joomla
ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ ПІДГОТОВЧОЇ ЧАСТИНИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ
Юридичний вісник


УДК 347.93:347.275

Ю. Александрова,

Аспірантка економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

Однією з основних стадій цивільно­го процесу, у якій суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав, — є судовий розгляд. Процесуальна діяль­ність суду на стадії судового розгляду справ спрямована на справедливий, не - упереджений та своєчасний розгляд ци­вільних справ з метою захисту поруше­них, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб. Саме на цій стадії цивільного процесу в найбіль­шій мірі проявляються принципи цивіль­ного судочинства, зокрема: змагальнос­ті сторін, диспозитивності цивільного судочинства, гласності судового розгля­ду, рівності усіх учасників процесу пе­ред законом і судом, усності та безпо­середності судового розгляду тощо, що гарантують для суду можливість вста­новлення фактичних обставин, що ма­ють значення для справи, дійсних прав і обов’язків сторін, істини у справі та ухвалення правосудного рішення.

У доктрині цивільного процесуаль­ного права судовий розгляд поділяють на відповідні частини, кожна з яких ха­рактеризується характерними лише для неї завданнями та змістом. Судовий розгляд справ про позбавлення бать­ківських прав складається з наступних частин: 1) підготовчої частини; 2) роз­гляду справи по суті; 3) судових деба­тів; 4) ухвалення і оголошення судового рішення.

Теоретичним питанням змісту та завдань підготовчої частини судового розгляду справ про позбавлення бать­ківських прав у літературі приділено недостатньо уваги. Висвітлення зазна­чених питань здійснюється зазвичай у загальних аспектах на сторінках під­ручників з сімейного та цивільного про­цесуального права. Серед фахівців, які досліджували процесуальний порядок розгляду справ про позбавлення бать­ківських прав, необхідно відзначити О. С. Батову, М. А. Вікут, Л. А. Кондратьєву, Г. Я. Тріпульського, Є. І. Фурсу, С. Я. Фурсу та інших вчених.

У рамках даної статті особливий ін­терес представляє аналіз питань щодо переліку та змісту процесуальних дій, які в сукупності складають підготовчу частину, та процесуальний порядок їх здійснення на стадії судового розгля­ду справ про позбавлення батьківських прав.

Основним завданням підготовчої час­тини судового розгляду справ про по­збавлення батьківських прав є перевірка наявності умов, необхідних для розгляду і вирішення зазначеної категорії справ. Перелік процесуальних дій, які в сукуп­ності складають підготовчу частину, та процесуальний порядок їх здійснення регламентований ст. ст. 163-172 ЦПК України.

У призначений для розгляду справи про позбавлення батьківських прав час головуючий, відповідно до ст. 163 ЦПК України, відкриває судове засідання і оголошує справу, яка розглядатиметься. Після чого секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних осіб з’явився в судове засідання, чи вруче­но судові повістки та повідомлення тим, хто не з’явився, та повідомляє причи­ни їх неявки, якщо вони відомі. Суд, у свою чергу, встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повнова­ження представника. У разі, якщо при розгляді справ про позбавлення бать­ківських прав приймає участь перекладач, головуючий, відповідно до ст. 164 ЦПК України, роз’яснює йому права та обов’язки і попереджає про криміналь­ну відповідальність згідно зі ст. ст. 384, 385 КК України. Після чого, згідно зі ст. 165 ЦПК України, із зали судового засідання видаляються свідки у відведе­ні для цього приміщення та оголошуєть­ся склад суду (ст. 166 ЦПК України), а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідан­ня і роз’яснюється особам, які беруть участь у справі, право згідно зі ст. ст. 20-25 ЦПК України заявляти відводи, що є гарантією об’єктивного розгляду справи. Справи про позбавлення бать­ківських прав, відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, розглядаються одноосо­бово суддею, який є головуючим і діє від імені суду.

Наступною процесуальною дією голо­вуючого у підготовчій частині судового розгляду є обов’язок щодо роз’яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов’язків, основні з яких закрі­плені у ст. ст. 27, 31 ЦПК України та вирішення можливих заяв та клопотань від осіб, які беруть участь у справі, шля­хом постановлення відповідної ухвали. Після чого судом вирішується питання щодо можливості розгляду справи про позбавлення батьківських прав при на­явному складі учасників.

Відповідно до абз. 2 п. 20 постано­ви Пленуму Верховного Суду Украї­ни «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при роз­гляді справ у суді першої інстанції» від

12 червня 2009 року явка до суду є пра­вом, а не обов’язком сторони у справі [1]. У зв’язку з чим виникає питання щодо можливої відсутності у судовому засіданні неповнолітньої особи відносно матері, батька якої вирішується питан­ня про позбавлення батьківських прав. Вважаємо, що з урахуванням приписів ст. 171 СК України така відсутність є недопустимою. У кожному конкретному випадку неявки неповнолітньої особи у судове засідання суд повинен вирішу­вати питання щодо відкладення розгля­ду у справі відповідно до ст. 169 ЦПК України.

Чинне процесуальне законодавство не містить будь-яких спеціальних при­писів щодо обов’язкової особистої учас­ті відповідача у розгляді справ про по­збавлення батьківських прав.

Г. Я. Тріпульський, відзначаючи важ­ливість для належного встановлення об­ставин справи про позбавлення батьків­ських прав присутності обох сторін для дачі пояснень, зазначає, що у разі не­явки відповідача, повідомленого належ­ним чином про час і місце судового роз­гляду, якщо буде встановлено, що така неявка викликана байдужістю відпові­дача до дитини, суд повинен вирішити справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та винести рішення [2].

Разом з тим у правовій доктрині звертається увага на спрощений підхід судів до розгляду справ зазначеної ка­тегорії. Зокрема, відзначається, що біль­шість справ цієї категорії розглядається без участі відповідача, без належного його повідомлення про час і місце роз­гляду справи, за відсутності відомостей про час і місце розгляду справи [3].

Проведений аналіз судових рішень, зокрема, Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеській області за 2009-2011 рр. засвідчив, що за зазначений період із 51 проаналізованих — 25 справ про по­збавлення батьківських прав розглянуто у порядку заочного провадження [4]. За результатами розгляду справ в усіх без виключення випадках вимоги позивача задоволені у повному обсязі. При цьому умовою заочного розгляду справ слугу­вала, як правило, неявка, іноді повтор­на неявка відповідача, сповіщеного про розгляд справи шляхом розміщення ого­лошення в газеті «Чорноморські нови­ни» та відсутність повідомлення з боку відповідача про причини такої неявки. Умовою ж ухвалення заочного рішен­ня Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області у справі № 2-4920/09 від 2 грудня 2009 року, відповідно до якого позов ОСОБА_1 до оСоБА_2 про позбавлення батьківських прав задово­лено повністю, стала неявка у судове засідання відповідача, повідомленого на­лежним чином, який відбував покаран­ня у Слов’яносербській виправній коло­нії № 60 Луганської області за вироком Ізмаїльського міського суду Одеської об­ласті від 26.05.2003 року [5].

Проаналізована практика вирішення судами справ про позбавлення батьків­ських прав за відсутності відповідача ви­кликає низку справедливих заперечень і ще раз підтверджує занадто спрощений підхід суду до розгляду названої катего­рії справ. Перш за все потребують за­уважень умови, якими суд, як правило, оперує, обґрунтовуючи можливість роз­гляду справ про позбавлення батьків­ських прав за відсутності відповідача.

На законодавчому рівні умови прове­дення заочного розгляду справи закрі­плені у ч. 1, 2 ст. 224 ЦПК України, аналіз положень якої дає змогу дійти висновку, що такими умовами є: 1) не­явка відповідача в судове засідання;

2) належне повідомлення відповідача;

3) відсутність поважних причин неяв­ки; 4) відсутність прохання відповідача про розгляд справи за його відсутності; 5) згода позивача. Вирішуючи питання про можливість розгляду справ про по­збавлення батьківських прав за відсут­ності відповідача слід звернути увагу на питання неявки відповідача та належно­го його повідомлення.

Серед різноманіття можливих при­чин неявки відповідача у справах про позбавлення батьківських прав неабия­кий інтерес викликає та обставина, коли відповідач не з’явився до суду, оскіль­ки взагалі не знав про пред’явлений до нього позов. Ч. 9 ст. 74 ЦПК України передбачає, що відповідач, зареєстро­ване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи яко­го невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення відповідач вважається по­відомленим про час і місце розгляду справи. У науці цивільного процесуаль­ного права назване правило пов’язують з процесуальною фікцією, адже в цьо­му випадку і суд, і позивач розуміють, що відповідач дійсно може не знати про пред’явлений позов, але законодавець у такому випадку свідомо допускає мож­ливість розгляду справи у відсутності відповідача [6].

Пленум Верховного Суду України у постанові «Про застосування норм ци­вільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої ін­станції» звертає увагу на те, що пові­домлення про виклик відповідача через оголошення в пресі не буде належним, зокрема, при неявці відповідача в су­дове засідання, коли відоме його місце проживання.

У зв’язку з чим аргументованою ви­дається точку зору Д. Д. Луспеника, який вказує на недопустимість зловжи­вання нормою ч. 9 ст. 74 ЦПК Украї­ни і вважає, що оголошення в пресі не можна давати, коли, наприклад, відпові­дач злісно не з’являється до суду чи не отримує судову повістку або коли він деякий час відсутній за місцем прожи­вання, а лише в тому випадку, коли він знявся з реєстраційного обліку за міс­цем проживання, є рішення суду про визнання його таким, що втратив право користування житлом за певною адре­сою [7].

При запровадженні інституту заочно­го розгляду справи законодавець ставив за мету попередження тяганини при роз­гляді справ і зловживання з боку відпо­відача. При практичній реалізації норм про заочний розгляд справи нерідко від­бувається зловживання з боку суду, що знаходять свій вияв у формальному під­ході до вирішення питань щодо неявки відповідача у судове засідання та належ­ного його повідомлення. Так як на сьо­годні інститут заочного розгляду справи набув широкого вжитку у практиці, в тому числі і при розгляді справ про по­збавлення батьківських прав, повна від­мова від нього не є доцільною.

Однак, варто пам’ятати, що позбав­лення батьківських прав є крайнім захо­дом впливу на батьків, які не виконують свої батьківські обов’язки, і у винятко­вих випадках суд може відмовити у за­доволенні позову про позбавлення бать­ківських прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до ви­ховання дитини. У випадку ж заочного розгляду справи суд ухвалює заочне рі­шення на підставі наявних у справі до­казів, які, як правило, надані лише по­зивачем, а це, в свою чергу, не надає можливості для суду справедливо, не - упереджено, повно і всебічно з’ясувати обставини справи та дослідити докази. Вважаємо, що у кожному конкретно­му випадку при вирішенні можливос­ті заочного розгляду названої категорії справ суд повинен підходити надзвичай­но обережно та виважено, враховуючи інтереси дитини та визнаючи пріоритет­ним право кожної дитини на проживан­ня в сім’ї та на піклування батьків.

Відповідно, у разі, коли суду відоме зареєстроване місце проживання (пе­ребування), місцезнаходження чи міс­це роботи відповідача у справах про позбавлення батьківських прав, він не може давати оголошення у пресі про ви­клик відповідача у судове засідання на підставі того, що відповідач злісно ухи­ляється від явки до суду і, в подальшо­му, з урахуванням неявки такого відпо­відача не повинен вирішувати справу у порядку заочного провадження. Явку відповідача у справах про позбавлен­ня батьківських прав, коли є достатні дані щодо його зареєстрованого місця проживання (перебування), місцезна­ходження чи місця роботи, пропонує­мо визнати обов’язковою. У кожному випадку такої неявки суду доцільно ви­рішувати питання про відкладення роз­гляду справи відповідно до ст. 169 ЦПК України, з подальшим застосуванням заходів процесуального примусу, зокре­ма, приводу. У даному контексті викли­кає неабиякий подив висловлена у лі­тературі точка зору, що «...відкладення судового розгляду через неявку відпо­відача (відповідачів) у судове засідання в більшості випадків є невиправданим, оскільки істотних доказів у заперечення позовних вимог позивача, які б вплину­ли на зміст рішення суду, він може і не мати, і це лише створює перепони для своєчасного розгляду справи протягом розумного строку.» [8]. Таке тверджен­ня не є обґрунтованим та не відповідає основним засадам здійснення цивільно­го судочинства.

У контексті досліджуваних питань потребує з’ясування і можливість роз­гляду судом справи за відсутності ор­гану опіки і піклування та прокурора. Згідно з ч. 3 ст. 45 ЦПК України ор­гани місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі або взяти участь у справі за своєю іні­ціативою для подання висновків на ви­конання своїх повноважень. Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України участь ор­гану опіки та піклування при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьків­ських прав є обов’язковою. Частина 5 зазначеної статті закріплює правило, згідно з яким орган опіки та піклуван­ня подає до суду письмовий висновок щодо розв’язання спору. Безпосереднє ведення справ та координація діяльнос­ті стосовно захисту прав дітей, зокрема, дітей-сиріт та дітей, позбавлених бать­ківського піклування, покладаються на служби у справах дітей [9].

Незважаючи на наявність законодав­чих приписів щодо обов’язкової участі у справах про позбавлення батьківських прав органів опіки та піклування, у су­довій практиці є непоодинокими випадки розгляду і вирішення названої категорії справ за відсутності даного органу.

Так, згідно з рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2010 року у спра­ві № 2-3980/10 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА 2 про позбавлення батьківських прав відмовлено у зв’язку з досягненням позивачем вісімнадця­тирічного віку та, відповідно, втратою статусу дитини [10]. Із матеріалів спра­ви вбачається, що представник служби у справах дітей у судове засідання не з’явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, що, як вбачається, не відповідає основним засадам цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своє­часного розгляду і вирішення цивільних справ.

Аналіз судової практики засвідчив непоодинокі випадки залучення суда­ми до розгляду справ про позбавлен­ня батьківських прав прокурора, участь якого визначається як обов’язкова.

Так, Артемівський міськрайонний суд Донецької області, за участю про­курора Підлуцького А. М., представ­ника органу опіки та піклування Артемівської міської ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивіль­ну справу № 2-7929/2009 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлен­ня батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ухвалив рішен­ня від 2 грудня 2009 року про задово­лення позовних вимог у повному обся­зі [11]. Із матеріалів справи вбачається, що при ухваленні рішення судом було прийнято до уваги, зокрема, висновок прокурора, який вважав за доцільне по­збавити ОСОБА_2 батьківських прав, та висновок органу опіки та піклування щодо доцільності такого позбавлення. Відповідно, практику щодо залучення до участі прокурора при розгляді і ви­рішенні справ про позбавлення батьків­ських прав для подання висновку вва­жаємо правильною.

У зв’язку необхідністю обов’язкової участі органу опіки та піклування, про­курора при розгляді справ про позбав­лення батьківських прав у разі їх неявки у судове засідання вважаємо доцільним вирішення судом питання щодо відкла­дення розгляду справи відповідно до ст. 191 ЦПК України.

Отже, порядок здійснення процесу­альних дій на стадії судового розгля­ду справ про позбавлення батьківських прав у підготовчій частині чітко визначе­ний нормами цивільного процесуально­го законодавства. За результатами ана­лізу змісту окремих процесуальних дій виявлено спрощений підхід судів до роз­гляду справ зазначеної категорії справ. Запропоновано визнати обов’язковою під час судового розгляду справ про по­збавлення батьківських прав явку непо­внолітньої особи — позивача у справі, органу опіки та піклування, прокуро­ра, а також відповідача, коли є достат­ні дані щодо його зареєстрованого місця проживання (перебування), місцезнахо­дження чи місця роботи. Названі запро­вадження, як вбачається, сприятимуть удосконаленню правозастосовної прак­тики при вирішенні зазначеної категорії справ та слугуватимуть додатковою га­рантією ухвалення правосудного рішен­ня у справі.

Ключові слова: позбавлення бать­ківських прав, судовий розгляд справ про позбавлення батьківських прав, підготовча частина судового розгляду, завдання підготовчої частини судового розгляду справ, заочний розгляд справ про позбавлення батьківських прав.

У статті визначаються завдан­ня підготовчої частини судового роз­гляду справ про позбавлення бать­ківських прав, перелік процесуальних дій, які у сукупності складають під­готовчу частину судового розгляду зазначеної категорії справ, та аналі­зується їх зміст.

В статье определяются задачи подготовительной части судебного рассмотрения дел о лишении роди­тельских прав, перечень процессуаль­ных действий, которые в совокупнос­ти составляют подготовительную часть судебного рассмотрения ука­занной категории дел, и анализиру­ется их содержание.

In this article the problems of a pre­paratory part of judicial review of af­fairs about deprivation of the paren­tal rights are defined. Also the list of procedural actions which are in total make a preparatory part of judicial re­view of the specified category of af­fairs and their maintenance are ana­lyzed.

Література

1. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгля­ді справ у суді першої інстанції : поста­нова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня року 2009 № 2 [Електрон­ний ресурс]. — Режим доступу: http:/ / zakon1.rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=v0002700-09.

2. Тріпульський Г. Я. Процесуальні осо­бливості розгляду справ про позбавлення батьківських прав / Г. Я. Тріпульський // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць / за ред. С. В. Ківалова. — О. : Фе­нікс, 2007. — Вип. 32. — С. 136.

3. Олійник А. С. Узагальнення практики розгляду судами цивільних справ про уси­новлення дітей, позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та піклування над дітьми / А. С. Олійник // Судова апе­ляція. — 2009. — № 2. — С. 133.

4. Єдиний державний реєстр судових рі­шень [Електронний ресурс]. — Режим до­ступу : Http://reyestr. court. gov. ua/

5. Архів Ізмаїльського міськрайон - ного суду Одеської області / / справа № 2-4920/09.

6. Навроцька Ю. В. Заочний розгляд справи в цивільному процесі України : моно­графія / Ю. В. Навроцька. — К. : Юрінком Інтер, 2009. — С. 47.

7. Луспеник Д. Д. Розгляд цивільних справ судом першої інстанції / Д. Д. Лус­пеник. — Харків : Харків юридичний, 2006. — С. 260-261.

8. Олійник Н. В. Окремі питання заочно­го розгляду цивільних справ / Н. В. Олій­ник, В. Я. Киян / / Вісник Запорізького національного університету. — 2010. — № 4. — С. 66.

9. Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини : постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 / / Офіційний вісник України. — 2008. — № 76. — Ст. 2561.

10. Архів Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим / / справа № 2-3980/10.

11. Архів Артемівського міськрайон - ного суду Донецької області / / справа № 2-7929/2009.