joomla
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КРИМІНАЛІСТИКИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМИ ПРИКЛАДНИМИ ГАЛУЗЯМИ ЗНАНЬ
Форум права

УДК 343.98

М. В. ДАНЬ ШИН, канд. юрид. наук, доц., Харківський національний університет імені

В. Н. Каразіна

Ключові слова: наука, криміналістика, психоло­гія, конфліктологія, статистика, медицина, психіатрія

Розвиток науки як своєрідного соціального феномену, відбувається залежно від певних факторів всесвітнього масштабу, що торка­ються всіх без винятку знань, у тому числі й юридичних. До числа основних з них можна віднести зазначені ще P. C. Бєлкіним: «прис­корення темпів розвитку науки в цілому («ін­формаційний вибух»), особливо в «точках зростання», тобто в точках взаємодії наук; ма­теріалізація і формалізація знань; проникнення математики в усі нові галузі знань; тенденція переходу від аналізу до синтезу, системного аналізу - звідси інтерес до моделювання, структурно-функціонального методу, прин­ципу додатковості; зростання наукового по­тенціалу суспільства; зростання ролі та ефек­тивності науки; інтеграція наук; поява комплексних наук; загальний інтерес до ме­тодології, логіки та філософії науки; кіберне­тизація наукових досліджень» [1, с. 13-14].

Висловлена P. C. Бєлкіним на початку но­вого століття думка узагальненого характеру про можливі тенденції розвитку криміналіс­тики в XXI столітті залишається ключовою і досить актуальною на сьогоднішній день.

У цьому зв’язку, криміналістика як спеціа­льна, комплексна, інтегральна юридична нау­ка є складовим елементом загальної системи юридичних наук і має з ними міцні і різнома­нітні зв’язки, що відображають, з одного бо­ку, вплив цих наук на криміналістику, а з ін­шого - вплив самої криміналістики на інші сфери юридичного наукового знання. Кримі­налістика при цьому розвивається за всіма правилами становлення сучасного наукового знання. Так, певними тенденціями вдоскона­лення криміналістики є встановлення її пред­метних зв’язків з іншими науками і визначен­ня місця у всій системі сучасного наукового знання. У цьому аспекті особливу роль відіг­рає проблематика співвідношення, взаємопро­никнення і впливу криміналістики та спеціа­льних прикладних галузей знання. Оскільки сама криміналістика є однією зі спеціальних юридичних наук, вона має досить міцні зв’язки з іншими прикладними науками.

Проблематика місця криміналістики в за­гальній системі наук залишається актуальною протягом досить тривалого часу та окремі її питання були об’єктами дослідження таких відомих вітчизняних і зарубіжних учених - криміналістів як Т. В. Авер’янова, О. Я. Баєв,

В. П. Бахін, В. Д. Берназ, P. C. Бєлкін, О. М. Ва­сильєв, А. І. Вінберг, 1.0. Возгрін, А. Ф. Воло - буєв, О. Ю. Головін, В. І. Громов, А. П. Гусько - ва, ЛЯ. Драпкін, Р. Г. Домбровський, A. B. Ду­лов, Є. У. Зіцер, Г. О. Зорін, A. B. Іщенко, Є. П. Іщенко, А. О. Кавалієріс, В. Н. Карагодін,

H. С. Карпов, 3.1. Кірсанов, Н. І. Клименко,

I. I. Когутич, В. Я. Колдін, О. Н. Колесниченко, В О. Коновалова, Ю Г. Корухов, С. Ю. Коса­рев, I. I. Котюк, В. І. Лебедев, В. Г. Лукашевич, Г. Ю. Манне, Г. А. Матусовський, С. П. Митри - чев, Є. В. Німанде, В. О. Образцов, О. С. Подши - бякін, Є. Р. Росинська, Т. О. Седова, Є. В. Смах - тін, М. С. Строгович, П. І. Тарасов-Родіонов,

В. М. Терехович, В. В. Тищенко, С. М. Трегу - бов, О. Г. Філіпов, О. В. Челишева, М. А. Чель - цов, Б. М. Шавер, В. Ю. Шепітько, А О. Ейс - ман, А. А. Ексархопуло, М. П. Яблоков, І. М. Яки­мов та ін. Однак більшість названих учених торкалася цієї проблематики з точки зору аналізу окремих тенденцій розвитку криміна­лістичної науки та її сучасних завдань. В їх наукових працях підкреслювалася важливість усвідомлення місця криміналістики у системі наукового знання, але їх роботи, як правило, не мали системного характеру. Вчені дослі­джували взаємозв’язок між окремими інсти­


Тутами, поняттями та термінами криміналіс­тики і кримінального процесу, аналізували взаємозв’язок кримінального права та кримі­нального процесу, але комплексно проблема місця криміналістики у системі наукового знання не досліджувалася. В наслідок чого проблематика співвідношення криміналісти­ки зі спеціальними прикладними галузями знань не розглядалася як необхідний елемент системи зв’язків криміналістики з іншими науковими уявленнями. Зі своєї сторони ми ставимо за мету у нашому дослідженні, з урахуванням вимог щодо об’єму публікації, висвітити точки взаємопроникнення кримі­налістичної науки та окремих сучасних спе­ціальних наук, які націлені, так чи інакше, на вирішення завдань протидії злочинності. Для її досягнення зазначимо, що такими науко­вими знаннями ми вважаємо спеціальні юридичні науки. Саме вони, на наше глибоке переконання, досліджують, головним чином, прикладні аспекти юриспруденції, пов’язані з проблемами практичної реалізації правових норм, інакше кажучи, з «юридичною техно­логією». До наук такого роду, з якими кримі­налістика перебуває в особливо тісних зв’яз­ках, на нашу думку, слід віднести юридичну психологію, юридичну конфліктологію, судо­ву статистику, судову медицину і судову пси­хіатрію.

Так, наприклад, в таких розділах криміна­лістики як криміналістична тактика і кримі­налістична методика розслідування злочинів, широко використовуються положення юри­дичної психології для розробки тактичних прийомів проведення окремих слідчих дій; розшуку осіб, які вчинили злочини; висунен­ня та перевірки слідчих версій при плануванні розслідування окремих видів злочинів та ін. Більше того, становлення юридичної (спочат­ку судової) психології відбулося в прямому зв’язку з інтеграційними процесами в кримі­налістичних наукових знаннях, про що свід­чить той факт, що авторами перших підруч­ників з цієї дисципліни були такі відомі криміналісти як A. B. Дулов [2] і А. Р. Ратинов [3]. Юридична психологія є прикладною на­укою. Її «батьківськими» дисциплінами є в рі­вній мірі психологія та юриспруденція [4, с.9].

Криміналістика широко використовує по­ложення психології для розробки психологіч­них основ криміналістичної тактики і мето­дики розслідування, а також для формування окремих криміналістичних учень. Юридична психологія сприяє розробці тактичних при­йомів, заснованих на необхідному рівні пси­хологічного впливу, що дозволяє встановити психологічний контакт, викрити брехню, ак­туалізувати забуте [5, с.19], а також при ана­лізі проблем і створенні методик розсліду­вання окремих видів злочинів, наприклад, вбивств за відсутності трупа потерпілого [6, с.73]. У свою чергу проникнення психології в криміналістику створило сприятливі умови для використання теорії ігор і теорії рефлек­сивних ігор [7, с. 171; 8, с. 179].

Криміналістика взаємодіє також і з новою науковою дисципліною - юридичною конф - ліктологією, яка досліджує соціальні конфлі­кти, механізми їх виникнення, шляхи подо­лання, види конфліктів (внутрішні, зовнішні та ін.). Саме дані цієї науки найчастіше допо­магають слідчому зрозуміти і пояснити при­чини поведінки злочинців, потерпілих, свідків та інших учасників процесу і на цій основі правильно оцінити їх поведінку і ті фактичні дані, джерелом яких вони є. Положення юри­дичної конфліктології допомагають також враховувати при розслідуванні злочинів певні чинники, що впливають на організацію слід­чих і оперативно-розшукових заходів, і ефек­тивність їх результатів.

Взагалі конфліктологія - це наука про за­кономірності виникнення, розвитку, завер­шення, а також принципи, способи і прийо­ми їхнього конструктивного регулювання. У цьому розумінні ми солідарні з думкою М. В. Примуша, який з цього приводу пише, що «наукові конфліктологічні знання повинні бути не лише результатом досліджень учени­ми конфліктів. Вони повинні спиратися на весь обсяг інформації, накопичений про кон­флікти в процесі тривалої еволюції гуманіта­рних наук, що є у всіх релігійних вченнях, у мистецтві, культурі суспільно-політичній практиці, знаннях, які використовуються лю­диною в повсякденному житті» [9, с. 18].

У зв’язку з цим криміналістична наука, що перебуває на передньому краї протидії зло­чинності, без сумніву є своєрідним джерелом інформації для юридичної конфліктології. Це пов’язано насамперед з тим, що злочин як специфічний соціальний феномен, є відобра­женням конфлікту з суспільством, його інсти­тутами і цінностями. У цьому сенсі можна з упевненістю говорити про тісні зв’язки кри­міналістики і юридичної конфліктології.

Дуже велике значення для криміналістики має судова медицина та судова психіатрія. Наукові розробки судової медицини широко використовуються у всіх розділах криміналіс­тики. У її загальній теорії наукові знання з судової медицини знаходять свою реалізацію в дослідженнях проблем криміналістичної ідентифікації, способів і механізмів вчинення злочинів та ін. У криміналістичній техніці по­ложення судової медицини використовуються в дактилоскопії, габітоскопії, при вивченні інших слідів людини. У криміналістичній та­ктиці судова медицина необхідна для розроб­ки тактичних рекомендацій слідчого огляду, пред’явлення для впізнання, призначення і проведення судових експертиз та інших слід­чих дій. У заключному розділі криміналісти­ки без судово-медичних наукових знань прак­тично неможливе створення окремих методик розслідування таких злочинів як вбивство, умисне завдання шкоди здоров’ю, катування, зґвалтування та ін.

У криміналістиці при розслідуванні злочи­нів, вчинених душевнохворими, обов’язково враховуються положення судової психіатрії. Висновки психіатра іноді набувають виріша­льного значення при вивченні особи злочинця або потерпілого.

Взагалі криміналістиці дуже близькі судова медицина та судова психіатрія. їх дані широко використовуються при вирішенні специфічних криміналістичних завдань діагностичного та ідентифікаційного характеру, пов’язаних з дослідженням людського організму і його психіки. У свою чергу ці науки сприймають і окремі положення криміналістики, особливо ті, що стосуються застосування методу кри­міналістичної ідентифікації.

Відомо, що злочинності як масовому яви­щу властиві статистичні закономірності, бо окремі факти тут нетипові для всього явища в цілому. Закономірності злочинності не мо­жуть бути розкриті на прикладі одиничного, одного якогось злочину. Для цього необхідно аналізувати всю масу злочинів або більшу їх сукупність [10, с.32]. Тому криміналістика пов’язана і з судовою статистикою, дані якої використовують криміналісти як з метою оці­нки діяльності своїх рекомендацій, так і для визначення тих напрямів криміналістичної діяльності, які потребують вивчення і розроб­ки рекомендацій. Так, зв’язки між криміналі­стикою і судовою статистикою простежують­ся за трьома напрямками:

1. При розробці криміналістичних методик розслідування того чи іншого виду злочинів широко використовуються статистичні дані для збору та аналізу необхідної інформації з метою оптимізації та підвищення ефективно­сті криміналістичних рекомендацій. Статис­тичні дані також визначають і ефективність застосування тих чи інших тактичних прийо­мів, операцій та ін., тобто прямо впливають на криміналістичну тактику.

2. Статистичні дані є необхідним критерієм удосконалення та застосування необхідних технічних засобів, а також використання дося­гнень інших наук при пошуку, зборі, зберіган­ні та аналізі слідів-речових доказів злочину.

3. Широко використовуються у криміналі­стичній науці. Так, статистичні дані є певним фундаментом для науково-дослідної криміна­лістичної роботи. Дисертаційні та інші дослі­дження мають достатньо усічений і «бляк­лий» вигляд, що часто свідчить про невиправданий розрив між теорією і практи­кою протидії злочинності, якщо в них не міс­титься аналіз статистичних даних.

Таким чином, підведемо підсумки.

По-перше, криміналістика «поглинає» де­які положення існуючих наукових уявлень, «перетравлює» їх та використовує у вигляді власних наукових розробок, що націлені на оптимізацію процесу протидії злочинності. Певним прикладом можуть слугувати такі розділи криміналістичної науки як судова ба­лістика, яка вийшла з суто військової науки, криміналістичне дослідження письма - гра­фологія та ін.

По-друге, криміналістика надає «поштовх» для появи та розвитку інших самостійних на­ук, коли не може їх «поглинути», однак сти­кається надалі з ними як основна притягуючи сила, навколо котрої рухаються певні супут­ники. Наприклад, судова медицина - самос­тійна галузь, котра з’явилася завдяки дослі­дженню злочинів та протидії їм, однак, не перетворилася у складову частину криміналі­стики. Більш того, судова медицина - фунда­мент появи надалі суто криміналістичних знань. Він з’явився завдяки саме медикам - насправді першим криміналістам [11, с.67; 12, с.125-129].

По-третє, криміналістика є спеціальною, комплексною, інтегральною юридичною нау­кою, бо володіє різнобічними зв’язками з ба­гатьма галузями юридичної науки і викорис­товує їх знання в своїх цілях. При цьому вона не вторгається в сфери інших юридичних на­ук і механічно не поглинає їх. І в той самий час сама не розчиняється в інших знаннях. Криміналістика лише синтезує їх різні дослі­дження з питань протидії злочинності, що проводяться представниками інших юридич­них наук, реципіює окремі їх досягнення і по­ложення, які стикаються до певної міри з проблемами злочинності, творчо адаптує по­дібні запозичення для своїх потреб, а окре­мими з них керується у напрямку розробки і застосування власного арсеналу знань. Спи­раючись на все це, криміналістика формулює і обґрунтовує власні висновки, положення та рекомендації. Запозичені таким чином знання використовуються в криміналістиці також для створення і вдосконалення свого понятійного апарату. Окремі методи інших юридичних наук використовуються, переорієнтовуються при здійсненні криміналістикою основного свого спеціального призначення - слугувати для розкриття і розслідування злочинів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Белкин Р. С. Криминалистика: пробле­мы сегодняшнего дня: Злободневные вопросы российской криминалистики / Р. С. Белкин. - М. : НОРМА (Издат. гр. НОРМА-ИНФРА-М), 2001.-240 с.

2. Дулов А. В. Судебная психология /

А. В. Дулов. - Мн. : Изд-во «Университетс­кое», 1970. - 168 с.

3. Ратинов А. Р. Судебная психология для следователей / А. Р. Ратинов. - М. : МООП СССР, 1967. - 290 с.

4. Бедь В. В. Юридична психологія : навч. посіб. / В. В. Бедь. - К. : Каравела, 2002. - 369 с.

5. Коновалова В. Е. Основы юридической психологии : учебник / [В. Е. Коновалова и др.]. - X. : Одиссей, 2005. - 240 с.

6. Аверьянова Т. В. Криминалистика : учеб. для вузов / под ред. Засл. деятеля науки Российской Федерации, проф. Р. С. Белкина. - М. : Издат. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. - 990 с.

7. Коновалова В. Е. Основы юридической психологии : учебник / [В. Е. Коновалова и др.]. - 2-е изд. - X. : Одиссей, 2006. - 352 с.

8. Коновалова В. О. Юридична психологія : підручник / [В. О. Коновалова и др.]. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - X. : Право, 2008. - 240 с.

9. Примуш М. В. Конфліктологія : навч. посіб. / М. В. Примуш. - К. : ВД «Професіо­нал», 2006. - 316 с.

10. Даныпин И. Н. Введение в кримино­логическую науку / И. Н. Даныпин. - X. Право, 1998. - 144 с.

11. Крылов И. Ф. В мире криминалистики / И. Ф. Крылов. - Л. : Изд-во Ленинград, ун-та, 1980.-586 с.


12. Торвальд Ю. Сто лет криминалистики / Ю. Торвальд ; под ред. Н. С. Алексеева. - М. :

image002Данъшин М. В. Взаємозв’язок криміналістики зі спеціальними прикладними галузями знань /М. В. Даньшин // Форум права. — 2013. — № 4. — С. 73—77 [Електронний ресурс].

— Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j-pdf/FP_index. htm_2013_4_15.pdf

Проголошено, що криміналістика традиційно знаходиться на передових позиціях протидії злочинності. У цій науці акумулюються нові продукти світової наукової дум­ки, які потрібно використовувати при розслідуванні та розкритті злочинів. Через наукові доробки криміналістики удосконалено прийоми та засоби роботи з доказовою інформацією, саме вона надає поштовх для переосмислення новітніх ідей та досягнень будь-якого наукового уявлення з метою їх використання у правоохоронній та судовій діяльності. На цьому ґрунті досліджено взаємозв’язок криміналістики з юридичною психологією, юридичною конфліктологією, судовою статистикою, судовою медици­ною і судовою психіатрією.

Даньшин М. В. Взаимосвязь криминалистики с специальными прикладными отрас­лями знаний

Провозглашено, что криминалистика традиционно находится на передовых позициях противодействия преступности. Именно в этой науке аккумулируется новая продук­ция мировой научной мысли, которая затем используется при расследовании и рас­крытии преступлений. Посредством научных изысканий криминалистики совершенст­вуются приемы и способы работы с доказательственной информацией, именно эта наука дает толчок для переосмысливания новых идей и достижений любого научного представления с целью их дальнейшего использования в правоохранительной и судеб­ной деятельности. На этом фундаменте исследована взаимосвязь криминалистики с юридической психологией, юридической конфликтологией, судебной статистикой, судебной медициной и судебной психиатрией.

Danshin М. V. Relationships of Criminalistics with Special Applied Branches of Knowledge The article proclaims that criminalistics traditionally is at the forefront of fighting with crimes. This science accumulates new products of world scientific thought, which then is used in the investigation and detection of crimes. Through scientific studies of criminalistics, techniques and methods of work with evidential information are improved this science gives rising to the rethinking of new ideas and achievements of any scientific understanding for their further use at the law enforcement and judicial activities. On this foundation, the author investigates the relationships with legal forensics psychology, legal conflicts, legal statistics, forensic medicine and forensic psychiatry.