joomla
ФУНКЦІЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ
Юридичний вісник Причорномор’я

БОВДИР Олена Сергіївна

Викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Херсонського юридичного інституту ХНУВС


Статтю присвячено проблемам виховання комунікативної куль­тури майбутнього юриста, а також її функціям.

Ключові слова: правова культура, правосвідомість, правова пси­хологія, структура правосвідомості юриста.

Статья посвящена проблемам воспитания правовой культуры юриста, в частности ее этическим аспектам.

Ключевые слова: правовая культура, правосознание, правовая психология, структура правосознания юриста.

Постановка пробле­ми та її зв’язок із провід­ними науковими та прак­тичними завданнями. У сучасних умовах зазнала докорінної зміни пробле­ма підвищення ефектив­ності та покращення ви­користання кадрів. Інтен­сифікація інформаційно - комунікаційних процесів у сучасному виробництві вимагає від професіоналів здатності до встановлен­ня та реалізації комуніка­тивних контактів у про­цесі розв’язання виробни­чих проблем. Основою та­кої професійної здатності є комунікативна культура працівника.

Аналіз останніх до­сліджень і публікацій з цієї проблематики. З ме­тою виявлення функ­цій комунікативної куль­тури в юридичній діяль­ності нами здійснено про - фесіографічний аналіз професій юристів. Проб­лемами професіографічно - го аналізу професійної дія­льності займались такі ві­домі психологи, як Є. Клі - мов, М. Кольченко, М. Ма­каренко, Г. Нікіфоров, В. Пу­хов, С. Чистякова. У цих дослідженнях розкрито ос­новні підходи до аналізу параметрів та характе­ристик зовнішніх компо­нентів широкого кола про­фесій, обґрунтовано на ос­нові такого аналізу комп­лекси професійно важли- вихякостейпрофесіоналів. Проте бракує досліджень особливостей комуніка­тивної культури майбут­ніх правоохоронців.

Цілі та завдання статті. Ми зробили спробу у цій статті дослідити комуніка­тивні якості юристів у фа­ховій діяльності, особли­вості формування право­вої культури.

Виклад основного ма­теріалу. У літературі з юридичноїдеонтологіїпро - фесія юриста трактуєть­ся як широка галузь тру­дової діяльності, що пот­ребує юридичних знань, вмінь і навичок, необхід­них для виконання певної роботи в правовій сфері соціальних послуг. Вона визначається специфічни­ми умовами діяльності да­ної сфери і виражається у високій правовій культурі юридичного працівника цієї сфери.

До фахів юридичної про­фесії спеціалісти умовно відносять:

- слідчого ОВС, проку­ратури, служби безпеки, податкової міліції;

- суддю господарського суду, суду загальної юрис­дикції, адміністративного суду, конституційного су­ду тощо;

- адвоката, нотаріуса та їх помічників;

- інспектора системи МВС: інспектора дозвільної системи, дільничного інс­пектора, інспектора ДАІ, інспектора кримінальної мі­ліції у справах неповноліт­ніх, по роботі з особовим складом тощо [2].

При роботі з людьми юристи встановлюють про­фесійні контакти за допо­могою комунікативних якостей. Тому спеціаліс­ти як професійно важливі виділяють такі комуніка­тивні якості: культура мо­влення, багатий словнико­вий запас, спрямованість на спілкування, інтерес до співбесідника, терплячість, тактовність [1, с. 294-295].

Зміст професійної дія­льності юристів розкри­вається через характерис­тики розумових дій про­фесіоналів. Це особливості розумових операцій при плануванні, виконанні та контролі професійних ро­біт. При характеристиці розумових дій психологи рекомендують пам’ятати, що пошукові, оцінюваль­ні, контрольні операції здебільшого передбачають порівняння дійсних явищ та об’єктів з уявними взір­цями, еталонами, встанов­лення їх відповідності пев­ним нормативним вимогам. Для успішного виконан­ня цих операцій професіо­налам необхідні спосте­режливість, уважність, ло­гічне мислення.

Значну частину профе­сійної діяльності юристів займає консультаційна ро­бота. Для успішної реалі­зації консультацій юрис­там потрібні комунікатив­ні здібності, культура мов­лення та спілкування.

Знаряддями праці у юри­дичній сфері є функціо­нальні засоби, тобто фун­кції психіки та мовлен­ня юристів. Таким чином, функціональні засоби юри­дичної праці обумовлюють необхідність комунікатив­ної культури у професіона­ла [2, с. 2-3, 5-6, 9].

Аналіз професіограм юридичних професій доз­волив з’ясувати деонтоло - гічну характеристику пра­ці юриста. Юридична про­фесія, окрім загальних ви­мог, висуває до професіо­нала (слідчого, прокурора, судді, нотаріуса, адвоката та ін.) специфічні вимоги. У зазначених професіогра - мах розкрито такі аспекти юридичної праці:

1. Соціальний - відоб­ражає соціальну позицію юриста стосовно тлума­чення і реалізації право­вих норм, захисту прав і законних інтересів грома­дян.

2. Пошуковий - реалі­зується у процесі вста­новлення фактів, що ма­ють юридичне значення, у зборі інформації, необхід­ної для вирішення юри­дичних справ.

3. Реконструктивний - пов’язаний з аналізом та узагальненням зібраної ін­формації про юридичну справу з подальшою її пра­вовою оцінкою.

4. Комунікативний - роз­криває зміст юридичної праці зі спілкування з людьми - колегами, клієн­тами, учасниками справи і всіма тими, хто має відно­шення до справи.

5. Організаційний - ха­рактеризує особливості ор­ганізації власної праці та ввіреного юристові колек­тиву [2, с. 11].

Для загальної характе­ристики групи професій юридичної сфери нами проаналізовано праці та­ких дослідників, як О. Бан­дурка, В. Барковський,

О. Скакун. Зокрема дру­гий пише: “...комуніка­тивний зв’язок працівни­ків кримінальної міліції з навколишньою дійсніс­тю, їх спілкування з різ­ними людьми належить до складних процесів, які ма­ють певний зміст, структу­ру, закономірності і визна­чаються як внутрішніми, так і зовнішніми виявами. Внутрішні вияви при то­му характеризують скла­дові компоненти комуні­кативної культури, зокре­ма засвоєння соціальних вимог щодо спілкуван­ня, звернення до психоло­гічних механізмів органі­зації комунікативної дії та використання наявно­го досвіду самореалізації професійного спілкуван­ня” [3, с. 78].

У дослідженнях Н. Ка - лашник, присвячених проб­лемі формування особис­тості у професійній освіті, підкреслюється, що пи­тання про професіоналізм юристів, професійну ком­петентність, загальнокуль­турний рівень є провід­ними у характеристиках юридичної праці. Автор вказує, що юрист у про­цесі виконання професій­них обов’язків вирішує багато складних завдань, пов’язаних із виявом мо­ральних сил, поваги до ко­лег та клієнтів, особистої культури [5].

У своїх роботах В. Со - болєв та О. Соболєв пору­шують проблему менедж­менту персоналу ОВС. Дос­лідники наводять важливі якості працівників. Серед них особливу групу скла­дають відповідно комуні - кативні та спеціальні фа­хові якості, а саме: здат­ність створювати здоровий морально-психологічний клімат у колективі, попе­реджати конфлікти між працівниками, здійснюва­ти професійне спілкуван­ня у виробничих цілях. Реалізація таких функцій не можлива без належно­го рівня комунікативної культури працівників [2].

Серед численних про­фесійно важливих якос­тей, необхідних у юридич­ній діяльності, І. Кряж вказує на такі, що визна­чають рівень кваліфікації юриста: професійно-ділові, морально-етичні, інтелек­туальні, емоційно-вольові, комунікативно-організа­ційні. Останні характери­зують вміння встановлюва­ти комунікативні контакти у процесі роботи, організу­вати власну ефективну ро­боту, а також роботу колег і всього колективу [4].

О. Бандурка, М. Дмит - рієва та В. Пухов підкрес­люють, що престиж юри­дичної професії залежить від відповідності діяльнос­ті юриста деонтологічним нормативам його культури, а саме: пріоритетність вико­нання професійних обов’яз­ків над іншими заняття­ми юриста; вміння вста­новлювати і підтримува­ти професійні контакти на засадах нормативних пра­вил етики спілкування та поведінки у праці; обов’яз­ковість самоконтролю з ме­тою попередження і при­пинення порушення деон - тологічних правил пове­дінки [2, с. 9-10].

Суттєвий внесок у роз­робку моделі кваліфіка­ційного паспорта юриста зроблено Харківським юри­дичним інститутом (Націо­нальна юридична академія

України). У кваліфікацій­ному паспорті юриста роз­крито перелік особистих і професійних якостей, якими повинен володі­ти юрист. Від майбутньо­го юриста вимагається бу­ти справедливим і гуман­ним, спроможним до спів­переживання, шанувати чужу думку, вміти відсто­ювати власну думку, бу­ти спроможним поставити себе на місце іншої люди­ни (клієнта) і оцінити си­туацію з цієї позиції, мати громадську зрілість, куль­тивувати в колективі плю­ралізм думок, дискусію, ініціативу. Даний перелік свідчить, на нашу думку, про значну роль комуніка­тивної культури у форму­ванні наведених професій­но важливих якостей [2, с. 122-128].

Висновки. Зрештою можна зробити такі вис­новки:

1) перебудова суспільно­го виробництва, яка здійс­нюється в Україні, ставить перед суспільством нові за­вдання, які потребують мо­білізації всіх резервів. Пос­тає необхідність у форму­ванні професійних кадрів, компетентних і здібних працівників-юристів. При цьому особлива роль в мо­білізації “людського фак­тора” професійної діяль­ності вимагає від юриста вияву комунікативної куль­тури у процесі реалізації трудових функцій;

2) об’єктивні та суб’єк­тивні фактори професійної діяльності юристів відігра­ють важливу роль у реалі­зації комунікативних фун­кцій професіоналів. Для визначення ролі комуніка­тивної культури в юридич­ній діяльності було здійсне­но змістовний аналіз про­фесій юристів, а саме роз­глянуто види професійних робіт, професійні знання та кваліфікаційні вимоги, а також їх вплив на вияв професійно важливих якос­тей. Аналіз змісту юридич­ної діяльності допоміг виді­лити властивості та якості, що складають комуніка­тивну культуру професіо­налів;

3) за результатами про - фесіографічного аналізу юри­дичної праці можна зроби­ти висновок про важли­вість комунікативних фун­кцій у змісті професійної діяльності юристів. Серед об’єктивнихфакторів впли­ву комунікативної культу­ри на професійні функції юристів можна виділити характерологічні особли­вості об’єктів праці, що обу­мовлюють соціальну при­роду людини, і необхід­ність вияву культури у спілкуванні з клієнтами;

4) вивчення психологіч­ної характеристики про­фесійної праці юристів дає підстави стверджувати про наявність суб’єктивних фак­торів у виконанні юрис­тами професійних фун­кцій. Особисті надбання юриста у сфері комуніка­тивної культури залежать від рівня професіоналізму тавідповідальногоставлен- ня до трудових обов’язків і результатів професійних дій.



Література:

1. Бандурка О. М., Скакун О. Ф. Юридична деонтологія: Під - руч. для вищ. закл. освіти МВС України. - Х.: НУВС,

2002. - 333 с.;

2. Барковський В. П. Формування комунікативної культури у майбутніх працівників кримінальної міліції: Дис... канд. пед. наук: 13.00.04. - Херсон, 2003.- 241 с.;

3. Боровский А. Б., Потапенко Т. М., Щёкин Г. В. Система ме­тодов профессиональной ориентации. Кн. 1. Основы про­фессиональной ориентации: Учеб.-метод. пособие. - К.: МЗУУП, 1993. - 164 с.;

4. Калашник Н. С. Формування професійно орієнтованого ес­тетичного смаку майбутніх викладачів юридичних дис­циплін: Дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Харківський на­ціональний педагогічний ун-т ім. Г. С.Сковороди. - Х., 2007. - 233 арк.;

5. Климов Є. А. Психология профессионального самоопреде­ления. - Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 1996. - 512 с.;

6. Кряж И. В. Психологические основы профконсультации и отбора: Учебно-методическое пособие. - Харьков, 2002. - 56 с.;

7. Основы профессионального психофизиологического отбо­ра / Н. В. Макаренко, В. А. Пухов, Н. В. Кольченко и др.; Отв. ред. Ф. Н. Серков: АН УССР, Ин-т физиологии им. А. А. Богомольца. - К.: Наук. думка, 1987. - 241 с.;

8. Психологическое обеспечение профессиональной деятель­ности / Никифоров Г. С., Дмитриева М. А., Корнеева Л. Н. и др.; Под ред. Никифорова Г. С. - С-Пб.: Изд-во С.-Петер­бургского ун-та, 1991. - 152 с.;

9. Соболєв В. О., Соболєв О. В. Менеджмент персоналу в ор­ганах внутрішніх справ: Навчальний посібник. - Харків: Еспада, 2007. - 472 с.;

10. Чистякова С. Н. и др. Концепция профессионального само­определения молодежи / Чистякова С. Н., Поляков В. А., Губин А. В. и др.; Под ред. Чистяковой С. Н. // Молодежь, труд, профессия: Матер. Междунар. науч.-практ. конф.: В 2-х частях. Ч. ІІ. - Херсон, 1994. - С.4-15.

11.