joomla
ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЯВЛЕННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕСПЛАТОЮ ПОДАТКІВ
Юридичний вісник Причорномор’я

В. В. Лисенко

Д. ю.н., професор

О. П.Дзісяк

К. ю.н., доцент

В статті визначені особливості інформаційно-довідкового забез­печення діяльності підрозділів податкової міліції у ході виявлення та розслідування злочинів, пов’язаних з несплатою податків.

В статье приведены особенности информационного обеспечения деятельности подразделений налоговой милиции в процессе выявле­ния и расследования преступлений, связанных с уклонением от уп­латы налогов.

Ключевые слова: информационно-справочное обеспечение; ук­лонение от уплаты налогов, выявление преступлений; фиктивные субъекты хозяйственной деятельности, налоговая милиция.

In the article the main peculiarities of informational supporting in the activity of tax militia and its departments as regards revealing and investigating of tax crimes are considered.

Keywords: informational support, tax evasion, tax militia, fictitious entrepreneurs


Виявлення та розсліду­вання злочинів за змістом складна діяльність, яка пот­ребує наявності відповідних знань та навичок. Ефектив­но цей напрям діяльності правоохоронних органів мо­же бути вирішений лише у разі достатнього кримі­налістичного забезпечення. Тобто процес виявлення зло­чинів має бути забезпечений відповідними криміналіс­тичними рекомендаціями.

У науковій літературі пи­тання криміналістичного забезпечення розглядалися у різних аспектах. У біль­шості випадків це стосу­валося криміналістичного забезпечення діяльності правоохоронних органів що­до виявлення, розкриття та розслідування окремих видів злочинів [1, С.65-71]. Значна частина наукових досліджень розглядали тех - ніко-криміналістичне, ме- дико-криміналістичне, пси - холого-криміналістичне за­безпечення експертних до­сліджень, проведення окре­мих слідчих дій та в цілому діяльності щодо виявлення й розслідування окремих категорій злочинів [2]. Ок­ремим напрямом наукових досліджень криміналістич­ного забезпечення є діяль­ність того чи іншого право­охоронного органу[3].

Проведення досудового слідства тісно пов’язано з інформацією, джерелами інформації, інформацій­ними процесами. Інформа­ція може бути розглянута як повідомлення, освідом - лення про стан справ, ві­домості, які передаються людьми, відображаються в окремих предметах, про­цесах тощо.

Зміст діяльності щодо виявлення та розслідуван­ня злочинів має прояв у зби­ранні, дослідженні та оцін­ці доказів, а сутність цього процесу має інформаційний характер. Криміналістич­на інформація у досліджен­нях вчених розглядаєть­ся як відомості доказового, оперативного, тактичного, організаційного характеру, а також професійні знан­ня слідчого та інших учас­ників розслідування, які використовуються з метою оптимального вирішення завдань кримінального су­дочинства. Інформація у криміналістичному аспек­ті може також бути розгля­нута як фактичні дані або відомості, які стосуються факту вчинення злочину і характеризують спосіб вчи­нення злочину, осіб, які йо­го вчинили та інші обстави­ни злочинної діяльності.

Перед правоохоронними органами, на сучасному етапі, постають завдання щодо розробки нових тео­ретичних підходів для за­безпечення їх діяльності відповідними рекоменда­ціями, які сприятимуть підвищенню ефективності та вирішенню конкретних практичних ситуацій з ви­явлення та розслідуван­ня злочинів. Цьому, по­ряд з іншими заходами, буде сприяти освоєння та впровадження у практич­ну діяльність правоохо­ронних та контролюючих органів сучасних науко­вих розробок. Інформація про сліди злочину, обста­вини його вчинення мо­же бути використана у хо­ді виявлення та розсліду­вання злочинів за умови її відповідного декодування, дешифрування системою особливих дій слідчого, співробітника оперативно­го підрозділу, експерта та інших осіб.

Аналіз практики ви­явлення та розслідуван­ня злочинів, пов’язаних з несплатою податків, вка­зує на значні недоліки в організації інформаційно-довідкового забезпечення цього процесу. Статистич­ні дані свідчать про те, що незважаючи на наявність в органах державної подат­кової служби достатньої кількості інформаційно-пошукових ресурсів, знач­на кількість злочинів, до­сить довгий час залиша­ються не виявленими, при цьому державі не відшко­довуються збитки, спри­чинені за результатами вчинення злочинної діяль­ності. Складнощі у діяль­ності органів державної податкової служби Украї­ни, певноюмірою пов’язані із тим, що податковими ор­ганами України на сьогод­ні контролюється діяль­ність значної кількості суб’єктів підприємницт­ва (за даними заступни­ка Голови ДПА України Лєкаря С. І. податкові ор­гани контролюють спла­ту податків майже 4 млн. суб’єктів підприємниць­кої діяльності) [4].

image009На сучасному етапі особ­ливу актуальність у забез­печенні діяльності право­охоронних органів отрима­ють питання криміналіс­тичних обліків, обліків допоміжної інформації, криміналістичної реєстра­ції та в цілому організації інформаційно-довідково­го забезпечення діяльності правоохоронних органів з виявлення та розслідуван­ня злочинів [5]. Інформа­ційно-довідкове забезпе­чення діяльності щодо ви­явлення та розслідування злочинів тісно пов’язано із криміналістичною ха­рактеристикою та в ціло­му із інформаційною мо­деллю злочинного діяння. Криміналістична харак­теристика злочинів у та­кому разі є джерелом да­них для автоматизованих інформаційно-пошукових систем, криміналістичних обліків тощо. Зазначене також сприяє визначен­ню відповідних напрямів діяльності правоохорон­них органів у зборі необ­хідної інформації про слі­ди злочину та особу зло­чинця, певні технологічні процеси, виконані фінан­сово-господарські опера­ції. Ефективність інформа­ції збільшується у разі ви­користання у цьому про­цесі автоматизованих сис­тем, які дозволять збіль­шити швидкість пошуку необхідної інформації та в с тан овити к ор ел яц ій ні залежності між об’єктами реєстрації.

Поряд із криміналістич­ними обліками, які тра­диційно ведуться підроз­ділами органів внутрішніх справ (слідотеки, картоте­ки, колекції тощо) у діяль­ності правоохоронних ор­ганів може використовува­тися інша інформація, яка не пов’язана із подією зло­чину. Така інформація мо­же бути використана у ході кримінального судочинст­ва опосередковано - через результати діагностичного дослідження. Окремим на­прямом у діяльності підроз­ділів податкової міліції є ви­користання криміналістич - но-неупорядкованих бан­ків даних, інформація яких, певним чином, пов’язана зі інформацією про сліди та обставини злочинної діяль­ності. Такі дані можуть бу­ти структуровані, що доз­воляє створити основи ме­тодики пошуку інформації, яка може бути використана у ході виявлення та розслі­дування злочинів. Прак­тика свідчить, що у дано­му напрямі існують певні напрацювання і підрозді­ли правоохоронних органів на практиці використову­ють власні регіональні ав­томатизовані програмні комплекси для виявлення й розслідування злочинів, пов’язаних з несплатою по­датків (зокрема, автома­тизована інформаційно-по­шукова система “Барс”).

Сутність діяльності ор­ганів державної податкової служби України має про­яв у проведенні контроль­но-перевірочної та аналі­тичної роботи щодо повно­ти та своєчасності сплати суб’єктами господарюван­ня податків, зборів (інших обов’язкових платежів). Це пов’язано з викорис­танням значного обсягу ін­формації про платників по­датків та про зміст фінан­сово-господарських опе­рацій. Найбільш ефек­тивним засобом контроль­но-аналітичної роботи по­даткових органів є вико­ристання можливостей автоматизованих інформа­ційно-пошукових систем, обліків, автоматизованих робочих місць (АІПС, АР - Мів) з метою виявлення, якісного розслідування та профілактикизлочинів, по - в’язаних з несплатою по­датків.

Діяльність підрозділів податкової міліції щодо ви­явлення та розслідування злочинів, пов’язаних з не­сплатою податків характе­ризується певними склад­нощами. Це пов’язано із використанням різнома­нітних механізмів неза­конного зниження подат­кових платежів (фіктив­ні підприємства, офшорні компанії, трансферні ціни, вертикально-інтегровані корпорації тощо). З іншої сторони, для того щоб до­казати факт вчинення зло­чину у сфері оподаткуван­ня, необхідна значна кіль­кість інформації про об­ставини його вчинення. Щодо таких злочинів ін­формація міститься у різ­них документах: первинних документах, докумен­тах бухгалтерського офор­млення; бухгалтерській та податковій звітності. Значна кількість інфор­мації про зміст і характер виконаних фінансово-гос­подарських операцій міс­титься у документах, які відображають рух грошо­вих коштів та товарів (про­дукції).

Органи державної по­даткової служби Украї­ни контролюють діяль­ність значної кількості су­б’єктів підприємництва і це, відповідно, потребує належної організації збо­ру, накопичення, аналі­зу та використання інфор­мації, яка, тією чи іншою мірою, відображає діяль­ність платників податків. Наприклад, інформацій­на модель реєстраційних даних однієї юридичної особи-суб’єкта підприєм­ницької діяльності скла­дає майже 150 реквізитів. Державний реєстр фізич­них осіб нараховує біля 40 млн. записів. Найбільш ефективним механізмом у цьому процесі є спеціаль­ні автоматизовані інфор­маційно-пошукові (інфор­маційно-аналітичні) сис­теми та автоматизовані ро­бочі місця.

Автоматизовані систе­ми обліку та пошуку ін­формації використовують­ся не лише у контрольній діяльності органів держав­ної податкової служби. Вони також успішно за­стосовуються податковою міліцією у ході виявлен­ня, розслідування та про­філактики злочинів. Ін­формаційно-довідкове за­безпечення діяльності по­даткової міліції необхідно також для здійснення кон­тролю за товарними та фі­нансовими потоками. Такі дані є основою у прове­денні аналітичної роботи підрозділами податкової міліції, іншими правоохо­ронними органами.

image010В основу побудови інфор­маційно-пошукових систем мають бути покладені такі принципи: максимальна орієнтація на користува­ча (наявність мінімальних знань для користування ін­формаційними масивами, можливість навчання та са­монавчання); можливість виконання нових завдань та самостійно автоматизу­вати нові функції; орієн­тація інформаційно-довід­кових систем на вирішен­ня конкретних завдань, які об’єднані загальною тех­нологією обробки інформа­ції; модульність побудови інформаційно-довідкових систем, тобто можливість їх роботи з іншими інформа­ційними системами; ство­рення належних умов ді­яльності користувача, які дозволяють без проблем “спілкуватися” із інформа­ційною системою. Викорис­товуючи можливості існу­ючих інформаційних бан­ків даних (наприклад, Дер­жавного департаменту фі­нансового моніторингу Ук­раїни, органів держав­ної податкової служби Ук­раїни, органів внутрішніх справ, Служби безпеки Ук­раїни), в тому числі тих що містять оперативно-розшукову інформацію, можли­во отримати великий ма­сив даних, що можуть бути використані не лише у по­шуковій, аналітичній ро­боті, а також у доказово­му процесі. Існує нагальна необхідність в інтегруван­ні існуючих інформацій­но-пошукових систем МВС України з інформаційно- пошуковими системами ін­ших правоохоронних ор­ганів, зокрема, щодо ство­рення Єдиної комп’ютер­ної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочин­ністю [6, С.10-16].

У ході виявлення та роз­слідування злочинів під­розділами податкової мі­ліції найчастіше викорис­товуються інформацій­ні системи, бази даних та програмні комплекси, які містять дані стосов­но платників податків - юридичних осіб, які взяті на облік у податкових ор­ганах; платників ПДВ - юридичних осіб; АІС дер­жавної реєстрації фізич­них осіб - платників по­датків; обліку сплачених податків і платежів; про­веденої контрольної ро­боти органами державної податкової служби; зміс­ту діяльності фіктивних суб’єктів підприємниць­кої діяльності; відкритих та закритих розрахунко­вих рахунків у банківсь­ких установах; втрачених та викрадених паспортів у громадян тощо.

Перераховані вище об­ліки, більшою мірою, не відносяться до категорії криміналістичних обліків, однак з урахуванням спе­цифіки змісту інформа­ції вони ефективно вико­ристовуються у ході ви­явлення та розслідування злочинів, пов’язаних з не­сплатою податків. Окремо існують інформаційні по­шукові системи, які мають спеціальне призначення, можуть бути охарактери­зовані як криміналістичні обліки та використовують­ся в механізмі виявлення та розслідування злочинів: АРМ “Фіктивні суб’єкти підприємницької діяль­ності”, АРМ “Реєстр втра­чених та викрадених пас­портів”, АІПС “Барс”, БД “Кліше” тощо.

image011Ведення АРМу “Фік­тивні суб’єкти підприєм­ницької діяльності” має на меті накопичення ін­формації про суб’єктів під­приємництва з ознаками фіктивності. Такі дані мо­жуть бути використані під час проведення докумен­тальних перевірок суб’єк­тів підприємництва; ви­явлення фіктивних під­приємств; аналітичної ро­боти під час взяття на по­датковий облік суб’єктів підприємництва. Наприк­лад, аналізуючи дані про підприємства, що перера­ховували грошові коштів для переведення в готівку на адресу фіктивного під­приємства, яке вже «поки­нуте» власниками, можна встановити потенційних користувачів можливос­тями фіктивних підпри­ємств щодо зменшення по­даткових зобов’язань, пе­реведення безготівкових грошових коштів у готів­ку, які є діючими на да­них час. Проаналізував­ши діяльність цих же суб’єктів господарювання (сумнівне перерахування грошових коштів) можна встановити інше фіктивне підприємство, яке бу­ло зареєстровано замість раніше діючого, та послу­гами якого користується конкретне підприємство.

Як доповнення бази да­них АРМу “ФСПД” є дані АРМу “Реєстр втрачених та викрадених паспортів”. Цим інформаційно-пошу­ковим комплексом обліко­вуються дані про втрачені, викрадені паспорти. Для запобігання створенню фік­тивних підприємств ви­користовується також ін­формація відділу реєстра­ції актів цивільного ста­ну про осіб, які померли, відділу віз та реєстрацій - про осіб, які виїхали за межі України для постій­ного проживання.

Зміст аналітичної робо­ти правоохоронних органів з використанням можли­востей АРМів, АІПС може полягати у виконанні та­ких заходів:

1) проводиться відбір суб’єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб), які не надали декла­рацій з податку на додану вартість, податку на при­буток, декларацію подат­ку з фізичних осіб (фізич­ні особи - суб’єкти підпри­ємницької діяльності) або звітували про відсутність фінансово-господарської діяльності, не виплачува­ли заробітну плату чи зві­тували про збиткову діяль­ність, про відсутність фі­нансово-господарської ді­яльності;

2) аналізується інформа­ція про засновників (ад­міністрацію) суб’єктів під­приємництва щодо встанов­лення афільованих осіб та осіб, які здійснюють керів­ництво декількох суб’єктів підприємництва (які звіту­ють про відсутність фінан­сово-господарської діяль­ності, збитковість діяль­ності);

3) аналізуються дані АР­Му “Фіктивні суб’єкти під­приємництва” стосовно вста­новлення взаємовідносин з фіктивними суб’єктами під­приємництва;

4) за базами даних підроз­ділів Державної митної служби України встанов­люються суб’єкти підприєм­ництва, які здійснювали фі­нансово-господарські опера­ції, а у податковій звітності зазначали відсутність гос­подарської діяльності або її збитковість;

5) встановлюються роз­рахункові рахунки, які відкриті суб’єктом підпри­ємництва за останній звіт­ний період;

6) аналізується база да­них про викрадені, втра­чені паспорти;

7) вивчається та аналі­зується банківська інфор­мація щодо отримання кредитів тощо;

8) аналізується інформа­ція про отримання відповід­них патентів, дозволів, про­ведення операцій з транспор­тними засобами, нерухоміс­тю з метою виявлення фактів господарської діяльності.

За результатами прове­дення такого аналізу мо­жуть бути відібрані суб’єк­ти підприємництва:

1) які ухиляються від сплати податків, легалізу­ють кошти, отримані зло­чинним шляхом;

2) користуються послу­гами фіктивних суб’єктів підприємництва;

3) є фіктивними підпри­ємствами.

Може бути проаналізова­на фінансово-господарська діяльність різних суб’єк­тів господарювання за ок­ремим напрямом, а саме:

1) з використанням ін­формації митних органів встановлюються суб’єкти підприємництва за окре­мими видами експорто­ваної продукції, які здій­снюють зовнішньоеконо­мічні операції, але не на­раховують і не сплачують ПДВ (так і такі, які заяв­ляють до відшкодування значні суми податку на до­дану вартість);

2) щодо суб’єктів під­приємництва, які нада­ють звітність та сплачують ПДВ, вивчається та аналі­зується інформація щодо сплати податків (своєчас­ність надання податкових декларацій; сплата подат­кових платежів; матеріа­ли раніше проведених пе­ревірок; взаємовідносини з фіктивними суб’єктами підприємництва тощо);

3) аналізуються обсяги імпорту товарів з обсягом сплачених до бюджету по­датків;

4) перевіряються факти виконання фіктивних екс­портних операцій (оформ­лення зовнішньоекономіч­них операцій експорту то­вару без фактичного його вивезення за межі митно­го кордону України);

5) відбираються суб’єк­ти підприємництва, які задекларували бюджетне відшкодування податку на додану вартість, при цьо­му під час розрахунків ви­користовували взаємовід­носини з фіктивними су­б’єктами підприємництва.

Виявлення фіктивних суб’єктів підприємництва можливо з використанням такої інформації:

1) перевіряється дата реєстрації, перереєстрації суб’єкта господарювання, дата відкриття рахунків у банківських установах;

2) якщо підприємство зареєстровано менше ніж три місяці, перевіряється інформація за даними ор­ганів державної статисти­ки; АРМів “Реєстр втраче­них та викрадених паспор­тів”, “Фіктивні суб’єкти підприємницької діяль­ності”;

3) звіряються дані про керівників (засновників) суб’єктів підприємництва з даними автоматизова­них систем інформації про осіб, які померли, виїхали за межі України для пос­тійного проживання то­що;

4) перевіряються юри­дичні адреси суб’єктів під­приємництва (як свідчить практика, за однією адре­сою нерідко реєструється до тисячі суб’єктів підпри­ємництва, а також фіктив­них фірм) [7];

5) у разі якщо суб’єкт підприємництва працює значний період, переві­ряється інформація: а) ко­ли проводилась його до­кументальна перевірка та які результати; б) чи були раніше встановлені взає­мовідносини з фіктивни­ми суб’єктами підприєм­ництва; в) про податкову звітність (рівень сплати податків; обсяги валово­го доходу; обсяги відшко­дування податку на дода­ну вартість, в тому числі і за експортними операція­ми); г) наявність безтовар­них операцій тощо.

image012В окремих випадках, з використанням інформа­ційних баз даних, мож­ливе встановлення осіб, які беруть участь у фінан­сових схемах фіктивно­го банкрутства. Так, нап­риклад, можна відібрати суб’єктів підприємниць­кої діяльності, керівники або засновники яких були керівниками або засновни­ками раніше збанкрутілих підприємств, а також тих, що є засновниками двох чи більше підприємств. Така інформація може бути от­римана за допомогою ін­формаційної системи що­до обліку платників подат­ків - юридичних осіб” за даними прізвища заснов­ника чи керівника. З до­помогою інформаційних систем (АРМ “Митниця”) встановлюються факти здійснення товарних (екс­портно-імпортних) опе­рацій. З використанням інших баз даних встанов­люється наявність розра­хункових рахунків, на­явність відповідних па­тентів, дозволів тощо. Не­рідко у таких випадках встановлюються факти взаємовідносин з фіктив­ними суб’єктами підпри­ємництва, за якими вра­ховується дебіторська за­боргованість. Фактично це є способом доведення до банкрутства.

Залежно від напряму аналітичної діяльності по­датковою міліцією можуть використовуватися інші дані та інформаційні сис­теми. Існуючий рівень ін­формаційного забезпечен­ня, при належному його використанні, є головною умовою ефективної діяль­ності слідчих та оператив­них підрозділів органів внутрішніх справ, подат­кової міліції. Така робо­та повинна проводитися на постійній основі і мати цілеспрямований та насту­пальний характер.


Список літератури:

1. Бородин В. Н. Криминалистическое обеспечение операций по борьбе с терроризмом / В. Н. Бородин, В. С. Бурданова,

В. Ю Владимиров. // Вестник Санкт-Петербургского уни­верситета МВД России. - 2000. - № 1. - С.65-71.

2. Іщенко А. В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів / А. В. Іщенко, І. П. Красюк, В. В Матвієнко. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, Державний Науково-дослідний. експертно-кримі­налістичний центр МВС України, 2002. - 211 с.

3. Адамова В. А. Криминалистическое обеспечение предвари­тельного расследования // В. А. Адамова, Е. Н. Викторова., Л. Н. Викторова и др. - М.: Высшая школа, 1992. - 351 с.

4. Бесконтрольный контроль. Новый Закон о госнадзоре вы­звал негодование проверяющих. Однако ряд министерств и ведомств считают, что изменять его все же не стоит. http:// Www. ligazakon. ua/news_old/ga008918.html

5. Бірюков В. В. Теоретичні основи інформаційно-довідково­го забезпечення розслідування злочинів / В. В. Бірюков. - Луганськ: РВВ Луганського державного університету внут­рішніх справ імені Е. О.Дідоренка, 2009. - 664с.

6. Петросян В. Г. Проблеми інтегрування інформаційних ре­сурсів податкової служби України в Єдину інформаційну систему правоохоронних органів/ В. Г. Петросян //Право­ва інформатика. -№2 (26). - 2010. - С.10-16

7. Лист ДПА України. Про адреси масової реєстрації юридич­них осіб від 13.11.2008 № 851/3/29-2010.