joomla
ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ КОМАНДИРА ПОВІТРЯНОГО СУДНА УКРАЇНИ
Юридичний вісник. Повітряне і космічне право

УДК 342.922:656.7.071(045)

Н. В. Дараганова, старший викладач кафедри цивільного права і процесу Юридичного інституту «Інститут повітряного і космічного права»

Національного авіаційного університету

Юридичний інститут «Інститут повітряного і космічного права» НАУ

У статті досліджуються питання щодо особливостей адміністративно-правового статусу ко­мандира повітряного судна України та засвідчується, що командир повітряного судна є особою, яка в силу своєї відповідальності за безпечне здійснення польоту наділена спеціальними владними правами і повноваженнями щодо всіх осіб, які перебувають на борту даного повітряного судна.

Ключові слова: адміністративно-правовий статус, командир повітряного судна, повітряне судно, правопорушення на борту повітряного судна.

З точки зору адміністративних правовідно­син визначення правового статусу командира повітряного судна являє особливий інтерес, оскільки інші члени екіпажу повітряного судна виконують обмежені функції і є підконтрольни­ми та підпорядкованими саме командиру повітряного судна.

Передусім слід зазначити, що командир повітряного судна має статус головної керівної особи на повітряному судні протягом усього польотного часу. Як встановлено ПК України (ст. 37), командиром повітряного судна може бу­ти особа, яка має спеціальність пілота (льотчи­ка), а також підготовку і досвід, необхідні для са­мостійного керування повітряним судном цього типу і керівництвом екіпажу повітряного судна.

Командир повітряного судна - це пілот, призначений експлуатантом або власником повітряного судна виконувати обов’язки коман­дира повітряного судна і відповідати за безпеч­не здійснення польоту протягом польотного ча­су. Командир повітряного судна зобов’язаний володіти технікою пілотування і літаководіння на рівні, який забезпечує безпечне виконання польоту, вміти швидко та правильно оцінювати ситуацію, що склалась, організовувати роботу членів екіпажу повітряного судна на землі і у польоті, у повному обсязі готуватися до польо­ту і керувати передпольотною підготовкою екіпажу повітряного судна тощо.

Для того щоб отримати право виконувати функції командира повітряного судна, кандидат, по-перше, повинен відповідати всім загальним вимогам, передбаченим авіаційним законодавст­вом України, яким повинні задовольняти всі пілоти. По-друге, кандидат повинен задовольня­ти і ряд додаткових вимог, які включають на­явність відповідної підготовки та досвіду, не­обхідних для особистого пілотування та керу­вання повітряним судном. Однією із цих додат­кових вимог є встановлення для командира по­вітряного судна певних вікових обмежень. Так, у Правилах видачі свідоцтв авіаційному персона­лу в Україні [1] зазначено, що власники свідоцтв пілотів не допускаються до виконання функцій командирів повітряних суден, зайнятих у регу­лярних або нерегулярних міжнародних повітря­них сполученнях, що виконуються за плату або за наймом, при досягненні 63-річного віку.

Отже, однією з особливостей адміністра­тивно-правового статусу командира повітряно­го судна України є наявність додаткових, порів­няно з іншими пілотами, вимог та обмежень.

Наступною з особливостей адміністратив­но-правового статусу командира повітряного судна України, вважаємо, є те, що, у порівнянні з іншими членами екіпажу повітряного судна, командир повітряного судна володіє значно більшим обсягом прав та повноважень як щодо інших членів екіпажу повітряного судна, так і щодо пасажирів цього судна.

Так, у командира повітряного судна є пра­во: приймати остаточне рішення про виліт, політ і посадку повітряного судна, бути довіре­ною особою експлуатанта повітряного судна, укладати від його імені договори і угоди в інте­ресах виконання завдання на політ, забезпечен­ня безпеки польоту, збереження повітряного судна, здоров’я і життя пасажирів тощо. В екст­ремальній ситуації у командира повітряного судна є право: зливати в польоті пальне; скида­ти багаж, вантаж, пошту; змінювати план і ре­жим польоту; приймати рішення про припинен­ня польоту та посадку повітряного судна на за­пасному аеродромі чи вимушену посадку поза аеродромом; змінювати маршрут польоту; здійснювати переліт державного кордону і/або виконувати посадку повітряного судна на аеро­дромі, не передбаченому завданням на політ; відступати від правил і вимог нормативних до­кументів, що регламентують безпеку польоту.

Командир повітряного судна, у зв’язку з ви­конанням своїх посадових обов’язків, най­частіше вступає у правовідносини з державни­ми органами, а також з юридичними і фізични­ми особами, що є також свідченням особливості адміністративно-правового статусу командира повітряного судна України.

До числа особливостей адміністративно - правового статусу командира повітряного суд­на України ми відносимо наявність у командира повітряного судна функцій щодо підтримки за­конності і порядку на борту повітряного судна. Командир повітряного судна управляє всією діяльністю екіпажу повітряного судна і забезпе­чує сувору дисципліну та порядок на повітря­ному судні, дотримання правил польоту і ек­сплуатації судна, вживає необхідних заходів щодо забезпечення безпеки людей, що знахо­дяться на борту, збереженню повітряного судна і майна. А, у випадках вимушеної посадки, ко­мандир повітряного судна управляє діями всіх осіб, що знаходяться/знаходились на борту повітряного судна, аж до передачі своїх повно­важень компетентним органам. У зв’язку з цим, командир повітряного судна, якщо, звичайно, має змогу: забезпечує недоторканність пультів керування в кабіні екіпажу, носіїв інформації, бортових реєстраторів, вантажу та інших пред­метів, які розміщені на борту повітряного судна; не допускає зливу пально-мастильних ма­теріалів та інших рідин; закриває і пломбує двері, люки, капоти; організовує охорону повітряного судна і місця події, а також вживає усіх можливих заходів, щоб якомога швидше повідомити про авіаційну подію у будь-яке авіаційне підприєство або місцевий орган вико­навчої влади (окрім випадку, коли командир повітряного судна за станом здоров’я не може виконувати свої обов’язки) [2].

Аналіз нормативно-правової бази засві­дчує, що командир повітряного судна є особою, яка в силу своєї відповідальності за безпечне здійснення польоту наділена спеціальними владними правами і повноваженнями щодо всіх осіб, які перебувають на борту даного повітря­ного судна. По-перше, це стосується інших членів екіпажу повітряного судна, про що свідчить, приміром, надання командиру повітряного судна права усувати від виконання завдання на політ будь-якого члена екіпажу повітряного судна, рівень підготовки якого не відповідає завданню на політ, а дії загрожують безпеці польоту та вимагати його заміни; або надання командиру повітряного судна права контролювати рівень професійних знань, умінь і навиків осіб льотного екіпажу, а також якість роботи осіб обслуговуючого персоналу або пе­ревіряти свідоцтва (сертифікати) членів екіпа­жу повітряного судна та наявність у них не­обхідних записів і позначок (ст. 38 ПК Ук­раїни). По-друге, командир повітряного судна є особою, яка наділена спеціальними владними правами та повноваженнями і стосовно паса­жирів повітряного судна, що перебувають на борту даного повітряного судна.

У зв’язку з цим, командир повітряного суд­на має право віддавати, в межах своєї компе­тенції, будь-якій особі, що перебуває на борту повітряного судна, розпорядження і команди, які підлягають беззаперечному виконанню, має право вживати всіх необхідних заходів, у тому числі і примусових, до осіб, які своїми діями створюють загрозу безпеці польоту і не підко­ряються розпорядженням командира повітря­ного судна (ст. 38 ПК України). Однак, незапе­речним є те, що за неправомірне використання наданої йому влади командир повітряного суд­на несе встановлену чинним законодавством відповідальність.

Стосовно запобігання і припинення право­порушень на борту повітряного судна, командир повітряного судна наділений широкими повно­важеннями. Так, щодо осіб, які не підкоряються розпорядженням командира повітряного судна, командир вправі вжити заходи, які є необхідни­ми для забезпечення безпеки польоту. Зауважи­мо, що міжнародною Конвенцією про правопо­рушення і деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна від 14 вересня 1963 р. (м. Токіо) [3] встановлено, що у разі, коли ко­мандир повітряного судна має достатні підстави вважати, що певна особа зробила чи готується зробити на борту повітряного судна дії, які мож­на віднести до кримінальних правопорушень, чи дії, що не є правопорушеннями, але можуть по­ставити під загрозу або загрожують безпеці повітряного судна, особам на його борту чи майну, що знаходиться на борту повітряного судна, або дії, які загрожують підтримці порядку і дис­ципліни на борту, командир повітряного судна може застосувати до таких осіб всі необхідні за­ходи, включаючи превентивні (ст. 6 Конвенції). У такому випадку командир повітряного судна також може вимагати чи дозволити іншим чле­нам екіпажу надати йому необхідну допомогу, та може просити пасажирів чи дозволити їм надати йому необхідну допомогу, але не вимагати від них цього. Відповідно до норм зазначеної Кон­венції, ні командир повітряного судна, ні будь-який інший член екіпажу чи пасажир не підляга­ють залученню до будь-якого процесу з приводу поводження з особою, проти якої були розпочаті дії на борту повітряного судна.

Отже, у певних випадках, командир повітряного судна виступає не просто як поса­дова особа, а в якості представника державної влади. Справді, надання таких повноважень ко­мандиру повітряного судна продиктовано спе­цифікою польоту повітряного судна, його ізоль­ованістю, необхідністю вживання невідкладних заходів для забезпечення безпеки польоту і для припинення дій, здатних привести до тяжких наслідків тощо [4, с. 45].

Тому, вважаємо, цілком виправданими є норми ст. 73 ПК України, за якими допус­кається, за рішенням командира повітряного судна, у разі необхідності, можливість прове­дення контролю на безпеку, незалежно від згоди пасажира. Розкрити зміст словосполучення «у разі необхідності», вважаємо, можна на основі аналізу норм Інструкції з організації та здійс­нення контролю на безпеку в аеропортах Ук­раїни [5], якою встановлено, що, у разі одержан­ня інформації про загрозу безпеці повітряного судна у повітрі, членами екіпажу повітряного судна, за рішенням командира повітряного суд­на, може бути проведений контроль на безпеку під час польоту. Тобто, по-перше, контроль на безпеку може бути проведений лише за умови перебування повітряного судна в польоті (для зазначеної мети повітряне судно вважається та­ким, що перебуває у польоті, з часу зачинення всіх його зовнішніх дверей після завантаження і до часу відкриття будь-яких з цих дверей для розвантаження). По-друге, правом приймати рішення про проведення контролю на безпеку наділений лише командир повітряного судна. І, по-третє, цей захід направлений на сприяння виявленню зброї та/або заборонених для пере­везення предметів і речовин, що не були вияв­лені при огляді в аеропорту і за допомогою яких може бути скоєний напад на екіпаж повітряно­го судна і/або створення загрози польоту іншим способом.

Крім цього, згідно з ст. 228 Кодексу України про адміністративні правопорушення [6] (далі - КУпАП), командир повітряного судна у межах наданих йому повноважень під час вико­нання службових обов’язків, має право від імені органів повітряного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за ад­міністративні правопорушення, що передбачені ст. 111 (крім порушень, вчинених на аеродро­мах, не внесених до державного реєстру аеро­дромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках), ч. 1 ст. 112, ч. 2 ст. 120, ч. 2 ст. 135, ст. 137 КУпАП.

Окрім вищезазначених, до функцій коман­дира повітряного судна також віднесено і на­дання допомоги повітряним, морським і річко­вим суднам, а також людям, що потрапили в не­безпеку, які зазнають лиха у разі одержання сиг­налу небезпеки або в разі їх виявлення, з негай­ним повідомленням орган управління повітря­ним рухом про місце і характер небезпеки або лиха та подану або можливу допомогу (звичай­но, якщо це не становить небезпеку для довіре­ного йому повітряного судна, пасажирів та екіпажу ввіреного йому повітряного судна) [7].

Оскільки польоти будь-якого повітряного судна визначаються повною ізольованістю, вва­жаємо, що командир повітряного судна як пред­ставник держави, протягом польотного часу пови­нен бути наділений і правом виконувати деякі функції нотаріального характеру. Передусім це стосується надання командиру повітряного судна права посвідчувати заповіти та доручення паса­жирів та членів екіпажу повітряного судна на бор­ту повітряного судна протягом польотного часу.

У зв’язку вищезазначеним, ми пропонуємо внести зміни до Закону України «Про нотаріат» [8] (ст. 40 «Заповіти і доручення, прирівнювані до нотаріально посвідчених»), доповнивши її новою частиною такого змісту:

«До нотаріально посвідчених документів прирівнюються:

- заповіти та доручення пасажирів та членів екіпажу повітряного судна, які перебува­ють на борту повітряного судна протягом по - льотного часу, посвідчені командиром повітря­ного судна».

Виходячи з викладеного, нами виділені такі особливості адміністративно-правового статусу командира повітряного судна України:

1) командир повітряного судна має статус го­ловної керівної особи на повітряному судні, - це пілот, відповідальний за керування повітряним судном та його безпеку протягом польотного часу;

2) до командира повітряного судна висува­ються як загальні вимоги, яким повинні задо­вольняти всі пілоти, так і додаткові вимоги та обмеження, що встановлені виключно для кан­дидатів на отримання права виконувати функції командира повітряного судна;

3) командир повітряного судна наділений спеціальними владними правами та повнова­женнями щодо всіх осіб, які перебувають на борту даного повітряного судна - інших членів екіпажу та пасажирів, що перебувають на борту повітряного судна;

4) командир повітряного судна, у зв’язку з ви­конанням своїх посадових обов’язків, найчастіше вступає у правовідносини з державними органа­ми, а також з юридичними і фізичними особами;

5) у певних випадках командир повітряно­го судна виступає не просто як посадова особа, а в якості представника державної влади;

6) в екстремальній ситуації, що загрожує загибеллю людей, для врятування їх життя ко­мандир повітряного судна має право відступати від встановлених правил і вимог нормативних документів.

7) у випадках вимушеної посадки на коман­дира повітряного судна покладені обов’язки що­до керування діями всіх осіб, які знаходяться/ знаходились на борту повітряного судна не тіль­ки протягом польотного часу, а до моменту пере­дачі своїх повноважень компетентним органам;

8) усі розпорядження командира повітряно­го судна підлягають беззаперечному виконанню і щодо осіб, які не підкоряються його розпоряд­женням, командир повітряного судна вправі вжити всі заходи, які є необхідними для забезпе­чення безпеки польоту, включаючи превентивні;

9) командир повітряного судна несе вста­новлену чинним законодавством відповідаль­ність. При цьому він особисто несе відповідаль­ність за безпеку польоту та виконання завдання на політ незалежно від того, чи пілотує він повітряним судном особисто чи передав керу­вання повітряним судном іншій особі.

Література

1. Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні, затверджені наказом Мі­ністерства транспорту України від 07.12.1998 р. № 486 // ВРУ. Управління комп’ютеризованих систем. Т. 2. Законодавча база. - 2003 р.

2. Правила розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні, затверджені наказом Держ - авіаслужби від 13.12.2005 № 943.

3. Конвенція про правопорушення і деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна від 14.09.1963 р. // ВРУ. Управління комп’ютеризо­ваних систем. Т. 2. Законодавча база. - 2003 р.

4. Монография «Международное воздуш­ное право». Книга 2. Отв. ред. А. П. Мовчан, О. Н. Садиков. М.: «Наука», 1981. - С. 45.

5. Інструкція з організації та здійснення контролю за безпеку в аеропортах України, за­тверджена наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 28.09.2004 р. - № 81.

6. Кодекс України про адміністративні правопорушення, введений в дію Постановою Верховної Ради Української РСР № 8074-10 від 07.12.1984 р. // Відомості Верховної Ради Ук­раїнської РСР (ВВР). — 1984. — Додаток до №51 - Ст. 1122.

7. Випуск 68 «Авіаційний транспорт» До­відника кваліфікаційних характеристик профе­сій працівників, затверджений наказом Мініс­терства транспорту України 17.07.2002 № 488.

8. Закон України «Про нотаріат» від 2 ве­ресня 1993 р. № 3425-ХІІ // Відомості Верхов­ної Ради України. 1993. - № 39. - Ст. 383.



Н. В. Дараганова

Особенности административно-правового статуса командира воздушного судна Украины.

В статье исследуется вопрос что касается особенностей административно-правового статуса командира воздушного судна Украины и подтверждается, что командир воздушного судна есть лицом, которое в силу своей ответственности за безопасное совершение полета наделено специальными властными правами и полномочиями в отношении всех лиц, которые находяться на борту даного воздушного судна.

In the article are explored some questions in relation to the features of administrative and legal status of the commander of the aircraft of Ukraine and certified, that the commander of the aircraft is a person, which by virtue of his responsibility is provided for safe realization of flight with the special imperious rights and plenary powers in relation to all persons, which are on the side of this aircraft.