joomla
ПЕДАГОГІЧНІ ФОРМИ ТА МЕТОДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Юридичний вісник Причорномор’я

ВАЙДА Тарас Степанович

Кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри тактико - спеціальної підготовки Херсонського юридичного інституту ХНУВС

Статтю присвячено проблемам профорієнтаційної роботи серед шкільної молоді щодо майбутнього навчання у вищих навчальних закладах системи МВС України.

Ключові слова: профорієнтаційна робота, старшокласники, пра­воохоронна діяльність, професіональний добір кадрів, охорона гро­мадського порядку, боротьба зі злочинністю.

Статья посвящена проблемам профориентационной работы среди школьной молодежи в связи с будущей учебой в высших учебных за­ведениях системы МВД Украины.

Ключевые слова: профориентационная работа, старшеклассни­ки, правоохранительная деятельность, профессиональный подбор кадров, охрана общественного порядка, борьба с преступностью.



Постановка проблеми та її зв’язок із провідними науковими та практични­ми завданнями. Актуаль­ність правильного вирі­шення проблем професій­ної орієнтації для сучасної молоді (в першу чергу ви­пускників загальноосвіт­ніх шкіл, вищих навчаль­них закладів І-ІІ рівнів акредитації чи робітничої молоді), а відтак й для сус­пільства в цілому очевид­на. Особливоважливепрактичне значення має пра­вильний професійний до­бір кадрів для підрозділів МВС України, до яких (кан­дидатів на службу) вста­новлено підвищені вимоги у зв’язку із складністю ви­конуваних функцій з охо­рони громадського поряд­ку та боротьби із злочин­ністю в умовах екстремальних ситуацій, обмеженого часу, застосування зброї та сили. В умовах рефор­мування відомчої освіти на шляху до євроінтеграції зросла й конкуренція серед відомчих ВНЗ, що ставить підвищені вимоги до кандидатів на службу в ОВС.

Аналіз останніх дослі­джень і публікацій з цієї проблематики. Професій­на орієнтація учнів загаль­ноосвітніх навчальних за­кладів розглядується нами як необхідний компонент національного виховання молоді, підготовки її до са­мостійного трудового жит­тя, зокрема до служби в ОВС чи інших збройних формуваннях України. За­значені методологічні заса­ди відображено в багатьох нормативних документах в галузі освіти і науки, де значна увага приділяється трудовому вихованню уч­нів та професійній орієн­тації молоді, її військово - патріотичному вихован­ню - Конституції України, Законах України “Про ос­віту”, “Про вищу освіту”, “Про міліцію” (ст. 17), Кон­цепціях: національного ви­ховання, виховання дітей та молоді у національній системі освіти, позашкіль­ної освіти та виховання, Програмі реалізації єдиної системи професійної орієн­тації населення до служби в органах та підрозділах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України “Про затверджен­ня єдиної системи профе­сійної орієнтації населен­ня до служби в органах і підрозділах внутрішніх справ України” від 19.07. 2007 №709 та ін. Тому се­ред провідних завдань ба­гатьох суб’єктів освіти є за­доволення потреб особис­тості у професійному само­визначенні.

Цілі та завдання стат­ті. Ми зробили спробу до­слідити у цій статті шля­хи та засоби визначення правильного професійного добору кадрів для підроз­ділів МВС України у плані того, що до кандидатів на службу встановлено підви­щені вимоги через склад­ністю виконуваних функ­цій з охорони громадсько­го порядку та боротьби із злочинністю.

Виклад основного ма­теріалу. Своєчасно нада­ти допомогу потенційним кандидатам на навчання до ВНЗ МВС України (див. мал. 1) чи на службу в ОВС у знаходженні правильно­го застосування своїх сил і здібностей, зорієнтувати їх на службу у правоохорон­них органах - означає за­безпечити потребу відомс­тва у майбутніх кваліфіко­ваних фахівцях, завчасно спланувати, організувати і здійснити роботу щодо їх професійної підготовки до служби, що є першочер­говим завданням загаль­нодержавної важливості. Від його вирішення зале­жить ефективність розвит­ку майбутньої України.

Для реалізації цього зав­дання необхідно перш за все глибоко розробити та впровадити систему управ­ління процесом професій­ної орієнтації учнівської, робітничої та студентської молоді, знизити роль сти­хійного фактору у виборі кандидатами на службу в ОВС професії правоохо­ронця.

Професійна орієнтація учнів загально освітніх навчальних закладів розгля­дується нами як необхід­ний компонент національ­ного виховання молоді, під­готовки її до самостійного трудового життя, зокрема до служби в ОВС чи інших збройних формуваннях України. Зазначені методоло­гічні засади відображено в багатьох нормативних до­кументах в галузі освіти і науки, де значна увага при­діляється трудовому вихо­ванню учнів та професій­ній орієнтації молоді, її військово-патріотичному вихованню - Конституції України, Законах Украї­ни “Про освіту”, “Про ви­щу освіту”, “Про міліцію” (ст. 17), Концепціях - на­ціонального виховання, ви­ховання дітей та молоді у національній системі ос­віти, позашкільної осві­ти та виховання, Програ­мі реалізації єдиної сис­теми професійної орієнта­ції населення до служби в органах та підрозділах внутрішніх справ Украї­ни, затвердженої нака­зом МВС України “Про за­твердження єдиної систе­ми професійної орієнтації населення до служби в ор­ганах і підрозділах внут­рішніх справ України” від 19.07.2007 №709 та ін. Тому серед провідних за­вдань багатьох суб’єктів освіти є задоволення пот­реб особистості у професій­ному самовизначенні.

Над вирішенням теоре­тичних і прикладних аспек­тах цієї проблеми зосере­джувалась увага багатьох наукових колективів, ві­домих вчених і практич­них співробітників (М. І. Ільюк, АЄ. Голомшток, В. П. Виш- невський, Є. М.Павлютенков, К. К.Платонов, В. Д. Си­моненко, Н. Ф.Соловйов, Б. А.Федоршин, Н. А.Шев - ченко та ін.).

Ми вважаємо, що вибір професії правоохоронця старшим школярем, його професійне самовизначен­ня не може бути процесом стихійним, залежним від випадкових чинників. Цей процес необхідно підготува­ти і будувати батькам, вчи­телям та співробітникам ВНЗ МВС, підрозділів кад­рового забезпечення ОВС таким чином, щоб його (кандидата на службу в ОВС з різних категорій на­селення) рішення повною мірою співпадало як із мож­ливостями особи, так і з пот­ребами суспільства (пра­воохоронного відомства).

Можливості особи щодо вибору професії не можна зводити лише до її профе­сійних інтересів (під можли­востями слід розуміти всю психологічну структуру осо­бистості). І якщо професій­ні інтереси та наміри від­повідають психологічній структурі кандидата на службу в ОВС, то опора на них при вирішенні питан­ня про вибір професії пра­воохоронця цілком виправ­дана. У випадку ж розбіж­ностей між ними виникає завдання щодо переформо­вування інтересів, переорі­єнтації школярів на іншу професію. В цілому можли­вості людини у виборі про­фесії, оволодінні нею та адап­тації до неї достатньо ши­рокі.

Виходячи з положення, що майбутнього міліціоне­ра потрібно готувати зі шкіль­ної лави, значну роль у під­готовці молодої людини до оволодіння професіями по­винна відігравати загаль­ноосвітня та вища школа. Ось чому такою важливою є профорієнтаційна робо­та в ЗОШ, яка є складовою частиною всього навчаль­но-виховного процесу в цих навчальних закладах.

Аналіз досліджень окре­мих вчених показує, що у багатьох молодих людей до­мінує орієнтація на про­фесії, що вимагають вищої освіти [1, с. 4]. Разом з тим ВНЗ України не можуть прийняти для подальшого навчання всіх випускників ЗОШ, що створює невід­повідність життєвих планів молоді і потреб суспільства у кадрах визначеної ква­ліфікації. Це призводить до ряду серйозних економіч­них та соціальних наслід­ків, зокрема до диспропорції у розподілі при використан­ні потенціалу робочої сили, до дефіциту працівників з одних спеціальностей та надлишку з інших.

Невдоволеність набутою професією є однією із умов низької продуктивності пра­ці людини, породжує плин­ність або відтік кадрів, мо­же стати причиною анти суспільних явищ, усклад­нює процес професійної і соціальної адаптації мо­лоді, утруднює формуван­ня в особистості ціннісних орієнтирів у дотриманні норм свого колективу.

Крімцього, окреміпрофесії, зокрема правоохоронця, ставлять підвищені вимо­ги до фізичних та мораль­них якостей особистості. Тому усвідомлений виб­ір старшокласниками про­фесії міліціонера є одним із тих фільтрів, який на даному етапі професійно­го добору відсіює осіб, що будуть в майбутньому ба­ластом для озброєного дер­жавного органу виконавчої влади, який захищає жит­тя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, при­родне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Разом з тим, як показу­ють наші спостереження, стан здоров’я сучасної мо­лоді з різних причин не є за­довільним (основні причи­ни - зниження народжува­ності, погіршення здоров’я внаслідок незадовільних екологічних умов, знижен­ня рухливості та актив­ності молоді внаслідок “на­ступу” благ цивілізації, ріст захворюваності тощо), що утруднює якісний від­бір до відомчих ВНЗ МВС України.

Єдина система професій­ної орієнтації молоді до служби в органах внутріш­ніх справ України (далі - система профорієнтації в ОВС) - це комплексна нау­ково обґрунтована система форм, методів та способів впливу на особу з метою формування професійного самовизначення на основі її професійно-важливих особистісних характеристик та нагальних потреб кадро­вого забезпечення органів і підрозділів внутрішніх справ у фахівцях за основ­ними видами професійної діяльності [2].

У педагогічній і психо­логічній літературі суть професійної орієнтації як системи зводиться до ком­плексу дій різних соціаль­них інститутів на особу учня (студента, військово­службовця строкової служ­би Збройних сил України) з метою надання йому допо­моги у виборі професії, що відповідає його індивіду­альним особливостям (здіб­ностям, стану здоров’я і т. п.) та потребам економіки чи суспільства. Цей вплив розглядається як комплек­сне, узагальнююче понят­тя, обсяг і зміст якого роз­кривається через ряд кон­кретних понять, що фіксу­ють чотири істотні етапи і форми роботи профорієн­тації на практиці: профін - формація, профконсультація, початковий профвід­бір і профадаптація (див. мал. 2). Ці елементи тісно пов’язані між собою, і на практиці профінформаційної роботи в ЗОШ не завж­ди можна встановити чіткі межі, що відділяють один елемент від іншого. Про­те вони характеризуються і відносною самостійністю, оскільки кожний має свій специфічний зміст, завдан­ня та методи.

Основними напрямками профорієнтаційної роботи є:

1)профорієнтаційний урок;

2) професіографічні дослід­ження (самостійне вив­чення учнями конкретної (правоохоронної) професій­ної діяльності в різних її аспектах з метою складан­ня характеристики певно­го виду праці); 3) професіографічні зустрічі; 4) професіографічні екскурсії (не тільки спостереження за несенням служби співро­бітниками ОВС, а й вив­чення суті діяльності тієї чи іншої міліцейської спе­ціальності); 5) залучення учнів до різних видів нав­чальної праці з метою кра­щого розпізнання своїх можливостей, самопізнан­ня та самовиховання (робо­та гуртків, спортивні сек­ції чи профільні школи, станції юних техніків, на­туралістів тощо); 6) форму­вання інтересів і нахилів учнів; 7) розвиток здібнос­тей кандидатів на навчан­ня до ВНЗ МВС України; 8) залучення учнів до різ­них видів трудової діяль­ності (охорона громадсько­го порядку під час прове­дення шкільних заходів, міських свят та ін.); 9) ін­дивідуальні профорієнта­ційні консультації; 10) бесі­ди, спостереження, анке­тування, вивчення нахилів та інтересів випускників;

11) робота з батьками.

Основним засобом форму­вання особистості є діяль­ність. Але у процесі будь-якої діяльності можуть форму­ватися як позитивні, так і негативні властивості осо­бистості. Тому завданням співробітників відділу кад­рового забезпечення відом­чого ВНЗ та вчителів ЗОШ є організація відповідних ви­дів діяльності так, щоб про­цес впливу на особистість школяра був цілеспрямова­ним. Це досягається за допо­могою певних форм і мето­дів роботи профорієнтації.

image027А. Є. Голомшток групує форми і методи за структур­ними компонентами проф­орієнтації:

1. Форми і методи оз - найомлювальної роботи: а) повідомлення на уроці ві­домостей професійного ха­рактеру; б) виконання зав­дань чи лабораторно-прак­тичної роботи на уроці; в) групові бесіди; г) зустрічі з фахівцями правоохорон­них органів; д) екскурсії у підрозділи ОВС, їх науково-дослідні центри чи кримі­налістичні лабораторії, у відомчі навчальні закла­ди та на інші об’єкти УМВС в регіоні; е) організація та оформлення в школах нав­чально-методичних мате­ріалів з профорієнтації.

2. Методи організації ці­леспрямованої діяльності учнів щодо підготовки їх до свідомого вибору професії:

А) індивідуальні завдання;

Б) конкурси на звання “Кра­щий за професією”; в) рефе­рати про професії; г) зав­дання, що передбачають оз­найомлення з професією.

3. Методи вивчення ін­дивідуальних особливостей учнів: а) педагогічні спосте­реження, б) індивідуальні бесіди, в) вивчення резуль­татів діяльності учнів (анке­ти, тести, експеримент) [3, с. 92].

Вчені (Н. П.Семикін, П. Н.Андріанов, В. М.Казакевич, І. І.Бака та ін.) ре­комендують такі форми, методи і методичні при­йоми педагогічної діяль­ності в сфері профорієнта­ції: 1) включення професій­ної інформації та елементів діяльності (правоохорон­ної - Т. В.) у матеріал нав­чальних занять та вихов­ної роботи. Це можуть бути фахові ілюстрації і прак­тичні приклади, завдання та вправи з практичним змістом, навчально-прак­тичні та лабораторно-прак­тичні роботи, близькі за характером до службово-прикладних, контрастні вставки елементів профорієнтацій у навчальний матеріал; 2) ознайомлення учнів з умовами служби в підрозділах ОВС, з можли­востями застосувати свої знання і уміння у певних напрямах трудової діяль­ності в умовах загальноос­вітньої школи чи навчаль­но-виробничого комбінату (використання обладнан­ня, документації і наочних посібників кабінетів та нав­чальних майстерень; прове­дення практичних занять; викладення теоретичних відомостей з окремих роз­ділів; організація і прове­дення екскурсій фахівцями підрозділів ОВС; цикл тема­тичних лекцій про військо­ву службу (службу в ОВС);

3) виконання нескладних службових завдань-замовлень (рознести листівки громадянам за адресами їх місця проживання разом із дільничними інспектора­ми міліції, допомога в охо­роні громадського порядку на освітніх об’єктах під час проведення виховних чи спортивних заходів); 4) в умовах підрозділів ОВС (проведення окремих занять з основ правознавс­тва в умовах райвідділу міліції; участь в роботі нау­ково-дослідних криміналіс­тичних лабораторій, бюро, відділів і т. п.; організація факультативних курсів на базі місцевого райвідділу міліції; включення учнів в організаційні і громадсь­кі заходи, які супроводжу­ють підрозділи ОВС); 5) у позакласній і позашкіль­ній роботі (рекламні кіно-хвилинки про відомчі нав­чальні заклади; підготовка і читання доповідей з тема­тики профорієнтації, під­готовка рефератів про про­фесії і спеціальності пра­воохоронної галузі, гурт­кова робота, до проведення якої залучаються фахів - ці-практичних підрозділів ОВС); 6) формування і ак­тивізація пізнавального ін­тересу школярів до служ­би в ОВС (бесіди з учнями про вибір професій, скла­дання карт інтересів учнів, організація і оформлення кабінетів профорієнтації, кутків випускника, стендів з окремих професій і т. д.) [4, с. 100].

Форми роботи часто класифікують залежно від кількості вихованців. Роз­різняють фронтальну або масову, групову або гуртко­ву та індивідуальну форми роботи. Така класифікація дає можливість враховува­ти ступінь або рівень узгод­женості життєвих планів і професійних намірів шко­лярів з потребами економі­ки і залежно від цього виз­начати шляхи виховної ро­боти з ними. В позакласній роботі, наприклад, можна виділити такі форми: а) ма­сові, які включають фа­культативні заняття з про­форієнтації, конференції і диспути, шкільні збори, екскурсії; б) групові бесі­ди, заняття у факультатив­них групах або гуртках за інтересами; в) індивідуаль­на робота із випускниками в класах.

Масові форми виховної роботи спрямовані на те, щоб сформувати у юнаків і дівчат позитивне ставлення до праці (служби в ОВС), гли­боке розуміння свого грома­дянського обов’язку, активі­зувати самопізнання і само­розвиток у зв’язку з вибором професійного шляху. Широ­ке обговорення проблем виб­ору професії в школі розши­рює кругозір старшокласни­ків про світ праці, про тен­денції сучасної економіки, про основні завдання міліції в сучасних умовах та про­фесійні вимоги до правоохо­ронця, перспективи розвит­ку міліцейської професії.

Наприклад, за пропо­зицією Є. М. Павлютенкова [1] у випускному класі може бути проведена гра “Острів”. Школярам пові­домляється така інструк­ція: “Уявіть собі, що весь ваш клас, подібно Робінзону Крузо, опинився на безлюдному острові. Щоб налагодити нормальний спосіб життя, вам необхід­но їсти і пити, побудува­ти житло, займатися сіль­ськогосподарськими ро­ботами, будувати заводи і фабрики, конструювати верстати і механізми, охо­роняти громадський поря­док, розвивати мистецтво і т. д. Для цього кожному з вас необхідно зайнятися конкретним видом діяль­ності. Просимо висловити свої міркування щодо то­го, хто з вашого класу, чо­му і яким видом діяльності зайнявся б”?

При цьому можна по­рекомендувати понад 100 професії і спеціальностей. Обговорення результатів дослідження на зборах (за­сіданні гуртка) або в ін­дивідуальних бесідах по­роджує у школярів бороть­бу мотивів, боротьбу по­чуттів між їх обов’язком і бажанням, можливостями та прагненнями.

З цією категорією учнів вчителі можуть працюва­ти над складанням слов­ника професій. В такому словнику до кінця четвер­того класу перелік назв може доходити до 70. Ві­домості про професії шко­лярі отримують на уроках читання, математики та ін. Словарна робота дає мож­ливість дітям накопичува­ти відомості з різних галу­зей діяльності, сфер еконо­міки, пробуджує інтерес до трудового життя людей. Словник барвисто оформ­ляється малюнками, що зображають працю, напри­клад, бізнесмена, дільнич­ного інспектораміліції, тес­ляра, листоношу, шевця і т. д. На уроках читання школярі вчаться склада­ти усні та письмові роз­повіді про професії бать­ків, про роль праці в житті суспільства. На уроках ма­тематики вчитель підби­рає задачі, в яких йдеться про роботу слідчого, регу­лювальника (працівника ДАІ), експерта-криміналіс - та і т. д. На уроках трудово­го навчання в початкових класах трудова діяльність школярів постійно порів­нюється з працею дорос­лих на заводах чи фабри­ках, прикладом дисциплі­нованості слугують про­фесії військовослужбовців, працівників міліції.

Групові форми роботи з професійної орієнтації при­пускають диференціацію та об’єднання учнів за ін­тересами й здібностями. В Україні, наприклад, скла­лися цікаві форми роботи з молоддю, які дозволяють практично кожному шко­ляреві реалізувати свої ін­тереси і самовизначитися. Це наукові товариства учнів (НТУ), малі академії наук, клуби за професіями, очні і заочні фізико-математич - ні школи, школи майбутніх спеціалістів.

Робота учнів у секціях наукового товариства спри­яє формуванню у них нави­чок самоосвіти, самостій­ної і організаторської робо­ти, розвивають ініціативу, творчість, підвищує куль­турний рівень. Члени това­риства також вчаться пра­цювати з картотекою, на­уковою літературою, із словниками, довідниками, енциклопедіями, набува­ють уміння і навички ро­боти з людьми. Безперечно, що всі ці якості, які шко­лярі опановують у процесі роботи, необхідні не тільки науковим співробітникам, але і працівникам право­охоронної галузі.

Основні переваги пере­рахованих форм роботи з підготовки до вибору про­фесії і активізації пізна­вального самовизначення молоді полягають у тому, що вони дають можливість кандидатам на службу в ОВС включатися у само­стійну діяльність, що доз­воляє вийти за рамки дитя­чого, шкільного світу і взя­ти участь у праці, що має суспільну цінність і значу­щість; забезпечують сис­темність трудових зусиль, в процесі яких формуєть­ся потреба у самостійному вдосконаленні знань, на­вичок і умінь. Нагромад­жується досвід творчого їх використання, оцінюють­ся і розвиваються якості особистості, необхідні для успішної праці у вибраній правоохоронній галузі.

Крім того створюються умови для безпосередньої участі громадськості в справі виховання підроста­ючого покоління, при цьо­му не тільки розширюється спілкування молоді із стар­шими за віком, але і вста­новлюються безпосередні контакти, необхідні для діє­вого керівництва професій­ним самовизначенням.

image028До групових форм відно­ситься і участь школярів в клубах за інтересами. На­приклад, в школі на базі навчально-методичного ка­бінету профорієнтації мо­же працювати клуб стар­шокласників за інтереса­ми “Ким бути?” Роботою клубу керує учнівська ра­да. В ньому можуть бути створені секції за інтереса­ми: робочі професії (сфери матеріального виробниц­тва і обслуговування), пра­цівники освіти і науки, ме­дичні працівники, війсь­кові професії. Орієнтовна тематика засідань клубу:

1) “Ти обираєш професію” (за­сідання для учнів 9 класів). Учні знайомляться з профі­лями трудового навчання в навчально-виробничому комбінаті та спеціальнос­тями, які вони можуть на­бути, навчаючись в колед­жах чи ВНЗ. На засіданнях виступають представники цих навчальних закладів;

2) “Вступаючи в життя” (за­сідання для учнів 11 кла­сів). Мета засідання - до­вести до свідомості учнів, що людина творчо працює тоді, коли любить свою справу. Учні зустрічаються з переможцями професій­них змагань, заслуженими працівниками, Героями України, кращими міліціо­нерами УМВС; 3) “Вони ви­конують складні державні завдання”. Мета цього засі­дання - ознайомити учнів з досягненнями підрозділів ОВС, кращих фахівців рай­відділу міліції, показати велич людини, яка охоро­няє громадський порядок та бореться із злочинніс­тю у суспільстві. Надається допомога у виборі професії правоохоронця. На засідан­ні хлопці зустрічаються з представниками підрозді­лів ОВС (ДІМ, ПСМ, КМСД тощо); 4) “Моя праця - скла­дова економіки моєї держа­ви (регіону)”: усний жур­нал. Учні знайомляться з військовими професіями, професією правоохоронця (наприклад, особливостя­ми діяльності відділів бо­ротьби з незаконним обі­гом наркотиків, державної служби боротьби з еконо­мічною злочинністю, слід­чих, ДІМ, ПСМ, ДАІ тощо).

Проводяться засідання клубу на теми “Романти­ка служби в ОВС”, “Ода пр авоохоронцю”, “Військові професії та спеціальності”, “Нова міліція” та ін. На за­сіданнях клубу старшок­ласники знайомляться з потребами району або міс­та в спеціалістах правоохо­ронної сфери. Організову­ються і проводяться кон­курси на теми: “Професія, яка мене захоплює”, “На сторожі правопорядку”, “Знання і моя майбутня професія”; загальношкіль - ні диспути, збори: “Хочу” і “треба” при виборі профе­сії”, “Твої життєві плани - які вони?”, “Сімейні тради­ції правоохоронців” та ін.; постійні рубрики в шкіль­ній газеті “Ким бути?”, “Пишуть наші випускни­ки”, “Вибір професії - спра­ва відповідальна”, “Як за­побігти помилкам у виборі професії?”, “Як готовити себе до обраної професії?” Учнівська рада школи спільно з радою клубу ке­рує роботою лекторської групи і екскурсоводів. Во­ни проводять профорієнта­ційні бесіди з учнями 1-4-х та 5-11-х класів. Наприк­лад, для 1-4 класів: “Світ професій - безмежний”, “VIP професія - правоохо­ронець”, “Я б в дільничні пішов”, “Наші шефи - рай­відділ міліції”, “Ким пра­цюють наші випускники”, “Наше місто - кузня пра­воохоронців”, “Слава пра­ці. Слава Україні”, “Кожно­му - своя професія” і т. д.

Проводяться читацькі конференції, обговорення сучасних кінофільмів з пи­тань вибору професіїміліціонера; вечори зустрічей стар­шокласників з молодими міліціонерами - випускни­ками відомчого ВНЗ: “Твоя майбутня професія”, “Що ти знаєш про професію слідчо­го?”, “Служба в ОВС - спра­ва честі, доблесті та геройс­тва”; екскурсії в практич­ні підрозділи ОВС, вистав­ки, стенди, вікторини: “Все про професію міліціонера”, “Престижні спеціальності сучасної міліції”, “Служін­ня українському народу - справа, котрій вони себе присвятили” [5, с. 128].

Для IV-ІХ класів у спе­ціалізованому кабінеті про­водяться бесіди, збори, ус­ні журнали: “Твоя життє­ва дорога. З чого вона по­чинається?”, “Професія мі­ліціонера - одна з важли­вих професій у сучасному суспільстві”, “Як бороти­ся та попереджати сучасні злочини”, “Роль знань у ви­борі професії”, “Ціна однієї хвилини”, “Як готувати се­бе до майбутньої професії”, “Його величність - право­охоронець”, проводяться вік­торина “Що ти знаєш про міліцію?”, конференція “Ставай поряд в ряди пра­воохоронців, син” (про ди­настії міліціонерів). Все це сприяє етичній, психоло­гічній і практичній підго­товці школярів до служби у міліцейській сфері, підви­щує їх інтерес до професій правоохоронця.

Враховуючи те, що біль­шість школярів орієнтуєть­ся на ВНЗ, у групі одинад-цятикласників можна по­яснювати складнощі і труд­нощі вступу до відомчого ВНЗ, характеризуючи про­грами навчання і напру­жений ритм життя кур­сантів; переконували шко­лярів у необхідності пошу­ку не шляху до отримання диплома, а реалізації сво­го покликання, такої про­фесії, яка дозволить розви­нути особисті здібності, до­сягти успіхів у професій­ній діяльності.

Індивідуальний підхід в групах (класах) з різним рівнем готовності до виб­ору професії полягає в то­му, щоб направити діяль­ність учнів на самопізнан­ня і саморозвиток у зв’язку з вибором професії право­охоронця, а також органі­зувати пробу сил для кож­ного школяра з урахуван­ням його індивідуальних інтересів та схильностей.

Наприклад, вчитель біо­логії може доручити уч­ням старших класів підго­товити реферати щодо ви­користання методів науки у розслідування правопо­рушень. Тим, хто виявляє цікавість до розслідування складних злочинів, дає за­вдання ознайомитися з ро­ботою фахівців-криміналістів, з сучасними досяг­неннями науки в галузі бо­таніки, зоології, селекції та ін. При вивченні теми “Ви­ща нервова діяльність лю­дини” частина школярів може отримати завдання з підготовки повідомлень про особливість спеціаль­ності працівника ДАІ або дільничного інспектора мі­ліції; при вивченні будови і роботи серця - про роботу співробітників патрульної служби міліції; при вив­ченні аналізаторів - про професію слідчого, кримі­наліста і т. д.

Для ознайомлення учнів з особливостями роботи фах­івців цих професій органі­зовуються екскурсії у від­повідні підрозділи ОВС. На наступних уроках в бесідах обговорюються результати екскурсії. У повідомленнях учнів можуть освітлювати­ся такі питання: зміст служ­бової діяльності представ­ників професій правоохо­ронної сфери; специфічні сторони їх роботи; психоло­гічні вимоги, що ставляться даними професіями до лю­дини; обсяг загальноосвіт­ніх знань, необхідних для успішного оволодіння цими професіями; потреба міста в кадрах міліцейської про­фесії, шляхи отримання та підвищення кваліфікації.

image029Таким чином, майстер­ність у використанні всього різноманіття педагогічних форм і методів профорієн­тації викладачів відомчого ВНЗ, відділ кадрового за­безпечення УМВС в облас­тях чи вчителів ЗОШ є ви­рішальним чинником успі­ху у трудовому вихованні і професійнім самовизна­ченні учнів, формуванні їх особистості та підготов­ки до самостійного жит­тя, зокрема, до вибору про­фесії правоохоронця.


image030


Література:

1. Павлютенков Е. М. Профессиональная ориентация учащих­ся. - К.: Рад. школа, 1983. - С.4, 61;

2. Методичні рекомендації про порядок організації єдиної системи професійної орієнтації населення до служби в ор­ганах та підрозділах внутрішніх спряв України: Затвер­джено наказом МВС України «Про затвердження єдиної системи професійної орієнтації населення до служби в орга­нах і підрозділах внутрішніх справ України» від 19.07.2007 №709;

3. Голомшток А. Е. Выбор профессии и воспитание личности школьника. - М.: Педагогика, 1979. - С.92;

4. Школа, семья и общественность / Отв. ред. А. Г.Хрипков. - М.: Просвещение, 1976. - С.100;

5. Примерное содержание воспитания школьников: Реко­мендации по организации системы воспитательной работы общеобразовательной школы / И. С.Марьенко, С. Е.Хозе,

О. С.Богданова и др.; Под ред. И. С.Марьенко. - 5-е изд., пе - рераб. и доп. - М.: Просвещение, 1984. - С.128.