joomla
Критерії готовності майбутніх правоохоронців до здійснення завдань щодо охорони громадського порядку
Юридичний вісник Причорномор’я

ШЕРМАН Михайло Ісаакович

Доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри основ управління та інформаційно-технічного забезпечення Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ

У статті на підставі аналізу складових готовності майбутніх пра­воохоронців до охорони громадського порядку автор пропонує кри­терії сформованості цієї готовності як особистісного утворення. Ни­ми автор вважає обсяг і повноту знань змісту певних навчальних предметів, ступінь сформованості гностичних, комунікативних, організаторських та конструктивних умінь працівника ОВС, уста­леність навичок використання діалогового стилю спілкування з під­леглими, прагнення до постійного аналізу процесу та результатів службової діяльності, особисту професійну та управлінську підго­товку керівника підрозділу.

Ключові слова: майбутні правоохоронці, охорона громадського порядку, професійна підготовка, формування готовності, критерії визначення готовності.

В статье на основании анализа составляющих готовности буду­щих милиционеров к охране общественного порядка автор предла­гает критерии сформированности этой готовности как личностного образования. Ими автор считает объем и полноту знаний содержа­ния определенных учебных предметов, степень сформированности гностических, коммуникативных, организаторских и конструктив­ных качеств работника ОВД, устойчивость навыков использования диалогового стиля общения с подчиненными, стремление к постоян­ному анализу процесса и результатов служебной деятельности, лич­ную профессиональную и управленческую подготовку руководителя подразделения.

In the article on the basis of analysis of constituents of readiness of future militiamen to public law enforcement an author offers the criteria of formed of this readiness as personality education. By them an author


Counts a volume and plenitude of knowledges of maintenance of definite educational objects, degree of formed of gnostical, communicational, organizational and structural qualities of the militiamen, stability of skills of the use of dialog style of intercourse with inferiors, aspiration to the permanent analysis of process and results of duty activity, the personal professional and administrative preparation of leader of subdivision.

Актуальність дослід­ження обумовлена об’єк­тивною потребою суспіль­ства в кваліфікованих пра­цівниках правоохоронних органів, здатних за своїми діловими, моральними, психологічними та фізич­ними якостями забезпе­чити охорону законності і правопорядку, дотриман­ня і захист прав і свобод людини, успішно вести бо­ротьбу зі злочинністю та іншими правопорушення­ми. Сучасний стан право­порядку в країні, поява но­вих, нетрадиційних форм і методів антигромадсь­кої діяльності призводить до того, що правоохоронні органи все частіше зіштов­хуються з несподіваними і непередбаченими ситу­аціями, у яких необхідно діяти адекватним чином, і не завжди, на жаль, спів­робітники готові до вико­нання цих нестандартних задач [1; 2; 4]. Тобто, перед системою професійної під­готовки фахівців для пра­воохоронних органів, май­бутніх співробітників ОВС, постало завдання форму­вання особистості, здатної самостійно розуміти, оці­нювати, займати правиль­ну позицію, приймати та реалізовувати адекватні рі­шення в нестандартних умо­вах, що супроводжують правоохоронну діяльність і нерідко носять екстре­мальний характер [2; 5].

У цьому зв’язку об’єк­тивно обумовленим стає проблема формування у курсантів ВНЗ МВС Ук­раїни готовності до здійс­нення діяльності з охорони громадського порядку, що актуалізує проблему, пору­шену у нашій публікації.

Метою нашого дослід­ження було визначення критеріїв і рівнів готов­ності майбутніх співробіт­ників ОВС України до здій­снення діяльності з охоро­ни громадського порядку в умовах мінливої суспіль­но-економічної ситуації в державі.

Дослідження щодо фор­мування готовності до здій­снення професійної діяль­ності майбутніми співро­бітниками ОВС, підходів стосовно реформування сис­теми та нового бачення сут­ності професійної підго­товки курсантів у системі МВС представлені в працях

О. М. Бандурки, В. С. Вене­диктова, М. Й. Коржансько - го, Ю. М. Кривоноса А. О. Лі - гоцького, І. А. Малютіна,

В. В. Новікова, О. В. Тимо­щука, І. Р. Шинкаренка, Г. Х. Яворської та інших.

Аналіз відомостей, що містяться у наукових дже­релах вказаних вище авто­рів, свідчить про те, що во­ни не мали на меті визна­чення критеріїв та рівнів готовності до здійснення курсантами завдань без­посередньо з охорони гро­мадського порядку. Саме така ситуація, що склала­ся, обумовила нашу заці­кавленість сформульова­ною вище проблемою, доз­волила визначити задачі дослідження як формулю­вання критеріїв та визна­чення рівнів готовності майбутнього співробітника ОВС до здійснення служ­бових завдань з охорони громадського порядку.

З метою вирішення пос­тавлених задач досліджен­ня доцільно проаналізу­вати структуру та задачі служби охорони громадсь­кого порядку.

Основу міліції громадсь­кої безпеки складає служба охорони громадського по­рядку, до якої входять під­розділи патрульно-посто­вої служби, спецпідрозділ “Беркут”. Патрульно-пос­това служба здійснює на­гляд за виконанням окре­мими громадянами і поса­довими особами правил, що регулюють громадсь­кий порядок, з метою за­побігання та припинення правопорушень, а також притягнення правопоруш­ників до відповідальності.

Значну роботу проводять дільничні інспектори мі­ліції, які забезпечують без­пеку громадян і громад­ський порядок на закріп­лених за ними дільницях. Міліція громадської без­пеки організує роботу спе­ціальних установ, а саме: приймальників-розподільників для затриманих за бродяжництво та спеціаль­них приймальників для осіб, підданих адміністра­тивному арешту, забезпечує безпеку працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинс­тві. У систему підрозділів міліції громадської безпе­ки входить дозвільна сис­тема, до компетенції якої належать питання забезпе­чення правил виготовлен­ня, реалізації, придбан­ня, зберігання, обліку, охо­рони, перевезення та ви­користання вогнепальної, пневматичної зброї та ін­ших предметів на об’єктах дозвільної системи, органі­зація роботи щодо ліцен­зування підприємницької діяльності по виробництву, ремонту і реалізації спор­тивної, мисливської, вогне­пальної зброї тощо.

Таким чином, як зазна­чає В. В. Галунько [3], охо­рона громадського поряд­ку - це проведення держав­ними органами, органами місцевого самоврядування в тісній взаємодії з громад­ськістю заходів по забезпе­ченню недоторканості гро­мадян, захисту їх прав і законних інтересів, права власності, створенню на­лежних умов для роботи приватних, колективних, державних, підприємств, установ та організацій.

Зміст охорони громад­ського порядку полягає в комплексній діяльності що­до [1-3]:

- створення умов, за яких протиправна діяльність чи бездіяльність окремих осіб не спричиняла би громадя­нам перепон у здійсненні своїх суб’єктивних прав, у виконанні ними установле­них обов’язків, задоволені їх інтересів та потреб;

- забезпечення умов для спокійної праці та відпо­чинку громадян;

- попередження й присікання правопорушень, при­тягнення винних до юри­дичної відповідальності.

Складовою частиною охорони громадського по­рядку є забезпечення гро­мадської безпеки, яка по­лягає в суворому виконан­ні правил поводження із зброєю, боєприпасами, ви­буховими, сильнодіючими отруйними речовинами, правилами дорожнього ру­ху, протипожежними пра­вилами, правилами тех­ніки безпеки на підпри­ємствах, будівництві, в науково-дослідницьких за­кладах, санітарних пра­вил, правил безпеки при виконанні небезпечних ро­біт тощо. Виключною оз­накою громадської безпе­ки є мета, що обумовлює її зміст, склад відносин та ха­рактер - це охорона життя і здоров’я людини і грома­дянина та її майна.

Шляхом критичного ана­лізу основних підходів до визначення рівнів готов­ності до професійної діяль­ності, наведених у психолого-педагогічній літера­турі, вважається можли­вим і доцільним окреслити наступні складові готов­ності майбутніх співробіт­ників ОВС до здійснення службових завдань щодо забезпечення громадсько­го порядку:

- пізнавальна (знання ме­тодики аналізу та вирішен­ня стандартних та нестан­дартних ситуацій при про­ведення заходів щодо за­безпечення громадського порядку);

- процесуальна (гностич­ні, комунікативні, органі - заторські та конструктив­ні уміння працівника мілі­ції);

- мотиваційно-ціннісна (готовність до самопожерт­ви з метою виконання опе­ративно-службових зав­дань, використання діало­гового стилю спілкування з персоналом та населен­ням, прагнення до постій­ного ситуативного аналізу діяльності, постійна турбо­та про підлеглих);

- особистісна (достатні осо­бисті моральні якості пра­цівника ОВС, впевненість у власних можливостях керу­ вати підпорядкованим під­розділом в будь-яких умо­вах обстановки, професійна та фізична підготовка).

З позицій аналізу особистісних утворень, критерія­ми оцінювання рівнів сформованості готовності до за­безпечення громадського по­рядку, були обрані наступні:

- обсяг і повнота знань змісту певних навчальних предметів і готовність до ре­алізації отриманих знань і умінь для вирішення стан­дартних та нестандартних ситуацій у процесі забезпе­чення громадського при про­ведення виховної роботи;

- ступінь сформованості гностичних, комуніка­тивних, організаторських та конструктивних умінь працівника ОВС;

- усталеність навичок ви­користання діалогового сти­лю спілкування з підлегли­ми, прагнення до постійного аналізу процесу та резуль­татів службової діяльності;

- особиста професійна та управлінська підготов­ка керівника підрозділу.

Кожен критерій характе­ризувався трьома рівнями сформованості готовності до охорони громадського по­рядку: низький (інтуїтив­ний), достатній (репродук­тивний), високий (творчий).

Правоохоронці, яких за особливостями їх мислення і практичної діяльності за­раховують до низького (ін­туїтивного) рівня сформованості готовності до охорони громадського порядку, став­ляться до цього виду право­охоронної діяльності як до альтернативи іншим видам правоохоронної діяльності, зокрема оперативно-розшуковій або слідчій. Підвали­ною такого ставлення є емо­ційна, інтуїтивна спрямо­ваність на необхідність цієї діяльності без розуміння практичної значущості цієї діяльності для професії пра­воохоронця та суспільного значення забезпечення гро­мадського порядку.

Правоохоронці, що ма­ють достатній (репродук­тивний) рівень сформова - ності готовності до охоро­ни громадського порядку, добре обізнана з теоретич­ними засадами, змістом, конкретними методиками організації заходів щодо забезпечення громадсько­го порядку, нерідко засто­совує їх у власній практич­ній правоохоронній ді­яльності, але ситуативно, шаблонно, без адаптації до конкретної ситуації.

Високий рівень сформо - ваності готовності до охо­рони громадського порядку характеризується творчим ставленням до вирішен­ня завдань правоохорон­ної діяльності, мають ши­рокі й змістовні знання що­до організації охорони гро­мадського порядку, високі адаптаційні здібності, ко­мунікативні якості, високу дисциплінованість та осо­бисту відповідальність.

Працівники міліції, що мають достатній та висо­кий рівні готовності до охо­рони громадського порядку, здатні самостійно вирішува­ти поставлені завдання пра­воохоронної діяльності від­повідно до існуючих вимог, правоохоронці, що мають низький рівень готовності, є обмежено придатними до виконання завдань щодо охорони громадського по­рядку, і результат їх діяль­ності є недостатньо прогно­зованим і проблематичним.

Таким чином, у статті сформульовані критерії та визначені рівні сформова - ності готовності до здійс­нення діяльності щодо охо­рони громадського поряд­ку, встановлено, що чин­никами, які безпосередньо впливають на процес її формування, є надійність набутих знань, усталеність умінь і навичок, ціннісно - орієнтаційна зрілість осо­бистості, адаптаційні здіб­ності, уміння володіти со - боювстандартнихтаекстре - мальних умовах, здатність до адекватного аналізу си­туації та прийняття вива­жених рішень у процесі за­безпечення громадського порядку. Вважаємо доціль­ним проведення більш гли­боких досліджень, спря­мованих на розробку ме­тодик діагностування рів­нів готовності працівників міліції до здійснення за­вдань щодо охорони гро­мадського порядку безпосе­редньо у процесі їхньої про­фесійної діяльності.


Список літератури

1. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: Під­ручник /Під заг. ред. І.П. Голосніченка, Я. Ю. Кондратье­ва. - К.:НАВСУ, 1995. -178 с.

2. Адміністративна діяльність: Підручник /Під заг. ред.

О. М. Бандурки. - Харків: ХНУВС, 2004. -248 с.

3. Галунько В. В. Адміністративна діяльність міліції України щодо охорони права власності під час забезпечення охорони громадського порядку // Форум права. -2007. -№ 3. - С.48- 51 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://www. nbuv. gov. ua/ejournals/FP/2007-3/07gvvogp. pdf.

4. Женунтій В., Біленчук П. Діяльність міліції - чітке регу­лювання //Право України. - 1991. - № 4. - с.23.

5. Молдован В. В. Правоохоронні органи. Курс лекцій: Нав­чальний посібник для студентів юридичних вузів та фа­культетів. - К.: Юмана, 1998.

6. Подольська Є. А., Назаркіна В. М., Яковлев А. О. Освіта як чинник розвитку особистості в соціокультурному кон­тексті: Монографія. - Х.: Вид-во НФАУ: Золоті сторінки,

2002. - 236 с.