с.61].

Якщо одні автори підтримують розвиток бібліотек у НЗ за територіальною ознакою, інші - за рівнем НЗ, то треті - за професійною ознакою. Останнім часом піднімаються пи­тання забезпечення якості додаткових освіт­ніх послуг, зокрема і послуг бібліотек. Так, російські вчені вказують, що у спеціалізова­них юридичних бібліотеках ідеальним бібліо­текарем може бути юрист з другою вищою освітою, що дозволяє працювати у бібліотеці. Цей варіант поширено в Європі. Однак у реа­ліях РФ та України доцільним є інший варі­ант - надати базову юридичну освіту співро­бітникам бібліотек. З цією метою необхідно організувати ряд цілеспрямованих семінарів за певними галузями права [3, с.221]. Анало­гічні думки стосовно виконання працівника­ми бібліотек НЗ інформаційно-консультатив­них, навчальних та аналітичних функцій висловлює В. О. Огнев’юк. На думку вченого, зважаючи на тенденції утвердження ідеї циф­рової бібліотеки, нові методи і технології, що розширюють діяльність університетської біб­ліотеки, її директор (завідувач) повинен мати науковий ступінь та вчене звання і бути пов­ноправним членом науково-педагогічного співтовариства університету [10, с.8].

О. В. Негодченко пропонує ще розширити коло обов’язків директора (завідувача) біблі­отеки ВНЗ. Вченим обґрунтовано пропону­ється утворити об’єднання бібліотек ВНЗ си­стеми МВС України, створити структуру управління корпоративною діяльністю - ко­ординаційну раду, до якої увійдуть керівники корпоративних проектів бібліотек-учасниць, а також керівники груп технічних та бібліотеч­них фахівців. Необхідно розробити «Поло­ження про корпорацію», видати наказ МВС України про співпрацю між бібліотеками - учасницями корпорації; розробити «Інструк­цію про формування та використання корпо­ративного каталогу періодичних видань ву­зівських бібліотек системи МВС» [7, с.24]. Реалізація такої пропозиції дозволить обмі­нюватися друкованими й особливо електрон­ними ресурсами. О. В. Негодченко в якості прикладу отримання суттєвої користі від біб­ліотечної корпорації вказує, що у січні 2008 року Дніпропетровський державний уні­верситет внутрішніх справ уклав договір з обласною бібліотекою про об’єднання баз да­них електронних бібліотек. Із близько 100 пе­ріодичних видань, що отримує університет, їм потрібно оцифровувати лише 4, а решта ін­формації надходить електронною поштою з об’єднання [7, с.21]. Крім цього цікавість та важливість пропозиції полягає ще й у тому, що вченим пропонується утворювати не об’єднання підприємств, а об’єднання відо­кремлених підрозділів НЗ. А це зайвий раз підтверджує необхідність відновлення ви­знання за відокремленими підрозділами ста­тусу суб’єктів господарювання та невиправ - даність виключення з ГК України пункту З частини другої статті 55 та статей 132 і 138, якими легітимізувалося існування відокрем­лених підрозділів суб’єктів господарювання, що мали майно на праві господарського ви­користання. Тим більше таке виключення норм є невірним в контексті віднесення відо­кремлених підрозділів до повноцінних суб’єк­тів права.

Т. О. Мацелик до системи суб’єктів права України відносить: індивідуальних суб’єктів, яких можна розподілити на індивідуальних суб’єктів із загальним та спеціальним стату­сом, і колективних суб’єктів, яких можна ро­зподілити залежно від наявності публічно - владних повноважень на суб’єктів, які реалі­зують публічний інтерес і суб’єктів, які реалі­зують власні інтереси (об’єднання громадян, підприємства, установи організації та їх структурні підрозділи) [11, с. 163] (виділення наше - Б. Д.). А. Г. Бобкова на підтвердження наявності у відокремлених підрозділів стату­су суб’єкта господарювання наводить обов’я­зок на основі статті 14 Закону «Про ліцензу­вання певних видів господарської діяльності» отримувати копію ліцензії у порядку, як і для господарської організації [12]; наявність у структурних підрозділів відокремленого бух­галтерського балансу в силу частини 8 статті 19 ГК України [13]; судову практику, що вка­зує на виступ у господарських судах в якості позивача або відповідача відокремленого під­розділу [14, с.32]. Також дослідниця діяльність бібліотек, зокрема з поточного інформування з певної тематики, екскурсію бібліотекою, укла­дання каталогів особистих бібліотек, прослу - ховування звукозаписів бібліотек та ін., які на­даються на платній основі, відносить до рекреаційної діяльності, що не суперечить ре­зультатам нашого дослідження [15, с. 158].

Обійти проблему зниження рівня держав­ного фінансування ВНЗ у частині закупівлі нових примірників наукової та навчальної лі­тератури можна шляхом розширення мережі комп’ютерної бібліотеки. Неможливо повно­цінно замінити паперовий варіант підручни­ка, проте в якості тимчасового або додатково­го джерела забезпечення навчального процесу та споживачів освітніх послуг необхідною літературою електронні бібліотеки мають право на існування. На сьогодні потрібно привести законодавство у бік врахування еле­ктронних бібліотек в якості джерела забезпе­чення навчального процесу.

У російському законодавстві на шляху утворення електронних бібліотек ВНЗ не усу­нено такі правові бар’єри: 1) не закріплено визначення «електронна бібліотека»; 2) не врегульовано інтерес до таких бібліотек сус­пільства та держави й інтерес авторів і право- власників; 3) не регламентовано питання від­даленого доступу до ресурсів бібліотек; 4) не сформульовано позицію внутрішньовузівсь - ких бібліотечних систем; 5) відсутні універ­сальні програмно-апаратні рішення для забез­печення доступу читачів до фондів бібліотек та електронних ресурсів ВНЗ тощо [16, с.37].

Для об’єктивності слід зазначити, що ті самі правові бар’єри наявні і в українському законодавстві. Стосовно останнього слід час­тково не погодитися із російським вченим. Вимога щодо комплектування бібліотек папе­ровими носіями обов’язково повинна залиши­тися, хоча норматив кількості цих носіїв за на­явності електронного аналогу повинен бути знижений. Споживачі крім простого читання також часто мають можливість копіювати, фо­тографувати, сканувати потрібну інформацію, можуть спілкуватися й отримувати консульта­ції від викладачів та інших осіб, переглядати відеоматеріали з теоретичною та практичною інформацією тощо. Наприклад, у Прибалтиці бібліотеки перетворилися на центри життя громади [9, с.60]. Однак в українських реаліях послуги з користування електронним бібліоте­чним фондом НЗ в обов’язковому порядку незалежно від його форми власності повинні бути оплатними. Вони можуть бути безкош­товними для самих студентів, що навчаються за рахунок держбюджету (але вартість їхньо­го користування входить до загального кош­торису НЗ, за яким державою йому виділя­ються кошти) або за власний рахунок (у цьому випадку вартість їхнього користування закладено у вартість навчання й отримано НЗ авансом). Інші можливі споживачі цього виду послуг повинні оплачувати їх вартість НЗ.

Отже, проведене дослідження вказує, що відокремлені структурні підрозділи суб’єктів господарювання за відсутності статусу юри­дичної особи фактично є суб’єктами господа­рювання, оскільки: а) у статті 15 Податкового кодексу України вони виступають самостій­ними платниками податків; б) сфера освіти підтверджує, що:

- в Україні діють об’єднання відокремле­них підрозділів господарських організацій (наприклад, об’єднання бібліотек ВНЗ систе­ми МВС), в яких вони самостійно укладають договори про співробітництво та організову­ють управління діяльністю об’єднань;

- в Україні активно діють зі значною част­кою компетенції окремі види відокремлених підрозділів, наприклад, юридичні клініки ВНЗ;

- у європейських країнах, зокрема у Сербії й інших країнах колишньої Югославії і уні­верситети, і їх структурні підрозділи - факу­льтети, мають статус юридичної особи.

У зв’язку з викладеним необхідні зміни до норм статей 55, 64, 132, 133, 138, 342, 378, 396 ГК України у бік відновлення за відокре­мленими підрозділами господарських органі­зацій статусу суб’єктів господарювання.

Бібліотеки НЗ як структурні підрозділи можуть надавати послуги з користування па­перовим або електронним бібліотечним фон­дом. Ця діяльність є додатковою освітньою діяльністю, покликаною сприяти одночасно­му досягненню публічних і приватних інте­ресів - забезпеченню навчального процесу в НЗ та отриманню додаткових грошових кош­тів від споживачів. Якість бібліотечного фон­ду поряд з іншими факторами напряму впли­ває на обрання потенційними споживачами саме цього НЗ. А підвищення якості бібліоте­чного фонду можливе за рахунок викорис­тання можливостей синергічного об’єднання фондів кількох НЗ, підвищення рівня фінан­сування процесу закупівлі нових примірників, більш ефективного використання можливос­тей електронного бібліотечного фонду. Проте останній разом зі спеціальними комп’ютерними програмами і новітніми тех­нологіями спроможний вирішувати й інші за­вдання, покликані розширити кількість та якість послуг НЗ і підвищувати обсяги фінан­сування діяльності НЗ.

ЛІТЕРАТУРА

1. Монаєнко А. Джерела та порядок фі­нансування видатків вищих навчальних за­кладів / А. Монаєнко // Підприємництво, гос­подарство і право. - 2009. - № 9. - С. 72-75.

2. Рябошапко Л. Кодифікація про освіту - складова освітніх реформ / Л. Рябошапко // Віче. -2010. -№ 19 (280). - С. 25-28.

3. Каменская В. Ю. Библиотечное дело в системе юридического образования /

B. Ю. Каменская, А. Б. Лисюткин // Вестник Саратовск. гос. акад. права. - 2009. - №3. -

C. 220-223.

4. Монаєнко А. О. Особливості позабю­джетної діяльності вищих навчальних закла­дів / А. О. Монаєнко // Наше право. - 2009. - №4. - Ч. 1.-С. 116-119.

5. Боголіб Т. М. Фінансові аспекти розви­тку вищої освіти у США / Т. М. Боголіб // Фі­нанси України. - 2010. - № 2. - С. 70-82.

6. Найбільші бібліотеки світу // Віче. - 2011. -№ 1 (286). - С. 4.

7. Негодченко О. В. Створення єдиної еле­ктронної мережі бібліотечних ресурсів МВС України - вимога часу / О. В. Негодченко // Науковий вісник Дніпропетровськ, держ. ун­ту внутр. справ. -2008. -№ 1. - С. 14-25.

8. Пахомова А. О. Загальна характеристи­ка законодавства у сфері проведення науково - дослідних робіт / А. О. Пахомова // Вісник Акад. адвокатури України. - 2011. - № 2 (21). -

С. 52-58.

9. Дубровін С. Сільська бібліотека: остан­ні барикади? / С. Дубровін // Віче. - 2011. - № 15-16. - С. 60-61.

10. Огнев’юкВ. Криза - момент істини для університетської освіти / В. Огнев’юк // Вища школа. - 2009. - № 11. - С. 5-16.

11. МацеликТ. О. Суб’єкти адміністратив­ного права: поняття та види / Т. О. Мацелик // Науковий вісник Нац. ун-ту ДПС України (економіка, право). - 2009. - № 3 (46). -

С.159-164.

12. Закон України «Про ліцензування пев­них видів господарської діяльності» : від

01.06.2000 р., № 1775-111 // ВВР України. -

2000. -№36.-Ст. 299.

13. Господарський кодекс України : від

16.01.2003 р., № 436-ІV // ВВР України. - 2003. -№ 18-22. - Ст. 144.

14. Бобкова А. Г. Щодо правового статусу відокремлених підрозділів господарських ор­ганізацій / А. Г. Бобкова // Экономико-пра - вовые исследования в XXI веке: практика применения Хозяйственного кодекса Украи­ны и направления развития правового регу­лирования хозяйственных отношений (к 7-й годовщине принятия Хозяйственного кодекса Украины) : матер, четвертой межд. науч,- практ. Интернет-конф. (г. Донецк, 23-30 мар­та 2010 года) / науч. ред. В. К. Мамутов; НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследо­ваний. - Донецк : Ноулидж, 2010. - С. 30-33.

15. Бобкова А. Г. Правове забезпечення рекреаційної діяльності / Бобкова А. Г. - До­нецьк : Юго-Восток, 2000. - 308 с.

16. Кочерга С. А. Электронные образова­тельные технологии: перспективы развития /

С. А. Кочерга // Журнал российского права. - 2011.-№ 8.-С. 33-39.



Деревянко Б. В. Бібліотеки як підрозділи навчальних закладів, що надають додаткові освітні послуги / Б. В. Деревянко // Форум права. — 2014. — № 1. — С. 150—155 [Елект­ронний ресурс]. - Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j-pdf/FP_index. htm_2014_l_27.pdf

На основі аналізу відносин за участі бібліотек навчальних закладів доведено необхід­ність відновлення у відокремлених підрозділів господарських організацій статусу суб’єктів господарювання; розроблено і подано пропозиції щодо правового забезпе­чення підвищення якості надання послуг бібліотеками навчальних закладів.

Деревянко Б. В. Библиотеки как подразделения учебных заведений, предоставляющие дополнительные образовательные услуги

На основе анализа отношений с участием библиотек учебных заведений доказана необ­ходимость возврата обособленным подразделениям хозяйственных организаций статуса субъектов хозяйствования; разработаны и сделаны предложения по правовому обеспе­чению повышения качества предоставления услуг библиотеками учебных заведений.

Dere\>yanko В. V. Libraries as Departments of Educational Institutions, That Provides Ad­ditional Educational Sendees

Necessity of returning the separate departments of economic organizations the status of economic entities have been proven on the basis of analysis of the relations with partici­pation of libraries educational institution; proposals for legal support to improve the quality of services by libraries of educational institutions have been developed.