joomla
ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У КРАЇНАХ — ЧЛЕНАХ ЄС ТА МОЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЦЬОГО ДОСВІДУ В УКРАЇНІ
Юридичний вісник

УДК 342.733:372(4+477)

Н. Мельниченко,

Асистент кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія»

Соціально-політичні трансформації останніх років в Україні, включаючи сис­тему освіти (зміна структури власності та соціально-економічних умов функціо­нування, варіативність надання освітніх послуг, розмежування компетенції та власних повноважень у сфері управ­ління освітою), призвели до значного розриву між потребами сімей в услугах дошкільних освітніх закладів та реаль­ними можливостями їх отримання.

Необхідно зауважити, що проблемі правового регулювання дошкільної ос­віти у країнах — членах ЄС майже не висвітлюється у працях вітчизняних вчених. Серед зарубіжних науковців пи­танню регулювання дошкільної освіти приділяють уваги такі вчені, як С. Бер - лінскі, С. Гальяні, Г. Бекер, Дж. Каррі та інші.

Метою даною статті є аналіз зако­нодавства про дошкільну освіту країн

— членів ЄС та України, а також визна­чити основні риси та відмінності органі­зації дошкільної освіти у різних країнах ЄС.

Розвиток системи дошкільної осві­ти напряму впливає як на ситуацію у сфері освіти (підготовка до подальшої шкільної освіти), так і на ситуацію поза межами сфери освіти (дошкільна освіта відіграє важливу роль у соціальній під­тримці сімей з дітьми та іншими суттє­вими питаннями сімейної політики.)

По законодавству України дошкіль­на освіта не є обов’язковою. Однак її здобуття гарантується державою. Пер­ше місце в ієрархії нормативних актів, які регулюють дошкільну освіту, зай­має Конституція України, де у частині

2 статті 53 закріплено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти [1]. У порівнянні з конституційними нормами, які регулю­ють питання освіти країн ЄС, ця норма Конституції України є досить прогре­сивною. Майже кожна країна ЄС виз­начає у своїх конституційних нормах право на освіту, обов’язковість базової або середньої освіти, доступність вищої освіти, але жодна конституційна норма країн ЄС не регулює питання дошкіль­ної освіти.

Поняття дошкільної освіти та її регу­лювання закріплюється у законодавчих актах про освіту країн ЄС.

Згідно із Законом «Про освіту Ес­тонії» дошкільна освіта — це сукупність знань, навичок та норм поведінки, які створюють передумови для наступного вдалого рішення завдань повсякденного життя та успіху у школі [2].

Закон «Про освіту» Латвії закріплює дошкільну освіту як ступінь освіти, на якому проходить різностороннє форму­вання особистості дитини, укріплення здоров'я, підготовка до здобуття основ­ної освіти [3].

Законодавство про освіту Чеської Республіки має окремий розділ, при­свячений організації дошкільної освіти. Визначення поняття дошкільної осві­ти відсутнє у Законі, натомість Закон визначає цілі дошкільної освіти. Згідно зі ст. 33 дошкільна освіта повинна під­тримувати розвиток особи дошкільного віку, підтримувати та розвивати його емоційне, психічне та фізичне здоров'я. Дошкільна освіта повинна створювати фундаментальні основи для подальшого продовження освіти [4, 17-20].

Виходячи з визначень поняття до­шкільної освіти можна сказати, що голо­вним завданням дошкільної освіти є під­готовка до отримання основної освіти.

Регулювання дошкільної освіти у країнах ЄС, як і в Україні, покладаєть­ся, як правило, на відповідні закони про освіту та на закони про дошкільну освіту.

Проаналізувати законодавство про дошкільну освіту усіх країн ЄС досить важко, тому ми зупинимося на декіль­кох країнах.

У Нідерландах основним законом, що регулює освіту та навчання дітей до­шкільного віку, є Закон «Про турботу дітей», який вступив у силу 1 січня 2005 року. Цей новий закон для Нідерландів майже не змінювався до 2010 року. Перші організації по догляду за дітьми у Нідерландах з'явилися ще у 1840 році, коли діти матерів-робітників могли бути направлені в установи, відомі як «Ье"№ааг8сЬо1еп», у віці 2 років. Сьогодні дошкільна система освіти Нідерландів являє собою: денні ясла, призначені для дітей від 6 тижнів до 3 років; установи по догляду за молодшими школярами (віком від 4 до 12 років). Також можуть бути створені агенції по організації дог­ляду за дітьми приватними особами у себе вдома; дитячі установи для дітей співробітників, які фінансуються робо­тодавцями [5, 35-44].

Подібна система дошкільної осві­ти організована і у Швеції. Дошкільна діяльність організовується у вигляді до­шкільних установ (їбгБкоІа), сімейних будинків денного догляду та відкритої дошкільної діяльності. Метою цих за­ходів є створення сприятливих умов для навчання і стимулювання фізичного та розумового розвитку дитини [6, 14-17].

Згідно із Законом «Про освіту» Бол­гарії дошкільне навчання дітей покла­дається на заклади дитячого навчання державної, комунальної та приватної власності. Діти повинні відвідувати ці заклади відповідно до бажання та ви­бору батьків або опікунів [7].

Особливістю організації дошкіль­ної освіти у країнах ЄС є закріплення поряд з дошкільною освітою поняття обов’язкової дошкільної або передш - кільної освіти (рос. предшкольное обра­зование). Проаналізувавши нормативні акти про освіту, ми можемо зробити власне визначення передшкільної освіти як форми дошкільного (або початкового шкільного) навчання, яке триває протя­гом одного року, носить обов’язковий чи добровільний характер та має на меті підготовку дитини до здобуття подаль­шої шкільної освіти.

Термін «передшкільна освіта» роз­повсюджений у всьому світі. Але нашім традиціям (Україна та інші пострадянсь­кі країни) ближче поняття — освіта ді­тей старшого дошкільного віку.

Треба зауважити, що передшкіль - на освіта не в усіх країнах ЄС носить обов’язковий, так би мовити примусо­вий характер. У деяких країнах один рік передшкільної освіти є правом вибору батьків. Крім того обов’язкова перед­шкільна освіта може бути як частиною системи шкільної освіти, так і частиною дошкільної освіти.

Закон «Про основну освіту» Фінлян­дії наголошує, що кожна дитина протя­гом одного року має право пройти без­коштовне передшкільне навчання перед початком обов’язкового шкільного нав­чання. Термін «передшкільна освіта» використовується лише у відношенні до шестирічних дітей до початку ними ба­зової освіти. Законодавче забезпечення передшкільної освіти для шестирічних дітей у Фінляндії було підготовлено ще наприкінці 1960-х років. Перший екс­перимент по введенню передшкільного навчання був проведений у 1971 році. Однак повністю доступною передшкіль­на освіта стала лише у 2000 році. Перед­шкільна освіта пропонується державою безкоштовно. Користування послугами передшкільної освіти є правом вибору батьків дітей. Метою передшкільної ос­віти є поліпшення умов навчання дітей. Ще однією метою передшкільної освіти в рамках дошкільної освіти — згладити індивідуальні відмінності в готовності дітей до школи [8, 13-18].

У Швеції також існує дошкільний клас (їцгБкоІекІаББ), призначений для ді­тей від 6 років, з метою стимулювання розвитку кожної дитини та забезпечення міцної основи для майбутньої шкільної освіти. Таке навчання, як правило, ор­ганізовується у рамках загальноосвітніх шкіл і є частиною державної шкільної системи. Участь у таких класах є доб­ровільною, але майже усі діти 6 років (95 % у 2005 році) вступили до дошкіль­ного класу. Більшість дітей поєднують дошкільний клас з відвідуванням цент­рів досугу. Освіта у дошкільних класах є безкоштовною (включаючи навчання, шкільне харчування та шкільний транс­порт). Діяльність дошкільних класів у Швеції здійснюється за рахунок муніци­пального бюджету [6, 15-17].

У Данії у дошкільну освіту входить дошкільний клас протягом одного року. За бажанням батьків дитина повинна піти до дошкільного класу у 6 років або за іншими обставинами один рік до або після того, як дитині виповнюється 6 років. Термін навчання становить один рік. Для Данії дошкільні класи є порів­няно новим феноменом шкільної освіти. Офіційно дошкільні класи почали ство­рюватися у 1963 році [9, 9-28].

Передшкільна освіта у Болгарії май­же не врегульована, саме поняття пе - редшкільна освіта у Законі «Про осві­ту» на відміну від багатьох інших країн ЄС не використовується. Натомість у 3-му розділу «Дитячі заклади навчання» цього Закону ст. 20 передбачено, що підготовка дітей до школи здійснюєть­ся в підготовчих групах дитячих садків або підготовчих класах шкіл. Підготовчі класи повинні бути створені для дітей з поганим знанням болгарської мови. Закон не наголошує про обов’язковість передшкільного навчання, та згідно із Законом відносить підготовчі класи до сфери дошкільної освіти [7].

Згідно зі ст. 47 Закону Чеської Рес­публіки «Про освіту» також передбачено створення підготовчих класів до школи: « муніципалітети, обєднання муніципалі­тетів чи інший регіон може, за поперед­ньою згодою регіональної влади, створи­ти підготовчі класи основної школи за участю дітей, протягом останнього року до їх початку обов’язкового шкільного навчання, які є соціально незахищені і де є припущення, що їх включення в такий підготовчий клас може збалансу­вати їх розвиток» [4].

Аналогічна система дошкільної ос­віти створена і у Німеччині. Діти, які досягли п’ятирічного віку, мають відві­дувати дошкільні класи (УогкіаББеп), в деяких землях для шестирічних дітей, які досягли віку, коли вони повинні по­чати обов’язкове навчання у школі, але недостатньо до цього розвинуті, були створені БеЬиІк^ещагІеп. Уогкіаввеп та БеЬиІкМещагІеп мають на меті створити та оптимізувати умови для здорового розвитку здібностей дити­ни та підготувати дитину до школи [10, 14-15].

Навпаки, законодавство Латвії, Лит­ви, Польщі робить передшкільну освіту обов’язковою.

Згідно із Законом Латвії «Про освіту» обов’язковою є підготовка п’ятирічних та шестирічних дітей до здобуття ос­новної освіти та здобуття основної осві­ти або продовження здобуття основної освіти до досягнення 18-річного віку. Відповідно до ст. 5 Закону Латвії «Про освіту» визначені ступені освіти: до­шкільна освіта, основна освіта, середня освіта, вища освіта. Обов’язкова підго­товка п’ятирічних та шестирічних дітей відноситься до дошкільної освіти [11].

Закон Литви «Про освіту» також закріплює відповідну норму, за якої до­шкільна освіта надається дітям з шес­ти років, а в деяких випадках з п’яти років. Один рік обов’язкової дошкільної освіти діти отримають у дитячих садках, початкових та інших школах та від по­заштатних викладачів або в інших ос­вітніх установах. Метою передшкільної освіти протягом року, згідно із законом, допомогти дитині підготуватися для ус­пішного навчання у відповідності до ос­новної навчальної програми [12].

Між тим конституційні норми цих країн вказують лише на обов’язковість основної (базової) освіти.

У Польщі дитина у віці від 5 років може здобути дошкільну освіту, яка не є обов’язковою, але усі шестирічні діти зобов’язані відвідувати дитячі садки (przedszkola) або попередньо початкові класи (oddziaiy przedszkolne), які до­даються до початкової школи. Це так би мовити нульовий рік навчання. Ос­новною метою такої освіти є підтрим­ка та стимулювання розвитку дитини [13, 14-17].

Деякі країни ЄС не закріплюють у своєму законодавстві поняття перед­шкільної освіти, наприклад в Ірландії.

Треба зауважити, що 6 липня 2010 року в Україні був прийнятий Закон «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-вихов­ного процесу» [14]. За цим законом були внесені доповнення до ст. 3 та ст. 9 За­кону України «Про дошкільну освіту». За цими змінами вводиться обов’язкова дошкільна освіта. Згідно з новою редак­цією ст. 3 Закону «Про дошкільну ос­віту» держава забезпечує обов’язкову дошкільну освіту дітей старшого до­шкільного віку. У ст. 9 наголошується, що дитина може здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у сім’ї до досягнення ди­тиною п’ятирічного віку. Таким чином, спираючись на ту ж ст. 9 Закону, після досягнення дитиною п’яти років вона може здобувати дошкільну освіту у до­шкільних навчальних закладах незалеж­но від підпорядкування, типів і форми власності або за допомогою фізичних осіб з високими моральними якостями, які мають відповідну вищу педагогічну освіту, ліцензію на право надання освіт­ніх послуг у сфері дошкільної освіти та фізичний стан здоровя яких дозволяє виконувати обов’язки педагога. Введен­ня у Закон поняття обов’язкова дошкіль­на освіта деяким чином не узгоджується із ст. 53 Конституції України, яка наго­лошує на обов’язковості лише загальної середньої освіти. Держава забезпечує лише «доступність та безоплатність до­шкільної освіти». Таким чином, за Кон­ституцією, дошкільна освіта є правом, а не обов’язком.

Міністр освіти та науки України Д. Табачник наголошує, що «це абсо­лютно корисне та своєчасне введення, яке наближає систему освіти України до кращих світових і європейських тра­дицій, тому що охоплення дошкільною освітою з п’ятирічного віку запрова­джено законодавчо в США і переваж­ній більшості країн Європи» [15]. Так дійсно, проаналізувавши досвід країн ЄС по створенню дошкільних класів, ми можемо сказати, що вони дуже роз­повсюджені та направлені на дітей, як правило, з 5-6 років. Але відвідування дошкільних класів по законодавству країн ЄС не завжди є обов’язковим. По статистичних даних, більше 90 % дітей старшого дошкільного віку у країнах ЄС відвідують дошкільні класи. Такий високий рівень відвідування дошкіль­них класів на сьогодні пов’язаний, по-перше, з освітньою традицією цих країн (у багатьох державах дошкіль­ні класи існують більше 50 років), по-друге, держава створює відповід­ні умови здобуття дошкільної освіти (фінансування, матеріально-технічне забезпечення, навчальні програми, які позитивно впливають на розвиток ди­тини), за якими батьки вважають за необхідне віддавати дітей до дошкіль­них класів.

Введення одного року передшкільної освіти, спираючись на досвід країн ЄС, є суттєвим та корисним нововведенням, яке може допомогти дитині швидше при­стосуватися до вимог закладів шкільної освіти.

Аналіз законодавства про осві­ту країн — членів ЄС вказує на не - однотипність правового регулювання передшкільної освіти. Між тим сис­тема дошкільної освіти, у тому числі обов’язкової, існує у країнах ЄС про­тягом тривалого часу, створено розга­лужену систему навчальних закладів. Такий досвід може бути корисним для подальшого формування законодавства України у цій сфері.

Ключові слова: дошкільна освіта, передшкільна освіта, країни — члени ЄС, Україна, законодавство.

Дошкільна освіта є однією з го­ловних умов подальшого формування особистості. У статті проаналізо­вані норми освітнього законодавства країн ЄС, що стосуються дошкільної освіти. Також у статті визначаєть­ся поняття перед шкільної освіти та її урегулювання законодавством країн ЄС та в Україні.

Дошкольное образование является одним из главных условий дальнейше­го формирования личности. В статье проанализированы нормы законода­тельства об образовании стран ЕС, ко­торые касаются дошкольного образо­вания. Так же в статье определяется понятие предшкольного образования и его урегулирование законодатель­ством стран ЕС и в Украине.

Pre-primary education is one of the main conditions for the formation of personality. The article analyzed the educational standards EU legislation relating to preschool education. Also, the article defines compulsory preschool education and its regulation by law in the EU and Ukraine.

Література

1. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р.// Відомості Верховної Ради Украї­ни. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Об образовании : Закон Эстонской Республики от 23 марта 1992 г. // ВЭР.

— 1992. — № 12. — Ст. 192.

3. Об образовании : Закон Латвии от 29 октября 1998 г. / / Диена. — 1999. — 20 янв.

4. Structure of education, vocational training and adult education systems in Europe. Czech Republic 2008 / Institute for information on education. — 65 p.

5. Martijn Droog The Educational System in the Netherlands 2005 / Editiorial deadline of the original Dutch version: January 2005.

— 180 p.

6. Structure of education, vocational training and adult education systems in Europe. Sweden 2008 / Ministry of Education and Research. — 40 p.

7. National education act of Republic of Bulgaria// State gazette. — 1991. — N 86, 18.10.

8. Structures of education and training systems in Europe. Finland 2009/10 / Finnish National Board of Education/ — 2010/ — 45 p.

9. Early Childhood Education and Care Policy in Denmark-Background Report / The Ministry of Social Affairs in consultation with the Ministry of Education. — 2000. — 65 p.

10. Structure of education, vocational training and adult education systems in Europe. Germany 2002/ 2003 / Eurydice Unit. — 2003. — 40 p.

11. Об образовании : Закон Латвийской Республики от 29 окт. 1998 г. // Диена.

— 1999. — 20 янв.

12. Об образовании : Закон Литовской Республики от 25 июня 1991 г. [Элек­тронный ресурс]. — Режим доступа : Http://translate. google. com. ua/translate ?hl=ru&langpair=enu&u = Http://www. lithuanian. net/resource/reviews/seimas/ seimas. htm.

13. Structure of education, vocational training and adult education systems in Europe. Poland 2008 / Eurydice Unit. — 2008.

— 51 p.

14. Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та до­шкільної освіти щодо організації навчаль­но-виховного процесу : Закон України від 6 лип. 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 46. — Ст. 545.

15. Http://osvita. ua/home/news/8230.

16. М. П. Орзіх, А. Р. Крусян. — К. : Алерта,

2006. — С. 224; Орзіх М. П. Державний ус­трій України: концепція конституційної моделі / / Вісник академії правових наук України. — 1993. — № 1. — С. 34.

19. Малышко Н. И. Основы конституци­онного устройства России / Н. И. Малыш­ко. — К, 1997. — С. 9.

20. Конституция Российской Федера­ции : проблемный комментарий / отв. ред.

В. А. Четвернин. — М., 1997. — С. 21.

21. Сташків Б. І. Конституційне право України / Б. І. Сташків. — Чернігів, 1999.

— С. 46.

22. Кабышев В. Т. Становление консти­туционного строя России / В. Т. Кабышев.

— Саратов : Изд-во СГУ, 1993. — С. 4.

23. Еременко Ю. П. Советская Конс­титуция и законность / Ю. П. Еременко.

— Саратов, 1982. — С. 18.

24. Козлова Е. И. Конституционное пра­во России / Е. И. Козлова, О. Е. Кутафин.

— М. : Юристъ, 1996. — С. 75.

25. Конституційне право України / за ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. То - дики. — К., 1999. — С. 63.

26. Фрицький О. Ф. Конституційне пра­во України : підручник / О. Ф. Фрицький.

— К, 2002. — С. 99.

27. Мучник А. Г. Комментарий к Конституции Украины / А. Г. Мучник.

— К. : Парлам. изд-во, 2000. — Кн. 1.

— С. 41.

28. Там само. — С. 57.