joomla
ПСИХОЛОГО-ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СЛІДЧИХ (ПРОФЕСІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ)
Юридичний вісник Причорномор’я

КРАВЧЕНКО Ірина Федорівна

Кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри соціально - гуманітарних дисциплін Херсонського юридичного інституту ХНУВС

Статтю присвячено проблемам психолого-професійної підготов­ки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах системи МВС України, зокрема її професіографічному аспекту.

Ключові слова: професіограма, професіографічний аналіз, суб’єкти слідчого процесу, професійна діяльність слідчого, психоло­гічна компетентність слідчого.

Статья посвящена проблемам психолого-профессиональной под­готовки будущих следователей в высших учебных заведениях систе­мы МВД Украины, в частности ее профессиографическому аспекту.

Ключевые слова: профессиограмма, профессиографический ана­лиз, субъекты следственного процесса, профессиональная деятель­ность следователя, психологическая компетентность следователя.



Постановка проблеми та її зв’язок із провідними науковими та практични­ми завданнями. Соціально - економічний розвиток су­часного українського сус­пільства посилює увагу до вдосконалення системи від­творення висококваліфі­кованих професійних кад­рів. Тому перед закладами юридичної освіти поста­ють завдання підвищення ефективності психологіч­ної підготовки майбутніх фахівцівслідстватадізнан - ня. Спеціалісти відзнача­ють, що психологічне за­безпечення активно вико­ристовується правоохорон­цями на всіх етапах слід­чого процесу. Необхідність врахування психологіч­них факторів, що вплива­


Ють на учасників слідчого процесу, змушує фахівця постійно звертатись до ба­гажу психологічних знань та умінь, набутого під час освітньо-професійної під­готовку у вузі.

Аналіз останніх дослід­жень і публікацій з цієї проблематики. Питаннями психологічних факторів, що впливають на люди­ну протягом її професій­ної діяльності, цікавились і раніше (О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн), а також у наш час, коли більше ува­ги приділяється прагма­тичному аспектові пробле­ми. Зокрема у світлі про­фесійної підготовки у ви­щих навчальних закладах системи МВС ці пробле - мививчалиО. М. Бандурка, В. Г. Андросюк, В. І. Барко та ін. [1; 2]. Але залишається чимало нерозкритих про­блем у сфері формування психологічної обізнаності курсантів стосовно най­більш ґрунтовних компо­нентів слідчої діяльності, що становить значний по­тенціал в їх фаховій підго­товці.

Цілі та завдання статті.

У цій статті ми поставили за мету проаналізувати особ­ливості введення та фун­кціонування навчального курсу “Професійно-психо­логічна підготовка слідчих” саме як засобу наближення курсантів до особливостей майбутньої професії слід­чого. Також ми висвітлимо особливості реалізації про - фесіографічного аспекту пси­хологічної підготовки кур­сантів у процесі професій­ної освіти.

Виклад основного мате­ріалу. Пропонований нав­чальний курс “Професій­но-психологічна підготовка слідчих” зорієнтований на формування психологічної обізнаності курсантів сто­совно найбільш ґрунтовних компонентів слідчої діяль­ності та враховує сучасні наукові досягнення в осмис­ленні психологічного фено­мену сучасної особистості та її діяльності у суспільс­тві. Метою такої підготов­ки є: формування уявлень про психологічні законо­мірності слідчої діяльності; навчання форм, методів і засобів використання пси­хологічних знань у профе­сійній діяльності слідчого; формування умінь реаліза­ції на сучасному науково­му та практичному рівні психологічного забезпечен­ня діяльності слідчого [3].

Курс складено відповід­но до чинних програм з “Професійно-психологічної підготовки слідчих”, його зміст акумулює найваж­ливіші здобутки комплек­су таких соціально-гумані­тарних наук, як загальна, соціальна, юридична та ві­кова психологія, філософія, соціологія, логіка, естети­ка, етика тощо, які зорієн­товані на вдосконалення й оптимізацію процесу ово­лодіння психологічним за­безпеченням слідчої діяль­ності. Вивчення психології слідчої діяльності сприяє розвитку здатності розумі­ти мотиви вчинків людей, враховувати їх природні, суспільно значущі, особис - тісно значущі та корисні потреби у життєдіяльності, аналізувати психологічні особливості суб’єктів слід­чого процесу, що сприяє формуванню цілеспрямо­ваності, розсудливості, на­полегливості, уважності до дрібних деталей юридично­го процесу.

У ході вивчення курсу “Професійно-психологічна підготовка слідчих” широ­ко реалізується професіог - рафічний підхід до вивчен­ня й аналізу психологічних особливостей та факторів слідчої діяльності. Зокре­ма це стосується розгля­ду теоретичних відомостей про психологічну структу­ру професійної діяльності, де простежується логіка взаємозв’язку зовнішніх та внутрішніх компонентів праці слідчого. Відповідно до такої структури зовніш­ній бік професійної діяль­ності слідчого утворюють чотири основні компонен­ти: об’єкт, зміст, знаряддя та умови праці, які харак­теризуються певними па­раметрами та властивостя­ми. У процесі праці про­фесіонал взаємодіє з цими компонентами та їх харак­теристиками.

Слідчому у професійній діяльності доводиться біль­шу частину робочого ча­су контактувати з окре­мими людьми, групами та колективами людей. Професіографічний аналіз цих об’єктів праці вима­гає враховувати вік, стать, соціальний стан, освіту; фізіологічні та психічні особливості; розміри ко­лективів та груп людей, що складає основу пси­хологічних знань слідчо­го. Документація стосовно слідства за психологічною структурою праці умов­но відноситься до такого типу об’єктів професійної діяльності, як знакова сис­тема. При роботі слідчого з документами, умовними знаками, буквами, цифра­ми, кодами, шифрами ві­діграють роль розміри та кількість знаків; склад­ність їх смислових і гра­фічних елементів; змістов­на інформація тексту.

Для досягнення успіш­ності у взаємодії необхід­но, щоб властивості та якості працівника відпові­дали характеристикам зов­нішніх компонентів. На­явність у слідчого необхід­них професійно важливих якостей та властивостей є засобом ефективного при­стосування до характерис­тик зовнішніх компонен­тів праці. Слідчий забезпе­чує цілеспрямовану пра­вову допомогу і підтримку у певних життєвих ситуа­ціях людей. Оскільки фах­івець у професійній діяль­ності взаємодіє з людиною та її оточенням, він пови­нен володіти знаннями сто­совно індивідуальної по­ведінки людини в життє­вому середовищі, психоло­гічних виявів індивідуаль­ності особистості у про­цесі розв’язання життє­вих справ. Це означає, що не тільки юридична, але й психологічна компетент- ністьспеціалістастановить базову основу його функ­ціональної грамотнос­ті й професійної підготов­леності.

Проте рівень вияву про­фесійно важливих якостей та властивостей слідчого суттєво залежить не тіль­ки від рівня розвитку про­фесійних здібностей, але й від його психічного та фізіологічного стану в про­цесі праці. Властивості та якості професіонала, йо­го фізіологічний та психіч­ний стан у процесі пра­ці утворюють внутрішній (прихований) бік професій­ної діяльності. Внаслідок цього у професіографічному матеріалі значну увагу приділено характеристи­кам особистості слідчого, адже його праця потребує вияву певних морально-ді­лових і фізичних власти­востей - знання законодав­ства; цілеспрямованості; витривалості; спостереж­ливості як вміння виділяти криміналістичну значиму інформацію на місці події й в інших умовах; здат­ності дотримуватися ви­мог конспірації і зберігати службові таємниці; психо­логічної витривалості; про­фесіоналізму використан­ня криміналістичної так­тики і техніки; володіння арсеналом процесуальних прийомів і навичок розслі­дування, табельною зброєю і прийомами самооборони. Постійна робота з само­розвитку та самовиховання професійних якостей доз­воляє слідчому успішно пе­реборювати емоційні та фі­зичні навантаження в про­цесі діяльності, виявляючи високу моральну відпові­дальність перед особою і суспільством.

Внутрішні компоненти професійної діяльності роз­криваються у ході системно­структурного аналізу осо­бистості слідчого як профе­сіонала з урахуванням ін­дивідуального стилю про­фесійної діяльності, психіч­них і фізіологічних станів у процесі праці. Прогно­зування власних перспек­тив у слідчий праці здійс­нюється на основі моделю­вання професійного розвит­ку слідчого в аспекті психо­логічного забезпечення по­будування та реалізації професійної кар’єри.

Значна увага приділяєть­ся формуванню у курсан­тів практичних навичок з використання психологіч­ного забезпечення у слід­чий праці. Це різноманіт­ні завдання для курсантів, вправи, тестові методики, дослідження, практичні по­ради та зразки й прикла­ди з професійної діяльності слідчого. Самостійна робота передбачає ознайомлення та професіографічний ана­ліз фрагментів професій­ної діяльності слідчого; діагностику та аналіз влас­них професійно важливих якостей; розробку рекомен­дацій щодо психологічних засобів професійного роз­витку у майбутній праці.

Для курсантів у ході практичної та самостійної роботизапропонованомето - ди професіографічного до­слідження як комплексу дій, що реалізуються пос­тупово на трьох етапах: професіографічного пошуку, професіографічного аналі­зу та професіографічного синтезу.

У процесі професіогра - фічногопошукуздійснюється вивчення характеристик та особливостей професії слідчого комплексними ме­тодами. Сюди відносять­ся: вивчення літературних джерел про професію слід­чого, різновиди спостере­ження за роботою фахівців, бесіди з ними. Метод вив­чення літературних дже­рел надає можливість ство­рювати загальне уявлення про професійну діяльність і виявляти окремі її аспек­ти. Метод спостереження доцільно використовувати для вивчення об’єктів і за­собів слідчої праці, особ­ливостей професійних при­йомів, окремих фрагментів слідчого процесу. Бесіди із фахівцями доцільні в тих випадках, коли немає мож­ливостей виявити ті аспек­ти професійної діяльності, які не підлягають спостере­женню. Це стосується зок­рема доповнень і пояснень спеціалістів. З метою фік­сації зібраних відомостей про професію курсантам рекомендується вести про­токоли у формі відповідних таблиць.

image041image042image043image044Професіографічний ана­ліз передбачає упорядку­вання, систематизацію та узагальнення відомостей про професію слідчого. На цьому етапі метод порів­няльного аналізу переваж­но застосовується для ви­явлення значущості та ти­повості характеристик зов­нішніх компонентів про­фесії. Аналітичним шля­хом визначаються частота присутності кожної харак­теристики в професійній діяльності, її значущість для результатів, частота та значущість взаємодії з нею працівника. Метод сис­темно-структурного ана­лізу бажано використову­вати при встановленні взає­мозв’язків між характерис­тиками зовнішніх компо­нентів праці слідчого та про­фесійно важливими якос­тями і властивостями пра­цівників.

Професіографічний син­тез здійснюється в процесі об’єднання проаналізова­них фактів у професіогра - фічному документі про працю слідчого. За допо­могою структурного син­тезу можливе чітке пере­групування професійно важливих якостей та влас­тивостей у структуру об­разу спеціаліста. Анало­гічним шляхом курсанта­ми проводиться побудова власного образу як май­бутнього працівника ор­ганів слідства та дізнан­ня. Методом порівняль­ного синтезу здійснюєть­ся порівняння особистих властивостей та якостей із вимогами професії до слід­чого.

У процесі порівняння власного образу з обра­зом слідчого-професіонала визначається наявність чи відсутність тих властиво­стей та якостей, які необ­хідні для успішної про­фесійної діяльності. Та­ким чином будується об­раз кандидата для праці в органах слідства та дізнан­ня. Він фактично відобра­жає власні можливості у майбутній слідчій діяль­ності.

У результаті засвоєн­ня професіографічного ма­теріалу курсу “Професій­но-психологічна підготов­ка слідчих” курсанти по­винні оволодіти певним обсягом знань і компетен­тностей. Майбутні фахівці повинні знати:

- психологічну структу­ру професійної діяльнос­ті слідчого;

- системно-структурний аналіз особистості слідчо­го як професіонала;

- image045Психологічні законо­мірності професійного ста­новлення та деформації особистості працівників ор­ганів внутрішніх справ;

- індивідуальні стилі про­фесійної праці слідчих;

- структуру та зміст професіограми та психог - рами слідчої діяльності.

У ході виконання прак­тичних і самостійних за­вдань курсанти набувають умінь:

- здійснювати аналіз пси­хологічної структури про­фесійної діяльності слід­чого, виділяти зовнішні та внутрішні компоненти у праці слідчого;

- здійснювати систем­но-структурний аналіз осо­бистості слідчого як про­фесіонала, виділяти ком­плекс професійно важли­вих якостей слідчого;

- розробляти кар’єрог - раму професійного ста­новлення слідчого та план розвитку необхідних про­фесійно важливих якос­тей;

- вивчати та визначати індивідуальні стилі про­фесійної праці слідчих;

- розробляти стислий зміст професіограми та пси - хограми слідчої діяльності.

Висновки. Таким чином, реалізація професіографіч - ного аспекту психологіч­ної підготовки курсантів у процесі професійної осві­ти допомагає набути адек­ватних уявлень про вимо­ги слідчої діяльності до працівників, а також про можливості розвитку необ­хідних професійно важли­вих якостей та властивос­тей у себе.



Література:

1. Андросюк В. Г. Методичні засади розробки професіог - рам та кваліфікаційних характеристик / Андросюк В. Г., Юхновець Г. О. // Науковий вісник Національної ака­демії внутрішніх справ України. - К.: Вид-во НАВСУ, 1996. - №1. - С. 45-54;

2. Барко В. І. Професійний відбір кадрів до органів внут­рішніх справ (психологічний аспект): [монографія] / Барко В. І. - К.: Ніка-Центр, 2002. - 296 с.;

3. Основы профессиографии: [учеб. пособие по спецкур­су для студ. пед. ин-тов] / Карпиловская С. Я., Миттель - ман Р. И., Ткаченко Е. М. и др. - Брянск, 1991. - 75 с.