joomla
ПРОБЛЕМИ РОЗКРАДАННЯ НАФТИ З МАГІСТРАЛЬНИХ ТРУБОПРОВОДІВ
Юридичний вісник Причорномор’я

ЛЕВЧЕНКО Ю. О.

К. ю.н., доцент кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної академії внутрішніх справ

Проаналізовано особливості кримінально-правової охорони ма­гістральних трубопроводів. Визначено систему кримінально-право­вих норм, що встановлюють відповідальність за злочинні посягання на нафтогазовий комплекс України

Ключові слова: кримінально-правова охорона, магістральні тру­бопроводи, злочини в нафтогазовому комплексі України

Проанализированы особенности уголовно-правовой охраны ма­гистральных трубопроводов. Определена система уголовно-право­вых норм, устанавливающих ответственность за преступные посяга­тельства на нефтегазовый комплекс Украины

The features of criminal law protection of main pipelines. Determined system of criminal law that impose criminal liability for violation of the oil and gas complex of Ukraine

Key words: penal protection, pipelines, oil and gas complex crimes in Ukraine

Економіка будь-якої краї­ни спрямована на забезпе­чення найбільш раціональ­ного використання обмеже­них ресурсів (природних, трудових, виробничих, ін­вестиційних тощо) з метою задоволення зростаючих потреб населення. Це склад­на система, що перебуває на стику суспільної та природ­ної сфери і включає в себе компоненти як соціальних, так і природних зв’язків. При цьому природно-геогра­фічне середовище, кліма­тичні умови істотно вплива­ють на формування і розви­ток національної економіч­ної системи.

Енергетичні компонен­ти національної економі­ки, їх формування, під­тримка і нарощування стають життєво важли­вою соціальною потребою. країни, маючи у своєму розпорядженні значними запасами природних ба­гатств, здійснювала і здій­снює споживання енер­гії, а також веде сучасні соціально-економічні та політичні реформи, голо­вним чином, за рахунок усіх видів первинної си­ровини (нафти, газу, лісу, руди тощо). Тим часом, ві­домо, що природні ресур­си - чинник абсолютно об­межений, який в принци­пі неможливо збільшити. Сьогодні в суспільстві пос­тійно звучать слова про не­обхідність переходу від «економіки труби» до інно­ваційного варіанту еконо­мічного розвитку. Проте, держава продовжує підви­щувати навантаження на видобувний сектор еконо­міки, на природокористу­вання і, мабуть, має намір це робити і в майбутньому. У зв’язку з цим пріори­тетними завданнями дер­жавної політики були і залишаються найбільш ефективне використання паливно-енергетичного по­тенціалу суспільства, ра­ціональне та дбайливе вит­рачання природних ба­гатств, вдосконалення за­конодавчих заходів з поси­лення контролю держави за збереженням природ­них ресурсів країни, пра­вова охорона паливно - енергетичного комплексу (ПЕК) від кримінальних посягань.

Сектор тіньової еконо­міки, що склався у сфері ПЕК, завдаєсерйозноїшкоди суспільству. У ПЕК Ук­раїни виробляється близь­ко 15% товарної продукції країни. За оцінками фах­івців, втрати від злочинів у сфері ПЕК щорічно скла­дають не менше 5 млн. тонн готової продукції та становили понад 21 млн грн. [1]. Реальні ж витра­ти, зважаючи на високу ла­тентність таких посягань та наявність непрямих збитків (наприклад, еко­логічного характеру при пошкодженні магістраль­них трубопроводів), на кіль­ка порядків вищі. Особливу занепокоєність викликає триваюче поширення роз­крадань нафтопродуктів, особливо, у сфері їх транс­портування трубопровід­ним транспортом. Букваль­но на очах з розряду рідкіс­них кримінальних проявів це суспільно небезпечне діяння трансформувалися в масштабну загрозу безпе­ки ПЕК, про що свідчить проведений автором аналіз кримінальних справ даної категорії [2, с.60-61]. Так, за 2009 рік виявлено 576 злочинів, пов’язаних з не­законною «врізкою», що на 25% більше, ніж у 2008 ро­ці. [3].

Результати профілакти­ки розкраданням нафти та газу її переробки залиша­ються, на жаль, низьки­ми на території країни. За­побігання зазначених май­нових злочинів ускладне­но, перш за все, великою довжиною магістральних трубопроводів. За оцінка­ми експертів, нині в Ук­раїні друга за потужністю у світі, після Російської Федерації, газотранспорт­на система, яка має страте­гічне значення для нашої країни, її загальна мережа становить 36 тис. км. [4, с.6-7; 5, с.27-31; 6, с.19]. Узагальнення матеріалів практики показало також, що незаконне заволодіння нафтою з магістральних трубопроводів має ряд іс­тотних особливостей, що ускладнюють правильну кваліфікацію вчиненого з урахуванням норм чинно­го КК України.

Основним об’єктом роз­глянутого злочинного по­сягання, беручи до ува­ги його основну і кінце­ву мету, виступають від­носини власності. Разом з тим, вказане кримінальне діяння загрожує і іншим правоохоронюваним інте­ресам, тобто має ознаки багатооб’єктного злочину і, до того ж, нерідко харак­теризується множинністю наслідків. Протиправні дії цих осіб можуть призвес­ти до екологічних усклад­нень, зокрема до таких, що сталися в період з 22 до 27 квітня 2004 р. на свердло­вині № 111 Куличихінсь - кого нафтогазового родо­вища в Полтавській об­ласті (унаслідок умисного пошкодження трубопрово­ду було втрачено 45 куб. м. нафти та забруднено 0,8 тис. кв. м. ґрунту [6].

Несанкціонована «врізка» до нафтопроводу здійс­нюється, насамперед, шля­хом протиправного пош­кодження останнього і, до того ж, нерідко пов’язано з безконтрольним розли­вом нафти. Таке діяння за­вжди тягне необхідність проведення аварійних ро­біт з метою відновлення пошкодженого об’єкту. При розрахунку збитку, що за­вдається власнику трубоп­роводу, практичні праців­ники керуються «Про за­твердження Програми за­побігання та реагування на надзвичайні ситуації тех­ногенного і природного ха­рактеру на 2000 - 2005 ро­ки», затвердженими пос­тановою Держгіртехнаг - ляду України від 21 чер­вня 2004 року № 792. Ліквідація несанкціо­нованих «врізок» вклю­чає: а) витрати на ліквіда­цію (локалізацію) аварії, в тому числі, вартість ма­теріалів та електроенергії, непередбачені виплати за­робітної плати персоналу, вартість послуг спеціалі­зованих організацій щодо локалізації та ліквідації аварії; б) витрати на роз­слідування аварії, тобто на оплату праці членів ко­місії з розслідування, вар­тість послуг експертів, що залучаються для розсліду­вання; в) соціально-еконо­мічні втрати - витрати на компенсацію і проведення заходів внаслідок загибелі або травмування персона­лу, в т. ч. загибелі (травму­вання) третіх осіб. У серед­ньому, сума, витрачається на ліквідацію криміналь­ного «врізання», складає 8-10 тис. грн.[4]. З огляду на вищевикладене, збиток від пошкодження нафтопро­воду завжди оцінюється, як значне. Нагадаємо, що закон не містить визначен­ня поняття значного збит­ку. Згідно з п. 3 постано­ви № 4 Пленуму Верховно­го Суду України «Про су­дову практику в справах про знищення та пошкод­ження державного чи ко­лективного майна шля­хом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог по­жежної безпеки » від 3 бе­резня 2000 р., при вирі­шенні питання про те, за­подіяна чи значної шкоди власнику чи іншому влас­никові майна, слід вихо­дити з вартості знищеного майна або вартості віднов­лення пошкодженого май­на, значущість цього май­на для потерпілого, нап­риклад, в залежності від роду його діяльності та ма­теріального стану чи фі­нансово-економічного ста­ну юридичної особи, яка є власником або іншим власником знищеного або пошкодженого майна. От­же, учинення «врізки» міс­тить ознаки кримінально караного діяння - умисно­го пошкодження чужого майна, що спричинило за­подіяння значного збит­ку. Поряд з цим, що роз­глядається посягання у випадках розливу нафти включає в себе і ознаки протиправного навмисно­го знищення чужого май­на, оскільки при витоку з пошкодженого трубопро­воду нафтопродукти всту­пають у взаємодію із зов­нішнім середовищем і ста­ють непридатними для використання. Із вказа­ної особливістю тісно по­в’язана наступна харак­терна ознака криміналь­ного втручання у систему нафтопроводів.

image040У відповідністю з Мо­дельним законом «Про промислову безпеку небез­печних виробничих об’єк­тів», принятим на деся­том пленарному засідані Міжпарламентскої Асам­блеї держав участників СНД (Постанова N 10-5 від 6 грудня 1997 року), ма­гістральні нафтопродук-топроводи віднесені до ка­тегорії небезпечних вироб­ничих об’єктів, на яких транспортуються горючі рідини - небезпечні речо­вини, здатні самозайма­тися, а також загорятися від джерела запалювання і самостійно горіти після його видалення. У науці кримінального права під загальнонебезпечним спо­собом розуміється такий спосіб вчинення злочин­ного діяння, який свідо­мо для винного становить небезпеку для життя чи здоров’я людини, майно­вих чи інших правоохоро - нюваних благ. При цьому способі злочинного пося­гання виникає загроза од­ночасного ураження кіль­кох об’єктів криміналь­но-правової охорони і, від­повідно, має місце реальна небезпека зростання обся­гу шкоди. Так само, і при самовільному підключен­ні до нафтопроводу ство­рюється реальна небезпе­ка для широкого кола пра - воохоронюваних об’єктів. Так, на Волгоградському ділянці магістрального на­фтопроводу «Самара-Ли - сичанськ» несанкціонова­на «врізання» стала при­чиною пожежі, полум’я якого піднімалося вгору до п’ятдесяти метрів [7]. Помилкові “врізки” в га­зопроводи (останні часто розташовуються в єдиних технологічних коридорах із нафтопродуктопрово- дами) при протиправному заволодінні нафтою ство­рюють небезпеку настан­ня техногенної катастро­фи з непередбачуваними екологічними та економіч­ними наслідками. З вище - викладеного випливає ви­сновок: сам факт незакон­ного учинення «врізки» в магістральний нафтопро­від містить ознаки навмис­ного знищення та пошкод­ження майна, вчиненого загальнонебезпечним спо­собом (ч. 2 ст. 194 КК Ук­раїни). Однак, злочинне пошкодження магістраль­ного трубопроводу, що містить ознаки закінчено­го злочину при обтяжую­чих обставинах, одночас­но є способом здійснення розкрадання нафти. При цьому дії винних осіб, що виражаються у вчиненні «врізки», безпосередньо спрямовані на учинення з корисливою метою таєм­ного протиправного безоп­латного вилучення і звер­нення нафтопродуктів із трубопроводів на свою ко­ристь чи користь інших осіб, тобто крадіжки чужо­го майна. Таємне розкра­дання нафти виявляєть­ся практичними працівни­ками, за загальним прави­лом, на стадії незакінчено - го злочину: при виявленні вже готового «врізання» або при припиненні дій злочинців у момент безпо­середнього вилучення на­фти з трубопроводу.

Разом з тим, буквальне тлумачення положень, пе­редбачених ч. 3, ст. 185 КК України кваліфікує, що дії осіб, які вчинили незакон­ну «врізку» в магістраль­ний трубопровід з метою викрадення нафтопродук­тів, утворюють незаконне проникнення в інше схо­вище, як спосіб учинен­ня таємного викрадення,

І, відповідно, складають початкову стадію вико­нання об’єктивної сторо­ни корисливого втручан­ня у систему магістраль­них трубопроводів (тобто замах на крадіжку). За­значений спосіб учинен­ня таємного розкрадан­ня значно підвищує небез­пеку скоєного (у зв’язку зі зростанням розміру за­вданої шкоди) і його діяча (що відрізняється стійкіс­тю кримінальних намірів і силою злочинної волі, яку не стримує навіть необхід­ність подолання додатко­вих перешкод як проміж­ного етапу в досягненні корисливої мети ). Таким чином, дії осіб, які вчини­ли «врізку» в магістраль­ний трубопровід з метою таємного розкрадання на­фти, вимагають, кваліфі­кації як замах на крадіж­ку, учинену з незаконним проникненням в інше схо­вище (ч. 3 ст. 185 КК Ук­раїни). А саме розкрадан­ня нафти шляхом «врізки» в магістральний тру­бопровід - є, як закінчена крадіжка, вчинена з неза­конним проникненням в інше сховище (ч. 3 ст. 185 image040КК України). Як видно, розкрадання з нафтопро­водів шляхом «врізки» за­вжди поєднане з умисним пошкодженням трубопро­воду, тобто, включає в се­бе ознаки двох самостій­них злочинних діянь. При цьому навмисне пошкод­ження передує крадіжці і є завершеним злочином, тоді як таємне розкрадан­ня, судячи з матеріалів практики, присікається правоохоронними органа­ми звичайно на стадії за­маху. У силу зазначених криміногенних особливос­тей практикою не вироб­лені єдиного підходу до правової оцінки скоєного. В одних випадках незакінчена стадія розкрадан­ня нафти шляхом «вріз - ки» в трубопровід кваліфі­кується тільки як навмис­не пошкодження чужого майна, що спричинило за­подіяння значної шкоди (ч. 1 ст. 194 КК України). Чи треба говорити, що та­ка правова оцінка не вра­ховує, що умисел винного спрямований на крадіжку нафтопродуктів, а на­вмисне пошкодження на­фтопроводу є спосіб учи­нення таємного викраден­ня чужого майна. Крім того, навмисне пошкод­ження трубопроводу здій­снюється, як підкреслю­валося раніше, загально-небезпечним способом, що також не отримує відобра­ження в запропонованому варіанті кваліфікації.

Поруч практичних пра­цівників за учинений зло­чин кваліфікується за су­купністю злочинів, пере­дбачених ч.1 ст.14; ч. 3 ст. 185 і ч. 1 ст. 194 КК України. Однак і така кваліфікація не є бездо­ганною, оскільки відповід­но до ч. 3 ст. 2 КК Украї­ни ніхто не може бути при­тягнутий до кримінальної відповідальності за той са­мий злочин більше одного разу. У зв’язку з цим не­обхідно з усією однознач­ністю визначитися, чи мо­жуть діяти правила сукуп­ності злочинів, якщо су­купність (хай і неявно, як у ситуації, що розгля­дається) вже врахована в Особливій частині КК Ук­раїни як кваліфікує обста­вини. Нарешті, в багать­ох випадках розглядаєть­ся посягання оцінюється сучасної судової практи­кою як замах на крадіжку, вчинену з незаконним про­никненням в інше схови­ще (ч. 1 ст. 14 і ч. 3 ст. 185 КК України). Така пра­вова оцінка ґрунтується на роз’ясненнях Плену­му Верховного Суду №12 від 25 грудня 1992 р. «Про судову практику в спра­вах про корисливі злочи­ни проти приватної влас­ності» (пункти 5, 6): якщо особа, вчиняючи крадіж­ку, проникло в сховищі шляхом злому дверей, за­мків, решіток тощо, вчи­нене належить кваліфіку­вати за ч. 3 ст. 185 КК Ук­раїни і додаткової кваліфі­кації за ст.194 КК України не потрібно, оскільки нав­мисне пошкодження май­на в цих випадках стало способом здійснення роз­крадання при обтяжую­чих обставинах.

Разом з тим зауважимо, що й така кваліфікація є спірною з наступних під­став. Без правової оцінки залишається факт умисно- гопошкодженнянафтопро - воду, учиненим загаль-нонебезпечним способом. Порівняльний аналіз санк­цій ч. 1 ст. 194 і ч. 1 ст. 14,

Ч. 2 ст. 185 КК України зазначає, що при такій кваліфікації понад небез­печне закінчений злочин охоплює менш тяжке і незакінчене кримінальний делікт.

Вищезазначеним проб­лемам кваліфікації роз­крадання нафти з трубоп­роводів не вичерпуються. Незаконне втручання в на­фтопровід здійснюється тривалий час, систематич­но, до виявлення «врізки» правоохоронними органа­ми або службою власної безпеки нафтової компанії. У таких випадках дуже складно визначити який розмір викраденого, так і спрямованість умислу вин­них на розкрадання нафти в великому або особливо великому розмірі.

Труднощі кваліфікації обумовлені і ще однією особливістю розкрадання нафти з трубопроводів. Су­б’єкт цього злочинного ді­яння груповий. Як видно з матеріалів практики, пра­воохоронним органам про­тистоять злочинні органі­зовані групи і спільноти, які мають документаль­не прикриття для переве­зення викраденого, добре налагоджену мережу збу­ту, потужну матеріаль­ну базу. Так, засуджені за участь у злочинному спів­товаристві і крадіжку на­фтопродуктів з магіст­рального трубопроводу на території Сумської облас­ті гр. К., П., С і Б. Винни­ми була розроблена чітка система дій, спрямованих на розкрадання нафтопро­дуктів в великому розмірі: у їхньому співтоваристві існувала ієрархічна струк­тура (керівники-виконав - ці), жорстка схема, згідно з якою регулярно виготов­лялися чергові «врізки» в нафтопровід, знаходи­ли спеціальні транспор­тні засоби та місця збуту викраденого, розробляли­ся способи конспірації то­що. Про стійкість і згурто­ваності осіб, які вчиняють розкрадання нафти з тру­бопроводів, свідчить, перш за все, тривала підготов­ча діяльність, що включає ряд складних операцій. Це і збір відомостей про об’єкт злочинного посягання (на­приклад, встановлення на­явності в магістральному трубопроводі певного виду нафтопродуктів), про гра­фіки обходу трубопрово­ду співробітниками ліній­них виробничо-диспетчер­ських станцій, про роз­ташування стаціонарних постів ДІБДР і маршрутів патрулювання інспекторів ДПС (на підставі отрима­них даних визначається місце, час, спосіб вчинен­ня крадіжки нафтопро­дуктів). Це і придбання технічних засобів (диско­вих ріжучих інструментів, зварювальних апаратів, приладів нічного бачення), транспорту, виготовлення спеціального оснащення. Це і пошук співучасни­ків, серед яких повинні бути досвідчені газоелек-трозварники, налівщікі для наповнення цистерн бензовозів, водії автоцис­терн, спостерігачі, що по­дають сигнал небезпеки у разі появи співробітників приватної охоронної служ­би чи працівників міліції. Нерідко мають місце ви­падки підкупу чи примусу співробітників служб без­пеки нафтових компаній. У разі відмови від «спів­праці» злочинці влашто­вують акції залякування. Це і пошук місць збері­гання (приховування) і каналів збуту викрадено­го. Нарешті, це і підготов­ка приймально-здавальної документації, паспортів нафтопродуктів, а також інших документів, за до­помогою яких створюють­ся «правові» передумови для легалізації викраде­ної нафти. Разом з тим, при вирішенні конкрет­них кримінальних справ суди в багатьох випадках не вбачають у скоєному оз­наки організованої групи і оцінюють організоване кримінальне втручання в систему трубопроводів як вчинене групою осіб за по­передньою змовою.

Беручи до уваги масшта­би незаконного заволодін - ня нафтою з нафтопродук - топроводів, високу небез­пеку цих злочинів (обумо­влену такими факторами, як спрямованість посяган­ня на кілька правоохоро - нюваних об’єктів, спрямо­ваність з вчиненням іншо­го самостійного злочину при обтяжуючих обстави­нах - умисного пошкод­ження майна, учиненого загальнонебезпечним спо­собом, заподіяння мно­жинності суспільно небез­печних наслідків, тісний зв’язок з організованою злочинністю і корупцією), а також відсутність засто­сування кримінального за­кону в частині відповідаль­ності за вказані правопору­шення, доцільно обговори­ти питання про адекватне кримінально-правову ре­агування на факти корис­ливого вчинення злочинів у систему магістральних трубопроводів.


Список використаної літератури

1. Про злочини економічної спрямованості, виявлені у палив­но-енергетичного комплексу за 2005-2009 рр.: - К. : ДІТ МВС України, 2010. - 7 с.

2. Левченко Ю. О. Запобігання злочинам у нафтогазовому комплекс України: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Левченко Юрій Олександрович. - К., 2008. - 293 с.

3. Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2009р. - К. : ДІТ МВС України, 2010. - 9 с.

4. Будзишин Л. Газ - основа стратегічного партнерства: (Проб­леми поставок газу в Україні) / Л. Будзишин. // Урядовий кур’єр. - 1999. - 3 лип. - С. 6-7. Гоголадзе Т. Ш. Маршру­ты экспортных потоков каспийской нефти / Г. Ш. Гоголад­зе // Бизнес и политика. - 1997. - № 11. - С. 27-31.

5. Еременко А. “Первая нефть” - что “первая кровь”. (Про­блемы транзита нефти через Украину) / А. Еременко // Зер­кало недели. - 1999. - 6-7 марта. - С. 19.

6. Експрес-інформація щодо стану злочинності у Полтавській області на 1 жовт. 2008 р. - К. : ДІТ МВС України, 2008. - 7 с.

7. Труд. 2004. 12 травня.