joomla
ФІЛОЛОГІЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ АКТІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЯК ДІЄВИЙ СПОСІБ РОЗУМІННЯ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ НОРМ
Юридичний вісник Причорномор’я

КОЛОМОЄЦЬ Т. О.

Д. ю.н., професор, заслужений юрист України декан юридичного

Факультету

ЛЮТІКОВ П. С.

К. ю.н.. заступник декана юридичного факультету,

Запорізький національний університет

У статті здійснюється на підставі наукових та нормативних дже­рел аналіз ролі філологічного тлумачення актів адміністративного законодавства у системі способів тлумачення адміністративного за­конодавства.

Ключові слова: тлумачення, способи, філологічний спосіб, акт, адміністративне законодавство.

В статье осуществляется на основании научных и нормативных источников анализ роли филологического толкования актов адми­нистративного законодательства в системе способов толкования ад­министративного законодательства.

Ключевые слова: толкование, способы, филологический способ, акт, административное законодательство.

In the article the analysis of role of philological interpretation of acts of administrative legislation comes true on the basis of scientific and normative sources in the system of methods of interpretation of administrative legislation.

Key words: interpretation, methods, philological method, act, administrative legislation.

Способи тлумачення є ляють вирізнити особли-одними із найважливіших вості тлумачення тієї чи характеристик, що дозво - іншої системи законодавства - адміністративного, цивільного, кримінально­го, кримінально-процесу­ального, конституційного тощо. Це й зумовлює необ­хідність детального аналі­зу різноманітних способів правотлумачної діяльності у цій сфері. Якщо вес­ти мову про методологію тлумачення адміністра­тивного законодавства, то варто зазначити, що, як справедливо підкреслює О. В.Капліна, ще дорево­люційними вченими було накопичено багатий досвід у галузі наукової розробки понять, пов’язаних із про­цесом тлумачення норм права, обґрунтовані власні погляди на проблеми, що вивчаються. Цими дослід­женнями закладено за­гальнотеоретичні основи. Наслідуючи їх, розвива­ючи і пропускаючи крізь призму сучасних потреб науки і правозастосовчої практики, вчені повинні виробити струнку і єдину теорію тлумачення норм права [1, с. 164]. Зокрема, значний внесок у дослід­ження цієї проблемати­ки внесли С. С. Алексєєв, М. М. Антонович, В. Д. Баб - кін, Є. В.Васьковський, Н. Вопленко, М. А. Гре - дескул, Б. С. Ебзєєв, А. М.Ер- делевський, О. В. Каплі - на, Б. О. Кістяківський, М. С. Кельман, М. І.Козюб - ра, В. К. Колпаков, А. Т. Ком - зюк, М. М. Коркунов, С. В. Ківалов, Л. І.Мат - вєєва, Т. Я.Насирова, П. Е. Недбайло, А. С. Пі - голкін, П. М. Рабинович, Л. Самсін, А. О. Селіва - нов, О. Ф. Скакун, Ю. М. То - дика, Ю. Г. Ткаченко, І. А.Тіт - ко, Р. О. Халфіна, О. Ф. Чер - данцев, Л. І. Чулінда, Г. Ф. Шершеневич та інші. Проте, при багатоманіт­ності наукових джерел, жодної роботи з проблема­тики способів тлумачення, в тому числі й філологічно­го, саме адміністративно­го законодавства, до цьо­го часу немає, що й зумо­вило мету статті у такому формулюванні - аналіз, на підставі наукових та нор­мативних джерел, ролі філологічного тлумачен­ня актів адміністратив­ного законодавства у сис­темі способів тлумачення адміністративного законо­давства.

У юриспруденції на сьо­годні немає чітко окресле­ного підходу щодо визна­чення методології аналі­зу та з’ясування право­вих норм. Зокрема, можна зустріти такі поняття як: «вид», «прийом», «метод», «спосіб», «правила» то­що. Вбачається, що не слід проводити істотних від­мінностей у цих поняттях саме щодо характеристи­ки правотлумачної діяль­ності, оскільки це не є при­нциповим при досліджен­ні засад тлумачення актів адміністративного законо­давства. Враховуючи це, у даній статті поняття «ме­тод» та «спосіб» тлумачен­ня будуть використовува­тись як синоніми, а сукуп­ність способів інтерпрета­ції буде ототожнюватись із поняттям «методологія тлумачення».

Серед методів тлума­чення актів адміністра­тивного законодавства можна виділити філоло­гічне (лінгвістичне, мов­не), логічне, системне та історичне (історико-полі - тичне). В теорії права та­кож зустрічається семан­тичний спосіб (від грецьк. $5тапМкоз - «що позна­чає») є більш поглиблене вивчення значення мовних виразів [2, с. 136]. Його іс­нування як способу тлу­мачення обґрунтовується

image003В. О. Тумановим у зв’язку з необхідністю тлумачення двомовного тексту Конвен­ції та багатомовністю дер­жав, що її ратифікували [3, с. 93-94]); телеологіч­не - це інтелектуально-во­льова діяльність суб’єктів тлумачення, спрямована на з’ясування смислу нор­ми права крізь призму тих цілей, які ставляться пе­ред кримінальним проце­сом відповідним законо­давством в цілому, окре­мими його інститутами й нормами, а також випли­вають із системності права [4; 7]; спеціально-юридич­ний спосіб тлумачення (до­слідження техніко-юридичних засобів і способів викладу волі законодавця, засноване на спеціальних знаннях юридичної нау­ки і перш за все юридич­ної техніки. Такий спо­сіб, зокрема виділяється С. С.Алексєєвим[5,с.179]); юридико-джерелознавчий спосіб тлумачення («метод аналізу джерел норм пра­ва») виділяється В. С. Нерсесянцем і В. М. Сирих. На думку вчених, «пер­ша процедура, з якої почи­нається тлумачення нор­ми права, зводиться до то­го, щоб упевнитися в до­стовірності норми права і достовірності тексту нор­мативно-правового акта» [6, с. 292]. Аналіз джерел норми права - це «прийо­ми визначення, виявлен­ня і вивчення оригіналу тексту офіційної публіка­ції нормативного джере­ла, у сфері регулятивного впливу якого знаходиться дана регулятивна ситуа­ція (випадок)» [7, с. 494]); соціологічний спосіб (пе­редбачає з’ясування став­лення до закону з боку тих, кому він адресова­ний, шляхом використан­ня соціологічних спостере­жень, зіставлень, вибірко­вих опитувань, тестуван­ня, матеріалів юридичної практики і т. ін. [1, с. 170]); тлумачення за аналогією (сутність його полягає в тому, що при виявленні прогалини в правовому ре­гулюванні того чи іншо­го питання шляхом тлу­мачення слід знайти нор­му права, яка регулювала б схожі правові відноси­ни, і застосувати її до від­носин, не врегульованих нормою права [8, с. 59]); термінологічний спосіб (здійснюється тлумачення слів і словосполучень, які позначають поняття [9, с. 48]); етичний спосіб (тлумачення здійснюється в тому випадку, якщо не­обхідно з’ясувати сенс нор­ми права на підставі етич­них уявлень суспільства [10, с. 354-355; 1, с. 170­171]); функціональний спосіб (на думку О. Ф. Черданцева, цей спосіб інтер­претації полягає в тлума­ченні оцінних термінів і словосполучень, у значен­ні правил моралі, право­свідомості, політики, кон­кретних ситуацій і юри­дичної практики при тлу­маченні [11, с. 93] тощо.

Не вдаючись до дискусії щодо терміну, яким має позначатись процес з’ясу­вання змісту адміністра­тивної норми права через граматичний аналіз її сло­весного формулювання з використанням законів філології, лише зазначи­мо, що, як підкреслює І. Л. Самсін, він не є загально­визнаним. Зокрема, термін «лінгвістичне (мовне) тлу­мачення» використовуєть­ся у спеціальному видан­ні, що присвячене методо­логії тлумачення норма­тивно-правових актів [12]. В одних наукових джере­лах з теорії права викорис­товуються як рівнозначні терміни філологічне, гра­матичне, словесне, лек­сичне, текстове тлумачен­ня [13, с. 655]. В інших - йдеться про граматичне тлумачення і поряд із цим як слова синоніми вжи­ваються терміни «словес­не», «філософське», «мов­не», «текстуальне» тлу­мачення [14, с. 288]. Хоча той же І. Л. Самсін акцен­тує увагу на необхідності використання саме термі­ну «лінгвістичне (мовне) тлумачення» [15, с. 79].

О. В. Капліна зазначений спосіб тлумачення називає лексико-граматичним [1, с. 174]. Також у юридич­ній літературі можна зус­тріти й використання та­ких термінів як «синтак­сичний» та «словесний» способи тлумачення то­що. Однак, варто зазначи­ти, що більш виправданим є застосування дефініції « філологічне тлумачен­ня», як термін, що у пов­ній мірі відображає зміст цього явища. При цьому як слова-синоніми можна цілком логічно викорис­товувати й поняття «лінг­вістичне», «мовне» тлума­чення.

Філологічне тлумачен­ня охоплює собою семан­тичне тлумачення (се­мантика вивчає значення слів), етимологічне тлу­мачення (етимологія вив­чає походження слів), гра­матичне тлумачення, що передбачає врахування граматичних форм слова (морфологія), побудо­ви одиниць мови, тобто ре­чень (синтаксис), і стилю.

Зміст тексту норматив­но-правового акта вва­жається ясним тоді, коли в результаті лінгвістично­го тлумачення досягається тільки одне певне розумін­ня норми права, що має наслідком уніфіковане за­стосування її на практиці, оскільки нормативно-пра­вовий акт має застосовува­тися тільки відповідно до його текстуального зміс­ту. Відтак при з’ясуванні змісту норми права керу­ються правилами лінгвіс­тики, які є підґрунтям для філологічного тлумачен­ня. Ця вимога випливає з мовної структури тексту нормативно-правового ак­та, яка складається з ре­чень, пов’язаних між со­бою єдністю мети норма­тивно-правового акта, і які виражають волю пра - вотворця [16, с. 69].

При тлумаченні адмі­ністративного законодавс­тва, в першу чергу, необ­хідно з’ясувати граматич­ний зміст слів, словоспо­лучень, термінів і виразів, що вживаються у відповід­ному законі. Це пов’язано з тим, що саме з текстуаль­ного пізнання починаєть­ся процес ознайомлення правозастосовника з тією нормою права, яку необ­хідно застосувати. Таким чином, саме лінгвістич­ний спосіб тлумачення за­вжди є першою стадією у розкритті сенсу правового припису, який у свою чер­гу складається з двох ета­пів. Перший етап полягає у дослідженні кожного кон­кретного слова і словоспо­лучення, які містяться в тексті нормативно-право­вого акта (лексико-морфо-логічний). Змістом друго­го етапу є дослідження за­гальної граматичної і зміс­тової структури речень, з яких складається текст нормативно-правового ак­та, а також вивчення взає­мозалежності усіх речень (синтаксичний). Користу­ючись детально розробле­ними Л. І. Чуліндою чин­никами обох етапів лінгвіс­тичного тлумачення, на­ведемо такі складові лек­сико-морфологічного ета­пу:

1. Встановлення основ­ного значення кожного слова в тексті нормативно­правового акта, його зміс­товий відтінок у певному контексті, з’ясувати гра­матичну форму цього сло­ва (відмінок, рід, число іменників і прикметників, відміну, особу, число і рід дієслів, доконаний чи не- доконаний вид дієслів або дієприкметника тощо).

2. Визначення змісту термінів нормативно-пра­вового акта, які поділя­ються на три групи: а) сло­ва і терміни літературної мови, загальновживані; б) юридичні терміни, які позначають юридичні по­няття; в) технічні терміни (поняття інших, неюри - дичних наук). Якщо зна­чення терміна не розкри­вається в законодавстві, то використовується його тлумачення, яке містить­ся в актах офіційного тлу­мачення (нормативного і казуального), постановах Пленуму Верховного Суду України, в роз’ясненнях

Вищого господарського су­ду України, Вищого ад­міністративного суду Ук­раїни. В актах офіційного тлумачення може місти­тися не тільки визначен­ня того чи іншого терміна, але й розгорнута характе­ристика поняття, яке він позначає, що сприяє від­межуванню його від інших близьких і суміжних за змістом понять. Якщо тер­мін в актах офіційного тлу­мачення не роз’яснюється, то використовується йо­го тлумачення, яке міс­титься в актах неофіційно­го тлумачення (коментарі, монографії, статті тощо).

3. Визначення кореня, від якого походить термін, аналіз того, як суфікси і префікси змінюють і уточ­нюють його значення. Для цього слід використовува­ти: а) підбір до цього сло­ва синонімів і синоніміч­них словосполучень, слів з протилежним значенням;

Б) порівняння даного слова з близькими за значенням словами і словосполучен­нями; в) здійснення через мислення аналізу даного слова та понять, з яких во­но складається.

4. Для уточнення сло­ва за допомогою довідко­вої літератури, словників з’ясовується, чи не зміни­лося воно з моменту прий­няття нормативно-право­вого акта, оскільки словов­живання перебуває у стані постійного розвитку і змін. Значення слів може змі­нюватися, причому інколи навіть дуже, тому що одні слова виходять з ужитку, інші з’являються.

5. Значення слова зна­ходиться в залежності від кола осіб, яких воно сто­сується або яких має на увазі норма. Внаслідок цього слову надається то­го значення, яке з ним пов’язується в певному колі осіб [16, с. 72-74]

Варто також виділити й основні чинники синтак­сичного етапу філологічно­го тлумачення адміністра­тивного законодавства:

1. Встановлення місця слова в реченні, розташу­вання головних членів ре­чення, співвіднесеність їх з іншими словами, синтаксичний зв’язок між ни­ми, особливості поєднання слів. Значення складних висловлювань встановлює­ться відповідно до синтак­сичних правил мови.

2. Дослідження грама­тичних і синтаксичних зв’язків, які існують в ре­ченні, порівняння раніше встановлених граматич­них форм (рід, число, від­мінок тощо) між собою, з’ясування місця і значен­ня розділових знаків, при­йменників, сполучників, їх роль в реченні з метою усвідомлення загального змісту речення.

3. Виділення в реченні головних смислових слів (сукупності слів), які ви­ражають загальне зна­чення всієї фрази і які об’єднують навколо себе усі інші слова, тобто під­мет і присудок. Вони ви­ражають основне значен­ня норми, а усі інші слова уточнюють і розвивають його. Тому тлумаченню підлягають в першу чергу саме ці слова, а від них пе­реходять до інших членів речення, розвиваючи і пог­либлюючи основну думку [16, с. 74-75].

Отже, слід зазначити, що у процесі тлумачення адміністративного зако­нодавства застосовують­ся правила лінгвістично­го тлумачення, які мож­на об’єднати у дві групи:

1) правила сучасної ук­раїнської літературної мо­ви, які використовує пра- вотворчий орган у процесі вираження своєї волі в нор­мативно-правовому акті (це внутрішні правила мо­ви, закріплені в українсь­кому правописі, яким під­порядковуються усі слова, вжиті в тексті норматив­но-правового акта); 2) спе­ціальні правила філологіч­ного тлумачення, які сфор­мульовані з урахуванням специфіки тексту норма­тивно-правового акта, які напрацьовано адміністра­тивно-правовою наукою.

Зокрема, у цьому кон­тексті, як приклад тако­го спеціального правила,

image004image005І. Л. Самсін називає ви­падки виявлення розбіж­ностей між визначенням поняття та змістом, який вкладається в це поняття в конкретних законодав­чих положеннях, що ма­ють безпосереднє регуля­тивне значення. У цьому разі таке поняття має тлу­мачитися не відповідно до його визначення, що в та­ких випадах має кваліфі­куватись, як загальний правовий припис, а від­повідно до його розуміння в законодавчих положен­нях, які мають безпосе­реднє регулятивне значен­ня і які у співвідношенні з визначенням поняття по­винні кваліфікуватись, як спеціальні правові припи­си [15, с. 83]. У свою чер­гу, О. Ф.Черданцев звер­тає увагу на те, що виз­начення поняття, яке надається в галузевому за­коні, не може без достат­ніх підстав поширювати­ся на тлумачення актів законодавства іншої га­лузі [11]. Для тлумачен­ня актів адміністратив­ного законодавства особ­ливо часто виникає необ­хідність звернення до по­нять, що визначаються в нормативно-правових ак­тах іншої галузевої належ­ності. Наприклад, це особ­ливо стосується деліктної складової адміністратив­ного законодавства, у якій можна зустріти такі понят­тя як: «порушення правил пожежної безпеки», «вибу­хові матеріали», «ядерна та радіаційна безпека», «ка­рантин тварин», «племін­на справа», «емісія цінних паперів», «металобрухт», «лазерна система зчиту­вання», «монопольне ста­новище», «фінансова звіт­ність», «бухгалтерський облік», «тимчасова адмі­ністрація» і т. д. яких не­має у КпАП України, і які містяться в інших норма­тивних актах.

Наступним правилом О. Ф. Черданцев називає таке, відповідно до якого за відсутності законодав­чого визначення поняття відповідні терміни слід ро­зуміти так само, як вони вживаються в науці і юри­дичній практиці [15, с. 85]. Як приклад можна навес­ти, склад адміністративно­го проступку, пов’язаний

Із порушенням порядку ведення податкового об­ліку (ст. 163-1 КпАП Ук­раїни). Так, в диспозиції ст. 163-1 не розкриваєть­ся зміст дефініції «подат­ковий облік», не містить­ся це визначення й в дію­чому податковому законо­давстві. Як наслідок, суди які розглядають справи про адміністративні пра­вопорушення, пов’язані з відсутністю чи порушен­ням порядку ведення по­даткового обліку, на влас­ний розсуд дають розумін­ня та тлумачення цього поняття. Зокрема, в пос­танові Апеляційного су­ду Запорізької області від 26 вересня 2007 року за­значається, що не мож­на визнати обґрунтовани­ми доводи скаржника про те, що у чинному законо­давстві не має визначення податкового обліку і це є підставою для звільнення від адміністративної від­повідальності. На думку голови апеляційного су­ду, податковим обліком у даному випадку, варто вважати правила обліку, порядок, умови та обстави­ни, які повинні бути вра­ховані при обчисленні по­датків, зборів та платежів, що, власне і є складом ад­міністративного проступку, передбаченогост. 163-1 КпАП України [17].

image006Як видно із наведених вище прикладів, тексти ак­тів адміністративного за­конодавства є своєрідним об’єктом тлумачення, зок­рема внаслідок значно­го впливу на процес опра­цювання таких актів з бо­ку фахівців економічного, природничого, технічного та іншого профілів. Із знач­ною частиною участі згада­них фахівців в опрацюван­ні адміністративного зако­нодавства пов’язаний і від­рив текстів цих актів від загальновживаної терміно­логії і взагалі від актів за­конодавства, у цій сфері.

Отже, у результаті за­стосування філологічного (лінгвістичного, мовного) тлумачення з’ясовується зміст текстуального ви­раження правової норми. Однак цим не обмежується аналіз дійсного змісту пра­вової норми. Він, як зазна­чає Л. І. Чулінда, повинен бути продовженим таким чином, щоб за допомогою інших способів тлумачен­ня, і передусім логічно­го, поглибити розуміння змісту правової норми, пе­ревірити результати, от­римані внаслідок застосу­вання правил лінгвістич­ного тлумачення текстів нормативно-правових ак­тів [16, с. 78-79].



Список літератури:

1. Капліна О. В. Правозастосовне тлумачення судом норм кримінально-процесуального права: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.09 / Оксана Володимирівна Капліна. - Х., 2007 - 480 с.

2. Бочкарев А. Е. Семантический словарь / А. Е. Бочкарев. -

Н. Новгород : ДЕКОМ, 2003. - 200 с.

3. Туманов В. А. Европейский Суд по правам человека : очерк организации и деятельности / Владимир Александрович Туманов. - М. : НОРМА, 2001. - 304 с.

4. Михайлович Д. М. Офіційне тлумачення закону: авто - реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Д. М. Михайлович. - Х., 2003. - 19 с.

5. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в

2 т. / Сергей Сергеевич Алексеев. - Свердловск: Свердлов­ский юридический институт, 1973. - Т. 2 : Нормативные юридические акты, применение права, юридическая нау­ка (правоведение). - 401 с.

6. Сырых В. М. Теория государства и права : учебник / Вла­димир Михайлович Сырых. - 2-е изд., стер. - М. : Юсти - цинформ, 2002. - 592 с.

7. Нерсесянц B. C. Общая теория права и государства / Вла­дик Сумбатович. Нерсесянц. - М.: Норма - Инфра-М, 1999. - 552 с.

8. Михайлова О. Р. Толкование некоторых норм налогово­го законодательства как стадия его применения : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Ольга Ратомовна Михайло­ва. - М., 2002. - 199 с.

9. Фарбер И. Е. Вопросы толкования советского закона / И. Е. Фарбер // Ученые зап. Сарат. юрид. ин-та. - 1956. - Вып. 4. - С. 43-52.

10. Кашанина Т. В. Юридическая техника / Татьяна Василь­евна Кашанина. - М. : Эксмо, 2007. - 512 с.

11. Черданцев А. Ф. Толкование советского права / Александр Федорович Черданцев. - М.: Юридическая литература, 1979. - 168 с.

12. Науково-практичний коментар до цивільного законодавс­тва України: в 4 т., т. 4. Методологія тлумачення норма­тивно-правових актів України ; відп. ред. В. Г. Ротань. - К. : Юридична книга; Севастополь : Інститут юридичних досліджень, 2008. - 848 с.

13. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. 2-е вид. / Ольга Федорівна Скакун / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2005. - 656 с.

14. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права: Підручник / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. - К.: Кондор, 2006. - 477 с.

15. Самсін І. Л. Тлумачення актів законодавства про оподат­кування України: дис. ... канд. юрид. наук :12.00.07 / Ігор Леонідович Самсін. - О., 2009. - 224 с.

16. Чулінда Л. І. Юридико-лінгвістичне тлумачення текс­тів нормативно-правових актів: дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Людмила Іванівна Чулінда. - К., 2003. - 228 с.

17. Постанова Апеляційного суду Запорізької області у справі № 33-259 від 26 вересня 2007 року. - [Електронний ре­сурс]. - Режим доступу: Http://www. reyestr. court. gov. ua/ Review/3635993.