joomla
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ЗАГАЛЬНОГО ВОДОКОРИСТУВАННЯ НА ЗЕМЛЯХ ВОДНОГО ФОНДУ
Юридичний вісник


УДК 349.6:628.4(477)

Н. Локтева-Маклашова,

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри аграрного, земельного та екологічного права Одеської національної юридичної академії

Громадянам України гарантується право загального використання при­родних ресурсів для задоволення жит­тєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком об­межень, передбачених законодавством. Особливе місце серед природних ре­сурсів відводиться водним ресурсам. Використання водних ресурсів є мож­ливим лише при використанні земель водного фонду.

В юридичній науці України здійсню­ються комплексні дослідження права загального землекористування грома­дян як специфічного правового інсти­туту. Аналізу вищевказаної проблема­тики приділяли увагу І. О. Костяшкін, М. І. Краснов, В. В. Петров. Земельне законодавство на сьогодні окремо не виділяє загальне землекористування, проте в ньому чітко вказується на зем­лі загального використання. Без вико­ристання земель практично неможливе використання водних ресурсів. За таких умов право загального землекористу­вання громадян не лише претендує на першочергове нормативне закріплення, але є базовим для загального водоко­ристування. Слід погодитися із точкою зору І. О. Костяшкіна, що за таких умов гостро постає питання вдосконалення земельного законодавства шляхом за­кріплення в Земельному кодексі Украї­ни права загального землекористуван­ня, особливостей його реалізації, поряд із орендою землі та правом постійного землекористування, що передбачатиме задоволення низки оздоровчих, духов­них та матеріальних потреб громадян у процесі загальнодоступного використан­ня земель як природного ресурсу та ос­новного національного багатства [1, 67]. Використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку їх за­гального і спеціального використання. Конституційне право кожного громадя­нина на користування природними ре­сурсами, зокрема водами, реалізується, перш за все, в процесі здійснення пра­ва загального водокористування грома­дян, яке вимагає наукового досліджен­ня у контексті вдосконалення чинного законодавства та потреб практики у відповідній сфері, в силу недостатньої визначеності механізмів його реалізації у Водному кодексі України, інших нор­мативно-правових актах. Тому метою статті є дослідження даних питань та визначення пропозицій щодо удоскона­лення чинного законодавства.

При встановленні правового режиму використання тих чи інших категорій земель, зокрема земель водного фонду, допускається або мається на увазі мож­ливість загальнодоступного користуван­ня ними.

До земель водного фонду належать землі, зайняті:

А) морями, річками, озерами, водо­сховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а також островами, не зайня­тими лісами;

Б) прибережними захисними смуга­ми вздовж морів, річок та навколо водо­йм, крім земель, зайнятих лісами;

В) гідротехнічними, іншими водогос­подарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відве­дення для них;

Г) береговими смугами водних шляхів [2].

Для створення сприятливого режиму водних об’єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм вста­новлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами земле­устрою.

Право водокористування мож­на розглядати в широкому розумін­ні (об’єктивному значенні) як один з головних правових інститутів водного права, складову частину права природо­користування. З цієї точки зору право водокористування — це сукупність пра­вових норм, які регулюють порядок та умови раціонального й безпечного вико­ристання водних об’єктів. Право водо­користування — це також суб’єктивне право, тобто гарантована законом мож­ливість конкретних суб’єктів здійснюва­ти використання вод з метою задоволен­ня чисельних потреб. Як суб’єктивне право право водокористування включає ряд правомочностей. Як правовий інс­титут право водокористування охоплює принципи водокористування та права і обов’язки водокористувачів. У процесі фактичної реалізації суб’єктивного пра­ва виникають водні правовідносини.

Нині є необхідність у подальших дослідженнях права загального водо­користування як підінститутут права водокористування з урахуванням його похідного характеру від права природо­користування, взаємозв’язку із правом загального землекористування та особ­ливостей його реалізації. Право загаль­ного використання водних ресурсів роз­глядається як пріоритетне порівняно із правом спеціального водокористування поряд із природними правами людини на життя та здоров’я. Право загального водокористування пов’язане із правом екологічної безпеки. Система екологіч­ної безпеки має включати збалансовану сукупність державно-правових і соціаль­них противаг щодо виникнення та від­вернення різноманітних загроз:

А) природного походження, породже­них або ускладнених наслідками при­родної стихії;

Б) антропогенного (техногенного) походження як наслідок небезпечної неконтрольованої (або недостатньо контрольованої) господарської та ін­шої екологічно шкідливої і загрозливої діяльності.

Саме за підставами виникнення пра­во водокористування може бути загаль­ним та спеціальним. Загальне водоко­ристування здійснюється громадянами безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. Цільове призначення права загального водоко­ристування — це купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування спо­руд або технічних пристроїв та з кри­ниць. Загальне водокористування може бути обмежене або заборонене район­ними і міськими радами, первинними водокористувачами з метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони нав­колишнього природного середовища та з інших передбачених законодавством підстав.

Виходячи з положень природноресурсового законодавства, право загаль­ного природокористування здійснюєть­ся безоплатно. Однак ВК України не врегульовує належним чином порядку безоплатної реалізації права загального водокористування, що дає можливість у деяких випадках стягнення плати навіть при використанні права загального ко­ристування (пляжі).

На водних об’єктах, переданих в оренду, орендодавці часто вимагають плати за реалізацію громадянами права загального водокористування, напри­клад любительського рибальства. Для вирішення даних проблем необхідно затвердити Порядок передачі водних об’єктів в оренду, в якому передбачити обов’язкову умову про те, що на вод­них об’єктах, наданих в оренду, загаль­не водокористування допускається на умовах, встановлених орендодавцем у договорі оренди водного об’єкта за умо­ви їх погодження державними органами охорони навколишнього природного се­редовища та водного господарства. При цьому орендарем забезпечується віль­ний доступ громадян до водного об’єкта на безкоштовній основі. Встановлені


Умови загального водокористування до­водяться до відома населення.

Право загального водокористування громадян ґрунтується на природно-пра­вовій доктрині і регламентує права та обов’язки, межі та порядок вільного, без закріплення за конкретними суб’єктами і отримання дозволів, безоплатного, рівноправного використання вод як необхідного засобу забезпечення жит­тєдіяльності людини для задоволення пізнавальних, естетичних, освітніх, нау­кових, рекреаційних, оздоровчих, турис­тичних та інших потреб. Право загаль­ного водокористування реалізується на підставі правової норми без дотримання особливих процедур. Право загального водокористування формується під впли­вом та виступає складовою не лише природноресурсного, а, значною мірою, й екологічного права. Вплив екологічно­го права зумовлює використання його теоретичної та нормативної бази для дослідження й регламентації права за­гального водокористування як складової екологічних прав громадян. Право за­гального водокористування розглядаєть­ся у взаємозв’язку із правом загального природокористування та правом грома­дян на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище, які містять вихідні ознаки та принципи для використання окремих природних ре­сурсів [3, 76].

Можна виділити соціально-еколо­гічне значення права загального водо­користування громадян як обов’язкову умову, що забезпечує загальнодоступне використання інших природних ресурсів (земель, об’єктів природно-заповідного фонду тощо), які формують середовище життєдіяльності людини, як передумови реалізації екологічних прав, зокрема пра­ва загального природокористування та права на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище.

Землі водного фонду, зокрема земель­ні ділянки прибережних захисних смуг вздовж річок, морів і навколо водойм, які використовуються для відпочинку, або берегові смуги вздовж водних шляхів диференціюються на окремі земельні ді­лянки з відповідним правовим режимом, що зумовлює порядок реалізації на них права загального землекористування. Прибережні захисні смуги та смуги від­ведення входять до складу водоохорон­них зон, використання яких більшістю громадян здійснюється на праві загаль­ного землекористування. Використання земельних ділянок рекреаційного при­значення та природо-заповідного фонду у межах земель водного фонду на праві загального землекористування здійс­нюється з урахуванням положень, що визначають правовий режим відповід­них земель.

В юридичній науці висловлена обґрунтована позиція, що право загаль­ного землекористування на земельних ділянках водного фонду може обмежува­тись лише у випадку забезпечення охо­ронного режиму природних ресурсів чи передачі відповідних ділянок у спеціаль­не користування, несумісне із вільним перебуванням на них громадян [3, 72]. Земельні ділянки в межах земель водно­го фонду мають змішаний (подвійний) правовий режим використання та охо­рони, що характеризується порядком закріплення їх за визначеними законом суб’єктами та можливим використанням на праві загального землекористування. Останнє здійснюється з урахуванням цільового призначення земель та вихо­дячи з можливих обмежень і заборон (заповідні території, зона санітарної охорони водних об’єктів, зони рекреа­ційно-оздоровчих об’єктів), що встанов­люються на законодавчому рівні.

До істотних ознак права загального водокористування слід віднести і те, що останнє не передбачає закріплення водного об’єкта за окремими особами для його здійснення. Ця особливість зумовлює розширене трактування пра­ва водокористування взагалі. Зміст суб’єктивного права загального водоко­ристування у зв’язку з цим становлять права щодо вільного користування тими чи іншими водними об’єктами.

Загальне водокористування громадян не вимагає одержання відповідних доз­волів і здійснюється виходячи з потреб та бажання особи в порядку вільного ко­ристування водним об’єктом. Ця ознака зумовлює особливості суб’єкта права загального водокористування, його пра­воздатності та дієздатності. Для права загального водокористування характер­на загальна правоздатність, рівна для усіх громадян. У свою чергу дієздатність вказаних осіб проявляється перш за все у здатності самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки, а також у здатності нести відповідальність за порушення порядку реалізації права за­гального водокористування.

Для здійснення права загального во­докористування важливе значення має наявність гарантій реалізації права за­гального землекористування громадян. Під правовими гарантіями здійснення права загального землекористування слід розуміти систему правових засобів і способів, що забезпечують реалізацію, охорону і захист права громадян на за­доволення естетичних, рекреаційних, оздоровчих, духовних та матеріальних потреб громадян у процесі загальнодо­ступного використання водних об’єктів. Серед гарантій реалізації права загаль­ного водокористування слід виділити визнання води як важливого природ­ного ресурсу, а відтак поширення на нього права загального природокористу­вання. Гарантування права загального водокористування в контексті правових засобів означає також юридично визна­чену можливість вимагати від держави створення системи позитивного право­вого регулювання відносин загального водокористування.

Ключові слова: природні ресурси, загальне водокористування, землі водно­го фонду, водні об’єкти, водні ресурси, природно-правова доктрина, матеріальні потреби, землекористування.

Використання водних ресурсів і реалізація права загального водоко­ристування є неможливими відособ­лено від земель водного фонду. Деякі науковці, зокрема І. О. Костяшкін, М. І. Краснов, В. В. Петров, дослід­жуючи питання правового регулю­вання використання земель водного фонду, відмічають, що їх правовий режим тісно пов’язаний із видом во­докористування. Що ж до регламен­тації права водокористування, то тут, з одного боку, громадяни мають право загального водокористування, а з іншого — для здійснення даного права вони реалізовують право за­гального землекористування. Тому актуальним є вирішення практичних проблем реалізації права загального водокористування на землях водного фонду з урахуванням наукових до­сліджень у даній сфері та пропозицій щодо удосконалення відповідної нор­мативної бази.

The use of the water resources and exercising the fight of universal use of the water resources are inseparable from the use of the land constituting the part of water resources. Some scholars, such as I. Kostyashkin, M Krasnov and V. Petrov in the course of researching legal regulation of using the land attached to water, resources came to the conclu­sion that legal regulation depends on the way the resources are used. As for the legal regulation of the use of water resources, the citizens are entitled to the right to use water resources and conse­quently to the right to use the attached land resources. Therefore the results of the academic research and the practi­cal recommendations in this sphere are equally important.

Література

1. Костяшкін І. О. Право загального землекористування громадян: Дис. ... канд. юрид. наук. — К., 2005. — 163 с.

2. Земельний кодекс України: Прийня­тий Верховною Радою України 25 жовтня 2001 р. / / Відомості Верховної Ради Ук­раїни. — 2002. — № 3—4. — Ст. 27.

3. Краснов Н. И. О понятии рациональ­ного использования и охраны земли / / Государство и право — 1999. — № 10. — С. 38-44.


ЮРИДИЧНИЙ ВІСНИК, 2009/3 шшжшшшжшшшжшшшжшшшжшжжшжшж