joomla
ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНО - ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ СУБ’ЄКТІВ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Форум права

УДК 349.414

В. Д. ШВЕЦЬ, канд. юрнд. наук, Верховна Рада України

Ключові слова: адміністративно-правовий за­хист, суб 'єкти землекористування, права землеко­ристування, охорона, відносини землекористування

Загальна земельна територія України стано­вить 60,36 млн га. Серед усіх земельних угідь найбільшу господарську цінність мають сіль­ськогосподарські угіддя, площа яких стано­вить понад 69,4 % усієї території країни. Сюди включено ріллю, багаторічні насадження, за­лежи й перелоги, сінокоси і пасовища. Частка ріллі і багаторічних насаджень у структурі сільськогосподарських угідь становить 82 %. Важливим народногосподарським показником є землезабезпечення. Його визначають як від­ношення площі відповідних угідь до наявного населення країни (області, району, підприємс­тва). Цей показник становить по Україні 81га сільськогосподарських угідь і 64,0 га ріллі на 100 жителів. Це досить високий рівень земле­забезпечення порівняно з іншими країнами світу. За кількістю ріллі на 100 жителів попе­реду України лише Австралія (153 га), Канада (167,5 га), СІЛА (67 га), тоді як у Данії цей по­казник становить 50 га, Угорщині - 49,5 га, Фінляндії - 50 га, Іспанії - 39,1 га, Франції - 31,4 га, Англії - 11 га, Японії - 3 га. Наведена інформація цілком підтверджує визнання ст.14 Конституції України землю основним націо­нальним багатством України. Таке положення наділяє особливим значенням відносини зем­лекористування і вимагає належного захисту земельних відносин, в тому числі й адмініст­ративно-правового забезпечення суб’єктів землекористування.

Проблемі захисту прав землекористувачів було приділено значної уваги, насамперед, з боку вчених в галузі земельного права, зокрема:

В. І. Андрейцевим, В. В. Носіком, М. В. Шуль­гою, П. Ф. Кулиничем та ін. Проте ці питання розглянуто саме з точки зору земельно - правових гарантій реалізації прав землекори­стування. Адміністративно-правовий захист як окрему категорію щодо прав, свобод та за­конних інтересів суб’єктів правовідносин та­кож було розглянуто в правовій літературі, у тому числі: Б. В. Авер’яновим, O. K. Соколен- ко, О. О. Обущаком та іншими вченими. Од­нак питання поняття та основних характерис­тик адміністративно-правового захисту суб’єк­тів землекористування не було розкритим. Тому метою статті є аналіз визначення поняття та основних характеристик адміністративно - правового захисту суб’єктів землекористу­вання на підставі аналізу теоретичних поло­жень щодо адміністративно-правового захис­ту прав суб’єктів правовідносин.

Суб’єкти землекористування у зв’язку з включенням до цих правовідносин набувають особливий правовий статус, який виникає з моменту набуття суб’єктом правомочності використовувати земельну ділянку та припи­няється відповідно з її втратою.

На сьогодні існує тенденція збільшення кі­лькості порушень вимог земельного законо­давства, серед виявлених правопорушень зна­чна вага належить самовільному зайняттю земельних ділянок [1, с.43]. Самовільне за­йняття земельних ділянок порушує не тільки права їх власників, у більшості випадків дер­жави та територіальних громад, але й усклад­нює, а подекуди й унеможливлює набуття прав на них добросовісними набувачами, осо­бами, які бажають набути ці земельні ділянки на титульному праві користування або власно­сті. Також слід відмітити значну кількість ін­ших порушень, зокрема, допущених при розг­ляді питань вилучення земельних ділянок установ та підприємств [1, с.43-49]. На жаль, непоодинокими є порушення правил добро - сусідства та інших вимог законодавства щодо екологічно-безпечного та раціонального ви­користання земель. Таким чином, адміністра - тивно-правовий захист суб’єктів землекорис­тування є одним з необхідних елементів ме­ханізму землекористування в Україні.

В основі захисту суб’єктів землекористу­вання покладено ідею верховенства закону, яка є фундаментальною складовою принципу законності, наріжним каменем існування пра­вової держави, діяльності її органів [2, с.32]. Адміністративно-правовий захист суб’єктів землекористування є вочевидь похідним від адміністративно-правового захисту прав сво­бод і законних інтересів фізичних та юридич­них осіб та має спеціальні риси, обумовлені особливим об’єктом охорони держави - зем­лею, щодо якого виникають повноважень землекористування.

Отже для визначень поьття необхідно з’ясувати, що являє собою адміністративно - правовий захист прав свобод та законних ін­тересів суб’єктів правовідносин взагалі. Як справедливо зауважує Я. В. Лазур, у вітчизня­ному законодавстві немає єдиної точки зору з приводу тлумачень і застосувань терміна «адміністративно-правовий захист», нерідко це поьття ототожнюється і зіставляється з такими висловлюваньми як «адміністратив­но-правове забезпечень» чи адміністратив­но-правова охорона» [3]. Тлумачний словник поняття «захист» визначає як саму охорону, поьття «охороьти» означає забезпечувати від чогось, захищати від чогось, а поняття «за­безпечувати» трактується як захищати, охоро­ьти кого-, або що-небудь від небезпеки [4, с.281, 339, 692]. Таким чином, автори тлумач­ного словника не відрізьють поьття «за­хист» та «охорона», використовуючи їх для розкриття одного й того ж значень.

На думку більшості дослідників в галузі права, термін «охорона» (англ. - protection) є більш широким поьтгям, ніж «захист» (англ. - enforcement). Охорона являє собою сукупність заходів, спрямованих на забезпечень норма­льної реалізації прав, а також на захист прав у випадку їх порушень або оспорювань через конкретні засоби державного впливу в певній конкретно-правовій формі, і можуть проявля­тися або шляхом встановлень правових норм, або через їх застосувань тобто виконань.

При розгляді питання адміністративної охорони права інтелектуальної власності

0. 0. Обущак справедливо зазначає, що по­няття «захист» пов’язане не з нормальною реалізацією прав, а лише з конкретним пра­вопорушенням або оспорюванням прав, тобто під захистом розуміється передбачена зако­нодавством діяльність відповідних державних органів, перш за все, правоохоронних і конт­ролюючих, та їх посадових осіб щодо понов­лень порушеного права, припинень таких порушень, а також створень необхідних умов для притягнень до юридичної відповідально­сті осіб, винних у вчиненні протиправних дій, внаслідок яких було завдано шкоди правам та законним інтересам суб’єктів інтелектуальної власності [5]. Таким чином, поьття «охорона» і «захист» співвідносяться як ціле та частина.

Однією з найбільш доступних і швидких форм захисту прав громадян O. K. Соколенко називає саме адміністративно-правову форму [6, с.120]. Сутністю адміністративно-правово­го захисту є застосування заходів адміністра­тивного примусу, спрямованих на відновлен­ня, визнань прав та припинення порушень прав громадян, здійснюваних органами пуб­лічної влади за заявами громадян або з ініціа­тиви компетентних органів [7, с.127]. На дум­ку авторів підручника Адміністративне право під редакцією Б. В. Авер’янова, адміністрати­вно-правовий захист прав, свобод та законних інтересів громадянина являє собою сукупність застосовуваних у порядку, врегульованому нормами адміністративного права, засобів, спрямованих на здійснення уповноваженими на те органами (посадовими особами), а та­кож особами та громадянами відповідних процесуальних дій (процедур), які спрямовані на припинення незаконного посягань на права, свободи та інтереси громадян; ліквіда­цію будь-яких перешкод, що виникають при їх здійсненні; визнань або підтверджень, поновлень та примусове виконань прав, невиконаних або неналежним чином викона­них обов’язків з притягненьм винної особи до відповідальності [8, с.378]. Тобто, об’єктом адміністративно-правового захисту є права, свободи та інтереси громадян, які потерпають від незаконного посягання, не можуть бути повноцінно реалізовані внаслідок протиправ­них перешкоджань з боку інших осіб.

Враховуючи положення Конституції Укра­їни про особливий охоронний статус землі як основного національного багатства, а також те, що право землекористування є правом ко­жного громадянина, як це передбачено ст.13 Конституції України варто зазначити, що ад - міністративно-правовий захист суб’єктів зем­лекористування є пріоритетним напрямком діяльності Української держави.

Таким чином, адміністративно-правовий захист суб’єктів землекористування можна розглядати як систему передбачених нормами адміністративного права засобів, які застосо­вуються з метою визнання, поновлення прав суб’єктів землекористування, усунення про­типравних перешкод в реалізації суб’єктами землекористування прав та обов’язків стосов­но земельних ділянок, що перебувають у їх використанні, та притягнення винних у по­рушенні прав суб’єктів землекористування осіб до відповідальності.

Серед характеристик адміністративно-пра­вового захисту суб’єктів землекористування можна виокремити загальні та специфічні. Загальні - такі, що є притаманними адмініст­ративно правовому захисту всіх суб’єктів правовідносин, серед них:

- коло суб’єктів адміністративно-правово­го захисту - це уповноважені органи держави, органи місцевого самоврядувань в межах на­даних їм повноважень, громадяни та юридичні особи землекористувачі, права яких щодо зе­мельних ділянок порушені, інші суб’єкти ад - міністративно-захисних правовідносин;

- коло прав, щодо яких застосовуються за­ходи адміністративно-правового захисту, а саме права, щодо реалізації яких суб’єкти вступили або мають намір вступити у правовідносини на законних підставах;

- права, щодо яких застосовується адмініс - тративно-правовий захист, повинні перебувати у стані порушень або під безпосередньою за­грозою такого порушень (неправомірне пе­решкоджань виникненню відповідних прав, реалізації, неправомірне припинення прав тощо);

- адміністративно-правовий захист відріз­няється швидкістю та динамізмом досягнень кінцевої мети - забезпечень поновлень по­рушених прав та законних інтересів.

Специфічні риси адміністративно-правово­го захисту суб’єктів землекористувань пов’я­зані зі специфічністю самих відносин земле­користувань, зокрема, з особливим статусом земель як основного національного багатства, що перебуває під охороною держави. До та­ких рис відноситься:

- по-перше, особливий державний моніто­ринг (облік) земель, що знаходяться у корис­туванні, шляхом включень даних про земе­льні ділянки до Державного земельного кадастру України;

- по-друге, посилений контроль та нагляд за використанням земель, що здійснюється як органами державної влади, так і органами мі­сцевого самоврядування;

- по-третє, природничі характеристики зе­мель як частини навколишнього природного середовища, що в багатьох випадках є просто - рово-територіальним базисом для розміщень інших природних об’єктів, зокрема: лісів, вод­них об’єктів, тощо - покладають на суб’єктів землекористувань обов’язок виконувати ряд правових приписів, що є основою для не пору­шень прав інших суб’єктів землекористувань та користувачів іншими природними об’єктами;

- по-четверте, умовою належної реалізації суб’єктами землекористувань своїх право - мочностей щодо конкретної земельної ділян­ки є належне виконання їх обов’язків щодо цільового та раціонального використання зе­мельних ділянок.

Визначень поьття адміністративно-пра­вового захисту суб’єктів землекористувань є одним з багатьох питань, що мають стати об’єктом наукового досліджень, зокрема, ви­значення правового режиму землекористува­чів, проблеми контролю та нагляду в системі адміністративно-правового захисту суб’єктів землекористувань тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Нечипоренко О. М. Земельні правопо­рушень: стан та основні тенденції (інформа­ція з практики Державної інспекції з контро­лю за використанням та охороною земель України) / О. М. Нечипоренко // Земельне право України: теорія і практика. - 2007. - № 2. - С. 43-58.

2. Горбунова Л. М. Принцип законності у нормотворчій діяльності органів виконавчої влади : монографія / Лідія Миколаївна Горбу - нова. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 176 с.

3. Лазур Я. В. Форми адміністративно - правового захисту прав і свобод громадян у сфері державного регулювань / Я. В. Лазур // Форум права. - 2010. - № 2. - С. 249-253 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://archive. nbuv. gov. ua/e-journals/FP/2010- 2/10Цувс1и. рс1£

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад, і голов, ред.

В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь : Перун, 2003. - 1440 с.

5. Обущак О. О. Адміністративне регулю­вань у сфері охорони прав на об’єкти інтеле­ктуальної власності / О. О. Обущак, С. А. Обу­щак [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://www. zgia. zp. ua/gazeta/VISNIK_36_7.pdf.

6. Соколенко О. К. Захист прав громадян як основна функція правової держави /

О. К. Соколенко // Часопис Київськ. ун-ту права.-2013,-№2.-С. 118-121.

7. Гринюк Р. Ф. Ідея правової держави: те - оретико-правова модель і практична реаліза­ція / Р. Ф. Гринюк. - К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. -388 с.

8. Адміністративне право України. Акаде­мічний курс : підручник : у 2 т. Т. 1. Загальна частина / ред. кол.: В. Б. Авер’янов (голова). - К. : Вид-во «Юрид. думка», 2004. - 584 с.



Швець В. Д. Поняття адміністративно-правового захисту суб’єктів землекористу­вання /В. Д. Швець // Форум права. — 2013. — № 4. — С. 446—449 [Електронний ресурс].

— Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j-pdf/FP_index. htm_2013_4_75.pdf

Розглянуто окремі положення адміністративно-правового захисту суб’єктів землеко - ристувань; проаналізовано поняття «захист» та «охорона» прав землекористувачів; визначено особливості відносин землекористувань.

Швець В. Д. Положения административно-правовой защиты субъектов землеполь­зования

Рассмотрены отдельные положень административно-правовой защиты субъектов зе­млепользования; проанализированы понятия «защиты» и «охраны» прав землепользо­вателей; определены особенности отношений землепользования.

Shvetc V. D. Administrative Provisions of Legal Protection of Land

Considered certain provisions of administrative legal protection of land; analyzed the concept of «protection» and «security» of the rights of land users, land relations defined features.